Всі державні телерадіокомпанії (ДТРК), відповідно до закону про створення суспільного мовлення, мають увійти до складу публічного акціонерного товариства «Національна суспільна телерадіокомпанія України». Завершується перший етап реформування, під час якого всі ДТРК увійшли до складу Національної телекомпанії України, ставши її філіями. Наразі триває процес припинення юридичних осіб ДТРК, після якого розпочнеться другий етап реформи — корпоратизація і створення ПАТ НСТУ. Сайт «Суспільне мовлення» поцікавився в регіональних ТРК, як триває реформа, з якими труднощами стикаються компанії і які проблеми найбільше хвилюють їхніх працівників.

За словами Валентина Чанглі, проблем із реформуванням вистачає, й у кожної філії вони свої, але всі їх можна вирішити в робочому порядку. «На жаль, чим більше чиновників проходиш, тим більше часу й нервових ресурсів витрачаєш. Очікуємо швидкого закінчення цих кіл пекла», — каже він, пригадуючи й смішні випадки. Приміром, випадок, коли з'ясувалося, що на ОДТРК «висить» арешт рахунків, насправді знятий ще 2013 року. У великих і малих кабінетах можна поховати будь-яке починання банальним «відкласти на потім», каже генеральний директор.

Мінімальна зарплата, яку журналіст отримує на руки, — приблизно 1400 грн. Після скорочення на філії працюватиме 253 працівники.

Валентин Чанглі зазначає, що в колективі хтось боїться змін, хтось, навпаки, їх прагне. Та все ж людей хвилює технічне переоснащення, навчання, загальні принципи роботи, перспективи зростання зарплати, й вони хочуть знати, що для цього потрібно робити.

— Валентине, чи є у вас проблеми з припиненням юридичної особи ОДТРК? Які? Коли, на вашу думку, цей процес може бути завершено?

— Певні проблеми є. В кожної філії вони свої. По Дніпропетровську це питання землі й архів документації. Був узагалі смішний випадок, коли з'ясувалося, що на ОДТРК «висить» арешт рахунків, насправді знятий ще 2013 року. Просто десь хтось із чиновників не поставив позначки :) Але ми вирішуємо це питання в робочому режимі. На жаль, чим більше чиновників проходиш, тим більше часу й нервових ресурсів витрачаєш. Очікуємо швидкого закінчення цих кіл пекла.

— Яким чином зараз фінансується ваша філія: як і раніше через Держкомтелерадіо, чи вже через НТКУ? Чи були затримки з виплатою заробітної плати? Який у середньому розмір зарплати в журналістів?

— Ми філія НТКУ (неюридична особа) з усіма наслідками, що випливають. Думаю, в процесі ще будуть зміни в системі фінансування. Тому коментувати модель наразі передчасно. Реформування — складний процес. І наша модель багато в чому унікальна для України. Затримка з зарплатою була. Це не вина філії або НТКУ, це ставлення чиновників до людей і процесів, які ведуться в країні. У великих і малих кабінетах можна поховати будь-яке починання банальним «відкласти на потім». Мінімальна зарплата, яку журналіст отримує на руки, — приблизно 1400 грн. Підвищення було технічному персоналу, з травня очікуємо підвищення творчим працівникам. Зрозуміло, що підхід у преміях диференційований. Але на ринку праці ми сьогодні часто не конкуренти приватним каналам. Беремо не грошима, а вмінням творчо підходити до питання. У Дніпрі вже давно саме ми новатори. А приватні дуже часто або переймають ідею, або перекуповують людей. Ну хто як уміє :) Ми ще не всі ідеї в життя втілили. Та й можливість і бажання працювати не на «великого тата», якого потрібно любити, теж ніхто не скасовує.

— З яких ще джерел ви можете доплачувати своїм працівникам: спецфонд, рекламні надходження, інше?

— Доплати можливі за рахунок рекламних надходжень (спецфонд). Але в будь-якому випадку є певні межі нарахування премій та інтенсивності. Крім того, гонорари (відсоток із рекламних надходжень, але він адресний). Ще є гранти, перспективний напрям роботи.

— Скільки коштів отримала філія за перший квартал 2016 року від реклами? Яка динаміка цих надходжень: вони збільшуються, зменшуються?

— Суму називати не буду, але вона жахливо мала. Останні кілька років бачимо тенденцію до скорочення прямої регіональної реклами. (Я не кажу про політику та вибори.) В кінці ж 2015 року регіоналка «просіла» навіть у комерційних каналів, заточених під рекламу. Суспільне телебачення наразі не готове на регіональному рівні боротися за рекламу (я кажу в першу чергу про Дніпро, де дуже потужні приватні медіаресурси, Київ і, напевно, Одесу та Львів), оскільки контент у нас не рекламний, стереотипи ми будемо ламати ще довго, авторитет незалежного від влади, політики та олігархів медіаресурсу з унікальним і цікавим способом подачі інформації теж напрацьовується роками. Можливо, зрушити з місця рекламу могла би допомогти корпоратизація системи реклами в суспільному. Але це, радше, після акціонування.

— Чи оголошено вже вашим працівникам про 10 %-ве скорочення? Скільки залишиться працівників після скорочення?

— Працівники про скорочення знають, я не робив таємниці з цього. Й рішення приймалося колегіально з очільниками напрямків. Принцип — здоровий глузд зі ставкою на напрямки, які будуть пріоритетними в роботі, економічна доцільність, мінімізація витрат. Так, і конкуренція всередині підрозділів. Нині вручаються попередження про скорочення. Все проводиться відповідно до законодавства. Загалом залишиться 253 працівники. Але, думаю, це не останнє скорочення. Наприкінці змін структури буде оптимізація під технічне переоснащення й конкретні планові завдання. Ну якщо тверезо мислити, то повинно бути.

— Чи є у вас розуміння структури майбутньої ПАТ НСТУ й місце вашої філії в ній?

— Так, розуміння структури є, як і розуміння того, що більш важливу роль у ній відіграватиме колектив, краще готовий до внутрішньої конкуренції. І розуміння нашого місця в структурі теж є. Ані я сам, ані колеги не чекаємо манни небесної й готові захищати на ділі репутацію найсильнішого філії.

— Які запитання найчастіше ставлять вам члени колективу щодо процесу створення суспільного мовлення? Що їх найбільше хвилює?

— Питань маса. Ставили їх і Зурабу Аласанії, коли він нещодавно приїжджав до нас. До речі, добре поспілкувалися. І йому ставили ті ж питання, які до цього ставили й мені. Зрозуміло, що хтось боїться змін, хтось, навпаки, їх прагне. Але загальний зміст змінився кардинально. Тепер це технічне переоснащення, навчання, загальні принципи роботи, перспективи зростання зарплати і що для цього потрібно робити.

Фото: most-dnepr.info