У тексті кожного матеріалу маркуються ключові ознаки порушень стандартів:

жовтим шрифтом — ознаки порушення стандарту відокремлення фактів від думок (тобто журналістські оцінки й висновки, а також слова, які є маркерами суб’єктивної думки),

голубим шрифтом — ознаки порушення стандарту достовірності інформації (тобто відсутність чи розмитість посилання на надійне джерело інформації),

червоним шрифтом — ознаки порушення стандарту точності (тобто фактична неточність або критична для точності розмитість фактичної інформації).

Зауваження в тексті даються так: (напівжирним шрифтом і в дужках).

У кінці сюжету напівжирним шрифтом описово — про порушення стандартів оперативності, балансу думок і повноти інформації.

Також подано важливі теми кожного дня, про які не згадувалося у випуску новин.

Порушення стандартів точності й оперативності визначаються за допомогою повідомлень агентства УНІАН. Якщо певний факт «UA: Перший» та «Українське радіо» подають однаково, а УНІАН інакше, — в таких випадках правильною вважається подача факту каналами.

Таблиця. Порушення стандартів інформаційної журналістики в підсумкових випусках новин «UA: Першого»:

Період моніторингу: 17–22 грудня 2018 року

Для збільшення зображення клікніть на нього

 * Перше число — абсолютна кількість, друге — відсоток від загальної кількості досліджених матеріалів.

На звітному тижні грудня в новинах «UA: Першого» відчутно зменшилася кількість матеріалів із порушеннями стандарту балансу думок — 5 % (у вересні було 9 %), достовірності подачі інформації — 16 % (у вересні було 23 %), повноти інформації — 43 % (у вересні було 66 %). Дуже відчутно зменшилася кількість матеріалів із порушеннями стандарту відокремлення фактів від думок — 7 % (у вересні було 23 %). Порушення стандарту оперативності було лише одне, порушень стандарту точності не було. У більшості випадків порушення на «UA: Першому» є незначними, такими, що не чинять серйозного впливу на якість контенту. Матеріалів із ознаками замовності не було.

На звітному тижні стандарт балансу думок було порушено у трьох матеріалах із 56 досліджених (5 %).

У матеріалі про затримання поліцією підозрюваного у вбивстві Віталія Олешка (17 грудня) не відображено позиції самого підозрюваного чи його адвоката.

У матеріалі за 20 грудня в коментарі речника УПЦ (МП) архієпископа Климента висловлено аргументи про нібито безпідставність перереєстрації церкви за ухваленим того дня парламентом законом. Климент стверджує, що УПЦ (МП) «не має центрів у державі, визнаній агресором, центр УПЦ знаходиться у місті Києві». І що «ці положення визначені статутом нашої церкви, який затверджений всіма необхідними державними органами, і він абсолютно є дійсним, і лише хіба в силу якихось протизаконних дій можуть бути внесені зміни у цей статут». Ці аргументи мали би коментувати політичні опоненти, — наприклад, автори закону. А з огляду на складність самої теми й аргументації — не зайвою була й експертна юридична її оцінка.

У матеріалі за 20 грудня про те, що експертиза встановила швидкість автівки Зайцевої перед ДТП на Сумській у Харкові, не надано слово для коментаря захисту Зайцевої.

На звітному тижні порушення стандарту оперативності подачі інформації було в одному з 56 досліджених матеріалів (2 %).

Інформацію про те, що РФ відмовилася від пропозиції України обміняти 42 українських заручників і політв’язнів на 66 сепаратистів і 23 росіян, засуджених в Україні, було подано 20 грудня, хоча сама новина була за 19-те (на УНІАНі її було опубліковано 19 грудня о 15:31).

Стандарт достовірності подачі інформації на звітному тижні порушувався у 9 матеріалах із 56 досліджених (16 %).

Більшістю цих порушень є розмиті, неконкретні й узагальнені посилання на представників певних закладів та установ (без називання конкретної людини, яка щось повідомила журналістам):

«Міністерство охорони здоров'я повідомило, що віруси грипу нині найбільш розповсюджуються на сході країни» (17 грудня);

«В МОЗі зазначили, що це типово і очікувано для цієї пори року і не означає, що в країні розпочалася епідемія» (17 грудня);

«Правоохоронці вважають: вбити Олешка могли або через підприємницьку, або через громадську діяльність» (17 грудня);

«Територію довкола ічнянських військових складів, що вибухали в жовтні, розмінували, тепер вона безпечна, таке повідомили представники Держслужби з надзвичайних ситуацій» (18 грудня);

«В поліції вважають, чоловік скоротив собі віку» (18 грудня);

«У Кабміні тоді сказали, що будуть оскаржувати це рішення» (19 грудня);

«На мітинг-молебен, за даними поліції, зібралися близько тисячі людей» (20 грудня);

«Пасажиропотік на свята загалом збільшиться приблизно на третину, прогнозують у Чопському прикордонному загоні» (22 грудня).

Було два посилання на сторінки в соцмережах:

«А це фото людей у камуфляжу у Фейсбук опублікував член комісії Мустафа Наєм» (17 грудня);

«Мама Андрія Євгенія Ейдер опублікувала на своїй сторінці у Фейсбуці ці фотографії з привітаннями» (20 грудня).

Стандарт відокремлення фактів від думок також порушувався у чотирьох матеріалах із 56 досліджених (7 %).

Ці порушення незначні. В одному матеріалі використане оцінне дієслово:

«Пілот Антон Михайлюк запевняє, що вертоліт “Ейрбас 225 Суперпума” кращий» (21 грудня).

Ще в одному — дієслово з урочистого стилю на позначення простої дії «повідомили»:

«В МОЗі зазначили, що це типово і очікувано для цієї пори року і не означає, що в країні розпочалася епідемія» (17 грудня).

У двох матеріалах було використано незначні оцінні маркери і протиставлення:

«Поки приміщення ще пустує» (17 грудня);

«Одяг справжній, зброя реальна. Але вже не бойова» (17 грудня).

Стандарт точності подачі інформації на звітному тижні не порушувався жодного разу (0 %).

Стандарт повноти подачі інформації порушувався у 24 матеріалах із 56 досліджених (43 %).

Стандарт повноти подачі інформації переважно порушується за рахунок недостатньої деталізації, особливо в коротких формах, яких чимало в основних випусках «Новин» на «UA: Першому».

Крім того, в двох матеріалах бракувало бекґраундів.

Так, у матеріалі за 19 грудня про те, що піротехніки обстежать пошкоджений водогін Горлівка — Торецьк, не було бекґраунду стосовно того, що раніше цей водогін був зруйнований унаслідок обстрілів бойовиків і кілька днів вони продовжували обстрілювати, не підпускаючи ремонтників до водогону.

У матеріалі 20 грудня про ухвалення Верховною Радою закону про перейменування Московського патріархату немає повноцінного бекґраунду про створення єдиної Православної церкви в Україні, що і стало поштовхом до розгляду й ухвалення парламентом нового закону.

Протягом звітного тижня на каналі не було жодного матеріалу з ознаками можливої замовності (0 %).

17 грудня (понеділок):

1. Як пов'язані незаконні забудови з нападами на громадських діячів в Одесі?

«Ведуча: Як пов'язані незаконні забудови з нападами на громадських діячів в Одесі? Зокрема про це нині говорили на засіданні тимчасової слідчої комісії. Покликали туди і одеського очільника Геннадія Труханова. Без запрошення прийшли кілька десятків людей в камуфляжі. Про результати зустрічі члени комісії розкажуть завтра у Верховній Раді. Половина засідання пройшла за зачиненими дверима. Що вдалося дізнатися кореспондентами «Суспільного», дивіться далі.

Кореспондент: Народні депутати близько трьох годин обговорювали можливі причини нападів на громадських діячів в Одесі. Головною з них народний депутат Ігор Луценко, назвав незаконні будівництва в регіоні. Питання щодо них він поставив міському голові Геннадію Труханову.

Ігор Луценко, член тимчасової слідчої комісії, народний депутат: Чи вчинено з вашої сторони якісь дії, щоб землями? Якимось іншим чином припинити функціонування цих схем, через які так хвилюються активісти, через які, власне я впевнений, на них нападають?

Геннадій Труханов, міський голова Одеси: Зараз це буде к слово тема взяти документ. Сісти. Переглянути наші повноваження міської ради.

Кореспондент: А це фото людей у камуфляжі у Фейсбуку опублікував член комісії Мустафа Найєм. Ці чоловіки представники “Муніципальної варти”. За законом вони підпорядковуються місцевій владі. За словами заступника мера Одеси Андрія Котляра, вони прийшли у вільний від роботи час і хотіли поговорити з членами ТСК.

Андрій Котляр, заступник мера Одеси: Вони тут знаходилися, як атошники, які в неробочий час прийшли . Ні не бачив.

Кореспондент: Засідання ТСК відбулося у приміщенні облдержадміністрації. Перелік нападів, якими займається комісія, має робочу назву “Список Гандзюк”. Там, за словами Мустафи Наєма, 14 прізвищ членів одеських громадських організацій і працівників ЗМІ, на яких напали протягом останніх півтора роки. Це червень 2018. В Одесі двоє з ножами напали на Віталія Устименка. Поліція кваліфікувала напад як замах на вбивство. За два дні після нападу Устименкові надали державну охорону, за тиждень її зняли. Поліція затримала двох підозрюваних, замовники не встановлені. А це колишній лідер одеського “Правого сектору” Сергій Стерненко. На чоловіка напали двоє в травні 2018. Стерненко оборонявся і завдав одному з нападників удар ножем в живіт. Після чого той помер на місці. Іншого нападника затримали на наступний день. Стерненко просив державну охорону, бо це був уже третій напад на нього. Йому відмовили. Одеса 22 вересня. Стріляли у керівника міської організації партії “Сила людей” Олега Михайлика. У лікарню чоловік потрапив у стані клінічної смерті. Кулю з легень не витягли досі. Поліція затримала трьох підозрюваних. Усі іноземці, свою провину вони заперечують, замовники не встановлені.

Олег Михайлик, очільник міської організації партії “Сила людей”: Як мінімум, це все повинно вийти на всеукраїнський рівень. Та критична ситуація, яка зараз є в Одесі. Або буде ухвалено рішення про направлення незалежних слідчих органів, працівників СБУ, для того, щоб в Одесі навели порядок. Тому що вже сьогодні зрозуміло, що ні обласна прокуратура, ні обласна поліція ніяких резонансних справ або не можуть розслідувати, або вони не зацікавлені у цьому.

Дмитро Головін, начальник управління Національної поліції в Одеській області: Стосовно усіх справ є особи, які затримані. Яких обґрунтовано підозрюють у скоєнні цих злочинів. Дехто перебуває на підписці, дехто в слідчому ізоляторі. Тому заявляти голослівні фрази, що нічого не робить. Говорить якісь ілюзорні слова комусь і про щось, — це неправильно. Роботу стосовно замовників проводимо і на тепер. У тому числі і оперативно розшукові заходи і негласні слідчо-розшукові дії.

Кореспондент: За створення тимчасової слідчої комісії Верховна Рада проголосувала у листопаді після смерті Катерини Гандзюк. Херсонську чиновницю облили кислотою 31 липня. У неї були опіки шкіри та пошкодження очей. Жінку доправили на лікування до Києва і надали охорону. 4 листопада Катерина Гандзюк померла. У цій справі затримали п'ятьох людей, зокрема і підозрюваного в організації злочину. Замовника не названо».

2. Справа «Сармата»

«Ведуча: Підозрюваного у справі про вбивство Віталія Олешка з позивним “Сармат” привезли до Києва. Затримали чоловіка вчора в Харківському аеропорту. Слідчі вважають: він замовив і організував злочин, розповів заступник голови Нацполіції В'ячеслав Аброськін.

В'ячеслав Аброськін, перший заступник голови Нацполіції: Це чоловік, 84-го року народження, місцевий мешканець міста Дніпро, який спробував покинути нашу країну. Ця особа затримана в порядку статті 208 Кримінально-процесуального кодексу України. Тримається в слідчому ізоляторі в місті Києві. І наскільки мені відомо, завтра в Печерському суді буде обрано міру запобіжного заходу.

Ведуча: Громадського діяча і учасника АТО Віталія Олешка застрелили в дворі власного будинку в Бердянську 31 липня. Наступного дня правоохоронці затримали п'ятьох підозрюваних. У вересні схопили ймовірного організатора вбивства. Нині вони під арештом. Один з них у скоєному зізнався. Правоохоронці вважають: вбити Олешка могли або через підприємницьку, або через громадську діяльність».

3. Воду жителям Торецька планують підвозити із завтрашнього дня

«Ведуча: Воду жителям Торецька, де через обстріл бойовиків другий день не можуть полагодити водогін, планують підвозити із завтрашнього дня. Розклад підвозу опублікували на сайті міської військово-цивільної адміністрації, зараз люди, що не зробили запасів, купують воду в магазинах. Мешканці приватних секторів набирають її з джерела. Через обстріли ремонтники не можуть дістатися до місця прориву водогону, про це розповів заступник голови військово-цивільної адміністрації Торецька Сергій Винник.

Сергій Винник, заступник голови військово-цивільної адміністрації Торецька: Без “режиму тиші” туди дуже складно потрапити. Сьогодні така спроба була, але вона закінчилася невдачею, почалася стрільба зі сторони окупантів. Ми повідомили усі структури, які можуть нам допомогти, це і ОБСЄ, і Червоний Хрест, усі вони знають, що нам потрібен “режим тиші”.

Ведуча: Водогін Горлівка — Торецьк розташований поблизу Горлівки в “сірій зоні”, був пошкоджений вчора під час обстрілу бойовиків. Через це без центрального водопостачання зосталися міста Торецьк, Залізне і сусідні селища Північне і Південне. Загалом з учорашнього вечора без води понад 42 тисячі жителів. Водогін виходить з ладу через обстріли увосьме. Востаннє таке трапилося 15 жовтня, тоді після обстрілів бойовиків 60 тисяч жителів Торецька і довколишніх сіл провели без води 9 діб».

4. 34 адвокати захищають українських моряків, котрих Росія захопила в районі Керченської протоки

«Ведуча: 34 адвокати захищають українських моряків, котрих Росія захопила в районі Керченської протоки. Всі вони — з Росії та анексованого Криму. Їх відібрали з 82 претендентів, котрі висловили бажання захищати полонених українців. Всіх перевірила Служба безпеки України. Координувати групу захисників буде Микола Полозов. Каже: ще не всі адвокати встигли побачити своїх підзахисних.

Микола Полозов, керівник групи адвокатів: На тепер тривають слідчі дії щодо моряків. До Нового року за графіком слідчих дій всі адвокати побачаться зі своїми підзахисними, дізнаються їхню позицію, але в мене немає жодних сумнівів, що як і ті восьмеро моряків, які вже сказали під протокол, що вони військовополонені, так і інші зроблять такі ж заяви, бо ніким іншим, крім військовополонених на сьогодні вони в Росії не є.

Ведуча: Українських моряків нині утримують в московських СІЗО. 21-го — в “Лефортово”, трьох — в “Матросской тишине”. Підконтрольний Росії суд в Сімферополі заарештував усіх на два місяці. Їх звинувачують в незаконному перетині кордону. 25 листопада українські військові катери “Нікополь” і “Бердянськ” та буксир “Яни Капу” протаранили і захопили російські спецслужби в Керченській протоці. Українські судна йшли з Одеси в Маріуполь. Як розповів командувач Військово-морських Сил України Ігор Воронченко, діяли в межах міжнародних договорів і нічого не порушували».

5. Підтримати полонених моряків прийшли люди на Майдан Незалежності в Києві

«Ведуча: Підтримати полонених моряків прийшли люди на Майдан Незалежності в Києві. Свою акцію назвали “Пам'ятай про тих, хто в полоні”. З собою принесли їхні світлини, написали морякам листи й новорічні привітання. Прийшов на Майдан і батько одного із полонених — Василя Сороки. Каже, отримав від сина електронного листа, але сумнівається, що його написав саме він.

Віктор Сорока, батько військовополоненого моряка: Почерк не його, букви не його, то єсть писав хто-то інший. Може переписував його листа, ну не підсудного. Пише, що жив, здоров і всьо. Ще хочу подякувати киянам за таку акцію, хай наші політики подивляться, що простий народ сьогодні переживає і робить все для того, щоб хлопцям допомогти вийти на волю».

6. Резолюцію, що засуджує агресію Росії в Чорноморському регіоні, мають розглянути на Генеральній Асамблеї ООН

«Ведуча: Резолюцію, що засуджує агресію Росії в Чорноморському регіоні і стягування військ на анексований півострів, мають нині розглянути на Генеральній Асамблеї Організації Об'єднаних Націй. Почнеться засідання в Нью-Йорку орієнтовано о 22-й за Києвом. Раніше резолюцію підтримали в комітетах, а її співавторами разом з Україною стали понад 40 країн — розповіла “Новинам на Першому” речниця Міністерства закордонних справ України Катерина Зеленко.

Катерина Зеленко, речниця МЗС: Ця резолюція, по суті, засуджує окупацію та мілітаризацію Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, Чорного та Азовського морів, підтверджуючи при цьому стурбованість мілітаризацією цих районів з боку міжнародних партнерів. І, у зв'язку з актом збройної агресії проти України в Керченській затоці 25 листопада, в резолюції міститься чітка умова до Російської Федерації повернути захоплені кораблі та звільнити українських моряків, а також забезпечити свободу судноплавства в регіоні».

7. Другу смерть від грипу зафіксували в Україні

«Ведуча: Другу смерть від грипу зафіксували в Україні. 62-річна жінка занедужала минулого тижня в Харкові. Лікувалася сама. Нині медики отримали результати з лабораторії. Убив пенсіонерку вірус грипу Н3N2, розповіла директор Харківського обласного лабораторного центру Любов Махота. Раніше цей же штам забрав життя 9-річної дівчинки. Її так само лікували вдома. Один зі способів захиститися від грипу — вакцинуватися. Це зробити можна за власним бажанням і за власні гроші. В Харкові нині майже всю вакцину розпродали.

Кореспондент: Ірина Островерхова робить щеплення проти грипу щороку. Цього разу, каже Ірина, вибрала вакцину «Ваксігрип». Вона захищає від чотирьох штамів.

Ірина Островерхова, зробила щеплення від грипу: Усією сім'єю, у мене навіть діти маленькі бояться брати кров з пальця, а на вакцинацію від грипу вони на ура ідуть. Тому що бачимо результат, у нас у сім'ї грипом, ось скільки ми вакцинуємось, жодного разу не хворіли.

Кореспондент: Це обласний аптечний склад. Цього сезону тут продали майже усю вакцину проти грипу, це більше 10 тисяч доз. Її до аптечного пункту доставили на початку жовтня. Нині цю вакцину можна купити під замовлення. Для цього треба зателефонувати до складу та назвати кількість вакцини. Привезти її мають за добу. Сьогодні надійде сто доз, говорить директорка складу Ірина Клочко.

Ірина Клочко, директор обласного аптечного складу: Ми можемо замовити її у будь-який день. Думаю, що до кінця грудня ця кількість буде вже обмежена, тому що у вакцини є термін придатності. І у січні люди вже не роблять щеплення і це недоцільно з жодної точки зору — ні з економічної, ні з соціальної.

Кореспондент: Клочко говорить: загальна потреба вакцин на Харківську область близько 80 тисяч доз. До аптек завозять менше, все через відсутність попиту.

Андрій Волянський, лікар-імунолог: Висока температура, інтоксикація, ломота, слабкість та головний біль у перші дні захворювання.

Кореспондент: Лікар-імунолог Андрій Волянський пояснює, як розпізнати грип. Він каже: вакцина створює максимальний захист організму за два тижні, тому у грудні ще можна вакцинуватися.

Андрій Волянський: Питома вага захворюваності грипом на сьогодні поки що невисока, а ось буде набагато більше. І ми знаємо, коли це набагато більше — на початку наступного року.

Кореспондент: Волянський говорить: при прояві симптомів грипу треба звернутися до лікаря, це — щоб уникнути ускладнень.

Ведуча: Міністерство охорони здоров'я повідомило, що віруси грипу нині найбільш розповсюджуються на сході країни. Епідемічні пороги минулого тижня були перевищені в п'яти областях: Харківській, Житомирській, Сумській, Київській та Донецькій. В МОЗі зазначили, що це типово і очікувано для цієї пори року і не означає, що в країні розпочалася епідемія».

8. Рішення Об'єднавчого собору Православна церква підконтрольна Московському патріархату не визнає

«Ведуча: Рішення Об'єднавчого Собору, як і створення Української помісної автокефальної церкви, Православна церква підконтрольна Московському патріархату не визнає. А тих служителів, що попри заборону на Собор поїхали й вирішили приєднатися до нової Української церкви, нині на позачерговому засіданні Синоду позбавили сану.

Антоній, митрополит Бориспільський і Броварський: Це об'єднання двох розкольницьких течій і тому для Української православної церкви рішення цього зібрання не має ніякого значення.

Кореспондент: Так говорить про рішення Об'єднавчого собору митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, керуючий справами Української православної церкви Московського патріархату. Вона сьогодні зібрала позачерговий Синод. На ньому також ухвалили звільнити з посад своїх священнослужителів, які взяли участь в Об'єднавчому соборі 15 грудня.

Антоній: Священний Синод звільнив з керування єпархією та в священнослужінні митрополита Вінницького і Барського Симеона, а також заборонив в священнослужінні та зняв з посади вікарного єпископа Київської митрополії митрополита Переяслав-Хмельницького і Вишневського Олександра.

Кореспондент: Сам митрополит Олександр, в миру Драбинко “Новинам на Першому” своє звільнення прокоментував так:

Митрополит Олександр (Драбинко) (телефоном): З 15 грудня я не належу до релігійної організації, котра зареєстрована як Українська православна церква, і маю на те лист від патріарха Варфоломія про те, що будь-які санкції Синоду, що на чолі цієї організації, на мене не мають жодного відношення й стосунку. Я як був, так і залишаюся митрополитом в сані і Переяслав-Хмельницький і Вишневський.

Кореспондент: Церкву Московського патріархату, яка офіційно зареєстрована під назвою “Українська православна церква”, можуть перейменувати цього тижня. Про це сказав на погоджувальній раді спікер парламенту Андрій Парубій.

Андрій Парубій, голова Верховної Ради України: Питання, які стосуються і перейменування церкви, очевидно, треба буде і з головою комітету переговорити, і якщо є достатня готовність, я думаю що ми зможемо їх розглянути в четвер.

Кореспондент: У листопаді цього року предстоятель православної церкви Київського патріархату Філарет казав, що нова назва церкви Московського патріархату має бути “Російська православна церква”. Нардеп Олексій Гончаренко пояснив: перейменування потрібне, щоб теперішня назва православної церкви Московського патріархату не перегукувалася із назвою новоствореної на Об'єднавчому соборі Православною церквою України. Ось що про це думає речник Української православної церкви Московського патріархату.

Микола Данилевич, протоієрей Української православної церкви Московського патріархату: Ми знаємо, що такі наміри є, ми знаємо про законопроект 53/09, який знаходиться на порядку денному Верховної Ради, і ми категорично проти цього, тому що, згідно з законодавством, не можна перейменувати будь-яку організацію, якщо вона не бажає сама цього робити.

Кореспондент: 15 грудня Об'єднавчий собор обрав предстоятеля Православної церкви України, митрополита Переяславського і Білоцерківського Епіфанія. 6 січня в Константинополі він має отримати Томос — грамоту, яка засвідчить незалежність новоствореної української церкви».

9. Історію України відтворюють за допомогою силіконових фігур

«Ведуча: Військову історію України відтворюють за допомогою силіконових фігур, облаштовують на території національного музею історії України у Другій світовій війні, що в Києві. Тут будуть постаті від княжої доби до сучасності. Поки приміщення ще пустує. Першу екскурсію майбутнім музеєм провели для наших кореспондентів.

Музейником стати я не думав, але то, що виховувати нашу націю, то я вже почав з 90-х років.

Кореспондент: Він спортсмен, бізнесмен, власник готельних комплексів і віднедавна музейник. Щоб здобути нову професію, п'ять років тому Валерій Галан спродав частину свого бізнесу за кордоном. Нині вперше показує майбутній музей на камеру і розповідає, яким він буде. Поки що на словах. Щойно музею історії України у Другій світовій війні здав це приміщення в оренду. Тепер можна розпочинати ремонт.

Валерій Галан, засновник музею-галереї “Становлення української нації”: На цій половинці буде у нас княгиня Ольга, все про неї. А там будуть інформаційні стіни, мапи, різні там тач-скріни. Оце там буде. І так дальше, дальше, аж до кінця.

Кореспондент: А це частина експонатів музею. Поряд із козаками із XVI століття, добровольці та захисники Донецького аеропорту. Усі із силікону. Одяг справжній, зброя реальна. Але вже не бойова. Їх тимчасово розмістили в музею історії України у Другій світовій.

Співробітниця музею: Специальной иголочкой вживляются волосы.

Кореспондент: Отак створюють історичних персонажів. Спершу із пластиліну, згодом із силікону. Художників консультують історики, політтехнологи та психологи. Одна скульптура обходиться у десятки тисяч доларів. В музеї таких експонатів буде сто десять. Їх об'єднають у двадцять п'ять сюжетів, присвячених історичним подіям від часів Трипільської культури і дотепер. Валерій Галан розповідає, у новому приміщені вони усі заговорять.

Валерій Галан: Якщо у нас є АТО, добробати, то там будуть добровольці якраз тих батальйонів. І ми покажемо в тому місці, де йшла там війна, і там будуть похожі бліндажі, все. А з-заді них буде діорама. Діорама , це в 3Д-зображення, але там ще будуть запахи, там будуть стояти такі апарати, будуть розпилювати якраз запах. І там будуть колонки вмонтовані, де будуть якраз отой звук давати. На кожному герої буде стояти номерок. І якщо ви аудіогід набираєте на цей номерок, і він буде з вами спілкуватися.

Кореспондент: Валерій каже, мов три мільйони євро стартового капіталу, цього виявилося замало. Тепер вже не спонсорує музей, а сам шукає спонсорів».

10. Радіодиктант національної єдності без жодної помилки написали 311 людей

«Ведуча: Радіодиктант національної єдності без жодної помилки написали 311 людей поміж 32-ох тисяч 799-ти учасників. Результати нині оголосили в ефірі “UA: Українське радіо”. Листи отримали з усієї України, зокрема з анексованого Криму та окупованого Донецька. А також з-за кордону — Туреччини, Чорногорії, Єгипту та Південної Африки. Були між листів і малюнки. Їх надіслали із дитячих садочків. Ті, хто писати ще не навчилися, текст диктанту намалювали — розповіла ведуча “Українського радіо” Аліна Акуленко.

Аліна Акуленко, ведуча “Українського радіо”: Вперше за історію радіодиктанту, цього року ми отримали масове малювання диктантів. Уявіть собі яке було подивування тих, хто перевіряє диктанти, коли ми отримали і побачили в одному конверті намальовані “Крила України”. Так творчо підійшли в дитячому садочку “Волошка”.

Ведуча: Переможці отримають книжки і сертифікати на екскурсію телецентром “Олівець”. Писали радіодиктант 9 листопада в Києві студенти, діячі культури, курсанти і служителі церкви. За парти сіли в аудиторії університету імені Тараса Шевченка. Доєднатися до акції можна було і вдома чи на роботі. Диктант транслювали в ефірі “Українського радіо” і телеканалу “UA: Перший”. Текст “Крила України” про іноземців, для яких Україна стала другою батьківщиною. Автор — Олександр Авраменко читав з радіостудії “Українського радіо” на Хрещатику, 26».

У випуску за 17 грудня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

У політв’язня Клиха погіршився стан здоров’я, є підозра на рак, — Супрун.

18 грудня (вівторок):

1. Прощання із громадським діячем у Львові

«Ведуча: З волонтером та колишнім очільником Львівського “Правого сектору” Ігорем Коцюрубою попрощалися у Львові. Його поховали на Личаківському кладовищі. Про те, що Коцюруба помер, стало відомо в неділю. В поліції вважають — чоловік скоротив собі віку. Чому в це не вірять його знайомі, з'ясовували наші кореспонденти.

Кореспондент: О пів на першу на Личаківському цвинтарі збираються рідні та друзі Ігоря Коцюруби. Похоронна процесія прибуває близько першої години. Зібралися більше сотні його друзів та знайомих.

Олег Дудок, друг Ігоря Коцюруби: На день зізвонювались по пару раз, йому дзвонив. Важко щось сказати. Я не можу в це повірити.

Маркіян Іващишин, друг Ігоря Коцюруби: Ігор завжди був активний, безкомпромісний.

Кореспондент: За словами річниці Нацполіції Львівщини Світлани Добровольської, Ігор Коцюруба помер у лікарні від тілесних ушкоджень — ран та порізів на шиї. Поліція розглядає версію самогубства. Зараз з'ясовують слідчі та судмедексперти.

Світлана Добровольська, речник нацполіції області: На оперативну лінію 102 зателефонував очевидець події і повідомив про те, що чоловік у Червонограді намагається покінчити життя самогубством. За фактом відкрито кримінальне провадження за частиною 1 статті 115 Кримінального кодексу України — це умисне вбивство. Слід зазначити, що якщо людина помирає, завжди в таких випадках відкривається за цією статтею кримінальне провадження.

Кореспондент: Попрощатися з Ігорем Коцюрубою прийшов студентський друг Тарас Сивуляк. У версію самогубства чоловік не вірить.

Тарас Сивуляк, друг Ігоря Коцюруби: Перерізати сам собі горло два рази — це нереально просто. Знав Ігоря 30 років. Він був студентське братство політеху, я був студентське братство університету.

Кореспондент: Поховали Ігоря Коцюрубу поблизу поля почесних поховань.

Ведуча: Кореспонденти “Першого” телефонували в Червоноградську міську лікарню, куди Ігоря Коцюрубу привезли перед смертю. Намагалися дізнатися, з якими травами його доправили, і від чого він загинув. Нам відповів головний лікар Єгор Рунзель. Сказав, ситуацію коментуватимуть тільки після офіційного запиту. Ми його надіслали, чекаємо на відповідь. Ігор Коцюруба був комендантом наметового містечка на Майдані під час Помаранчевої революції і учасником Революції гідності. Навесні 2014-го у Львівській області очолив “Правий сектор”, пізніше керував громадським формуванням з охорони правопорядку “Афганська сотня” і ветеранською організацією».

2. На два місяці суд арештував Євгена Бродського, котрий, за версією слідства, може бути замовником убивства «Сармата»

«Ведуча: На два місяці суд арештував Євгена Бродського, котрий за версією слідства може бути замовником вбивство учасника АТО Віталія Олешка, з позивним “Сармат”. Взяти під варту підозрюваного без права внести заставу просили прокурори. Чому пояснили так.

Юрій Грицай, прокурор: Підозрюванний Бродський може переховуватися від органів досудового розслідування, може знищити, сховати, спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин правопорушення, незаконно впливати на потерпілих і свідків та інших підозрюванних.

Сергій Сироватка, адвокат: Чи є якісь хоч непрямі докази причетності його до вчинення злочину. Вивчивши додатки я відповідально заявляю, що їх немає в матеріалах. Вони п'ять місяців розслідують цей злочин і якщо є що сказати, закривається людина і нехай відбуває покарання. Те що зараз відбувається, і чому суд пішов прокурорам назустріч, це знову кулуари спрацювали. Знову неправомірна діяльність, вплив на суди.

Ведуча: Віталія Олешка застрелили у дворі власного будинку в Бердянську 31  липня. Наступного дня правоохоронці затримали п'ятьох підозрюваних. У вересні схопили імовірного організатора вбивства. Нині вони під арештом. Один з них у скоєному зізнався. Правоохоронці вважають: убити Олешка могли або через нього підприємницьку або через громадську діяльність».

3. Під особисте зобов’язання столичний суд відпустив колишнього керівника управління Служби безпеки в Хмельницькому Віктора Крайтора

«Ведуча: Під особисте зобов’язання столичний суд відпустив колишнього керівника управління Служби безпеки в Хмельницькому Віктора Крайтора. Його підозрюють у тому, що в 2014 році він наказав стріляти в мітингувальників Хмельницького Євромайдану. Тепер за рішенням суду Крайтер повинен з'являтися до слідчих, прокурора або суду, тільки-но його викличуть. Він також не має права полишати місце проживання без дозволу правоохоронців. Прокурори просили взяти Крайтора під варту.

Юлія Малашич, прокурор: Судом застосовано набагато м'якший запобіжний захід, але що виходить, слідчий суддя, ну будемо досліджувати.

Ведуча: Сам підозрюваний коментувати рішення відмовився. Його адвокат під час засідання сказала, що Крайтор давав наказ тільки про попереджувальні постріли.

Лілія Дудко, адвокат: Поки не буде встановлено належно докази, причинно-наслідковий зв'язок між командою Крайтора на ведення попереджувального, наголошую, попереджувального вогню, і травмуванню цивільного населення, говорити про обґрунтовані підозри не приходиться.

Ведуча: Віктор Крайтора підозрюють в тому, що в Хмельницькому, під час Революції гідності він віддав наказ стріляти в людей які прийшли на мітинг під тамтешнє СБУ. Тоді загинули двоє, ще близько десятка були поранені».

4. Із численними забиттями в лікарні залишаються троє травмованих у вчорашній аварії на Житомирщині

«Ведуча: З численними забиттями в лікарні залишаються троє травмованих у вчорашній аварії на Житомирщині. Серед них 8-річний хлопчик, чий батько загинув у цій ДТП. Ось що розповіли медики обласної лікарні про стан травмованих.

Віктор Панчишин, завідувач відділення травматології обласної дитячої лікарні: При поступленні стан дитини було оцінено середнього ступеня важкості. Є забої м'яких тканин. Дитина в свідомості, адекватна, перебуває під наглядом. На попередніх даних хлопчик мешкає в Кам'янець-Подільську це Хмельницька область. І вони без, мама в дитини про цей випадок не знає. По телефону вона була поставлена до відома.

Геннадій Загуменний, завідувач реанімаційного відділення обласної лікарні: Поступили до нас два потерпілих. Дві жінки з місця ДТП. В загальному на даний стан час важкий, але стабільний. З діагнозом політравма, то есть один забій грудної клітки, забій головного мозку, і є ще нейротравма.

Ведуча: На цих кадрах 17-тий кілометр траси Житомир- Могилів-Подільський, це біля села Вірець. Водій автобусу не впорався з керуванням і виїхав на зустрічну смугу. Там зіштовхнувся з автомобілем “Тойота”. Це одна з версій, яку нині розглядає слідство. Водій і двоє пасажирів “Опеля” загинули».

5. Територію довкола Ічнянських військових складів розмінували

«Ведуча: Територію довкола Ічнянських військових складів, що вибухали в жовтні, розмінували, тепер вона безпечна, таке повідомили представники Держслужби з надзвичайних ситуацій, котрі перевірили, чи не лишилось десь нерозірваних снарядів, обстежили в радіусі шістнадцяти кілометрів від арсеналу. Нині працювали біля села Дружба.

Кореспондент: Поле за два кілометри від шостого арсеналу — це зона високого ураження. Піротехніки Держслужби з надзвичайних ситуацій перевіряють тут якість розмінування.

Дмитро Юрчук, начальник відділу організації роботи з гуманітарного розмінування ДСНС: Це мультисенсорна система он на колесах, подається імпульс і відбувається сканування на глибину до шести метрів. Результатом нашої роботи на теперішній момент є чисті поля, вони виглядають так.

Кореспондент: Ще одна ділянка контролю в лісі за кількасот метрів від самого арсеналу. Від початку вибухів 9 жовтня територію довкола арсеналу розміновували загалом сто п’ятдесят піротехників, за цей час зібрали більше ста тисяч снарядів та очистили вісімдесят тисяч гектарів.

Сергій Іванов, заступник начальника зведеного піротехнічного загону ДСНС: Особливість даної ділянки заключається в тому що вона була забруднена великим калібром боєприпасів, такими, як артснаряди 203 міліметра загальною вагою сто десять кілограм, ракетна система залпового вогню реактивними снарядами “Град”, було вилучено понад одну тисячу триста п'ятдесят боєприпасів даного калібру.

Кореспондент: Сьогодні контроль тут завершують, Сергій Іванов каже: ризик натрапити на снаряд після проведення розмінування мінімальний.

Олег Мельчуцький, перший заступник голови ДСНС: Прибори, за допомогою яких здійснюється контроль якості, працюють на глибину до шести метрів, тобто ну якщо щось є глибше шести метрів то це можливо теоретично.

Кореспондент: В пршу чергу після вибухів на арсеналі сапери розмінували Ічню та тридцять вісім сіл, щоб люди могли повернутись додому, останньою зону високого забруднення радіусом три кілометри біля самих військових складів. Всі роботи закінчили 15 грудня. Відтоді й перевіряють їх виконання, на полі яке перевіряли сьогодні вранці, підписують акт передачі розмінованих територій.

Олег Мельчуцький: Це акти про виконання робіт, які засвідчують те, що територія шістнадцятикілометрова зона, яка підлягала очищенню навколо арсеналу, вона є безпечною і придатною для використання за призначенням.

Кореспондент: В наступному році піротехніки продовжать контролювати розміновану територію та супроводжуватимуть проведення весняно-польових робіт».

6. На чолі столичного Інституту серця хочуть лишити чинного директора Бориса Тодурова

«Ведуча: На чолі столичного Інституту серця хочуть лишити чинного директора Бориса Тодурова. Нині під час голосування він обійшов трьох інших кандидатів, здобувши підтримку всіх без винятку членів наукової ради. Голосували вони таємно. Весь цей час в самому інституті й довкола нього чергували поліцейські. Тодуров очолюватиме інститут серця впродовж наступних п'яти років, якщо кандидатуру затвердять у Міністерстві охорони здоров'я, там до професора мають свої питання.

Кореспондент: Дев'ята ранку, будівлю столичного Інституту серця оточили поліцейські. Додаткової охорони попросив очільник закладу Борис Тодуров. Через те, що 14 грудня представники націоналістичної організації “С14” намагалися потрапити в клініку. Того дня дівчина одна з членів організації прийшла до Інституту серця на закритий тренінг для співробітників. Відео лекції опублікувала в Фейсбуці, на ньому гендиректор Борис Тодуров пояснює співробітникам, як треба поводитися, якщо до лікарні зайдуть сторонні. Як приклад — наводив події кінця лютого 2017-го. Тоді націоналісти прийшли в інститут та облили зеленкою Юрія Крисіна, який там лежав. Крисіна засудили до п'яти років за ґратами за вбивство журналіста В'ячеслава Веремія під час Євромайдану. За словами координатора “С14”, в клініці Крихін переховувався від правосуддя.

Євген Карась, координатор організації «С14»: Вони розглядали цю історію, що от просто були навчання, що жертва, пацієнти, зі сторони журналістів, там радикалів він був жертвою. Ніхто не покараний, те що тут перебував Крисін. Вбивця, який ліг в дитяче відділення, серед дітей лежав просто.

Кореспондент: Борис Тодуров тоді назвав дії націоналістів провокацією перед виборами директора клініки.

Борис Тодуров, лікар-кардіохірург: Щоб скомпрометувати мене, я не друг Крисіну, я його не люблю так само, як і ті хлопці. Він засуджений справедливо, однак в нашій клініці він був із серцевим нападом, він був пацієнтом.

Кореспондент: Двадцять два члени наукової ради сьогодні таємним голосування обирали нового керівника. На посаду гендиректор претендували чотири кандидати, серед них і Борис Тодуров, який очолює інститут з першого дня його створення. Його кандидатуру підтримали одностайно.

Борис Тодуров: Я залишаюся таким, як був, — вимогливим керівником, в мене багато планів, які ми реалізуємо разом.

Кореспондент: Борис Тодуров заслужений лікар кардіохірург, який першим в Україні зробив операцію з пересадки серця, розповідає Олег Мусій, народний депутат. Він обіймав посаду міністра охорони здоров'я, коли Інститут серця перейшов у державне управління.

Олег Мусій, народний депутат: Прекрасний, феноменальний просто фантастичний хірург, який робить пересадки серця. Але крім того, він ще й абсолютно обдарований організатор. По суті, ця установа створена його задумками, його руками.

Кореспондент: Гендиректора обирають на термін від трьох до п'яти років. Впродовж місяця тимчасовий виконувач обов'язків міністра охорони здоров'я Уляна Супрун має затвердити нового керівника. Олексій Ябчанка, речник МОЗ, розказав “Новинам на Першому”: рішення про призначення ухвалять, коли проаналізують виборчий процес. Вранці до оприлюднення результатів виборів в лікарні Уляна Супрун сказала про Тодурова таке.

Уляна Супрун, тимчасовий виконувач обов'язків міністра охорони здоров'я: Мені соромно, що в країні є такі керівники закладів, наших закладів, як Тодуров, який займається багато неправильними речами, корупцією. Коли беруть гроші від пацієнтів, вимагають там десять тисяч доларів щоб поставити стент, за який вже заплатила держава.

Кореспондент: Звинувачення на свою адресу Тодуров відкидає, раніше ж він сам неодноразово звинувачував Уляну Супрун в зриві держзакупівель ліків. Ці закиди Супрун спростовує».

7. Диверсію на залізниці готували на Харківщині

«Ведуча: Диверсію на залізниці готували на Харківщині. Служба безпеки зловмисникам завадила. Вибухівку житель сусідньої Луганщини підклав під рейки вчора, тоді рушив в напрямку тимчасово окупованих територій, розповів представник департаменту контррозвідки СБУ Володимир Нестюк. Підозрюваний від'їхав на 30 кілометрів і спробував активувати пристрій з допомогою мобільного. Тоді його й схопили правоохоронці. Затриманий раніше воював на боці бойовиків. Силовикам розповів, як планував диверсію.

Затриманий: За вказівками НДБ ЛНР мав зробити диверсію — вибух під залізничним полотном. Поклав вибухівку, взяв мобільний телефон і попрямував на Сватівський блокпост. Проїхавши блокпост, я набрав вказаний номер на телефоні. Тобто вибуху не сталося. Повинен був заїхати отримати грошову винагороду.

Ведуча: Контррозвідники СБУ заздалегідь замінили вибуховий пристрій на муляж. Силовики також з'ясували хто організував диверсію, його розшукують.

Володимир Настюк, представник департаменту контррозвідки СБУ: Уродженець Саратовскої області Російської Федерації. На даний час ця особа є співробітником відділу контррозвідки центрального апарату псевдоспецслужби. Прикро, але це колишній співробітник управління Служби безпеки України в Луганській області, який у 2014 році зрадив військовій присязі та вступив до лав псевдоспецслужби, так званого Міністерства державної безпеки Луганської Народної Республіки».

8. На майже три з половиною тисячі гривень хочуть штрафувати тих, хто незаконно вдягатиме військову форму з шевронами.

«Ведуча: На майже три з половиною тисячі гривень хочуть штрафувати тих, хто незаконно вдягатиме військову форму з шевронами. В першому читанні відповідний законопроект підтримали 229 парламентарів і якщо його проголосують в другому, носити таку форму зможуть тільки військові тих підрозділів, чий шеврон матимуть на однострої. Порушники муситимуть заплатити штраф, від двох з половиною тисяч до трьох тисяч чотирьохсот гривень. Одягнуть форму з шевронами вдруге — штраф може зрости вдвічі, до шести тисяч 800 гривень. Або це будуть громадські роботи до сорока годин. Однострій конфіскують.

Тарас Пастух, народний депутат, фракція “Самопоміч”: Визначено про те, що на сьогоднішній день носити форму можуть діючі військовослужбовці. Відповідно і ті шеврони, до яких підрозділів вони належать, відповідно вони мають право носити. Зараз ми бачимо, що на вулицях є дуже багато людей в формі, яка схожа на військову, і тому люди не можуть насправді розібратися, чи вони бачить діючого військовослужбовця, чи це людина йде на полювання. Відповідно, в будь-яких країнах, які сьогодні є членами НАТО, ці речі дуже жорстко регламентується, тобто люди не можуть, які не мають відношення до військової служби, використовувати форму, використовувати розпізнавальні знаки».

9. Фільм про Україну потрапив до короткого списку премії «Оскар».

«Ведуча: Фільм про Україну потрапив до шорт-листа премії “Оскар”. Стрічка “Віддалений гавкіт собак” опинилася поміж 15-ти кращих документалок за версією кіноакадеміків. Саме з-поміж цих фільмів у лютому й оберуть переможця, котрий отримає “Золоту статуетку”, розповів “Новинам на Першому” режисер стрічки Саймон Леренг Вілмонт. “Віддалений гавкіт собак” разом знімали кіномитці з Данії, Швеції, Фінляндії. Розповідає фільм про десятирічного хлопчика, який живе з бабусею в Гнутовому на Донеччині. Коли на Донбасі починається війна, вони залишаються в селі, все, що їм лишається — спостерігати, як виживають інші. Натепер стрічка отримала 25 різноманітних нагород, зокрема відзнаку за найкращий дебют на міжнародному фестивалі документальних фільмів в Амстердамі.

Саймон Леренг Вілмонт, режисер стрічки: Я прокинувся зранку і мій телефон розвивався від повідомлень. Коли я прочитав вперше, то не міг повірити власним очам, це чудова новина, я дуже щасливий. Я люблю Україну і мені сподобалось працювати з людьми, які не є акторами, тому що це документальне кіно».

10. Найдовший лист до Миколая

«Ведуча: Майже на півсотні метрів розтягнулися бажання луцьких школярів, котрі написали найдовший в Україні лист Святому Миколаю, і це підтвердив експерт “Книги рекордів України”. Щоб створити послання, мріями поділилися на папері 6 сотень учнів, а читали листа в шкільному коридорі, бо тільки там його змогли розгорнути повністю.

Кореспондент: Це найдовший в Україні лист Святому Миколаю завдовжки 47 метрів. Учні 10-ї луцької школи писали в ньому свої прохання близько трьох місяців.

Іван Чайковський, школяр: Я писав до Миколая, щоб повернули нам Крим, щоб закінчилась війна, щоб більше ніхто не вмирав, щоб всі були здорові на світі.

Кореспондент: А які подарунки ви просили?

Анна Кошарук, школярка: Я просила намальованого у Святого Миколая на якісь новорічні іграшки, на якесь насіннячко, що може рости в холод.

Іван Чайковський: Я просив ноутбук.

Кореспондент: Показували його у найдовшому коридорі школи під час святкування Дня Святого Миколая.

Сніжана Ліщук, педагог-організатор: Що ми всі разом придумали, спочатку цей лист, от ідея ні з чого виникла. І це було дуже круто, тому що всі підтримали один одного, і всі почали робити. Долучилися 609 дітей, які писали суто лист. Кожна дитина вкладала душу. Тут малюнки, тут справді теплотою віє.

Кореспондент: Фіксував рекорд офіційний експерт «Книги рекордів України» Віталій Іваницький. Він сам 43 роки тому закінчив цю ж школу.

Віталій Іваницький, представник “Книги рекордів Україні”: Попередній рекорд, який був зареєстрований в “Книзі рекордів України” — це в минулому році, в 2017 році, 33 метри. А сьогодні учні навчально-виховного комплексу №10 міста Луцька створили найдовший лист до Святого Чудотворця Миколая — 47 метрів. Я за власні кошти придбав путівку за кордон дитині, яка, на мій погляд, написала найкращий лист до Святого Чудотворця Миколая.

Кореспондент: Путівку в Австрію та Угорщину на чотири дні чоловік подарував восьмикласнику Дмитру Тішину. Хлопчик народився і виріс у Севастополі у сім'ї військових. Після анексії Криму його родина виїхала в Луцьк, — розповів Дмитро.

Дмитро Тішин, школяр: Я дуже радий. У мене немає слів. Я ніколи за кордоном ще не був.

Кореспондент: З ким ти поїдеш?

Дмитро Тішин: З бабусею. Зараз мої мама і тато дуже зайняті».

У випуску за 18 грудня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

Верховна Рада ввела штрафи за цькування у школах.

Ватикан офіційно визнав Православну церкву України.

19 грудня (середа):

1. ДТП на Херсонщині

«Ведуча: П'ятеро людей загинуло в аварії на Херсонщині. Ще одного чоловіка травмовано. Він в Олешківській районній лікарні, — розповів “Новинам на Першому” головний лікар Микола Денищук.

Микола Денищук, травматолог Олешківської районної лікарні: В нього відкрита черепно-мозкова травма, струс мозку, закрита травма живота, перелом лівої ключиці. Доправили до операційної. Стан дуже тяжкий. Він в реанімаційному відділенні під наглядом реаніматолога.

Ведуча: Аварія сталася близько 13-ї в Олешкіському районі. Зіткнулися два автомобілі. Поліцейські попередньо встановили, що водій “Рено-трафік” не впорався з керуванням, виїхав на зустрічну смугу, де зіткнувся з автомобілем “МоАЗ”. Поліція розслідує подію як порушення правил дорожнього руху, — розповів заступник речника Херсонської поліції Віталій Байдаров».

2. Тараса Стельмашенка звільнили з-під варти

«Ведуча: Тараса Стельмашенка, підозрюваного у справі про замах на журналіста Аркадія Бабченка, звільнили з-під варти, з нього зняли обвинувачення в тероризмі. Про це повідомляє Deutsche Welle. Інформацію на своїй сторінці у Фейсбуці підтвердив адвокат Стельмашенка Віктор Губський. Тарас Стельмашенко визнав провину в незаконному зберіганні зброї, за це суд призначив йому 5 років позбавлення волі з випробувальним терміном в 3 роки. На сайті Шевченківського суду тексту рішення поки що немає. Кореспонденти “Новин на Першому” намагаються отримати офіційне підтвердження. 29 травня з'явилася інформація про загибель російського журналіста Аркадія Бабченка. Як тоді сповістив начальник київської поліції Андрій Крищенко, невідомий кілька разів вистрілив у спину журналістові і той помер в кареті швидкої. Наступного дня голова Служби безпеки України Василь Грицак заявив: Бабченко живий, це була спецоперація СБУ, яка допомогла здобути докази проти організатора вбивства. Тоді ж показали відео затримання Бориса Германа. 30 серпня Германа засудили на 4,5 роки ув'язнення. У справі затримали ще одного підозрюваного — Тараса Стельмашенка. Його теж арештували. За версією слідства, Стельмашенко керував групою осіб, яка готувала теракти в Україні».

3. Відсудити мільйон гривень у лікаря столичного Інституту кардіології вирішив поновлений на посаді голови Державної фіскальної служби Роман Насіров

«Ведуча: Відсудити мільйон гривень у лікаря столичного Інституту кардіології вирішив поновлений на посаді голови Державної фіскальної служби, Роман Насіров. Стягнути гроші хотів із Максима Соколова — медика, котрий свідчив у його справі про зловживання службовим становищем. У суді лікар тоді розказав про стан здоров'я Насірова. Фіскал вважає, що без його дозволу той робити цього не мав права. Чи вийшло відсудити гроші?

Кореспондент: На цих кадрах березень 2017-го. Голову Державної фіскальної служби Романа Насірова, загорнутого в ковдру, везуть у кардіологічну реанімацію лікарні Феофанія.

Чоловік: Диагноз подскажите пожалуйста. Вы доктор?

Лікар швидкої: Инфаркт миокарда.

Кореспондент: Повідомлення про підозру детективи НАБУ Роману Насірову вручили в цій же лікарні. Пізніше в Інституті кардіології Насірова обстежили ще раз на вимогу Національного антикорупційного бюро. Лікар цього інституту Максим Соколов під присягою назвав інший діагноз — гіпертонічний криз. За дев'ять місяців Роман Насіров вирішив позиватися з медиком. За те, що Соколов нібито розголосив лікарську таємницю, зажадав мільйон гривень компенсації.

Костянтин Дорошенко, адвокат Насірова: Є професійний обов'язок лікаря — зберігати медичну таємницю. І така медична таємниця має бути збережена до того часу, поки пацієнт не дозволить її розголосити. Неважливо, чи були публікації, чи сусіду хтось розказав, чи хтось сам пацієнт це розказав — лікар має дотримувати відповідну угоду. Це є його обов'язок.

Кореспондент: Лікар Максим Соколов винним себе не вважає.

Максим Соколов, провідний науковий співробітник Інституту кардіології імені академіка Стражеска: Я вважаю позов проти мене несправедливим і навіть нелогічним. Я не розголошував лікарської таємниці. Усе, що я сказав, було відомо раніше. Ця інформація була в засобах масової інформації, її оприлюднювали адвокати пана Насірова і прокурор у справі. До того ж я був під присягою. Все, що я говорив, було правдою.

Кореспондент: Суддя позов Насірова не задовольнив. Адвокат каже, подаватиме апеляцію. Романа Насірова звинувачують у зловживанні службовим становищем. На думку слідства, він безпідставно дозволив підприємствам народного депутата Олександра Онищенка виплачувати податкові борги частинами. Через це бюджет зазнав збитків — 2 мільярди гривень. 11 грудня окружний Адміністративний суд столиці поновив Насірова на посаду голови Державної фіскальної служби. У Кабміні тоді сказали, що будуть оскаржувати це рішення».

4. Гарячу воду харківський мікрорайон Олексіївка має отримати до кінця року

«Ведуча: Гарячу воду харківський мікрорайон Олексіївка має отримати до кінця року. Її нема у вісімдесяти п'яти будинках подекуди від середини літа. Так само без гарячої води ще дев'ятнадцять багатоповерхівок в інших мікрорайонах. Все через прориви тепломереж, пояснив міський очільник Геннадій Кернес. Їх ремонтують щодня і дата подачі води щоразу відкладається.

Кореспондент: Олексій Алєєв мешкає в будинку 74-в на проспекті Перемоги. Каже, гарячої води в цій багатоповерхівці немає із середини серпня. Сьогодні він залишив чергову заявку на службі 15-62. Розповідає, що йому відповіли.

Олексій Алєєв, житель Харкова: Завтра-завтра, 28-го включимо. І так проходить, і немає-немає води. Нічого оце не робили. Оце усе перерили пару днів.

Кореспондент: Біля сусіднього будинку розрита яма, комунальників тут немає. Її розрили два місяці тому, розповідає Олена Швидко. Вона мешкає у будинку 78-а.

Олена Швидко, жителька Харкова: У каструлях гріємо воду. Туди-сюди до ванної кімнати. Складніше за все, звичайно його мити, тому що треба багато води.

Ігор Черняк, депутат Харківської міської ради: Ось це перелік будинків, де відсутня гаряча вода. Сто чотири у цьому списку.

Кореспондент: На сесії міської ради про відсутність гарячої води на Олексіївці говорить депутат Ігор Черняк.

Ігор Черняк: Другий стовпчик, це дата очікуваного включення. Зараз тут стоять дати 21-22 грудня. Минулого тижня ці дати були 14-15 грудня. Перед цим ці дати були 7-8 грудня.

Кореспондент: Гаряча вода буде, каже Геннадій Кернес, мер Харкова. За його словами, нині над цим працюють бригади тепломереж зі всіх районів міста. Доповісти з цього питання просить Сергія Андрєєва. Він директор тепломереж.

Сергій Андрєєв, директор КП “Харківські теплові мережі”: До Нового року гаряча вода на Олексіївці буде. Єдине хотів виправити, сто чотири будинки, це відсутнє гаряче водопостачання у цілому в місті, на Олексіївці вісімдесят п'ять.

Геннадій Кернес, міський голова Харкова: Якщо ви не зробите до Нового року, ось ви не зробите до Нового року, ось всі почують, я вас втрачу.

Кореспондент: Сам мер відсутність гарячої води в будинках харків'ян пояснює так.

Геннадій Кернес: Забезпечення гарячою водою, яке було зроблене, воно ще залежить від ТЕЦ-5. Є таке поняття, як режим, як навантаження.

Кореспондент: А це підвал будинку номер 65 на проспекті Перемоги. Тут бригада комунальників із сусіднього Новобаварського району. Працюють з дев'ятої ранку. Говорить працівник харківських тепломереж Анатолій Кобійчук.

Анатолій Кобійчук, водій бригади “Харківські теплові мережі”: Сьогодні ми міняємо труби на гарячу воду. Підганяти згони, стики, роботи хватає. Не поробимо, не уїжджаємо раніше. Тому що, як не є, люди без гарячої води, ми ж тоже не можемо покинути. Там заварили, а там вона ржава, скоро теж треба буде міняти».

5. Територію вздовж пошкодженого водогону Горлівка — Торецьк на Донеччині обстежують піротехніки

«Ведуча: Територію вздовж пошкодженого водогону Горлівка — Торецьк на Донеччині обстежують піротехніки. Дістали гарантії безпеки від противника. Тепер працівники можуть взятися за відновлення централізованого водопостачання. Це сказала “Новинам на Першому” речниця обласного правління ДСНС Вероніка Бахал. Воду жителям Торецька, Залізного, Північного і Південного нині підвозять із цистерн.

Вероніка Бахал, речниця управління ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області: Протягом 18 грудня головним управлінням було здійснено підвіз технічної та питної води. Технічної води — 195 тонн, питної води 35 тонн. Сьогодні із 6-ї ранку продовжили підвіз технічної та питної води до соціальних об'єктів міста, а також населенню».

6. Корабель-розвідник НАТО пришвартувався біля берегів Одеси

«Ведуча: Корабель-розвідник НАТО пришвартувався біля берегів Одеси. Це вперше після агресії Росії в Керченській протоці судно альянсу зайшло в український порт. Як розповів «Новинам на Першому» речник Військово-морських сил Олег Чалих належить корабель британському королівському флоту, на озброєнні з 2003-го року. Подібні зокрема супроводжують в морі субмарини. Цей корабель пробуде в Одеському порту до 22 грудня».

