Моніторинг західних філій Суспільного в червні 2019 року

Читайте також моніторинг північних, східних і південних філій у червні 2019 року.

 

Для збільшення зображення клікніть на нього

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Івано-Франківськ — «UA: Карпати»

Дотримання стандартів у новинах філії експерти оцінили на 5,04 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Новини, які виходили протягом тижня в ефірі філії, мали різне тематичне спрямування й охоплювали переважну більшість суттєвих інфоприводів. Найбільше матеріалів, по 21 %, стосувалися подій місцевого суспільно-політичного життя та надзвичайних подій. Зокрема, шість політичних сюжетів стосувалося парламентських виборів, висування кандидатів у мажоритарних округах та порушень під час агітації. Один із них — про визнання конституційним розпуску ВР і проведення дочасних випусків народних депутатів. 15 % матеріалів були присвячені соціальним темам; освіті та науці — 10 %, на новини культури, висвітлення діяльності місцевої влади та кримінал припало по 7 % сюжетів. По одному разу журналісти каналу розповідали про комунальні проблеми, медицину та спорт. А питання економіки, війни на Донбасі, реформ та релігії в поле зору новинарів не потрапляли. Не розповіли «UA: Карпати», що 16 червня на Верховині пройшов фестиваль «Полонинське літо». Крім того, на телеканалі проігнорували смерть ветерана війни на Донбасі, про яку декілька разів згадували інші медіа регіону.

Всі проаналізовані сюжети виявилися оперативними та збалансованими. А найбільше проблем було з точністю й повнотою інформації. Візьмімо, наприклад, сюжет від 17 червня «У місті Калуші трапилася пожежа на “Карпатнафтохімi”». У матеріалі подали інформацію лише з уст речниці обласного управління із надзвичайних ситуацій: журналісти навіть не намагалися самостійно з’ясувати якісь деталі. Стандарт повноти інформації порушений у матеріалі від 17 червня «Книжки “Справа Василя Стуса” та “Друга світова війна” вчора в Івано-Франківську презентував Вахтанг Кіпіані». У сюжеті не вказано місце, де відбулася презентація, й немає жодної інформації про Вахтанга Кіпіані, окрім того, що він — «укладач книги».

Також у новинах каналу є проблеми з точністю. Наприклад, уґрунтовному сюжеті від 20 червня «На перше спільне патрулювання на території міського озера на території поліцейські і гвардійці вийдуть сьогодні ввечері» в тексті журналістки спливає така інформація: «За словами Миколи П’ятковського, 15-річний хлопець, який втопився на території міського озера, купався у недозволеному для цього місті. Загалом в області від початку червня загинуло семеро людей, із яких троє — дітей». Утім не уточнюється, коли загинув юнак.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Прикладом порушення стандарту достовірності є сюжет від 17 червня «Ще шість кандидатів зареєструвались по мажоритарних округах Прикарпаття», в якому ні журналіст, ні ведучий не вказали посилання на джерело інформації. Такої ж помилки журналісти припустилися в сюжеті від 18 червня «Ще два кандидати зареєструвалися по мажоритарних округах Прикарпаття».

Сюжет від 19 червня «Від початку року понад 400 жителів Івано-Франківська та прилеглих сіл здали батарейки» може бути ілюстрацією порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів. Авторка вирішила особисто прокоментувати шкідливість ртутних випарів: «Небезпека ртуті — випаровування. Вони не виводяться з організму та викликають різні захворювання».

«UA: Львів»

Дотримання стандартів у новинах каналу в моніторинговий період оцінено на 5,09 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Журналісти каналу забезпечили широке охоплення різних аспектів життя регіону. Та найчастіше телеканал звертається до подій, які стосуються місцевої культури (16 %). Журналісти майже щодня висвітлюють відкриття фестивалів, концерти та виставки. Дещо менше розповідають про події української політики (14 %). Майже кожна десята новина моніторингового тижня стосувалася подій місцевого спорту (11 %). Однакову кількість новин журналісти присвятили темі економіки, місцевої політики та надзвичайних подій — по 9 %. До того ж дві новини економічної тематики стосувалися шахтарських страйків через заборгованість із зарплатні. Діяльності місцевої влади, комунальним проблемам, освіті та науці присвятили однаково 6 % новин. Найменше протягом тижня розповідали про кримінал та медицину — однаково 3 % від усіх новин. Зовсім не було сюжетів, присвячених війні на Донбасі. Не висвітлювалися також реформи та релігійні події.

