Громадська організація  «Жінки в медіа» завершила незалежний гендерний аудит Суспільного мовлення. Дослідження тривало з травня до серпня 2025 року в межах проєкту «Об’єднані заради рівності в медіа: сприяння гендерній рівності через співпрацю громадських організацій, медіа та органів влади». Про це повідомили на сайті організації.

Аудит охопив внутрішні політики та документи компанії, організаційну структуру, систему оплати праці, процедури ухвалення рішень, механізми моніторингу, а також результати опитування 521 працівника і працівниці Суспільного. 

Його провели незалежні експертки Ліза Кузьменко та Олена Суслова, щоб оцінити, наскільки Суспільне дотримується принципів рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, виявити бар’єри та запропонувати шляхи їх подолання. 

Аудит охопив внутрішні нормативні документи, що визначають політики, організаційну структуру, систему оплати праці, процедури прийняття рішень, механізми моніторингу, а також результати опитування персоналу.

Експертка аудиту, голова ГО «Жінки в медіа», Ліза Кузьменко сказала, що проведення незалежного гендерного аудиту — це не лише оцінка поточного стану, а й дорожня карта для подальшого розвитку.

Експертки відзначили, що Суспільне демонструє системну увагу до гарантування гендерної рівності та недискримінації. У компанії наявні базові політики, зокрема Політика гендерної рівності та недискримінації АТ «НСТУ» (2021), Кодекс поведінки та етики АТ «НСТУ» і Концепція інклюзивного підходу у виробленні контенту та в роботі команди та внутрішні механізми реагування.

«Суспільне є новатором серед українських медіа у впровадженні подібних підходів, а отже, має потенціал стати лідером у просуванні стандартів прав людини та інклюзивних практик у медіасфері. Впровадження комплексних змін дозволить не лише відповідати законодавчим вимогам України та міжнародним зобов’язанням, а й підвищить довіру аудиторій, партнерів і донорів, які орієнтуються на європейські стандарти», — йдеться у звіті аудиту.

Водночас аудит виявив невідповідність окремих визначень і положень чинному законодавству (зокрема Конвенції ООН про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок і Закону України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків»).

Крім цього, аудит показав відсутність наскрізного підходу до інтеграції гендерної політики у всі стратегічні документи та  нечіткі критерії оцінки її ефективності.

Опитування, в якому взяли участь 521 працівник і працівниця Суспільного (13% колективу), показало переважно позитивне ставлення до гендерної рівності: 86% вважають її важливою, а 85% переконані, що стать не впливає на кар’єрні перспективи. Водночас 9% відчувають протилежне.

На питання про те, чи перешкоджає Суспільне проявам гендерної нерівності, таким як образливі зауваження за ознакою статі, 60% респондентів відповіли, що заходів більше, ніж достатньо. Водночас решта опитаних дотримується протилежної думки, що свідчить про неоднорідність сприйняття цього питання в колективі. 

Серед тих, хто стикався з дискримінаційним ставленням, частина респондентів відзначила кілька одночасних ознак дискримінації. Найчастіше згадувалося ставлення за віком (27%) та за статтю (14%). Дискримінацію за сімейним станом відзначило 7% опитаних, а за релігією, етнічною приналежністю та сексуальною орієнтацією — по 2%. Це демонструє, що випадки дискримінації хоч і нечисленні, проте охоплюють різні соціальні групи, кажуть в організації.

Серед основних кроків, які експертки запропонували Суспільному, є наступне:

• розробка плану імплементації Політики гендерної рівності та Концепції інклюзивного підходу у виробленні контенту та в роботі команди Суспільного (2026–2027 рр.);

• запровадження обов’язкового вступного та щорічного інтерактивного онлайн-тренінгу для всіх співробітників і співробітниць з питань гендерної рівності, недискримінації, запобігання сексуальним домаганням та протидії гендерно зумовленому онлайн-насильству;

• регулярний аудит гендерного розриву в оплаті праці;

• зовнішній гендерний аудит раз на 2–3 роки.

Нагадаємо, нещодавно видання «Український тиждень» оприлюднило свою політику гендерної рівності, яку застосовують щодо сайтів та друкованого видання.

Раніше правила гендерної рівності на всіх платформах бренду запровадили канали «Еспресо» та «Київ», «Українська правда», Lb.ua, 5 канал, «Громадське радіо» та інші.

Згідно з дослідженням Інституту масової інформації, п’ять з десяти провідних українських онлайн-медіа мають у своїх редакційних політиках положення щодо гендерної антидискримінації. Такими медіа є Суспільне, «Українська правда», NV, «Цензор.НЕТ» і «Кореспондент.net».

Фото: Суспільне мовлення