stv.detector.media
ГО «Детектор медіа»
19.06.2021 05:02
Моніторинг вечірніх випусків новин «Українського радіо» за 7-11 червня 2021 року
Моніторинг вечірніх випусків новин «Українського радіо» за 7-11 червня 2021 року
У досліджених випусках новин «Українського радіо» відчутно зменшилася кількість порушень стандарту балансу думок і трохи зменшилася відносна кількість порушень стандартів оперативності.

У тексті кожного матеріалу маркуються ключові ознаки порушень стандартів:

жовтим шрифтом — ознаки порушення стандарту відокремлення фактів від думок (тобто журналістські оцінки й висновки, а також слова, які є маркерами суб’єктивної думки),

голубим шрифтом — ознаки порушення стандарту достовірності інформації (тобто відсутність чи розмитість посилання на надійне джерело інформації),

червоним шрифтом — ознаки порушення стандарту точності (тобто фактична неточність або критична для точності розмитість фактичної інформації).

Зауваження в тексті даються так: (напівжирним шрифтом і в дужках).

У кінці сюжету напівжирним шрифтом описово — про порушення стандартів оперативності, балансу думок і повноти інформації, якщо вони є.

Також подано важливі теми кожного дня, про які не згадувалося у випуску новин.

Порушення стандартів точності і оперативності визначаються за допомогою повідомлень агентства «Укрінформ». Якщо певний факт «UA: Перший» і «Українське радіо» подають однаково, а «Укрінформ» інакше, в таких випадках правильним вважається подача факту суспільними мовниками.

Оскільки на «Українському радіо» нема єдиного випуску, який міг би вважатися підсумковим, у моніторингу розглядаються 5 щогодинних випусків, які виходять у ефір у вечірній час, — це випуски за 18:00, 19:00, 20:00, 21:00 і 22:00. Якщо в інших випусках протягом дня виходять матеріали на головні суспільно-політичні теми дня, або матеріали, в яких є ознаки замовлення, - вони також розглядаються моніторингом. Не розглядаються повні повтори матеріалів і повтори зі змінами лише за формою (тобто коли ці зміни не стосуються появи в матеріалі нових фактів і/або нових коментарів).

Таблиця. Порушення стандартів інформаційної журналістики у вечірніх випусках новин «Українського радіо»:

Період моніторингу: 7-11 червня 2021 року

Для збільшення зображення клікніть на нього

У досліджених випусках новин «Українського радіо» на звітному тижні червня, порівняно з попереднім дослідженим періодом у жовтні минулого року, відчутно зменшилася кількість порушень стандарту балансу думок — таких було лише 6% досліджених матеріалів, а у жовтні минулого року було 16%. Трохи зменшилася відносна кількість порушень стандартів оперативності — в 1% матеріалів (раніше було 2%), точності подачі інформації — жодного порушення (а було в 4% матеріалів), повноти інформації — 54% (було 59%). Приблизно на тому ж рівні залишається кількість порушень стандарту достовірності подачі інформації — у 30% матеріалів (у попередньому моніторингу таких матеріалів було 28%). Натомість відчутно зросла кількість порушень стандарту відокремлення фактів від думок — у 26% матеріалів (раніше було у 18% матеріалів). На звітному тижні червня у вечірніх випусках новин «Українського радіо» був лише 1 матеріал з ознаками імовірного замовлення (у жовтні минулого року таких матеріалів було 13).

На звітному тижні стандарт балансу думок було порушено у 5 матеріалах з 90 досліджених (це 6% від досліджених матеріалів).

У матеріалі про акцію протесту селян на Сумщині (7 червня) не надано слово підприємцю, проти дій якого протестували селяни.

У двох матеріалах про вибух гранати в Харкові (9 червня) нема позиції підозрюваного (або принаймні пояснення, чому цієї позиції нема).

У матеріалі 10 червня, що апеляційний суд зобов’язав Медведчука компенсувати видавництву «Віват» судові витрати, не представлено позиції Медведчука чи його представників.

11 червня в матеріалі про затримання на Волині священника, який нібито торгував зброєю, не подано позиції самого священника.

На звітному тижні стандарт оперативності подачі інформації було порушено в 1 матеріалі з 90 досліджених (1%).

Про відкриття на Донеччині пунктів щеплення для жителів окупованих територій повідомлялося 8 червня з запізненням принаймні на добу (інформагенції і «UA: Перший» про це повідомляли напередодні).

Стандарт достовірності подачі інформації було порушено у 27 матеріалах з 90 досліджених (30%).

В кількох матеріалах взагалі не було посилань на джерело інформації:

про кількість вакцинованих (7 червня);

про пом’якшення адаптивного карантину урядом (7 червня);

про обшуки СБУ у засновників «Партії Шарія» (8 червня);

про законопроєкт щодо скасування перенесення святкових днів (8 червня);

про добову статистику по ковіду (8 червня);

про скасування Євросоюзом санкцій проти Віктора та Олександра Януковичів (9 червня);

про строки подачі документів абітурієнтами до вишів (10 червня).

У матеріалі 7 червня було узагальнене посилання на неназвані медіа, які в свою чергу посилалися на неназване джерело: «Про це українські медіа повідомляють із посиланням на УЄФА».

Журналісти «УР» дуже часто роблять неперсоніфіковані посилання на джерела інформації у певних структурах чи установах:

«Про це повідомили в лабораторному центрі Міністерства охорони здоров’я» (8 червня).

«Її закупили державним коштом, повідомили у Міністерстві охорони здоров’я» (9 червня).

«У Пенсійному фонді повідомили «Суспільному», для того, щоб колишнім міліціонерам перерахували пенсії, має бути постанова Кабміну» (9 червня).

«За інформацією поліції, на вулиці стався конфлікт між чоловіками» (9 червня).

«Як повідомляє оперативно-тактичне угруповання «Схід», це сталося неподалік Старогнатівки» (10 червня).

«У міністерстві нам розповіли, що постанова уряду від 2 квітня передбачає 22 мільярди 400 мільйонів на оборонне замовлення на 2021-23 роки» (10 червня).

«В УЄФА вважають, що слоган не можна розташовувати на футболці, оскільки в комбінації зі словами «Слава Україні» він має явний політичний підтекст» (10 червня).

«Розповіли про це у Державній фіскальній службі» (11 червня).

«У «Нафтогазі» тим часом запевняють, співпрацюють зі слідством» (11 червня).

«Про це повідомили в Міністерстві охорони здоров’я» (11 червня).

«Тим часом у столичній адміністрації стверджують, що неодноразово зверталися до правоохоронних органів з приводу порушень» (11 червня).

«Про це повідомили в Офісі генпрокурора України» (11 червня).

«Про це свідчать дані Міністерства охорони здоров’я» (11 червня).

«У Львівському центрі служби крові зазначають, що донорів потребують постійно» (11 червня).

У одному матеріалі було подано суб’єктивну оцінку з узагальненим неперсоніфікованим посиланням: «За даними Міністерства охорони здоров’я, в Україні зростають темпи вакцинації» (8 червня) .

Були також посилання на джерела в інтернеті без належних підтверджень:

«Про це ідеться у постанові уряду, яка опублікована на сайті» (7 червня).

«Про це свідчать дані, оприлюднені на сайті Міністерства охорони здоров’я» (9 червня).

«Про це свідчать дані, оприлюднені на сайті МОЗу» (9 червня).

«15 вінницьких партійців покидають «Голос». Спільну заяву вони опублікували у фейсбуці» (11 червня).

«Такі звинувачення на адресу керівництва «Голосу» були опубліковані напередодні на фейсбук-сторінках партійних осередків у Вінниці та Чернівцях» (11 червня).

Ще у трьох матеріалах журналісти робили посилання на невизначені групи людей:

«За підрахунками спеціалістів, вирощування верби вже за 5-7 років, може замінити на понад 22% потреб українців у природному газі» (9 червня).

«Крім основних виплат, вони мали доплати, які будуть скасовані із 30 червня, розповіли нашим кореспондентам протестувальники» (9 червня).

«Юнак помер на місті, повідомили правоохоронці» (10 червня).

Стандарт відокремлення фактів від думок порушувався у 23 матеріалах з 90 досліджених (26%).

У журналістських текстах (ведучих чи кореспондентів) часто вживалася оцінна лексика:

«Ідеться про ділянки, де раніше було пасовище і це єдине місце в окрузі, де можна було випасати худобу, тож тепер із цим проблеми» (7 червня).

«Всього у лабораторному центрі відібрати 66 проб води у популярних місцях купання на території області» (7 червня).

«Поле стало популярною фотозоною для закарпатців і туристів» (8 червня).

«Варто зазначити, що було показано чотири фотографії чотирьох фрагментів, які були знайдені свідком» (8 червня).

«Чоловік вже 10 років займається вивченням цієї рослини у якості енергоносія і навіть виявив чотири види, придатних до наших погодних умов» (9 червня).

«Одним із видів біопалива на котельні являється так звана енергетична верба» (9 червня).

«Ніхто із чиновників до людей так і не вийшов» (9 червня).

«Священника вже двічі притягали до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини» (11 червня).

Часом журналісти замінювали нейтральні дієслова на лексику урочистого стилю або на такі, що містять певну оцінку характеру дії «сказав»:

«Зеленський наголошував, що готовий до перемовин із Байденом у будь-якому місці» (7 червня).

«Також запевняє: Північноатлантичний Альянс сприятиме зміцненню обороноздатності України та продовжуватиме надавати підтримку у протистоянні російській агресії» (7 червня).

«В Асоціації зазначили, що форма української збірної відповідає правилам екіпірування» (7 червня).

«Там зазначили, що перших хворих у санаторії почали фіксувати 2 червня» (8 червня).

«Вирощування енергетичної верби в Україні лише на початковій стадії, запевняє Леонід Малежик» (9 червня).

«Порушити на саміті НАТО питання російської агресії та дієвих кроків для її стримування закликав генсека Альянсу президент України Володимир Зеленський» (10 червня).

«Володимир Зеленський окремо наголосив на важливості для України підтвердження у рішеннях цьогорічного саміту НАТО політики відкритих дверей» (10 червня).

«У «Нафтогазі» тим часом запевняють, співпрацюють зі слідством» (11 червня).

«Таке рішення ухвалили, бо в резервуарах підприємства низький рівень води, зауважує Наталія Д’яченко» (11 червня).

«У Львівському центрі служби крові зазначають, що донорів потребують постійно» (11 червня).

У матеріалі 7 червня журналісти «УР» самотужки оцінювали кількість людей на акції протесту селян на Сумщині, замість надати оцінки самих протестувальників і правоохоронців. Так само вони оцінювали кількість протестувальників і в матеріалі 9 червня про протести пенсіонерів силових структур у Києві та Кропивницькому.

Журналісти новин «УР» часто використовують сполучники зі значенням зіставлення/протиставлення фактів, що є маркером суб’єктивної думки: «Дитячий та дорослий пляжі у Гідропарку Житомира – єдині у місті зони відпочинку, де офіційно дозволено купання. Втім результатів відібраних тут проб перевищують норму у майже 5 разів» (7 червня).

«В Україні сьогодні складали ЗНО із фізики. На нього зареєструвалися 32 тисячі учасників. Утім майже чверть зареєстрованих не прийшли у пункти тестування» (7 червня).

«Ця котельня забезпечує теплом центральну лікарню міста Обухів. Однак вирізняє її серед інших те, що виробництво енергії тут відбувається за допомогою біоматеріалів» (9 червня).

«А нещодавно на околиці Обухова висадили експериментальну плантацію» (9 червня).

«Зокрема, дозволив роботу ресторанів і проведення там святкувань. Однак Міністерство охорони здоров’я виступає за впровадження карантину в Україні на літо» (9 червня).

«Згадані санкції передбачали заморожування активів на території Європейського Союзу. Утім, цьогоріч у березні ці активи знову заморозили» (9 червня).

«Із бюджету виділять понад 22 мільярди гривень на розробку, модернізацію, ремонт та виготовлення військової техніки. Однак держава не розрахувалася за торішніми контрактами» (10 червня).

Одного разу використовувався штамп сумнівної образності: «Блакитне паливо пустили обхідним газопроводом» (8 червня).

У матеріалі 11 червня був журналістський висновок: «Тобто, тепловики фактично споживають газ, що знаходиться у газотранспортній системі, однак «Нафтогаз» не оформляє документи щодо його постачання та не підписує відповідних актів прийому-передачі».

У матеріалі 11 червня було безпідставне узагальнення: «Місцеві жителі не можуть зрозуміти, для чого ці землі розорюють».

На звітному тижні стандарт точності подачі інформації не було порушено в жодному матеріалі (0%).

Стандарт повноти подачі інформації так чи інакше порушувався у 49 з 90 досліджених матеріалів (54%).

У матеріалі 7 червня не було представлено комментаторку в синхроні (імовірно санітарну лікарку).

У матеріалі 8 червня в повідомленні про масове отруєння дітей в санаторії на Одещині не говорилося ні про стан їхнього здоров’я, ні що шістьох дітей госпіталізували.

У матеріалі 11 червня згадувалися поняття, які потребували бекграундів –  «ямна культура» і «РН». Бекграундів не було.

В інших випадках стандарт повноти порушувався за рахунок порушення інших стандартів – балансу думок і достовірності. У деяких коротких матеріалах була слабка деталізація.

Протягом звітного тижня на каналі був один матеріал з ознаками можливого замовлення (1% від усіх досліджених матеріалів).

10 червня в ефір вийшов матеріал про телефонну розмову президента Володимира Зеленського з генсеком НАТО Йєнсом Столтенбергом. Типовий «паркетний» матеріал, де не було принципової змістовної новини — лише сам факт телефонної розмови. У матеріалі також були порушені стандарти достовірності (не було жодного посилання на джерело інформації) і використовувалася лексика урочистого стилю. З точки зору дотримання повноти інформації бракувало якісного бекграунду щодо попередніх заяв українського президента щодо членства України в НАТО і реакцій на них з боку представників Альянсу.

7 червня (понеділок):

Випуск о 18:00

1. Один обстріл сьогодні на передовій

Ведуча: Один обстріл сьогодні на передовій. Зі станкових протитанкових та автоматичних станкових гранатометів бойовики обстріляли селище Лебединське на Донеччині. Про це в вечірньому зведенні повідомив речник командування Об’єднаних сил Віталій Саранцев. Втрат серед українських армійців нема.

2. Зеленський і Байден поговорять телефоном

Ситуацію на Донбасі сьогодні обговорять телефоном президенти України та США. Цю інформацію «Суспільному» підтвердила керівниця Директорату із питань інформаційної політики Офісу президента Ірина Побєдоносцева. Нагадаю, раніше Володимир Зеленський сказав, що вважає важливим проведення консультацій із Байденом перед його зустріччю з російським президентом Володимиром Путіним. Очікується, що вони зустрінуться у Женеві 16 червня. Зеленський наголошував, що готовий до перемовин із Байденом у будь-якому місці. Та Сполучені Штати не запрошуватимуть президента України до Вашингтона, хоча раніше Білий Дім планував організувати таку зустріч, до переговорів Байдена із Путіним. Однак, звільнення голови «Нафтогазу» у США викликало стурбованість, що Володимир Зеленський відмовився від боротьби із корупцією. Про це повідомило американське видання «Аксіус», із посилання на джерело в Адміністрації Байдена.

3. У НАТО немає консенсусу щодо надання Україні Плану дій щодо членства в Альянсі

Ведуча: У НАТО немає консенсусу щодо надання Україні Плану дій щодо членства в Альянсі. Натомість під час саміту НАТО у червні буде узгоджено окрему заяву, де країни-члени організації підтвердять відданість політиці відкритих дверей та прагнення України і Грузії стати членами НАТО. Про це під час конференції «Демократія в дії» у Києві повідомив заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане. За його словами, Україна має зберігати курс всеосяжних реформ, оскільки це дозволить зміцнити її та наблизити до євроатлантичних стандартів. Також запевняє: Північно-Атлантичний Альянс сприятиме зміцненню обороноздатності України та продовжуватиме надавати підтримку у протистоянні російській агресії.

4. Близько півсотні людей перекрили дорогу в райцентрі Білопілля на Сумщині

Ведуча: Близько півсотні людей перекрили дорогу в райцентрі Білопілля на Сумщині. Так жителі сусіднього села Павлівка протестують проти того, що їх землі цієї весни розорали та засіяли. Ідеться про ділянки, де раніше було пасовище і це єдине місце в окрузі, де можна було випасати худобу, тож тепер із цим проблеми. Протестувальники розповіли «Суспільному», що місцеві селяни не отримують земельних наділів, а приватний власник, який розорав землю – не місцевий. Говорить житель села Павлівка Владислав Апатов.

Владислав Апатов, житель села Павлівка: Ми чекаємо, щас, на даний час приїзда губернатора і прокурора області. Так як у нас єсть питання, у нас незаконно поперепахували всі луга, абсолютно всі, пасовища. Все поперепахували, вносять гербіциди. Люди от онкозаболєваній помирають. Щас хворих 5 чєловєк. Тож, твориться бєзпрєдєл повним чином і ніде ми не можем найти управу.

(Порушено стандарт балансу думок: не надано слово підприємцю, проти якого протестують селяни).

5. Більше половини проб води у річках на Житомирщині не відповідають нормі

Ведуча: Більше половини проб води у річках на Житомирщині не відповідають нормі, тож чи безпечно там купатися, дізнавався наш кореспондент.

Кореспондент: Дитячий та дорослий пляжі у Гідропарку Житомира – єдині у місті зони відпочинку, де офіційно дозволено купання. Втім результатів відібраних тут проб перевищують норму у майже 5 разів. Ідеться про забруднення води продуктами життєдіяльності людини, наприклад, несанкціонованими скидами каналізаційних стоків. Людмила із дітьми тут не купається вже кілька років. Жінка каже, приходить сюди лише погуляти та подихати повітрям, а от заходити у воду не ризикує.

Людмила, місцева мешканка: Так прогулятися, свіжим повітрям подихать, тому шо вода, даже подивиться, вона брудна.

Кореспондент: Валентина ж із родиною не втрачає оптимізму. Жінка сподівається, що до початку купального сезону якість води у цьому місці покращиться.

Валентина, місцева мешканка: Ще не збиралися купатися, ще якось холодно. Взагалі, я тут рідко буваю. Ну, зазвичай, коли ідуть дощі, то тут завжди погана вода. Я не думаю, шо влітку буде дуже багато дощити.

Кореспондент: Всього у лабораторному центрі відібрати 66 проб води у популярних місцях купання на території області. Показники у деяких місцях перевищували норму у півсотні разів. Наприклад, на міському пляжі Коростеня, де вміст кишкової палички складав 240 тисяч одиниць, при нормі не більше 5000. У Житомирі із майже десятка відібраних проб, санітарним вимогам відповідає вода лише у Богунському кар’єрі та озері Мельком.

Жінка (не представлена): Якщо по Житомирському району, село Дениші річка Тетерів, там аж 240 тисяч індекс лептозопозитивної кишкової палички. Кар’єр, чомусь, Слобода-Селець теж такий же індекс лептозопозитивної кишкової палички. Соколовський кар’єр, кар’єр Польова – там трошки менше, але теж 24 тисячі.

Випуск о 19:00

1. За тиждень в Україні вакцинували рекордну кількість людей

Ведучий: За останній тиждень в Україні вакцинували від коронавірусу рекордну кількість людей – понад 240 тисяч. Загалом, за 2,5 місяці кампанії щепили понад мільйон 200 тисяч українців, із них більше 147 тисяч отримали другу дозу. До кінця року уряд планує вакцинувати до 70 відсотків дорослих українців. (Відсутнє посилання на джерело інформації)

2. У Харкові 2-й пологовий будинок більше не приймає вагітних хворих на ковід з усієї області

Ведучий: У Харкові 2-й пологовий будинок більше не приймає вагітних хворих на ковід з усієї області. Зараз медзаклад виключили із переліку опорних.

Кореспондентка: Аліса Бобровська за місяць до пологів захворіла на ковід та потрапила до лікарні.

Аліса, народжувала дитину у 2-му пологовому: Я з початку не хотіла їхати, бо в мене не було ні кашлю, нічого, але стан погіршувався, температура не спадала. Я не могла спати.

Кореспондентка: У лікарні Аліса пробула понад 2 тижні. Одужала, а ще за місяць повернулася, вже народжувати.

Аліса, народжувала дитину у 2-му пологовому: Мені сказали, що вагітні, які перехворіли на ковід, саме в цей пологовий, бо тут зал для пологів спеціальний для тих, хто перехворів на ковід. Пологи були нормальні, але коли він народився, йому важко було дихати. Вночі йому ще трохи гірше стало. Його підключили до апарату ШВЛ.

Кореспондентка: У дитини діагностували пневмонію. Хлопчика перевели до перенатального центру, а за 2 тижні виписали додому. Вагітних із ковідом 2-й пологовий будинок Харкова приймав протягом року, від початку карантину. Минулого тижня, через зниження кількості інфікованих, Нацслужба здоров’я виключила заклад із переліку опорних. Раніше до 2-го пологового привозили вагітних із ковідом з області. Тепер за потреби їх госпіталізовуватимуть до районних лікарень. Куди саме – визначатимуть сімейні лікарі, розповів заступник голови обладміністрації Михайло Черняк.

Михайло Черняк, заступник голови Харківської обладміністрації: Вони знають, що треба направити цю жінку, яка в положенні, яка сьогодні є з підозрою на ковід або з підтвердженим ковідом, має потрапити на ліжка пологових будівель, які розташовані в тих лікарнях, які визначені, як опорні під ковід.

Кореспондентка: Черняк каже, обладміністрація звертатиметься до Міністерства охорони здоров’я, аби повернути пологовий будинок до списку опорних та відновити у ньому прийом хворих на ковід.

3. В Україні 147 народних депутатів орендують житло за бюджетні кошти

Ведучий: В Україні 147 народних депутатів орендують житло за бюджетні кошти, із них 81 депутат має на своїх рахунках понад мільйон гривень. Найбільше, серед таких орендарів-мільйонерів, представників президентської фракції «Слуга народу» – 67 депутатів. Про це повідомляє громадська організація «Комітет виборців України». Вона проаналізувала декларації народних депутатів, які отримують бюджетну компенсацію для оренди житла, або винайму готельного номера. Право на отримання таких коштів мають народні депутати, які не забезпечені житлом у місті Києві, тобто зареєстровані на відстані понад 30 кілометрів від меж Києва. У середньому, на оренду житла народні депутати отримують 20 тисяч гривень щомісяця.

4. Вчена рада Київського національного університету позбавила Лукашенка звання почесного доктора

Ведучий: Самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка Вчена рада Київського національного університету імені Шевченка позбавила звання почесного доктора, яке він отримав за президентства Віктора Ющенка. Цю інформацію «Суспільному» підтвердив ректор університету Володимир Бугров. Позбавлення Лукашенка звання відбулося у таємному режимі. Зазначається, що Київській університет Тараса Шевченка має понад 80 почесних докторів і це перше подібне рішення в його історії.

5. В Україні сьогодні складали ЗНО із фізики

Ведучий: В Україні сьогодні складали ЗНО із фізики. На нього зареєструвалися 32 тисячі учасників. Утім майже чверть зареєстрованих не прийшли у пункти тестування. На виконання 38 завдань абітурієнтам дали 3 години. Додаткові півгодини та інші умови можна було отримати випускникам із особливими умовами складання, за станом здоров’я. Зокрема третина з понад півтисячі учасників не прийшли на зовнішнє незалежне оцінювання з фізики у Кіровоградській області. Тестування відбулося без порушень, розповіла уповноважена українського Центру оцінювання якості освіти Любов Корж. Фізику в області складали на двох пунктах у Кропивницькому.

Кореспондентка: Сестри Ярослава і Мар’яна Рябови приїхали зі Світловодська. Кажуть, їхали більше трьох годин.

Сестри Ярослава і Мар’яна Рябови, складають ЗНО з фізики: Ми з сестрою обрали фізику, будемо здавати, тому що наш факультет він пов’язаний з цим і ми хочемо обрати собі професію, яка буде теж пов’язана з фізикою – це електроніка, електромеханіка. І хочемо пов’язати своє життя з цим. Нам подобається дуже.

Кореспондентка: Ірина Кравченко говорить: не хвилюється, бо впевнена у своїх силах.

Ірина Кравченко, складає ЗНО з фізики: Я складала математику та українську мову. Тести були легкі, але трохи збивало те, що в масці, душно і трохи лячно, коли заходили поліцейські з металошукачем.

Кореспондентка: Усього з 300 учасників на пункт не прийшли 77, каже Любов Корж.

Любов Корж, уповноважена українського Центру оцінювання якості освіти: Вся справа в тому, що після того, як уже пройшла повністю реєстрація – вирішили, що можна ДПА не здавать. Що можна це вирішити в закладі і вони отримають оцінку. Ну, і звичайно, діти, кому не треба вступати до вищих навчальних закладів, кому не треба результат ЗНО – не прийшли.

Кореспондентка: За 3 години учасники мали виконати 38 завдань. Наступне зовнішнє незалежне оцінювання відбудеться 10 червня. Це буде тест із біології. Складати її в області зареєструвалися понад 4000 учасників.

6. УЄФА затвердила форму збірної України, яка обурила російських політиків

Ведучий: Спілка європейський футбольних асоціацій затвердила форму збірної України, яка обурила російських політиків. Про це українські медіа повідомляють із посиланням на УЄФА. В Асоціації зазначили, що форма української збірної відповідає правилам екіпірування. Одяг українських футболістів репрезентували напередодні. На ньому зображено мапу країни, включно з окупованим Росією Кримом, а також із написами: «Слава Україні. Героям слава». Російське Міністерство закордонних справ та деякі депутати Держдуми виступили із протестом. Ці гасла назвали нацистськими, а Крим – російським. Чемпіонат Європи з футболу, я ж нагадаю, проходитиме з 11 червня до 11 липня.

7. Вольєр для диких зайців-русаків облаштували у Радомишльському лісгоспі на Житомирщині

Ведучий: Вольєр для диких зайців-русаків облаштували у Радомишльському лісомисливському господарстві на Житомирщині. Мисливствознавець підприємства Вадим Лейчук розповів, що ідея створити його виникла після пожежі у Путіївському лісництві. Тоді врятували від вогню кількох зайців. Зараз у вольєрі 10 тварин. Як доглядають за дикими зайцями у напіввільних умовах і коли їх випустять у природу.

Кореспондентка: Для утримання цих диких тварин у вольєрі облаштували 4 клітки. Поки зайці житимуть там, але за місяць їх випустять на обгороджену територію площею майже 700 м2. Лісничий підприємства Олексій Пузіков розповів, що ці тварини не вибагливі у догляді та харчуванні.

Олексій Пузіков, лісничий: Зайця доглядає, зайців доглядає охоронник. Він закладає їжу. У нас є склад для кормів. Там є: овес, кукурудза, косимо овес зелений, кладемо до кліток, даємо те, що заєць їсть у природі.

Кореспондентка: За словами представника обласного управління лісомисливського господарства Романа Логвінчука, популяція диких зайців-русаків останнім часом зникає у дикій природі.

Роман Логвінчук, представник обласного управління лісомисливського господарства: Чисельність зайця-русака, на жаль, на сьогоднішній день, суттєво зменшується. Перша причина, я би сказав би, шо ми знаєм всі, як зараз обробляються поля – це великі агрофірми, в них же ж великі агрегати для обробки цієї землі, а заєць-русак це як правило польова дичина і від цього він і потерпає.

Кореспондентка: У створення заячого вольєра лісничі вклали 50 тисяч гривень. До кінця літа 10 молодих диких зайців випустять у природне середовище. Щороку фауна лісових галявин, де заборонено полювання, поповнюватиметься щонайменше 50 видами цих тварин.

Випуск о 20:00

1. Кабмін дозволив в’їжджати в Україну іноземцям за наявності сертифіката про повну вакцинацію

Ведучий: Кабмін дозволив в’їжджати в Україну іноземцям за наявності сертифіката про повну вакцинацію препаратами, дозволеними Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Раніше це можна було зробити лише за результатами ПЛРтестів на коронавірус, або тесту на антиген. Про це ідеться у постанові уряду, яка опублікована на сайті. Сертифікат про вакцинацію має бути затверджений англійською мовою, або з перекладом на англійську. Крім цього, уряд дозволив українцям, за наявності ПЛР-тесту або експрестесту, не йти на самоізоляцію. Зазначу, що ВООЗ наразі затвердили використання вакцин: «Пфайзер», «Moдерна», «АстраЗенека», «Янссен», «Сінофарм» та «Сіновак».

2. У Нідерландах розпочинають слухати по суті справу про збиття літака рейсу МН17 над Донбасом

Ведучий: У Нідерландах по суті розпочинають слухати справу, про збиття літака рейсу МН17 над Донбасом. Сьогодні суд сформулював 3 питання для розгляду в наступні 3 дні. Чи був збитий рейс МН17 російською ракетою «Бук»? Прокурори сказали: мають більше ніж достатньо доказів. Захист вимагав розглянути альтернативні сценарії. Друге питання: чи була ракета випущена з території, яку контролювали бойовики? Державна прокуратура визначила конкретне поле, як місце запуску. Захист у цьому сумнівається. Третє – яку роль відігравали четверо підозрюваних? Це громадяни Росії: Ігор Гіркін, Сергій Дубинський, Олег Пулатов та громадянин України Леонід Харченко. Судове засідання відбувається без них. Як пише місцеве видання «Нос», швидше за все підозрювані в Росії. Якщо ж приїдуть до Нідерландів – будуть негайно заарештовані. Одного з підсудних представляють адвокати. Я ж нагадаю, малайзійський «Боїнг» збили 17 липня 2014 поблизу Сніжного на Донеччині. Загинули 298 людей. Усі пасажири та члени екіпажу. Борт прямував із Амстердама до Куала-Лумпура. Міжнародна слідча група з’ясувала, в літак поцілили із зенітно-ракетного комплексу «БУК», який належав російській 53-й бригаді із Курська.

3. Місце таборування сотні УПА знайшли і частково відновили на Івано-Франківщині

Ведучий: Місце таборування сотні УПА знайшли і частково відновили на Івано-Франківщині. Розташоване воно у лісі, неподалік села Тисів. Командував тут сотенний на псевдо «Вікторія».

Кореспондентка: На відкриття зібрались місцеві жителі, пластуни Болехова та Долини, громадські пошукові організації. Після молитви слово надали 101-річній Катерині Зеленій-Гаврилів, яка пригадала, що вперше до табору сотні потрапила у 44-му році. Щепила хлопців від тифу та інших хворіб.

Катерина Зелена-Гаврилів, місцева мешканка: Була хвороба така і від холоду такі скули. такі скули. Ну, і боліли.

Кореспондентка: Пошуки таборування розпочали після вирубки лісу. Їх ініціював житель Тисова Микола Зварич. Дідусь чоловіка будував для повстанців дерев’яні бараки. Діяльність сотні була засекречена, тож про неї залишилось дуже мало інформації. Окрім знайденого архіву, розповідає директор історико-меморіального музею Степана Бандери Степан Лесів, науковці вивчають кримінальні справи тих часів та спогади. В архівних документах сотня має назву «Крилаті».

Степан Лесів, директор історико-меморіального музею Степана Бандери: Це дійсно був відділ окремого, чи як вони назвали, особливого призначення ВООП. Створений він був у кількості 140 стрільців із командним складом. Фактично із випускників старшинської школи Олені, власне для охорони штабу Української повстанської армії «Захід Карпати». Безпосередньо «Дора» чи інше псевдо «Лицар» Олекси Гасиного.

Кореспондентка: Частину знайденого тут архіву вже відновили. Розповідає директор комунального підприємства «Пам’ять» Василь Тимків. Дослідник припускає, що віднайдені документи належали комусь з інструкторів табору. Серед звітів та інструкцій знайшли матеріали з історії України.

Василь Тимків, директор комунального підприємства «Пам’ять»: За цими матеріалами можна побачити, що тут проходив вишкіл з військової топографії, шо тут проходив вишкіл з надання першої медичної допомоги. Власне це по лінії ОУН тут відбувався вишкіл медсестер, українського «Червоного хреста», Організації українських націоналістів. Тобто тут проводилося як і бойова підготовка так і ідеологічна підготовка.

Кореспондентка: У планах відновити один із бараків та бункер, а також розробити і промаркувати туристичний маршрут, який об’єднає кілька місць, де жили повстанці.

Випуск о 21:00

1. Відвідати Вашингтон з офіційним візитом запросив Зеленського Байден

Ведучий: Відвідати Вашингтон з офіційним візитом запросив Володимира Зеленського президент США Джо Байден. Така пропозиція пролунала сьогодні, під час телефонної розмови очільників держав. Про це на брифінгу повідомив радник Білого дому з національної безпеки Джек Саліван. За його словами, Байден висловив бажання зустрітися з Зеленським, після повернення з Європи, де він планує поговорити з президентом Росії. Зазначу, що наприкінці цього тижня Президент США відвідає саміти «Великої сімки» у Сполученому Королівстві та НАТО в Брюсселі, а також зустрінеться з керівництвом Євросоюзу. Після того спілкуватиметься з Путіним у Женеві. Я ж нагадаю, раніше американське видання «Axios», із посилання на джерело в адміністрації Байдена, повідомило що Білий дім розглядав можливість запросити Зеленського у Вашингтон, для перемовин з Байденом до його зустрічі з російським президентом. Утім, через зміну керівництва «Нафтогазу», відмовився від цієї ідеї. В інтерв’ю цьому виданню Володимир Зеленський сказав, що вважає важливим проведення консультацій з Байденом перед його самітом з Путіним і готовий зустрітися з президентом США у будь-якому місті.

2. Уряд пом’якшив адаптивний карантин

Ведучий: Уряд пом’якшив адаптивний карантин. Зокрема тепер ресторанам дозволено працювати цілодобово, а кінотеатрам та закладам культури приймати відвідувачів, за умови наповненості не половини залу, як було раніше, а 2/3. Про це йдеться у постанові уряду. Також в Україні дозволено проведення масових заходів, зокрема, і в розважальних закладах та закладах громадського харчування. Однак, за умови що на одну людину буде виділено 4 м2 площі, або при заповненості не більше 2/3 місць. Крім того, обмеження не застосовується, якщо у всіх учасників і організаторів заходу негативний результат тесту на коронавірус методом ПЛР або експрестест, який був проведений не більше ніж за 72 години до події, або ж є документ, який підтверджує отримання двох доз вакцини. (Нема посилання на джерело інформації).

У випусках за 7 червня повідомлялося про всі важливі теми дня.

8 червня (вівторок):

Випуск о 18:00

1. Два обстріли на передовій

Ведуча: Два обстріли сьогодні на передовій і обидва біля Новгородська на Донеччині. Там бойовики цілили по українських укріпленнях зі станкових протитанкових гранатометів та великокаліберних кулеметів. Про це у вечірньому зведенні повідомив речник командування Об’єднаних сил Віталій Саранцев. За його даними, втрат серед українських військових немає.

2. Мінновибухові загородження на Херсонщині облаштували українські військові під час навчань

Ведуча: Мінновибухові загородження на Херсонщині облаштували українські військові під час навчань. Сапери встановлювали протитанкові міни за допомогою спеціальної техніки, що пришвидшує та полегшує процес. За словами командувача Об’єднаних сил Збройних сил України Сергія Наєва, подібні навчання задля протидії висадки морського десанту противника відбуваються щотижня.

Сергій Наєв, командувач Об’єднаних сил Збройних сил України: Воїни виконували завдання щодо викладання мін в грунт та на поверхню. Їх дії прикривав загін аерозольного маскування. Ми знаємо, що раптове нарощування мінновибухових загороджень на загрозливих напрямках не тільки значно сповільнює та забороняє просування противника в глибину нашої оборони, також наносить їм значні втрати.

3. «Приватбанк» отримав нового керівника

Ведуча: «Приватбанк» отримав нового керівника. Сьогодні Правління Нацбанку погодило на цю посаду кандидатуру Герхадра Бьоша. Він призначений на 5 років, за результатами розгляду пакета документів та співбесіди, проведеної регулятором. З листопада 2010 року до 30 квітня 2021 він обіймав посаду першого заступника голови правління «Райфайзенбанку Аваль». Нагадаю, трирічний контракт із колишнім головою «Приватбанку» Петром Крумханзлом завершився 23 січня і Наглядова рада вирішила його не продовжувати.

4. У 30 відвідувачів дитячого санаторію «Сергіївка» в Одеській області діагностували гострий гастроентероколіт

Ведуча: У 30 відвідувачів дитячого санаторію «Сергіївка» в Одеській області діагностували гострий гастроентероколіт. Також захворів один із медпрацівників закладу. Про це повідомили в лабораторному центрі Міністерства охорони здоров’я. Там зазначили, що перших хворих у санаторії почали фіксувати 2 червня. Це діти віком від 8 до 10 років. У санаторії перебували 140 дітей та 31 дорослий. Усі діти харчувалися в їдальні санаторію. Наразі фахівці намагаються встановити джерела інфікування. Правоохоронці порушили кримінальну справу. (Порушення стандарту повноти інформації: не сказано про стан здоров’я отруєних дітей і що шістьох дітей госпіталізували).

5. 130 мільйонів гривень збитків від вирубки лісів зазнав держбюджет цього року

Ведуча: 130 мільйонів гривень збитків від вирубки лісів зазнав державний бюджет цього року, а торік – 350 мільйонів. Про це повідомив під час форуму «Україна 30. Екологія» голова Державної екологічної інспекції Андрій Мальований. За його словами, не лише незаконна вирубка є головною причиною збитків, а й порушення під час санітарної вирубки.

Андрій Мальований, голова Державної екологічної інспекції: Державна екологічна інспекція для боротьби з незаконними рубками у минулому році розпочала процес використання космічних супутникових зйомок для моніторингу. Є вже перші результати. Наприклад, у Чорнобильській пущі, за рахунок ретроспективної зйомки було виявлено санітарну рубку без розробки оцінки впливу на довкілля. Були розраховані збитки. Також нами напрацьовано збільшення такс нарахуванню збитків за кожне дерево. В повному обсязі має запрацювати система електронного обліку деревини, абсолютно для всіх підприємств, незалежно від форм власності: комунальних, державних, приватних підприємств.

7. Дикий мак квітне у Мукачевому

Ведуча: Дикий мак квітне у Мукачевому. Поле стало популярною фотозоною для закарпатців і туристів.

Кореспондентка: Подружжя Ігор та Наталія Калинич прийшли на макове поле зробити фото.

Ігор Калинич, відвідувач: Ще сина візьмем з з собою. Нас зараз троє, ще одного візьмем з собою.

Наталія Калинич, відвідувачка: Клас, вообше, такі емоції, так красиво, так гарно, хочеться фотографуватися і настрій піднімається. Я така щаслива, мені кажется вообще, все так добре.

Кореспондентка: Фото на маковому полі зробили і ужгородка Ольга Якубик із онуком.

Ольга Якубик, відвідувачка: Проїжджали мимо і рішили зробити. А так, в принципі, нам сподобалось дуже червоне поле. Ніколи такого не бачила.

Кореспондентка: Степан Сабов відвідав макове поле, щоб зробити подарунок дружині.

Степан Сабов, відвідувач: Я сам із міста Мукачева, приїхав спеціально назбирати для жінкі своєї коханої маки. Це красота. Це природне явище, дуже красиво.

Кореспондентка: Ботанік Олег Колесник розповідає: це поле, до якого приїжджають мукачевці та гості міста, спеціально не засіювали. За його словами, тут росте дикий мак.

Олег Колесник, ботанік: Називається «мак-самосійка». Тобто це є представник сибітальної флори, тобто сільськогосподарський бур’ян. Звичайно, що їх можна розмножити, розводити, але якщо складається певні умови на сільськогосподарських полях, він сам може утворювати такі спалахи чисельності, якщо не доглядати за сільськогосподарськими угіддями. Як декоративний його не розводять, тому що, в принципі, це є досить злісний бур’ян. В інших сферах його не використовують, він не годиться ні як лікарська сировина його не вирощують.

Кореспондентка: За словами Олега Колесника, поле з диким маком має ще квітнути у Мукачеві місяць-півтора.

Випуск о 19:00

1. Витік газу на магістральному газопроводі стався на Прикарпатті

Ведучий: Витік газу на магістральному газопроводі стався на Прикарпатті. Двох жителів з дачного масиву евакуювали. Загиблих і травмованих немає. Лише неподалік аварії землею засипало автівку, повідомив про це перший заступник начальника ДСНС в області Ігор Оксинчук. За його словами, сталася розгерметизація на газопроводі Івано-Франківськ – Чернівці, неподалік села Клузів. Населенні пункти від газу не відключали. Блакитне паливо пустили обхідним газопроводом. За словами Ігоря Оксинчука, нині небезпеки для населених пунктів поблизу немає.

Ігор Оксинчук, перший заступник начальника ДСНС в області: Було якраз спілкування з виробничниками, де ми почули, що перекриті технологічно засувки і це було виконано насправді, я фізично це бачив і буквально за 20 хвилин цих 20 атмосфер вийшли з труби і уже витоку практично газу не було. Тому всі наші зусилля не були марні. Ситуація була локалізована.

2. Із обшуками до засновників «Партії Шарія» прийшли силовики СБУ

Ведучий: Із обшуками до засновників «Партії Шарія» прийшли силовики СБУ. Проводили їх у рамках розслідування кримінальної справи за двома статтями: «посягання на територіальну цілісність України» та «підробка документів». Труси відбулися в оселях двох фігурантів справи: у столиці та Бучанському районі Київщини. Їх підозрюють у причетності до розповсюдження агітаційних матеріалів, щодо зміни меж території або кордону України. Силовики вилучили комп’ютерну техніку, мобільні термінали, печатку «Партії Шарія» та банківські картки. Окрім того, було проведено обшуки у типографії, розташованій у Вінниці. Там представники громадської організації друкували агітаційні матеріали. Фігурантам справи загрожує позбавлення волі на строк від 3 до 5 років із можливою конфіскацією майна. Я ж нагадаю, фактично партію очолює Анатолій Шарій. У лютому СБУ оголосила йому підозру у державній зраді та розпалюванні ворожнечі. Слідчі підозрюють, що він допомагав Росії вести інформаційну війну проти України, поширював фейки про дії української влади та ситуацію на Донбасі. Сам він останні 10 років живе в різних країнах Євросоюзу. Міністерство юстиції подало позов про заборону «Партії Шарія», але Київський окружний адмінсуд зупинив провадження у цій справі на час проведення додаткових експертиз. (Нема посилань на джерела інформації).

3. У Нідерландах відбулося друге засідання суду у справі про збиття над Донбасом літака рейсу МН17

Ведучий: У Нідерландах у судовому комплексі «Схіпхолл» відбулося друге засідання суду по суті у справі про збиття над Донбасом літака рейсу МН17. Вивчали тип зброї, з якої збили літак, місце запуску ракети та роль у вчинені злочину чотирьох підсудних — трьох росіян Ігоря Гіркіна, Сергія Дубинського, Олега Пулатова, а також українця Леоніда Харченка. Головний суддя сказав, що після вивчення записів «чорних скриньок», версія щодо аварії «Боїнга» через несправність — неможлива.

Кореспондентка: Сьогодні у судовій залі було показано фото фрагментів ракети, що за версією слідства влучила у літак. Також сьогодні було показано у залі фотографію фрагментів ракети, що за версією слідства поцілила літак. Варто зазначити, що було показано чотири фотографії чотирьох фрагментів, які були знайдені свідком. Він також відзняв відео, проте його заради безпеки цього свідка у судові залі не показали. У суді також показали фотографії частин корпуса ракети, а ще знімки унікальних за формою фрагментів, які містяться безпосередньо в середині ракети. І, власне, у тілі капітана екіпажу літака було виявлено фрагмент у формі так званого «метелика», що і свідчить, що у літак поцілено з «Буку». Ще один фрагмент було знайдено безпосередньо у кабіні літака. І, власне, дослідивши уламки МН17 та фрагменти, експерти дійшли висновку, що у них немає сумніву, що це був дійсно «Бук», який поцілив. І усі альтернативні версії, які раніше обговорювалися, що це могла бути аварія, або вибух всередині літака – вони наразі відкинуті слідством. Під час сьогоднішнього засідання, також судді озвучили, що 20 свідків бачили сильний дим у небі, після падіння літака, а ще є свідки які чули шум та вибух. Також є свідки, які стверджують, що перебували в районі місця запуску і бачили, у день трагедії, безпосередньо сам «Бук», або чули розмови про цю техніку. Тож, у суді вже можна почути багато деталей з матеріалів справи з фотографіями, описами і після 6 годин сьогоднішніх слухань суд оголосив, що продовжить розгляд справи по суті вже завтра, о 10-й ранку за місцевим часом.

Ведучий: Нагадаю, трагедія сталася 17 липня 2014 поблизу Сніжного на Донеччині. Тоді загинули 298 людей. Усі пасажири та члени екіпажу. Борт прямував із Амстердама до Куала-Лумпура. Міжнародна слідча група з’ясувала: в літак поцілили із зенітно-ракетного комплексу «Бук», який належав російській 53-й бригаді із Курська.

4 У Чернігові під час перевірки робіт учасників ЗНО виявили, що половина учнів не впоралися із завданнями

Ведучий: У Чернігові під час перевірки робіт учасників ЗНО виявили, що половина учнів не впоралися із завданнями. Зокрема, під час тестування з української мови вони не зрозуміли теми твору, а під час ЗНО із математики здали порожні бланки без розв’язань завдань. Півтори сотні кваліфікованих вчителів мають перевірити 35 тисяч робіт. Розпочали від учора. Про це «Суспільному» розповіла старша екзаменаторка з математики Лідія Філон.

Лідія Філон, старша екзаменаторка з математики: Більшість з тих робіт, які ми перевіряємо – це бланки порожні. Можливо, певний вплив на результат зовнішнього незалежного оцінювання з математики має дистанційна форма навчання, оскільки це ті учні, які 2 роки вивчали математику частково дистанційно.

5. Екологічний проєкт «Ця торба» другий рік вже діє в Житомирі

Ведучий: Екологічний проєкт «Ця торба» другий рік вже діє в Житомирі. За словами директора комунальної установи «Агенція розвитку міста» Бориса Пахолюка, жителям у маркетах пропонують купити екосумку за собівартістю.

Кореспондентка: Екосумки Світлана Іванова-Голан почала в’язати 3 роки тому. За словами жінки, одна така торбина виготовляється 2 дні.

Світлана Іванова-Голан, майстриня: Вони є економічними, практичними і звичайно ж екологічним продуктом, оскільки є найпрекраснішим замінником пластику і пакетів, які щодня накопичуються вдома і негативно впливають на навколишнє середовище. Вона виготовляється із натуральних ниток – бавовна. Можна комбінувати, можна брати льон з хлопком. Головне для початку — це навчитися тримати правильно гачок. Фактично це річ, яка буде використовуватись вами по життю постійно.

Кореспондентка: Зі слів Світлани Іванової-Голан, в такі сумки може вміститись багато продуктів.

Світлана Іванова-Голан, майстриня: Вона розтягується поміру, наскільки ми її складаємо, настільки авоська буде і розтягуватися. Хоть два п’ятитилітрові бутля сюди можете вкласти і вони будуть вам розтягуватися. Ви її зв’язали і зробили чи придбали лише один раз і вона у вас постійно. Тобто ті затрати виправдовуються.

Кореспондентка: У супермаркетах міста побільшало покупців, які користуються своїм пакуванням, або на касах обирають альтернативу пластиковим пакетам. Каже Лідія Лутай.

Лідія Лутай, представниця торгівельної мережі: У нашій мережі представлені крафтові пакети на 5 та 7 кілограмів, а також сумки-шопери, як альтернатива пластику. В ці мережі заведені пакети, які виробляються з переробленого пластику.

Кореспондентка: 2019 року у Житомирі запровадили проєкт «Ця торба», завдяки якому екосумку можна придбати за собівартістю матеріалів, з якої вона виготовлена. Розповідає директор комунальної установи «Агенція розвитку міста» Борис Пахолюк.

Борис Пахолюк, директор комунальної установи «Агенція розвитку міста»: Ми виготовили більше 3000 екосумок. Ми сподіваємося, що зможемо замовити додаткову кількість екосумок для подальшого поширення серед мешканців міста.

Випуск о 20:00

1. Харків сьогодні накрила негода

Ведучий: Харків сьогодні накрила негода. У місті пройшла сильна злива, місцями випав град. Водою залило вулиці і тротуари, а також деякі магазини і під’їзди будинків. Як розповів «Суспільному» керівник комунального підприємства, який відповідає за стан ливнівок у місті, Олександр Докучаєв, кількість підтоплень за день поки ще не підраховували. У Дніпрі внаслідок сильного дощу, рівень води на проїзних вулицях підіймався до 10 сантиметрів. Причина у тому, за словами завідувача кафедри землевпорядкування будівництва автодоріг та геодезії Придніпровської державної академії будівництва та архітектури Юрія Кірічука, старі зливові каналізації. Зараз, як повідомив директор департаменту благоустрою та інфраструктури міськради Михайло Лисенко, у місті будують нові системи.

2. Нову партію вакцини «Пфайзер» отримала Україна

Ведучий: Нову партію вакцини «Пфайзер» отримала Україна. 117 тисяч доз препарата американсько-німецького виробництва доправили в Україну, в межах глобальної ініціативи «Ковакс». Про це повідомили у прес-службі ЮНІСЕФ. У Фонді також відзвітували, що загалом, протягом наступних двох тижнів, в Україну безоплатно привезуть майже 474 тисячі доз препарату. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко каже, що нині Україна забезпечена вакциною на увесь червень. За його словами, нині маємо майже 4 мільйони доз вакцин від «Пфайзер/Біонтек», «Коронавак» та «АстраЗенека». За даними Міністерства охорони здоров’я, в Україні зростають темпи вакцинації. Понад 48 тисяч людей отримали щеплення від коронавірусу за попередню добу, із них 5 тисяч другою дозою. Загалом же станом на 8 червня в Україні від коронавірусу зробили понад 1 мільйон 436 тисяч щеплень. Повністю провакциновано понад 152 тисячі українців.

3. Три пункти щеплення зробили на Донеччині для жителів окупованих територій

Ведучий: Три пункти щеплення від ковід-19 для жителів непідконтрольних Україною територій відкрили на Донеччині: у селі Бугас, селищах Новотроїцьке та Ольгинка. Обирати пункт можна під час реєстрації на сайті Міністерство охорони здоров’я України. Скільки людей зареєструвалося та чи знають люди, які перетинають КПВВ про ці пункти вакцинації дізнавалися журналісти «Суспільного».

Кореспондентка: Село Бугас, Волноваського району розташоване за 10 кілометрів від контрольного пункту в’їзду/виїзду Новотроїцьке. У сільській медичній амбулаторії облаштували пункт вакцинації для людей, які приїздять з тимчасово окупованої території. Записатися на вакцинацію можна через сайт Міністерства охорони здоров’я. Каже сімейна лікарка Інна Петруш. На сайті необхідно внести свої контактні дані та обрати пункт щеплення.

