Моніторинг східних філій Суспільного в березні 2019 року

Моніторинг східних філій Суспільного в березні 2019 року

12:24,
16 Травня 2019
3116

Моніторинг східних філій Суспільного в березні 2019 року

12:24,
16 Травня 2019
3116
Моніторинг східних філій Суспільного в березні 2019 року
Моніторинг східних філій Суспільного в березні 2019 року
Дотримання стандартів інформаційної журналістики у новинах філій Національної суспільної телерадіокомпанії 25–29 березня 2019 року. Донбас, Харків, Дніпро, Запоріжжя, Полтава.

Моніторинг західних філій у березні 2019 року

Східні філії продемонстрували порівняно високий рівень дотримання стандартів журналістики. Більшості вдалося повністю уникнути матеріалів із ознаками замовності та адекватно висвітлити підготовку до виборів, що можна вважати досягненням з огляду на передвиборне напруження й передвиборну боротьбу. Лише один матеріал викликав в експертів підозри щодо замовного характеру.

 

Для збільшення зображення клікніть на нього 

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

«UA: Донбас» (Донецьк, Луганськ)

Дотримання стандартів інформаційної журналістики у новинах каналу оцінено на 4,76 бала із шести можливих.

 

Для збільшення зображення клікніть на нього 

Експерти проаналізували 34 сюжети, в яких досить рівномірно були відображені різні аспекти життя регіону. Утім, найбільше новин, з огляду на специфіку територій, де мовить телеканал, стосувалося війни на Донбасі, питань соціальних тем, криміналу та надзвичайних ситуацій (по 12 %). Сумарно вони становили майже половину проаналізованого контенту. На другому місці за кількістю присвячених матеріалів стали теми політики загальнодержавного рівня (зокрема, підготовка до виборів президента), події, пов’язані з медичною реформою та децентралізацією, а також питання культури та спорту — по 9 %. На події місцевого суспільно-політичного життя, діяльність місцевої влади, освіту та медицину припало по одному сюжету (або 3 %), а економіку та релігію канал у підсумкових новинах цього тижня не висвітлював.

Для збільшення зображення клікніть на нього 

Щонайменше дві важливі події не потрапили до фокусу філії Суспільного. Перша — проблема зі знеструмленням підприємства «Вода Донбасу» (а через неї — з тотальним знеструмленням промисловості й населених пунктів Донеччини, а також проблеми з водопостачанням). 26 березня вийшла перша офіційна заява керівництва Донецької області з цього приводу, а місцеві ЗМІ весь тиждень писали про це.

Друга пропущена резонансна подія — початок судів із ініціативи міської влади над організаторами «тарифного мітингу» в Маріуполі, які виступали проти підвищення вартості проїзду в муніципальному транспорті до 8 грн.

Що ж до якості новин, які потрапили до підсумкових випусків, то в експертів виникли зауваження до сюжету від 27 березня «У Краматорську створюють молодіжну раду при виконкомі». Обраний формат спричинив у загалом «невинному» матеріалі появи ознак замовності. Йдеться про створення молодіжного дорадчого органу при міській раді, але фігурують у ньому тільки посадовці: начальник управління з гуманітарних питань і секретар міської ради. Позиція потенційних членів ради, скажімо, представників молодіжних ГО, в ньому не представлена. Журналісти могли би поцікавитися, як місцева молодь ставиться до запропонованого формату добору членів молодіжної ради, чому міськрада формує дорадчий орган «під себе» шляхом анкетування за заданими параметрами, а не дає можливість делегувати до нього своїх представників. Матеріал вийшов однобоким, незбалансованим і неповним. Глядачеві не розповіли про те, як і до якого часу можна стати учасником відбору і хто, власне, буде його здійснювати відбір заявлених 35 членів молодіжної ради.

