«Тема дня» на «UA: Карпатах»: актуальність на місці, бракує гостроти

«Тема дня» на «UA: Карпатах»: актуальність на місці, бракує гостроти

08:53,
24 Липня 2018
3506

«Тема дня» на «UA: Карпатах»: актуальність на місці, бракує гостроти

08:53,
24 Липня 2018
3506
«Тема дня» на «UA: Карпатах»: актуальність на місці, бракує гостроти
«Тема дня» на «UA: Карпатах»: актуальність на місці, бракує гостроти
Розмовна програма на Суспільному Івано-Франківщини буває по-чиновницькому занудною і по-філософськи глибокою. Залежить від гостей.

«Тема дня» — один із трьох щоденних продуктів, які готують усі філії Суспільного телебачення. Нещодавно ми докладно описували концепцію, розвиток і роботу над створенням цієї програми в чотирьох областях та проаналізували окремо запорізьку, київську, волинську і полтавську програму. Сьогодні йтиметься про івано-франківську.

У «Темі дня» на «UA: Карпатах» — традиційні для міста й водночас різноманітні теми: від медицини й освіти (у зв’язку з реформами, але не тільки) до міських проектів. Не оминають увагою й конфлікти: протести мешканців проти забудови, скандальний виступ гурту «Хамерман знищує віруси». Урізноманітнює програми специфічний жанр «порад»: як не стати жертвою туроператорів (однойменна програма від 5 липня) та квартирних шахраїв (26 червня).

Теми зазвичай оперативно прив’язані до певної події, яку обговорювали напередодні в Івано-Франківську: наприклад, підняття рівня води в річках та затоплення сіл і доріг стало темою програми «Небезпеки річок Дністровського басейну» за 3 липня. А приводом обговорити тему загрози життю через руйнування будинків у центрі стала конкретна подія: обвал балкону, через травми внаслідок якого загинула людина («Балкони, що вбивають» за 9 липня).

Обласні теми висвітлені тільки у трьох програмах із п’ятнадцяти, а присутність жінок на програмі також могла би бути частішою: із 15 програм лише у трьох із них гостями були жінки. Хоча добрим показником є те, що при цьому жінки коментують не тільки «традиційно жіночі» теми, як-от харчування в дитсадках, а й теми міського бюджету участі й реформи медицини.

Погляньмо детальніше на п’ять випусків «Теми дня» з 18 по 22 червня.

18 червня. «Гроші медреформи прийшли на Прикарпаття»

У липні 2018 року розпочинається черговий етап медичної реформи, тому наприкінці червня в «Темі дня» маємо історію про те, як реформа втілюється в одній із ОТГ Івано-Франківської області. Увагу журналістів привернула лікарня, яка однією з перших в області украла договір із Національною службою здоров’я.

У 4-хвилинному сюжеті, який відкриває програму, йдеться про ситуацію в самій лікарні та селі, де облаштовують фельдшерсько-акушерський пункт. Сюжет розповідає не лише про успіхи реформи, а й торкається проблем, із якими стикаються медичні заклади. В селі це перебої з інтернетом та серйозніша проблема — погані дороги, через що мешканці села не хочуть їздити до лікарні в центрі ОТГ.

Автори сюжету вагаються, як оцінювати кількість людей, які підписали декларації з сімейними лікарями. У випадку, коли говорять про центр ОТГ, це звучить як добрий показник: «третина громади вже уклала угоду». Але за кілька хвилин, коли йдеться про одне із сіл, що входить до громади, чуємо, що «лише трохи більше третини» жителів уклали такі угоди.

Початок розмови ведучої Олени Нечвідової із заступницею голови Брошнів-Осадської ОТГ з гуманітарних питань Наталією Олексюк відбувається в атмосфері взаємної згоди. Ведуча ставить зручні запитання й такі, що не потребують розгорнутої відповіді: «Люди були налякані? — Були налякані». На запитання «Що було головне в підготовці?» отримуємо таку ж загальну відповідь про те, як в ОТГ «довготривалий час активно працювали» й що «об’єднана громада поповнювала матеріально-технічну базу», а «проблеми по мірі виникнення вирішуємо».

У другій частині інтерв’ю з’являються конкретніші запитання, наприклад, про роботу служби швидкої допомоги. Оскільки, окрім 4-хвилинного сюжету на початку, інтерв’ю з чиновницею впродовж 20 хвилин не має перебивок, втримати увагу до цих запитань доволі складно.

Ведуча завершує розмову доволі традиційно: запитанням «Що б ви порадили наступникам?» та побажанням натхнення медикам «напередодні професійного свята».

22 червня. «Пацієнти ОКЛ тепер платитимуть і за чисту білизну»

Якщо лейтмотив розмови 18 червня про реформу медицини можна схарактеризувати, процитувавши гостю студії, як «зміни на краще вже видно», то головна ідея, яку просував спікер 22 червня, — «все пропало».

Щоби з’ясувати, чому пацієнти Обласної клінічної лікарні мають платити 50 гривень за зміну постільної білизни, до студії запросили Манолія Піцуряка, голову депутатської комісії обласної ради з питань охорони здоров’я, він же головний лікар одної з районних лікарень. Представники обласного департаменту охорони здоров’я на програму прийти відмовилися, про що згадала ведуча Інна Сендецька-Монюк.

