Моніторинг південних філій НСТУ за 16–20 вересня 2019 року читайте тут.

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

«UA: Донбас» — Донецька й Луганська області

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,29 бала із шести можливих.

Впродовж аналізованого тижня 24 % власних матеріалів каналу стосувалися комунальних проблем. Ще 15 % ефіру зайняли кримінальні новини, 12 % припало на висвітлення подій місцевого суспільно-політичного життя. По три сюжети стосувалися подій у сфері освіти та спорту, два були присвячені соціальній тематиці. Жодного матеріалу не було про перебіг реформ і релігію, а решта тематичних категорій була представлена одним сюжетом кожна. Не було в підсумкових випусках сюжетів на тему культури, хоча впродовж тижня в Сєверодонецьку проходив театральний фестиваль «Світогляд». Щоправда, про нього говорили в ранковому токшоу «Донбас lite» та «Суботньому інтерв’ю».

Найдивнішою є відсутність новин на тему війни на Донбасі та життя на тимчасово окупованих територіях. Побіжно ця тема є в інших матеріалах, зокрема «комунальних», адже питання тутешньої інфраструктури часто з цим пов’язані. Збирання гуманітарної допомоги та історії військових — зазвичай запозичені матеріали інших регіональних філій (у вівторок та середу було аж по три ретрансльовані сюжети). Тим часом впродовж тижня відбулися численні обстріли із пораненими та загиблими — про це в новинах регіонального суспільного мовника жодного слова. Як і про масштабний звіт ООН щодо кількості загиблих мирних громадян від початку війни. В окупованому Луганську підірвали міст, про що написали багато загальноукраїнських ЗМІ. Також ні слова про підготовку до відведення військ уздовж лінії розмежування.

Високий показник дотримання фахових стандартів у новинах каналу певною мірою зумовлений значною часткою «неконфліктних» матеріалів. Усі проаналізовані новини виявились оперативними. А найбільше проблем було з точністю та повнотою інформації.

Два матеріали виявилися незбалансованими, а в одному сюжеті виявлено порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів. У сюжеті від 20 вересня «Ремонтують дорогу» автор суб’єктивно резюмує: «Коли відремонтують інші ділянки дороги, під час візиту на Луганщину мав розповісти керівник Укравтодору, Славомір Новак, він змінив маршрут візиту та поїхав на Донеччину». Звідки журналіст знає, що «мав розповісти» Новак, невідомо, тож окрім стандарту відмежування фактів від коментарів тут порушена достовірність, точність і повнота.

Іноді загалом якісним сюжетам бракувало важливого штриха для точності й повноти. Так, у матеріалі від 16 вересня «Створили вікно життя» бачимо неоковирне формулювання підводки: «Грошей, а це 41 тисяча гривень, виділили з міського бюджету участі, решта власні гроші лікарні». Спершу не зовсім зрозуміло, чи 41 тисячу виділили з бюджету, чи це загальна вартість проекту. Хоча далі є синхрон лікарки, яка деталізує: «Загальна вартість проекту становить 41 тисячу гривень, з них 15 тисяч гривень — це кошти місцевого бюджету, а останні кошти залучені за рахунок платних послуг».

Іноді ж підводки суперечать змісту сюжету. До прикладу, в сюжеті від 20 вересня «Школярі провели екологічну толоку» знову в підводці ведучий каже: «У Костянтинівці учні 9-ї школи сьогодні прибрали території біля першої лікарні. Діти косили траву та амброзію». Відмінність у тому, що діти насправді не косили, й це видно на відео, а збирали сміття, зокрема пластик, і згрібали траву граблями.

У матеріалі від 20 вересня «Руйнується міст» журналістка каже: «Цей міст на вулиці Свободи поєднує три мікрорайони Слов’янська — Масложир, Черевківку та Хімік із центральною частиною міста». Далі сюжет ілюструють кадрами та наповнюють синхронами мешканців на фоні мосту, а от з 6:54 по 7:02 на відео кадри якоїсь зовсім іншої переправи.