Загалом ступінь дотримання вимог фахових стандартів у новинах каналу оцінено на 4,76 бала. До їхньої оперативності та забезпечення відокремлення фактів від коментарів зауважень не було. Натомість помічені огріхи з посиланнями на джерела інформації, оприлюдненої в дикторських підводках. Наприклад, як у сюжеті від 27 березня «За два дні зібрали більше 200 книг для соціальної бібліотеки “Карітас”». Хто надав журналістам інформацію про кількість зібраних книг, не зрозуміло. Як і про те, що книжки неназвані організатори пропонують «приносити до офісу благодійного фонду, що знаходиться за адресою — Проспект Миру, 5». Отож, маємо ще й порушення точності та повноти інформації.

Показовим став сюжет від 27 березня «Продовження одночасного допиту колишніх керівників СБУ, прокуратури та міліції Луганщини не відбулось». Ідеться про те, що процесуальні дії у справі «екс-керівника фракції Партії регіонів Олександра Єфремова, не відбулось вшосте через неявку на засідання свідків». Всю інформацію озвучує ведучий, але з його слів не зрозуміло, коли й де відбувалася подія, хто про неї повідомляє, тобто порушено стандарти достовірності й точності. Позиції сторін начебто й озвучені, але пряму мову учасників події замінено дикторським текстом, хоча є відеоряд із засідання. Таким чином, ще й факти не відокремлюються від коментарів.

А в сюжеті від 25 березня «За кого збираються голосувати українці» порушено не тільки стандарти інформаційної журналістики, а й вимоги законодавства, яким чітко встановлено формат оприлюднення результатів соціологічних досліджень. Це повідомлення виглядає так: «За кого збираються голосувати українці. Разом досліджували 3 компанії, що складають передвиборні рейтинги. Об’єднавши зусилля нині оприлюднили результати. Київський міжнародний інститут соціології, соціологічна група “Рейтинг” та Центр економічних і політичних досліджень імені Разумкова опитали загалом 15 тисяч виборців. Поміж тих, хто точно збирається йти на вибори і визначився за кого голосуватиме. Результати такі: за Володимира Зеленського готові проголосувати майже 28 % українців, Юлія Тимошенко має трохи більше, як 16,5 %, на кілька десятих від неї відстає Петро Порошенко. За ним у рейтингу Анатолій Гриценко, котрого хочуть підтримати майже 10 % виборців. Замикає першу п’ятірку кандидатів з показником 8,4 % Юрій Бойко».

Як бачимо, не озвучені відомості про час проведення соцопитування, територію, яку воно охоплювало, немає чітких даних про розмір та спосіб формування соціологічної вибірки опитаних, метод опитування, точне формулювання питань і можливу статистичну похибку.

Найбільше ж питань до забезпечення в новинах філії Суспільного точності й повноти інформації. Наприклад, у сюжеті «Сьогодні у соленій шахті Соледара пройшов благодійний фестиваль» від 26 березня не вказано організатора. А подекуди траплялися порушення, коли в сюжеті спікери озвучували протилежну за змістом інформацію, а журналіст не допоміг глядачам у ній розібратися. Так, у матеріалі від 29 березня «З 1 квітня в Україні в рамках медреформи зміниться система фінансування первинної ланки» один фахівець каже: «Финансирование учреждение будет получать меньше, потому соответственно наша возможность оказати медицинскуюпомощь жителям Краматорска, будет, ну скажем так, не такая, какая она бы хотелась. По состоянию здоровья он приходит, мы его принимаем, мы его смотрим. Но, скажем, всего спектра услуг, которыемы могли бы оказать, мы ему оказывать уже, скорее всего, если он не захочет декларацию заключить, мы не будем». В наступному інший посадовець стверджує: «“Зелений список” — це ті, хто уклав угоду, тобто має на руках декларацію… сімейним лікарем. “Червоний список” — це ті люди, які проживають на цій території, але в них зараз немає декларації. Для пацієнта нічого не зміниться — це головне. Це стосується тільки фінансування первинної ланки». Ці протилежні за змістом висловлювання вимагали більш прискіпливої уваги журналіста, який повинен був з’ясувати, що саме мав на увазі кожен із спікерів.

51 канал — Дніпро

Експерти оцінили дотримання фахових стандартів у новинах каналу на 5,52 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього 

У проаналізованому контенті дніпрян найбільша частка новин стосувалася криміналу й діяльності правоохоронців — 19 %, на другому місці — висвітлення подій місцевого суспільно-політичного життя та діяльності місцевої влади, зокрема, в контексті підготовки до проведення президентських виборів (по 16 %). По 9,7 % загального ефіру протягом тижня було присвячено новинам про комунальні проблеми, надзвичайні події й культуру. На третьому місці за кількістю сюжетів — новини про освіту, науку та соціальні проблеми. Теми медицини, війни на Донбасі, релігії, реформ та політики загальнонаціонального рівня в новинах каналу не спливали узагалі, а решті було присвячено по одному сюжету (по 3 %).

При цьому, за даними інших медіа, в моніторинговий тиждень мерія Дніпра ухвалила муніципальну програму підтримки учасників війни на Донбасі і, як стверджує сайт gorod.dp.ua, Дніпро став одним із перших міст України з такою програмою. Впадає в око й те, що в новинах нема нічого про події в області — є лише Дніпро та Кривий Ріг.

У запропонованих глядачам новинах журналісти каналу найчастіше порушували стандарт повноти інформації.Наприклад, як у сюжеті «Криворізький відділ поліції очолить Іван Балабан», що вийшов в ефір 25 березня. Тут бракує інформації про новопризначеного керівника поліції, хоча вона є відкритою. Так само багато питань виникає після сюжету «Всі будівлі у центрі Дніпра отримають паспорти» від 27 березня. Тут залишається незрозумілим, що дасть це нововведення, хто буде контролювати дотримання передбачених новаціями вимог, які ці вимоги тощо. В інших медіа є більш зрозуміла інформація, наприклад, тут.

Для збільшення зображення клікніть на нього 

Сюжету за 28 березня «670 виборців зареєстровані в недобудованому будинку» бракує бекґраунду та коментарів експертів, наприклад, від руху «Чесно», про те, що це не вперше, адже цього тижня така масова реєстрація була вже виявлена в Кривому Розі. Не забезпечено в ньому й балансу думок, адже немає коментарів тих, хто реєстрував тут виборців. Якщо вже журналісти відзняли будинок, то могли б заїхати і в місцевий ЖЕК.

Ще в низці сюжетів порушення стандарту повноти зафіксовано саме через порушення балансу думок. Зокрема, в сюжеті «Прокурор вимагає довічного ув’язнення для Олександра Пугачова» від 26 березня є лише коментарі прокурора. Суд триває вже 2,5 роки, й навіть якщо захисники обвинуваченого відмовляються від коментарів, то рідні потерпілих уже говорять. У сюжеті не дотримано стандарту повноти інформації: варто було нагадати обставини злочину.

Схожа ситуація і з сюжетом «Сьогодні, 26 березня, у Саксаганському районному суді Кривого Рогу продовжилося слухання справи Юрія Островського».Підсудного обвинувачують у перешкоджанні діяльності журналіста Миколи Чирви і завданні йому легких тілесних ушкоджень. У матеріалі немає коментарів адвоката обвинуваченого чи його самого.

Лише один раз у випусках новин журналісти каналу порушили вимоги стандарту оперативності. Так, сюжет «У Кривому Розі волонтери продовжують ремонтувати техніку» вийшов в ефір 28 березня. Інші медіа про це повідомили ще 26 березня.

Разом із тим варто відзначити низку дуже якісних сюжетів, наприклад, сюжет «Міськрада Дніпра визнала зніс скульптури “Дніпровські хвилі” актом вандалізму» від 27 березня, в якому всебічно подали історію з бекґраундом та коментарями. Або сюжет «Електрофільтр, який встановили на 10-му енергоблоці» за 29 березня. Складна проблема екології та місцевої влади подана зрозуміло навіть для тих, хто вперше про це чує й не розуміє, що таке електрофільтр і навіщо він потрібен.

