Другого жовтня колегія Державного комітету телебачення і радіомовлення підтримала План заходів щодо реалізації проекту створення єдиної радіомережі Українського радіо. За цим проектом, ФМ-мережі Національної радіокомпанії України та обласних державних телерадіокомпаній має бути об'єднано. На цих частотах НРКУ отримає 20 годин мовлення на добу, ОДТРК - 4 години. Поки тривало засідання колегії, перші п'ять ОДТРК вже переоформили свої ліцензії в Національній раді з питань телебачення і радіомовлення.

Про намір реалізувати цей проект уперше оголосив 5 вересня 2014 року голова Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Юрій Артеменко на спільній робочій нараді керівників Держкомтелерадіо, Національної ради та обласних і регіональних ТРК.

За задумом державних відомств, має бути створено єдину радіомережу, на якій транслюватимуть свої програми НРКУ та ОДТРК, розподіляючи ефір: 20 годин - для НРКУ, 4 години - для ОДТРК. План передбачає розширення мережі шляхом прорахунку і надання нових частотних присвоєнь.

«Ми плануємо створити єдину радіомережу, на якій транслюватимуть свої програми НРКУ та ОДТРК, розподіляючи ефір таким чином, щоб актуальна інформація загальнонаціонального і регіонального значення своєчасно й у повному обсязі доводилася до слухачів у зручний для них час», - зазначив голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко.

Для початку Держкомтелерадіо та Нацрада склали перелік із 12 ОДТРК, які володіють ліцензіями на цілодобове ефірне мовлення в ФМ-діапазоні. Їм запропонували, а точніше наказали переоформити їхні ліцензії на цілодобове мовлення на 30 радіочастотах у тих населених пунктах, де НРКУ не має мовлення. Це Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Луганська, Львівська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Хмельницька та Черкаська ОДТРК.

Частоти ОДТРК з цілодобовим мовленням, від якого вони мають відмовитися:

Колегія підтримала рішення затвердити нові сітки мовлення для ОДТРК. В них залишається 4 години ефіру на добу в проміжках часу 8:10-9:00, 10:10-10:20, 12:10-12:20, 13:10-15:00, 16:10-16:20, 18:10-19:00. Колегія рекомендувала гендиректорам ОДТРК прискорити подання документів до Нацради.

Водночас колегія рекомендувала НРКУ до 13 жовтня 2014 року подати до Нацради документи щодо передачі 4 годин мовлення (за сіткою, вказаною вище) для ОДТРК на ФМ-передавачах ФМ-діапазону першої програми Українського радіо.

Виконання плану розпочалося ще до ухвалення рішення колегії. До 25 вересня ОДТРК мали подати до Нацради документи на переоформлення ліцензій. Станом на 2 жовтня документи подали Житомирська, Запорізька, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Херсонська, Черкаська ОДТРК. 2 жовтня, поки засідала колегія Держкомтелерадіо, Нацрада переоформила перші п'ять ліцензій - Житомирської, Запорізької, Сумської, Тернопільської та Херсонської ОДТРК, до документів яких у неї не було зауважень.

Цікаво, що в ОДТРК залишаються частоти, не потрібні НРКУ. Це як окремі відрізки часу, так і подекуди цілодобовий ефір. Наприклад, у Сумської ОДТРК залишилися цілодобове мовлення в Лебедині й Конотопі (хоча ці міста спершу входили до переліку тих, де обсяг мовлення ОДТРК мало бути зменшено), у Запорізької ОДТРК залишилося по 12 годин на добу в Токмаку і Дніпрорудному.

Одним словом, у керівництва ОДТРК з'явився новий головний біль, як запрограмувати сітку таким чином, щоб забезпечити то дві, то чотири, то 12 годин ефіру на день.

Плани розширення

За словами Юрія Артеменка, мережа НРКУ охоплює до 30% території областей, ще 30% покриття мають ОДТРК. Решту покриття Нацрада хоче забезпечити для Українського радіо за результатами конкурсу.