Не потрапили до новин кілька цікавих подій. Наприклад, те, що контейнерні майданчики у Львові мають перевести на обов’язкову систему з чотирма фракціями для сортування, що в місті планують створити новий парк, а також те, що вже почав працювати новий автобусний маршрут.

Під час моніторингового тижня телеканал майже не порушував стандарту відокремленості фактів від коментарів, а найбільше помилок стосувалося стандарту точності — автори не повідомляли, коли відбувалися висвітлювані події. Недотримання інших стандартів та брак вичерпного інформування спричинили невисокі показники дотримання стандарту повноти.

Наприклад, повноти й точності бракує в сюжеті від 17 червня «Масове харчове отруєння на Львівщині». Журналістка повідомляє, що до лікарні з отруєнням потрапило 23 людини, проте не каже, коли саме. Також журналістка каже, що всі ці люди їли в одному закладі у п’ятницю та суботу. Проте 19 червня — це вже понеділок. Із сюжету не зрозуміло, коли понад двадцять людей потрапили до лікарні. Також журналістка повідомляє, що за фактом отруєння поліція відкрила кримінальне провадження. Для повної картини не вистачає коментарів власників закладу та лабораторного центру. Проте до закладу харчування журналісти не їздили, а обмежилися дзвінком за вказаним на сайті номером закладу. Слухавку там не беруть. До представників лабораторного центру МОЗ в області, які би мали провести перевірку, журналісти, вочевидь, не зверталися.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Не вистачає точності й повноти і в сюжеті від 17 червня «На Львівщині після дощів підтопило села у двох районах області». Журналісти знову не повідомляють, коли це сталося. Також у підводці ведуча каже, що «викачували воду із підвалів міста Яворів та в селі Куровичі. Там також затопило подвір’я та городи». Проте журналісти не уточнюють, скільки домогосподарств затопило. Тому важко зрозуміти масштаби лиха. Журналістка каже, що рятувальники працюють у селі з першої години ночі, проте не підкріплює цей факт посиланням на джерело інформації.

Порушення стандарту достовірності зафіксовано у шести сюжетах. Наприклад, у підводці до сюжету від 17 червня «У Львові відкрили першу в Україні вікі-бібліотеку» журналістка стверджує, що це перша подібна бібліотека в Україні, але не вказує, звідки така інформація. Власне, невідомо, звідки в неї дані і про те, що «місто виділило понад два мільйони гривень» на бібліотеку, а її фонд містить 20 тисяч книжок. Ні на кого не посилається ведуча й у підводці до сюжету від 19 червня «Канадські медики проводять операції в міській дитячій клінічній лікарні», перерахувавши низку фактів щодо приїзду медиків. У самій новині, розповідаючи про одну з операцій, журналістка стверджує, що її «у Львівській дитячій лікарні проводять вдруге». Посилання на джерело інформації відсутнє.

Балансу й повноти не вистачає сюжету від 18 червня «Концерт гурту Океан Ельзи». Ведуча в підводці до включення журналістки говорить про те, що у Львові відбудеться концерт «Океану Ельзи». Але під час включення журналістка називає фронтмена гурту Святослава Вакарчука політиком. Тому не зрозуміло, що відбуватиметься на сцені. Доречно було би підготувати до цього сюжету коментар фахівця з виборчого права щодо того, як розцінювати виступ: як концерт чи агітацію. Або ж попередити глядача про те, що такий коментар планують узяти.

