Автором є молодший лейтенант 2-го корпусу «Хартія» НГУ України, історик Вахтанг Кіпіані, продюсеркою проєкту є Ольга Мовчан.

Як повідомляє корпоративний сайт Суспільного, у пʼяти серіях автор досліджує, як біль втрати перетворити на тривалу національну пам’ять, як зберегти імена полеглих військових і цивільних. Проєкт розкриває нові форми вшанування, ритуальну етику й естетику, що формуються в часі російсько-української війни. 

«Цей проєкт — про спосіб пошуку рішення, яке дозволить нам максимально довго не забувати про той чин, про ту жертву, яку надала наша нація в цій війні. Як вивчити уроки цієї війни. Цвинтарі та музеї — це місця, де ця пам’ять буде жити чи не найдовше. Імена людей, які загинули за батьківщину, за нас усіх, не мають бути забуті. Тому різними візуальними, документальними практиками треба пам’ять про людей утримувати. Цей проєкт кількома мазками спробує пояснити підхід, який, на мій погляд, може бути», — розповів Вахтанг Кіпіані. 

Як трансформуються практики вшанування померлих від давнини до сучасності та де проходить межа між особистим болем і публічним обов’язком пам’ятати – серед тем, які піднімаються в проєкті. Автор також порушує питання про те, як ставитися до могил ворогів, що робити з пам’ятниками, які продовжують говорити мовою імперії, та як вшанувати радянського солдата не як символ чужої держави, а як людину, яку ця держава використала. 

«Культура безсмертя: пам’ять у часі війни» — це спроба показати, як культура пам’ятання та меморіальні практики допомагають нації залишати сліди у просторі, підтримувати зв’язок між поколіннями навіть у часи болю і втрат.

Випуски можна послухати на подкаст-платформах або в ефірі щодня о 12:00 після новин на радіо «Культура».

Фото: Суспільне

Матеріал створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР «Єднання» в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Детектор медіа» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР  «Єднання».