7. Марихуану та амфетамін, перш ніж сісти за кермо, вживав водій «Мерседеса», котрого переслідували зі стрільбою поліцейські на Рівненщині

«Ведуча: Наркотики, а саме марихуану та амфетамін, перш ніж сісти за кермо, вживав водій “Мерседеса”, котрого переслідували зі стрільбою поліцейські на Рівненщині. Про це кореспондентам Суспільного розповів речник обласної поліції Антон Крук, посилаючись на слова медиків. Письмових результатів експертизи поліція ще не отримала. 42-річному жителю Хмельниччини нині оголосили підозру, закидають опір правоохоронцям. Запобіжний захід у суді обиратимуть завтра. Увечері 17 грудня водія “Мерседеса”, що їхав з вимкненими фарами, переслідувало п'ять екіпажів патрульної поліції. Тікаючи, той двічі протаранив авто правоохоронців. Щоб зупинити кермувальника, поліцейські стали стріляти по колесах. В машині втікача, окрім нього самого, були його донька та дружина. Після затримання, водій говорити будь-що нашим кореспондентам відмовився. Захисник підозрюваного Ігор Пилипів, на прохання моїх колег, прокоментувати результати наркологічної експертизи, відповів, що це питання слід ставити слідчому чи самому водієві».

8. У СІЗО до 16 лютого залишив Київський райсуд Харкова Олену Зайцеву та Геннадія Дронова

«Ведуча: У СІЗО до 16 лютого залишив Київський райсуд Харкова Олену Зайцеву та Геннадія Дронова, обвинувачених у справі про аварію на Сумській, вони ж просили домашнього арешту.

Геннадій Дронов, обвинувачений: Я не збираюся нікуди тікати, я сам прийшов на перший суд і готовий здати паспорт і права, закордонний паспорт.

Ігор Омельченко, прокурор: Ризики — це те, що обвинувачені можуть свідомо уникати судового розгляду. Також ми вважаємо, що вони можуть зробити інші кримінальні правопорушення.

Юлія Козир, адвокат Олени Зайцевої: Ризики, перелічені прокурором у клопотанні, не мають належного обґрунтування, не мають жодного доказу. Лікар, яка доглядала її все життя, вона знаходиться в місті Харкові, вона в даному місті проходила обстеження регулярні та лікування. Тому фізично їй дуже важко зникнути.

Ведуча: На початку засідання суддя оголосив висновки додаткової експертизи, вона мала визначити, чи була Олена Зайцева під дією наркотичних засобів.

Віктор Попрас, суддя: Відповісти на питання, чи перебувала Зайцева стані на момент ДТП 18.09 17-го року о 20-й годині 42 хвилині в стані сп'яніння, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів, не є можливим через відсутність кількісного визначення вмісту кодеїну, фенобарбіталу в сечі Зайцевої.

Ведуча: Аварія в Харкові сталася торік 18 жовтня, автомобіль “Лексус” виїхав на перехрестя на червоне світло, зіткнувся з “Фольксвагеном”, від удару “Лексус” кинуло на тротуар, де стояли люди, шестеро загинуло. “Лексусом” керувала Олена Зайцева, “Фольксвагеном” — Геннадій Дронов».

9. Гостинці для військових

«Ведуча: Подарунки від Миколая на передову відправили черкаські волонтери. Плели шкарпетки, маскувальні сітки і ліпили вареники.

Тамара Громовська, пенсіонерка: Я обично роблю вареники із любов’ю, із душою, а цей раз зварила із сюрпризом.

Кореспондент: Пенсіонерка Тамара Громовська зліпила і зварила відро вареників для українських бійців. Серед ста десяти виробів — троє із сюрпризом.

Пенсіонерка: Вареники з сіллю, — це добробут, багатство. Вареники з сахаром, — це солодке життя всієї родини. Вареники з голубим цвіточком натуральним, — це шалене кохання для хлопців.

Кореспондент: Від жителів мікрорайону Дніпровський передають вареники з капустою і картоплею, два пакетики сушки, вісім пар шкарпеток. А це — волонтерка, Тетяна Богомол, доплітає маскувальну сітку, яка сьогодні теж поїде на Схід.

Тетяна Богомол, волонтерка: Прошлий раз ми передали п’ять, а сьогодні — дві, тому що ми 7-го числа передавали передачу хлопцям.

Кореспондент: Разом з консервацією, яблуками та маскувальними сітками, пенсіонерки із південно-західного району передають 850 вареників.

Данута Бурковська, волонтерка: Дівчата ліпили, а я варила. Я тут близенько живу, то наче хочеться допомогти чимось.

Павло Собко, волонтер: Дивіться, пакунки з 8-ї школи черкаської. Тут — від теплих шкарпеток, до чаїв.

Кореспондент: А ще — мило, кава, домашня консервація, крупи та печиво. Волонтер Павло Собко сьогодні вночі також повіз малюнки від черкаських школярів.

Волонтер: Є спеціальні, навіть, такі кімнати, там капелани роблять. Де там ікони і оці малюнки. Це, щоб ви розуміли, можливо навіть краще колись привезти цей малюнок, чим шматок сала.

Кореспондент: Павло Собко додає, що з усіх підрозділів, де вони будуть, пропорційно розділять гостинці із Черкащини, бо хлопці з радістю зустрічають домашні вироби.

Волонтер: Хлопець, який воює, знає, ради кого він воює. Що діти — це наше майбутнє і вони воюють там не за президентів, не за політиків, а вони воюють там реально за свій народ, за свою націю, за діточок, щоб вони гарно жили і щоб не було війни. Щоб не застали вони війни».

10. Подарунки у тролейбусі роздавав Миколай в Чернігові

«Ведуча: Подарунки в тролейбусі роздавав Миколай в Чернігові. До пасажирів на кількох маршрутах прийшов з пакунками солодощів.

Святий Миколай: Це вже наша зупинка. Так, вже потрібно заходити. Доброго ранку, Чернігів. Ви ще спите, ну я зрозумів, але прокидайтеся. Хто ще не отримав цукерочку? Доброго ранку. Як вас звати? Микола. Тримайте, Микола, це вам. Зі святом вас. Який в тебе ранець великий. Там, мабуть, багато знання.

Наталія Диник, жителька Чернігова: Дуже приємно. Несподівано в тролейбусі зустріти Миколая.

Кореспондент: Роздавав цукерки Миколай в тролейбусах і на зупинках.

Святий Миколай: Радість заряджає, заряджає людей, заряджає мене, заряджує повністю всіх. Ви бачите, яка вже стала гарна атмосфера. Навіть на зупинці всі радіють. Тримайте цукерочки.

Ніна Плеханова, кондукторка: У мене слів немає. Я коли почула ваші привітання, то в мене сльози на очі найшли.

Кореспондент: Заступниця начальника управління культури та туризму міськради Катерина Литвин каже: ідея роздавати цукерки в тролейбусах з'явилася два місяці тому.

Катерина Литвин, заступниця начальника управління культури та туризму міськради: Абсолютно на кожній цукерочці написано... всюди одна фраза і запрошення, де можна дочитати.

Святий Миколай: Сьогодні свято, а свято без подарунків — це не свято. І тому, звичайно, сьогодні з самого ранку ми вже ми починаємо дарувати людям радість.

Кореспондент: Їздили Святі Миколаї у тролейбусах, поки не роздали всі цукерки».

У випуску за 19 грудня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

Вже одинадцять захоплених Росією українських моряків заявили російському слідству, що вважають себе військовополоненими.

РФ відмовилася від пропозиції України обміняти 42 українських заручників і політв’язнів на 66 сепаратистів і 23 росіян, засуджених в Україні.

В українського політв’язня Гриба прогресує хвороба печінки, меддопомоги росіяни йому не надають, — батько.

Хворому на діабет політв’язню Бекірову росіяни не надають меддопомоги і життєво необхідних ліків, — адвокат.

Митрополит Переяславський та Вишневський заявив про перехід його приходу з РПЦ до ПЦУ.

У Чернівецькій області перша церковна община вирішила перейти з РПЦ до ПЦУ.

20 грудня (четвер):

1. Перейменуватися з української православної на російську

«Ведуча: Перейменуватися з української православної на російську зобов'язав парламент церкви, що підконтрольні Московському патріархату. Закон підписав голова Верховної Ради, далі слово за Президентом. Доки депутати дискутували, на їхнє рішення під стінами Верховної Ради чекали віряни цієї церкви.

Спікер ВР: Перерву обідню, я змушений... Колеги. колеги припиніть, зупиніться. Я, зупиніться, я ж кажу, колеги, зупиніться. Перерва.

Кореспондент: Так у сесійній залі побилися нардепи Юрій Береза з “Народного фронту” та Нестор Шуфрич, з “Опоблоку”, коли Шуфрич зняв з трибуни плакат із надписом “Агента Путіна — Медведчука — під суд”. Це сталося щойно проголосували за перейменування Української православної церкви Московського патріархату. Тепер, за законом, коли Президент поставить свій підпис і документ опублікують, в Україні організацію називатимуть Російська православна церква. За проголосувало 240 депутатів.

Спікер: Закони прийнятий. Слава Україні!

Кореспондент: Підтримали закон 95 депутатів з БПП, 68 — з “Народного фронту”, 28 — позафракційних і 17 “радикалів”, 16 — “Самопомочі”, 9 — із “Батьківщини”, 4 — з “Волі народу” та 2 — з партії “Відродження”. Проти було 27 депутатів з “Опозиційного блоку” та 4 позафракційних.

Вадим Новинський, народний депутат України (“Опозиційний блок”): Ми всі голосували проти цього рішення. Це — порушує Конституцію України і Закон про релігійні організації. Парламент не має ніякого права вказувати церків, як вона має називатися.

Олександр Бригинець, народний депутат України (БПП): Церква, центр якої знаходиться в державі-агресорі, повинен мати в своїй назві повну назву тієї церкви, якій він підпорядкований. В даному випадку йдеться про те, що якщо є якась церква, яка є в єдності, чи яка підпорядкована церкві російській, вона повинна називатися не “українська”, а називатися “російська”.

Кореспондент: Від ранку під Верховної Радою зібралися священники та віряни Української православної церкви Московського патріархату. Правили службу й молилися.

Анастасія Ковжун, учасниці акції протесту: Особисто я, як парафіянка цієї церкви, категорично проти. Я — українка, я живу в Україні, я ходжу в Українську православну церкву і хочу й далі в неї ходити. Я не хочу, щоб її перейменовували з огляду на якісь політичні, цілковито надумані, як на мене, абсолютно незрозумілі причини.

Кореспондент: На мітинг-молебен, за даними поліції, зібралися близько тисячі людей. До моменту, коли ухвалили закон, на площі біля Ради лишилося кілька десятків вірян».

2. Коментар церкви Московського патріархату з приводу перейменування

«Ведуча: У церкві, що підконтрольна Московському патріархату, рішення парламенту прокоментували так: їх цей закон не стосується, він нагадаю зобов’язує релігійні організації з центром у країні-агресорі вказувати цю країну в своїй назві. Як сказав речник церкви архієпископ Климент — їхня церква самоврядна і незалежна у своєму управління.

Архієпископ Климент, речник УПЦ(МП): У нас немає ніяких підстав робити переєстрацію, тому що Українська православна церква не має центрів у державі, визнаній агресором, центр Української православної церкви знаходиться у місті Києві. І глава нашої церкви — блаженніший митрополит Київський Онуфрій. Ці положення визначені статутом нашої церкви, який затверджений всіма необхідними державними органами, і він абсолютно є дійсним, і лише хіба в силу якихось протизаконних дій можуть бути внесені зміни у цей статут.

Ведуча: Надвечір на сайті Української православної церкви Московського патріархату опублікували заяву юридичного відділу, де просять президента цей закон ветувати. Якщо Порошенко цей закон підпише, церква матиме два місяці щоб добровільно змінити назву. Інакше за 9 місяців їй можуть скасувати реєстрацію, розповів народний депутат Олександр Бригинець».

(Не дотримано стандарту балансу думок. Аргументи, висловлені речником УПЦ(МП), потребували коментаря політичних опонентів і експертної юридичної оцінки.)

3. Поранено військового

«Ведуча: Одного військового поранено на передовій під час обстрілів, — повідомляє прес-центр Об'єднаних сил. Від півночі до 18-ї години бойовики тричі відкривали вогонь. З мінометів били по захисниках Гнутового в Приазов'ї. З гранатометів, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї цілили по позиціях поблизу Красногорівки та Лебединського. Армійці стріляли у відповідь».

4. До нового року обміну полоненими не буде

«Ведуча: Обміну полоненими до Нового року не буде. Домовитися про це на засіданні Контактної групи у Мінську не вийшло, розповів представник України Євген Марчук. Росії пропонували обміняти 23 росіянина, що відбувають покарання в Україні, на стільки ж українців, котрих утримують в російських тюрмах. Кремлівська делегація пропозицію відкинула. Знехтували і проханням віддати 19 українців, яких утримують терористи на Донбасі, в обмін на 66 росіян. Розмови про звільнення українських моряків російська сторона в Мінську уникала.

Євген Марчук, представник України в тристоронній контактній групі: Дві пропозиції України, і навіть одна пропозиція, яка пройшла через СММ ОБСЄ, відмовилися провести до кінця року такий обмін.

Ірина Геращенко, представниця України в тристоронній контактній групі: Позиція щодо військовополонених моряків незмінна — не може бути тут ніякого обміну. Це військовополонені, ми вимагаємо їх звільнення. В той же час українська сторона готова на широкий компроміс задля звільнення інших заручників. І політ в’язнів».

(Порушено стандарт оперативності — новина за 19 грудня.)

5. Апеляційні скарги на тримання під вартою трьох полонених моряків суд Криму відхилив

«Ведуча: Апеляційні скарги на тримання під вартою трьох полонених українських моряків підконтрольний окупантам Верховний суд Криму відхилив. Скоротив термін арешту на добу до 24 січня. Розгляд апеляцій ще двох переніс на завтра. Моряки разом зі своїми адвокатами брали участь у засіданні через відеозвязок із московського СІЗО “Лефортово”, напередодні окупаційний суд лишив під вартою чотирьох військовополонених, які так само оскаржували запобіжний захід. Микола Полозов, координатор групи адвокатів українських моряків назвав рішення суду прогнозованим.

Микола Полозов, адвокат: Цілком очевидно, що російські суди не мають функції ухвалювати незалежні рішення, їхнє завдання — штампувати ті рішення, які вже затвердила виконавча влада. А от для звернення в Європейський суд, власне ці скарги й подаються, щонайменше дві інстанції треба пройти, вони проходять, і після цього буде організована робота стосовно відповідних скарг до Європи. На цей момент переважна більшість адвокатів відвідала своїх підзахисних — 15 осіб. Нам лишилося тільки 9 осіб відвідати. Я, гадаю, протягом наступного тижня в рамках слідчих дій, в рамках судів, ці зустрічі відбудуться».

