Те, що зараз відбувається навколо мене, вважаю зведенням рахунків за мою активну позицію.

Моя заява у фейсбук влітку минулого року про наші навантаження і мізерну зарплатню неабияк роздратувала всіх тих, хто вважає, що дзвінки слухачів – це не показник рейтинговості регіонального мовлення...

Отож, влітку мене звинуватили у розкритті усіляких «таємниць», хоча інформація про розмір зарплати на Суспільному є цілком публічною.

Щоб змалювати вже повну картину, мушу зазначити, що перед цим був листопад 2018, коли на загальних зборах представників трудових колективів регіональних філій Суспільного я самовисунулася у члени редради ПАТ «НСТУ» і неочікувано перемогла.

І, як виявилося, стала більмом в оці , бо не мовчала. Пам'ятаю досі той показовий допит після публікації в фейсбук. Інакше й не назву. Мене тоді покликали у кабінет генпродюсера( хто не знає – це у Луцьку, на Словацького), а в ньому чекали до десяти осіб (керівників підрозділів нашої філії). Комусь було мулько від того судилища, а хтось , можливо, й кайфував, але я їм усім мала розповісти, чому мене не влаштовує зарплата, непрозоре нарахування премій і тд. Тобто мала відзвітувати про пости у публічному просторі. Більше того – подумати про те, щоб залагодити ситуацію!!! Запис розмови є. #свободаслова ні, не чули...

А в середині січня 2020 року на зборах колективу Волинської дирекції я знову публічно виступила (наживо) і закликала всіх присутніх, в тому числі продюсера і менеджера, боротися зі скороченнями і маніпуляціями реформаторів з Києва, просила відстоювати кожного працівника! Відстояли....

Регіональне, Волинське радіо, зникне! Як і в решті філій, там має залишитися три журналісти на два відрізки – на 12.10 і 17.10. На місці «кроять» на свій розсуд. Звісно, незручних і тих, хто має свою думку,– за борт! Працюють за старими схемами, нічого нового!

Очікую, що зараз мою роботу знецінять, шукатимуть в ній «воші» і тд. Вперед!

На жаль, сторінку «Українського радіо.Луцьк» у ФБ знищили столичні реформатори, а нового нічого так і не запропонували. Так буде і з радіо, бо керівники на місцях бездіють – шкода крісла і зарплатні, а працівники мовчать, адже залишаться без роботи.

Я не збираюся мовчати, хоча в разі скорочення, йду в нікуди! Я не робитиму вигляд, що все ОК і я не помічаю нелюдського ставлення і не бачу підкилимних домовленостей.

Прийде і ваш час, панове реформатори як столичні, так і місцеві! Принаймні мені дивитися у вічі людям не соромно! А вам?

P.S

Маю філологічну освіту, стаж роботи у журналістиці більше 20 років. Починала працювати (1995 рік, липень) на радіостанції «Луцьк», згодом Волинське обласне радіо, де, до речі, працював у той час і Костянтин Лоцман (продюсер Волинської філії НСТУ – Ред.), далі – коментатором в одній із приватних радіостудій, потім на радіо «Ера ФМ» ( позаштатом), а з 2011 року і по грудень 2018 року – власним кореспондентом «Українського радіо» у Волинській області. З грудня 2018 року і дотепер – філія ПАТ «НСТУ» ( Волинска регіональна дирекція).

На радіостанції була музичним редактором, на обласному редактором відділу інформації.

Все життя одним словом з радіо.

Упродовж своєю діяльності на радіо отримувала багато подяк і грамот, остання, яку отримала на філії у 2019 року –  диплом за 3 місце третього конкурсу журналістських матеріалів на гендерну тематику в номінації «Найкраща аудіопередача» ( USAID, Internews, ВОГО «Гендерний центр», Волинський прес-клуб).

Світлана Мех уперше опублікувала свій погляд щодо ситуації з регіональним радіомовленням Суспільного у регіоні на своїй Фейсбук-сторінці.