«Запоріжжя»

За оцінками експертів, відповідність новин фаховим стандартам журналістам філії вдалося забезпечити на 5,23 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього 

Найбільше сюжетів стосувалося висвітлення діяльності місцевої влади (15 %), комунальних проблем та надзвичайних подій (по 12 %). Від 6 до 9 % новин припало на висвітлення подій місцевого суспільно політичного життя, соціальні теми, кримінал, освіту, культуру та спорт. По одному разу (3 %) журналісти зачепили теми політики загальнодержавного рівня, а також економіки, реформ і медицини.

Цікаво, що останнього тижня першого туру президентської кампанії лише один із 35 проаналізованих сюжетів стосувався цієї теми. В ньому йшлося про аналіз ГО «Центр UA» програм десяти кандидатів. Не фігурували в новинах теми війни на Донбасі та релігії.

Експерти з’ясували, що попри загалом розмаїту тематику сюжетів, журналісти каналу все ж випустили з поля зору суспільно важливі події. Наприклад, не розповіли своїм глядачам про розгляд питання щодо звільнення прокурора Романа Мазурика кваліфікаційною комісією і про нового очільника місцевої прокуратури № 2. До того ж місцеві сайти інформували про рівень захворюваності на кір, а також про ситуацію зі спробами краєзнавців зберегти історичну будівлю сторічної водонапірної башти.

У всіх новинах, які потрапили до ефіру підсумкових випусків, дотримано вимог стандартів оперативності та достовірності. Натомість третина сюжетів вийшли неповними, зафіксовано й порушення стосовно точності та відокремлення фактів від коментарів, а кожній п’ятій новині не вистачало збалансованості у висвітленні подій.

Наприклад, у сюжеті від 25 березня «Сьогодні о 5-й ранку на капоті автомобіля у Запоріжжі знайшли немовля» автори порушили стандарт точності, оскільки не зазначили, хто саме із представників поліції підтвердив факт знахідки дитини. Також відсутнє повідомлення про порушення кримінального провадження щодо невиконання батьківських обов’язків тощо. А в матеріалі «Нацгвардійці Запоріжжя та області сьогодні відзначили 5-річчя утворення Національної Гвардії України» немає рядових військовослужбовців, натомість є протокольні коментарі очільника підрозділу НГУ Сергія Щербини й голови Запорізької ОДА Костянтина Бриля. У сюжеті від 25 березня «У Запоріжжі презентували тренд-бук» автори не надають глядачеві інформацію про авторів та видавців.

Для збільшення зображення клікніть на нього 

У матеріалі від 26 березня «П'ять укрупнених районів замість нинішніх двадцяти» не подано думку посадовців щодо планів адміністративно-територіального реформування регіону. Не розповіли журналісти і про те, чим займатимуться депутати районних рад у разі укрупнення районів, де працюватимуть чиновники з райдержадміністрацій, чи не змінить це клімат ринку праці і що зміниться для мешканців.

Автори матеріалу від 27 березня «У Запоріжжі депутати міськради віддали під заставу майновий комплекс стадіону» не розповіли глядачеві про першопричини прийнятого депутатами рішення. Відкритими лишилися питання: чому для городян важливіше аеропорт, а не майновий комплекс стадіону; чому в бюджеті міста не передбачено кошти на добудову нового терміналу аеропорту. Глядач, вочевидь, має сам здогадатися, чи були вже укладені договори з постачальниками послуг, які займаються аеропортом, скільки людей зможуть скористатися летовищем та коли орієнтовно запрацює новий термінал у разі виділення коштів під заставу. Також відкритим лишилося питання, чому обрали саме «Укргазбанк». У новині «Центр надання адмінпослуг, інклюзивно-ресурсний заклад, будівництво котельні та оновлення матеріально-технічної бази комунзакладів — це лише частина здобутків та планів на поточний рік Павлівської об’єднаної територіальної громади»автори наводять синхрони представниць НВК, сільради, центрів тощо, але немає прямої мови споживачів послуг. Тому вона не дає повного уявлення про якість реформи.

«UA: Полтава»

На 5,66 бала із шести можливих оцінено дотримання стандартів у новинах каналу.

Для збільшення зображення клікніть на нього 

У них відображена широка тематична палітра, але найбільше проаналізованих сюжетів стосувалося діяльності місцевої влади та повідомлень про надзвичайні події, — по 17 %. Другими за кількістю новин були теми місцевої політики й суспільного життя та спорт, на які припало по 14 % новин. Загальноукраїнські політичні питання та кримінал — на третьому місці, — по десять відсотків сюжетів із підсумкових випусків. Зовсім не згадували в новинах війну на Донбасі, комунальні проблеми, релігію та реформи, а решті тем було присвячено по одному сюжету (по 3 %).

Більшість сюжетів, які стосувалися майбутніх президентських виборів, висвітлювали адміністрування виборчої кампанії, а саме розповідали, як організований виборчий процес, хто охоронятиме дільниці, скільки бюлетенів було видано тощо. Наприклад, 29 березня у сюжеті «Останній день передвиборчої агітації для кандидатів у Президенти України» речниками виступають місцеві представники громадянської мережі «Опора» та Національної поліції, розповідаючи глядачам про майбутній день тиші.

Для збільшення зображення клікніть на нього 

Судовому розгляду справи щодо усунення з посади мера міста журналісти каналу присвятили два сюжети («У Харкові колегія суддів відмовила у задоволенні апеляції екс-мера Полтави Олександра Мамая» та «Як депутати звільняли з посади мера Олександра Мамая»), а поточному конфлікту в міськраді, на відміну від інших місцевих ЗМІ, — жодного.Чотири сюжети в розвитку, або 14 % новин, журналісти каналу присвятили надзвичайній пригоді з човном, у якій на річці загинули четверо молодих людей і лише одна дівчина врятувалася.

Не звернули увагу журналісти каналу й на заяву одного з архіпастирів ПЦУ про об’єднання вірян («Архієпископ ПЦУ Федір закликав вірян Полтавщини та священників УПЦ МП об’єднатися в помісній церкві»). Не висвітлювалася й ініціатива однієї із сільських рад приєднатися до міста Полтави.

Зауважень до оперативності, достовірності, точності новин, які вийшли моніторингового тижня, а також до відокремлення в них фактів від коментарів, в експертів не виникало. Балансу думок бракувало в матеріалах про зміну головного тренера футбольного клубу «Ворскла». Зокрема, не вистачало позиції усуненого з посади колишнього головного тренера і його наступника. Йдеться про сюжети «Василь Сечко йде з посади головного тренера полтавської футбольної команди» від 27 березня і «Виконувати обов’язки головного тренера буде Віталій Косовський» від 28 березня.

Відсутній баланс думок і, як наслідок, повнота інформації в сюжеті від 28 березня «Прем’єра вистави “Тимчасові незручності”» про конфлікт між екс-мером Полтави та суддею Жовтневого райсуду. У ній є коментар режисера, акторів, представників ГО, які ініціювали виставу, але в жодного із глядачів журналісти враженнями не поцікавилися. До того ж, глядачам причин виникнення конфлікту і його суті не нагадали.

«UA: Харків»

Журналісти каналу продемонстрували високий рівень дотримання стандартів: середній бал — 5,55 із шести можливих.