6. Наймолодшому з полонених моряків Андрію Ейдеру нині виповнилося 19 років

«Ведуча: Наймолодшому з полонених моряків Андрію Ейдеру нині виповнилося 19 років. Цей день народження він змушений провести в шпиталі Московського СІЗО “Матросская тишина”. Там його сьогодні навідала адвокат Олександра Маркова, а мама Андрія Євгенія Ейдер опублікувала на своїй сторінці у Фейсбуці ці фотографії з привітаннями. Окупаційні суди Сімферополя та Керчі заарештували 24-ох українських військових моряків на два місяці до 25 січня, потім їх перевезли до слідчих ізоляторів Москви. Звинувачують у незаконному перетині російського кордону. Українцям загрожує до шести років позбавлення волі. Військові катери “Нікополь” і “Бердянськ” та рейдовий буксир “Яни Капу” російські спецслужби атакували і затримали 25 листопада разом з екіпажами в нейтральних водах Чорного моря».

7. Бекірову висунули звинувачення

«Ведуча: Офіційне звинувачення російське ФСБ пред'явила Едему Бекірову, кримському татарину, котрого тиждень тому схопили на адмінкордоні з Кримом. На півострів він їхав навідати матір. Чоловікові, який є інвалідом першої групи, має хворе серце і страждає на діабет, окупанти закидають зберігання, розповсюдження вибухівки і боєприпасів. Жодного разу після затримання, за словами адвоката, Бекірову не надали медичної допомоги. Більше розкажуть мої колеги.

Кореспондент: Це відео опублікував окупаційний телеканал “Вести. Крым”. На ньому людину на милицях силовики супроводжують до мікроавтобуса, обличчя не показують. “Вести. Крым” розповідає, що затриманий Едем Бекіров, боєць батальйону імені Номана Челебіджіхана. Журналісти окупаційного ЗМІ також спілкується з чоловіком, якого називають бійцем цього батальйону.

Чоловік 1: Він спілкується ближче, не лякається так би мовити. Наскільки я знаю, хай з ким він говорить, висловлюється проти Російської Федерації, проти цього всього. Він не хоче, щоб Крим залишався при Росії. Він хоче, щоб Крим все таки повернувся в Україну.

Кореспондентка “Вести. Крым”: Рустем Османов — бывший участник этого батальйона, работал с Одноногим. Именно так называли Бекирова из-за протеза.

Ленур Іслямов, голова громадського об'єднання “Аскер”: Та ні, звісно. Якби він там був, то мав би посвідчення, стояв би разом з нами на посту. Ви можете уявити одноногу людину, яка брала б участь у штурмі, коли нас штурмували. На жодному відео його там не може бути, тому що його з нами не було.

Олексій Ладін, адвокат Едема Бекірова: Про секретного таємного свідка під псевдонімом Мамету ми знаємо загалом небагато. У справі є його опитування, яке провели працівники ФСБ. Свідок пояснює, що з ним зв'язувався по Вайберу Едем Бекіров. Після чого у травні, точного часу він не пам'ятає, призначено зустріч. Якщо я не помиляюся, на вулиці Балаклавській, біля будинку 115. На цю зустріч прийшов чоловік котрий назвався Едемом і передав йому сумку. У ній, як з'ясували працівники ФСБ, було 11 кілограмів 640 грамів тротилу та 192 патрона від пістолета Макарова.

Елеонора Бекірова, дочка Едема Бекірова: Звинувачення, які зараз висувають, що нібито він у травні перевозив 14-ти кілограмову сумку, це абсурд. У травні був четвертий місяць після операції, після реабілітаційного періоду. Він не міг навіть піднімати пляшку з водою.

Кореспондент: Едема Бекірова російські силовики затримали на адмінкордоні з окупованим Кримом 12 грудня. Він буде під арештом до 11.02.2019 року».

8. Експертиза встановила швидкість автомобіля Зайцевої

«Ведуча: Зі швидкістю 106 кілометрів на годину їхала перед зіткненням Олена Зайцева, одна з підозрюваних у справі про торішню аварію на Сумській у Харкові. Середню швидкість авто визначили дніпровські експерти на прохання захисту Дронова, другого учасника ДТП. Результати долучили до матеріалів справи, розглянути їх мають 8 січня, тоді буде наступне засідання.

Сергій Перепелиця, адвокат Геннадія Дронова: Відстань, на якій був автомобіль “Лексус” від автомобіля “Фольксваген” у момент початку руху автомобіля “Фольксваген” близько 120 метрів. І такий момент, що водій “Лексуса” міг зупинити свій автомобіль до перехрестя у випадку, якщо б рухався зі встановленою швидкістю, тобто уникнути дорожньо-транспортної пригоди шляхом натискання на гальма.

Ведуча: Таке саме дослідження проводили в Харківському інституті судових експертиз імені Бакаріуса, фототехнік Юлія Носетенко сказала — визначити швидкість, з якою рухався автомобіль Олени Зайцевої, неможливо. Носетенко досліджувала відео аварії, яке надали з камер зовнішнього відеоспостереження на вулиці Сумській. Прокурор Валерій Бухан говорить, допити свідків та експертів по справі завершено.

Валерій Бухан, прокурор: Судом досліджено всі докази і можливо завершувати судовий розгляд, однак надходять клопотання або від захисту обвинувачених, або від представників потерпілих, судом проводяться додаткові експертизи, тому такий є процес. Ми готові до завершення судового розгляду і до судових дебатів.

Ведуча: Аварія в Харкові сталася торік 18 жовтня, автомобіль “Лексус” виїхав на перехрестя на червоне світло і зіткнувся з “Фольксвагеном”. Від удару “Лексус” кинуло на тротуар, де стояли люди. Шестеро загинуло, шестеро зазнали травм. “Лексусом” кермувала Олена Зайцева, “Фольксвагеном” — Генадій Дронов».

(Порушено стандарт балансу думок — не надано слово для коментаря стосовно результатів експертизи адвокату Зайцевої.)

9. На гривню дорожче

«Ведуча: Ще на гривню подорожчав проїзд у тернопільських маршрутках і тролейбусах. Це для тих, хто розраховується готівкою. А якщо маєш картку тернополянина чи електронний квиток, можна заощадити одну гривню. Як сприйняли нововведення пасажири, бачив наш кореспондент.

Кореспондент: Це зупинка “Кооперативний технікум”. Тролейбус №11 курсує із 6-ї ранку. Тернополянин Петро Бендерський розраховується готівкою за новим тарифом шість гривень.

Петро Бендерський, житель Тернополя: Не дуже добре. В нас умов ліпших ніяких.

Ірина Брусь, кондукторка: Не всі ще знають. Ну, реагують спокійно.

Кореспондент: На зупинку «Бережанська», що в мікрорайоні «Дружба», приїхала маршрутка №27. Вона курсує від 7 години ранку. Водій Іван Принь дав нам проїзний квиток до 10 години 45 хвилин. Цією маршруткою проїхали 134 пасажири.

Іван Принь, водій: Погано ставляться, бо не треба було того ворушити. Вже всьо було, втихомирилися, нормально. Хай би так і було. Людей поменшало.

Кореспондент: Цією маршруткою їде тернополянин Павло Панчишин. Каже, розраховувався готівкою, заплатив сім гривень.

Павло Панчишин, житель Тернополя: Хотілося б, щоби був трохи менший тариф.

Кореспондент: Пенсіонерка Олена Ілюйс отримала квиток по “файній картці тернополянина”. Їде безкоштовно.

Олена Ілюйс, жителька Тернополя: І це ми їздимо. От за що це платять люди?

Кореспондент: Об 11-й годині під кабінетом, де працівники компанії “Системний зв'язок” приймають документи і видають персоніфіковані картки тернополянина, у черзі 18 людей.

Ігор Макарчук, житель Тернополя: Я спеціально виготовляв карточку, бо знав, що буде з 20 грудня підняття проїзду.

Кореспондент: Люди, які подали документи на картку тернополянина, можуть її забрати за 25 календарних днів. Коштує вона 57 гривень, — повідомляє начальник відділу автоматизованої оплати Христина Бабій.

Христина Бабій, начальниця відділу автоматизованої системи оплати ТОВ “Системний зв'язок”: Практично кожного дня до 200 карток ми видаємо. Це всі категорії: це учні й студенти, мешканці й пільговики.

Віталій Васильків, директор ТОВ “Системний зв'язок”: Зараз в системі більше 97 тисяч персоніфікованих карток і неперсоніфікованих 43 тисячі карток в оберті, транспортних карток, які придбали в пунктах продажу.

Кореспондент: За словами Ігоря Мединського, виконавчий комітет міськради відтермінував диференційований тариф, щоб дати можливість містянам придбати електронний квиток або виготовити персоніфіковану карту тернополянина.

Ігор Мединський, начальник міського управління транспорту: Це пов'язано тільки з одною причиною — щоби заставити людей купляти електронні носії, заставити, щоб вони платили електронною карточкою, щоби водій видавав квиточки і щоб як мінімум, максимум, вірніше, вилучити готівку з обігу в громадському пасажирському транспорті».

10. Концерт пам’яті оперного співака та добровольця Василя Сліпака

«Ведуча: Концерт пам'яті оперного співака та добровольця Василя Сліпака зіграли в Національній консерваторії в Києві. Організували його в день народження Сліпака. Назвали Міф, такий позивний був у Сліпака, коли покинувши сцену Паризької опери він пішов воювати на Донбас. Два роки тому Василь загинув від кулі снайпера. На вечір пам’яті зібралися його друзі та колеги. Сотні кілометрів подолали солісти польської та французької опер, заради того, щоб виконати поміж іншого пісні з репертуару Василя Сліпака.

Юлія Єфремова, подруга Василя Сліпака: Я живу загалом в Парижі, зараз в Києві на деякий час. І тому зустрілися з Василем, коли почалися в Україні всі наші сумні події, і почали відправляти, в той час, допомогу в Україну, так ми здружилися і вже дружили до останнього дня. Він людина дуже дуже відкрита з величезним серцем».

11. Повернена картина

«Ведуча: Картину, яку понад 70 років вважали втраченою, повернулася до Харкова. Це “Етюд з будинком” художника Сергія Васильківського. До 40-х років минулого століття полотно зберігали в Харківському художньому музеї, потім воно зникло. А відшукали його два роки тому в Берліні. Зранку потягом картину привезли в Харків.

Кореспондент: 06:30 ранку. На Південний вокзал прибуває потяг Київ — Харків. Двоє робітників художнього музею повернулися зі столиці та привезли з собою етюд художника Сергія Васильківського.

Вікторія Кацай, головний зберігач фондів Харківського художнього музею: Ми привезли її, але тут я її не можу розгортати, бо мороз. Вона має трошки полежати. Картина 75 років була тому, як втрачена, бо її вивезли, скоріш за все, 43-го року. І вона була віднайдена у Берліні. До нас звернувся комісар кримінальної поліції пан Маркус з таким питанням: “Чи не ваша це картина?” Надіслав нам фото лицьової і зворотньої сторони, де були якісь позначки, незрозумілі їм. Були деякі такі труднощі, бо треба було домовлятися ще з власником цієї картини, який придбав її. Він її придбав законно. Взагалі от за 75 років, що отак добровільно передають картину, яка була вивезена незаконно в роки Другої світової війни, такий перший випадок.

Кореспондент: По обіді приїжджаємо до Харківського художнього музею.

Вікторія Кацай: Картина наша тепер вже. Ми провели дослідження. І в нас є в архіві нашого музею фото, де Сергій Іванович Васильківський біля веранди цього будинку пише велику картину. І таким чином ми вирахували, що це не просто будиночок, а це родинний маєток Сергія Івановича Васильківського, де він жив у Харкові разом з батьками.

Михайло Мглинець, реставратор Харківського художнього музею: Полотно перебуває в прекрасному стані. Воно відмінно збереглося, тобто знаходилося в добрих руках.

Вікторія Кацай: Тепер я вам зворотній бік показую. Ви також перші, хто бачить вживу і зворотній бік. Ви бачите ось угорі номери — 1263 УКГ. УКГ — це Українська картинна галерея, це той музей, який існував у Харкові до війни, це наш попередник. Як тільки оформимо її в достойну раму, ми її вже покажемо на нашій презентації.

Кореспондент: Виставка однієї картини запланована на 26 грудня».

У випуску за 20 грудня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

«Червоний Хрест» закликав Росію надати доступ до полонених українських моряків.

ЄС закликає Росію негайно звільнити незаконно заарештованого кримськотатарського активіста Бекірова.

«Суд» в анексованому Криму відмовився надати українському полоненому моряку перекладача.

Верховна Рада продовжила мораторій на продаж сільгоспземель.

21 грудня (п’ятниця):

1. Вертольоти для ДСНС та Нацгвардії

«Ведуча: Перші два вертольоти “Суперпума” отримала Україна. Машини французькі, їх залучатимуть до пошукових операцій, перевезення бійців чи гасіння пожеж. Керувати такими вертольотами українські пілоти вчилися у Франції.

Кореспондент: Національна гвардія та Державна служба з надзвичайних ситуацій отримали перші вертольоти французької фірми “Ейрбас Хелікоптер” після капітального ремонту. Сертифікати в аеропорту “Бориспіль” вручив президент Петро Порошенко. Підполковник Віталій Ковтун розповів, що керувати цими машинами пілоти вчилися у Франції.

Віталій Ковтун, пілот першої ескадрильї Нацгвардії: Перші етапи підготовки ми проходили в місті Маріньям, потім проходили тренажну підготовку, це польоти на тренажері, відпрацювання всіх відмов систем. Після закінчення складали заліки після кожного етапу навчання, були направлені до міста Авіньон, це Франція. Там виконували вже практичні польоти.

Кореспондент: Пілот Антон Михайлюк запевняє, що вертоліт “Ейрбас 225 Суперпума” кращий.

Антон Михайлюк, пілот ДСНС: У порівнянні з другими вертольотами, то він навіть не стоїть, він вищий за весь цей рівень. Недарма всі країни світу закуповують саме ці моделі для виконання польотів як в гірській місцевості, в Швейцарії чи в Ісландії, так наприклад в Омані чи Арабських Еміратах. Вони використовуються за будь-яких погодних умов, при різних температурах. Арсен Аваков каже: використовувати гелікоптери будуть для пошукових операцій, гасіння пожеж та перевезення людей.

Арсен Аваков, міністр внутрішніх справ: Транспортування хворих, розвідка зон надзвичайних ситуацій, гасіння масштабних пожеж стануть можливими для Державної служби з надзвичайних ситуацій. Охорона та моніторинг кордону для Державної прикордонної служби, виконання спеціальних поліцейських функцій та розшук злочинців — для Нацполіції. Транспортування бійців і техніки, розвідки, виконання спеціальних операцій для Національної гвардії України.

Кореспондент: Українських пілотів для французьких вертольотів навчатимуть у Кременчуку. Там на базі льотного коледжу створять симуляційний центр підготовки.

Матьє Луо, виконавчий віце-президент компанії “Ейрбас гелікоптерс”: Ми дуже пишаємось, що саме «Ейрбас» надасть допомогу для розвитку льотної академії в Кременчуці і допоможе досягти надзвичайно високого рівня обслуговування гелікоптерів, які тут будуть.