Такий коментар усе ж з’явиться в наступному сюжеті від 18 червня «Святослав Вакарчук презентував у Львові свою політичну партію». Наприкінці сюжету про приїзд Вакарчука представник ЦВК та сам Вакарчук коментують ситуацію з концертом.

Брак точності зафіксували експерти й у сюжеті від 18 червня «На місці фонтану у Львові виявили давні мури». Ведуча не повідомляє, коли їх виявили. Також ведуча каже, що роботи з реконструкції тимчасово зупинили, але знову не повідомляє, коли це відбулося.

Не вистачає повноти сюжету від 20 червня «Представлення кандидатів у народні депутати від партії Сила честь» та сюжету від 21 червня «На офіційному сайті партії Слуга народу опублікували списки кандидатів у депутати». Сюжет складається лише з переліку імен та прізвищ кандидатів на львівські округи та їхніх посад. Іншої інформації, яка може мати цінність для глядачів, журналісти не подають.

Луцьк — «UA: Волинь»

Дотримання стандартів у новинах каналу оцінене на 5,03 бала із можливих шести.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Щоденно у підсумкових випусках виходило по 5-6 сюжетів. Більшість стосувалася висвітлення надзвичайних подій (18 %), а також криміналу й діяльності правоохоронних органів (15 %). Чимало уваги кореспонденти приділили новинам економічним (13 %), серед яких конфліктна ситуація із низькими заготівельними цінами на молоко, а також питанням комунальної сфери і спортивним подіям: по 12 %. По два рази (по 8 %) вони зверталися до тем освіти, в тому числі проблем, які виникають при оптимізації малокомплектних шкіл, процесів місцевого громадського життя, а також діяльності місцевої влади (звільнення чиновника та керівника комунального підприємства). Лише один сюжет стосувався культурного життя, а про політику державної ваги, війну на Донбасі, релігію, реформи та медицину моніторингового тижня в новинах не йшлося узагалі. В жодному з проаналізованих сюжетів не йшлося про перебіг парламентської кампанії.

Усі проаналізовані новини були оперативними й містили чіткі посилання на джерело інформації. Найчастіше ж у сюжетах порушували стандарт повноти. Наприклад, у сюжеті від 17 червня «Два населені пункти в Луцькому районі залишаються без електропостачання» прес-секретарка ПРаТ «Волиньобленерго» каже, що «напругу маємо відновити». Однак чиновниця не сказала найважливішої для людей інформації — коли, а журналісти цього не уточнили.

Для збільшення зображення клікніть на нього

У сюжеті від 17 червня «Директора державного комунального підприємства “Луцьктепло” Валентину Малютіну звільняють із посади 2 липня» бракує балансу думок і повноти інформації. Це повідомлення про те, що чиновницю звільнили, формально — через закінчення строку трудового договору. Однак у бекґраунді йдеться про таке: «Нагадаємо, на минулому засіданні виконкому виконувач повноважень Міського голови Григорій Пустовіт говорив, що на підприємстві виявили порушення документообігу та фінансові. На це Валентина Малютіна відповіла, що ситуація зрежисована». Інформації для розуміння ситуації у повідомленні відверто бракує. Не завадив би й коментар когось із керівників міста.

Такі ж вади бачимо й у сюжеті від 20 червня «Понад 50 осіб незаконно утримували у відділенні реабілітаційного центру “Ренесанс” у Луцьку та Гараджі». Заклад, який займається реабілітацією алко- та наркозалежних, обшукали правоохоронці. Свої думки щодо цього висловлюють заступник начальника слідчого управління поліції, волонтер реабілітаційного центру та самі пацієнти. Однак журналісти чомусь не поцікавилися, що думає керівництво закладу.

