Перший півфінал «Євробачення-2025» — наш. Представник від України, гурт «Циферблат» (Ziferblat) із піснею Bird of Pray потрапив у фінал 69-го пісенного конкурсу Євробачення. Він відбудеться 17 травня у швейцарському Базелі.
Організатори змусили українських глядачів понервувати, адже Україну назвали останньою з десятки переможців, та ще й із третьої спроби. Це наслідки нового способу оголошення переможців, який запровадили цього року.
Відтепер переможців називають не послідовно, як раніше, а по трійках. Тобто на екрані показують трьох випадково обраних учасників півфіналу, один із яких оголошується переможцем. Це не означає, що два інших програли. Принаймні прямо зараз. Це означає, що їм треба чекати наступного потрапляння у трійку, допоки не вичерпаються всі призові десять місць півфіналу на 15 конкурсантів.
Більшість учасників першого півфіналу отримали звістку про перемогу з першого разу. Були «щасливчики», яких оголосили з другої спроби, і лише Естонія й Україна зробили аж три підходи. Але для Естонії це принаймні не було останнім шансом, бо Україна вислуховувала вердикт, коли вже було обрано дев’ять півфіналістів.
Такий спосіб оголошення результату взагалі не пов’язаний із місцем, яке посів півфіналіст — результати глядацького голосування ми дізнаємося лише після грандфіналу. Нововведення запроваджено винятково для розваги глядачів та учасників.
Дякуємо, чергове сиве пасмо — у кого на голові ще є для нього місце — українці отримали. Проте тепер можна спокійно пригадати, як проходив перший раунд змагань головного щорічного пісенного конкурсу Європи.
Трансляція та ведучі
Пряму трансляцію півфіналу, який відбувся 13 травня, як завжди, вів телеканал «Суспільне Культура». У диджиталі шоу показували онлайн на сайті мовника, а також на сайті «Суспільне Євробачення». Трансляція супроводжувалася перекладом жестовою мовою, і цього року вперше цей переклад можна було вивести на повний екран.
Послухати півфінал онлайн можна було на «Радіо Промінь», а на ютуб-каналі «Євробачення Україна» — подивитися, що відбувається у кімнаті українських коментаторів.
Цього року компанію незмінному коментатору всіх подій Євробачення Тімуру Мірошниченку в першому півфіналі склав телеведучий Олександр Педан.
У 2016-му році він був ведучим Національного відбору, отже, не зовсім новачок. Але Педан відразу сказав, що в усіх тонкощах процесу розбирається гірше за досвідченого Мірошниченка, тому буде реагувати на події перш за все як глядач.
Як на мене, це вдала ідея, бо таким чином Педан уособлював усіх інших глядачів, які теж мають вельми поверхові знання щодо організації та історії конкурсу та своєю реакцією звертав увагу на важливі деталі.
— Україна на сьогодні єдина країна, яка завжди кваліфікується у грандфінал Євробачення, — розповів Мірошниченко.
— О, я не знав! — відреагував Педан.
Завдяки його емоціям ця інформація точно не пройшла непоміченою, бо в цей час всі глядачі були занурені у перетравлювання результатів півфіналу.
Передшоу
За годину до старту першого півфіналу глядачі побачили проєкт «Передшоу. Пісенний конкурс Євробачення-2025». Мірошниченко вів його з цьогорічною учасницею Нацвідбору Іриною Вихованець, вона ж Fiїnka, та гумористом Владом Кураном.
Фіїнка у новій для себе ролі виглядала органічно, і, здається, цей дебют — лише початок її кар’єри на телебаченні. Співачка продемонструвала також журналістські навички, започаткувавши нову постійну рубрику «Передшоу» під назвою «А що люди скажуть?». Це вуличне опитування українців на актуальну тему про Євробачення.
Головною темою першого «Передшоу» став, власне, гурт «Циферблат». Фіїнка з’ясувала, що наш народ не дуже обізнаний про історію гурту, та й узагалі не те щоб добре знає, хто цього року представляє Україну на конкурсі.
Тому «Передшоу» показало великий сюжет про шлях виконавців до успіху. Якщо коротко, то він про «простих хлопців з Оболоні», які вперто йшли до мети. У сюжеті підкупили зйомки звичайної дитячої музичної школи, де навчалися брати-близнюки Валентин s Даниїл Лещинські, яку впізнають тисячі українських дітей і їхніх батьків.
«Моя мрія була грати на фортепіано, але виявилося, що на фортепіано хочуть усі, а не лише два близнюки. І нас забрала вчителька віолончелі», — розповів соліст «Циферблату» Даниїл.
Віолончель хлопцю була не до вподоби, але він усе ж закінчив ту школу, згодом опанував ще три музичних інструменти включно з улюбленим фортепіано та зараз співає на Євробаченні. Я б на місці всіх директорів українських музичних шкіл включила цей сюжет «Передшоу» у навчальну програму.
Куран потішив влучним коментарем щодо диванних експертів, які хейтили результати цьогорічного Нацвідбору та пророкували Україні провал у півфіналі.
«У нас завжди багато експертів, які знають, хто має їхати. Але я як експерт для своєї мами скажу, що Євробачення — це не конкурс пісні на дискотеку чи весілля, це конкурс про все — про персонажа, номер, меседжі, як модно казати. Щодо “Циферблату” мені подобається інтрига, як Європа відреагує. Хлопці яскраві, харизматичні, у них є щось голлівудське. В розрізі Євробачення це найсправедливіший учасник, який мав поїхати», — сказав Куран.
