27 жовтня у День української писемності та мови відбулося традиційне спільне написання Радіодиктанту національної єдності.
Автором цьогорічного тексту Радіодиктанту, який має назву «Лист, який не закінчується», став письменник і ветеран російсько-української війни Артур Дронь.
І якщо до автора тексту питань не виникало, то от один із цьогорічних читців викликав бурхливі обговорення в мережі. Точніше, одна. Цьогоріч текст зачитували співачка та громадська діячка Даша Астаф’єва разом з учителем української мови й літератури Артуром Пройдаковим. Поки одні підтримували таке рішення, інші сумнівалися, чи відповідає артистка образу людини, яка має читати всеукраїнський диктант — багато хто згадував її фотосесії для Playboy.
Дискусії не обійшлися без мемів. Користувачі тредсу пригадували пісню «Вчителька моя» гурту «Курган і Agregat», у кліпі до якої Астаф’єва зіграла вчительку, жартували про її нову роль і сперечалися про те, чи може людина з таким сценічним минулим представляти мовну традицію. Когось обурила кар'єра Астаф'євої, зокрема те, що вона знімалась оголеною для Playboy. Водночас чимало українців стали на захист співачки, наголошуючи на її дикції, голосі та любові до української літератури. Під час повномасштабного вторгнення Даша Астаф'єва стала громадською діячкою та волонтеркою, а також засновницею мобільного застосунку з українськими аудіокнижками UnderBooks.
Сьогодні ж після прочитання Радіодиктанту Даша Астаф'єва звернулася до своїх хейтерів. Вона згадала рядок із пісні «Вчителька»: «Я хочу сказати всім своїм хейтерам: встав і вийшов!».
Не обійшлося без мемів і після прочитання диктанту, але хейтерських коментарів набагато поменшало.
Попри безпекову ситуацію, складну ніч для Києва після балістичного обстрілу, тисячі людей у різних локаціях столиці, регіонах України та за кордоном зібралися для написання Радіодиктанту. Для когось це нагода перевірити знання, для когось — щорічна традиція, а для інших — можливість відчути зв’язок із людьми в різних містах і країнах.
У соцмережах традиційно обговорюють не лише складність тексту, а й темп читання, пунктуацію та власні сумніви під час написання. Окрема тема — емоційне враження від твору Артура Дроня та те, як цьогорічний дует читців упорався зі своїм завданням.
Рекордсменка Радіодиктанту національної єдності Христина Гоянюк цьогоріч писала диктант у реабілітаційному центрі Superhumans. Вона оцінила текст як середній за складністю та відзначила вдале диктування.
«Дуже гарний текст. Дякую автору за такі теплі і гарні слова, які він вклав у написання цього радіодиктанту. Дуже багато різних розділових знаків. Є і двокрапки, і знаки оклику, і запитання. Так, середньої важкості», — поділилася Христина Гоянюк.
«Лист, який не закінчується ніколи. Це назва радіодиктанту національної єдності 2026 року. Наша редакція "Український Південь" цього року приєдналася до написання диктанту, бо мова має значення, бо це наша ідентичність. Надягнути вишиванку зранку й писати диктант — це свято, це підтримка, це єднання українців, які розкидані по всьому світові. Це наша зброя і відповідь російським окупантам — геть з української землі, геть з українських Олешок, Нової Каховки, Каховки, Новотроїцька, Генічеська, Мелітополя, Маріуполя, Криму, Донецька, Луганська, Запоріжжя. Лист не закінчується ніколи. Як наші думки і прагнення», — написала головна редакторка херсонського видання «Український Південь» Лідія Григор’єва.
«Щойно вийшов із підземелля, де у цікавій компанії відомих людей писав Всеукраїнський радіодиктант Українського радіо авторства Артур Дронь. Його "Лист" зворушив мене не на жарт. Тому що начебто про сьогодення там мова, але про війну ані слова. Ну, так, напряму. Хіба що згадка про зсушний спальник у бліндажі. А так… начебто прості слова. До речі, граматично проблем не повинно бути у мене з помилками. Труднощі передбачаю з пунктуацією, з різночитанням точніше. Тому я готовий до майбутніх помилок.
Мені здається, грамотність тут вторинна. Адже цінність цього диктанту якраз у закладених сенсах. Артурові, якому, на хвилиночку, лише 25 років, вдається в коротких фразах передати і настрій, і долю, і якусь загальну температуру суспільства. Ну, принаймні мені це дуже відгукується.
Щодо, власне, прочитання диктанту. І Артур Пройдаков, і Даша Астафʼєва впоралися, як на мене, блискуче. Організація з боку Суспільного теж на високому рівні. Я бачив зсередини, як усе це відбувалося, і мені було справді цікаво», — поділився журналіст Костянтин Грубич.
