Моніторинг південних філій Суспільного в червні 2019 року

Моніторинг східних філій Суспільного в червні 2019 року

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

 

«UA: Вінниця»

У моніторинговий період журналісти каналу забезпечили дотримання фахових стандартів на 4,94 бала із шести можливих.

Загалом у підсумкових випусках новин вийшло 30 сюжетів. Практично всі вони стосувалися місцевих, регіональних подій. Аналіз тематики, представленої в новинах, демонструє певний перекіс у бік неполітичних, нейтральних тем. Найбільше в новинах «UA: Вінниці» були представлені надзвичайні події: сюжети на цю тему становили 27 % від усіх. Скажімо, історії 11-річної дівчинки, яка без дозволу пішла з дому, а потім знайшлася в іншій області, журналісти присвятили аж три сюжети: «Поліція розшукує 11-річну Ангеліну Макарову з Калинівки», «11-річна калинівчанка Ангеліна Макарова, яка пішла два дні тому, нині перебуває в міському центрі матері та дитини» та «11-річна калинівчанка Ангеліна Макарова, яка цієї суботи пішла з дому, вже вдома».

Регулярно висвітлюються в новинах теми спорту (17 % новин), культури й охорони здоров’я (по 10 %). Натомість не зафіксовано жодного сюжету про події місцевої політики, при тому що період моніторингу припадає на вибори. Двічі в ефірі звучала тема політики всеукраїнського рівня, й обидва рази це стосувалося рішення Конституційного Суду щодо законності указу президента про розпуск ВР. Цікаво, що темі криміналу, популярній у багатьох інших медіа, канал не присвятив жодного сюжету. Так само ні разу журналісти не торкалися у своїх сюжетах реформ (освітньої, медичної, судової тощо). Війну на Донбасі згадують лише одного разу, й доволі опосередковано, — в сюжеті про те, що працівники обласної бібліотеки збирають книжки, які потім доправляють бійцям у зону бойових дій.

Експерти зауважили, що повз увагу телеканалу пройшло доволі багато подій, які мали важливе суспільне значення. В першу чергу це стосується виборчого процесу. Зокрема, в цей час відбувалося висування кандидатів у народні депутати. Серед інших суспільно важливих подій, які залишилися поза увагою журналістів «UA: Вінниці», — винесення вироку лікарю, який вимагав хабара, та мітинг вірян московської церкви під стінами облдержадміністрації.

Новини телеканалу, які увійшли до ефіру, були досить якісними. Зокрема, не було зафіксовано жодного випадку порушення стандарту достовірності — в усіх проаналізованих сюжетах кореспонденти чітко посилалися на джерело інформації, називаючи конкретну особу. Майже в усіх новинах було дотримано стандарт оперативності. Утім, інформація сюжету «Золоті медалі привезли зі своїх перших змагань…» 17 червня була застарілою. Навіть на сайті «UA: Вінниці» її опубліковано 14 червня, а змагання, про які йдеться, завершилися 7 червня.

Баланс думок було дотримано у 63 % сюжетів. Як приклад його порушення можна навести вже згадану серію новин про 11-річну дівчинку, яка без дозволу пішла з дому. Лише у третьому сюжеті на цю тему, 19 червня, журналісти подали позицію матері цієї дівчинки.

Також у сюжеті про запровадження у Вінниці системи «Ревізіон», яка дозволяє залишити відгук про роботу медичних працівників, інформацію подано від імені медичної сестри центру первинної медико-санітарної допомоги й не представлено позицію пацієнтів, для яких, власне, цю систему запроваджено Залишити відгук про роботу лікаря чи інших медичних працівників від сьогодні можна у п'яти амбулаторіях міста»).

Стандарту точності журналісти каналу дотримувалися загалом досить ретельно. Але, скажімо, у новині про те, що Конституційний Суд визнав указ про розпуск ВР конституційним, всі коментарі сторін передано словами ведучої, а не прямою мовою, що могло спотворити їхній зміст («Конституційний Суд ухвалив рішення, чи визнавати указ президента Зеленського про розпуск ради конституційним»).