11 вересня Нацрада замовила в ДП «Український державний центр радіочастот» прорахунок 25 частотних присвоєнь в ФМ-діапазоні для потреб НРКУ:

За законом, ефірні частоти розподіляються лише на конкурсній основі. У минулому Національна радіокомпанія України неодноразово замовляла прорахунок ФМ-частот, але практично ніколи не вигравала їх у великих містах: Нацрада з невідомих причин надавала перевагу різним комерційним мовникам. Також в історії державних мовників бували випадки, коли ОДТРК відмовлялися від ліцензій на користь НРКУ, але внаслідок конкурсу цей частотний ресурс отримувала аж ніяк не НРКУ, а, наприклад, радіо «Шансон». Чи є гарантія, що цього разу конкурс приведе до перемоги саме НРКУ?

Представники державних мовників, із якими спілкувалася «Телекритика», вважають, що цього разу Нацрада нарешті віддасть перевагу НРКУ. До цього спонукатимуть публічні обіцянки представників регуляторного органу, а також те, що ресурс ОДТРК і НРКУ, зрештою, стане надбанням суспільного мовника. А який же суспільний мовник без частот?

За і проти

Від задуму Держкомтелерадіо й Нацради однозначно виграють НРКУ і половина ОДТРК, які отримають на частотах НРКУ по 4 години мовлення, якого раніше не мали. Водночас постраждають від цих рішень половина ОДТРК, які втратять цілодобове мовлення, отримавши натомість по 4 години на добу.

Генеральний директор Закарпатської ОДТРК Валерій Мещеряков належить до числа тих керівників ОДТРК, яким є що втрачати. «Ми дуже багато зусиль і коштів вклали в розкрутку нашого радіо "Тиса FM". Якби ще рішення керівництва було підкріплено якоюсь соціологією про непопулярність обласного радіо, я б міг це зрозуміти. Але в нас зовсім інші дані: ми входимо до числа найпопулярніших радіостанцій області. І не факт, що наші слухачі слухатимуть НРКУ», - пояснює він.

Друге його застереження - це технічна складність забезпечення мовлення за новою сіткою. «У нас є п'ять частот. На трьох частотах, де ми мали по 24 години на добу, у нас забирають 20 годин. У Хусті ми маємо 12 годин на добу (ділимо частоту з "Мелодією"), в Ужгороді маємо 19 годин на добу - ці обсяги в нас залишаються. З технічної та організаційної точки зору нам буде складно програмувати ефір», - додає він.

На думку пана Мещерякова, було би правильніше замість забирати частоти в ОДТРК, прорахувати і надати їх НРКУ під час конкурсу. «А забирати в громади те, що створювалося важкою працею, знищувати вже відомі бренди - це, на мою думку, неправильно», - вважає гендиректор Закарпатської ОДТРК.

«Фактично ми втрачаємо регіональне мовлення. Адже чотири години, які нам залишають, - це зовсім мало. Українське радіо буде загальнонаціональним мовником. Але оскільки я працюю в системі Держкомтелерадіо, я вимушений підкоритися рішенню керівництва. Хоч як менеджеру мені це рішення неприємне», - резюмує пан Мещеряков.

Голова ради генеральних директорів державних телерадіокомпаній, генеральний директор Київської державної регіональної телерадіокомпанії Олександр Савенко, навпаки, в цілому підтримує плани Держкомтелерадіо і Нацради. «В рішення колегії Держкомтелерадіо є переваги й недоліки, але переваг значно більше. Головна полягає в тому, що українське радіо в особі НРКУ, яка виготовляє якісний продукт, врешті-решт буде почута, чого раніше не могло бути через брак її технічних можливостей. І це правильно, що НРКУ врешті-решт отримає ті можливості, які із самого початку мали приватні радіокомпанії», - каже він.

Що стосується ОДТРК, то тут питання двояке, зауважує пан Савенко. «Думка, про те, що ті наші колеги, які вже призвичаїли свій інформаційний режим до 24-годинного мовлення, зазнають збитків від рішення, може бути правдивою, а може - перебільшеною (тут постає питання, чи всі вони можуть осилити ці обсяги мовлення). Так само, як і думка про те, що вони можуть втратити частину своїх слухачів. На мою думку, вони не втратять - просто будуть менше працювати на частотах», - вважає він.