Від Луганська до Буковини: наскільки філії НТКУ (ОДТРК) готові до суспільного мовлення

Якщо з реформою суспільного мовлення цього року все складеться добре, восени або під кінець року буде створено Публічне акціонерне товариство «Національна суспільна телерадіокомпанія України» (ПАТ НСТУ). Але це правові питання, які глядачам і читачам не дуже цікаві. Їх цікавить контент і те, що ж відрізнятиме новостворене суспільне від державного мовлення. 2016-го кожна ОДТРК, яка стала філією НТКУ, крок за кроком наближається до стандартів суспільного мовлення — позбувається джинси, робить актуальні і професійні новини. Та ОДТРК по-різному реагували на реорганізацію обласних телерадіокомпаній і входження їх до складу НТКУ (яка згодом реформується на ПАТ НСТУ). Дехто вважав, що знищення державного мовлення в країні, де триває війна, не на часі. Херсонська ДТРК «Скіфія» навіть писала звернення Президенту України Петру Порошенку з проханням зберегти державну структуру. Луганська й Донецька ОДТРК взагалі були під загрозою закриття. Натомість колектив філії НТКУ «Чернівецька регіональна дирекція» заявив, що готовий до ребрендингу. Однак найпершими хвилю змін вловили і тримають Суми. З них і розпочнімо. Погляньмо, наскільки сайти філій НТКУ (деякі з них ще досі не припинили своїх юридичних осіб як ОДТРК) доступні аудиторії, чи виправдовують вимоги до суспільного мовлення: чи продукують і популяризують динамічні, сучасні й конкурентоспроможні програми. Та чи роз’яснюють своїм читачам / глядачам суть реформування державного на суспільне та важливість процесу.

Перші з «UА:» у логотипі

Сумська ОДТРК першою і поки що єдиною отримала право використовувати логотип із часткою «UA:» (з 1 січня 2016 року). Також «UА: Суми» 24 березня цього року першою з усіх ОДТРК припинила свою юридичну особу. Тішить, що на сайті центральне місце займає онлайн-трансляція і «Слобода-FMonline». Адже не всі ОДТРК можуть похвалитися прямим ефіром у мережі. «UА: Суми» виготовляє 16 власних програм, розрахованих на різну вікову аудиторію. «Фан-клуб», «ART-простір», «Чотири лапи» чи «Вивчаємо англійську разом» цікаві молодій аудиторії, ба навіть підліткам. Тимчасом як «Пряма мова», «Своя правда», «Під прицілом», «Класна екскурсія» збирають глядача старшого віку — 30–45+.

Всі випуски власних програм «UА: Суми» зберігаються в архіві на сайті та завантажені на YouTube. Місцеві новини «На часі» виходять шість разів на день — о 07:00, 13:00, 17:00, 19:00, 21:30, 22:45. Останні найцікавіші репортажі та журналістські розслідування щодня можна переглянути на сайті. В цьому «UА: Суми» теж випередила інші телекомпанії.

«UА: Суми» — в лідерах і з активності в соцмережах. Очільник телекомпанії Микола Чернотицький запевняє, що завдяки сторінці у Фейсбуку «UА: Суми» конкурсами та розіграшами приманює молодого глядача. До речі, сторінка має понад тисячу вподобань. Переглянувши останні кілька десятків дописів, можна дійти висновку, що юзери не активно коментують і переглядають відео в Фейсбуку телекомпанії. Причому найбільше користувачів соцмереж зацікавили якраз не розваги, а серйозна розмова про стратегію розвитку України.

Варто зауважити, що обласні телекомпанії побоювалися переходити на суспільне мовлення через скорочення штату. Однак тепер майже на кожному сайті філії / ОДТРК відкрито вакансії. Зокрема, «UА: Суми» запрошує подаватися на конкурс редактора телебачення та FM-радіо.

Фільми власного виробництва від «Скіфії»

У філії НТКУ «Херсонська регіональна дирекція “Скіфія”» немає оголошень про пошук нових спеціалістів, хоча їй би не завадила динамічніша робота на сайті. Та для цього, мабуть, у телекомпанії недостатньо коштів. Хоча на сайті телекомпанії можна знайти розцінки на політичну рекламу, про що свідчить окремий блок «Розцінки на послуги до виборів 2016». У Фейсбуку сторінка компанії не надто популярна.

Онлайн-мовлення на даний момент недоступне. «Таврійські новини», які на каналі виходять о 16:00 і 19:00, подаються в стрічці без відео.

Телеканал «Скіфія» запустив трансляцію фільмів власного виробництва «Герої не вмирають…» Усі серії доступні на YouTube. Цикл присвячений пам’яті загиблих у зоні АТО херсонців. «Ми поважаємо почуття рідних і близьких героїв, адже за кожною з цих доль — невимовний біль, вселенська туга і непідробна гордість. Сподіваємося, після перегляду готових матеріалів думки зміняться, жодного імені зі списку не викреслюємо, робота над проектом триватиме, доки кожен охочий не розповість загалу про свого Воїна Світла», — закликає колектив «Скіфії».

З 15 червня телеканал розпочав іще один показ фільмів власного виробництва циклу «Хроніка Незалежності». Заплановано 25 серій, кожна з яких розповідатиме про один рік незалежності України. Стартували з 1992 року, показуючи «історію України і Херсонщини без купюр». Герої проекту щиро зізнаються у своїх тодішніх мріях і бідах.

Ці два цикли є родзинкою, заради якої варто регулярно відвідувати сайт «Скіфії», навіть якщо користувач не має жодного відношення до Херсонщини. Вони відрізняються оригінальним підходом до роботи й можуть бути цікавими й іншим філіям.

