Стандарти

Контент проекту, як і у випадку з ранковими шоу, повинен стосуватися саме локальних тем і проблем, актуальних для того чи іншого регіону. Головне завдання кожної команди «Теми дня» – максимально відсторонено розкрити ту чи іншу проблему і збалансовано подати позиції сторін. Тому і стандарти для проекту такі ж, як і загалом для інформаційного мовлення Суспільного. Однак і тут є своя градація.

«Це – точність, достовірність, баланс думок, відокремлення фактів від оцінок, повнота, доступність і оперативність. Оперативність я назвала останньою не просто так. Наше завдання не у швидкості. На відміну від новин, нам потрібен час, щоб зібрати докупи причини і наслідки певних подій, щоб пояснити, чому щось сталось і що буде далі», – пояснює виконавча продюсерка суспільно-політичного напряму НСТУ Марія Фрей.

Базовий контент проекту оцінюють за 13-ма критеріями, які були напрацьовані спільно фахівцями НСТУ та регіональних філій. «Тут, окрім дотримання основних стандартів інформаційного мовлення, важливими стали локалізація, чіткий і витриманий фокус теми, відповідність ідеї програми завданню суспільно-політичного мовлення, коректний підбір спікерів, дотримання етичних норм, актуальність і драматургія», – перелічує пані Фрей.

Кожна філія має свої передумови створення суспільно-політичних проектів і свої команди, тому й складнощі дотримання стандартів у кожного свої. За словами Марії Фрей, це й баланс думок, якого часом складно досягти в деяких темах в умовах війни з Росією й окупації; це й повнота. «І все, що стосується фокусу теми, – це проблема, з якою ми зустрічаємось частіше через звичку "говорити про все і ні про що одночасно"», – уточнює вона. Однак найчастіше філіям доводиться працювати над тим, щоб чітко відокремлювати факти від оцінок.

Схильними до змішування фактів з оцінками виявилися журналісти з досвідом, які вже вели/ведуть свої авторські проекти на телеканалі. Продюсерка Дніпровської філії Оксана Цибуля зізнається, що відокремлювати не завжди виходить. Саме тому після кожного випуску «Теми дня» щоразу проговорюють з ведучим (ведучою) всі нюанси.

Продюсерка Рівненської філії Інна Білецька каже, що цей стандарт також є надзавданням для журналістів, які мають чітку громадянську позицію. «Наділені критичним мисленням автори проекту, які навіть під час підготовки до програми й ефірів, залишаються громадянами, яких торкаються ті чи інші події і процеси, про які йтиметься в програмі, так чи інакше формулюють власну позицію. Надзавданням є залишити цю позицію поза кадром, зробити так, щоб глядач сам формував після ефіру свою думку», – каже вона.

Також у щоденному проекті інколи не вистачає збалансованості, особливо коли спікери в останню мить відмовляються від коментарів. «Бувають ефіри, коли спікери, які компетентні і відповідальні за певні сфери життєдіяльності міста чи області, відмовляються приходити на програму. Це, звичайно, дуже впливає на баланс думок, і в глядачів залишаються запитання без відповідей», –розказує продюсерка Львівської філії Уляна Антоник.

А продюсерка Миколаївської філії Анастасія Тімановська бачить проблему й у небажанні чиновників йти на відверту розмову. На її думку, саме це впливає на пошук можливостей вирішення проблем.

Формат і аудиторія

Проект «Тема дня» складний тим, що його формат близький до радійного. А в телеефірі слід ретельно працювати над картинкою. Адже півгодинна розмова з гостем не завжди здатна втримати аудиторію. Навіть, якщо вона виходить у прив’язці до новинних блоків – тоді, коли глядачі налаштовані на сприйняття серйозної інформації.

Команда Суспільного зараз звертає все більше уваги на зовнішні критерії, каже Марія Фрей. Наприклад: сюжети, графіка, додаткові синхрони. Однак покращення якості контенту залежить у першу чергу від фінансування.

Приміром, Дніпровській філії наразі бракує в ефірі інфографіки через нестачу сучасного обладнання, каже Оксана Цибуля. Така ж ситуація і з прямими включеннями у «Тему дня» з місця події: «Буває таке, що можна знайти експертів, зібрати потрібні коментарі, а люди мітингують о 18:00. І до того моменту, як розпочнеться “Тема дня”, вже може кардинально змінитися ситуація».

На відміну від ранкових шоу, у «Темі дня» рідко використовують скайп-включення та стріми. Хоча й ці елементи можуть додати динаміки проекту. Зокрема, це стосується інтерактивної складової, спілкування з глядачами.

Втім, подеколи студії знаходять цікаві рішення для цього формату. Наприклад, до Дня вишиванки «Тема дня. Культура» на ТРК «Львів» влаштувала показ дизайнерського вишитого одягу в супроводі коментарів експертів та наспівів.

При оцінці рівня перегляду та аудиторії проекту «Тема дня», насамперед враховуються взаємодія з аудиторією на цифрових платформах (саме взаємодія, а не кількість переглядів) і активність під час і після ефірів. А от детальних досліджень регіональної аудиторії ще немає, зауважила Марія Фрей.

Табу

Чи є певні табу для гостей і контенту «Теми дня» на суспільних мовниках? На це питання продюсери відповідали по-різному. Однак були одностайними щодо неприйнятності появи «джинси» (замовних матеріалів) та шокового контекту.

Наприклад, Рівненська філія табуює дискримінацію, необґрунтовані звинувачення. «Ми не беремося за тему, яку не перевірили, не беремося за тему, якщо інфопривід створений штучно і заради лобіювання комерційних і політичних інтересів», – каже Інна Білецька.

Також у Рівненській філії табу на псевдоекспертів: «Фахівців не так багато, а тих, хто справді є експертом, а не лише робить вигляд, ще менше. Мало і тих, хто не має політичних чи комерційних інтересів. Ми перевіряємо експертність. Гуглимо, опрацьовуємо відкриті джерела. Ми не можемо дозволити собі легалізовувати участь в ефірі псевдофахівців. Тому складно. Кілька табу на “зашкварених” уже є».

У «Темах дня» Рівненської філії ніколи не з’являться й питання про «чужу брудну білизну». «Ми не “Стосується кожного”, не “Один за всіх” і точно не “Битва екстрасенсів”», – наголошує продюсерка.

У «Темі дня» Дніпровської філії ніколи не з'являться «проплачені матеріалі, матеріали з прихованою рекламою, матеріали, шкідливі для суспільної моралі, матеріали, що порушують межі поваги до приватного життя, шокові матеріали». Для експертів, теж є свої критерії відбору. Це мають бути незаангажовані фахівці, які знаються на конкретному питанні. « Не може один експерт коментувати всі події як політолог, економіст, соціолог», – пояснює Оксана Цибуля.

Продюсерка Миколаївської філії не допускає можливості появи в ефірі забороненого законодавством контенту: розпалювання міжнаціональної, міжрасової ненависті, заклики до насильницького повалення державного ладу, неповага до України та державних символів.

Марія Фрей звертає увагу, що контент має відповідати цінностям Суспільного, тобто «це усвідомлена персональна відповідальність кожного редактора, що обирає тему і спікера щодня».

Кейси та курйози

Продюсери розповіли «Детектору медіа» кілька історій з досвіду команд «Теми дня».

1. Рівненська філія

Над проектом «Тема дня» працює команда з трьох редакторів, одна редакторка радіо (яка веде аналогічну «Темі дня» програму «Дослівно»), кілька продюсерів, режисерів ефіру та монтажу. Також у проекту є свої юристи, які надають консультації при підготовці ефірів.

За словами Інни Білецької, тему дня обирають за критеріями актуальності і суспільної ваги. А для того, щоб на цей вибір менше впливав суб’єктивний фактор, затверджують лише за спільної згоди команди. При цьому кожна з тем має чіткий інформаційний привід.

«В один з тижнів, скажімо, ми говорили: про звинувачення керівників громадської організації колишнім її членом у тому, що вони організували секту з членів своєї організації; про лікаря для кожної сім’ї (проблеми підписання угод із сімейним лікарем); про проблеми малого села в складі об’єднаної територіальної громади; про встановлення відеоогляду в об’єднаній територіальній громаді і в обласному центрі; обговорювали аспект захисту приватності; а до Дня захисту дітей говорили про виховання в сім‘ї: які методи дозволяє закон, коли закінчуються права батьків на застосування фізичних методів виховання і починаються права дітей на захист», – розказує продюсерка.

А от найбільш непередбачений ефір трапився тоді, коли на канал прийшов гість із зав’язаними очима, привівши трьох дітей. Ефір був присвячений проблемам у галузі будівництва, якою опікується заступник міського голови. І на нього запросили депутата міської ради через його опозиційну позицію до згаданого чиновника. Однак депутат, на думку телевізійників, поводився неадекватно. Ефір був складним, а досвід корисним для телекомпанії.

