Творчий колектив другого радіоканалу суспільного мовника — радіо «Промінь» дізнався про неподання заявки на участь у конкурсі на вільні 16 ФМ-частот зі статті на «Детектор медіа». Після чого звернувся з відкритим листом до керівництва Національної суспільної телерадіокомпанії України, центральної філії «Українське радіо», творчого об’єднання «Промінь», представників Нацради з питань телебачення і радіомовлення та Наглядової ради НСТУ з проханням про відкриту розмову на цю тему.

21 березня 2017 року на зборах колектив радіо «Промінь» шукав, хто з керівництва винен у неучасті в конкурсі на частоти і що робити, щоби в майбутньому ситуація не повторилася. На запитання «Променя» відповідали член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Сергій Костинський, заступник гендиректора НТКУ з координації діяльності філій Михайло Шматов, директор творчого об’єднання «Промінь» дирекції НСТУ «Українське радіо» Роман Коляда, члени Наглядової ради НСТУ Тарас Аврахов, Вадим Міський і Світлана Остапа.

Напередодні зустрічі з колективом Михайло Шматов в інтерв’ю«Детектору медіа» навів аргументи, чому «Промінь» не подав заявки на участь у конкурсі на частоти й чому молодіжний канал Суспільного мовлення не міг бути одним із претендентів на перемогу.

Чому радіо «Промінь» не подало заявки на участь у конкурсі на частоти?

Завідувачка редакції соціальних програм Ярина Скуратівська від імені творчого колективу радіо «Промінь» висловила обурення неучастю в конкурсі, якийвідбувся 16 березня 2017 року. Національна рада з питань телебачення і радіомовлення розподіляла шість частот в обласних центрах і десять у великих районних центрах із потужністю передавачів від 100 до 500 Вт. Переможцями стали комерційна радіомережа «Країна ФМ» (ПрАТ «Радіокомпанія "Гала"»), яка здобула 15 частот, і нова комерційна радіостанція Radio1 (ТОВ «ТРК "Українське музичне мовлення"»), яка виграла одну частоту. За словами пані Скуратівської, «Промінь» не один день готувався до того, щоб отримати ФМ-частоти. Спеціально для конкурсу колектив розробив і запустив кілька нових проектів, щоби потрапити під музичний формат, прописаний в умовах конкурсу. «Де знаходити крайніх, хто відповідає за це рішення?» — звернулася вона до Романа Коляди, Сергія Костинського і Михайла Шматова.

Наразі радіо «Промінь» має лише одну ФМ-частоту в Гадячі Полтавської області. ПАТ «Укртелеком» вимкнуло трансляцію радіо «Промінь» і «Культура» у проводовій мережі ще 2015 року. Наразі молодіжний радіоканал суспільного мовника має 24 частоти УКХ-діапазону, які не впливають на рейтинги. Для «Променя» було вкрай важливо отримати ФМ-частоти на цьому конкурсі, інакше їхній контент не дійде до широкого кола слухачів.

Для директора творчого об’єднання радіостанції та водночас ведучого на «Промені» важливо, щоби Другий канал УР чули. Він пояснив, що не є тією людиною, яка приймає рішення стосовно подання на конкурс «Променя» на частоти. Він розповів, що брав участь в обговоренні про ФМ-частоти, «в результаті цього обговорення був направлений лист у структуру, яка знаходиться над нами, що “Промінь” мусить подаватися на конкурс». Далі, як запевнив Роман Коляда, комунікація обірвалася і стосовно рішення про неучасть він дізнався вже тоді, коли нічого не можна було зробити. «Якби мав можливість махати руками до бою, махав би», — зітхнув Роман Коляда.

Михайло Шматов спершу намагався жартувати, мовляв, «доєднаюсь до когорти злочинців, які зробили все, щоб “Промінь” не мав розвитку». «Дійсно є телефонне право, є корупція, є змова, але не між НСТУ і Нацрадою. Ми спілкуємося постійно, раз на тиждень зустрічаємося, обговорюємо шляхи розбудови «Українського радіо», — намагався заспокоїти колектив Михайло Шматов.

Він нагадав, що на всіх конкурсах, на які подавався Перший канал «Українського радіо», він отримував частоти. У цьому випадку були особливі умови: треба було прийняти рішення йти на конфлікт або не йти. За його словами, «Промінь» міг мати проблеми, взявши участь у конкурсі й вигравши його, в першу чергу через те, що в радіостанції не прописана концепція. Для пана Шматова не зрозуміло, що таке молодіжна станція — музична, розмовна, комбінована? Це буде вирішувати голова правління НСТУ, якого Наглядова рада має обрати на конкурсі 10 квітня 2017 року.