Також бракує повноти інформації в сюжеті від 17 червня «На водоймах області з початку року загинуло два десятки волинян, серед них п'ятеро дітей».У ньому розповідається про те, що нещодавно на озері Велище біля села Соловичі втопився хлопець. Місцевий рятувальник Андрій Бешта каже про те, що в рятувальників немає права заборонити людям стрибати з вишок. А журналіст у синхроні, очевидно, посилаючись на нього, каже, що вся відповідальність за безпеку на пляжах «покладається на органи місцевого самоврядування». При цьому не зрозуміло, чи справді співробітник ДСНС це стверджував, позаяк у його синхроні таких слів немає, а журналіст чітко не окреслив меж цитування. Тож маємо порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів. До того ж кореспондент не уточнює, в який спосіб органи місцевого самоврядування можуть на цю ситуацію вплинути.

Відокремлення фактів від коментарів, точності й повноти інформації бракує і в сюжеті від 18 червня «Більше сотні людей зібралися сьогодні біля Звозівської школи». Журналісти поспілкувалися з батьками, які виступають проти закриття закладу через об’єднання сіл в ОТГ, директорами обох шкіл, — тієї, яку закривають, й іншої, куди переведуть дітей, а також із головою громади. Однак із сюжету незрозуміло, чи є в ОТГ шкільний автобус і чи зможе громада підвозити дітей із сусіднього села. До того ж у врізці бачимо формулювання «близько сотні людей» — кількісну оцінку учасників зібрання зробили самі журналісти, до того ж вона неконкретна.

«UA: Тернопіль»

Експерти оцінили дотримання стандартів у новинах каналу на 5,28 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Протягом тижня тернопільські новини найбільше розповідали про місцеву політику й суспільне життя — чотири сюжети, або 16 % від усього контенту. Більшість — про реєстрацію кандидатів у народні депутати, які балотуватимуться в мажоритарних округах, інші новини — про порушення ведення передвиборної агітації. Така ж частка у проаналізованому контенті припадає й на сюжети про освіту та науку. Це насамперед повідомлення про випускників шкіл регіону, що склали тести ЗНО на максимально можливі 200 балів.

Про діяльність органів місцевої влади, політику державного значення, надзвичайні події, а також культуру й релігію журналісти каналу зробили по два сюжети (по 8 %). По одному сюжету присвятили криміналу та діяльності правоохоронних органів, спортивним темам і комунальним проблемам, себто по 4 % кожній із тем. Не інформував своїх глядачів канал про перебіг реформ, війну на Донбасі, економіку й медицину. Зокрема, не було інформації про те, що обласний онкодиспансер отримав сучасне обладнання або що пологове відділення міської лікарні придбало сучасний апарат штучної вентиляції легень.

Не дізналися глядачі «UA: Тернопіль» і про проведення дівочих змагань із футболу чи перемогу тернопільської команди із футболу в українській студентській лізі. Поза увагою каналу лишилися новини і про загибель 24-річного морського піхотинця з Тернопільщини і про вишивання сорочки для українського політв’язня, кримчанина Володимира Балуха. Не йшлося в новинах про вилучення в тернополянина найбільшого в області арсеналу зброї і про припинення діяльності підпільних цехів, які підробляли дорогу горілку.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Також із поля зору тернопільських новинарів Суспільного випали інші теми, які зачіпають інтереси громади. Наприклад, повідомлення про виділення коштів на придбання житла дев’яти сім’ям учасників бойових дій із Тернопільщини, які отримали інвалідність у війні на Донбасі.

Зафіксовані порушення балансу думок, наприклад, у сюжеті від 20 червня «Розпочали проводити підготовчі роботи на вулиці Чорновола». Цей матеріал фактично просуває інтереси міської влади, позаяк ситуацію в ньому подано переважно на коментарях чиновника та депутата міської ради. Журналісти імітують баланс думок, вдаючись до вуличного опитування городян, які не є фахівцями в питаннях містобудування. До того ж кореспондент згадує, що на пішохідній алеї вирізають липи. Інші ЗМІ повідомляли про існування конфліктної ситуації навколо реконструкції і що містяни були невдоволені знищенням дерев. Але в сюжеті Суспільного усе «на позитиві».