Найнижчими є показники забезпечення повноти інформації. Здебільшого ця вада притаманна новинам, створеним за повідомленнями пресслужб. Так, у сюжеті «Сьогодні повернувся додому і 14-річний житель Хмільника Артур Іскандеров» представлено лише інформацію управління превентивної діяльності Нацполіції. А в сюжеті «Львівські нацгвардійці — переможці спартакіади» відсутні прізвища переможців, їхні коментарі, бекґраунд тощо.

«UAКропивницький»

Експерти оцінили відповідність новин філії на 5,44 бала.

Журналісти каналу підготували матеріали майже щодо всіх тематичних груп, за винятком питань релігії, освіти й науки. Найбільше матеріалів (14 %) із 27 проаналізованих новин було присвячено спортивній тематиці: від висвітлення перемог місцевих спортсменів до презентації оновленої спортивної мапи міста чи підготовки команди працівників служби з надзвичайних ситуацій до змагань із пожежно-рятувального спорту. Про кримінальні події (а це ДТП, спроба самогубства та судовий процес на винуватцем смертельної аварії) та війну на Донбасі журналісти підготували по три сюжети (це по 11 % від загальної кількості). Остання тема була представлена виключно сюжетами про смерть військових та вшанування їхньої пам’яті.

На медичну тему та про культуру в ефірі показали по два сюжети протягом тижня, а по одному сюжетові присвятили політиці й діяльності місцевої влади, економіці, реформам, комунальним проблемам, «соціалці» та надзвичайним подіям. Такий тематичний поділ викликає здивування, оскільки про близькі парламентські вибори в ефірі протягом тижня вийшло лише два сюжети, які взагалі не розкривали поточної ситуації в місті та області. Перший сюжет «Представники громадянської мережі “Опора”…» від 19 червня — це дуже узагальнена й коротка інформація про порушення в розміщенні агітаційних матеріалів кандидатів, а другий — це фактично один коментар координатора громадянської мережі «Опора» в областіпро те, чи можна розцінювати як агітаційний візит міністра юстиції Павла Петренка від 21 червня.

Ще п’ять сюжетів віднесено до тематики «інше». Це матеріали на екологічну тему, про акцію «Візьми собаку на роботу» чи запізнення маршрутних автобусів. Проігнорували журналісти каналу й ЗНО, яке на час моніторингу було в розпалі.

Що ж до якості проаналізованих новин, то експерти не фіксували порушення стандартів інформаційної журналістики тільки за критерієм відокремлення фактів від коментарів. Скажімо, баланс думок не було забезпечено в чотирьох матеріалах. Наприклад, у сюжеті від 19 червня «У Кропивницькому на вулиці Короленка заасфальтували вісім дерев» не вистачає коментаря відділу благоустрою міськради, який замовляв ремонтні роботи. Зокрема про те, яку відповідальність понесе підрядник і чому вони не контролювали якості його роботи. Бракує збалансованості ще у двох сюжетах із випуску від 19 червня: «Представники громадянської мережі…» та «15 нових об’єктів з’явилися на спортивній мапі». У першому випадку бачимо малоінформативний сюжет про порушення правил агітації кандидатами в народні депутати, де не тільки не назвали прізвищ порушників і не навели прикладів їх порушень, а й інформацію дала лише представниця «Опори». У другому сюжеті журналісти розповіли про оновлення мапи спортивних об’єктів Кропивницького, використавши коментар автора проєкту. Але в ньому немає думки користувачів цієї мапи.

Ще один незбалансований сюжет показали 20 червня. У сюжеті «Єдиний тариф на воду затвердили для мешканців багатоквартирних та приватних будинків області» коментує нововведення тільки заступник генерального директора з комерційних питань підприємства «Дніпро-Кіровоград». У цьому сюжеті також порушено стандарт оперативності, оскільки нові тарифи затвердили ще 18 червня. Окрім цього сюжету, неоперативною виявилася й уже згадана новина «У Кропивницькому на вулиці Короленка заасфальтували вісім дерев», бо місцеві журналісти повідомили про це напередодні вранці. А матеріал «У Кропивницькому припинили ремонт» отримав нуль балів за узагальнене посилання на джерело «тренери кажуть».

Найнижчі бали в новин філії — за повноту інформації, що здебільшого зумовлено порушеннями інших стандартів. Однак одна новина від 20 червня «Понад двадцять хвилин зранку чекають на маршрутку» таки отримала нуль балів лише за цей стандарт, бо журналістка не назвала компанію-перевізника. Цей матеріал не отримав нуль балів за баланс думок тільки через те, що журналістка пообіцяла: «В управлінні транспорту міської ради ситуацію щодо дотримання графіку руху прокоментують завтра». Однак в ефірі цей коментар так і не з’явився.

«Миколаїв»

Стандартів інформаційної журналістики кореспонденти каналу дотрималися на 5,31 бала.

Найбільше уваги кореспонденти служби новин приділили надзвичайним подіям: цієї тематики стосувалися 11 із 26 проаналізованих, або 42 % сюжетів. Причому дев’ять із них — повідомлення про ймовірне мінування будівель та установ Миколаєва й результати їх перевірок. Наприкінці кожного випуску новин виходили сюжети на спортивну тематику (19 %). У чотирьох (15 %) журналісти розказували про культурні події. Політики державного та місцевого рівнів і суспільного життя стосувалися по одному сюжету, по стільки ж присвятили діяльності місцевої влади, економіці та комунальним проблемам. І в жодній новині не йшлося про реформи та соціальну проблематику, освіту, медицину та кримінал.

Експерти звернули увагу, що протягом тижня канал не пропонував глядачам новин про перебіг парламентської кампанії. Зокрема, не було інформації про реєстрацію кандидатів у депутати від Миколаївської області. Служба новин лише обмежилася повідомленням про рішення Конституційного суду щодо визнання конституційності указу про дострокові вибори.

Журналісти не розповіли глядачам і про рішення Миколаївської міськради закрити дитячий садок № 75 через аварійний стан будівель і, відповідно, перевести дітей до інших садочків. Не дізналися глядачі «UA: Миколаєва» і про неробочий томограф в обласній лікарні, про можливий збій роботи номеру екстреної допомоги «102» та альтернативні номери телефонів поліції. Не йшлося в новинах і про те, що комунальне підприємства «Миколаївпастранс», яке не отримало ліцензії на перевезення, не може випустити на маршрут 23 нові автобуси. Попри те, що редакція анонсувала глядачам виступ тенісистки Лесі Цуренко, результатів змагань так і не повідомили.

У запропонованому контенті підсумкових випусків новин журналісти каналу стовідсотково дотримувалися вимог стандарту відокремлення фактів від коментарів, високі показники й за критеріями точності та оперативності. Експерти зафіксували випадок, коли у випуску новин було анонсовано тему, заявлено, що сюжет готується до випуску, а в новинах його ані того дня, ані наступного так і не показали. Йдеться про озвучену підводку із сюжету від 18 червня «Сьогодні п’ять із половиною годин біля села Виноградівка Боштанського району Миколаївської області 30 людей перекривали трасу національного значення».

Порушення стандарту точності експерти побачили в сюжеті від 18 червня «“Миколаївводоканал” відключатиме водопостачання людям, які мають борги». У матеріалі автори безапеляційно говорять про припинення водопостачання боржникам, хоча генеральний директор МКП «Миколаївводоканал» заявив, що «помешкання боржника вносять до графіку припинення надання комунальних послуг».

Кілька разів журналісти не вказали джерело оприлюдненої інформації. Стандарт достовірності не дотримано, скажімо, в сюжеті від 17 червня «Займання на полігоні твердих побутових відходів» і в новині з цього ж випуску «Тенісистка Леся Цуренко виступить на турнірі у Великій Британії». Окрім того, у трьох спортивних сюжетах, відзнятих на закордонних змаганнях, не вказано авторів використаного відео. Повноти інформації бракувало сюжетам, у яких журналісти оперували безособовими дієсловами: «О десятій п’ятдесят шість перевірку закінчили. Вибухівку не виявили», «В рамках заходу влаштували конкурс на кращу юшку», «Станом на 14 годину перевірили шість об’єктів, предметів, що могли загрожувати життю та безпеці громадян не виявили», «Із пансіонату евакуювали 102 людини. 38 — лежачих». А в сюжеті від 18 червня «“Миколаївводоканал” відключатиме водопостачання людям, які мають борги» глядачам не пояснили, на підставі чого абоненту-боржнику можуть вимкнути водопостачання у квартирі і яка сума боргу робить відключення води неминучим.