За даними пана Шматова, мережа ФМ-частот, яку розподіляли на конкурсі, побудована на малопотужних передавачах. Потрібні великі кошти на обслуговування такої мережі. А бюджет НСТУ обмежений рамками 0,2 % від держбюджету попереднього року, що становить 1 млрд 300 млн грн. При тому з них наразі недодано 330 млн грн. За підрахунками Михайла Шматова, щоби зберегти мережу Першого каналу й розвивати Другий і Третій канали «Українського радіо», потрібні менш затратні частоти. «Де ми вважали за доцільне брати участь у конкурсі, ми перемагали», — сказав пан Шматов.

Сергій Костинський підтримав розмову про невигідність тих частот, які вже розподілили. «Чому немає інших учасників? Ці прораховані ФМ-частоти не є добрими. Це є частоти, які формують збитки. Коли ліцензіат “Радіокомпанія "Гала"” (“Країна ФМ”) і Radio1 презентували радіостанції, вони прорахували свої збитки. Radio1 подалося на 6 частот, воно найбільш професійно прорахувало збитки, “Країна ФМ” — на всі 16 частот», — розповів Сергій Костинський, додавши, що «Країна ФМ» у найближчі декілька років оцінює свої збитки (інвестиції в проект) у два мільйони доларів.

Хто винен у тому, що «Промінь» не подав заявки на конкурс?

Роман Коляда пояснив, що хоч і є директором ТО «Промінь», над його головою є структура, яка вирішує, чи подаватися на конкурс. «Є директор творчого об'єднання “Промінь”, є заступник директора виконавчого “Українського радіо” Сергій Фісюн, є директор виконавчий Анатолій Табаченко, є заступник генерального директора НСТУ Михайло Шматов, є т. в. о голови правління ПАТ НСТУ Ганна Бичок», — описав адміністративну вертикаль Роман Коляда.

Анатолій Табаченко зазначив, що «це проблема безпосередньо керівників, які очолюють колективи». «Для мене не було секретом, що на цей конкурс подаватися не будемо. Ми напередодні це обговорювали», — пояснив у коментарі «Суспільному мовленню» пан Табаченко. Він запевнив, що кожної п’ятниці на апаратній нараді вирішує проблеми з комунікацією, колектив має знати, що відбувається з радіостанцією.

Щоб не продовжувати пошуки винних, Михайло Шматов відкрив карти: «Левова частина відповідальності моя, я керую цим напрямком і готовий брати на себе відповідальність». Та винним він себе не вважає, оскільки, за його словами, немає підстав думати, що «Промінь» — музична станція. «Я не мав права подаватися на музичні частоти. Якщо ви вважаєте, що я перевищив свої повноваження, будь ласка, оскаржуйте мої дії», — запропонував Михайло Шматов.

Що робити далі? Чи отримає радіо «Промінь» ФМ-частоти?

Зі свого боку Михайло Шматов розповів про найближчі плани, які він має для «Променя». Він повідомив, що його вже попередили про скорочення, а це означає, що на посаді заступника гендиректора НТКУ з координації діяльності філій він буде ще два місяці. «До кінця своєї каденції, до обрання голови правління, якщо буде конкурс на частоти, я планую і гарантую, що будемо подаватися. Якщо я залишуся в новому складі керівництва, то ми діятимемо за тією програмою, яку відпрацюємо спільно з Наглядовою радою НСТУ», — сказав пан Шматов.

За його даними, Нацрада невдовзі може оголосити конкурс на дві ФМ-частоти в Києві (одна з них належала «Радио Вести»). «Промінь» буде подаватися на них. Він запевнив колектив, що все буде добре: «Не важливо, хто в цьому конкурсі буде ще брати участь. Київ — дуже важливе місце для розбудови наших радіостанцій».

Роман Коляда повідомив, що, за його інформацією, у Волновасі вивільнилася частота, на яку не потрібна ліцензія, лише тимчасовий дозвіл. «Чи не могло би статися маленьке диво, щоби “Промінь” замовив цю частоту?» — звернувся пан Коляда. На що Михайло Шматов відповів, що про Волноваху ще не чув, але треба розглянути цей варіант.

Сергій Костинський підтвердив, що хоч і буде проводитися конкурс на частоти в Києві, «Промінь» як суспільне мовлення матиме переваги. Нацрада оголосить конкурс найближчим часом. Крім того, згідно з планом Нацради, до кінця червня 2017 року буде оголошено конкурс на ФМ-частоти в Кіровоградській області. Він розповів, яким чином Нацрада хоче забезпечити проникнення в райони по всій Україні трьох радіоканалів суспільного мовника: «Українського радіо», «Променя» й «Культури». За його словами, Перший канал («Українське радіо») не мовить в Одесі, Харкові та Івано-Франківську. У двох останніх обласних центрах невдовзі будуть частоти, на які оголосять конкурс.

Розбудова «Променя» й «Культури» йтиме паралельно, буде побудовано мережу потужністю від 1 кВт до 5 кВт в обласних центрах. «Ми прив’язуємо розбудову Другого і Третього каналів до відключення аналогового мовлення. Перший регіон, де буде відключено аналогове, — Кіровоградська область. У Кіровоградській області умовно є більше десяти ФМ-частот від 1 кВт, які ми плануємо першочергово давати для суспільного радіомовлення. Суспільне радіомовлення має забезпечувати свою компенсаторну функцію і мовити там, де з'являтимуться білі плями», — пояснив Сергій Костинський.

Він зазначив, що керівництво НСТУ завчасно замовило прорахунок 49 ФМ-частот, які звільняться після відключення аналогового телебачення. Вони першочергово прораховуються для Кіровоградської області, а пізніше для інших областей. Саме на Кіровоградській області Нацрада хоче відпрацювати модель відключення аналогового телебачення й розбудови мережі каналів УР. «Є умова для НСТУ. Ви маєте брати не тільки смачні частоти, а й усі населені пункти, які забезпечують більше 80 % території областей. Ми будемо відключати аналогове телебачення область за областю, й таким чином розбудовуватимемо мережу УР», — зауважив пан Костинський.

Він пояснив, що, згідно із законопроектом щодо мовлення територіальних громад, місцеві мовники створюватимуть до чотирьох годин свого контенту. А весь інший час буде транслюватися один із каналів УР.

Сергій Фісюн у коментарі «Суспільному радіо» сказав, що наразі не знає, як ФМ-частоти будуть ділити між собою «Промінь» і «Культура». Радше за все, це відбудеться почергово, одна частота — «Променю», друга — «Культурі». Та для цього треба податися на конкурс і виграти його.

Що потрібно зробити, аби «Промінь» отримав частоти на конкурсі?

«Для цього треба подати заявку від НСТУ на Національну раду. Чим швидше, тим краще», — відповів пан Костинський. Він розповів колективу, що в Нацради є план дій щодо стратегічного розвитку УР. «Я вам гарантую, що ми до кінця півріччя точно будемо оголошувати конкурси для розбудови мереж суспільного мовлення», — сказав член Нацради.

Михайло Шматов, у свою чергу, пообіцяв, що поки він працюватиме в НСТУ, на всі конкурси, які будуть вигідні УР, він подаватиме заявки.

Де гарантія, що умови конкурсу на вільні частоти буде прописано так, що «Промінь» зможе податися?

Колективу важко було повірити, що керівництво не вводить їх в оману. Ведучий Дмитро Іванов запропонував укласти й підписати «доброзичливий меморандум». За його версією, домовленість мала полягати в тому, що Нацрада виписує умови конкурсу, максимально наближені під формат «Променю», керівництво НСТУ точно подає заявки, а керівництво УР інформує про участь у конкурсі весь колектив.

Ця пропозиція викликала здивування в гостей зборів. Михайло Шматов сказав, що меморандум «не має юридичної сили». Він закликав, щоби кожен відповідав за свою роботу. «Щоби ваша ланка відповідала за контент. Якщо ми всі будемо займатися всім, ладу не буде», — зауважив пан Шматов.

Тарас Аврахов запитав у колективу, як вони можуть домовитися, якщо концепцію «Променя» не затверджено. Вадим Міський нагадав, що правління НСТУ, яке має бути обране в квітні (голова правління) і травні (члени правління), подаватиме концепцію розвитку «Променя», й члени Наглядової ради, серед яких є радійники В’ячеслав Козак, Тарас Аврахов і Володимир Яворівський, а також небайдужі до долі радіо особи, як він сам, пильно стежитимуть за реалізацією стратегії. Вадим Міський підкреслив, що за останні роки Національна рада з питань телебачення і радіомовлення вже зробила чималий внесок у розбудову ФМ-мережі Першого каналу УР. Він зазначив, що проводове мовлення, яке мало належати Суспільному мовнику, фактично знищив «Укртелеком», який утримує мережу проводового мовлення, через комерційну непривабливість цієї мережі. «На сьогодні з понад 19 млн радіоточок, що їх мали українці на момент здобуття незалежності, залишилося близько 800 тис. Тож уся надія на ФМ-частоти. І вони у “Променя” будуть!», — запевнив він.

Світлана Остапа нагадала, що в квітні 2017 року буде проводитися конкурс на голову правління НСТУ. Від нього залежить, як «Промінь» розвиватиметься. Вона запропонувала вивчати стратегії розвитку суспільного мовлення кандидатів і запрошувати на розмову охочих очолити НСТУ, щоби зрозуміти, яку роль вони пропонують «Променю».

Фото Олексія Темченка, відео Валентини Балабанової