Та найчастіше журналісти каналу порушували стандарт повноти інформації. Наприклад, у повідомленні від 17 червня «Вода у Тернопільському ставі набула темно-зеленого кольору» про цвітіння акваторії озера. Автори не повідомляють, коли помітили цю начебто «аномалію». Крім того, не зрозуміло, чи має таке явище сезонний характер, чи спостерігається цвітіння води в інших водоймах, та, врешті, чи вже траплялося таке раніше. Натомість журналісти будують сюжет виключно на припущеннях очевидців, хоча й обіцяють розповісти наступного дня про результати дослідження цвітіння води.

Схожа ситуація і в новині від 18 червня «Близько 300 дітей прийшло сьогодні до літнього дитячого табору» про дитячий відпочинок під проводом священників та аніматорів. У матеріалі відсутні відомості, що організатором події є греко-католицька єпархія. Також не зрозуміло, чи до табору запрошують лише греко-католиків, чи всіх охочих. Журналісти не пояснюють аудиторії, що участь дітей у таборі не є безкоштовною. Із відкритих джерел відомо, що існує фіксована ціна, яку самі організатори називають «пожертвою».

Порушення стандарту достовірності траплялися через відсутність у новинах джерела інформації, чіткої авторизації думок та чужого відео. Наприклад, у сюжеті від 17 червня «700 бігунів взяли участь у Тернопільському півмарафоні» ведуча називає загальну кількість учасників та скільки бігунів братиме участь у кожному із забігів, не посилаючись на джерело інформації. Вона також каже: «Проводять його вдруге з метою популяризації міста в туристичній сфері та оздоровлення тернополян та гостей міста». Проте з інших відкритих джерел видно, що проводять уже втретє. Або візьмімо інформацію від 20 червня «Випускниця Чортківської гімназії імені Маркіяна Шашкевича Ангеліна Грицей набрала 200 балів» про успіхи юних тернополян у тестуванні. У відеоряді сюжету використане чуже відео без зазначення авторів, дати й місця зйомки.

Є зауваження й до дотримання стандартів точності та відокремлення фактів від коментарів. До прикладу, в сюжеті від 17 червня «Сотня осіб взяла участь у кастингу акторської проби» про відбір нових акторів для зйомок у кіно ведуча в підводці до матеріалу зазначає: «Сотня осіб взяла участь у кастингу акторської проби, яку провела Тернопільська кінокомісія у приміщенні “Просвіти”, що на вулиці Йосипа Сліпого. Відібрали десять акторів, які зіграють у кількох українських фільмах». Не відомо, звідки в неї така інформація, адже в сюжеті та інших джерелах йдеться про інше. З оголошення про кастинг на сторінках інших ЗМІ відомо, що відбір стосується набору акторів лише на один фільм. Та й режисер фільму каже: «Сьогодні відбирають актора на головну роль та ще 10–15 осіб на другорядні ролі, каже режисер Заза Буадзе».

«UA: Закарпаття»

Дотримання стандартів інформаційної політики в новинах філії в моніторинговий період оцінено на 4,95 бала із шести можливих.

Для збільшення зображення клікніть на нього

У моніторинговий період у підсумкових новинах каналу вийшло 20 матеріалів. Чверть із них розповідала про суспільно-політичне життя регіону — екологічні акції, майстер-класи тощо. Ще 25 % припало на матеріали про надзвичайні події: пожежі, «замінування» дитячих садочків та медичних закладів тощо. Новини про кримінал, комунальні проблеми, освіту та науку й культуру становлять по 10 % (дві новини) від загальної кількості матеріалів у випусках. Найменше новин — по одній, що становлять 5 % — займають сюжети про соціальні проблеми та спорт (матч 5-го туру чемпіонату з американського футболу «Суперліга-2019»). Тим часом інші ЗМІ регіону писали про важливу для спортивної спільноти подію: ужгородець отримав «Срібний м’яч» найкращого футболіста чемпіонату світу з футболу. Також не повідомили про те, що в Мукачеві облаштовують 45 переходів для людей з обмеженими можливостями. Новина про це вийшла 20 червня в «Закарпатті онлайн». Не йшлося в підсумкових новинах каналу протягом тижня про політику державної ваги, економіку та діяльність місцевої влади, не згадувалися війна на Донбасі та реформи, які відбуваються у країні, а також питання релігії та медицини.

Усі проаналізовані новини закарпатців були оперативними, із відокремленням фактів від коментарів. А за рештою стандартів зафіксовані порушення. Зокрема, у випусках є повідомлення, начитані ведучим у студії без відеоряду чи фотопідтверджень. Наприклад, отакою новиною завершується випуск від 17 червня «Підвищення рівня води»: «Підвищення рівня води орієнтовно на метр очікують сьогодні вночі, про це повідомив начальник Закарпатського гідрометцентру Василь Манівчук. Йдеться зокрема про малі водотоки та верхів’я річок в нашій області. Можливі локальні селі». Це весь текст новини. Тема повністю не розкрита, синхрон начальника гідрометцентру відсутній, не вказані географія прогнозованих аномалій та загроза, якої від них можна очікувати. Тож новина неповна й неточна.

Неточним та неповним є матеріал від 20 червня: «Обставини смерті закарпатського студента розслідують львівські поліцейські». «Обставини смерті закарпатського студента розслідують львівські поліцейські. Тіло хлопця виявили, нагадую, вчора у Віниківському лісопарку на Львівщині. Шукали його поліцейські та одногрупники, розповіла речниця Нацполіції Львова Світлана Добровольська. За її словами, на зв’язок із рідними закарпатець не виходив із понеділка, 17 червня. Про зникнення студента правоохоронцям повідомив його батько», — розповідає ведуча. Якщо вже цю тему журналісти узяли в роботу, то від «учора» можна було конкретизувати відомості про «закарпатського студента», назвати його. Не зрозуміло, навчався юнак у Львові чи в якомусь із місцевих вишів, якого він віку тощо.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Не дотримано стандартів точності й повноти в матеріалі від 21 червня «Представники ініціативної групи виступають проти будівництва вітряків на Боржавській полонині». У новині йдеться про зустріч представників ініціативної групи, яка виступає проти будівництва вітряків на хребті Боржава, з виконувачем обов’язків голови Закарпатської ОДА Іваном Дураном. У матеріалі розповідається про саму зустріч, порушені на ній питання, є коментарі і представника ініціативної групи, і в. о. голови Закарпатської ОДА, однак не зрозуміла суть проблеми.

А в сюжеті від 20 червня «Акція “Знизимо викиди СО2” відбулася сьогодні на площі Театральні в Ужгороді» ніде не вказано, хто її проводить, позаяк статусКатерини Станкевич-Коваль, яку названо організаторкою, не визначено. Тим часом інші ЗМІ повідомляють, що вона — виконавча директорка ГО «Екосфера».

Хмельницький — «Поділля-центр»

На думку експертів, у новинах філії дотримання стандартів забезпечено на 5,08 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Із 29 сюжетів, які вийшли в підсумкових випусках, найбільше (21 %) розповідали про спортивні події. На другому місці — питання суспільно-політичного життя регіону, зокрема відомості про висування кандидатів у народні депутати України в одномандатних округах Хмельниччини. Цей процес журналісти каналу відстежували дуже ретельно. По 14 % матеріалів припало на новини про освіту та науку, культуру та надзвичайні події. До питань соціальної сфери та медицини кореспонденти зверталися двічі, а про діяльність місцевої влади та комунальні проблеми розповіли по разу. Жодного сюжету в ефірі каналу не було на теми економіки, війни на Донбасі, реформ, релігії та криміналу, а також щодо політики загальнодержавної ваги.

Були цікаві події, про які журналісти каналу не згадували. Зокрема в понеділок, 17 червня, у «Новинах» не розповіли про зливу, що затопила вулиці Хмельницького. Також цього дня на Хмельниччині знайшли зниклу неповнолітню дівчину. 20 червня у випуску новин навіть побіжно не згадали про «Американський пікнік», який знайомив місцевих мешканців із культурою США. У п’ятницю, 21-го числа, у вечірньому випуску не повідомили про вшанування жертв Другої світової війни. А в розлогому матеріалі «Більше ста працівників екстреної медичної допомоги сьогодні вранці мітингували під стінами обласного будинку рад» за 21 червня навіть не згадується, що учасники протестної акції прийшли в день сесії обласної ради.

Найчастіше журналісти каналу порушували стандарт повноти інформації, тоді як не мали жодних проблем із достовірністю та відокремленням фактів від коментарів. Загальний бал «UA: Поділля» свідчить про загалом досить високий рівень роботи журналістів, але без недоліків усе ж не обійшлося. Наприклад, проблемою стало вживання фемінітивів, яких у більшості сюжетів автори уникали. Зокрема, в матеріалі «П’ятий міжнародний фестиваль “Імпреза” відбувся в селі Самчики» від 17 червня одну зі спікерок підписали «заступником директора державного історико-культурного заповіднику “Самчики”», а іншу — «співорганізатором фестивалю». А в сюжеті «168 пришкільних таборів працювали в червні» від 20 червня жінку підписали «вихователем».

Для збільшення зображення клікніть на нього

Брак повноти інформації експерти помітили не тільки у фактажно-текстовій складовій, а й у відеоряді. Так, неповними виглядали повідомлення про кандидатів у народні депутати від Хмельниччини через брак ілюстративного матеріалу: в одних матеріалах їхні фото були, в інших — ні. Як-от у повідомленні «П’ять кандидатів у народні депутати від Хмельниччини сьогодні зареєстрували» від 20 червня, де слова дикторки супроводжувалися фото лише окремих кандидатів, а під час розповіді про одного з них на екрані взагалі з’явилася порожня плашка.

У матеріалі «Хмельницький тренер Гаррі Осєдлевич повернувся з перемогою з відкритого чемпіонату Німеччини з бойових мистецтв» від 18 червня, де йшлося про хмельничанина, який переміг на відкритому чемпіонаті Німеччини з бойових мистецтв, було вкрай мало інформації про змагання й вид спорту, в якому він боровся за першість.

Деякі новини буквально зводилися до двох речень дикторської начитки або повідомлення з синхроном. Хоча іноді заслуговували на докладніше висвітлення теми. Скажімо, міг би бути повноцінним сюжетом і матеріал «У Хмельницькому презентували проект “Соціальне підприємництво”» від 19 червня. Проте автори обмежилися дикторською підводкою та двома загальними синхронами директорки благодійного фонду, які не містить жодної інформації про діяльність проекту на Хмельниччині.

Були в авторів новин каналу і проблеми з оперативністю. Стосувалося це переважно спортивних тем. Показовим був матеріал «У складі молодіжної збірної України з футболу, яка стала чемпіонкою світу, виступав уродженець Хмельницької області Олексій Хахльов», що вийшов у випуску від 19 червня, тоді як світова першість завершилася ще 15 червня. А випуск новин 18 червня завершився матеріалом «Дебютантами цьогорічної мистецької “Імпрези” став хмельницький дует», який, окрім оновленої підводки ведучої, не відрізняється від показаного напередодні матеріалу «П’ятий міжнародний фестиваль “Імпреза” відбувся у селі Самчики».

Чернівці — «UA: Буковина»

Експерти оцінили дотримання фахових стандартів у новинах каналу на 5,18 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Що ж до тематики проаналізованого контенту, то найбільше новин стосувалося діяльності роботи місцевої влади та місцевого суспільно-політичного життя, зокрема, висування кандидатів у народні депутати в мажоритарних округах (по 17 % новин). Але підхід до висвітлення парламентської кампанії був безсистемним. Наприклад, 19 червня «UA: Чернівці» випустили новину на цю тему: «Партія “Європейська солідарність” оприлюднила кандидатів у депутати на мажоритарних округах Чернівецької області» (відео). 21 червня вийшов сюжет «Партія “Слуга народу” висунула кандидатів по мажоритарних округах на Буковині» (відео). Але про інших потенційних мажоритарників канал чомусь не розповідав. Хоча, наприклад, 18 червня в інших ЗМІ з’явилась інформація про чотирьох нових кандидатів в округах, а 19 червня — про ще шістьох: трьох самовисуванців, двох від Аграрної партії й одного від «Голосу».

На другому місці за кількістю новин — кримінал, а також питання освіти й науки та культури (по 14 %). По одному сюжету (5 %) припало на висвітлення політики державного рівня, комуналки й соціальних питань, а також медицини. Сюжетів на теми реформ та економіки, війни на Донбасі, а також релігії, надзвичайних подій та спорту в моніторинговий період не було.

Найкраще журналісти філії дотримуються стандартів відокремлення фактів від коментарів та точності: не зафіксовано жодного порушення. Лише раз вони порушили стандарт достовірності інформації в сюжеті «Візьми собаку на роботу» від 21 червня(відео), вказавши кількість учасників із посиланням на організаторів акції, але не повідомивши, хто її зорганізував. Найбільше проблем виникало із забезпеченням повноти інформації. Наприклад, як у сюжеті «Дитячий садок, який реконструюють на вулиці Вірменській, має запрацювати з 1 липня» від 18 червня (відео). Приводом для матеріалу стало є те, що дитсадок мав би запрацювати з 1 липня — це є в угоді, укладеній із підрядником минулого тижня. Але на завершення реконструкції приміщення не вистачає півтора мільйони гривень, тож журналісти з’ясовують, що буде далі. Автори добре попрацювали з інформацією, навіть «порилися» у відкритих реєстрах і витягли дані із Prozorro. Автори не просто озвучували інформацію, але й для кращого сприйняття проілюстрували її інфографікою. Але не відповіли на питання, чому терміни виконання робіт і проектно-кошторисну документацію коригували чотири рази й чому виникла нестача грошей.

Схожа ситуація із сюжетом «Депутати Чернівецької міської ради прийняли рішення звернутися до прем’єр-міністра» від 20 червня (відео). Підставою для звернення стало відключення споживачів ПАТ «Чернівцігаз» від газопостачання. Журналістка розповідає, що депутати вимагають, аби ПАТ «Чернівцігаз» уклало акти на розмежування мереж і увімкнуло газ. Але чому це аж звернення адресоване прем’єр-міністрові? Це точно у сфері його компетенції? У матеріалі є коментар обуреної мешканки, що їхній будинок четвертий тиждень без газу і що їм потрібно сплатити близько 20 тисяч гривень і додатково підписати з «Чернівцігазом» договір про обслуговування мереж у подальшому. А що заважає це зробити? Сюжет так і не дає відповіді. Тим паче, є пояснення начальника чернівецького відділення «Чернівцігаз» Сергія Козара. Він каже, що мешканці відімкнених будинків поки що не зверталися до них, щоб обрахувати суму витрат. Тобто крім повноти, ще й порушено стандарт балансу думок, оскільки немає ні коментарів експертів, ані відповідей посадовців і мешканців на очевидні запитання.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Оперативність новинарі здебільшого забезпечують, хоча помітно, що пріоритет тут віддають не швидкості подання інформації, а якісному опрацюванню теми. Наприклад, як у сюжеті «У поліції відкрили кримінальне провадження щодо вчительки» від 19 червня (відео). Канал чесно повідомив, що інформація з’явилася «вчора», хоча місцева поліція оприлюднила її о 18:30. Тож журналісти могли не встигнути підготувати новину на 19:00, зате зробили ширший деталізований репортаж із коментарями наступного дня. Схожа картина з новиною «Зоозахисний рух nimals запустив флешмоб #Воду_тваринам» від 17 червня (відео). Хоча флешмоб запустили ще 13 червня, журналісти знайшли чернівчанку, яка підтримала всеукраїнський флешмоб.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», і не мають офіційного характеру.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) через Посольство Швеції в Україні. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) чи Уряду Швеції.

Методологію проведення моніторингу викладено тут.

comments powered by Disqus