«Ми точно знаємо, що нам бракує формату дискусійного ток-шоу. “Тема дня” – це програма, у якій експерти мають розкривати ту чи іншу тему. Для конфліктних тем нам бракує майданчика. Але “Тема дня” – це прекрасний старт, урок і досвід для молодої команди. А колись, як виростемо, можливо, і справжню, а не саморобну студію, зробимо», – підсумовує Інна Білецька.

2. Дніпровська філія

У Дніпровській філії над «Темою дня» працює універсальна команда з трьох людей. Усі вони можуть замінити одне одного як ведучі, кореспонденти та випускові, запевняє продюсерка Оксана Цибуля.

За її словами, планування теми розпочинається напередодні дня ефіру. У день програми о 12:00 випусковий, редактор і ведучий уже знають, хто з експертів буде в ефірі ввечері о 19:20. За цей час вони опрацьовують тему, редактор записує коментарі експертів, працює над сюжетами.

Найбільш непередбачуваний ефір був тоді, коли спікер потрапив у ДТП. В останню годину команда змогла знайти заміну і врятувати ефір.

Особливістю «Теми дня» в Дніпрі є наявність сурдоперекладача.

3. Миколаївська філія

Над «Темою дня» Миколаївської філії теж працюють троє співробітників. Інколи їм допомагають продюсер телепрограм і продюсер філії. Разом з командою новин вони готують сюжети.

«Найскладніше, коли тема визначається в день ефіру, залишається обмаль часу для пошуку відеосюжету, інформації про проблему і спікера», – каже Анастасія Тімановська.

Теми телеканал намагається шукати цікаві й актуальні, а от розмова з гостем подеколи виходить дещо паркетною, особливо, коли гості вдаються до розлогих розмов і не здатні сфокусуватись на темі або коли не виходить дискусія.

«Намагаємося запросити до студії носіїв різних поглядів на проблему, але інколи їм нема про що сперечатися. Наприклад, ідеться про стан доріг: запрошуємо чиновника зі служби автодоріг і громадського активіста, який досліджує тему. Начебто, чиновника лають за діло (й активіст, і глядачі телефоном), але він каже, що винні інші місцеві профільні служби і Міністерство інфраструктури. “Футбол” від чиновників – часте явище», – зізнається продюсерка.

Іноді трапляються й курйози. За словами продюсерки, одного разу гість переплутав день ефіру – довелося терміново відправляти за ним машину, щоб вчасно доставити в студію.

4. Львівська філія

Уляна Антоник вважає, що команда «Теми дня» – одна з найпотужніших у філії. Насамперед, це заслуга, з її слів, керівника проекту Віталія Гамадини та редакторів-ведучих Володимира Перерви та Іванки Федів. Адже вони вперше працювали над таким тестовим проектом.

«Тема дня» безпосередньо пов’язана з новинами. Редактори проекту й кореспонденти новин щодня мають кілька спільних планувань, на яких визначаються теми інформаційних випусків. «Топ-тема новин – це “Тема дня”, яку ми можемо детальніше розкрити за 26 хвилин прямого ефіру», – пояснює продюсерка.

Головну тему проекту пропускають через кілька фільтрів: актуальність, резонанс у суспільстві, локальність (значимість для львів’ян та мешканців області).

«Нещодавно у нас був ефір, який побив усі попередні рекорди за кількістю переглядів, репостів (їх було 317) і коментарів. Це була “Тема дня” про страйк залізничників. Це найкраща мотивація до щоразу якіснішої роботи, як і довіра нашої аудиторії, яка є найбільшою цінністю для нас», – розповідає Уляна Антоник про найбільш непередбачуваний ефір «Теми дня».

Що далі?

«Тема дня» – проект, потрібний регіональним суспільним мовникам на цьому етапі. Однак він радше є тимчасовим явищем. Чи може він мати розвиток чи продовження? Швидше за все, він стане передумовою інших форматів, різних для кожної телекомпанії.

Марія Фрей бачить цей проект як старт у розвитку команд, які над ним працюють: «Це такий собі старт для редакторів – обов’язкова школа, яку маєш пройти, щоб у майбутньому створювати авторські проекти як регіонального, так і загальнонаціонального масштабу».

Фото надане Запорізькою філією НСТУ