Для збільшення зображення клікніть на нього 

Загалом у підсумкових випусках вийшло 20 сюжетів. Найбільша кількість новин за тематичним розподілом припала на висвітлення діяльності місцевої влади, кримінальних подій та роботи правоохоронців: відповідно, по 20 % і 25 %. Утім значна частина цих сюжетів стосувалася адміністрування виборчої кампанії, охорони дільниць, бюлетенів, дотримання законодавства в день тиші тощо. Також журналісти підготували матеріал про роботу міграційної служби у вихідні — це важливо для тих, хто хотів отримати паспорти для голосування на виборах. Добре попрацювали журналісти каналу й над матеріалом «200 виборців, зареєстрованих в однокімнатній квартирі Харкова….» від 25 березня. Журналісти поспілкувалися з мешканцями квартири; виявилося, що справа в компанії, яка доглядає пенсіонерів в обмін на майнові права. Журналісти не лише розповіли історію, залучивши максимум людей (голова виборчої дільниці, юрист, начальник слідчого відділу поліції, мешканці квартири), а й дізналися, що це не завадить всім «прописаним» проголосувати, від представника «Опори».

По 15 % новинного контенту припало на висвітлення економічних тем та культури, по 10 % — на питання політики держаної ваги та надзвичайні події. Із кримінальних тем варто виділити сюжети про судові засідання у справі мера Харкова Геннадія Кернеса і розвиток подій у справі щодо аварії в центрі міста, де загинули шестеро пішоходів.

Протягом п’яти днів у новинах не було матеріалів про місцеві політику та суспільне життя, війну, реформи, комунальні проблеми, релігію, медицину, спорт і на соціальні теми.

Експерти зазначають, що ключовими темами моніторингового періоду у Харківській області були теми підготовки до виборів, подорожчання комунальних послуг і судовий спір щодо тарифів на метро. Усі ці теми були представлені в новинах «UA: Харкова» та повністю розкриті для глядачів. Канал не замовчував у випусках резонансних подій. Утім, збагатили би підсумкові випуски сюжети про субсидії для пенсіонерів, які ті мали отримувати у відділеннях «Укрпошти», та штраф для «Харківгазу» за вписування зайвих «кубів» у платіжки.

Для збільшення зображення клікніть на нього 

Стандартів харківське Суспільне дотримується сумлінно, але в чотирьох матеріалах із 20 журналісти все ж припустилися помилок. Так, 25 березня в матеріалі «На 22 % можуть зрости тарифи на опалення» було порушено стандарт точності, оскільки ведуча назвала тарифи «затвердженими», що на той час не відповідало дійсності: «Затверджені тарифи відправили до Національної комісії». Нуль за цим стандартом також отримав коротенький матеріал «Завтра в Україні день тиші», який вийшов у п’ятницю, бо ведуча знову помилилася: «На зимовий час українці перейдуть в останню неділю жовтня. Тоді стрілки переведуть на дві години назад». Утім, швидше за все, це обмовка.

Ще два сюжети з порушеннями показали 27 березня. В матеріалі «Реконструкцію скверу на Майдані Свободи…» автор розповів про роботи, які тривають ще з 2016 року. Окрім архівного коментаря робітника, в матеріалі говорить лише заступник міського голови. До того ж не зрозуміло, чому так довго тривають роботи.

Бракує коментарів та повноти і матеріалу «Науковці історичного музею разом з фахівцем…»  про те, як спеціаліст допоміг музею розрити таємницю експонатів — вишитих рушників. Протягом усього сюжету імені цього фахівця так і не назвали. Крім того, як повідомила авторка, цей таємничий знавець відвідав музей «цього місяця», тому матеріалу, очевидно, бракує й оперативності.

Новини філії «UA: Харків» повністю відповідають місії НСТУ. Протягом моніторингового періоду журналісти оприлюднювали збалансовану та достовірну інформацію про події, дотримуючись професійних стандартів журналістики. У матеріалах не було виявлено жодних ознак замовності, хоча це була активна фаза передвиборного періоду. Журналісти повністю уникали власних оцінок та не вдавалися до мови ворожнечі. Важливо, що в новинах не було замовчано важливих подій, особливо тих, які не на користь місцевій владі.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» і не мають офіційного характеру.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії. 

Методологію проведення моніторингу викладено тут.

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду