Як зазначають на Суспільному, мовник працює над стратегією розвитку до 2030 року, тож члени наглядової ради, правління, продюсери та керівники напрямів зібралися, щоб почути різні погляди й оцінки. До розмови також долучилися представники інших медіа та інституцій, а також міжнародні партнери.

Микола Чернотицький

В обговоренні стратегії розвитку Суспільного взяли участь: Микола Чернотицький, голова правління Суспільного; Наталя Лигачова, голова ГО «Детектор медіа», експертка з редакційних стандартів; Володимир Бородянський, медіаменеджер; Любов Цибульська, експертка зі стратегічних комунікацій та протидії дезінформації; Микита Потураєв, голова Комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики.

Наталя Лигачова

Під час обговорення учасники акцентували уваги на кількох важливих моментах, важливих для подальшої роботи та розвитку Суспільного мовлення. Серед них, незалежність Суспільного, яка є ключовою цінністю. Вона зберігатиметься в тому числі завдяки роботі наглядової ради, яка складається з представників громадських організацій від різних сфер та політичних партій.

Микита Потураєв

У виробництві Суспільного мовлення переважає цінність суспільного інтересу. Це те, що відрізняє його від комерційних мовників, що особливо важливо під час війни.

Серед пріоритетів у роботі визначили роботу з дитячою аудиторією та освітнім контентом.

Любов Цибульська

Суспільне мовлення в Україні може як формувати навколо себе екосистему з інших медіа та продакшенів для посилення одне одного, так і бути вагомою частиною інших, суспільно значущих та суспільно утворюючих екосистем.

Володимир Бородянський

Суспільне мовлення може бути опорою для держави у питаннях медіаграмотності, інформаційної безпеки та боротьби з дезінформацією. Потрібно пропонувати нові цікаві формати для аудиторії, щоб розвивати критичне мислення.

Суспільне мовлення — це точка концентрації ідентичності. У 2030 році Суспільне має задавати тренд, як бути сучасним українцем.

Фото: Валерія Мезенцева, Суспільне

Матеріал створено за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР «Єднання» в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України — рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Детектор медіа» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР «Єднання».