Кореспондент: Працювати ці машини можуть при температурі від мінус 35-ти до плюс 50-ти градусів. Розвивають швидкість до 330 кілометрів за годину. Здатні здолати понад тисячу кілометрів на майже 6-кілометровій висоті. Загалом для системи безпеки Українва закупила 55 гелікоптерів. Сума контракту 555 мільйонів євро, з них 484 мільйони надав у кредит французький уряд. Сюди входить вартість технічного обслуговування і навчання пілотів. Угоду з компанією “Ейрбас” у липні підписало українське авіаційно-транспортне підприємство “Хорів МВС”. Вертольоти постачатимуть поступово до 2022 року».

2. Зустріч із батьками українських полонених моряків

«Ведуча: З батьками українських полонених моряків зустрівся держсекретар Сполученого Королівства Гевін Вільямсон. Нині він приїхав до Одеси, там із рідними військовополонених та міністром оборони Степаном Полтораком обговорювали ситуацію, яка склалася. Пообіцяв посприяти звільненню моряків, а те, що сталося в Керчинській протоці назвав неприйнятним і неправильним.

Гевін Вільямсон, державний секретар Сполученого Королівства: Ми бачимо абсолютно відкритий акт агресії Російської Федерації проти України. І це не вперше, коли ми бачимо такі акти агресії. Ми мусимо зробити все можливе, щоб міжнародні організації були допущені до захоплених українських моряків. Щоб їх можна було звільнити якнайшвидше, і щоб вони об'єдналися зі своїми сім'ями.

Віктор Сорока, батько військовополоненого Василя Сороки: Я звернувся особисто до Міністра оборони Великобританії про те, щоб до військовополонених, які є пораненими, були направлені незалежні лікарі, тому що те, що Росія нам сьогодні заявляє, що у них невеликі царапини. Ми знаємо про те, що у них важкий ступінь ураження, коліна, руки. І переживаємо дуже, що та медична допомога, яка сьогодні надається Російською Федерацією — недостатня. Міністр Великої Британії пообіцяв в цьому питанні допомогти.

Ведуча: Українських моряків утримують у московських СІЗО. 21 в “Лефортово”, а трьох — в “Матросской тишине”. Всіх окупаційні суди Криму заарештували на 2 місяці. Їх звинувачують у незаконному перетині кордону. 25-го листопада українські військові катери “Нікополь” і “Бердянськ” та буксир “Яни Капу” захопили російські спецслужби в Керчинській протоці. Українські суда йшли з Одеси в Маріуполь і, як розповів командувач Військово-Морських сил України Ігор Воронченко, діяли в межах міжнародних договорів і нічого не порушували».

3. Прапор Військово-морських сил на підтримку полонених українських моряків

«Ведуча: Прапор Військово-Морських сил на підтримку полонених українських моряків підняли над міськрадою в Селидовому на Донеччині. Прислали стяг до міста одеські волонтери. На ньому — підписи військовослужбовців морської піхоти.

Сергій Ясиновський, учасник Антитерористичної операції : Їх гідність — це гідність нас всіх, як українців. Що ми своїх не залишаємо і не забуваємо. І що наші хлопці, котрі потрапили у полон — вся Україна пам'ятає їх».

4 Тричі від півночі бойовики стріляли по українських позиціях

«Ведуча: Тричі від півночі бойовики стріляли по українських позиціях. Такі дані прес-центру Об'єднаних Сил станом на 18-ту годину. З важких мінометів ворог бив по укріпленнях поблизу Кримського, на Луганщині. З гранатометів, кулеметів та стрілецької зброї цілили по захисниках Чермолика і Лебединського в Приазов'ї. Втрат серед армійців не було».

5. Збори резервістів-прикордонників

«Ведуча: Як чинити в разі збройної агресії на кордоні вчаться резервісти Держприкордонслужби. З поля бою евакуюють тих, кому випало вдавати полонених, поранених, а на межі зупиняють контрабандистів теж умовно. Щоб побачити як усе відбувається вирушили до Головного центру підготовки особового складу в Оршанці наші черкаські кореспонденти.

Кореспондент: Так відбуваються заняття із тактичної медицини. Троє умовно поранених військових необхідно врятувати. Серед них Роман Перинський, у резерві Сумського прикордонного загону він близько року.

Роман Перинський, резервіст Держприкордонслужби України: Тактична медицина вона тут вже більш детально розповідається, зараз саме практичні зайняття у нас проходять.

Кореспондент: Евакуюють поранених із червоної зони, де відбувається прямий вогневий контакт із противником.

Роман Ткаченко, викладач тактичної медицини: Немає не укриттів, відкрита ділянка, і ми тут можем працювати досить досить мало. Тобто, шо наші бійці будуть тут відпрацьовувати — це тимчасова зупинка кровотечі, і евакуація також будуть приймати бій в засаді , і правильність дій групи.

Кореспондент: Інша військова група відпрацьовує перевірку транспортного засобу і осіб, які перетнули кордон.

Ігор Волошин, викладач тактики прикордонної служби: В даному елементі відпрацьовувалося практичне затримання правопорушників, які, можливо, причетні до незаконних збройних формувань. Також завдання даного збільшеного прикордонного отряду полягає в тому, щоб виявляти, затримувати, як коли переміщуються контрабандні товари, значить, зброя, боєприпаси, взагалі предмети заборонені для переміщення контрольованим прикордонним районом, прикордонною смугою.

Кореспондент: Ярослав Войцицький приїхав з Мостиського прикордонного заводу, що на Львівщині, у резерві чоловік з дня повернення із зони бойових дій у березні 2015 року.

Ярослав Войцицький, резервіст Держприкордонслужби України: У 2014-15 роках ми перебували на 12-му блокпосту в Гнутово, це Донецька область. Це був контрольний пункт в’їзду-виїзду і там ну також бували небезпечні ситуації. Звичайно, тут як би ми вдосконалюємо наші навики, які ми здобули на сході.

Олександр Герасимюк, заступник начальника головного центру з навчальної роботи: При необхідності вони будуть призвані на дійсну військову службу і будуть проходити прикордонну службу для захисту державного кордону».

6. Четверо поліцейських, яких підозрюють у побиттях і хабарництві, вийшли з-під варти під заставу

«Ведуча: Четверо поліцейських, яких підозрюють в побиттях і хабарництві в харківському метро вийшли з-під варти під заставу у 110 та 140 тисяч гривень. П'ятий під домашнім арештом, ще один залишається в СІЗО, розповіла речниця Харківського апеляційного суду.

Євгенія Бондаренко, речниця Харківського апеляційного суду: Це безпосередньо той підозрюваний, який застосовував безпосередньо насильницькі дії.

Віта Дубовик, речниця прокуратури Харківщини: Ми вважали, що усі підозрювані у цьому кримінальному проваджені, не дивлячись на їх ступень участі у злочині мали б перебувати під вартою. Оскільки це люди наділені владою, повноваженнями. Люди, які дійсно можуть впливати на свідків.

Ведуча: Адвокат трьох підозрюваних Дмитро Ципліцький телефоном розповів, що двоє його підзахисних свідчень не дають, третій визнає, що помилився, але каже, що його дії трактують неправильно.

Дмитро Ципліцький, адвокат: Дмитро одразу почав співпрацювати зі слідством. Він дав повністю свідчення по тому епізоду, який йому інкримінують. Він сказав, що не розуміє, в чому він винуватий. Він визнає свою помилку, але вважає, що його дії кваліфікували невірно. Інші хлопці на даний момент — вони скористалися статтею 63 Конституції України. Вони не дають свідчень. Ми збираємо докази в підтвердження їхньої невинуватості.

Ведуча: Ці кадри зафільмувала камера спостереження. Кімната тимчасового тримання на станції Південний вокзал. Люди в поліцейській формі б'ють чоловіка. Відео оприлюднили в вересні. Тоді затримали чотирьох правоохоронців. За даними слідства вони били затриманих і вимагали грошей. У жовтні в справі з'явились ще двоє фігурантів. Всім поліцейським тоді вибрали запобіжні заходи. Одному призначили домашній арешт, п'ятьох відправили до СІЗО».

7. Справа Павла Гриба

«Ведуча: Справу політв'язня Павла Гриба слухав нині Північнокавказький військовий суд Ростова-на- Дону. Минуле засідання 12 грудня перенесли, бо Павлові стало зле в залі суду. Як розповів його батько Ігор Гриб, в Росію поїхала мама хлопця, час від часу їй вдається домогтися побачення з сином.

Ігор Гриб, батько Павла Гриба: Дружина там і їй, скажем так, час від часу дають побачення. Дуже рідко, але дозволяють нарешті. Але ці побачення проходять в слідчому ізоляторі, вони приходять на кімнаті, за склом, затонованим склом, там де і людину не видно, а каже, я бачу тільки контури якісь, ну і спілкування йде через слухавку цю телефонну. Тобто, таке, ну розумієте яке це побачення. Звичайно в присутності представника слідчого ізолятора, який якщо задається якесь питання, то він, то що йому не подобається, просто перериває ці питання і не дозволяє спілкуватися далі, погрожуючи тим, що заборонять подальшу зустріч.

Ведуча: Ігор Гиб каже: стан здоров'я сина дедалі гіршає. Що Павло втрачає зір, розповіла напередодні адвокат хлопця Марина Дубровіна. Прокоментувати стан здоров'я політв'язня «Новини на Першому» попросили лікаря, який консультував Павла Гриба в Києві.

Василь Притула, головний дитячий хірург МОЗ України: Це цілком можливо, тому що при цьому захворюванні може бути так звана портальна енцефалопатія, тобто кровопостачання від печінки і доверху до головного мозку зниженні і може це саме бути ознакою того, що у нього тоді коли він впав в обморок, коли впав, коли у нього було запаморочення, або може там ще гірше стан був, трудно сказати. І так само це все впливає тому, що судини порушується кровопостачання аж до головного мозку , а це теж у свою чергу відбивається і на зорі, і на якості зору, і на всьому іншому.

Ведуча: Павло Гриб зник на території Білорусі торік 24 серпня, коли поїхав на побачення з дівчиною, з котрою познайомився в соціальній мережі. У вересні стало відомо — хлопець в слідчому ізоляторі Краснодара і його звинувачують в тероризмі. Сам він заперечує свою провину. Нині Павла тримають в СІЗО Ростова-на-Дону».

8. Електронний кабінет водія запрацював в Україні

«Ведуча: Електронний кабінет водія запрацював в Україні. Тепер онлайн автомобілісти можуть заплатити штраф, записатися до сервісного центру чи замовити номерний знак. Гроші за це не беруть — сервіс безплатний, окрім кількох послуг. За що водіям платити доведеться і скільки, з'ясовував наш кореспондент.

Кореспондент: Щоб сплатити штраф відтепер не треба стояти в черзі і заповнювати паперові платіжки. Можна скористатися комп'ютером. Треба зайти в електронний кабінет водія, авторизуватися і вибрати послугу.

Євгенія Перемчук, бізнес-аналітик: Можна подивитися актуальну інформацію про мої транспортні засоби, про національне та міжнародне посвідчення водія, передивитися всі адміністративні правопорушення, а також сплатити їх. Окрім того можна записатися в електронну чергу до сервісних центрів, де вже є автомати з електронною чергою. Замовити індивідуальні номерні знаки та подивитися взагалі, чи вільний цей індивідуальний знак для замовлення? А також зробити перевірку автотранспортного засобу по він-коду, як безкоштовно так і платно.

Кореспондент: Щоб дістати доступ до системи, треба мати електронний підпис, або підпис банку, — каже керівник технічної розробки Олександр.

Олександр, керівник технічної розробки: Три засоби основні засоби ідентифікації — це електронний цифровий підпис, це Bank-ID і це Mobile-ID. Тобто будь-який з цих інструментів ви повинні мати для того, щоб зайти в електронний кабінет.

Кореспондент: Після того, як ви зайшли до свого кабінету, слід вибрати одну з запропонованих послуг. За словами Олександра, майже всі вони безплатні, виняток, коли водію потрібна детальніша інформація.

Олександр: Єдина платна послуга — це отримання такого розширеного витягу про транспортний засіб. Вона встановлена відповідною постановою і буде коштувати до 50 гривень, там здається 46 чи 47 гривень.

Владислав Криклій, начальник головного сервісного центру МВС України: Серед платних послуг наразі — це замовлення історії автомобіля, це важливо, оскільки коли ви плануєте придбати транспортний засіб (авто), ви хочете переконатися, що дійсно не було дорожньо-транспортних пригод, скільки було власників, чи є якісь обтяження на транспортний засіб? Всю цю інформацію, через платний доступ, можна буде отримати.

Кореспондент: Щоб створити кабінет, каже Владислав Криклій, розробникам знадобилося приблизно півроку. Над проектом працювали близько ста людей. Від сьогодні сервіс вже доступний у мережі».

9. «Москвич» — снігоприбиральник

«Ведуча: Свого “Москвича” переобладнав у снігоочисну машину житель села Нового на Кіровоградщині. Тільки-но вулиці замітає, він сідає за кермо власної прибиральної техніки. Як вона працює, бачили мої колеги.

Ярослав Білінський, чистить дороги від снігу: Як сказав наш пан мер, беріть лопати і чистіть. Так і чистим.

Микола Мороз, житель селища Нового: Молодець. Красота. Дай бог тобі здоров'я, синок.

Ярослав Білінський: Машина на газу, витрачаю я не так вже багато. Я рахую, по-перше, це благодійність. Тому рахувати скільки це коштує, я думаю це неправильно. Зроблено з матеріалів підручних. Взяли колесо від вантажівки старе, розрізали його, з дерева рама, з металу кріплення. Все скрутили так, що вийшло. Спочатку ідея була собі перед роботою вичистити, бо поганенько виїжджати було, особливо з горок, коли одна колія після одної або двох машин зранку. Але потім, як я побачив, що воно працює, оця лопата, то подумав — чом би ні? Чого б не почистити людям. Зробити і для себе приємне і людям.

Микола Мороз: Якщо хазяїнів нема тут, то хоча б ти наведеш нам порядок. Ніхто не чистить. Відколи зима, один раз пройшов і усе. І ніхто не чисте і усі гепаються. Я отам гепнувся думав, що і голова злетить.

Ярослав Білінський: Зранку або увечері можна. Або перед роботою, або після роботи, як сніг нападає. Трошки треба переробити лопату, але матеріалів таких, як треба, нема. Така ідея зробити щоб підіймалося, можна було десь поїхати до рідних, можливо. Тобто, як варіант, підняти його, зафіксувати і поїхати».

У випуску за 21 грудня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

Вже 19 захоплених росіянами моряків оголосили себе військовополоненими.

Окупаційний суд відхилив апеляції 9 полонених українських моряків.