«Важко пояснити іноземцям, як це воно — після важкої ночі обстрілів і втрат сідати вдома чи на роботі з колегами, брати листок паперу й ручку і писати радіодиктант. Той, який уже 27-й рік поспіль пишуть українці по всьому світу. І мало хто впевнений, що вийде зовсім без помилок, бо ж суть цього дійства не стільки у грамотності, скільки у національній єдності, у відчутті свідомої спільноти, моменту єднання й нескореності, незламності попри всі біди ззовні та всередині. Тримаймося. Не здаваймося, друзі! Зі святом! Сил нам усім. (Читали цього року гарно, писалося неважко)», — поділилася письменниця Міла Іванцова.
До написання Радіодиктанту долучилися також і колеги з «Детектора медіа». Прямо зі студії диктант писали Вадим Міський, Світлана Остапа та Роман Дерезенко.
«Найбільшим прорахунком цьогорічного Радіодиктанту вважаю те, що фразу "Я тебе люблю" довірили сказати Артуру Пройдакову, а не Даші Астаф’євій. Утім, опитані мною представниці жіночої аудиторії запевнили, що їх такий розподіл ролей цілком влаштовує)
А якщо серйозно, то формат із двома читцями, на мій погляд, виявився напрочуд вдалим. І сам дует підібрали чудово. Текст Артура Дроня теж сподобався. Щемливий, людяний, із думками, до яких хочеться повернутися.
Найбільша радість — побачити друзів і колег! Мільйон смолтоків, обіймів і усмішок!
Схоже, на минулорічні запити відповідь вийшла вдалою. Хоча для остаточного висновку треба день-два зачекати. Бо що ж то за радіодиктант без скандалу?», — поділився програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський.
Віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики України — міністерка культури України Тетяна Бережна написала, що вже багато років доєднується до написання Радіодиктанту, і цей рік не став винятком. «Дуже люблю цю традицію: у різних містах і країнах українці беруть ручки та слухають один текст. У кожного — свій почерк, свої сумніви щодо ком, власна історія стосунків з українською. І водночас — спільне відчуття близькості», — написала на своїй фейсбук-сторінці Тетяна Бережна.
Народна депутатка, колишня Постійна представниця Президента України в АРК Таміла Ташева поділилася, що черед відрядження писала диктант в записі. «Пишучи диктант сьогодні одночасно з усією країною, відчуваєш цю єдність і думаєш про когось свого. Вірю, що скоро кожен із нас повернеться туди, де залишилося серце, бо різні домівки — це все одна Україна», — написала на своїй сторінці в фейсбуці Таміла Ташева.
Генеральний директор — художній керівник театру Франка Євген Нищук прокоментував: «Написання диктанту національної єдності — вже добра традиція, яку нашому ворогу не просто не зламати, а й не збагнути. Коли весь народ в Україні та за її межами, у потягах і бліндажах, у театрах і госпіталях попри все обʼєднується у колі любові та плекає слово. Так, звісно, не без гарячих обговорень і навіть сварок, але такі вже ми є))».
Віталій Ажнов, Наталя Сумська та Євген Нищук
Виконавча продюсерка радіо «Культура» Ірина Славінська висловилася так: «Радіодиктант національної єдності — це історія любові й про любов. На моїх очах ця ініціатива виросла до усвідомлення себе як головного й наймасовішого флешмобу української мови.
Та за роки зростання є ще дещо, про що рідко пишуть. Радіодиктант став фактом літератури. Кожен текст — подія малої прози. Без перебільшення. І я як читачка вдячна за кожну літеру».
Ірина Славінська, Світлана Стретович і Юрій Самусенко
До написання Радіодиктанту-2026 долучилися військовослужбовці на позиціях.
Долучились і українці за кордоном. Зокрема, в Генеральному консульстві України в Стамбулі Радіодиктант національної єдності писали разом зі студентами й активними учасниками українського життя Стамбула.
«Кілька сторінок українською, кілька людей за одним столом і дуже просте відчуття: де б ми не були, мова допомагає впізнавати своїх і залишатися частиною спільного простору.
Радіодиктант щороку об’єднує українців у різних містах і країнах. І сьогодні Стамбул теж став частиною цієї великої спільної історії», — йдеться в повідомленні.
Писали його й українські полярники та полярниці зі станції «Академік Вернадський», яким для цього довелося прокинутись о 6 ранку.
«Радіодиктант о шостій ранку? В Антарктиці все можливо! Особливо коли хочеш долучитися до мільйонів людей по всьому світу, об'єднаних любов'ю до рідної мови.
Попри різницю в часі, українські полярники та полярниці зі станції "Академік Вернадський" теж писали "Лист, який не закінчується". Для цієї події вони обрали особливий одяг — вишиванки, зокрема антарктичні.
А ще цього року вперше слова Радіодиктанту прозвучали на "Ноосфері". Судно якраз дісталося Антарктики й проводить розвантаження біля польської станції "Арцтовський". Але між вантажними операціями частина команди на чолі з капітаном Андрієм Старішем встигла написати текст», — написали полярники на своїй сторінці в фейсбуці.