Інна Петруш, сімейна лікарка: На сьогодні до нас надійшло дві заявки на вакцинацію від мешканців непідконтрольних територій.

Кореспондентка: Усього на Донеччині відкрили 3 пункти щеплення проти ковід-19 для жителів непідконтрольної території. Записалися уже 7. Повідомила медична директорка первинної медичної допомоги Вікторія Мороз.

Вікторія Мороз, директорка первинної медичної допомоги: Пункти щеплення знаходяться в Бугас, Новотроїцьке і Ольгінка.

Кореспондентка: На КПВВ «Новотроїцьке» черга до безоплатного пункту тестування на коронавірус. Людмила приїхала з окупованої території на лікування. Здала тест, отримала негативний результат на ковід. Про можливість записатися на щеплення, каже жінка, не чула.

Людмила, відвідувачка КПВВ: Ми живемо на непідконтрольній території. Ідемо на контрольну територію, на лікування.

Кореспондентка: Контрольний пункт в’їзду-виїзду працює щодня з 8 до 16-ї години. Але через те, що окупаційна влада не регулярно випускає людей, перейти лінію розмежування можна тільки двічі на тиждень: у понеділок та п’ятницю. За словами заступника начальника прикордонної служби КПВВ «Новотроїцьке» Артема Рожкова, у середньому за день лінію розмежування перетинають 250 людей та 100 автомобілів. Каже, людям повідомляють, що після встановлення додатку під назвою «Вдома» вони можуть здати тест у медичному пункті у центрі надання адміністративних послуг, замість того, щоб перебувати на самоізоляції.

Артем Рожков, заступник начальника прикордонної служби КПВВ «Новотроїцьке»: Після встановлення додатка «Вдома» замість того, щоб проходити самоізоляцію вдома вони можуть здати тест.

Кореспондентка: Першу вакцинацію проти коронавірусу очікують 7 липня.

4. 1602 нових випадки ковід-19 підтвердили в країні минулої доби

Ведучий: 1602 нових випадки ковід-19 підтвердили в країні минулої доби. І це на 1100 більше, ніж днем раніше. Найбільше інфікувань виявили у Києві, також у Запорізькій, Київській, Донецькій та Харківській областях. (Нема посилання на джерело інформації).

Випуск о 21:00

1. Внаслідок зливи у Дніпрі та Харкові залило вулиці

Ведучий: Внаслідок злив у Дніпрі залило вулиці. Подекуди на дорогах рівень води підіймався до 10 сантиметрів, а в приватних домогосподарствах до 20-30. Підтоплено будинки, причина – старі зливові каналізації. Наразі у місті тривають роботи з ліквідації наслідків негоди.

Кореспондентка: Впродовж тижня у Дніпрі сильно дощить. Зливові системи не витримують таку кількість опадів, рівень води на вулицях піднімався до 10 сантиметрів. У будинках приватного сектору Амур-Нижньодніпровського району, що нижче рівня річки Дніпро, до 20-30 сантиметрів. Пройти центральними вулицями Дніпра не можна було без спеціального взуття, каже містянин Дмитро Ткач.

Дмитро Ткач, житель міста Дніпро: Складно, а якщо дуже потрібно, знаходять собі можливість дібратися.

Кореспондентка: Дніпрянин Сергій Грищенко кілька днів негоди був вимушений залишатися вдома.

Сергій Грищенко, житель міста Дніпро: Я нікуди не виходив, коли були сильна злива. Тече хороша така вода, тобто у звичайних кросівках не пройдеш. Треба у черевиках. Бувають такі потоки, що на сантиметрів 15 глибина води. Довелося йти бордюром.

Кореспондентка: Причина великого рівня води на вулицях, каже завідувач кафедри землевпорядкування будівництва автодоріг та геодезії, Придніпровської державної академії будівництва та архітектури Юрій Кірічук, – старі зливові каналізації.

Юрій Кірічук, завідувач кафедри землевпорядкування будівництва автодоріг та геодезії, Придніпровської державної академії будівництва та архітектури: Не всі ливнівки можуть врахувати такий обсяг води, тому такі великі дощі, затяжні дощі у нас завжди скоплюється вода. Не вистачає тої потужності ливньової каналізації. Проблема одна, що вони не ремонтуються, не реконструюються і вони уже значно виробили свій ресурс.

Кореспондентка: За словами директора департаменту благоустрою та інфраструктури міськради Михайла Лисенко, у місті будують нові системи.

Михайло Лисенко, директор департаменту благоустрою та інфраструктури міськради: Починаючи з минулого року ми почали активну роботу у цьому напрямку. На жаль деякі колектори перенести або відремонтувати технічно неможливо, бо в радянські часи їх укладали так, що після цього, буквально через деякий час, на тих же колекторах будували житлові будинки.

Кореспондентка: Зараз у місті тривають роботи з ліквідації наслідків зливи. Усього, за словами речниці надзвичайників в області Дар’ї Гречищевої, відкачали близько 190 тисяч кубометрів води. Підтопленими залишаються 35 дворів та 12 житлових будинків.

Ведучий: Харків сьогодні накрила також негода. У місті пройшла сильна злива, місцями випав град. Водою залило вулиці і тротуари, а також деякі магазини і під’їзди будинків. Як розповів «Суспільному» керівник комунального підприємства, який відповідає за стан ливнівок у місті, Олександр Докучаєв, кількість підтоплень за день поки ще не рахували.

2. У Верховній Раді хочуть заборонити переносити вихідні, святкові дні на будні

Ведучий: У Верховній Раді хочуть заборонити переносити вихідні, святкові дні на будні. Проєкт постанови про те, щоб ухвалити відповідні зміни до Трудового кодексу, зареєстрований у парламенті. У профільному парламентському Комітеті пропонують депутатам ухвалити цей документ за основу до літніх канікул. Аргументують необхідність ухвалення такого закону дослідженнями науковців, що продуктивність праці людини після дводенних вихідних днів знижується, а тому після більшої кількості вихідних вона може бути ще нижчою. Також у пояснювальній записці до законопроекту зазначено, що практика перенесення вихідних і робочих днів є типово радянською, а в європейських країнах, як от у Польщі, Литві, Чехії, Словаччині, Франції – її немає. Водночас, як ідеться у висновку, комітет Міністерства розвитку економіки не підтримує законопроєкт, а Міністерство юстиції, спільний представницький орган роботодавців і головне науково-експертне управління апарату парламенту мають до нього зауваження. (Нема посилань на джерела інформації).

3. Запис розмови начебто між Джуліані та Єрмаком оприлюднив канал «CNN»

Ведучий: Запис розмови начебто між адвокатом Дональда Трампа Руді Джуліані та тодішнім радником, а нині очільником Офісу українського президента Андрієм Єрмаком оприлюднив канал «CNN». Як стверджують журналісти, ця бесіда відбулася перед розмовою Трампа із Зеленським, під час якої тодішній президент США вимагав від українського колеги розслідування проти Хантера Байдена, сина свого тодішнього опонента на президентських виборах Джо Байдена. Пропонуємо послухати уривок запису начебто розмови Руді Джуліані та Андрія Єрмака.

Руді Джуліані, адвокат Дональда Трампа: І все що нам потрібно від президента Зеленського – це сказати: я призначив генерального прокурора, він проведе розслідування і розкриє докази, які є нині, або є інші докази про втручання у вибори 2016 року.

Андрій Єрмак, керівник Офісу президента України: Ми будемо цього ж дня готові негайно спілкуватися, координувати, працювати і розслідувати усе, про що ви сказали.

Випуск о 22:00

1. У Житомирі відкриють Центр вакцинації населення проти ковід-19

Ведучий: У Житомирі 12 червня відкриють Центр вакцинації населення проти ковід-19. Відповідне рішення сьогодні ухвалили під час позачергового засідання виконавчого комітету. Де вакцинуватимуть житомирян та хто може отримати щеплення у новоствореному центрі.

Кореспондентка: Пункт вакцинації у Житомирі відкриють у спортивній залі школи № 6. Зараз щеплення від коронавірусу можна отримати в амбулаторіях, каже заступниця міського голови Марія Місюрова.

Марія Місюрова, заступниця міського голови: Кожен день відбувається вакцинація. В цілому, мобільними бригадами і пунктами відбувається до 400-500 щеплень.

Кореспондентка: Центр вакцинації, який розпочне роботу у суботу 12 червня, працюватиме з 8-ї до 20-ї години.

Марія Місюрова, заступниця міського голови: На базі спортивної зали будуть працювати мобільні бригади. Це лікар в складі і дві медичні сестри. Все буде забезпечено. Вакцини – це буде в першу чергу «Коронавак» і «АстраЗенека», кому потрібна друга доза вакцинації. Працюють по 6 годин – це 5 по 5.

Кореспондентка: Отримати щеплення у цьому Центрі зможуть ті люди, які попередньо записались на вакцинацію через додаток «Дія», або зателефонували на гарячу лінію Міністерства охорони здоров’я.

Марія Місюрова, заступниця міського голови: У нас є дані ті, хто записався в «Дію». Ми всі ці дані підтягуємо і, починаючи з сьогоднішнього дня, колцентр вже починає телефонувати нашим мешканцям і їх запрошувати на вакцинацію. Масова вакцинація буде субота і неділя. Що стосується декларацій сімейного лікаря – вона бажана, але якщо її немає, ми теж провакцинуємо.

Кореспондентка: У Житомирі розпочали навчання ще 10 мобільних бригад. Це дозволить провакцинувати більше 1000 людей на день. У Житомирі також працюватимуть виїзні мобільні бригади, які робитимуть щеплення від коронавірусу на підприємствах, де працює велика кількість людей.

У випусках за 8 червня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

ДБР відкрило справу за перешкоджання журналісту Мокрику на захисті дисертації Киви.

Венеційка не підтримала ухвалені ВР зміни до закону про недостовірне декларування.

Офіс Зеленського вилучив зі своєї заяви твердження, що Байден підтримав надання Україні ПДЧ у НАТО.

9 червня (середа):

Випуск о 18:00

1. У Києві у багатоповерхівці обірвався ліфт

Ведуча: У Києві у багатоповерхівці обірвався ліфт. За попередньою інформацією, загинув монтажник. Інцидент стався у будинку на вулиці Декабристів, 10. Як повідомила «Суспільному» речниця столичного управління ДСНС Світлана Водолага, тіло чоловіка знайшли у шахті ліфту, на першому поверсі. Сама кабіна була на останньому, 16-му. Швидше за все, провалилося дно кабіни. Там проводили ремонтні роботи. Обставини з’ясовують правоохоронці.

2. 2 обстріли зафіксовано сьогодні на передовій

Ведуча: 2 обстріли зафіксовано сьогодні на передовій. Зі стрілецької зброї кремлівські найманці вели вогонь поблизу Новотошківського, а у напрямку Раївки зафіксований проліт ворожого безпілотного літального апарату. Як повідомив речник командування Об’єднаних сил Віталій Саранцев, втрат серед українських військовослужбовців немає.

3. 71% українців вважає, що між Україною та Росією триває війна

Ведуча: 71% українців вважає, що між Україною та Росією триває війна. Така думка переважає у всіх регіонах країни. Про це свідчать результати соцопитування проведеного Фондом демократичні ініціативи імені Ілька Кучерєва. Водночас, думки опитаних українців щодо шляхів досягнення тривалого миру на Донбасі розділилися. Продовження дипломатичного тиску на Росію і самоназвані «ДНР» та «ЛНР» підтримують 20% респондентів. За зміцнення економічного та військового потенціалу України, а також повну ізоляцію окупованих територій виступає 19% українців. Ще 20% не можуть визначитися із тим, яким чином можна було б досягти стального миру на Донбасі. Голова правління громадського об’єднання «Мережа захисту національних інтересів» Ганна Гопко розповіла, на що готові українці заради миру.

Ганна Гопко, голова правління громадського об’єднання «Мережа захисту національних інтересів»: Що ніяких розмов, чи перемовин із так званими представниками «ДНР», «ЛНР» взагалі неможливі є – це теж хороші висновки і ця позиція зміцнюється. Я вважаю, що з 2014 року до 2021 року ми мали для себе зробити один простий висновок: в питаннях територіальної цілісності, суверенітету ми не йдемо на жодні болісні компроміси, хто б їх не пропонував. Обміняти Крим на так званий псевдомир на Донбасі – ця ідея в українському суспільстві є неприйнятною.

Ведуча: Загальнонаціональне дослідження, як змінилася за останні 2 роки думка українців про російсько-українську війну, було проведено з 14 до 19 травня. Соціологи опитали 2020 респондентів в усіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%

4. Майже 67 тисяч доз вакцини проти ковід-19 привезли сьогодні до України

Ведуча: Майже 67 тисяч доз вакцини проти ковід-19 привезли сьогодні до України. Вакцина виробництва «Пфайзер/Біонтек». Її закупили державним коштом, повідомили у Міністерстві охорони здоров’я. За кожною людиною, яку щеплять, одразу зарезервують другу дозу вакцини з тієї ж партії. Нагадаю, в Україні вакцинальна кампанія триває з 24 лютого. За цей період першу дозу вакцини отримали мільйон 328 тисяч 68 людей. А завершили вакцинацію, тобто отримали 2 дози – 161 тисяча 378 українців.

5. В Україні прискорилася інфляція

Ведуча: В Україні прискорилася інфляція. Найбільше зростають ціни на фрукти та олію. Про це свідчать дані Державної служби статистики. Споживчі ціни у травні зросли на 9,5% - це у річному вимірі, якщо порівнювати із травнем минулого року. Фрукти подорожчали на 14,5%, а соняшникова олія на 6,8%. Водночас, як свідчать дані Держстату, ціни на продукти харчування та безалкогольні напої росли 3 місяці поспіль, починаючи із початку року.

6. Верба замість природного газу

Ведуча: Верба замість природного газу. На Київщині висадили плантацію з енергетичної верби, яку використовуватимуть як біопаливо.

Кореспондентка: Анатолій вже 6-й рік поспіль працює кочегаром у котельні. В його обов’язки входить перевірка блоку управління котла, його регулювання, а ще чистка камери згоряння.

Анатолій, кочегар котельні: Тоді, там внутрішня часть виводиться. Теж саме добриво. Його іспользують на полях.

Кореспондентка: Ця котельня забезпечує теплом центральну лікарню міста Обухів. Однак вирізняє її серед інших те, що виробництво енергії тут відбувається за допомогою біоматеріалів. Таким чином, лікарні за рік вдається зекономити близько 900 тисяч гривень, а ще регулювати кількість біомаси, що йде на опалення. Одним із видів біопалива на котельні являється так звана енергетична верба. Разом з іншими біоматеріалами вона подається до приймального бункеру, там відбувається процес подрібнення та транспортування сировини на склад. Вирощування енергетичної верби в Україні лише на початковій стадії, запевняє Леонід Малежик. Чоловік вже 10 років займається вивченням цієї рослини у якості енергоносія і навіть виявив чотири види, придатних до наших погодних умов. А нещодавно на околиці Обухова висадили експериментальну плантацію. Можливості Україні, вважає Леонід, у цьому напрямі – величезні.

Леонід Малежик, вирощує вербу: Україна налічує близько 5 мільйонів гектарів маргінальних земель, тобто тих земель, де можна вирощувати енергетичні культури. У Європі 117 тисяч, у нас – 5 мільйонів цих гектарів.

Кореспондентка: Для вирощування верби не потрібно задіювати багаті сільськогосподарські землі.

Леонід Малежик, вирощує вербу: Ми використовуємо ті міста, ось вздовж доріг, пісчаники, торф’яники, глиністі землі, тобто там, де ведення сільського господарства просто економічно не вигідне.

Кореспондентка: Аби виростити вербу, придатну для використання як біопаливо, знадобиться 3 роки, тоді пагони рослини сягатимуть у довжину близько 5 метрів. Після збору першого врожаю повторне її висадження не знадобиться, адже рослина має здатність до самостійного відновлення та швидкого розмноження. За підрахунками спеціалістів, вирощування верби вже за 5-7 років, може замінити на понад 22% потреб українців у природному газі.

Випуск о 19:00

1. Центрвиборчком зареєстрував Вірастюка народним депутатом

Ведучий: Центрвиборчком зареєстрував Василя Вірастюка народним депутатом від округу № 87, із центром у Надвірній на Івано-Франківщині. Про це «Суспільному» повідомив член ЦВК Андрій Гевка. Депутата обирали 28 березня. Балотувалися 14 кандидатів. За результатами підрахунку, найбільше голосів набрав кандидат від «Слуги народу» Василь Вірастюк. Його суперник Олександр Шевченко оскаржив результати. Центральна виборча комісія двічі визнавала переможцем Вірастюка, але її протоколи скасовував Верховний Суд. На останнє рішення суддів від 23 травня ЦВК подала апеляцію та виграла її.

2. Смертельна ДТП на Херсонщині

Ведучий: Смертельна ДТП на Херсонщині. Загинуло троє людей, усі з однієї родини: батько, мати та 6-річна донька. Ще одна дитина, 16-річна дівчина вціліла, проте перебуває в тяжкому стані, вона на штучній вентиляції легенів. Повідомила про це заступниця медичного директора Новокаховської лікарні Олена Василенко.