Фіїнка, яка у Нацвідборі посіла четверте місце, погодилася.
У «Передшоу» показали також коротенькі сюжети з репетиції «Циферблату» в Базелі та з їхньої участі у так званому «Бірюзовому хіднику» — це аналог червоної доріжки. Цього року замість проходу звичайним килимком учасники проїхалися ретро-трамваями.
Репорт із Базеля, який робила ведуча влогів Анна Тульєва, здався занадто коротким, але скоріш за все більше інформації буде у наступних «Передшоу».
Шоу
Шоу півфіналу розпочалося епічним номером «Сила природи» з представленням національної культури країни-господарки, де показали народні костюми, йодль, хакбред (аналог наших цимбал), альпхорни (це горни, альпійські роги) та швейцарські гори на тлі всього виступу.
Але якщо характеризувати стиль Швейцарії на «Євробаченні», то це скоріш гідна самоіронія, а ніяк не пафос. Інші місцеві виконавці, що розважали глядачів поза конкурсною програмою, посміялися над світовими стереотипами про свою країну, як от швейцарський шоколад, сир чи складний ніж. Ведучі у перервах дарували учасникам готельні капці та подушки.
Мірошниченко нагадав, що перше Євробачення відбулося у 1956 році саме у Швейцарії, і переможцем того конкурсу теж була ця країна. А ще Швейцарія подарувала світу Селін Діон, яка представляла країну у 1988 році.
Співачка на шоу приїхати не змогла через поганий стан здоров’я, але передала вітання відеозв’язком.
Читайте також: «Євробачення-2025»: де дивитись і хто коментуватиме півфінали та фінал Пісенного конкурсу на Суспільному
У першому півфіналі виступили 18 учасників, з яких три — Іспанія, Італія та Швейцарія — проходили у фінал автоматично. Під час виступу представників країни-господарки стався технічний збій із камерами, що зіпсувало картинку. Якби таке трапилося під час співу конкурсанта, його б номер повторили, але оскільки у швейцарців не було потреби змагатися за місце у фіналі, залишили як є.
Загалом цього року на сцені Євробачення стався якийсь перебір зі світлом. Спецефекти часто затьмарювали виконавців і відвертали увагу від пісень. Можливо, в залі це мало кращий вигляд, але головні в цьому процесі все ж телеглядачі, а їм, припускаю, час від часу було просто боляче дивитися.
Здалося, що апогею цей світловий апокаліпсис досяг під час виступу «Циферблату». Хлопці відмовилися від знаменитої сцени-травички, яку вони використовували у Нацвідборі та виступали у рожево-блакитній світловій димці. Напевно, це мало символізувати казкову атмосферу мрій. Але в більшій частині виступу членів гурту та беквокалісток просто не можна було розгледіти.
Світло затьмарило всі характерні жести Даниїла Лещинського, які раніше підкорили глядачів, та головну фішку номера — маленькі вогники, які запалювалися в руках виконавців. Сподіваюся, до фіналу постановники врахують ці недоліки, адже ефект засвіченої фотоплівки — це не те, що очікуєш побачити.
Переможці
За результатами першого раунду до фіналу, окрім України, потрапили Норвегія, Албанія, Швеція, Ісландія, Нідерланди, Польща, Сан-Марино, Естонія та Португалія. Серед переможців були як солісти, так і гурти. Пісні теж потішили різноманіттям — від комічних куплетів до ліричних балад.
Серед переможців першого півфіналу був гурт KAJ від Швеції, якому букмекери прогнозують перемогу у фіналі. На сцені вони не вигадували нічого нового для своєї гумористичної пісні «Просто скористайтеся сауною» (Bara Bada Bastu) та заспівали її у декораціях лазні, як і у презентаційному кліпі.
Не пройшли до фіналу Словенія, Бельгія, Азербайджан, Хорватія та Кіпр. Усі ці країни представляли співаки-чоловіки. Попри зовсім різний стиль виконання, конкурсантів поєднувала спільна риса — вони виявилися дуже передбачуваними.
Першій півфінал розвінчав відразу три забобони стосовно порядку виступу на Євробаченні.
Так, Ісландія була першою — це вважається поганою позицією, адже до кінця шоу глядачі геть забувають те, що вони бачили на початку. Але гурт Væb зі своїм технологічним номером у сріблястих костюмах залишився й у пам’яті, й у конкурсі.
Польща була наступною, а цей етап у фан-середовищі вважається «номером смерті». Начебто всі, хто виступає на Євробаченні другими, ніколи не перемагає. Співачка Юстина Стечковська (Justyna Steczkowska) спростувала цю думку, принаймні у частини, яка стосується виходу у півфінал.
А от Кіпр виступав останнім, і це вважається найкращим місцем, адже останній виконавець залишається у пам’яті глядачів найкраще. Але Тео Еван (Theo Evan) пролетів разом зі складною сталевою конструкцією, на якій співак та його підтанцівка видавали па під час виступу.
Поки тривало голосування, на сцену вийшла тогорічна представниця України на Євробаченні Джеррі Хейл (Jerry Heil). Вона заспівала разом з учасниками Євробачення-24 з Греції, Португалії та Литви.
Після оголошення результатів Тімур Мірошниченко сказав, що «Україна виконала задачу-мінімум — потрапила у фінал». Але звісно, що нам цього замало.
«Циферблату» букмекери поки що прогнозують 13 місце у загальному переліку, а на перемогу дають лише 1%.
Єдине, що я можу сказати з цього приводу, що робити прогнози стосовно України — справа невдячна. Дивувати ми вміємо.
