У місті Осака одну з телепрограм японського суспільного мовника NHK ведуть кілька молодих людей з інвалідністю: один, хворий на церебральний параліч, друга - дівчинка без рук, третя - хвора на розсіяний склероз на гострій фазі. Про це написала в себе на сторінці у Facebook генеральна продюсерка просвітницького напряму ПАТ «НСТУ» Тетяна Кисельчук, яка у складі делегації ПАТ «НСТУ» відвідала Японію.

«Останні 16 днів, окрім дитячих програм, ми досліджуємо проекти, пов’язані з інклюзивністю. У місті Осака ми ходили на запис програми, в якій ведучі - один, хворий на церебральний параліч (веде програму уже 10 років), друга - дівчинка без рук, третя - хвора на розсіяний склероз на гострій фазі, бо сиділа з трубкою на носі в автоматизованому кріслі, схожому на комп’ютер третього тисячоліття. Але, головне, що вони ведуть передачу невимушено, багато посміхаються, і загалом атмосфера багатьох програм, повязаних з інклюзивністю демонструє, наскільки розвинене японське суспільство. У нас, слава богу, вже теж є чудова рубрика з Дмитром Щебетюком у програмі Майкла Щура #@)₴?$0 (на мій погляд, це найкраща передача на українському телебаченні). Але все ж нам ще далеко до Японії, в якій геть увесь простір пристосований для людей з інвалідністю, не буду говорити про кількість пандусів, ліфтів, туалетів, але й спеціальні тротуари в стилі системи Брайля, я ледь второпала», – написала Тетяна.

За словами генеральної продюсери, дослідницький центр суспільного мовника в Японії NHK був створений у 1930 році, а сам мовник створено у 1924 році.

«Нагадую, що BBC минулого року виповнилося 95 років, а нам лише 1 рік. Наразі в дослідницькому центрі NHK розробляють систему, котра дозволить провести 8K в кожний дім. У той час, коли ми з SD на HD ще не перейшли», – зазначила Тетяна Кисельчук.

Генеральну продюсерку вразило, що на кожній телезйомці у кожного члена команди є мануал, в якому описано, ледь не посекундно, хто і куди рухається. «Особливо потішили оператори, які працюють так виважено, наче науковці. Всі ці мануали нам треба розробити і написати. Це оптимізує величезну кількість процесів, бо передачу на 12 хвилин можна і треба записувати не 12 годин, а півтори», – написала вона.