Як Богдан Буткевич заклеїв рот скотчем Наталі Соколенко, або (Не)серйозно про кандидатів у президенти

Як Богдан Буткевич заклеїв рот скотчем Наталі Соколенко, або (Не)серйозно про кандидатів у президенти

10:52,
26 Січня 2019
10217

Як Богдан Буткевич заклеїв рот скотчем Наталі Соколенко, або (Не)серйозно про кандидатів у президенти

10:52,
26 Січня 2019
10217
Як Богдан Буткевич заклеїв рот скотчем Наталі Соколенко, або (Не)серйозно про кандидатів у президенти
Як Богдан Буткевич заклеїв рот скотчем Наталі Соколенко, або (Не)серйозно про кандидатів у президенти
Новий проект на «Українському радіо» «А серйозно?» спонукає включити критичне мислення не тільки щодо заяв кандидатів у президенти, а й щодо розповідей самих ведучих.

Серед моїх знайомих є подружжя журналістів. Вона — дочка директора школи, вихована, інтелігентна, ніколи не дозволить собі сказати лайливого слова чи грубо пожартувати. Він — син поетки, гострий на язик; тільки й шукав би скандали, провокації, за чорним гумором до кишені не лізе. Якось вони обоє вирішили боротися за чистоту своєї багатоповерхівки й почали з оголошення із проханням викидати листівки з поштових скриньок у ящик. Спершу спробувала вона. Її оголошення було у стилі «дякуємо за чисті узбіччя». Минув тиждень, і жоден мешканець будинку не викинув папір у ящик. Перший поверх традиційно був засипаний сміттям. Тоді за справу взявся він, написавши різко, з перцем, мовляв, агов, приберіть за собою сміття, досить жити в лайні. І диво сталося. Ящик уже за день майже наповнився листівками, які ще вчора всі лежали на сходах та у фойє.

До чого я веду. Подружжя могло би заощадити час на свій соціальний експеримент, якби послухало нову програму «А серйозно?» на «Українському радіо» з Наталею Соколенко та Богданом Буткевичем і, об’єднавши зусилля, стартувати разом. Проект виходить щопонеділка з 14 січня о 19:10 і присвячений виборам. У ньому Наталя Соколенко — інтелігентна ведуча, а Богдан Буткевич — іще той бешкетник перед мікрофоном.

Фото: Олексія Темченко

«У цій програмі ми спробуємо серйозно поговорити про те, що говорять політики. Ми знімаємо обгортку з тих, хто хоче використати ваш голос. Ми аналізуємо слова тих, хто хоче вашої підтримки. Ми розповідаємо, як працюють виборчі технології та як не стати їхніми жертвами. Щотижня ми будемо брати найгучніші заяви від учасників виборчих перегонів, від членів і членкинь їхніх команд, будемо аналізувати їх, щоб ви змогли критично ставитися до слів політиків», — розповідають ведучі на початку програми.

Кожен випуск складається з двох частин. У першому блоці ведучі підбирають найважливіші з їхньої точки зору передвиборчі заяви кандидатів чи представників штабів за останній тиждень і аналізують їх на предмет маніпулятивності або вкладеного меседжу. Як каже Богдан Буткевич, «розбираємо заяви політиків до кісточок». Друга частина після рекламної перерви поєднує в собі кілька дотепних рубрик: «Фейл тижня», «Джинса тижня», «Гречка тижня».

Фото: з фейсбук- сторінки Богдана Буткевича

Особисто мені приємніший аналіз заяв кандидатів у президенти та їхніх маніпуляцій у виконанні Наталі Соколенко. Але, очевидно, не всім виважений спокійний голос краще може донести інформацію. Комусь більше до душі ті ж слова, приправлені сміхом і видовищними вигадками Богдана Буткевича.

Наприклад, у першому випуску Наталя Соколенко розповіла про заяву Анатолія Гриценка, яку він зробив під час форуму «Демократичних сил», коли його висунули кандидатом у президенти. Тоді Гриценко сказав: «Маю намір як президент підтримувати всі зусилля НАБУ, САП та ДБР у боротьбі з корупцією. Суддів-хабарників більше не буде. Руки повідрубую. Фігурально» (цитата з censor.net.ua). Проте ведуча опустила слово «фігурально» і зробила осердям розповіді фразу «повідрубую руки». Вона згадала аналогічну заяву нинішнього Президента Петра Порошенка від 12 жовтня 2017 року й назвала слова Гриценка «таким собі плагіатом». Порошенко тоді заявив: «Нікому не дозволю красти в армії. Ті, хто буде красти в армії, руку повідрубую. Це позиція Президента». Ведучу не влаштовує, що Гриценко і Порошенко не розповіли, як вони боротимуться чи вже борються з корупцією відповідно до Конституції України, а вдалися до «відрубування рук», що можуть собі дозволити якісь садисти, але аж ніяк не Президент. Богдан Буткевич продовжив розповідь, перевівши її у фарс. Він запропонував політикам краще відпилювати руки ниткою, так буде довше і болісніше, при тому робити це у прямому ефірі і стримити у фейсбуку.

Таких жартів від ведучого вже в перших двох випусках назбирається з десяток. Більшість із них стосується його напарниці. То вона «пані зрадофілка», то він просить її сховати електрошокер, то каже, що заклеїв їй рот скотчем у боротьбі за мікрофон і нарешті може виговоритися у прямому ефірі. Та інколи його жарти стосуються слухачів. Коли зайшла мова про газети, де публікують замовні статті без позначки, що це реклама, Буткевич радить збирати їх, бо «у господарстві пригодяться, раптом туалетний папір закінчиться». Інколи він намагається пожартувати про когось із героїв випуску, назвавши, до прикладу, колишнього члена Партії регіонів «колишнім ригом».

Жарти жартами, а з ними варто бути дуже обережними, бо ж межа надто тонка, вилетіло слово у прямому ефірі, а завтра «Українське радіо» може отримати позов до суду про захист честі.

А якщо не позов, то листа від слухачів, щоб ведучі говорили в ефірі грамотно. Після того, як Наталя Соколенко вжила черговий англіцизм, Буткевич попередив її про прискіпливих слухачів, які пишуть у редакцію «Українського радіо» листи, де перелічують вжиті в ефірі помилки ведучих. Та насправді це йому краще не забувати про культуру слова і правильну вимову. Уже згадану фразу про боротьбу з корупцією Буткевич примудрився спотворити на «повідрубаю руки». Дурний приклад заразний, після нього і Соколенко вжила «повідрубаю».

Ведучі регулярно обговорюють заяви Петра Порошенка і дії його помічників. У другому випуску вони присвятили рубрику «Фейл тижня» (перекладають це як «Провал тижня») агітаційній кампанії Петра Порошенка. Наталя Соколенко розповіла про те, що на рекламному білборді на підтримку Петра Порошенка розмістили фотографію священика Бучацької єпархії Української греко-католицької церкви Ігоря Джиджора без його згоди на використання в політичній рекламі.

Фото: сайт ternopillive.com.ua

Він, правда, давав письмово згоду на «розміщення на бікборді свого зображення, не маючи на увазі брати участь у політичній рекламі».

 

Фото: pravda.com.ua

Цю розписку оприлюднив у своєму блозі на «Українській правді» політолог, який співпрацює з Адміністрацією Президента, Віктор Уколов. Соколенко висміяла команду Президента, яка намагається втягнути в рекламу всіх, хто їй сподобається. Висміяла й Віктора Уколова, який опублікував дозвіл отця Ігоря Джиджора, чого, за її словами, не мав би робити, бо це вже порушення приватного листування. Хоча це не приватний лист, арозписка священика на прохання голови Монастириської райдержадміністрації Тернопільської області Степана Бойка, який займався організацією рекламної зйомки.

На цьому ведучі не завершили аналіз діяльності Петра Порошенка. Богдан Буткевич, наскільки йому вистачає акторського таланту, процитував Петра Порошенка під час візиту в Черкасах, коли чоловік із натовпу на ім’я Олег Лисак запитав його про боротьбу з корупцією. «Ідіть в церкву і поставте свічку», — відповів йому Порошенко, назвавши його «москальським провокатором, який хоче розділити Україну» і який не вивчив українську мову. Добре, що ведучі повиловлювали проколи Президента, але чи годяться вони для їхнього проекту, присвяченого виборам? Адже Петро Порошенко не зробив заяви, що буде балотуватися й не подав документів до Центральної виборчої комісії на участь у президентських виборах. Поки що.

Наталя Соколенко та Богдан Буткевич роблять добру справу, займаючись медіаграмотністю в цьому проекті. У двох випусках вони детально розповідають, що таке джинса: «Це такий журналістський матеріал, який виготовлений тому, що хтось зателефонував (політик, прокурор, суддя) і сказав зробити хороший сюжет про нього або про когось поганий. Або хтось заплатив і не позначив, що це реклама. Медіаексперти, які оцінюють, чи це джинсовий матеріал, не зловили журналіста, тому називають такі матеріали “з ознакою політичної чи економічної замовності”». Також ведучі неодноразово спонукають слухачів критично мислити, не вестися на «гречку» — щедрування, після якого збирають підписи за Руслана Кошулинського, чи на путівки в «Буковель» від Олександра Шевченка, або й на можливість стати дружиною кандидата у президенти Ігоря Шевченка, бо інакше не зможуть тверезо проголосувати.

Фото: скріншот з фейсбук-сторінки Людмили Лінник

Фото: скріншот фейсбук-сторінки Олександра Шевченка

Фото: скріншот фейсбук-сторінки Ігоря Шевченка

Проект «А серйозно?» може не всім сподобатися, але однозначно його хочеться дослухати до кінця, і часом навіть іще раз переслухати й поділитися посиланням на зібрану в ньому інформацію. Тому не завадить команді «Українського радіо» попрацювати на тим, щоб запис програм нарешті був доступний на додатку для ґаджетів suspilne.radio — це як мінімум. А як максимум, якщо Богдан Буткевич не пожартував і вони справді працюють у прямому ефірі, то не завадила би трансляція у фейсбуку, а можливо і на одному з телеканалів Суспільного.

Фото: з Фейсбук-сторінки UA:Українське радіо

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду