10—11 червня в медіацентрі «Україна» ГО «Детектор медіа» за сприяння Суспільного мовлення провела захід «Суспільне × Діалог × Молодь», який спрямований на створення простору для змістового діалогу між громадськими організаціями та мовником.
До участі у заході «Суспільне × Діалог × Молодь» долучилися представники громадських організацій із різних міст України
Протягом двох днів учасники мали нагоду познайомитися з роботою Суспільного мовлення, послухати доповіді співробітників мовника, які працюють над виготовленням молодіжного та підліткового контенту, а також запропонувати свої ідеї для покращення взаємодії між молоддю та Суспільним. Модерувала захід директорка департаменту організаційного розвитку Суспільного Марина Попатенко.
Директорка департаменту організаційного розвитку Суспільного Марина Попатенко
«Для нас дуже важливо слідувати такому принципу, що рішення, які ми хотіли би прийняти для молоді, не відбуваються без діалогу з молоддю. Для Суспільного мовлення це важливий підхід. Сьогодні ми хочемо діалог про те, як Суспільний мовник може виходити на молодіжну аудиторію, тому що для нас як для медіакомпанії дуже важливо працювати з усім суспільством. І, відповідно, ваші думки для нас будуть дуже цінні, щоб надалі ми могли напрацьовувати концепцію нашого мовлення для молоді, й у діалозі з вами продовжували далі її реалізовувати», — сказала Марина Попатенко.
На початку події з вітальними словами до учасників звернулися голова правління Суспільного мовлення Микола Чернотицький, програмний директор ГО «Детектор медіа» та член наглядової ради Суспільного Вадим Міський, член наглядової ради Суспільного Олександр Ярема.
Олександр Ярема, Вадим Міський і Микола Чернотицький
«На цей рік у нас стоїть завдання написати концепцію мовлення для молоді, де буде прописано, як ми обслуговуємо саме цю вікову категорію. Ми намагаємося думати не класичними платформами, а контентом — і вже потім його дистрибуцією. Для нас важливо зберігати цей діалог і зберігати цей зв’язок. Саме тому нам важливо почути вашу думку щодо цього», — сказав Микола Чернотицький.
Вадим Міський сказав, що метою зустрічі є вироблення пропозицій від молоді щодо контенту мовника, розрахованого на цю аудиторію.
«Суспільне мовлення має не бути інструментом у руках влади чи інструментом піару влади. Воно має думати передусім про потреби аудиторії — зокрема молоді, дітей і підлітків. Залишається аудиторія тих, хто вже виріс, але ще зберігає свої молодіжні інтереси. Поки що міцної пропозиції для цього сегмента аудиторії в Суспільного немає. Ми хотіли б поміркувати разом із вами, які ці потреби», — сказав Вадим Міський.
Олександр Ярема говорив про діалог між Суспільним і молодіжною аудиторією.
«Ми дуже часто намагаємося думати, що буде з молоддю завтра чи післязавтра. Але молоді люди живуть тут і зараз — і говорити з ними потрібно саме про сьогодні. Мені виглядає, що роль Суспільного — говорити з суспільством відверто, по-дорослому, на рівних, і розмовляти про те, що важливо для розвитку та нашого майбутнього. Дуже важливо, щоб ви ставали учасниками співтворення Суспільного, тому що не випадково воно називається Суспільним», — сказав Олександр Ярема.
Член наглядової ради Суспільного Олександр Ярема
Під час заходу учасники ознайомилися з місією, цінностями та підходами Суспільного, поділись досвідом своєї роботи з молоддю, окреслили ключові інформаційні запити молодіжної аудиторії, а також запропонували підходи, які Суспільне може врахувати у подальшій роботі над розвитком контенту для молоді.
Про молодіжний і підлітковий напрями Суспільного учасникам заходу розповіли Дмитро Хоркін, член правління Суспільного, відповідальний за контент, ліцензування та програмування; директорка департаменту цифрового контенту та соцмереж Суспільного Олександра Захарченко та керівниця редакції дитячого та підліткового мовлення цифрових платформ Суспільного Юлія Дичук.
Головна продюсерка дирекції аудіовізуального контенту Суспільного Вікторія Мурована та член правління Суспільного, відповідальний за контент, ліцензування та програмування, Дмитро Хоркін
Директорка департаменту цифрового контенту та соцмереж Суспільного Олександра Захарченко
Керівниця редакції дитячого та підліткового мовлення цифрових платформ Суспільного Юлія Дичук
Керівниця департаменту досліджень суспільної думки Юлія Волох презентувала результати дослідження інформаційних потреб молодіжної аудиторії.
Керівниця департаменту досліджень суспільної думки Юлія Волох
Вадим Міський презентував учасникам заходу результати щорічного національного дослідження «Індекс медіаграмотності українців».
Вадим Міський
Згодом учасники заходу мали групову практичну роботу, під час якої напрацювали пропозиції щодо інформаційних потреб молоді та ролі Суспільного у їх реалізації.
Групова робота учасників заходу
Узагальнити результати взялися Марина Попатенко та Вадим Міський.
Марина Попатенко
Як показало обговорення, учасники очікують від Суспільного не лише якісного контенту, а й простору, який допомагатиме формувати відчуття належності до України, підтримуватиме самореалізацію та створюватиме безпечне середовище для самовираження. Серед ключових цінностей, які учасники запропонували враховувати під час створення контенту, — українська ідентичність, гідність, психологічна безпека, відкритість, різноманітність і довіра.
«Найбільше уваги було до питання української ідентичності. Молодь говорить про потребу бачити контент, який допомагає зрозуміти себе в Україні, відчувати приналежність до спільноти, бути собою та знаходити підтримку в складних життєвих обставинах», — сказала Марина Попатенко.
Молодь активно долучилася до напрацювання пропозицій Суспільному
Частина дискусії стосувалася того, як визначати молодіжні аудиторії. Учасники пояснили, що орієнтуватися варто не лише на вік, а передусім на життєвий контекст молодої людини. Серед груп особливої уваги називали молодь, не залучену до громадського життя, молодих людей, які втратили соціальні зв’язки через пандемію чи війну, молодь за кордоном, переселенців, ветеранів і військовослужбовців.
Під час презентації також прозвучали пропозиції щодо контенту, якого, на думку учасників, сьогодні бракує. Передусім ішлося про матеріали, що розповідають про можливості для молоді: освітні програми, стажування, волонтерські ініціативи, молодіжне підприємництво та міжнародні обміни.
«Найбільш чітко артикульованим був запит на контент про можливості. Попри існування різних платформ та агрегаторів, молоді все одно потрібен надійний навігатор, який допоможе знайти корисні програми, конкурси чи стажування», — підсумував Вадим Міський.
Робота у групах триває
Серед інших запитів — пояснювальний контент про суспільно-політичні процеси, фінансову грамотність, психологічне здоров’я, медіаграмотність, а також більше історій про війну, ветеранів і життя громад. Водночас молодь говорила про важливість легких форматів, які дозволяють перепочити від складних тем, але водночас залишаються змістовними та корисними.
Підбиваючи підсумки, спікери сказали, що учасники фактично окреслили роль Суспільного як провідника між молоддю, громадою та державою. На думку учасників, мовник має не лише інформувати, а й допомагати орієнтуватися в можливостях, знаходити спільноти, долучатися до суспільних процесів і краще розуміти власне місце в країні.
Презентація стала відправною точкою для подальшої дискусії про конкретні партнерські проєкти між Суспільним і молодіжними організаціями — від створення «навігатора можливостей» до розвитку платформ молодіжної участі та залучення молодих людей до виробництва власного контенту.
Окрему увагу під час зустрічі приділили пошуку нових форматів співпраці між Суспільним і молодіжними організаціями. Учасники надали низку пропозицій стосовно того, як медіа та громадський сектор можуть посилювати одне одного.
Серед найпопулярніших ідей — залучення молоді до створення контенту. Учасники пропонували проводити молодіжні фокус-групи для тестування програм і проєктів, створювати спільні медіапродукти з громадськими організаціями й активніше залучати молодих людей до пошуку героїв і експертів для матеріалів. На думку учасників, така співпраця допоможе Суспільному краще розуміти запити молодіжної аудиторії та знаходити нові теми для висвітлення.
Молодь долучилася до робочого процесу
Чимало пропозицій стосувалися освітнього напряму. Учасники бачать Суспільне не лише як медіа, а і як платформу для розвитку. Учасники говорили про необхідність популяризації STEM-освіти, проведення майстер-класів, знайомства молодих людей із різними професіями та залучення експертів із різних сфер. Особливу увагу приділили можливості висвітлювати молодіжні проєкти й історії успіху, які можуть надихати інших.
Ще одним напрямом може стати підтримка громадського сектору. Молодь запропонувала створити на базі Суспільного платформу для анонсування подій, поширення інформації про роботу громадських організацій та обміну досвідом між різними ініціативами. На думку учасників, Суспільне могло б стати своєрідною точкою входу для громадських організацій, які прагнуть розповідати про свої проєкти ширшій аудиторії.
Учасники також говорили про важливість молодіжної експертизи. Вони запропонували активніше залучати молодих людей до суспільних дискусій як спікерів та експертів, а також створити мережу молодіжних амбасадорів Суспільного, які б допомагали поширювати контент медіа у своїх громадах і серед однолітків.
Під час заходу «Суспільне × Діалог × Молодь»
Окремий блок ідей стосувався регіонального виміру співпраці. Молоді люди говорили про потребу шукати локальні історії, більше розповідати про регіональні ініціативи та посилювати співпрацю з місцевими громадськими організаціями через мережу філій Суспільного.
Підсумовуючи напрацювання, учасники відзначили, що цінують Суспільне за масштаб, довіру та можливість донести свої ідеї до широкої аудиторії. Водночас вони бачать великий потенціал у створенні постійних механізмів співпраці — від молодіжної дорадчої ради та бази молодих експертів до програм амбасадорів і спільних регіональних проєктів.
Президентка ГО «Українська асоціація студентів» Поліна Гомбалевська сказала, що молодь сьогодні дедалі активніше бере участь у громадському та політичному житті країни, а тому потребує якісного й зрозумілого пояснення суспільно важливих процесів.
Поліна Гомбалевська (в центрі)
«Ми бачимо, що молодь стала набагато більш залученою до життя країни. Вона не хоче стояти осторонь, має запит на справедливість, об’єднується навколо цінностей і прагне впливати на майбутнє України. Саме тому дуже важливо, щоб Суспільне використовувало свій експертний ресурс для того, щоб простою мовою пояснювати складні державні процеси, допомагати молодим людям розуміти контекст подій, у яких вони беруть участь. Молодь виходить на мітинги, підтримує важливі суспільні ініціативи, але часто їй бракує зрозумілих пояснень, як працюють державні інституції та чому ухвалюють ті чи ті рішення», — сказала Поліна Гомбалевська.
Окрему увагу Поліна Гомбалевська приділила темі освіти та можливостей для молоді в регіонах.
«Нам дуже хочеться показати молодим людям, що українська освіта є сучасною, конкурентною та відкриває величезні можливості для розвитку. Водночас важливо працювати не лише зі столицею. Поінформованість молоді в Києві та, наприклад, у невеликих громадах Чернігівщини чи Закарпаття може суттєво відрізнятися. Тому співпраця між регіональними командами Суспільного та молодіжними організаціями могла б стати потужним інструментом залучення молодих людей до активного громадського життя та професійної самореалізації», — сказала президентка ГО «Українська асоціація студентів».
Менеджер із комунікацій ГО «Десяте квітня» Андрій Соков відзначив цінність безпосереднього діалогу між медіа та молодіжними організаціями.
«Для мене було надзвичайно цікаво почути думки молодих людей, адже сьогодні вони мають набагато більше можливостей для розвитку, активніше долучаються до громадських ініціатив, подорожують і бачать різні моделі взаємодії. Я зробив багато нотаток, тому що побачив цікаві практики, які можна адаптувати і в роботі нашої організації. Такі зустрічі дають можливість не лише поділитися досвідом, а й навчитися одне в одного», — розповів Андрій Соков.
Андрій Соков
За його словами, співпраця його організації з Суспільним давно вийшла за межі інформаційного партнерства.
«Для нас це вже не просто обмін контентом. Ми разом реалізовуємо проєкти, працюємо над спільними ініціативами та вчимося краще розуміти потреби одне одного. Саме такі партнерства дозволяють створювати якісний суспільно важливий контент і знаходити нові можливості для розвитку громадського сектору», — сказав Андрій Соков.
Представник Національної молодіжної ради України Дмитро Бондарчук розповів, що зустріч відкрила нові перспективи для співпраці між молодіжними організаціями та Суспільним.
Дмитро Бондарчук
«Ми багато дізналися про місію, ресурси та можливості Суспільного. Для нас як представників молоді це важливо, адже ми можемо розповідати про ці можливості своїм організаціям і шукати нові формати взаємодії. Уже сьогодні ми почали записувати конкретні ідеї майбутніх спільних проєктів. Дуже цінно, що цей діалог не обмежується однією зустріччю, а має продовження», — висловився Дмитро Бондарчук.
Однією з найбільш перспективних ідей Бондарчук назвав спільну реалізацію проєктів та адвокаційних кампаній.
«Громадські організації можуть підсилювати Суспільне своєю експертизою, а Суспільне — допомагати доносити важливі повідомлення до широкої аудиторії. Це справді взаємовигідна історія, де кожна сторона посилює іншу», — сказав він.
Комунікаційниця фандрейзингового та військового напряму «Пласту» Тетяна Матвіїшин розповіла, що для неї особливо цінною стала можливість познайомитися з досвідом інших молодіжних організацій.
Тетяна Матвіїшин
«Усі ми працюємо з молоддю, але в дуже різних сферах. Саме тому було цікаво почути про виклики, з якими стикаються інші організації, і зрозуміти, як ми можемо бути корисними одне одному. Для мене також стало відкриттям, скільки різних проєктів реалізує Суспільне. Деякі з них я добре знала як глядачка, але навіть не здогадувалася, що вони створені саме Суспільним мовленням», — поділилася Тетяна Матвіїшин.
Вона також запропонувала використати потенціал архівів «Пласту» для спільних проєктів із «Суспільне Медіатека».
«“Пласт” має понад столітню історію і величезний архів матеріалів. Ми бачимо великий потенціал у тому, щоб ці матеріали ставали більш доступними для людей через платформу “Медіатеки”. Це допоможе не лише зберігати історичну пам’ять, а й відкривати нові маловідомі історії для ширшої аудиторії», — сказала Тетяна Матвіїшин.
Керівниця напряму PR і комунікацій молодіжної організації «Твори» Юлія Мартинюк розповіла про важливість прямого контакту між представниками громадського сектору та журналістами.
Юлія Мартинюк
«У громадському секторі я працюю вже близько семи років і добре знаю, наскільки складно іноді вибудовувати комунікацію з медіа. Контакти змінюються, доводиться щоразу заново пояснювати свої ідеї та шукати точки дотику. Тому такі зустрічі надзвичайно цінні. Тут можна напряму запитати журналістів, який контент їм цікавий, які історії вони хотіли б бачити, і спільно шукати рішення, які будуть корисними і для медіа, і для громадського сектору», — сказала Юлія Мартинюк.
Як приклад потенційної співпраці Мартинюк навела проєкт «Перший урок», який уже кілька років реалізується у школах.
«Ми говорили про те, що успішні локальні ініціативи можна масштабувати на всю країну. Якщо тема є важливою для молоді, то завдяки співпраці з Суспільним вона може отримати значно ширшу аудиторію та реальний суспільний вплив», — підсумувала керівниця напряму PR та комунікацій молодіжної організації «Твори».
За словами Вадима Міського, метою цієї зустрічі з молоддю є з’ясування її інформаційних потреб у контенті, вироблення пропозиції для молоді, яка б відповідала її реальним інтересам і потребам.
«Ідея полягає в тому, щоб зрозуміти, де може бути унікальна роль Суспільного в задоволенні цих інформаційних потреб. Тому що в цьому полі працює багато різноманітних інституцій і стейкхолдерів. Якісь потреби закриває система освіти, якісь закривають самі молодіжні організації, об’єднання, які теж дуже багато працюють з інформаційними потребами молоді. Щось вочевидь є відповідальністю медіавиробників, медіакомпаній. А десь є унікальна роль Суспільного. Там, де жоден інший гравець не здатен виробити і доставити, дистрибутувати якийсь певний вид контенту або закрити певну потребу. Ми хочемо в діалозі з молодіжними організаціями з’ясувати, де є ці “білі плями”, якими не займається ніхто, і якими потрібно посилено зайнятися Суспільному мовленню», — сказав Вадим Міський.
Вадим Міський
Він також розповів, що захід відбувається в контексті розробки майбутньої концепції мовлення для молодіжної аудиторії, яка передбачена «Основними напрямами діяльності Суспільного на 2026—2030 роки».
«Наглядова рада поставила таке завдання перед компанією, щоб з’явився концептуальний документ, який розкаже, як ми працюємо з молодіжною аудиторією, що ми виробляємо, на які потреби ми реагуємо. І це перша зустріч із серії, які будуть для того, щоби дуже зважено підійти до цього питання», — пояснив Вадим Міський.
Він нагадав, що в попередніх каденціях Наглядова рада Суспільного мала схожий підхід при розробці концепції для роботи з дитячою та підлітковою аудиторією. І тепер цей досвід хоче екстраполювати на роботу з аудиторією молодіжною.
Голова наглядової ради Суспільного Світлана Остапа та голова правління Суспільного Микола Чернотицький
Під час заходу учасники мали можливість також поспілкуватися з головою правління Суспільного Миколою Чернотицьким і головою наглядової ради Суспільного Світланою Остапою. Фінальним акордом події стала екскурсія на Суспільне, під час якої молодь зокрема відвідала Музей історії радіо та NewsHouse на Хрещатику, 26.
Учасники заходу «Суспільне × Діалог × Молодь» на екскурсії в NewsHouse Суспільного
Захід «Суспільне × Діалог × Молодь» був спрямований на створення простору для змістовного діалогу між Суспільним, ГО «Детектор медіа» та громадськими організаціями щодо інформаційних потреб молоді, особливостей медіаспоживання молодіжної аудиторії та можливої ролі Суспільного у відповіді на ці потреби, ціннісних орієнтирів молодіжного контенту та можливих форматів подальшої взаємодії між Суспільним і молодіжним сектором.
Фото: Ігор Васильєв, «Детектор медіа»
Матеріал створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР «Єднання» в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Детектор медіа» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР «Єднання».