Класична сітка мовлення

Орієнтиром для рівненського каналу, як і для більшості таких самих філій, наразі є сітка мовлення «UA: Першого». Блокова структура — ранок, день, вечір — з акцентом на новинах, прямоефірних розмовних шоу та документалістиці.

Власне сітка каналу «універсальна», розрахована на широку аудиторію, й тепер близька до тієї, яку вважає ідеальною програмний директор Рівненської філії Руслана Радзіховська: «Ранкова програма, новини, документалістика, діти, молодь, суспільно-політичний вечір, дискусії, документалістика, просвітництво. Сітка повинна бути універсальною, орієнтованою на якнайширший спектр аудиторії: від маленьких глядачів до старшого покоління. Суспільне в регіонах має об’єднати аудиторію на одному каналі».

Ранковий блок вирізняється тим, що не має власного прямоефірного ранку. В ефір виходять повтори новин і вечірніх проектів, музичні фільми, клуб «Суперкнига», документальні фільми та релігійні проекти. Серед програм є й формати інших філій.

Подібний контент характерний і для денного ефіру. За словами пані Радзіховської, «канал виділяє час для трансляції архівних програм власного виробництва». О 15:45 розпочинається дитячий блок: «Казки Санька Сита», «Чудесний канал», «Акваріум», «Іноземна для дітей», «Невгамовні дослідники», «Мультдаринки».

Примітним контентом каналу є екологічні проекти, такі як «Екотур» та «Ноосфера». Остання програма, за словами програмного директора, з’явилася після входження в НСТУ. Проект розкриває проблеми екосистеми та акцентує увагу на їх вирішенні.

Вечірній прайм будується довкола новин та розмовних шоу на суспільну тематику.

Ключові проекти — інформаційна програма «День», «ТКС» (кримінальні новини), «Громадська приймальня» (вівторок, четвер), «Один на один» (понеділок, середа, п’ятниця). Перше ток-шоу виходить наживо, друге — в запису. Обидва проекти подібні за форматом: це досить тривала — 30–40 хв. — розмова ведучого з гостем / гостями. Формат наразі характерний для радіо. Хоча менеджмент каналу намагається його адаптувати і зробити динамічнішим. Насамперед ідеться про «Громадську приймальню».

«Залучаємо активних телеглядачів, які ставлять запитання, телефонуючи в студію, експериментуємо з активністю фейсбук-користувачів, стримами. Урізноманітнили класичний дискусійний формат, зробили його динамічнішим за допомогою відеосюжетів», — наголошує Руслана Радзіховська. За її словами, надалі канал планує змінити студію й назву проекту.

А головний редактор Галина Шепель додає, що як тільки вдасться оновити студію, всі ток-шоу транслюватимуться наживо. На її думку, проекти таким чином стануть більш популярними.

Інтеграція в соцмережах

Рівненський канал вважає своїм головним продуктом саме інформаційні програми. Однак робить акцент не на кількості ефірних випусків, а на поширенні новин у соцмережах. Оригінальні випуски новин на каналі виходять лише двічі на день — о 19:00 та 22:00 — та в неділю (підсумки тижня) о 7:00. Решта — повтори. А у Фейсбуку інформаційні випуски транслюються наживо.

«На сайті й у ФБ новини розміщуються по мірі готовності, окремими сюжетами. На різних платформах інформація розганяється й супроводжується від першої згадки до кінцевого матеріалу. Наприклад, анонсова інформація про подію, пізніше коротка усна з фото, далі стрими у ФБ, далі найцікавіші витяги, часто з прямою мовою учасників і, нарешті, кінцевий сюжет на всіх платформах. Це стосується і телебачення, й радіо. Адже служба новин у нас давно, ще з 2006 року, конвергована. Такий підхід значно розширює аудиторію, насичує інформаційні смаки і активної, і пасивної аудиторії. Бракує можливості стримити в ефір. Але це питання техніки. Думаю, найближчим часом запровадимо і це», — звертає увагу директор філії Андрій Велесик.

Канал філії на Ютубі має 3446 підписників. Найпопулярніший сюжет про побиття захисника Донецького аеропорту «Побили кіборга Рудю» — 103 тис. переглядів. На Фейсбуку впродовж дня виходить 10–12 відеосюжетів, які мають від кількох десятків до кількох сотень переглядів. Канал також публікує анонси, фотоновини й наживо транслює вечірні випуски.

Власне, і подальший розвиток інформаційного мовлення пан Велесик бачить в орієнтації на мультиплатформенність. А за цих умов сама сітка вже не є основою для залучення глядачів.

«Я абсолютно погоджуюся з думкою про те, що сьогодні первинне — це інформація, її оперативність, достовірність і надійність. Тут суспільне повинне стати номером один. А те, де цю інформацію аудиторія отримала, — чи в ефірі, чи у ФБ, чи на ютуб-каналі — другорядно. Ми вже сьогодні впроваджуємо технічні зміни, і бачимо, що, наприклад, потенційна аудиторія окремих радіопрограм у ФБ значно перевищує, наприклад, кількість абонентів у дротовій мережі області, — розказує Андрій Велесик. — І це зрозуміло: людина хоче отримати інформацію тоді, коли їй це зручно зробити, і у той спосіб, який її влаштовує. ФБ, Твіттер, Ютуб, сайт, ІРTV, профільні додатки до ґаджетів — усе важливе».

Курс, обраний каналом, є вдалим путівником. Через соціальні мережі мовник зможе залучати нову якісну аудиторію, й робота для її потреб якраз і спонукатиме до оновлення: динаміка, пошук нового стилю та форми подачі інформації, нова комунікація з аудиторією. Однак ці плани каналу слід ще й вдало реалізувати, бо наразі він ще не відповідає контенту, який виходить в ефірі. Регіональним суспільним мовникам слід сміливіше відходити від «архівних» програм і підходів і намагатися спіймати глядачів, які вже втрачають інтерес до традиційного ТБ.

Фото: Facebook-сторінка РТБ: Рівне Суспільне