Приміщення Духовного управління мусульман Криму в Києві цього вечора зустрічало гостей заходу до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Вітальна кава та традиційні смаколики до неї вже з порогу занурювали у традиції кримськотатарського народу.
Частування для гостей заходу
«Саме у ці дні 81 рік тому тривала депортація кримських татар, яка розпочалася рано-вранці 18 травня і продовжувалася майже три доби. Тільки радянські війська звільнили Крим — а Сталіним уже був підписаний указ про тотальне виселення цілого народу. Це страшна трагедія, яка принесла велику кількість жертв. За офіційними даними, було вивезено близько 191 тисячі кримських татар, хоча є дані, які вказують набагато більшу кількість. За переписом національного руху, жертвами депортації стали 423 тисячі осіб — і це в основному діти, жінки, літні люди, тому що чоловіки в той час воювали. Живих свідків депортації з року в рік стає все менше, тому нам дуже важливо зберігати історичну пам’ять, робити висновки та кроки, щоб така трагедія не повторювалася», — сказав, презентуючи документальний проєкт, посол України в Туреччині, заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял.
Наріман Джелял
«Суспільне Крим» підготувало документальний проєкт «Памʼять/Hatıra», героями якого є три покоління кримських татар. 75-річна Зера Сулейманова, 57-річний Ерфан Кудусов і 30-річна Ельзара Галімова протягом усього життя зберігають у пам’яті трагічну сторінку з життя свого народу, передаючи спогади про неї з покоління в покоління.
Під час показу документального проєкту «Памʼять/Hatıra»
Авторка стрічки Оксана Бовсуновська розповіла «Детектору медіа», що робота над створенням документального проєкту тривала майже два місяці.
«Коли мені запропонували зробити цей проєкт, я максимально включилася, бо мені близький концепт пам’яті. Я сама як українка отримувала інформацію про Голодомор від своєї бабусі. Головним у фільмі є концепція oral history, тобто історія, передана від покоління до покоління, з уст в уста. Свідків депортації залишилося зовсім мало, цікавим є, яке розуміння депортації у представників різних поколінь, які є у фільмі. У стрічці показано, що сформувалася певна колективна пам’ять — те, що передавалося, перетворилося на певну спільну історію і сформувало колективну пам’ять кримських татар», — говорить Оксана Бовсуновська.
Оксана Бовсуновська
Окрім розповідей героїв, у проєкті «Памʼять/Hatıra» його експерти — директор Інституту фронтиру Євген Глібовицький, менеджерка проєктів із кримськотатарської ідентичності Мавіле Халіл і старший науковий співробітник Інституту історії України НАН Олег Бажан — аналізують вплив травми геноциду на майбутнє кримськотатарського народу, як перегукуються депортація кримських татар і Голодомор українців, а також як пам’ять формує стійкість до нових випробувань.
Так сталося, що для продюсерки фільму Оксани Емінової історія кримських татар стала вже не просто темою фільму, це вже частина її родинної історії.
«До окупації Криму кримські татари для мене існували на сторінках підручників. Кілька речень — і все. Коли ця тема з’явилася в моєму житті, я почала розуміти, досліджувати для себе — і це розуміння приходило через конкретних людей. Працюючи над кримською темою, я знайшла своє кохання — і це кримський татарин. Тепер це наша сімейна історія. У цьому матеріалі є фотографія дідуся мого чоловіка, він був фотографом, фотографія ще з Узбекистану. Символічно, що вона зроблена 18 травня 1968 року там, вони проводжали сім’ю до Криму. Їх тоді не пустили, вони оселилися на Херсонщині, а нині живуть у Криму. Це показує, як вони складним шляхом ішли до своєї мети», — розповіла Оксана Емінова.
Оксана Емінова
Частину матеріалу вдалося зафільмувати в тимчасово окупованому Криму, за що Оксана Емінова дуже вдячна кримчанам, які це зробили, попри небезпеку.
«Це наша спільна історія — і вона більш спільна, ніж нам здається. Мені дуже хочеться, щоб такі проєкти стали цеглинкою в нашому взаєморозумінні. Ця тема не вичерпана, і вона ніколи себе не вичерпає. Поки є, на жаль, Росія, доки є ті, хто не поніс відповідальності за всі ті злочини. Це гра вдовгу. Поки ми говоримо про Крим — він залишається в нашому житті. Я точно знаю, що кримчанам у Криму дуже важливо це.