Але найбільше стандартів порушено в матеріалі від 18 вересня «Зупинилось будівництво житла для переселенців». Важливому сюжету про зупинку будівництва житла для переміщених осіб бракує повноти, точності, достовірності й балансу. З матеріалу випливає, що працювати припинили фірми-підрядники. У сюжеті фігурують аж три представники ОДА, які коментують ситуацію зі свого боку, а в забудовників журналістка, здається, навіть не намагалася взяти коментар. Більше того, вона запитує («як взагалі представники підрядної організації коментують, чому наразі тут не ведуться будівельні роботи?») та подає позицію підрядників зі слів їхніх опонентів — представників ЛОДА: «Ну, они комментируют то, что заказники им не подписуют акты выполненных робот, ну, акт выполненных работ заказчики не подписуют, тесть мы, потому что эти акты выполненных не соответствуют, не соответствуют договорной цене, которые подписал подрядчик и взял на себя обязательства».

Подібні вади є також у матеріалі від 20 вересня «Протестували проти амністії учасників бандформувань». Тут ідеться про реакцію ветеранів на позицію прокуратури — випустити на волю одного з учасників незаконного збройного формування за співпрацю зі слідством. «Тобто у сепаратиста в суді виявилось два адвокати: зі сторони прокурора і зі сторони адвоката», — зазначає один із мітингувальників. А от журналіст натомість не наводить позиції ні підозрюваного, ні його адвоката, і навіть коментаря прокурора у справі. Останнього, як сказано в сюжеті, побили після озвучення такої позиції і прокололи колеса в його автівці. Також не сказано, що розгляд обговорюваної справи перенесли на понеділок, 23 вересня.

Серед позитивів слід відзначити якісний переклад із російської в титрах, а також розшифрування складних термінів та абревіатур.

«UA: Дніпро»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 4,72 бала із шести можливих.

Загалом за тиждень у новинах вийшли 25 матеріалів, більшість яких стосується життя двох міст — Дніпра і Кривого Рогу: проблеми інших населених пунктів області тут оминають увагою. 

Кожен четвертий матеріал (24 %) — на кримінальну тематику; діяльність місцевої влади та культура — тема 16 % новин, комунальні проблеми та економіка займають по 12 % новинних випусків. Два сюжети (8 %) стосуються соціальної проблематики. І найменше новин — по одній (4 % від загальної кількості) — про місцеву політику і надзвичайні події. Поза увагою журналістів каналу залишилися загальноукраїнська політика, реформи, релігійні теми, освіта, наука, спорт, а також війна на Донбасі та життя на тимчасово окупованих територіях.

Не потрапили до випусків новин філії, наприклад, акції протесту проти капітуляції й боротьба медиків та містян за збереження дорослого відділення лікарні № 8 у Кривому Розі. Також не повідомляли про те, що в Дніпрі затримали членів ОПГ, які представлялися працівниками СБУ й вимагали 300 тисяч доларів від підприємця. І навіть резонансні обшуки детективами НАБУ «Криворізької теплоцентралі» на каналі «UA: Дніпро» подано не окремою новиною, а коротким повідомленням ведучого після сюжету про проблемну заборгованість підприємства.

Журналісти філії в сюжетах підсумкових випусків новин жодного разу не порушили стандарту оперативності та відокремлення фактів від коментарів. Із дотриманням стандарту достовірності ситуація дещо гірша. Експерти зафіксували декілька випадків, коли журналісти вдаються до узагальнень або не конкретизують джерела інформації. Наприклад, у сюжеті від 17 вересня «З початку вересня учням та вчителям Дніпровської школи заважає проводити уроки шум від знесення будівлі» авторка стверджує, що «батьківській комітет телефонував на «гарячу» лінію до міського голови. Їм пообіцяли, що передивляться графік роботи демонтажних робіт».

Іншим прикладом недотримання стандарту достовірності є сюжети, де журналісти чітко не зазначають посаду людини, від якої отримали інформацію. Так, у підводці до новини від 17 вересня «Екснардепів від Олександра Вілкула та Дмитра Колесникова відпустили на поруки народному депутату» ведучий каже: «Таке рішення вчора ухвалив Жовтневий районний суд Дніпра. Про це кореспондентам Суспільного розповіла співробітниця суду Оксана Бабай». Крім того, цей сюжет — зразок порушення стандарту балансу думок, внаслідок якого в ньому з’являються ознаки замовності. Журналісти взяли коментар у судді, який пояснив, що обрано м’якший запобіжний захід, бо прокурор у своєму клопотанні не довів необхідність тримання підсудних під вартою. Позиція підсудних і прокурора в сюжеті відсутня (без пояснень — чому), зате є коментар народного депутата, який взяв колишніх колег на поруки. Народний депутат Дмитро Шпенов стверджує: «Ну, как минимум я знаю этих всех людей. Второе, как я юрист, детально разбирался в этих материалах дела. По тому что это рассматривалось в моей прошлой каденции на регламентном комитете. Я присутствовал и ни одного доказательства не принесли. Я считаю что это однозначно политическое дополнительное преследования старой власти». Цими словами сюжет і завершується.

Зафіксовано й випадки порушення стандартів балансу думок і точності. Яскравий приклад — новина від 16 вересня «Заступника міського голови Дніпра Михайла Лисенка… оголосили у розшук». Ведучий із посиланням на начальника відділу прокуратури каже: «Заступника міського голови Дніпра Михайла Лисенка, начальників управління міської ради та людину, яка здійснювала технічний нагляд за ремонтом центрального мосту оголосили у розшук». Кого саме оголосили у розшук, крім заступника міського голови: які начальники якого управління і хто ця людина, яка наглядала за ремонтом, журналісти не уточнюють. Найчастіше ж новинам каналу бракує повноти. І не тільки внаслідок недотримання стандартів точності чи балансу думок, а й через відсутність бекґраунду. До прикладу, в короткій, але суспільно значущій новині від 16 вересня «Чиновницю Криворізької міськради… випустили під заставу» ведучий каже: «Чиновницю Криворізької міськради, яку взяли під варту 9 вересня за підозрою розкрадання бюджетних грошей, випустили під заставу. Інформацію підтвердила речниця обласної прокуратури Олександра Сараєва. Чиновниця вийшла під заставу в 1 мільйон гривень. Нагадаю, посадовців Криворізької міськради підозрюють у розкраданні понад мільйона гривень під час організації заходів до дня міста. Їм загрожує ув’язнення на строк від семи до дванадцяти років без права обіймати посади та займатися певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна». На цьому новина закінчується. Але залишаються запитання. Яку конкретно людину випустили під заставу, яке її прізвище? Якщо в розкраданні коштів підозрюють посадовців міськради, то скількох, хто ці чиновники і яка їхня доля? Чи досі під вартою, чи, може, також вийшли на волю?

«UA: Полтава»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 4,97 бала із шести можливих.

Тематичні напрямки: війна на Донбасі та життя на окупованих територіях (17 %), кримінал (17 %), надзвичайні події (14 %), спорт (14 %), місцева політика і суспільне життя (10 %), діяльність місцевої влади, соціальні теми та культура — по 7 % відповідно. У новинних випусках цього періоду не було новин про політику державної ваги, економіку, комунальні проблеми й медицину, також про освіту, науку і релігію.

У новинах філії не було висвітлено важливих подій, як відбулися в цей час у місті Полтаві. Наприклад, зростання вартості проїзду в Полтаві, плани щодо встановлення пам’ятного знаку жертвам голодоморів на місці колишнього пам’ятника Леніну, кримінальне провадження проти ректора університету імені Кондратюка Володимира Онищенка через імовірну підробку доказів.

У новинах за тиждень не було порушень стандартів достовірності та відокремлення фактів від коментарів. Усі сюжети стосувалися подій, які відбулися в день виходу новинного випуску. Хіба що припізнилася новина від 20 вересня «Полтавські параолімпійці стали призерами на чемпіонаті світу з плавання», яка вийшла за два дні після повернення спортсменів із Лондона. Журналісти повідомили, що спілкувались із чемпіонами на першому тренуванні після змагань.

Що ж до балансу думок, то бракує його, наприклад, у новині із сесійної зали облради від 17 вересня «Депутати роз’єднали “Полтававодоканал” і “Миргородводоканал”». У короткій новині є коментар голови Полтавської облради Олександра Біленького: «Ми зрозуміли, що “Миргородводоканал” потихеньку падає, об’єднуючись з “Полтававодоканалом”, ми хотіли вирівняти тариф води. В принципі ми це зробили, досягли. Але Миргород, от вони вирішили, що вони самі тепер потягнуть фінансову і організаційну складову і звернулись до нас із проханням про передачу на міський баланс, що ми в принципі і зробили», із якого можна зрозуміти, що раніше вони були окремими підприємствами, але «Миргородводоканал потихеньку падав», і тому підприємства об’єднали за їхнім проханням, а потім знову роз’єднали. Одразу після цієї цитати ведуча Карина Москаленко каже: «Нагадаємо, 21 грудня 2018, депутати обласної ради реорганізували “Миргородводоканал”, приєднавши його до “Полтававодоканалу”. Так вони хотіли ліквідувати борги миргородського підприємства за рахунок обласного бюджету, повідомив начальник обласного управління житлово-комунального господарства Едуард Рева. Ми намагаємося зв’язатися із керівництвом “Миргородводоканалу”, щоб дізнатися їхнє ставлення щодо роз’єднання миргородського підприємства від обласного». Вочевидь варто було з’ясовувати мотивацію цієї ініціативи, а не «ставлення».

Найбільше проблем із точністю й повнотою. Наприклад, у новині від 16 вересня «Водій легковика, який потрапив в аварію в Полтаві, у травматологічному відділенні» ведуча каже: «Як повідомив речник, поки правоохоронці остаточно справу не кваліфікували. Це залежатиме, каже, від ступеня отриманих травм водія легковика. Якщо травми визнають легкими, на винуватця аварії складуть адмінпротокол, покарання за це — штраф або позбавлення права керування автомобілем. Якщо середніх або тяжкого ступеня — відкриють кримінальне провадження за статтею про порушення правил дорожнього руху, що спричинили середні або тяжкі тілесні ушкодження. За це можуть накласти штраф, долучити до виправних робіт або позбавити волі». Але не зрозуміло, хто є потенційно відповідальним за аварію і може понести відповідальність.

У новині за 16 вересня «44 рази спортсмени з Полтавщини стали призерами командного чемпіонату з веслування» йдеться про численні перемоги на командному чемпіонаті з веслування на човнах «Дракон». Зокрема, що «міжнародна організація ІМА, що займається підрахунками і статистичними даними, оприлюднила офіційні результати заїздів». Що значить абревіатура ІМА, глядачам не пояснюють. Інформація про результати змагань у сюжеті подана хаотично. На завершення ведуча каже, що «українська столиця вперше приймала світовий чемпіонат з драгонботу», вперше за весь сюжет називаючи назву і рівень змагань.

А в сюжеті від 17 вересня «Вчили супроводжувати маломобільні групи населення» ведуча новин каже, що «супроводжувати маломобільні групи населення, зокрема людей з інвалідністю та пенсіонерів, вчили сьогодні в обласному центрі. Робили це на зупинці Корпусний парк представники організації, які пов’язані із людьми з інвалідністю». Що це за представники організації та як вони пов’язані із людьми з інвалідністю, в сюжеті не пояснюється. Також не розповідається, що таке «європейський тиждень мобільності», у межах якого пройшла акція. Важко зрозуміти деякі нюанси і в новині від 19 вересня «Затримали злочинну етнічну організацію». Творці матеріалу наголошують на етнічній чи національній приналежності затриманих: «правоохоронці затримали 60-річного організатора угруповування. Він уродженець Грузії, нині житель Києва» та «як зафіксували журналісти Суспільного, біля Полтавського апеляційного суду затримали представника полтавської вірменської громади Геннадія Гаджаняна». На завершення сюжету ведуча каже про те, що «коментувати Суспільному причини свого затримання він відмовився». Але в новині не говориться про те, що журналісти були на місці події, та про їхні їхні спроби отримати коментарі: протягом усього сюжету на екрані були тільки кадри із офіційної відеозйомки поліції. Також у новині не роз’яснений зв’язок між затриманням 60-річного організатора угрупування і представника вірменської громади. За даними інших ЗМІ, ці затримання пов’язані між собою.

У новинах про надзвичайні ситуації, як у матеріалі від 17 вересня «Пожежа у Новосанжарському лісгоспі через недбальство», ведуча каже: «Як повідомила речниця, вчора на Полтавщині сталося п'ять лісових пожеж. Вони також виникали у Полтавському районі», але не надає інформації хоча б щодо кількості пожеж за більший період (квартал, півроку, рік).

А новина від 17 вересня «5 нових майбутніх об’єднаних територіальних громад» побудована на зйомках сесії облради. Глядачам не пояснюють, що таке перспективний план формування територіальних громад, про який ідеться в сюжеті, на який період він розрахований, та що означає на практиці «внесення до перспективного плану формування території громад Полтавщини» п’яти нових майбутніх ОТГ.

Подібні запитання виникають до інформації в новині від 18 вересня «Дитячий майданчик планують відкрити у полтавському парку».При цьому в новині не уточнюється дата ані дня міста, ані відкриття майданчика. Окрім цього, каже кореспондентка Каріна Попова, «цей дитячий майданчик створюють в рамках проекту інтегрованого розвитку міст України “Полтава 2030”. Обладнання для обласного центру привезли із Фінляндії, каже Юрій Левченко». Проте інформації про проєкт бракує.

«UA: Суми»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5,36 бала із шести можливих.

Загалом експерти проаналізували 31 новинний сюжет. Найбільшу частку становили спортивні матеріали (16 %), а також новини про кримінальні події та діяльність правоохоронних органів і з місцевого суспільно-політичного життя (по 13 %). По 10 % припало на висвітлення діяльності місцевої влади та культурних заходів, по два сюжети (6 %) стосувалися теми освіти й науки, економіки та надзвичайних подій. Комунальним проблемам, соціальній тематиці та релігії присвячено по одному сюжету (3 % по кожній темі.) Практично не було в проаналізованому контенті проблемних сюжетів, а також новин із життя області поза межами Сум.

Низку тем, які висвітлювали інші місцеві ЗМІ, канал оминув. Так, у підсумкових випусках не було жодного матеріалу, який стосувався би тематики війни на Донбасі. Пропустили повернення додому у Шостку звільненого з російського полону моряка Богдана Небилиці. Хоча за тиждень до того дали сюжет про звільнення моряків та їхній приїзд до Києва. Цілком оминули тему заяви СБУ про затримання на Сумщині подвійного агента ФСБ. Як виявилося, попри заяву, про підозру у справі нікому не повідомили, і темою зацікавилося навіть «Рад

Залишили без уваги і скидання нечистот у місцеве Безіменне озеро. Глядачів інформували про зміну погоди й рівень пожежної небезпеки, але забули про вагомішу для людей інформацію, таку як, наприклад, хлорування води. Так само оминули інформацію про встановлення табло-радарів для нагадування водіям про безпечну швидкість.

Із дотриманням стандартів ситуація краща, але є зауваження щодо балансу думок. Наприклад, у сюжеті від 19 вересня «На незаконну будівлю продовжують завозити будматеріали» журналісти посилаються на відмову давати їм коментар телефоном, але не чітко зрозуміло, чи їм повністю відмовили у коментарі, чи хотіли особистої зустрічі. Ведуча каже: «Як повідомив телефоном нам заступник начальника Держархбудконтролю Сум Валерій Скоромний, на сьогодні інспекція ще не встановила власника приміщення, щоб вручити рішення про демонтаж. Світлана Вардаєва та Ігор Касьяненко (замовники реконструкції приміщення. — Авт.) говорити з нами телефоном відмовились».

А в сюжеті від 16 вересня «Гроші, які дали на розвиток громад, не забиратимуть», використовують синхрон за участю міністерки фінансів, а замість позиції місцевої влади дають досить розмитий бекґраунд у переказі ведучої: «Нагадаю, листи від казначейської служби місцеві громади почали отримувати з початку вересня. Гроші доручив забрати Мінфін. Так, за словами консультанта Офісу реформ регіонального відділення асоціації міст України Карена Агаджанова-Гонсалеса, загалом на Сумську область було заплановано залучити 75 мільйонів гривень субвенції». До того ж, у сюжеті порушено і стандарт відокремлення фактів від коментарів. Ведуча каже, що «через казначейство Мінфін попросив місцеві громади по всій Україні віддати сотні мільйонів гривень». Таким чином, інтонаційно пом’якшується доручення Мінфіну на вилучення фінансування із громад.

Немає балансу думок, а отже й повноти інформації в сюжетах із судів. У сюжеті від 16 вересня «Юнаку, якого обвинувачують у зґвалтуванні дівчини, продовжили запобіжний захід» немає коментаря сторони обвинувачення, не зрозуміло, чи визнає вину підозрюваний. Можливо, про це йшлось у попередніх сюжетах, але бекґраунду бракує. До того ж захисник підозрюваного й захисник потерпілої висловлюються щодо різних тем. Перший оцінює обраний запобіжний захід (невідомо, як його оцінює захист потерпілої). Другий просто переказує хід засідання.

У сюжеті від 17 вересня «Презентацію схеми теплопостачання міста Суми відклали» є коментарі всіх сторін, але схоже, що журналісти просто висмикнули їх із виступів на нараді, не подбавши про те, щоби глядач щось зрозумів. Наприклад, замість попросити окремий коментар, після наради дають виступ чиновника, який звучить так: «Ми по тому варіанту, який у нас був розроблений і представлений нашому замовнику, ми одержали декілька листів, які стосувалися тіх зауважень, які висувалися до того варіанту схеми теплопостачання. Сформували оцей варіант і все інше, що було у нас за тією, це тією схемою, яку ми представляли вам для розгляду, ми її записали, так би мовити, в додаток. Навіщо? Тому що там, ну, більш повно і надані результати розрахунків, і все, і все. Тут палучілися сухіє цифри». Також немає вичерпного бекґраунду з поясненням, у чому важливість затвердження нової схеми.

На набір коментарів у сюжеті без зрозумілого інфоприводу схожий сюжет від 17 вересня «Обов’язкову шкільну форму продовжують носити в сумських школах». Схоже, ніякої проблеми в цій ситуації немає — форма всіх влаштовує.

У сюжеті від 19 вересня «У селі Мар’їне Сумського району розпочалася спортивно-патріотична гра» не кажуть, хто конкретно є організаторами заходу. Можливо, оскільки захід проводиться не перший рік, журналістам відомо, що це Молодіжний націоналістичний конгрес та Управління молоді та спорту Сумської ОДА, але глядачам цього не кажуть. У сюжеті від 19 вересня «До Міжнародного дня студентського спорту організували легкоатлетичну естафету» теж не вказано, хто організовує естафету й нагородження.

У сюжеті від 20 вересня «Гуманітарний вантаж прибув до Сум зі швейцарського міста Волен» немає ані коментарів тих, для кого важлива ця допомога, ані управління соціального захисту. Не зрозуміло взагалі, що саме за допомога й на яку категорію громадян розрахована.

У сюжеті за 20 вересня «Сумська школа №12 влаштувала благодійний вечір» не дотримано стандарту повноти, адже немає коментаря чи бекґраунду про пацієнтів чи заклади, які лікують дитячу онкологію — саме для них проводили цю акцію.

«UA: Харків»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики — 5 балів із шести можливих.

Найбільше сюжетів (22 %) стосувалося кримінальної тематики. 16 % матеріалів у випусках були присвячені місцевій політиці та суспільному життю регіону. На комунальні проблеми припало 13 % новин. Діяльності місцевої влади, надзвичайним подіям, освіті та науці припало по 10 %. Темам культури присвятили два сюжети, або 7 %, а соціальним темам — лише 3 %. Поза увагою журналістів цього тижня залишилися теми політики України, економіки, війни на Донбасі, реформ, релігії, медицини та спорту.

Новинарі каналу залишили поза увагою деякі важливі для жителів регіону теми. Наприклад, новину про поновлення на посаді люстрованого харківського прокурора. Крім того, 17 вересня на засіданні комісії з питань житлово-комунального господарства, благоустрою та інженерної інфраструктури Харківської міської ради йшлося про те, що Міністерство фінансів України відповіло на звернення Харківської міської ради щодо компенсації різниці в тарифах, яку вирішили покласти на споживачів. Ця тема надзвичайно актуальна для городян. Зважаючи на те, що у випусках новин за аналізований тиждень відсутні будь-які спортивні події, то новина від 20 вересня про те, що харків’янка виборола «золото» чемпіонату світу із фехтування на інвалідних візках, була б актуальною. Того ж 20 вересня СБУ повідомила про затримання на хабарі в Харкові керівника центру роботи з іноземними студентами.

Майже не було порушень балансу думок та оперативності. Найбільше зауважень до повноти новин та їхньої точності. Скажімо, в сюжеті від 17 вересня «Від удару електричним струмом загинув чоловік» у короткому повідомленні йдеться, що «на Холодній горі від удару електричним струмом загинув чоловік. Сталося це по обіді на вулиці Полтавський шлях. Про це повідомив директор Центру екстреної медичної допомоги Віктор Забашта. Тіло чоловіка знайшли біля трансформаторної підстанції. Ось так це місце виглядає о 5-й вечора. Тут працюють поліцейські. Як розповіла речниця поліції Харківщини Олена Баранник, загиблому 63 роки. Він проводив ремонт на підстанції. Зараз обставини загибелі чоловіка встановлюють слідчі». У матеріалі немає достатньої інформації про загиблого та організацію, де він працював.

Є проблеми з посиланням на джерела інформації. Як-от у сюжеті від 16 вересня «Конфлікт на вулиці Римарській»: «Травми отримали двоє правоохоронців. Проти них застосували газові балончики. Поліція скрутила та відправила до райвідділу сімнадцятьох чоловіків. Трьох затримали, інших відпустили. Сьогодні затриманим вручили підозри за статтею погроза або насильство щодо працівника правоохоронного органу», — каже журналістка, не називаючи джерела, з якого отримала інформацію.

Така ж вада притаманна й сюжету від 16 вересня «Марш рівності у Харкові». Зокрема, ведуча каже: «Марш Рівності мав йти Сумською до майдану Конституції», не вказуючи джерела цієї інформації. Або ж візьмімо матеріал від 17 вересня «Побитий після акцій школяр написав заяву до поліції», у якому журналістка підсумовує: «Кореспонденти Суспільного зв’язалися з представниками всіх чотирьох організацій. Причетність своїх прихильників до побиття школяра у саду Шевченка вони заперечують», не кажучи, хто саме в організаціях заперечував.

Прикладом порушення стандартів точності й достовірності є сюжет від 19 вересня «Ускладнення руху через будівництво нової дороги». «За попереднім проектом посадовців, нова дорога з’єднає проспект Ювілейний з вулицями Шевченка та Моїсеєвською. Проходитиме вона поряд із Метромостом», — узагальнює ведуча анонімних «посадовців».

Прикладом порушення стандарту точності й повноти інформації є сюжет від 17 вересня «Будівництво об’їзної дороги в Лозовій», де кореспондент використовує неконкретні означення часу на кшталт «вчора», «два роки тому», «напередодні» та інше. «Відкрили дорогу напередодні. Ось кадри з відкриття. Її протяжність 1 кілометр 600 метрів. Із наданих грошей витратили 44 мільйони, говорить Турченко», — каже ведуча.

Проблеми з балансом є в матеріалі від 20 вересня «Тимошко планує звернутися до Генпрокуратури». «Володимир Тимошко буде добиватися відновлення на посаді директора управління державного бюро розслідувань у Полтаві. Бюро курує три області: Полтавську, Харківську та Сумську. Телефоном він розповів кореспондентам Суспільного, у четвер його не допустили до роботи. Такі дії керівництва ДБР, за словами Тимошка, порушують дві статті кримінального кодексу: невиконання судового рішення і виконання завідомо незаконного наказу», — йдеться в ньому. Попри очевидно конфліктну ситуацію, яка до того ж матиме розвиток («На наступному тижні він та його захисниця Лариса Матвєєва планують звернутися до виконавчої служби та Генпрокуратури»), коментаря представників відомства немає і про спробу отримати його не йдеться.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», і не мають офіційного характеру.

Ця публікація підготовлена за фінансової підтримки Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) через Посольство Швеції в Україні. Зміст даної публікації є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в публікації, не обов'язково представляють позицію Шведського агентства міжнародного розвитку (SIDA) чи Уряду Швеції. Методологію проведення моніторингу викладено тут.