«UA: Одеса»

Дотримання стандартів у новинах каналу в моніторинговий період оцінено на 5,22 бала.

Виявлений один сюжет із ознаками замовності, — «В Одесі відбувся круглий стіл за участі ексгубернатора Одещини Міхеїла Саакашвілі» за 17 червня. Це один із двох матеріалів про політику, головний і єдиний спікер у ньому — Михеїл Саакашвілі: «В Одесі відбувся круглий стіл за участі ексгубернатора Одещини Михеїла Саакашвілі, а також представників різних політичних сил Михайла Кузаконя, Станіслава Новікова, Валерія Паненка, Олега Михайлика, Вадима Оксюти, Миколи Лимарьова, Юрія Дяченка. Саакашвілі запропонував присутнім об’єднати сили задля боротьби з місцевою владо». Але що це за круглий стіл, яка тема стала предметом обговорення, які політичні сили вони представляють, не зрозуміло. До того ж не уточнюється, про яку конкретно місцеву владу, що їй мають опонувати учасники зібрання, йдеться: міську, обласну? Плутаний і не зовсім зрозумілий спіч Саакашвілі не збалансований позицією його потенційних опонентів, утім, покрасуватися в кадрі він устиг: «Дуже сподіваюся, що на осінь призначать дострокові вибори місцевої комісії. І зараз ця історія тоді, коли, мені здається, ми не повинні ні на кого покладатися… Історично вважалося, що Одеса політично дуже пасивне місто, але це не так… В Одесі виросло неймовірне покоління, його достатньо…».  Окрім балансу думок сюжетові бракує точності й повноти. Цікаво, що того ж дня дещо у критичнішій тональності про захід Саакашвілі повідомило видання «Думская». «Бесіда, більше схожа на монолог, тривала трохи більше години і звелася до перелічення досягнень Міхо на посаді голови ОДА та поясненням, чому в результаті нічого не вдалося», — повідомляє видання.

Загалом у тематичному розрізі найбільше новин припало на висвітлення криміналу (24 %), спорту, культурі та комунальним проблемам присвячено по 12 % новин. По два сюжети (по 8 %) стосувалось питань місцевого суспільно-політичного життя, соціалки та війни на Донбасі. По разу йшлося в новинах про реформи, надзвичайні події та освіту, а решта тем випала з поля зору журналістів каналу узагалі.

На період моніторингу припали трагічні події навколо зґвалтування і вбивства 11-річної Дарини Лук’яненко із селища Іванівка, й канал цілком виправдано приділяв багато уваги цій темі. Журналісти докладно повідомляли про звістки, що надходили — загалом так само детально подію висвітлювали й на національних сайтах та телеканалах. Натомість було обмаль новин на тему політики, зокрема про вибори до ВР. Хоча інші одеські ЗМІ в цей час розповідали про реєстрацію кандидатів у депутати. Стосовно інших упущених тем можна згадати заповнені причали морського вокзалу та загострену ситуацію із проїздом фур до порту.

А, скажімо, 18 червня, як повідомляє «Думская», комісія облради «провалила» важливі для школярів рішення через особисті рахунки одного з депутатів. Не повідомили на «UA: Одесі» і про те, як депутати намагалися зняти з посади директора художнього музею Олександра Ройтбурда, але не змогли; що головного інженера одеського підрозділу «Укрзалізниці» відправили в СІЗО і як протестують проти будівництва висотки на місці колишнього дитсадка.

Що ж до дотримання фахових стандартів, то журналісти каналу забезпечили стовідсоткову оперативність і достовірність, лише в одній новині не забезпечено відокремлення фактів від коментарів. Порушення балансу думок зафіксовано в уже згаданому сюжеті з ознаками замовності про круглий стіл Саакашвілі.

Також експерти зауважили, що в новинах одеситів трапляються канцеляризми, які ускладнюють сприйняття інформації. Наприклад, у сюжеті «34 учасники бойових дій проходять реабілітацію в санаторії “Одеський» за 17 червня кореспондентка повідомляє: «На цей час у санаторії проведені роботи по очищенню та відновленню функціонування каналізації, а також проведені ремонтно-відновлювальні роботи у їдальні. Ведуться роботи у відділенні бальнеотерапії, де проводитимуть водні процедури». Хоча можна було би сказати, що в закладі очистили каналізацію та відремонтували їдальню.

Херсон — «Скіфія»

За відповідність новин вимогам стандартів інформаційної журналістики в новинах «Скіфії» експерти оцінили роботу каналу на 5,48 бала.

Підсумкові випуски новин на каналі «Скіфія» містять 4-5 матеріалів, які висвітлюють різні теми та події регіону. Загалом за вказаний період було проаналізовано 23 матеріали. Варто зазначити доволі широку географію матеріалів: журналісти повідомляли про новини не тільки з обласного центру, а й із районів Херсонської області.

Тематичний спектр новин каналу широкий, а найбільше журналістських матеріалів — про культуру, соціальні проблеми, діяльність місцевої влади та надзвичайні події, що сталися в регіоні, — по три, або по 13 % від загальної кількості сюжетів. По дві новини (9 %) — про місцеву політику, кримінал і спорт. Найменше новин — по одній (4 %) стосувалося подій у сфері освіти, медицини й релігії. Поза увагою журналістів залишилися комунальні проблеми, економіка та реформи, загальноукраїнська політика, а також війна на Донбасі. Хоча, до прикладу, в цей період місцеві ЗМІ повідомляли про відкриття нового швейного підприємства, про виділення коштів із держбюджету на ремонт дороги в Генічеську, про суд над керівником департаменту фінансів Херсонської міськради чи, скажімо, про проблеми з екологією у Дніпро-Бузькому лимані.

Моніторингового тижня в новинах каналу жодного разу не порушувалися стандарти оперативності та відокремлення фактів від коментарів. Також майже в усіх сюжетах їхні автори дотрималися стандарту достовірності, за винятком матеріалу «Херсонська дитяча обласна клінічна лікарня отримала нове обладнання» від 19 червня. Журналістка повідомляє, що «139 тисяч заплатили за медичне устаткування для Херсонського дитячого обласної клінічної лікарні», але не зрозуміло, звідки ця цифра.

Інший приклад недотримання стандарту достовірності — сюжет «Жителі Нової Маячки зібрались під селищною радою» від 18 червня. Розповідаючи про акцію протесту людей, які постраждали від підтоплення внаслідок сильних дощів, журналістка завершує його словами: «Жителька селища Нова Маячка Лариса Батарова сказала, що будуть звертатись усією громадою по допомогу до Президента». Однак підтвердження цих слів глядач не отримує, хоча в цей момент бачить на екрані жінку, яка, вочевидь, і є Ларисою Батаровою.

Також у цьому сюжеті порушено стандарти точності й повноти інформації, він вийшов сумбурним, а на важливі запитання, які звучать у сюжеті, відповіді немає. Так, абсолютно незрозумілим для глядача є такий коментар в. о. голови Херсонської ОДА: «По Новій Маячці це постійна проблема. Я хочу бачити зараз сільського голову. Тому що коли це, ще в 2015 році вже по результатам цієї комісії було виділено кошти, державні кошти на виготовлення проєкту, виготовлення проєкту по будівництву там відвідних каналів і всього такого. Оскільки сьогодні цей проєкт, він переданий до обласної ради в обласний суд. Сьогодні він там собі лежить». За логікою, селищний голова, до якого керівник області має зауваження, мав би прояснити ситуацію, але натомість журналісти дають такий синхрон: «Працюють 17 насосних станцій. Задіяна наша місцева пожежна охорона, задіяно Міністерство черезвичайних ситуацій. На 12-й насосній цілодобово працюють працюють МНС...». Акценти в сюжеті зміщено, й не зрозуміло, що робити людям, чиї будинки зруйновано, й чи планує влада хоч якось їм допомагати в такій критичній ситуації.

Тільки в одному сюжеті експерти зафіксували порушення балансу думок. У новині «Слідчі мелітопольського теруправління ДБР розслідують обставини ДТП» від 19 червня подано синхрон речниці Державного бюро розслідувань. Вона інформує, що в результаті аварії, яку, за попередніми даними, спричинив правоохоронець, загинуло троє людей, в тому числі дев’ятирічна дівчинка. При цьому вона повідомляє, що «слідчі ДБР перевірятимуть дії лікарів, які надавали медичну допомогу неповнолітній дитині». Водночас у сюжеті немає ні коментаря звинуваченого в аварії або його адвоката, ні лікарів, яких підозрюють у непрофесійності.