Під час розмови з депутатом облради, відповідальним за медицину, ведуча прагне дотримуватися точності й фактів, вчасно перебиває спікера, який прагне зійти на нарікання, що «реформа первинки — щоб затуманити людям очі», й дякує богу, «що ми ще маємо незруйновану систему охорони здоров’я». Цю «Тему дня», окрім початкового інформаційного сюжету з обласної лікарні, вдало розбито уривками інтерв’ю з головним лікарем ОКЛ.

Втім, що з того глядачам? Із сюжету випливає, що сума 50 гривень з’явилася після того, як лікарня уклала угоду з певною неназваною приватною фірмою. Та лишається незрозумілим: якби не угода з фірмою, чи довелось би пацієнтам платити за білизну, чи ні.

Розмова з Піцуряком та коментарі головного лікаря підводять до висновку, що хоч і вимагати в пацієнтів 50 грн за зміну білизни незаконно, іншого виходу лікарні не мають, отже платити треба, щоби втримати медичні заклади на плаву.

19 червня. «Скандал довкола фестивалю Porto Franko»

Івано-Франківськ не дійде згоди, як ставитися до оголеного тіла в мистецтві. Цьому присвятили чергову «Тему дня». 14 червня в рамках фестивалю Porto Franko в місті виступив гурт «Хамерман знищує віруси». Із приводу концерту змовчати не міг ані мер, побажавши освятити місце виступу, ані спонсор фестивалю, який запропонував наступного року накласти певні табу на фестивальну програму.

Обговорити ситуацію запросили виконавчого директора фестивалю Володимира Гайдара (котрому міський голова долучив освятити місце концерту) й музиканта Ярему Стецика. Гості студії не представляють радикально протилежних поглядів на ситуацію: їх відрізняє ставлення до творчості «ХЗВ», але того, що концерт мав право відбутися, не заперечують.

На початку розмови сприйняття теми задає фраза ведучої Олени Нечвідової: вона схарактеризувала гурт «ХЗВ» як «провокативний музичний колектив», який «виступає майже оголений і не цурається нецензурної лексики». Після цього розмова у студії оберталася довкола того, чому організатори не забезпечили повної закритості заходу (щоби навіть стрим не потрапив до мережі), дзвінок до студії також стосувався цього. У вступному сюжеті, який мав показати ставлення мешканців, добрали скриншоти коментарів із соцмереж.

Вдало «розбавив» студійну розмову аудіокоментар арт-директора і співзасновника фестивалю Іллі Разумейка, а фінальний діалог претендує на заглиблення у філософію мистецтва: «Тобто мистецтво може бути злом? — Воно може бути всім». Загалом розмова вийшла конструктивною, гості студії говорили по суті, не використовуючи цю можливість для просування себе, як бачимо в наступному виступі.

20 червня. «Земельний конфлікт у мікрорайоні Пасічна: рятують останній сквер»

Автори «Теми дня» ще раз вдалися до vox populi у Фейсбуку, подаючи на екрані скриншоти. У цій програмі позицію однієї зі сторін конфлікту, відсутньої у студії, представляли скриншоти й короткий коментар у початковому інформаційному сюжеті.

Говорили про забудову зеленої зони в одному з житлових районів Івано-Франківська, проти якої виступають мешканці будинків, що поруч. Розібратися в ситуації запросили директора департаменту містобудування та архітектури Ореста Кошика та Василя Скрипничука — колишній голова Івано-Франківської обласної ради від ВО «Свобода» представляв групу мешканців, противників забудови. Ведуча Інна Сендецька-Монюк вчасно зупиняла цього гостя, коли він відходив від теми, розповідаючи, як «відвоював у Пісках декілька місяців».

В інформаційному сюжеті на початку програми позиція мешканців зводилася до побоювань, що ніде буде гуляти з дітьми, а також того, що забудова забере частину території школи. Утім, представників школи чи батьків / матерів дітей, яким ніде буде бавитися, не було серед гостей програми.

Резюмувати проблемну розмову можна словами героїв «Теми дня»: «Буде шукатися компроміс».

21 червня. «Бюджет участі»: чи буде перемога чесною

Цього дня говорили про проекти, подані до міського бюджету участі, та порушення під час голосування. Через цю подвійну тему й розмова ведучої Вікторії Гончаренко із радницею міського голови Христиною Костирко вийшла трохи розфокусованою: і про порушення не з’ясували до кінця, і про проекти не поговорили достатньо. На екрані з’являлося запитання «Чи є шахрайство під час голосування?», а гостя студії розповідала, що «ми лише вчимося».

Структурно двадцятихвилинну розмову вдало розбили коментарями людей, які стверджують про порушення. Розпочали інфографікою програми бюджету участі. Але у студії бракувало людей, які подавали проекти і стверджували про порушення.

Вичерпної картини того, що пропонують змінювати франківці, які проекти подали і які тенденції в цьому є, глядач не отримав. Хоча саме це було заявлено в темі. Та загалом програма була корисною для мешканців міста, адже звернула увагу на порушення, які можуть бути під час наступного голосування.

Загалом до тематичного спектру «Теми дня» на «UA: Карпатах» немає суттєвих зауважень: розробляють актуальні й дискусійні для міста питання, намагаючись також робити це оперативно, запрошуючи спікерів, що представляють різні зацікавлені сторони. Водночас хотілося б бачити жорсткіший підхід до гостей у студії замість догідливих інтерв’ю без незручних запитань, менше представників обласної та міської влади й більше голосів реальних мешканців міста замість скриншотів із соцмереж.

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду