Генпродюсер Дмитро Хоркін: ми повернули культовість «Українському радіо»

Інтерв’ю опубліковане на сайті «Українського радіо». Весь ефір можна послухати тут

 Що стало визначальним у прийнятті пропозиції стати генеральним продюсером UA: Українське радіо?

 Одна моя колега, вона теж продюсер цифрових платформ, Тетяна Кисельчук, і вона каже: у тебе класична схема — яку вона прочитала в книжці — коли листоноша стає директором пошти. Тут вийшло так, що я же починав і усе робив. Я вів лінійні ефіри прямі, я був кореспондентом. Я навіть певний час читав новини. Був бренд-войсом. Я робив спеціальні проекти на всіх каналах — від іномовлення російської редакції Українського радіо, евакуйованої редакції Голосу Донбасу. І з періоду десь 2014-го року мені починали пропонувати керівні посади. От Голос Донбасу, то мені пропонували стати головним редактором. Я відмовився.

Чому?

 А я не хотів. Мені більше подобається творча робота. І я вільний. А по-друге, я, якщо сказати так, на що людей спонукає особисто прийняти рішення стати керівником — це значить більший статус, більше грошей. А я виступаю. Я веду концерти. Скажімо, в мене є гонорари. Не було сенсу через гроші йти на керівну посаду. А коли на радіо сталися великі такі зміни і Українське радіо увійшло до складу Національної суспільної телерадіокомпанії разом зі своїми телевізійними колегами, із 26-ма регіонами. І це великі зміни. Я дуже хвилювався.

От що далі? Які будуть зміни? І от нова команда, вони шукали людей, які тут, всередині колишньої Національної телерадіокомпанії України. І кілька людей мене пропонували. Я ж спочатку відмовлявся. Але шукали, тому що для багатьох телевізійних колег радіо — це щось таке невідоме. І вони думали, ну хай знайдуть якогось місцевого з радіо, який сам бовтається із цими радійниками. І так вони знайшли. І він два роки от із цим клопочеться.

Я дуже сильно хвилювався і це теж мене спонукало піти на це, що можуть люди, які не працювали на Українському радіо, не знають його специфіки, не знають от цієї магії цього приміщення Хрещатик, 26 у самому центрі Києва. Це привабливе місце, яке можна забудувати, продати, здати все в оренду… Я гадав, що почнуться знову ці розмови, які у нас за кожної зміни влади на радіо, за кожної. Про те, чи потрібні ці радіо-ансамблі. Я думаю, що найбільша зараз реальна заслуга — це те, що ми крізь оці всі шторми, цунамі, землетруси цих змін, які відбулися, титанічні зрушення, ми зберегли ці ансамблі всі і всі радіоканали.

За ці два роки роботи для тебе особисто, що ти вважаєш, що втілено вже добре, а що ще потребує такого детального опрацювання?

 Передусім, ми йдемо в напрямку, і наші віддані радіослухачі, які слухають нас давно і для яких це з дитинства була необхідність, мастхев слухати канали Українського радіо, — це повертати культовість Українського радіо. І ми це зробили і вже робимо. Перший канал у нас, згідно з дослідженнями Kantar, Internews Network — є номер один, із великим відривом, розмовним радіо в Україні.

Серед усіх розмовних станцій з великим відривом і в Києві, і по всій Україні. Радіо Культура — унікальний проект. Зараз ця станція є і на цифровій платформі, є і додаток suspilne.radio. Промінь нарешті стає молодіжним радіо, де щодня приходять зірки шоу-бізнесу. Тобто це ж не геронтологічний клуб, як це було ну ще років п’ять тому.

Наш комплекс радійний міститься в самому центрі міста. Як важко було, щоб утримати його на цьому місці?

 Я думаю нашим радіослухачам важливо, щоб ми створювали хороші радіопередачі. Ти коли прийдеш до стоматолога і він, перед тим, як почати тобі ставити пломбу, буде розповідати про те, як важко він захищав диплом, як важко йому от ця бормашина давалась. Тобто нашим радіослухачам цікавий контент.

Ми створюємо контент, ми оберігаємо радіо і розвиваємо «Українське радіо» для вас, наших радіослухачів. А те, що залишається важливе поза кадром — нехай уже залишиться у нас поза кадром.

Джерело: сайт ukr.radio, весь ефір можна послухати тут

Фото: Світлана Григоренко

comments powered by Disqus