Найчастіше ж новинам каналу «Скіфія» бракує повноти інформації. Крім уже згадуваних сюжетів, таку хибу експерти помітили, наприклад, і в сюжеті «Учні художньої школи розмалювали стіни колишнього танцювального майданчика “Ромашка» від 20 червня. У ньому йдеться про акцію, ініційовану, як інформують у новині, Центром пробації (установою, що працює із засудженими, які не ізольовані від суспільства, наприклад, наркоманами). Але в сюжеті ця ідея й соціальна проблема взагалі не розкрита (немає навіть коментаря працівника Центру пробації), натомість увага зосереджена на тому, що і як малюють діти.

«UА:  Крим»

Стандарти інформаційної журналістики в новинах каналу оцінено на 5,29 бала.

Специфіка мовника та аудиторії, на яку розрахований контент каналу, спричинила суттєве превалювання новин, що стосуються українсько-російських взаємин, зокрема про утримування кримчан-політв’язнів у кремлівських тюрмах, а також щодо міжнародних санкцій, які застосовуються до Росії (30 %). На другому місці — кримінальні новини. Зауважмо, що вони здебільшого також стосуються теми переслідуваних Кремлем кримських активістів, а саме висвітлення судів над ними, які відбуваються на окупованій території (23 % сюжетів). На третьому місці, — 19 %, — новини про життя в окупованому Криму. Не йшлося моніторингового тижня в новинах «UA: Криму» про події та проблеми у сферах місцевої політики, комунальної сфери, освіти та спорту, не висвітлювалася діяльність місцевої влади й питання реформ. По одному сюжету припало на теми економіки, релігії та медицини, по два (по 5 %) — на теми надзвичайних подій та культури, а ще три про соціальні проблеми.

Зауважмо, що глядачі каналу не отримують із його новин уявлення про загальну картину соціально-економічної та гуманітарної ситуації в окупованому Криму, позаяк він виконує здебільшого контрпропагандистську функцію. Журналісти часто не мають можливості дізнатися про позицію всіх зацікавлених сторін, а контакти із представниками окупаційної влади не розглядаються як такі. Утім, якщо ньюзмейкерами є відомства Російської Федерації або вони є першоджерелом інформації, журналісти це вказують, як-от у сюжеті «Надзвичайна пожежна небезпека» : «Про це повідомляє окупаційне Міністерство надзвичайних ситуацій».

Уразі неможливості зняти наживо інтерв’ю з адвокатами українців, незаконно утримуваних окупаційною владою, або їхніми родичами, автори матеріалів зв'язувалися з ними по телефону і скайпу. Якщо коментар записано по телефону, режисери монтажу виводять графічно оформлені розшифровки синхронів на екран. Також редакція коректно титрує надавачів відео, наприклад, кадри із судів суспільному мовнику надає «Кримська солідарність».

Часто невиправданими є нехтування точністю й повнотою інформації в новинах каналу. Як-от у сюжеті від 17 червня «Опитування на КПВВ». У ньому повідомляється, що кримчан, які їдуть на підконтрольну Україні територію, опитуватимуть про мету поїздки. Однак коли почне діяти новація, не вказано. Повідомляючи про те, що «Рада ЄС не визнає анексії Криму», журналісти посилаються на заяву, опубліковану на сайті Ради Європи, але не вказують назви цього документа.

Або ж візьмімо сюжет «Проблеми переселенців» без інформаційного приводу: в ньому не подано позицію української влади щодо труднощів із отриманням кримцями документів на підконтрольній території. Це є порушенням стандарту балансу, й матеріал є неповним.

У сюжеті про сезон кліщів порушено стандарт оперативності: дані про статистику захворюваності на хворобу Лайма за 13 червня диктор озвучив в ефірі аж 18-го.

Серед відзначених експертами позитивів — новини, які стосуються висвітлення «історій із продовженням», зокрема тих, що стосуються судових процесів, пов’язаних із переслідуванням кримських активістів, завжди містять бекґраунд.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», і не мають офіційного характеру.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) через Посольство Швеції в Україні. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) чи Уряду Швеції.

Методологію проведення моніторингу викладено тут.

comments powered by Disqus