Реформа Суспільного триває. І за формою, і за наповненням. До кінця 2017 року буде проведено конкурс на керівників філій ПАТ «НСТУ», яких тепер буде двоє: менеджер і продюсер. Саме це нове керівництво разом із правлінням НСТУ розпочне структурні зміни на регіональних мовниках — створення хабів та бюро. Сайт «Суспільне мовлення» продовжує знайомити читачів із життям філій після створення ПАТ «НСТУ» (в січні 2017 року — Ред.). Особливо цікаво, як тепер представники влади сприймають колишні ОДТРК.

Нині Кіровоградська філія, яку очолює директор виконавчий Вадим Мурований, — це 160 працівників, із яких 61 журналіст. Локальне телебачення в цій області не дуже розвинене, тому це одна з філій, чий контент реально дивляться місцеві жителі.

За словами заступника директора департаменту взаємодії з філіями НСТУ Дмитра Грузинського, телеканал має свіжу аналогову ліцензію на 24 години мовлення; її, як і іншим філіям, переоформляли на початку цього року на ПАТ «НСТУ». У них для максимального покриття по області аж 12 частот (у різних частинах регіону). Згідно з ліцензійними умовами, у філії з 24 годин мовлення має бути чотири години на добу програм власного виробництва. На практиці вони виробляють навіть трохи більше, в середньому 4 години 48 хвилин оригінального контенту щодоби. Формат телеканалу, згідно з ліцензією, — інформаційно-розважальний, фільмопоказ. На обласному радіо — стандартні чотири врізки по 50 хвилин.

На думку заступниці директора виконавчого Кіровоградської філії ПАТ «НСТУ» Олени Кваші, робота на філії кипить, налагоджується тісніший зв’язок із аудиторію. Натомість влада, за словами Олени, починає їх сприймати «як щуку у ставку», хоча гроші на висвітлення діяльності цього року ще виділила.

Не приховує Олена і труднощів, які завжди виникають при реформуванні, але сприймає вона їх, на відміну, від багатьох, із оптимізмом. «Питання налагодження контактів завжди виникає в процесі створення нового механізму. Ці  ситуативні труднощі треба проходити швидко і з посмішкою», — каже вона. Серед питань, які хвилюють найбільше, — подальша формула співпраці та чи будуть скорочення. «Серед питань, що хвилюють, на першому місці — подальша формула роботи, чи будуть скорочення, чи будуть люди працювати в штаті, чи потрібно відкривати власні підприємства (ФОПи) чи громадські організації», — каже Олена. Але на філії роблять усе можливе, щоб отримати роз’яснення від керівництва, запрошують на зустріч Зураба Аласасію, проводять скайп-конференції з Києвом, зробили інформаційний стенд. Водночас самі виступають з ініціативами: оголосили збір пропозицій та ідей від працівників філії.

— Олено, скільки наразі працівників у штаті філії НСТУ в Кропивницькому? Скільки з них журналістів? Чи було скорочення цього року?

— У штаті Кіровоградської філії ПАТ «НСТУ» 160 працівників, із них 61 журналіст.

— Скільки загалом у вас проектів на телебаченні й радіо? Чи запускали цього року нові проекти? Скільки годин власного мовлення? Які маєте ліцензії? Скільки у вас прямоефірного мовлення?

— Маємо 20 телевізійних програм і проектів (12 годин на добу). Радіо — 45 програм (140 хв. на день). Три ліцензії — дві на телевізійне мовлення (цифра, аналог) та одна — на радіо. Із 4,5 годин власного мовлення — три — це прямоефірне. Згідно з ліцензією, звісно, маємо 24 години. Нових телевізійних проектів у новому телевізійному сезоні не запускали. Готуємо з редакційною радою пакет пропозицій на 2018 рік. У перспективі готові виготовляти (й на обмін, у тому числі) дитячі вікторини, ранкове шоу, маємо обладнання й досвід зйомок спортивних, культурних подій: вистави, концерти тощо. Можемо їх транслювати через супутник наживо.

— Чи налагоджена комунікація з керівництвом ПАТ «НСТУ» (правлінням, генпродюсерами та ін.)? Чи були у вас тренінги цього року?

— Комунікація налагоджена. Маємо тісний зв'язок із суспільно-політичною редакцією, редакцією новин. Це одні з найбільш відповідальних сегментів роботи, найактивніших, на нашу думку. Нещодавно почав активно розвиватися й культурно-просвітницький напрямок. Також є співпраця. Звісно, її новий механізм проходить етапи становлення, вибудовується зручна для всіх учасників модель взаємодії. Для новинарів — це один формат — щопонеділкові спілкування по скайпу. Суспільно-політична редакція працює в різних формах — і листування, й конференції, й телефонні консультації. У тих, хто працює над культурними проектами, інші форми. У будь-якому випадку, тішить те, що відбувається пошук живих — не бюрократичних форм спілкування, хоча і бюрократичні константи є, але такі, без яких не може існувати такий великий механізм як ПАТ. Живою складовою процесів реформи, безумовно, є тренінги й комунікаційні зустрічі. Такі були вже й на нашій базі — суспільно-політичний сектор, робота з джерелами та ін., й наші співробітники долучалися до навчань, що проходили на базі головного офісу.

— Як сприйняв колектив філії новину про структурне реформування філій і перетворення їх на бюро та хаби? А також про вибори керівництва філій на конкурсі? Ваш колектив хотів би стати хабом чи бюро? Чи є в колективі охочі взяти участь у конкурсі на посади менеджера, продюсера і шеф-редактора новин?

— Будь-які процеси, що змінюють звичні для людей речі, викликають запитання. Якщо не інформувати людей про зміни, їхні причини, то можуть виникати не тільки запитання, а й спротив. У нашому випадку було зроблено все можливе для того, щоби працівники розуміли поточну ситуацію та перспективи. Для цього відбуваються щопонеділкові зустрічі з колективом з інформуванням про реформу та її перебіг, звісно, і свої поточні справи ми розглядаємо :) Створено інформаційний стенд. Саме для уникнення міфів про суспільне та його мету наш колектив (ще практично на початку реформи) запросив на зустріч Зурабі Аласанію, працівники мали можливість чути першу особу. Це вносить ясність. «Хаб» і «бюро» викликали запитання й певний острах, але водночас вони стимулюють колектив проявити свої сили й можливості. Відбувся певний аудит. Це на користь. Інформація про конкурс оприлюднена й на наших нарадах, той, хто має амбіції, — має всі можливості.

— Які питання найбільше хвилюють членів колективу? У вас уже обрана редакційна рада філії. Чи розглядала вона якісь питання?

— Серед питань, що хвилюють, на першому місці — подальша формула роботи, чи будуть скорочення, чи будуть люди працювати в штаті, чи потрібно відкривати власні підприємства (ФОПи) або громадські організації. Поступово, в рамках можливого, всі до таких викликів готуються. У нас є домовленості з Асоціацією підприємців щодо консультування наших співробітників у сфері створення підприємств. Водночас інформація про підвищення заробітної плати 2018 року, безперечно, викликала позитивні оцінки й очікування.

Редакційна рада обрана, питань, що розглянули, не так багато, але вони важливі, а саме — план дій на 2018 рік. Оголосили збір пропозицій та ідей від працівників філії, запросили до участі журналістів з інших видань.

— Ви згодні з тезою, що філії можуть виробляти 3,5 години якісного власного мовлення? Відповідно зі Стратегією голови правління Зураба Аласанії, філіям вироблятимуть новини, ранкове шоу та щоденне ток-шоу. А програмний директор ПАТ «НСТУ» Дар’я Юровська зазначила, що також можуть бути додаткові формати — різні в кожній філії, якщо вони пройдуть через процедуру пітчингу та захисту й матимуть необхідні для виробництва ресурси. Який додатковий контент, на ваш погляд, ви могли би якісно виробляти?

— Тезу про 3,5 години власного якісного мовлення у філій вважаємо такою, що відповідає дійсності, та водночас не відкидаємо й можливості збільшення до 4,5 — за рахунок виготовлення програм іншого сегменту — дитячих, просвітницьких, культурно-мистецьких, але за умови їх високої якості. Наша філія забезпечує сьогодні саме такий обсяг — 4,5–5 годин. Скоротити до 3,5 годин ми готові. Сьогодні ефір наповнений нашими програмами, концертами місцевих колективів, виставами, а також окремими проектами, що виготовляються іншими філіями. Співпраця з іншими філіями теж є. Вона активна в суспільно-політичному сегменті. Створено класний майданчик у Facebook, де редакції інформують про теми своїх ток-шоу, шукають експертів. Намагаємося бути корисними колегам, і самі завжди раді підтримці колег.

— Чим заповнюєте ефір окрім власного виробництва? Чи є у вас співпраця з іншими філіями НСТУ?

— До речі, до поділу ефіру на сегменти «ранкове шоу», «новини», «щоденне ток-шоу» ми прийшли у 2010 році, це було не так просто, був і спротив, і нерозуміння багатьма працівниками телекомпанії, ба навіть глядачі не все хотіли сприймати, тому позиції, що зазначені у Стратегії Зурабі Аласанії, нам дуже близькі за ідеологією та формою.

Пітчинг — цікава форма, сприятиме певній конкуренції на ринку регіональних телекомпаній.

— Чи маєте інтерактивний зв'язок зі своїм глядачем, слухачем? Чи запустили новий сайт? Чи представлені ви в соцмережах?

— Зв'язок з аудиторією, безумовно, тримаємо, це найголовніша цінність місцевого мовника. Тому намагаємося бути завжди на зв’язку через телефон, пошту, соціальні мережі. Запровадили анкетування для відвідувачів соцзабезів для того, щоб виявляти гострі теми для соціально незахищених категорій населення, проводимо зустрічі у форматі «фокус-груп» із представниками різних сфер, щоб мати матеріал для аналізу — чи правильно ми рухаємося, коли обираємо ті чи інші формати, теми. Достатньо успішний проект, що базується на прямому зв’язку з глядачем і слухачем — «Радіомайдан». У першу чергу це радіопрограма з телефонним зв’язком, але ми три роки тому додали до неї телевізійну версію і збільшили аудиторію. Маємо свої сторінки у Facebook, запустили оновлений сайт. Експериментуємо з Telegram, розміщуючи анонси наших, ранкового шоу. Звісно, за технологіями й соціальними медіа — майбутнє, прагнемо, щоб усі працівники могли себе в цій сфері реалізувати.

— Чи є у філії проблеми з переоформленням майна й землі на НСТУ?

— Проблем із переоформленням у нас не було.

– Ви особисто ввійшли до робочої групи при НСЖУ, яка має розглядати проблемні питання реформи суспільного. Чи є такі питання саме на вашій філії? З якими філіями найбільше співпрацюєте?

– У нас таких проблем, про які йшла мова на зустрічі, не було і, сподіваюсь, не буде. Питання налагодження контактів - завжди виникає в процесі створення нового механізму. Ці  ситуативні труднощі треба проходити швидко і з посмішкою. Співпраця є з Херсоном, ТРК «Карпати», РТБ та іншими. 

 — Як сприйняла місцева влада Кропивницького створення Суспільного? Чи давала влада кошти 2017 року на висвітлення діяльності?

— Місцева влада була поінформована про ті зміни, що відбуваються в нашій системі, ми попередили й місцеве самоврядування, й виконавчу владу про нові форми взаємодії, зокрема і про те, що угод про висвітлення діяльності як форми співпраці вже не буде. Такі угоди були й діють до кінця 2017 року. Висвітлення діяльності влади в рамках таких угод відбувалося шляхом створення відеоматеріалу із відбивкою «реклама». Що до сприйняття владою реформи, то складно дати оцінку, мабуть, починають нас сприймати як щуку у ставку.

"Суспільне мовлення"

Фото надане Кіровоградською філією ПАТ "НСТУ"