Зокрема, «Українське радіо» здобуло частоти в останніх трьох обласних центрах, у яких поки що не мало покриття: Одеса, Івано-Франківськ та Ужгород. Решта частот – у місцях, де були «білі плями» з покриттям «Українського радіо», а також у прикордонних районах.

Перший канал Суспільного радіо був єдиним претендентом на 28 частот із цих 34.

«Українське радіо» виграло частоти в таких населених пунктах:

1. 88,9 МГц у с. Кортелісах Волинської обл.
2. 89,9 МГц у смт Попільні Житомирської обл.
3. 105,7 МГц у с. Біловарцях Закарпатської обл.
4. 104,6 МГц у с. Красній Закарпатської обл.
5. 105,0 МГц у с. Нижніх Воротах Закарпатської обл.
6. 107,7 МГц у с. Нижньому Студеному Закарпатської обл.
7. 107,2 МГц у м. Ужгороді Закарпатської обл.
8. 90,2 МГц у м. Токмаку Запорізької обл.
9. 100,4 МГц у м. Івано-Франківську
10. 100,1 МГц у м. Калуші Івано-Франківської обл.
11. 100,2 МГц у м. Яремчому Івано-Франківської обл.
12. 88,1 МГц у м. Богуславі (с. Дибинці) Київської обл.
13. 95,4 МГц у м. Іванковому Київської обл.
14. 90,8 МГц у м. Кагарлику Київської обл.
15. 87,6 МГц у с. Андріївці Кіровоградської обл.
16. 90,7 МГц у смт Добровеличківці Кіровоградської обл.
17. 89,4 МГц у м. Новомиргороді Кіровоградської обл.
18. 93,9 МГц у м. Дрогобичі Львівської обл.
19. 92,2 МГц у м. Новому Роздолі Львівської обл.
20. 98,5 МГц у м. Червонограді Львівської обл.
21. 91,4 МГц у м. Одесі
22. 101,0 МГц у с. Іскрівці Полтавської обл.
23. 106,2 МГц у м. Карлівці Полтавської обл.
24. 103,7 МГц у смт Зачепилівці Харківської обл.
25. 104,3 МГц у смт Кегичівці Харківської обл.
26. 103,0 МГц у смт Високопіллі Херсонської обл.
27. 101,7 МГц у м. Скадовську Херсонської обл.
28. 100,8 МГц у м. Волочиську Хмельницької обл.
29. 101,5 МГц у м. Кам’янці-Подільському Хмельницької обл.
30. 104,2 МГц у м. Старокостянтинові Хмельницької обл.
31. 104,4 МГц у м. Варві Чернігівської обл.
32. 88,0 МГц у смт Козельці Чернігівської обл.
33. 88,1 МГц у м. Мені Чернігівської обл.
34. 103,8 МГц у м. Сновську Чернігівської обл.

Одну частоту – 99,4 МГц у Києві – Нацрада віддала «Громадському радіо», яке було єдиним претендентом на цю частоту. Суму конкурсної гарантії (120 тис. грн.) «Громадське радіо» збирало шляхом краудфандингу. Голова правління «Громадського радіо» Андрій Куликов сказав, що кошти на сплату ліцензійного збору радіостанція обов’язково знайде, і додав, що працівники «Громадського радіо» звикли працювати по кілька місяців без зарплат і гонорарів. «Громадське радіо» хоче відмовитися від УКХ-передавача в Києві, що зекономить півмільйона гривень, і цими коштами зможуть забезпечити ФМ-мовлення в Києві на початку, доки не почнуть заробляти на рекламі.

Ще одну частоту – 106,0 МГц у с. Соймах Закарпатської області – Нацрада віддала ТОВ «Радіо-Захід ФМ +» («Радіо-Захід ФМ+»). «Українське радіо» не претендувало на неї. «Радіо-Захід ФМ+» декілька місяців тому виграло частоту в Рахові. Компанія пов’язана із закарпатським соратником Віктора Медведчука Іваном Чубирком. Зараз радіокомпанія формує колектив і майданчик для мовлення, сподівається бути представленою і в інших містах Закарпатської області. Представник радіостанції пообіцяв швидко переформатуватися на інформаційну радіостанцію відповідно до конкурсних умов. Незважаючи на зауваження до програмної концепції (обсяг інформаційних передач суперечить конкурсним умовам), члени Нацради віддали частоту цій радіостанції.

«Українське радіо» представляли голова правління Національної суспільної телерадіокомпанії України Зураб Аласанія та член правління НСТУ, відповідальний за радіо, Дмитро Хоркін.

За словами пана Аласанії, «Українське радіо» виконує важливі завдання у сфері інформаційної безпеки, адже є україноцентричною радіостанцією, а також виконує функцію «оздоровлення інформаційного поля в умовно мирних регіонах». В умовах суттєвого скорочення проводового радіо збільшення ФМ-мережі дозволить не залишати людей без інформації, наголосив пан Аласанія.

Дмитро Хоркін нагадав, що «Українське радіо» за останні роки сильно змінилося в плані контенту і наповнення. Радіостанція відійшла від концепту «вінегрету» – це суспільно-політичний канал відповідно до закону. Розбудовано потужні та цитовані лінійки суспільно-політичних та економічних програм. «Українське радіо» ставить собі за мету створювати програми, які формують критичне мислення громадян – наприклад, «Еволюція виборця». Випускають програми про журналістські розслідування.

Також пан Хоркін акцентував на регіоналізації тем «Українського радіо»: «Ми маємо цілі лінійки щоденних програм, де регіональні теми, герої та проблеми виносяться на загальнонаціональний ефір. Ці програми створюються регіональними журналістами. З’являються вузькотематичні регіональні програми – наприклад, у Харкові про інклюзивність». Також «Українське радіо» випускає програми мовами нацменшин.

На шість частот у цьому конкурсі, крім «Українського радіо» претендували місцеві мовники, але програли конкурс. Член Нацради Сергій Костинський нагадав, що перевагу в конкурсі мають радіостанції Суспільного мовлення.

Зокрема, на дві частоті в Тячівському районі Закарапатської області (села Біловарці та Красне) претендувало ТОВ «Інфобайт сервіс» («Інфобайт ФМ»). Компанія працює в Тячівському районі сім років як інтернет-провайдер, має близько 10 тис. абонентів. Розвиток власного бізнесу вирішили спрямувати на запуск місцевої радіостанції.

На частоту в Нижніх Воротах на Закарпатті претендували чотири місцеві радіостанції, які мовлять на Закарпатті: ТОВ «Культурно-мистецький центр Барви» («Закарпаття ФМ»), МПП «Версія плюс» («Версія ФМ»), ПП «Радіо Слатіна-РТК» («Радіо Слатіна»), ТОВ «Радіомовна компанія “Громадське мовлення”» («Світ ФМ»). Перші три з них пов’язані спільними власниками. Частота в Нижніх Воротах покриває відрізок міжнародної траси Київ-Чоп, тому на неї було стільки охочих. Представники цих радіостанцій згадували про свій досвід роботи і контент, про наміри переформатування на інформаційне радіо для виконання конкурсних умов, про Ілона Маска в контексті розбудови технологій.

На частоту в Ужгороді претендували ТОВ «Культурно-мистецький центр Барви» («Закарпаття ФМ») і ПП «Радіо Слатіна-РТК» («Радіо Слатіна»).

На частоту в Калуші претендувала Калуська районна ТРО «Незалежність» Калуської районної ради. Вона мовила 10 років у дротах, а нині захотіла відновити радіомовлення в ФМ.

На частоту в Червонограді претендували ТОВ «Смарт медіа ессетс» («Смарт радіо») і КП «Новий двір» («Прайм ФМ. Перший муніципальний канал»). Перша компанія – власник телеканалу «Бужнет». Хочуть запустити радіостанцію, подавали заявку на прорахунок частоти і вже брали участь у конкурсі. Друга комунальна радіостудія працює з 1992 року в проводах на мережі УР-1 і хоче організуватися в телерадіокомпанію.

Перемогу «Українського радіо» Нацрада мотивувала тим, що НСТУ найкраще здатна виконати конкурсні умови. А крім того за законом Суспільний мовник має переваги перед іншими.

На частоту 100,8 МГц у Краснограді Харківської області претендентів не знайшлося, тому тут конкурс припинили. Частоту Нацрада планує винести на найближчий конкурс для розбудови місцевого мовлення, повідомив Сергій Костинський.

Одного учасника конкурсу, ТОВ «Про медіа групп» з міста Городок Хмельницької області, Нацрада не допустила до конкурсу через невчасну сплату конкурсної гарантії. Компанія подавала заявки на три частоти в Хмельницькій області.

Другий канал Суспільного радіо – «Промінь» – здобув 38 ФМ-частот, у тому числі в 15 обласних центрах, на форматному конкурсі освітньо-розважального радіо.

Третій канал Суспільного радіо – «Культура» – виграв 15 ФМ-частот, у тому числі в 9 обласних центрах, на форматному конкурсі культурно-мистецького радіо.