Ведучий програми «Війна і мир» Євген Степаненко вирушить на збори резервістів
Ведучий програми «Війна і мир» Євген Степаненко вирушить на збори резервістів
Про це сайту «Детектор медіа» сказав співведучий програми «Війна і мир», режисер-постановник, документаліст Євген Степаненко.
Він повідомив, що 4 грудня планують записати програму, яка має вийти в ефірі радіо у четвер, 6 грудня.
«Сьогодні пишемося, завтра їду», – зазначив Євген Степаненко.
Наразі невідомо, скільки часу ведучий перебуватиме на зборах резервістів. За його словами, у зв’язку з цим імовірно один ефір доведеться пропустити.
Нагадаємо, програма «Війна і мир» з Юрієм Макаровим і Євгеном Степаненком у листопаді 2018 року почала виходити у прямому ефірі на «Українському радіо». На телеканалі «UA:Перший», де раніше транслювали «Війну і мир», проект призупинили. Юрій Макаров і Євген Степаненко щочетверга з 17: 10 до 17: 50 ведуть програму «Війна і мир» у прямому ефірі зі студії «Українського радіо» на вул. Хрещатик, 26.
«Війна і мир» – це програма про втрачені можливості і набутий досвід, аналіз невдач і кроки до перемоги. Обличчя гібридної війни розкривають військові і волонтери, політики і громадські діячі, митці і науковці, анонсують на сайті УР.
Остання програма «Війни і мир» на «UA: Першому» вийшла у червні 2018 року. Програма виходила на телеканалі з січня 2015 року. Додамо, Євген Степаненко вважає, «Війна і мир» протрималася в ефірі стільки часу тому, що людям важливо не на ведучих подивитися, а розібратися у самих собі, і проект їм у цьому допомагає.
Євген Степаненко з 2014 році служив добровольцем у підрозділ спецпризначення. Брав участь у боях в різних точках Донбас, зокрема біля Донецький аеропорт, в Маріуполь та Дебальцеве. Був речником Штабу оборони Маріуполя. Після контузії став одним із засновників Перший добровольчий мобільний шпиталь імені М. Пирогова, де обіймав посаду заступника начальника штабу. За 1,5 роки роботи госпіталю медичну допомогу отримали близько 4500 пацієнтів, серед яких були як військові, так і цивільне населення, йдеться у «Вікіпедії».
Фото сайту «UA: Першого»