Чернівці затрималися в 1990-х

Сайт «Чернівецької регіональної дирекції “Буковина”» застиг десь у 1990-х роках. Там немає жодного відео. Стрічка новин подається сухими текстами без заголовків і фото. Інформації про власні програми дуже мало. На онлайн-мовлення є лише натяк із аналогічною назвою рубрики, де впевнено висить сірий квадрат «Буковини», хоча канал є на YouTube, та порівняно з іншими філіями відео там небагато. На сайті є інформація, що новини на телеканалі транслюють українською й румунською. Однак прочитати їх, а тим паче побачити, наразі нереально.

Луганщина як взірець відродження

Буковинцям не завадило би брати приклад із Луганської ОДТРК. 1 травня 2014 року в Луганську бойовики захопили телецентр і ТРК. Тодішній керівник ЛОДТРК Родіон Мірошник став заступником голови «ЛНР». Телерадіокомпанію евакуювали (а фактично відновили) до Сіверодонецька Луганської області. Колективу довелося розпочати все з нуля — відбудовувати зруйноване в боях приміщення, зібрати нову техніку, сформувати наново колектив. Символічно, що в День незалежності 2015 року ЛОТ розпочала мовлення в прямому ефірі з телевікторини «Рідна Україна». Глядачі досі відповідають на запитання про Україну й отримують у подарунок книжки. ЛОТ активно популяризує патріотичну інтерактивну гру на своїй сторінці у Фейсбуку (вподобань понад півтисячі), регулярно відзначає глядачів, які додзвонилися з окупованої території. Віднедавна ЛОТ і радіо «Пульс» відновили трансляцію на окупований Луганськ, Лисичанськ і прифронтові прилеглі райони.

ЛОТ транслює дев’ять власних програм, які одночасно завантажені на сайті каналу та на YouTube. Це дозволяє глядачам у будь-який зручний для них час переглянути сюжети. В телепроекті «ЛОТ Наживо» ведучі завжди ставлять гостям незручні запитання, виводять на відверту розмову й разом шукають шляхів вирішення. «ЛОТ Наживо» в жодному разі не підіграє владі й не допускає джинси. Передача має власну сторінку в Фейсбуку. Можна зателефонувати на «Пряму лінію» в студію і поспілкуватися з активістами, представниками влади з Донбасу та Києва. Тут уже гострі питання більше надходять від глядачів, аніж від ведучого. І здебільшого з окупованих територій.

На думку автора, мали б бути популярними й гостросюжетні програми про останні події на звільненій і тимчасово окупованій території «Луганщина освобожденная» і «Линия разграничения», «Тема дня» і «Спецрепортаж» та, на жаль, на YouTube у них лише кілька десятків переглядів.

Телерадіокомпанія вибрала вдалий напрям розвитку — рішучість, оптимізм і відродження рідного краю, ніякого скиглення й відчаю на війні. В програмах власного виробництва ЛОТ порушує наболілі питання: як ліквідувати наслідки війни й повернутися до спокійного життя, наскільки це можливо. У відеоновинах журналісти фіксують приємні моменти, які відбуваються на Луганщині. Наприклад, про тур Всеукраїнського конкурсу «Червона рута» в Лисичанську чи велопробіг у Сіверодонецьку.

Коли люди кажуть, що немає діалогу з Донбасом, хочеться порадити зайти на сайт ЛОТ, ввімкнути онлайн-мовлення, зателефонувати на «Пряму лінію» чи переглянути сюжети в архіві. Це хоч і віртуальне, однак дуже живе й насичене спілкування. А ще ЛОТ закликає всіх охочих приєднатися до відродження Луганщини, запрошує на роботу на телеканал чи відкривати свій бізнес, працювати в школах. Отак, починаючи з Луганщини, й зароджується справжнє суспільне мовлення в Україні.

Де закон?

Дещо дивним виглядає те, що на всіх сайтах філій / ОДТРК на головній сторінці зазначено, що вони тепер називаються філією НТКУ. Однак що це означає та які зміни це принесе в роботу телерадіокомпаній, жодна компанія не пояснює. Про зміну статусу теж немає жодного натяку. Останнім часом одна за одною ДТРК припиняють реєстрацію як юридичні особи (загалом 17 компаній), проводять круглі столи, на яких обговорюються плани змін, що призведуть до створення одного загальнонаціонального каналу суспільного мовлення. Чомусь керівники ОДТРК не вважають за потрібне пояснювати глядачам хід реформи, а тим паче інформувати про суспільне мовлення на своїх ресурсах.

Натомість є порівняння радіо й телебачення з весною («Буковина») або розповідь у деталях про «новітню» техніку 1980-х («Скіфія»). Дехто намагається обійтися редакційним статутом, затвердженим 2007 року (Сумська філія). Або в деталях розписати «золотий фонд» кількарічної давнини (ЛОТ).

Добре, що телерадіокомпанії згадують юридичні документи 2007 і 2011 років про доступ до публічної інформації. Але прикро, що жодна філія не відважилася опублікувати Закону України «Про Суспільне телебачення і радіомовлення», роз’яснити його простою мовою, бодай із посиланнями на матеріали або сайту НТКУ, або, приміром, сайту «Суспільне мовлення», де можна простежити всю історію реформи. Наприклад, уже можна розтлумачили систему обміну контентом suspilne.news, яку розробляють в НТКУ.

Ольга Жук, для «Суспільного мовлення»

P.S. На сайті «Чернівецької регіональної дирекції “Буковина”» онлайн-мовлення функціонує з 2009 року. Архів усіх програм зберігається упродовж 14 діб і доступний на сайті телеканалу «Буковина». У період написання даної статті, з 27 по 30 червня, через технічні проблеми не було онлайн-трансляції. 

comments powered by Disqus