Я б дуже хотіла подякувати людям, які зняли нам частину матеріалу в окупованому Криму. З міркувань безпеки ми не можемо їх називати, але я неймовірно вдячна за ризик, за те, що вони не бояться. Вони точно знають, що їх тут цінують. І вони нас там цінують. І чекають», — сказала Оксана Емінова.
Над створенням документального проєкту «Памʼять/Hatıra» працювала команда «Суспільне Крим»: авторка Оксана Бовсуновська, авторка ідеї та редакторка Оксана Дворецька, продюсерка Оксана Емінова й інші.
Глядачі під час заходу
По завершенню показу муфтій мусульман Криму Айдер Рустемов подякував творцям фільму і сказав: «Пам’ять — це зокрема й наша духовна броня, духовний щит, який дає нам сили далі боротися». Він прочитав молитву за загиблих, до якої приєдналися присутні у залі.
Айдер Рустемов
Продюсерка проєкту Оксана Емінова сказала, що вірить у те, що українці та кримські татари вчаться розуміти один одного. «У нас спільні трагедії, вони мали різний механізм реалізації, але так само мали на меті знищення що українського, що кримськотатарського народу. Наша команда щиро вірить, що саме пам’ять є джерелом того, що має нас об’єднати, має давати нам сили боротися зараз», — сказала Оксана Емінова.
Після цього відбулася дискусія про важливість збереження пам’яті про геноцид і її вплив на майбутні покоління. У ній узяли участь голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, полковник ЗСУ Алі Бекіров та експерт Постійного форуму ООН з питань корінних народів Сулейман Мамутов.
Наріман Джелял, Сулейман Мамутов, Рефат Чубаров, Алі Бекіров
«Пам’ять є такою якістю людини, завдяки якій вона зберігається як людина. Дуже важливо, щоб збереглася колективна пам’ять і щоб вона не була викривлена, спотворена. У нашого народу в різні періоди намагалися вбити пам’ять, а якщо це не вдавалося, то починали нищити фізично. Такі фільми є дуже важливими, бо через індивідуальну пам’ять підтверджується колективна пам’ять людей. Ці люди говорять про своє, але воно лежить в площині колективної пам’яті кримськотатарського народу», — сказав Рефат Чубаров.
Рефат Чубаров
Алі Бекіров говорив про те, що історія рухається по спіралі, і певні історичні моменти, які пережили кримські татари, нині дуже добре розуміють українці, опинившись у схожій ситуації.
«Питання депортації дуже болюче, тому що всі історії та всі спогади дуже пов’язані між собою. Це велика несправедливість проти кримських татар, ми переживаємо її досі. Якщо говорити про спогади, які передавали мені, коли я був дитиною, то це було цікаво і важко слухати, але певного розуміння не було. Не було переживання. Певне розуміння подій з’явилось у мене у 2014 році, тому що на той момент ті, хто проходив службу в Криму, мав виїхати. Під тиском, із погрозами, навішуванням ярликів “зрадники”, “бандерівці”. У депортації родина завжди, зібравшись за столом, згадувала Крим. Так само зараз військовослужбовці, які розпорошені по всій Україні, під час зустрічі ніколи не оминають тему Криму. Це є пам’ять», — розповів Алі Бекіров.
Алі Бекіров
Сулейман Мамутов розповів про міжнародне визнання депортації як акту геноциду.
«Я зрозумів, що це був геноцид, бо була чітка мета — знищення цілої групи. Юридичне визнання — це довгий процес, не всі докази збереглися. Але політичне визнання теж дуже важливе: воно дає сатисфакцію постраждалим — і тим, хто пережив депортацію, і їхнім нащадкам. Визнання злочину зменшує ризик його повторення. Чим більше держав називатимуть це геноцидом, тим сильнішим буде запобіжник у майбутньому. І чим активніше кримські татари братимуть участь у цьому процесі, тим голосніше про нього говоритиме світ», — сказав Сулейман Мамутов.
Сулейман Мамутов
Наріман Джелял, підсумовуючи розмову, сказав, що найважливішим є порозуміння всередині суспільства. «Ми всі маємо зрозуміти, що Україна — наша спільна держава, і кримськотатарська історія є частиною української історії. Ми єдине суспільство, яке хоче жити вільно, розвиватися в демократичній державі та досягти гарного результату один для одного. Тримаймося один одного!», — сказав Наріман Джелял.
Команда Суспільного під час презентації документального проєкту «Памʼять/Hatıra»
Подивитися документальний проєкт «Памʼять/Hatıra» можна на ютуб-каналі «Суспільне Крим». У цьому відео також можна ввімкнути субтитри кримськотатарською мовою.
Фото: Артем Галкін, Суспільне