Рада ЄС продовжила санкції проти Росії.

У Львові радикали вчинили напад із димовими шашками на редакцію видання «Захід.нет».

22 грудня (субота):

1. Вибух у торговій ятці у Львові

«Ведуча: Двоє з п'яти травмованих на різдвяному ярмарку у Львові лишаються в реанімації. По обіді, в одній дерев'яних яток вибухнув газовий балон, — розповіла кореспондентам Суспільного речниця місцевої поліції Світлана Добровольська. Чому саме — ще з'ясовують. Всі різдвяні ярмарки в місті нині позакривали до завтрашнього вечора. Там перевірятимуть, чи все в порядку з протипожежною безпекою.

Кореспондент: Усе трапилось ось у цій ятці. Потім вогонь перекинувся на дві, які стояли поруч. Ось, що розповідають свідки події.

Натан Полумацканич, очевидець: В середній будці, і там загорілось, і зірвався балон. Потім перейшов вогонь на ту більшу будку і там тоже зірвався балон.

Даниїл Черемшецький, очевидець: Ну я тоже бачив таку велику пожежу, дуже багато машин перекрили дорогу. Для безпеки нас трохи назад відігнали.

Кореспондент: Повідомлення про пожежу до рятувальників надійшло о 13:15. Загасили вогонь за 15 хвилин.

Віталій Туровцев, речник обласного управління ДСНС: На момент нашого прибуття вогонь перекинувся на сусідні дві ятки і вогнем були вони практично вже охоплені вогнем. Пожежа розповсюджувалася досить стрімко, тому до місця події було залучено три пожежно-рятувальні підрозділи та близько 20 рятувальників.

Кореспондент: Унаслідок пожежі було травмовано п'ятеро людей, чотирьох доправили швидкою, п'ятий — звернувся до лікарів самотужки трохи пізніше. Двоє травмованих зараз у реанімації.

Ігор Стояновський, заступник головного лікаря з хірургічної роботи 8-ї клінічної лікарні: Четверо пацієнтів, які доставлені каретою швидкої допомоги, вони мають важкі опіки: опіки обличчя, кистей, всі вони мають термоінгаляційне ураження, враження дихальних шляхів, шо, власне, зумовлює їх важкий стан і необхідність госпіталізації в реанімаційне відділення, в палату інтенсивної терапії опікового відділення, проведення інтенсивного лікування. Сьогодні планується всім їм виконати необхідні, такі первинні, оперативні втручання.

Кореспондент: Андрій Алямський проходив повз ярмарок, коли побачив пожежу. Хлопець — військовий парамедик, працює на Яворівському полігоні. Відразу почав надавати першу медичну допомогу травмованим. Зараз прийшов у лікарню, аби подарувати квіти дівчині, яку рятував.

Андрій Алямський, парамедик: Перша людина, кого я зустрів, це був патрульний. Я задав лише одне питання: чим я можу допомогти? Все, що я міг, я робив. Враховуючи те, що, ну, дівчина, до якої я, до речі, зараз трохи прибіг, ну, ми втрьох, от, і хлопчина, який мав трошки опіки.

Кореспондент: За фактом пожежі поліцейські відкрили кримінальне провадження — порушення вимог пожежної безпеки. Максимальне покарання — позбавлення волі до 3-х років».

2. Черги на кордоні

«Ведуча: Роботи перед святами додалося прикордонникам. До Католицького Різдва три дні і подекуди на кордонах черги. Пасажиропотік на свята загалом збільшиться приблизно на третину, прогнозують у Чопському прикордонному загоні. Він контролює кордон з Польщею, Угорщиною і Словаччиною. На одному з пунктів пропуску побували наші кореспонденти і дізналися, що роблять прикордонники, аби черг уникнути.

Кореспондент: Пункт пропуску “Ужгород” на українсько-словацькому кордоні. За словами начальника відділу Чопського загону Романа Марценюка, у середньому за добу через КПП їдуть близько 2 тисяч транспортних засобів. Сергій Калинич повертається зі Словаччини додому.

Сергій Калинич, водій: Довго чекали, тому що багато заробітчан повертається і машини розтаможуються, тому працівники таможні досить сильно зайняті. Тому чекаємо, чекаємо вже більш години — третьої, четвертої.

Кореспондент: Олександр Король очікує на розмитнення свого авто.

Олександр Король, водій: З восьмої годин вечора оформляю завіз машини собі. Шість годин достояв, поки дійшов сюди. Добу митники не бачили мій код, щоб я ще заплатив гроші. Добу!

Кореспондент: Щоб зменшити черги у пунктах пропуску на новорічно-різдвяні свята, було проведено зустрічі із угорськими та словацькими колегами, каже начальник відділу прикордонного контролю Чопського загону Роман Марценюк.

Роман Марценюк, начальник відділу прикордонного контролю Чопського загону: Сили та засоби прикордонного загону на період проведення новорічних свят резерви приведено до готовності, тобто Чопським прикордонним загоном, пунктами пропуску. Персонал готовий до виконання завдань здійснення прикордонного контролю і будь-яким ризикам, які є зараз на державному кордоні, тобто в пунктах пропуску.

Кореспондент: За словами Романа Марценюка, у період свят збільшать кількість прикордонних нарядів, а також призупинять відпустки працівникам, яких залучать до несення служби у пунктах пропуску».

3. Резервісти повертаються додому

«Ведуча: Додому із позачергових зборів загонів територіальної оборони, що відбулися на Миколаївщині, відпускають бійців запасу. Кликали чоловіків цього понеділка. Завтра вони роз'їдуться по домівках. Для більшості з них такі навчання не перші.

Кореспондент: Шикування — це частину підрозділу територіальної оборони області. Загалом до зборів залучили 612 бійців. Програма зборів наступна.

Сергій Іванов, військовий комісар Миколаївського обласного комісаріату: Бойова підготовка, інженерна, тактична, по зв'язку також і фізична підготовка.

Кореспондент: Розпочались збори 17 грудня. Бійців запасу розподілили по спеціально облаштованим приміщенням закладів освіти.

Максим Цокуров, учасник зборів: Я недавно з отсрочки. Просто так вспомнив. Грамоту дали за відмінну стрілянину в тирі з АК-74. Так, що в принципі нормально. Худшого нічого не було, лучшого тоже ожидали. Так, що все як всігда.

Кореспондент: Учасники зборів різного віку, у різних званнях, але всі виконували однакові задачі. Учать у зборах добровільна. Є бійці територіальної оборони для яких це не вперше.

Анатолій Іванченко, учасник зборів: Пришлось мені бути на зборах і в 2015 році, і 2016 році. І в порівнянні з тими роками контингент більш такий адекватний, нормальний, патріотичний. Видно, що люди вже готові виконувати якісь завдання, згідно чого ми прибули сюди.

Кореспондент: Сьогодні бійці територіальної оборони почистять та здадуть зброю, форму, а вже завтра роз'їдуться по домівках».

4. Частково відреконструйований Національний художній музей прийняв перших відвідувачів

«Ведуча: Уперше майже за 3 місяці до Національного художнього музею у столиці пустили відвідувачів. Весь цей час зали стояли закриті, бо будівля на реконструкції. Ремонт поки що не завершено, лишилося відновити дах і частину другого поверху. Відвідувачів пустили туди, де з ремонтом впоралися.

Кореспондент: Сергій Міщенко ходить до Художнього музею щосезону. Розповідає про свої враження від оновленої зали.

Сергій Міщенко, відвідувач музею: Я перший раз бачу новий дизайн цієї гостьової групи, він мені подобається. Дуже подобається, що повернули Лесю Українку, яку знайшли тут в закутках, як мені розповідали. Так що мені дизайн подобається, цікавий.

Кореспондент: Юлія в музеї вперше.

Юлія, відвідувачка музею: Якесь нове життя може починається в нього, більше відвідувачів буде приходити. Чудово щоб це сталося. Все дуже гарно!

Кореспондент: За півгодини після відкриття майже всі вішаки у гардеробі зайняті, розповідає працівниця музею.

Наталія, працівниця музею: Безкоштовне откритіє виставки потому шо три місяці ми не працювали, то канєшно люди задоволені. Сьогодні більше із-за того що безкоштовний.

Кореспондент: За словами директорки музею — Юлії Литвинець — реконструкція не закінчена. Зробили перший поверх, сходи і частину другого — там і діє сьогоднішня виставка. Ремонтують дах.

Юлія Литвинець, директорка Національного художнього музею: Ми більше трьох місяців були повністю закриті, а перед тим, готуючись до всіх цих робіт, спочатку у нас закрився другий поверх, потім закрився перший поверх, потім ця територія, ми повністю замінили гардероб, касу, місце, де знаходиться адміністратор. В нас нарешті з'явилося дзеркало, про яке так просили всі, особливо жіноча половина наших відвідувачів. Звісно ми очікуєм всіх. Хотілося б щоб всі — і мешканці Києва, і гості столиці обов'язково прийшли до нас. Не дивлячись на погоду.

Кореспондент: За словами директорки, музей матиме оновлений логотип.

Юлія Литвинець, директорка Національного художнього музею: Був зроблений ребрендінг. Для основи буде взято шрифти, які використовувалися в Україні. На основі цих досліджень був розроблений основний логотип нашого музею.

Кореспондент: Реставрацію музею розпочали на початку цього року і планують закінчити за три місяці. На неї Міністерство культури виділило майже одинадцять мільйонів гривень. Грошей цих не вистачає, каже директорка, тому допомагають меценати».

5. Розробки для космічних місій показали в Києві діти

«Ведуча: Розробки для космічних місій показали у Києві діти. Створили їх самі. Хтось вигадав робота, котрий потурбується, щоб космонавти не лишилися голодними. Інші вигадали, як перетворити на міні-спортзал костюм астронавта. Загалом зі своїми розробками на турнір з'їхалося понад двісті п'ятдесят дітей. Що ще привезли з собою, бачив наш кореспондент.

Кореспондент: на турнір First Lego League приїхало двадцять чотири команди. Тема цьогорічного турніру — “Вперед на орбіту”.

Герман Демидов, координатор програми First Lego League в Україні: Вони досліджують цю тему, досліджують, які проблеми є, з якими стикаються реальні вчені, інженери. Щодо цієї тематики обирають будь-яку одну проблему для вирішення, і створюють свій проект, свій стартап, котрий допоможе їм вирішити цю проблему.

Команда “Гіперактивні равлики”: В галактиці літай — космічних друзів зустрічай.

Кореспондент: А це — девіз команди “Гіперактивні равлики”. На змаганнях вони презентували проект під назвою “Самотність у космосі”.

Михайло Шепель, учасник команди “Гіперактивні равлики”: Якщо, наприклад, грошей для розробки цього польоту космічного дуже мало, то він відправить не п'ять-шість чоловік, а одного. І він буде у космосі один відчувати самотність, тому ми придумали штучний інтелект.

Кореспондент: А ось це — робот Віталік. Його так називає команда “Топ4ик”. Учасники говорять: робот дуже сором'язливий.

Єгор Кізь, учасник команди “Топ4ик”: Мінус — це видобуток, треба забирати, перевезти між станціями, і виробництво їжі. У нас в тому році був схожий робот. В нас було тільки два мотори, які виконував. Ми стараємося робити без моторів.

Кореспондент: Оцінювати роботи будуть судді-волонтери. Найкращу команду нагородять кубком. Інші отримають медалі з конструктора, збирати їх будуть власноруч.

Герман Демидов: Діти досліджують фізіологічні і психологічні проблеми людей, з якими люди стикаються при знаходженні в космосі від року і більше, тобто починаючи від соціалізації, від атрофації м'язів і вирощування їжі в умовах невагомості. Це все досліджують діти. Обирають, що їм найбільш цікаве, що найбільше сподобалось, і презентують свої проекти, котрі допоможуть вирішити одну з цих проблем.

Кореспондент: А це проект — костюм, який допомагає тренувати всі групи м'язів. Створила його команда Webх10ded. Назвали розробку “Фізкультура в космосі”.

Олег Лазоренко, учасник команди Webх10ded: Коли космонавт прибуде на землю, щоб він міг ходити нормально, щоб він міг виконувати звичайні рухи, які він виконує протягом всього дня. В комплексі він тренує основні м'язи: піднімати ногу, піднімати руку. А різні кругові, наприклад, як обертати руку, або як ногу обертати, він цього не тренує. І тому при прибутті на землю він не може нормально ходити або, наприклад, відкрити двері. Тобто для цього потрібні звичайні рухи. І тому наш проект — це ідея-костюм, який допомагає тренувати всі групи м'язів.

Кореспондент: Такі турніри проведуть у п'яти містах: Києві, Львові. Харкові, Кропивницькому та Черкасах».

6. Ялинка на дні

«Ведуча: Новорічне дерево висотою з метр опустили дайвери під воду на Дніпропетровщині. Пірнали в затопленому Новомиколаївському кар'єрі. Ялинка — штучна. А прикрасили її гірляндою, котра працює і під водою. Як довго сяятимуть вогники на дні кар'єру? Що з новорічним деревом робитимуть потому?

Кореспондент: П'ятнадцять дайверів готуються до занурення. Перевіряють водолазне оснащення, вдягають новорічні костюми та прикрашають ялинку. Це новорічне дерево дайвери опустять під воду.

Єгор Коновалов, дайвер: Встановлювати будемо там, де затоплений автобус. Ми на дах встановлюємо. Ялинка палає гарно. Ми тут цілий рік пірнаємо. Меж — немає. Температурних норм — немає. Плюх — і все здорово.

Дайвер: Раз! Два! Три!

Кореспондент: Вперше на Дніпропетровщині ялинку опустили під воду 10 років тому. Новорічне дерево прикрашають гірляндою, яка світитиметься, поки не розрядиться акумулятор. Це — близько доби.

Олег, дайвер: Напередодні Нового року поставили ялинку. Це — свято. Це — настрій. Ми пірнаємо у цьому кар'єрі кожні вихідні. Традиційно прикрасимо ялинку. Це — спеціальна гірлянда. Вона світитиметься під водою.

Кореспондент: Сергій Асабін займається професійним дайвінгом 18 років. Щороку бере участь у встановленні ялинки під водою. Говорить: це вже стало традицією.

Сергій Асабін, дайвер: Нам, як дайверам, хочеться, щоб було гарно. І під водою. Щоб настрій був святковий. Хочеться долучити якомога більше людей, яким подобається пірнати в холодну воду.

Кореспондент: Ялинка знаходитиметься під водою до кінця новорічних свят. Потім дайвери дістануть її та відкладуть до наступного року».

У випуску за 22 грудня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

Російський суд відмовився відпустити під домашній арешт українського політв’язня Гриба.

Сенцов відмовляється працювати в колонії «на благо Росії» — адвокат.

Ця публікація підготовлена за рахунок фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.