11 лютого відбулось виїзне засідання Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики і Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування злочинів, вчинених збройними формуваннями Російської Федерації проти журналістів.
«Суспільне мовлення — це найбільша медійна організація України, то я думаю, що і збитків у Суспільного є найбільше. Мета ТСК збігається із тематикою, якою в тому числі займається і Комітет, тому тут це в нас спільні інтереси. На мою думку, важливо, особливо в комунікації з нашими колегами з інших парламентів, в адвокації, підкреслювати, що злочини проти журналістів мають системний характер. І журналісти є особливою категорією для Російської Федерації, бо це донесення правди, це фіксація воєнних злочинів. Як і на початку 20-го століття захоплювали телеграф та пошту, так само окупаційні війська себе ведуть на тимчасово окупованих територіях, коли привласнюють медійні бренди, коли мають на меті підкорення усього інформаційного сигналу», — сказала заступниця голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова ТСК Євгенія Кравчук.
Під час розгляду першого питання до розмови долучились керівники регіональних філій Суспільного в Харкові, Херсоні, Дніпрі — тих, що найбільше потерпають від російської агресії, та розповіли про те, як працюють медійники на лінії вогню.
Голова наглядової ради Суспільного Світлана Остапа окреслила загальну картину злочинів Росії, внаслідок яких є постраждалі співробітники, руйнування приміщень та крадіжка майна мовника.
«На Суспільному працює близько 3700 працівників. Станом на кінець 25-го року в лавах ЗСУ несуть службу 166 працівників, серед них 11 жінок та 155 чоловіків. На жаль, четверо працівників Суспільного загинули на російсько-українській війні: Олексій Ольховик, Дмитро Сірик, Ірина Цибух, Кирило Полікевич. Ірина Цибух отримала звання Героя України посмертно. Ще один наш колега — Василь Філімон, призваний до лав ЗСУ у 22-му році, — майже чотири роки перебуває у російському полоні. За період повномасштабного вторгнення внаслідок російських обстрілів постраждало житло 17 працівників Суспільного, із них 11 випадків у Києві, п'ять у прифронтових регіонах і один у тиловому регіоні — Тернопільська область. У частині цих випадків обстріли призвели не лише до руйнування або пошкодження житла, а й до фізичних травм працівників — від порізів уламками скла до контузії різного ступеня тяжкості», — розповіла Світлана Остапа.
Голова Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики ВРУ Микита Потураєв розповів про законодавчі зміни, зокрема імплементацію European Media Freedom Act та Digital Services Act, які українське законодавство має запровадити до грудня цього року.
«В European Media Freedom Act є розділи, які присвячені конкретно покращенню умов роботи національних суспільних мовників. То це, відповідно, наша спільна зона інтересу. Разом з Комітетом цифрової трансформації і Міністерством цифрової трансформації так само до грудня має бути запроваджений Digital Services Act, де дуже багато всього про соціальні платформи, про соціальні медіа. Теж всіх нас стосується, тому що ми користувачі. І суспільний користувач має свої, так би мовити, платформи на цих платформах. Тому теж там треба буде слідкувати за тим, щоб інтереси українських медіа були надійно захищені», — розповів Микита Потураєв.
У засіданні також взяли участь представники Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, Міністерства культури, Державного комітету телебачення та радіомовлення, кіновиробничих компаній.
Фото: Суспільне
Матеріал створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР «Єднання» в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Детектор медіа» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР «Єднання».