Олена Василенко, заступниця медичного директора Новокаховської лікарні: Стан дитини тяжкий. Вона на штучній вентиляції легень. Зроблено обстеження головного мозку, органів грудної клітини, черевної порожнини. Все, що там виявлено буде лікуватися обласними фахівцями, але наразі стан дитини тяжкий.

Ведучий: Аварія сталася напередодні, на автодорозі Одеса-Мелітополь-Новоазовськ. Зіткнулися вантажівка з позашляховиком, поблизу села Цукури, Каховського району. Водій вантажівки не травмований, а ось сім'я з Кіровоградщини: двоє дорослих і одна дитина – загинули. В автомобілі був «свободівець» Едуард Жмуцький, його дружина Марина та їхні доньки. Про це повідомив голова Кіровоградської обласної організації «Свобода» Павло Дейнеко. Едуард був його заступником. Його дружина – депутаткою селищної ради. Родина їхала на відпочинок. Наразі поліція встановлює всі обставини автопригоди.

3. Мітинги ветеранів силових структур сьогодні відбулися у Києві та Кропивницькому

Ведучий: Мітинги ветеранів силових структур сьогодні відбулися у Києві та Кропивницькому. Вимагали, щоб їм не скасовували надбавку до пенсії за особливі умови праці. Крім основних виплат, вони мали доплати, які будуть скасовані із 30 червня, розповіли нашим кореспондентам протестувальники. У столиці акцію протесту влаштували біля Кабміну близько 200 ветеранів та колишніх співробітників МВС (оцінка журналістів). Ніхто із чиновників до людей так і не вийшов. Приблизно стільки ж (оцінка журналістів) на протест вийшли і в Кропивницькому. Якщо до 27 червня не буде вирішено питання перерахунку виплат - планують безстрокову акцію з наметами, розповів про це «Суспільному» співорганізатор акції Микола Швець.

Микола Швець, співорганізатор акції: Це сьогодні проходить у всіх областях України. Ми підтримали цю акцію. Главноє наше трєбованіє, на сьогоднішній день це те, шоб ми понудили Пенсійний фонд перерахувати наші пєнсії згідно довідок, який надало нам МВД. 2262 «Закон про перерахунок пенсій військовослужбовцям». Ми з 19 року.

Ведучий: У Пенсійному фонді повідомили «Суспільному», для того, щоб колишнім міліціонерам перерахували пенсії, має бути постанова Кабміну.

4. І лікувати не можуть, і виписати нікуди

Ведучий: І лікувати не можуть, і виписати нікуди. У Сумської обласної дитячої лікарні немає грошей на догляд за покинутими дітьми. За законом держава не може виділяти гроші на здорових малюків, але ж доглядати їх потрібно. Пелюшки, гігієнічні засоби та годування коштують 5000 на місяць для кожної дитини. За рік їх у лікарні буває до півсотні і аби забезпечити малюків усім необхідним лікарня потребує на рік близько 250 тисяч гривень, розповіли лікарі кореспондентці «Суспільного».

Кореспондентка: Дітям місяць та півтора від народження. Від дівчаток їхні матері відмовились одразу після пологів, розповіла завідувачка відділення патології новонароджених Наталія Голуб.

Наталія Голуб, завідувачка відділення патології новонароджених: Такі діти в нас перебувають постійно. Їхня кількість коливає від 2, іноді буває навіть до 5.

Кореспондентка: Зазвичай за такими дітьми доглядають дві медичні сестри. Лада Ляшенко одна з них.

Лада Ляшенко, медична сестра: Постійно з ними находжуся, бо дітки маленькі, можуть плакати вдень і вночі. Тобто я для них, на даний момент – мама.

Кореспондентка: За словами Наталі Голуб, на суміші, якими годують немовлят, її нічні потреби в місяць іде до 5000 гривень.

Наталія Голуб, завідувачка відділення патології новонароджених: Догляд і фінансування покладені на плечі лікарні. Перш за все, догляд – на медичних сестер і лікарів відділення, фінансування – на саму лікарню. Зачасту – це не вистачає нам предметів догляду для таких дітей. Це памперси, серветки, пелюшки, рідке мило. Все це додатково нам забезпечують волонтери і небайдужі мами.

Кореспондентка: За рік у лікарню потрапляє у середньому 50 таких дітей, у тому числі з вулиці. Зараз, каже Оскана Сташко, за депутатським запитом з обласного бюджету лікарня може отримати для цих дітей 250 тисяч гривень. І це єдині гроші, на які можуть розраховувати.

Оксана Сташко, медичний працівник: Є ті діти, яких перебування в сім’ї є загрозою для життя – це можуть бути діти, які направлені службою у справах дітей. Це можуть бути діти, які знайдені поліцією, десь на вулиці і привозять цих дітей саме до нас, кладуть на приймальне відділення. Ми їх приймаємо в своє відділення, на стаціонарне лікування, але часто ці діти не потребують медичного догляду, а потребують материнського тепла.

Кореспондентка: Усього зараз у лікарні перебувають 4 дитини, яких покинули батьки, або яких від батьків забрали, в тому числі однорічний хлопчик. Кілька тижнів тому його принесли сюди батьки.

5. Героїв з мультфільмів та українські страви – такі приклади найчастіше використовували у своїх творах учасники тестування з української мови та літератури

Ведучий: Героїв з мультфільмів та українські страви – такі приклади найчастіше використовували у своїх творах учасники тестування з української мови та літератури. Назва твору була така: «Як стереотипи впливають на життя людини?» Кропивницький, зокрема, отримав 20 тисяч робіт. Їх третій день перевіряє сотня перевіряльників.

Кореспондентка: Пункт перевірки робіт облаштували в 6-й кропивницькій школі. О 8-й ранку екзаменаторам, які приходять на перевірку, міряють температуру. Відповідальна за пункт перевірки, у супроводі поліцейського зі сховища бере роботи учасників тестування. В боксах зберігаються пакети з роботами. Їх роздають екзаменаторам для перевірки. Оцінюють висловлювання на тему: «Як стереотипи впливають на життя людини?» та відповіді до трьох текстів. Екзаменаторка Людмила Нікітченко каже, за 2 дні перевірки не поставила максимальну кількість 20 балів, за жодну роботу.

Людмила Нікітченко, екзаменаторка: Були цікаві роботи, зачитували ми в голос, які дивували, які навпаки, говорили про стереотипи: сало, борщ, галушки. Вісім чи скільки уже робіт було, діти пишуть про мультфільми. Ти заходиш в інтернет і читає і про Братів Русо і хто вони такі, так далі. І треба бути на рівні.

Кореспондентка: Додає, найважче для неї це відповідальність за правильність перевірки.

Людмила Нікітченко, екзаменаторка: Коли ти бачиш, що за цією роботою стоїть дитина, то, мимоволі, хочеться поставити більший бал, а потім перечитуєш і перечитуєш, а чи є відповідність?

Кореспондентка: Якість перевірки контролюють старші екзаменатори групи. Один з них Василь Нудний.

Василь Нудний, старший екзаменатор: Повинно бути не менше 100 слів, тому що якщо 99 слів, то оцінюється в 0 балів. Є порожніх бланків, якщо у мене група була 207 осіб, то порожніх бланків десь було біля 30. Але на сьогоднішній день ми не знаємо, яку область ми переглядаємо, тому що все закодовано.

Кореспондентка: Екзаменаторка Наталія Толмач радить учасникам тестувань більше читати книг, щоб збільшувати словниковий запас.

Наталія Толмач, екзаменаторка: Робіть пустих набагато менше. Учні вже навчилися трішки писати, але ті роботи що ми перевіряли, то відрізняються тим, що слабкий трішечки є запас слів у дітей.

Кореспондентка: Перевірку робіт з української мови екзаменатори мають закінчити у суботу, 12 червня.

Випуск о 20:00

1. В Україні всі області перейшли в «зелену» зону карантину

Ведучий: В Україні всі області перейшли в «зелену» зону карантину. Про це свідчать дані, оприлюднені на сайті Міністерства охорони здоров’я. Рішення про перехід до пом’якшених карантинних обмежень має ще ухвалити Державна комісія з техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій. Також нагадаю, напередодні Кабмін ухвалив постанову про послаблення карантинних обмежень. Зокрема, дозволив роботу ресторанів і проведення там святкувань. Однак Міністерство охорони здоров’я виступає за впровадження карантину в Україні на літо. Відповідна пропозиція незабаром надійде уряду, повідомив глава відомства Віктор Ляшко.

2. Європарламент проголосував за впровадження «ковідних сертифікатів»

Ведучий: Європарламент проголосував за впровадження «ковідних сертифікатів». Це означає, що всі країни Євросоюзу мають прийняти цей документ і впускати туристів, які зробили щеплення. «Ковідні сертифікати» почнуть діяти в усіх країнах Євросоюзу та шенгенської зони із 1 липня. Сертифікати підтверджуватимуть вакцинацію проти коронавірусу, негативний тест на ковід-19, або ж наявність імунітету до цієї хвороби. Їх видаватимуть тим, хто вакцинувався однією з чотирьох зареєстрованих у Євросоюзі вакцин: «Пфайзер/Біонтек», «Moдерна», «Астра/Зенека» та «Джонсон-Джонсон». Українці такий сертифікат зможуть отримати в липні, про це сказав під час засідання уряду прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Денис Шмигаль, прем’єр-міністр України: Так званий «ковідний сертифікат», ще у стадії розробки та буде запроваджений після затвердження міжнародних вимог ЄС та Всесвітньої організації охорони здоров’я. Орієнтовно, плануємо запуск на липень місяць. Сертифікат можна буде отримати, як в паперовій, так і в електронній формі, в закладах охорони здоров’я і через додаток «Дія». Окрім того, документ міститиме інформацію не тільки про вакцинацію, але й про негативні результати ПЛР-тестів чи про одужання після ковід і наявність антитіл.

3. П’ятеро людей у лікарні, через вибух гранати у Харкові

Ведучий: П’ятеро людей у лікарні, через вибух гранати у Харкові. 18-річного хлопця вже прооперували, витягли уламки з рук та ноги. Його стан стабільний, повідомив «Суспільному» заступник головного лікаря 17-ї лікарні Борис Мамаєв. Йому видалили з десяток осколків, розповів заступник головного лікаря з хірургічної допомоги Борис Мамаєв. Зараз стан пацієнта середньої важкості, стабільний.

Борис Мамаєв, заступник головного лікаря з хірургічної допомоги 17-ї лікарні: Прогноз на одужання – благоприятний. Важливі органи задіті не були. Ці поранення і інородні тіла перебували у м’яких тканях. Десяток осколків, ну, всі були видалені.

Ведучий: Ще троє поранених, їм 16, 17 та 18 років, перебувають у лікарні невідкладної допомоги. Їх шпиталізували з множинними осколковими пораненнями тулуба, рук та ніг. Про це вранці повідомив заступник головного лікаря цього медзакладу Андрій Соцький. Стан хлопців стабільний, загрози життю немає. Я ж нагадаю, вибух у Харкові пролунав напередодні увечері. Щонайменше п’ятьох людей госпіталізували. За інформацією поліції, на вулиці стався конфлікт між чоловіками. Після цього один з них кинув ручну гранату об землю. 29-річного чоловіка затримали, оголосили підозру. Поліція відкрила кримінальні провадження за статтями: «замах на вбивство» та «незаконне поводження зі зброєю». Йому загрожує від 10 до 15 років колонії, або довічне ув’язнення. (Порушено стандарт балансу думок: нема позиції підозрюваного).

4. Рятували людей, під час аварії, тренувалися надзвичайники, медики та поліція на Запоріжжі

Ведучий: Рятували людей, під час аварії, тренувалися надзвичайники, медики та поліція на Запоріжжі. Мали врятувати поранених внаслідок катастрофи гелікоптера. І перевіряли готовність міжнародного аеропорту «Запоріжжя» до надзвичайних ситуацій. У 10-кілометровій зоні, навколо аеропорту, відбулися практичні навчання. Як впоралися із завданнями, «Суспільному» розповів начальник зміни, керівник рятувального підрозділу міжнародного аеропорту «Запоріжжя» Сергій Кузьменков.

Сергій Кузьменков, начальник зміни, керівник рятувального підрозділу міжнародного аеропорту «Запоріжжя»: Були відпрацьовані практичні навички по взаємодії нашого підрозділу, по ліквідації осередку пожежі, а також медична служба, яка взаємодіяла з медичною службою міста Запоріжжя, по прийому та сортуванню постраждалих в повітряної катастрофі. Для нас це дебют, це перший раз. Служба створена рік тому. Я вважаю, добре. Люди працювали з ентузіазмом.

5. У Стрию, що на Львівщині, з’явилися інформаційні плакати з адресами боржників за комунальні послуги

Ведучий: У Стрию, що на Львівщині, з’явилися інформаційні плакати з адресами боржників за комунальні послуги. Це зробило підприємство «Стрийводоканал». Загалом, в місті таких понад тисяча осіб. Чи мають право на оприлюднення даних чиновники, розбирався наш кореспондент.

Кореспондент: Таких інформаційних щитів у місті 4. Загалом, там сотня адрес. Ми спробували поспілкуватись із людьми, які проживають за одною із них.

Жінка: Я нічого не буду коментувати. Ми будем платити. Всьо, бувайте здорові.

Кореспондент: Голова цього ОСББ Наталія Куцан телефоном нам розповіла, що люди боргують не тільки воду, але й за інші комунальні послуги.

Наталія Куцан, голова ОСББ: Вони мають борги в усіх комунальних платежах. Поки мені не вигідно їх на суд подавати. Я навіть не знаю, як вони будуть платити. Вони там офіційно ніхто не працює. Малолітня дитина. Живуть чоловік, жінка з дитиною, з двома навіть. Ну, в них троє дітей, одна – заміжня.

Кореспондент: Бігборди у Стрию розмістили аби привернути увагу мешканців. Загалом «Стрийводоканалу» заборгували близько 9 мільйонів гривень за воду. Правозахисник Юрій Тонесійчук вважає, що такі дії «Стрийводоканал» можна оскаржувати в суді.

Юрій Тонесійчук, правозахисник: Очевидно, що «Стрийводоканал», розміщуючи таку інформацію, бере на себе певні ризики отримати цивільні позови від осіб, які будуть вважати, що певним чином, порушені їх права в частині опрацювання персональних даних, відповідно до Закону України «Про захист персональних даних».

Випуск о 21:00

1. Продовжити дію карантинних обмежень до кінця літа, вважає за необхідне глава МОЗ

Ведучий: Продовжити дію карантинних обмежень до кінця літа вважає за необхідне глава МОЗу Віктор Ляшко. Із такою ініціативою звернуться до уряду, бо коронавірус ще не подолано, сказав міністр і додав, що необхідно зберегти вимоги носити маски в громадському транспорті та інших закритих приміщеннях, де збирається багато людей, та дотримуватися дистанції. Якщо кількість хворих зростатиме, карантинні обмеження посилюватимуть. Я ж нагадаю, нині в Україні всі області перейшли в «зелену» зону карантину. Про це свідчать дані, оприлюднені на сайті МОЗу. Рішення про перехід до пом’якшених карантинних обмежень має ще ухвалити профільна державна комісія. Також нагадаю, напередодні Кабмін ухвалив постанову про послаблення карантинних обмежень, зокрема, дозволив роботу ресторанів і проведення там святкувань.

2. Суд ЄС скасував санкції проти Януковича та його сина Олександра

Ведучий: Суд Євросоюзу скасував санкції проти президента-втікача Віктора Януковича та його сина Олександра. Ідеться про анулювання актів, якими 2019 року обмеження продовжили на рік, тобто на сьогодні термін їхньої дії вже сплив. У суді вважають, що Рада Євросоюзу не змогла довести дотримання судовими органами України права на захист в кримінальних процесах, які вели щодо Януковича та його сина. Згадані санкції передбачали заморожування активів на території Європейського Союзу. Утім, цьогоріч у березні ці активи знову заморозили. Нагадаю, обох Януковичів внесли до санкційного списку ЄС у 2014, на підставі кримінальної справи, яку порушили в Україні за розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах. (Нема посилання на джерело інформації).

3. Багатодітні родини з усієї України запрошують жити до села Капустинці на Сумщині

Ведучий: Багатодітні родини з усієї України запрошують жити до села Капустинці на Сумщині. Така пропозиція Синівської громади, щоб зберегти село та школу, яку планують закрити. Родинам обіцяють придбати житло та знайти роботу.

Кореспондентка: Загалом, у селі до півтисячі домогосподарств, з них у половині ніхто не живе. Три будинки готова купити для родин місцева фермерка, розповідає староста села Світлана Кулинич, відремонтувати їх і за необхідності надати роботу.

Світлана Кулинич, староста села Капустинці: Якщо сім’я проживає рік, їм подобається в нас, значить вона цей будинок може подарувати цій сім’ї.

Кореспондентка: Усе це роблять для того, аби зберегти місцеву школу. Всього тут навчається 28 учнів. Цьогоріч заклад має 5-х випускників. До майбутнього першого класу набрали 3 дитини. Зараз тут працює 9 педагогів. На сьогодні, говорить староста села Світлана Кулинич, одна багатодітна родина з Житомира погодилась на переїзд. Є заяви на прийом її двох дітей до місцевої школи. Аби її не закрили треба ще шістьох, аби усього тут навчались 30 школярів. Поки ж депутати Синівської селищної ради проголосували за закриття трьох шкіл на території громади, серед них і Капустинська. 26 червня готуються усіх, хто тут працює, попереджувати про імовірне звільнення.

Випуск о 22:00

1. У лікарні залишається п’ятеро людей, які вчора зазнали поранень під час вибуху в Харкові

Ведучий: У лікарні залишається п’ятеро людей, які вчора зазнали поранень під час вибуху в Харкові. З тіла одного з них витягнули з десяток осколків гранати РГД-5. ЇЇ кинули їм під ноги під час конфлікту. Після вибуху підозрюваний намагався втекти. Як його затримували, в якому стані поранені, дізнавалися наші журналісти.

Кореспондент: 30 секунд до вибуху. У дворах, на проспекті Гагаріна, сварка між компанією юнаків та чоловіком у тільнику. Жбурляє щось в обличчя хлопцю – отримує удар у відповідь. Хитаючись чоловік дістає з кишені гранату і кидає під ноги юнакам. Ще за 3 секунди лунає вибух. Одразу після вибуху троє юнаків біжать у бік найближчого великого супермаркету. Вже тут поранені проситимуть перехожих викликати швидку. Як рвонуло, крізь скло магазину бачила продавчиня Анастасія Михальченко.

Анастасія Михальченко, свідок події: Вибух був досить великий, якраз я повернулася. Яскраво там усе було.

Кореспондент: Обличчя нападника у крові. Його скрутили свідки бійки. Говорить начальник місцевого райвідділу поліції Андрій Грязєв.

Андрій Грязєв, начальник місцевого райвідділу поліції: Після сварки кинув у хлопців гранату, якоби на почві просто неприязних відносин.

Кореспондент: Грязєв говорить, затриманому 29 років, він визнав, що кинув гранату. На обліку у поліції чоловік не перебував. Звідки у нього боєприпаси – слідчі ще з'ясовують. П'ятьох хлопців, з якими конфліктував нападник, госпіталізували. В одного з них, 18-річного юнака, з десяток осколків у руках і в нозі. Його прооперували, розповів головний хірург 17-ї лікарні Борис Мамаєв.

Борис Мамаєв, головний хірург лікарні № 17: Видалені всі інородці тела, осколки. На теперішній час стан пацієнта середньої важкості, стабільний. Прогноз на видужання – благоприятний.

Кореспондент: Ще троє травмованих: їм 16, 17 та 18 років, нині у лікарні невідкладної допомоги. Усі житимуть, поранення численні, але загрози для життя немає. Ще в одного 33-річного чоловіка посічені шия, груди та живіт. Гранату експерти вже назвали – рвонула РГД-5. Розліт уламків у такої 25 метрів. Шматки металу зачепили і припарковану біля магазину автівку Дмитра Вітковича. Тепер рахує збитки.

Дмитро Виткович, автовласник: Заднє скло з роботою обійдеться у 2100 гривень. Переднє більш менш живе, але тріщина пішли.

Кореспондент: Нападник живе в багатоповерхівці, навпроти місця, де стався вибух, в одній квартирі зі своєю бабусею. Розповідає сусід по поверху Валерій. Говорить, підривник служив на фронті. Із самої квартири до журналістів ніхто не виходить. Справу правоохоронці розслідують як замах на вбивство та незаконне поводження зі зброєю. Запобіжний захід суд обиратиме йому завтра. (Порушено стандарт балансу думок — нема позиції підозрюваного).

У випусках за 9 червня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

Уряд виділив 800 млн. грн із «ковідного» фонду на доплату співробітникам МВС.

Окупанти не пускають в Україну дітей з «ДНР» - Денісова.

Колишньому політв’язню Бекірову окупаційний «суд» Криму присудив заочно 7 років колонії.

Блінкен заявив про підтримку США членства України в НАТО.

На Херсонщині почали вакцинувати від ковіду жителів окупованого Криму.

10 червня (четвер):

Випуск о 18:00

1. На Донбасі поранено українського військового

Ведуча: На Донбасі поранено військового. Як повідомляє оперативно-тактичне угруповання «Схід», це сталося неподалік Старогнатівки. Воїна оперативно доправили до шпиталю. Стан його здоров’я – середньої тяжкості.

2. В Гаазі в суді озвучили, де свідки бачили установку «Бук»

Ведуча: В Гаазі, у справі про збитий у 2014 році літак рейсу МН17, судді озвучили, де свідки бачили установку «Бук». Як повідомляє «Укрінформ», один зі свідків бачив установку, яка їхала у сторону поля під Сніжним. Він також підтвердив, що з «Бука» стріляли і після цього на установці бракувало однієї ракети. Інший свідок повідомив слідству, що за наказом Леоніда Харченка, він поїхав у Донецьк, а потім у Сніжне. За його словами, він бачив «Бук» увечері, після трагедії, біля магазину «Фуршет» у місті Сніжне. Нагадаю, сьогодні завершилося четверте засідання суду по суті. За цей час було представлено відео та фото і озвучено покази свідків, деякі фрагменти телефонних розмов, у яких фігурують четверо обвинувачених, троє росіян: Ігор Гіркін, Сергій Дубинський, Олег Пулатов та громадянин України Леонід Харченко, який воював на боці «ДНР». Також у суді представлено зібрані слідством докази транспортування зенітно-ракетного комплексу «Бук». Наступне засідання відбудеться 17 червня. Нагадаю, малайзійський «Боїнг» збили поблизу тимчасово окупованого Сніжного на Донеччині 2014 року. Загинули всі 298 людей.

3. На два місяці під вартою відправив суд підозрюваного, який вчинив вибух у Харкові

Ведуча: Два місяці під вартою, без права внесення застави. Такий запобіжний захід обрали чоловіку, який 8 червня кинув гранату у людей, у Харкові. Засідання відбулося у Червонозаводському районному суді міста. Ані підозрюваний, ані його адвокат не коментують обрання запобіжного заходу. На суді підозрюваний свій вчинок назвав: «великою дурістю». Нагадаю, позавчора, 29-річний харків’янин кинув у натовп бойову гранату. 5-х людей посікло осколками, серед травмованих двоє підлітків. Вони залишаються у лікарнях міста. Загрози їхньому життю – немає, повідомила речниця Мерії Ольга Мірошниченко, із посиланням на лікарів.

4. Із 14 липня університети розпочнуть прийом документів вступників

Ведуча: Із 14 липня університети розпочнуть прийом документів вступників. Триватиме прийом до 23 липня. Подавати документи можна до всіх закладів освіти, окрім вищих військових навчальних закладів, закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання та військових навчальних підрозділів, закладів вищої освіти, повідомили у прес-центрі Міністерства освіти та науки. До 18-ї години 16 липня документи мають подати особи, які вступають на основі співбесіди, вступних іспитів, творчих конкурсів для осіб, які вступають за результатами зовнішнього незалежного оцінювання, вступних іспитів та творчих конкурсів, які були складені із 1 до 13 липня. Подача документів закінчується о 18-й годині 23 липня. Інформацію, як правильно подати документи через електронну систему та за допомогою е-сервісів, обрати майбутню спеціальність – можна отримати із серії відеозвернень, які Міносвіти запустило разом із Держагенством «Інфоресурс». Ролики доступні на сайті Міносвіти у розділі «Вступна кампанія-2021» та на офіційному ютуб-каналі Міністерства. (Не вказано джерело інформації).

5. 17 команд взяли участь у товариському краєзнавчому зльоті учнівської молоді Волині

Ведуча: 17 команд взяли участь у товариському краєзнавчому зльоті учнівської молоді Волині. Зліт тривав 3 дні. Таборувалися на березі озера Велимче, у селі Соловичі, Ковельського району. Супроводжували дітей поліцейські та медики.

Кореспондентка: Маргарита Шевчук – капітан. Дівчина готує до старту свою команду.

Маргарита Шевчук, капітан команди: Ми з собою взяли на старт карти, лінійки, компас, аптечку, планшетку, воду, в нас рюкзак є спеціальний, хороший настрій.

Кореспондентка: Перше випробування – знання місцевості за картою. Далі запитання з геології. Науковець Олександр Вовк дає на виконання 10 хвилин.

Олександр Вовк, науковець: Ми маємо 2 мінерала, 2 породи. Вам треба написати їхні назви: отут 1, 2, 3, 4.

Кореспондентка: Далі станція «Фольклор та етнографія». Тут, каже методистка Любов Грабинська, діти мають описати рушник, дати характеристику фольклорному зразку та відповісти на тестові запитання.

Любов Грабинська, методистка: Фольклор та етнографія нас наближує до народних традицій, яких ми повинні дотримуватися і в повсякденному житті, і на святах.

Кореспондентка: На «Екологічній» станції практичне завдання, розповідає капітан команди Христина Фель. Каже, тут потрібні знання хімії і географії.

Христина Фель, капітан команди: Наша команда на «Екологічній» станції визначала: прозорість води, рівень РН та описували озеро, та навколишню місцевість.

Кореспондентка: На станції «Географія» туристи визначають формулу лісу. Команди, які завершили експедиційний маршрут, готуються до відтворення елементів Волинського весільного обряду. Учасники команди Ошівської гімназії прикрашатимуть гілечко. Що це, розповідає школярка Богдана Федонюк.

Богдана Федонюк, школярка: Наречена просить благословення у батьків, потім підходить до кожного з гостей, просить благословення. Гості беруть квіточку і чіпляють до гілечка і потім це гілечко кладуть у коровай.

Кореспондентка: Завершились змагання смугою перешкод. За результатами цього туристичного зльоту педагоги формуватимуть команду, яка візьме участь у Всеукраїнському змаганні. Відбудеться воно 7 серпня на Закарпатті.

Випуск о 19:00

1. На Донбасі поранено військового

Ведучий: На Донбасі поранено військового – це сталося неподалік Старогнатівки. Воїна оперативно доправили до шпиталю. Стан його здоров’я середньої тяжкості, повідомив речник командування операції Об’єднаних сил Віталій Саранцев. Російські окупаційні війська 6 разів порушили режим припинення вогню. Біля Шумів окупанти відкривали вогонь із мінометів 82 калібру, із гранатометів і великокаліберних кулеметів ворог відкривав вогонь неподалік населених пунктів Новгородське, Причипилівки та Водяного. На обстріли противника українські бійці відкривали вогонь у відповідь.

2. Державне оборонне замовлення виконуватимуть 55 підприємств

Ведучий: Державне оборонне замовлення виконуватимуть 55 підприємств. Із бюджету виділять понад 22 мільярди гривень на розробку, модернізацію, ремонт та виготовлення військової техніки. Однак держава не розрахувалася за торішніми контрактами. Львівський завод, що працював над засобами спецзв’язку, витратив власні 25 мільйонів гривень.

Кореспондентка: На сході України з нашими військовими зараз Андрій Римарук. Він представник фонду «Повернись живим». Одне із завдань, яке виконує Фонд, – постачання та ремонт військової техніки у бойовій зоні. Андрій розповідає, техніку та зброю доставляють в основному волонтери.

Андрій Римарук, представник фонду «Повернись живим»: На 50 відсотків фронт забезпечується тепловізійною оптикою виключно завдяки волонтерам. Квадрокоптери – 100 відсотків це забезпечення йде волонтерське. У нас дуже багато озброєння радянського зразка. Більша частина з них критично потребує заміни або потребує негайної модернізації або ремонту. Цей весь процес проходить виключно через «Укроборонпром».

Кореспондентка: Скільки грошей отримали від Міністерства оборони на виготовлення та модернізацію військової техніки, в «Укроборонпромі» не розголошують, але, за словами генерального директора Юрія Гусєва, підприємства активно працюють.

Юрій Гусєв, генеральний директор «Укроборонпрому»: Ми зацікавлені в тому, щоб підприємства «Укроборонпрому» отримали більшу частку державного оборонного замовлення. Техніка передається регулярно, кожного тижня якась частина державного оборонного замовлення виконується.

Кореспондентка: Належить концерну «Укроборонпром» і львівський завод «Лорта», там виробляють засоби спецзв’язку. Торік за замовлену продукцію грошей від Міноборони не отримали, тому витратили власні 25 мільйонів гривень. Працівники не отримували зарплату. В січні цього року завод зупинив роботу. Зараз працюють неповний робочий тиждень. Замовлень від Міноборони не мають, розповідає голова профспілкового комітету «Лорта» Галина Тарановська.

Галина Тарановська, голова профспілкового комітету заводу «Лорта»: Нас ніхто не ставив до відома, що в нас є якесь на цей рік оборонне замовлення. Цього року від Міністерства оборони коштів ніяких не надходило.

Кореспондентка: У відповідь на запит «Суспільного» у Міноборони повідомили, щодо цього заводу на цей рік мають плани, далі цитата:

Цитата Міністерства оборони України: Державне підприємство «Львівській державний завод «Лорта» у 2021 році є головним виконавцем державних контрактів із розроблення та виготовлення комплексів автоматизованого управління вогнем артилерії.

Кореспондентка: У серпні торік президент Володимир Зеленський підписав закон, що передбачає закупівлі для армії на відкритих електронних аукціонах. До 1 січня цього року в Міноборони та в Міністерстві з питань стратегічних галузей промисловості мали розробити підзаконні акти, тобто перелік пропозицій та виконавців, але не встигли. Державне оборонне замовлення на цей рік затверджувалося урядом із запізненням на 4-5 місяців. Говорить голова експертної організації «Стейт Вотч» Гліб Канівський.

Гліб Канівський, Голова експертної організації «Стейт Вотч»: Закон про оборонні закупівлі так і не впроваджений. Склалась ситуація, коли армія не розуміє, в що вона буде взута, чи буде заправлена паливом техніка.

Кореспондентка: У міністерстві нам розповіли, що постанова уряду від 2 квітня передбачає 22 мільярди 400 мільйонів на оборонне замовлення на 2021-23 роки.

Ведучий: Труднощів із оборонним замовленням – не має, так сказав голова парламентського Комітету нацбезпеки, оборони та розвитку Олександр Завитневич. Воно має пройти певні етапи погодження. Після парламенту замовлення мають затвердити РНБО і президент. Коли це буде, Завитневич не сказав. Міноборони зараз здійснює закупівлі за старим законом про оборонне замовлення.

Олександр Завитневич, голова парламентського Комітету нацбезпеки, оборони та розвитку: Та проблема, про яку говорять військові Міністерства оборони, це, може, стосується інших видів закупівель. Це може бути таке, але державне оборонне замовлення ніяких перепон з боку держави не має. Документи, які раніше робили і зараз робить Кабінет Міністрів, не забороняє вступати в переговорну процедуру перед тим, як буде погоджено, ну, всіма: РНБО, указ президента і Комітет Верховної Ради. Тому, звісно, це повинен пройти десь якийсь час.

3. Іноземців, вакцинованих російським препаратом «Спутнік-V», до України прикордонники не пропускатимуть

Ведучий: Іноземців, вакцинованих російським препаратом «Спутнік-V», до України прикордонники не пропускатимуть. Довідка про щеплення цією вакциною права на в’їзд не дає, оскільки препарат не затверджений Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Про це «Українському радіо» розповів речник Держприкордонслужби Андрій Демченко.

Андрій Демченко, речник Держприкордонслужби: За останні дні – це близько 15 громадян Російської Федерації, які слідують через наземні пункти пропуску на кордоні України з Росією. Оскільки вакцина «Спутнік-V» не входить до переліку затверджених ВОЗом, прикордонники не визнають дану довідку і таким громадянам відмовляють у в’їзді в нашу країну. Відтепер, на додачу до обов’язкового полісу страхування, який діяв і раніше, необхідно надавати або ж негативний ПЛР-тест, негативний експрес-тест, або довідку про повну вакцинацію. Вакцина має бути занесена до переліку затверджених Всесвітньою організацією охорони здоров’я.

4. Жителі села Суботці їдуть за 27 кілометрів у Кропивницький, щоб зняти готівку з картки

Ведучий: Жителі села Суботці їдуть за 27 кілометрів у Кропивницький, щоб зняти готівку з картки. Банкомату немає в жодному з 17 сіл громади.

Кореспондент: Жителька села Суботці Кропивницького району Валентина Ребрик розповідає, у селі живуть 3 тисячі людей, третина з них – пенсіонери.

Валентина Ребрик, місцева жителька: Багато пенсіонерів отримують пенсію з «Приватбанку». В почтовому відділенні люди і платять послуги, і треба отримать пенсію, то в чергі стоять, дуже незручно.

Кореспондент: Центральна вулиця Суботців. На ній розташовані 3 продуктові магазини і один, де торгують товарами промислової групи. Власниця цього магазину каже, у неї немає платіжного терміналу, де можна розрахуватися банківською карткою.

Жінка, власниця магазину: Пишемо у борг. Люди потім знімають гроші, віддають, но так дуже складно, дуже. Просто нестерпно. Нам потрібен банкомат, і краще поставити його у центрі, щоб було всім зручно.

Кореспондент: У приміщенні магазину був банкомат «Приватбанку», показує голова Суботцівської громади. Понад рік тому його демонтували.

Голова Суботцівської громади: Взагалі, якщо взяти – це банкомат не тільки для Суботців. В цьому банкоматі обслуговувались мешканці навколишніх сіл, всього їх 17. Це близько 6 тисяч населення, яке могло б обслуговуватись. Карткових рахунків на «Приват 24» дуже багато, тому що це зручно.

Кореспондент: Говорить, не раз звертався у «Приватбанк», щоб у Суботцях знову встановили банкомат.

Голова Суботцівської громади: «Приватбанк» навідріз відмовився, мотивуючи це економічною невигодою його обслуговування.

Кореспондент: За словами голови Суботцівської громади, у селі встановили 15 відеокамер спостереження, які підключили до пульту охорони.

Випуск о 20:00

1. Шість суддів блокують засідання Конституційного Суду

Ведучий: Шість суддів Конституційного Суду блокують засідання Великої палати Конституційного суду. Вони вимагають допустити до роботи звільненого указами президента главу суду Олександра Тупицького і суддю Олександра Касьмініна. Таку інформацію оприлюднили декілька ЗМІ. Прес-секретарка Конституційного Суду Мар’яна Гайовська-Ковбасюк відмовилася коментувати «Українському радіо» інформацію про блокування суддями роботи Конституційного Суду.

Мар’яна Гайовська-Ковбасюк, прес-секретарка Конституційного Суду: Ця інформація, не є інформацією, яка подається від Конституційного Суду, тому я не можу її прокоментувати. Єдине, що можу сказати, що сьогодні розгляд питань порядку денного, який був запланований, було відкладено.

Ведучий: За словами постійного представника Верховної Ради у Конституційному Суді Ольги Совгирі, сьогодні Конституційний Суд мав продовжити розгляд низки справ, зокрема щодо медичної реформи, пенсійного забезпечення, державних службовців, а також функціонування української мови як державної. Я ж нагадаю, 27 березня цього року Володимир Зеленський підписав президентський указ, яким скасував укази Віктора Януковича, підписані у травні та вересні 2013 року. Цим указом Зеленського скасовано призначення Олександра Тупицького та Олександра Касьмініна суддями Конституційного Суду України. Судді це рішення оскаржують.

2. В Україні запрацювали електронні лікарняні

Ведучий: В Україні запрацювали електронні лікарняні. Поки що їх можуть оформлювати понад 250 лікарень.

Ірина Лиса, сімейна лікарка: Дату, яким числом поступила пацієнтка. Автоматично вбиває до якого числа в нас відкривається висновок. Підтягую пацієнта, його діагноз і все, тоді ми підписуєм ключом своїм електронним.

Кореспондентка: Лікарка-терапевтка Ірина Лиса створює перший електронний лікарняний своїй пацієнтці Ірині Онопрієнко. Каже, цього лікарі навчалися тиждень, під керівництвом працівників медичного інформаційного онлайн-сервісу «Хелс24» та Національної служби здоров’я. Процедура створення електронного лікарняного займає близько 5 хвилин. На паперовий потрібно до півгодини. І часто, каже лікарка, пацієнти повертали лікарняні, для виправлення.

Ірина Лиса, сімейна лікарка: Пацієнти не завжди знають, як правильно називається їхня організація, в якій вони працюють, або вони не знають, яка юридична адреса і завжди є багато помилок, і тоді вони вертаються, виправте то, виправте це. Маємо ми підписати, голова ЦЛКК, має бути пєчать і дуже багато різних дій, які по суті, ну не потрібно.

Кореспондентка: Після оформлення медпрацівником лікарняний потрапляє до Фонду пенсійного страхування. Там формується електронний листок непрацездатності. Повідомлення про це пацієнт отримує на телефон. Щоб закрити листок непрацездатності, приходити до лікаря не потрібно. Нині в Україні електронні лікарняні видають близько 250 лікарень. Відтепер паперових вони не відкривають. Відкриті раніше в такому ж вигляді мають бути і закриті. За словами міністра цифрової трансформації Михайла Федорова, щороку лікарняні отримують 5,5 мільйонів українців. Виплати за ними перевищують 18 мільярдів гривень. За словами міністра, система електронних лікарняних зупинить видачу необґрунтованих документів.

Михайло Федоров, міністр: Створений сервіс онлайн, в якому можна перевірити, за номером лікарняного, чи дійсно є такий лікарняний. Тобто, до сьогодні, не представляєте, там мільйони лікарняних створюються, а нема єдиної бази даних. Тепер є єдина база даних і є номер, за яким можна перевірити.

Кореспондентка: Електронна система спростить проведення та одержання виплат за лікарняними, каже перший заступник міністра соціальної політики Євген Котик. На сьогодні заборгованість із них становить 3 мільярди гривень. Щоб її погасити уряд ухвалив рішення виділити додаткові кошти, повідомив чиновник. В усіх лікарнях України електронні лікарняні мають запрацювати до 1 вересня.

3. УЄФА просить Україну прибрати гасло «Героям слава» з форми збірної на Єврочемпіонаті

Ведучий: УЄФА просить Україну прибрати гасло «Героям слава» з форми збірної на Єврочемпіонаті. В УЄФА вважають, що слоган не можна розташовувати на футболці, оскільки в комбінації зі словами «Слава Україні» він має явний політичний підтекст. Решта написів та малюнків залишаться без змін. Утім, переговори ще тривають і остаточного рішення немає, сказав «Суспільному» речник Української асоціації футболу Ярема Городчук. Я ж нагадаю, одяг українських футболістів презентували декілька днів тому. На ньому зображено мапу країни разом із окупованим Росією Кримом.

Випуск о 21:00

1. Україна домовилася з Угорщиною та Молдовою про взаємне визнання свідоцтв про вакцинацію від ковід-19

Ведучий: Україна домовилася з Угорщиною та Молдовою про взаємне визнання свідоцтв про вакцинацію від ковід-19. Про це повідомили у прес-службі Міністерства закордонних справ. Відтепер українці, які отримали свідоцтво про повну вакцинацію, зможуть вільно подорожувати до Угорщини та Молдови.

2. Суд зобов’язав Медведчука відшкодувати 300 тисяч гривень видавництву «Віват»

Ведучий: Київській апеляційний суд зобов’язав нардепа від «Опозиційної платформи – за життя» Віктора Медведчука відшкодувати 300 тисяч гривен, видавництву «Віват», які воно витратило на судовий процес про заборону книги Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса». Про це ідеться у рішенні суду від 1 червня. Це не перше рішення апеляційного суду щодо стягнення коштів із Медведчука у цій справі. У квітні політика зобов’язали виплатити майже 140 тисяч гривень видавництву «Віват», які те витратило на правову допомогу. Я ж нагадаю, у серпні 2020 року Медведчук подав позов до суду із проханням заборонити книгу журналіста Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса», про українського дисидента та поета Стуса, адже, на його думку, інформація у книзі не відповідає дійсності. У жовтні 20-го року Дарницький райсуд Києва заборонив розповсюджувати цю книгу без дозволу Віктора Медведчука. У березні вже цього року апеляційний суд Києва скасував це рішення. Віктор Медведчук був державним захисником українського поета Василя Стуса. Його часто звинувачують у порушенні адвокатської етики, під час цього процесу. Сам він провини не визнає. (Порушення стандарту балансу думок: нема реакції Медведчука чи його представників)

3. Місце майбутньої служби сьогодні обирали 320 випускників Національної академії держприкордонслужби

Ведучий: Місце майбутньої служби сьогодні обирали 320 випускників Національної академії держприкордонслужби імені Богдана Хмельницького.

Кореспондент: Випускники Академії, подружжя Анна та Дмитро Нікітан одружилися 4 місяці тому. За словами чоловіка, завдяки високим рейтингам – 100 балів у кожного — мали змогу обрати, де служитимуть. Обоє обрали Бориспільський аеропорт, додає Анна.

Анна Нікітан, випускниця Академії: Ми познайомились ще на початку першого курсу. Тому що ми в паралельних групах на одному факультеті, а далі почали просто спілкуватись, як знайомі і потім вже одружились. Спеціально подружні пари відправляють разом

Кореспондент: Вибір був між Львовом та Києвом, розповідає Дмитро Нікітан. Місце майбутньої служби обирали разом.

Дмитро Нікітан, випускник Академії: Я обрав свою посаду – це заступник начальника з персоналу, відділу ОКПП «Київ».

Кореспондент: Випускник Академії Богдан Галайда місцем служби обрав Подільський загін в Одеській області. Служитиме на посаді офіцера оперуповноваженого. Говорить Богдан. Про свій вибір каже:

Богдан Галайда, випускник Академії: Чесно кажучи, вибір був дуже неочікуваний. Хотілося їхати служити ближче додому. Я з Волинської області, але подивився посади і обрав Подільський загін в Одеській області.

Кореспондент: За словами ректора Національної академії державної прикордонної служби України Олександра Луцького, цього року випускається 450 офіцерів, офіцерів керівних кадрів та студентів.

Олександр Луцький, ректор Національної академії державної прикордонної служби України: Ми на бакалавраті виступаємо, тобто майбутніх наших лейтенантів – 320 чоловік. Що стосується факультету підготовки керівник кадрів, розподіляємо 36, ше плюс заочна форма навчання і того 86 слухачів офіцерів, які ідуть на керівні посади в органи охорони кордону. І також цього року ми випускаємо 44 студента, які закінчують також нашу Академію. За кошти юридичних і фізичних осіб.

Кореспондент: Курсант, який за 4 роки навчання набирає найвищий бал, має право першим обирати місце майбутньої служби. Розповідає начальник управління кадрового менеджменту адміністрації Прикордонної служби Василь Харченко. Найкращий результат у цьому році – 110 балів.

Василь Харченко, начальник управління кадрового менеджменту адміністрації прикордонної служби: Система розподілу була побудована за рахунок рейтингу набутої успішності курсантом, протягом 4 років. В минулому році ми перейшли на цей експеримент, який дуже вдало був схвалений курсантами. Перш за все намагались ми зробити шо? Прозорість.

Ніхто з майбутніх офіцерів одразу не служитиме в зоні АТО.

Випуск о 22:00

1. Зеленський поговорив телефоном зі Столтенбергом

Ведучий: Порушити на саміті НАТО питання російської агресії та дієвих кроків для її стримування закликав генсека Альянсу президент України Володимир Зеленський. Під час телефонної розмови Володимир Зеленський поінформував Йєнса Столтенберга про безпекову ситуацію на Донбасі та збереження військової загрози через скупчення російських військ біля кордонів України. Володимир Зеленський окремо наголосив на важливості для України підтвердження у рішеннях цьогорічного саміту НАТО політики відкритих дверей Альянсу та чинності рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року, щодо плану дій у членстві в НАТО. У свою чергу Йєнс Столтенберг висловив підтримку Україні. (Нема посилань на джерело цієї інформації). (Матеріал має ознаки замовлення).

2. У місті Буча 15-річна школярка застрелила свого однокласника

Ведучий: У місті Буча Київської області 15-річна школярка застрелила свого однокласника. За повідомленням прес-служби поліції Київщини, після складання ЗНО четверо школярів пішли до приватного будинку одного з товаришів, взяли пневматичну рушницю та вирішили робити з нею фото для соцмереж. У результаті, 15-річна дівчина натиснула на спусковий гачок та вистрілила у груди 16-річного хлопця. Юнак помер на місті, повідомили правоохоронці. За даним фактом відкрито кримінальне провадження за статтею «Вбивство через необережність». Санкція статті передбачає обмеження волі на строк від 3-х до 5-ти років або позбавлення волі на той самий строк. Нині поліція з’ясовує всі обставини події.

3. 110 років зі дня народження Діда Панаса

Ведучий: Під його пісні засинали мільйони, а цитати внесли до словника нецензурної лексики. 10 червня народився головний казкар українського телебачення – Дід Панас. Сьогодні Петру Весклярову виповнилося б 110 років.

Дід Панас: Добрий вечір вам малятка, любі хлопчики й дівчатка. Це я – дід Панас.

Кореспондентка: Це привітання звучало з телеекранів УТ-1 щовечора, понад 3 десятки років, з вуст актора Петра Юхимовича Весклярова. Його персонаж Дід Панас з’являвся в інтер’єрі української хати-мазанки у вишиванці. Вона і досі збереглася. Дід Панас зачитував листи від дітей, вітав їх з днем народження і розповідав вечірню казку, щоразу додаючи щось від себе.

Дід Панас: Ви любите служать казки. Це я знаю. Ото ж бо тихенько, бо я починаю.

Кореспондентка: 1988 року Весклярова звільнили з роботи. За однією з версій це сталося після того, як він після свого традиційного прощання сказав в ефірі: «От така х..я малята». Втім доказів цього немає. Казка завжди йшла в прямому ефірі і запису зазвичай не робили. Однак ця фраза стала крилатою і ввійшла до великого словника нецензурних лайок. Наталя каже, в дитинстві обожнювала казки від діда Панаса, як і всі її друзі.

Наталя, слухачка казок: І найбільше покарання було від батьків, якщо не будеш слухатися – залишишся без вечірньої казки. Шалена мотивація була. Між іншим, до сих пір на вулиці Хрещатик 26 зберігається ціла купа листів. Хрещатик 26, програма «На добраніч, діти», діду Панасу.

Кореспондентка: За 60 років роботи в кіно і на телебаченні дідові Панасу не дали жодного державного звання чи нагороди. Єдина меморіальна дошка є в його рідному Тальному, на місці, де стояв будинок родини. Хоча, як каже колишня ведуча УТ-1 Світлана Біложножко, Петро Юхимович був справді найпопулярнішим казкарем у радянському союзі.

Світлана Білоножко, співачка та ведуча: Коли прийшли в «Вечірню казку» після нього ми вчилися в нього, ми переглядали відео, тому що така щирість унікальна, як у нього була, ну, я не знаю, ще в кого така може бути.

Кореспондентка: Сьогодні дідові Панасу, Петру Юхимовичу Весклярову, виповнилося б 110 років.

Дід Панас: І зайчик сіренький спить. На добраніч, хороший. Добраніч. Добраніч. Добраніч.

У випусках за 10 червня не повідомлялося про такі важливі теми дня:

Київрада погодила план забудови зелених зон Мінського масиву.

Труби першої нитки «Північного потоку-2» укладено.

11 червня (п’ятниця):

Випуск о 18:00

1. Український армієць загинув на передовій

Ведуча: Український армієць загинув на передовій. Боєць отримав осколкове поранення під час ворожого обстрілу. Сталося це неподалік Водяного, що на Приазов’ї, де бойовики вели вогонь із гранатометів. Про це повідомив речник командування Об’єднаних сил Віталій Саранцев. За його даними, кремлівські найманці сьогодні 5 разів відкривали вогонь по українських укріпленнях. Цілили із важкого озброєння, забороненого мінськими домовленостями. Зокрема, поблизу Водяного, що біля Донецька бойовики обстріляли наші позиції із мінометів 82 калібру.

2. На Львівщині затримали священика, який торгував зброєю

Ведуча: На Львівщині затримали священика, який торгував зброєю. Її разом із боєприпасами святий отець зберігав у церкві. 47-річний чоловік купував травматичні та газові пістолети, переробляв їх під вогнепальні і надсилав замовникам поштою. Оперативники Волині протягом декількох місяців документували його діяльність. Священика вже двічі притягали до кримінальної відповідальності за аналогічні злочини. Говорить виконувач обов’язків начальника управління Нацполіції у Волинській області Михайло Сорока.

Михайло Сорока, в.о. начальника управління Нацполіції у Волинській області: З залученням спецпідрозділу «КОРД», роти поліції особливого призначення, слідчими слідчого управління ГУНП у Волинській області. Вилучено і декілька, скажем, видів вогнепальної зброї, боєприпаси і інші речові докази. (Порушено стандарт балансу думок, не надано позиції підозрюваного).

3. Жителі села Суботці їздять за 27 кілометрів у Кропивницький, щоб зняти готівку із картки

Ведуча: Жителі села Суботці їздять за 27 кілометрів у Кропивницький, щоб зняти готівку із картки. Банкомату немає в жодному із 17 сіл громади. Зняти готівку можна у відділенні «Укрпошти», яка працює 3 дні на тиждень. Для людей це незручно, каже голова громади Андрій Боріченко.

Кореспондент: Жителька села Суботці Кропивницького району Валентина Ребрик розповідає, у селі живуть 3 тисячі людей, третина з них – пенсіонери.

Валентина Ребрик, місцева жителька: Багато пенсіонерів отримують пенсію з «Приватбанку». В почтовому відділенні люди і платять послуги, і треба отримать пенсію, то в чергі стоять, дуже незручно.

Кореспондент: Центральна вулиця Суботців. На ній розташовані 3 продуктові магазини і один, де торгують товарами промислової групи. Власниця цього магазину каже, у неї немає платіжного терміналу, де можна розрахуватися банківською карткою.

Жінка, власниця магазину: Пишемо у борг. Люди потім знімають гроші, віддають, но так дуже складно, дуже. Просто нестерпно. Нам потрібен банкомат, і краще поставити його у центрі, щоб було всім зручно.

Кореспондент: У приміщенні магазину був банкомат «Приватбанку», показує голова Суботцівської громади. Понад рік тому його демонтували.

Андрій Боріченко, голова Суботцівської громади: Взагалі, якщо взяти – це банкомат не тільки для Суботців. В цьому банкоматі обслуговувались мешканці навколишніх сіл, всього їх 17. Це близько 6 тисяч населення, яке могло б обслуговуватись. Карткових рахунків на «Приват 24» дуже багато, тому що це зручно.

Кореспондент: Говорить, не раз звертався у «Приватбанк», щоб у Суботцях знову встановили банкомат.

Андрій Боріченко, голова Суботцівської громади: «Приватбанк» навідріз відмовився, мотивуючи це економічною невигодою його обслуговування.

Кореспондент: За словами голови Суботцівської громади, у селі встановили 15 відеокамер спостереження, які підключили до пульту охорони.

Ведуча: Чому демонтували банкомат у Суботцях та чи планують встановити знову? З таким питанням «Суспільне» звернулося до представника «Приватбанку» в Кіровоградській області. Речниця фінустанови в області Анжела Дзіндзюра відповіла.

Анжела Дзінзюра: Демонтували там банкомат з метою безпеки. Тому що цей банкомат було розміщено на пожвавленій трасі і було дуже велика вірогідність скоєння шахрайських дій, злочину. На сьогоднішній день, ми ведемо перемовини з підприємцями Суботців, про встановлення банкомату просто в іншому місті, де зможемо забезпечити схоронність, безпеку. Всі витрати по встановленню і обслуговуванню банкоматів і терміналів лягають на плечі фінансово-банківської установи.

Випуск о 19:00

1. Понад 3 години тривають обшуки в «Нафтогазі»

Ведучий: Понад 3 години тривають обшуки в «Нафтогазі». Правоохоронці шукають докази несплати службовцями компанії податків на 2 мільярди 700 мільйонів гривень. Саме стільки недоотримала державна скарбниця, а все тому, що, починаючи із жовтня 2015 року і донині, службовці «Нафтогазу» не завершили процедуру митного оформлення газу, придбаного у російського «Газпрому». Тобто, тепловики фактично споживають газ, що знаходиться у газотранспортній системі, однак «Нафтогаз» не оформляє документи щодо його постачання та не підписує відповідних актів прийому-передачі. Розповіли про це у Державній фіскальній службі. У «Нафтогазі» тим часом запевняють, співпрацюють зі слідством, але чи вдалося щось виявити правоохоронцям – не кажуть, посилаючись на таємницю слідства. Водночас, говорить директор з інтегрованих комунікацій «Нафтогазу» Максим Білявський, обшуки не позначаться на роботі підприємств «Нафтогазу».

Максим Білявський, директор з інтегрованих комунікацій «Нафтогазу»: Дані процесуальні дії жодним чином не впливають на постачання, на видобуток природного газу. Усі споживачі, як побутові, так і промислові, своєчасно по повному обсязі будуть отримувати природний газ. Всі наші підприємства працюють у штатному режимі. Співробітники, які не є суб’єктами слідчої дії, мали змогу, по завершенню робочого дня, покинути офіс і зайнятись власними своїми справами, і готуватись до вихідного дня.

2. 50 центрів масової вакцинації працюватимуть цими вихідними у 15-ти областях та у столиці

Ведучий: 50 центрів масової вакцинації працюватимуть цими вихідними у 15-ти областях та у столиці. Про це повідомили в Міністерстві охорони здоров’я. Зокрема, у Дніпрі їх 12. Тут можуть зробити щеплення від ковід-19 усі, хто записаний до листа очікування через додаток «Дія». Аби не чекати у черзі, сьогодні можна записатися на точний час на сайті Likari.in.ua. Про це повідомляє прес-служба Дніпропетровської міської ради. Центри масової вакцинації працюватимуть з 10 до 17 години. Перший центр вакцинації запрацює завтра на Хмельниччині, у приміщенні філії «Суспільного». Про це розповів начальник управління охорони здоров’я міської ради Борис Ткач. Щеплюватимуть вакциною «Коронавак», якої, за словами Бориса Ткача, мають вдосталь.

Борис Ткач, начальник управління охорони здоров’я міської ради: У нас є загальна кількість зареєстрованих в системі «Дія» - це понад 3000 бажаючих. Ну, але ми розуміємо, що не всі готові вакцинуватися саме зараз. Хтось чекає якусь іншу вакцину, тобто всі 3000 одночасно сюди не прийдуть. І ми просимо так само не створювати ажіотажу, тому що центр вакцинації буде працювати і надалі. Тут може провакцинуватися будь-хто бажаючий. Не тільки ті, хто зареєстровані, а ті, хто йшов повз і вирішив про вакцинуватися, його так само приймуть, обстежать, при відсутності проти показів їм буде зроблена вакцинація.

3. На Черкащині селян штрафуватимуть за полив городів питною артезіанською водою

Ведучий: Штрафуватимуть за полив городів, якщо його здійснюватимуть питною артезіанською водою. Таке запроваджує влада у Смілі, на Черкащині. Протягом літа рейдові групи обходитимуть подвір’я містян.

Кореспондентка: Поки колонка на вулиці несправна ,воду для поливу городини Раїса Біляченко носить з будинку. За нещодавно висадженою розсадою, говорить, доглядає, як за дітьми. Жінка має 3 сотки городу. Лічильник на воду поставила, тому показники щомісяця контролює. Хоч дещо і не вигідно, каже, однак поливати все треба.

Раїса Біляченко, місцева мешканка: Ту ж саму картоплю, той самий і огірок, те саме все. То дивіться які зараз ціни на базарі.

Кореспондентка: Сусідка пані Раїси, Марія Михайлюк теж поливає рослини: полуницю, зелень та іншу городину вирощує для своєї онуки.

Марія Михайлюк, місцева мешканка: Я знаю, шо вона без всякої хімії. Дитині дать маленьке, внучечка. Без води єслі засуха, то конєшно воно нічого геть зовсім не виросте.

Кореспондентка: Смілян, які поливатимуть городи питною артезіанською водою, цього літа штрафуватимуть, але тільки тих, хто не встановив лічильник. Пояснює начальниця абонентського відділу місцевого комунального підприємства «ВодГео» Наталія Д’яченко. Таких споживачів у місті 1300.

Наталія Д’яченко, начальниця абонентського відділу місцевого комунального підприємства «ВодГео»: Абоненти, які не встановлюють лічильник і по даним, які вони надають – це може бути прописана одна особа, які ми беремо до уваги, а може проживати декілька осіб. Це також важко дуже прослідкувати, але використання поливу за останній час, який ми робили розрахунки, приблизно використання води 50 кубів на місяць. Встановлювати лічильники люди не хочуть, не мають бажання, тому зроблено рішення, яке не є, скажемо так, єдине в Україні.

Кореспондентка: Таке рішення ухвалили, бо в резервуарах підприємства низький рівень води, зауважує Наталія Д’яченко.

Наталія Д’яченко, начальниця абонентського відділу місцевого комунального підприємства «ВодГео»: Ми зобов’язані піклуватися про тих людей, які живуть багатоквартирних будинках. І якщо у нас, на сьогоднішній день, підприємство вживає всі заходи для того, щоб створити умови цілодобового постачання без будь-яких перерв, попереджаємо, що будуть рейди, будуть і огляди працівники будуть і в 6 ранку працювати, і після 20.00.

Кореспондентка: Олексій Хар проживає на 8-му поверсі багатоповерхівки. Говорить, влітку з водою бувають перебої.

Олексій Хар, місцевий мешканець: Коли спека, жарко, багато потрібно приватні ділянки.

Кореспондентка: Поспілкуватися з жителями Сміли, які не мають лічильника на воду, не вдалося. Начальниця абонентського відділу комунального підприємство «ВодГео» Наталія Д’яченко, радить поливати городи дощовою водою, чи привезеною технічною.

Випуск о 20:00

1. Столична прокуратура відкрила провадження проти чиновників, які не зупинили будівництво у буферній зоні Києво-Печерської лаври

Ведучий: Столична прокуратура відкрила провадження проти чиновників які не зупинили будівництво у буферній зоні Києво-Печерської лаври. Їм загрожує до 8 років позбавлення волі, бо там, де заборонено зводити нові будівлі нині стоїть офісна шестиповерхівка. Забудовнику судом заборонили проводити роботи, проте він не зупинився. Місяць тому слідчі Державного бюро розслідувань провели обшуки в Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю та Департаменті з питань реєстрації Київської міської державної адміністрації, які і видали дозвіл на будівництво. Чиновникам закидають зловживання повноваженнями і службову недбалість, розповіла про це речниця Київської міської прокуратури Надія Максимець.

Надія Максимець, речниця Київської міської прокуратури: Чи вжили вони всіх заходів від того, щоб зупинити будівництво в буферній зоні Києво-Печерської лаври? Тому що ще з 2011 року наказом Міністерства культури України, а 2015 року рішенням Київської міської ради введено мораторій на нову забудову в буферній зоні Києво-Печерської лаври. Разом з тим, ми маємо зведену будівлю на вулиці Редутній. Крім того, ця будівля вже передана у власність.

Роман МАНДЮК, ведучий: Тим часом у столичній адміністрації стверджують, що неодноразово зверталися до правоохоронних органів з приводу порушень. За даними Держгеокадастру, власниками землі у буферній зоні Києво-Печерської лаври, а також офісної будівлі є Олена Грекул, Ростислав Грекул та Дмитро Кравченко. Раніше Ростислав Грекул був помічником народного депутата від «Партії регіонів», а Дмитро Кравченко - помічником народного депутата від партії «Батьківщина». Ми намагалися зв’язатися з власниками аби взяти коментар, однак на зв’язок вони не виходять.

2. Вберегти долину курганів від розорення хочуть на Херсонщині

Ведучий: Вберегти долину курганів від розорення хочуть в Чулаківській територіальній громаді на Херсонщині. Там розташовані понад 300 курганів епохи Ямної культури, розповіла жителька Ольга Жукова. Каже, кожен з них дослідив місцевий краєзнавець Микола Оленковський. Чому кургани опинилися в небезпеці та як їх зникненню хоче запобігти громада.

Кореспондентка: На місцевій сесії депутати ухвалили рішення повернути 700 гектарів землі з орендованих до комунальної власності Чулаківської територіальної громади. Головна спеціалістка із земельних питань Світлана Сухініна говорить, відмовили одному з орендарів у зміні цільового призначення земельних ділянок, які розташовані на території долини курганів.

Світлана Сухініна, головна спеціалістка із земельних питань: У нас була орендар Якименко, вони звернулись до нас про зміну цільового призначення земельних ділянок із сінокосів пасовищ для ведення товарно-сільськогосподарского виробництва. Рішенням Садівської сільради це було їм надана ця земельна ділянка. Ну, наші депутати застопорили це питання, у зв’язку з тим, що люди були не згідні з тим, шо вони розпахують ці земельні ділянки. Раніше це були землі колективної власності і вони предназначались для сінокосів і пасовищ.

Кореспондентка: Представниця інтересів держави у Херсонській обласній прокуратурі Наталія Мяло говорить, що після перевірки даних Держгеокадастру з’ясували, що через розорення земель були зруйновані три кургани. Місцева жителька Ольга Жукова говорить.

Ольга Жукова, місцева жителька: Наш вчений-краєзнавець Микола Оленковський довів, що саме наша територія від села Пам’ятного до Ягорлицької затоки має більше трьох сотен курганів. Кургани, причому, епохи Ямної культури. Вони унікальні і з історичного боку, з точки зору природи.

Кореспондентка: Місцеві жителі не можуть зрозуміти, для чого ці землі розорюють. В’ячеслав Жолуденко працював агрономом і говорить, що тут земля не родюча. Цьогоріч поле засіяли пшеницею. На солончаках вона не сходить.

В’ячеслав Жолуденко, агроном: Нереально вони перевели у товарне виробництво, в яких РН привишає 16. Тут в них нічого рости не буде. Норма РН должна не привишать 6.

Кореспондентка: Місцевий депутат Ярослав Пастухевич говорить, жителі Іванівки будуть і надалі судитися за повернення всієї території громаді.

(З точки зору повноти інформації — бракує необхідних бекграундів-пояснень, що таке згадувані в сюжеті «Ямна культура» і «РН»).

Випуск о 21:00

1. Розслідування щодо окупації Криму та державної зради вісьмох колишніх високопосадовців півострова, які посприяли анексії, завершено

Ведучий: Розслідування щодо окупації Криму та державної зради вісьмох колишніх високопосадовців півострова, які посприяли анексії, завершено. Про це повідомили в Офісі генпрокурора України. Ідеться, зокрема, про самоназваного голову ради міністрів Республіки Крим Сергія Аксьонова, самоназвану прокурорку республіки Крим Наталію Поклонську. Слідство встановило, що високопосадовці окупаційної адміністрації Росії у лютому-березні 2014 року, перебуваючи на території півострова, створили злочинну організацію. Її метою було насильницьке повалення конституційного ладу та зміна меж території України. Підозрювані сприяли окупації півострова, дійшли висновку слідчі. Ексчиновників Криму підозрюють одразу за кількома статтями Кримінального кодексу. Матеріали справи відкрили для ознайомлення стороні захисту, а після цього їх скерують до суду.

2. Інформаційна безпека

Ведучий: Інформаційна безпека. Як перевіряють новини у селі біля російсько-українського кордону? Журналісти «Суспільного», зокрема, побували у прикордонному селищі Угроїди на Сумщині. Там жителі дивляться і українські новини, і російські. Яким джерелам довіряють та чи відрізняють фейки від правдивої інформації.

Кореспондентка: Пенсіонерка пані Галина розповідає, звідки себе в селі дізнається, що відбувається у громаді та світі.

Галина, місцева мешканка: З газети «Перемога», «Новини Сумщини», як і раніше – це наша газета. Дивимся телебачення. В основном вечером. Скажу чесно, не всім новинам довіряю, те шо кажуть.

Кореспондентка: Місцева мешканка Олена Устошева розповідає, зараз у селі обговорюють кампанію вакцинації.

Олена Устошева, місцева мешканка: Вакциніровалось в нас 10 чоловік. Ми начінаєм розпитувать, як кожен переніс вакцинацію. І не всьому ми віримо. Як кажуть довіряй, но провіряй.

Кореспондентка: Зараз у місцевій школі стартувала оздоровча кампанія, тож діти грають та відпочивають. Що таке фейк, розповідають другокласники.

Перша дитина: Фейк – це щось ненастоящє.

Друга дитина: Це щось неправдиве снімають.

Кореспондентка: Соціальний педагог школи говорить із учнями. Щороку проводять тижні безпечного інтернету, де і навчають, як сприймати ту чи іншу інформацію. Всього в Угроїдському Старостинському окрузі близько 2 тисяч людей. Староста села Віталій Кириченко розповідає, так як село знаходиться майже на кордоні, тут на супутникових антенах є і російські канали.

Віталій Старостенко, староста села: Люди дивляться більшість українські новини. Також передивляються і російські, бачуть шо там 99% неправда.

Кореспондентка: У кожного Старостинського округу та у громади є власні сайти, на яких і розміщують інформацію про життя громади. Тут можна і поставити питання голові. Також мають сторінки у соцмережах. За дослідженнями, які проводились минулоріч в Україні, говорить представник Інституту масової інформації Олексій Захарченко, двоє з 10 людей можуть відрізнити маніпуляцію від правди.

Олексій Захарченко, представник Інституту масової інформації: Є кілька моментів, за якими фейк можна відрізнити досить легко – це емоційний заголовок, це гра на почуттях.

3. Усі області України перебувають у «зеленій» зоні карантину через коронавірус

Ведучий: Усі області України перебувають у «зеленій» зоні карантину через коронавірус. Водночас, показник захворюваності дещо перевищує норму у 5 регіонах. Зокрема, це місто Київ, а також Запорізька, Київська, Миколаївська, Рівненська області. Про це свідчать дані Міністерства охорони здоров’я. Я ж нагадаю, за минулу добу в України зафіксували 1600 позитивних тестів на коронавірусну інфекцію. Найбільше інфікованих виявили у Києві, а також у Дніпропетровській та Львівській областях. Ушпиталили понад 750 пацієнтів. Від ускладнень померло 70 людей. Одужали понад 5,5 тисяч пацієнтів. За вчора зробили понад 55 тисяч тестів. Такі дані оприлюднило Міністерство охорони здоров’я.

4. Львівські байкери здавали кров

Ведучий: Львівські байкери здавали кров. Донорами стали учасники байкерського клубу «Lions MC» та Громадська організації «Мотодопомога». Байкер Вальдемар Недіжко розповів, чому прийшов здавати кров .

Вальдемар Недіжко, байкар: Байкери, як ніхто розуміють вартість крові: вартість крові своєї і вартість крові донорської. Байкер їздить на двох колесах, на двох колесах трохи небезпечніше ніж на чотирьох, через ризики, з якими ми стискаємося, як загострюються відчуття, яке спонукає піти здавати кров. Бути донором.

Ведучий: У Львівському центрі служби крові зазначають, що донорів потребують постійно, адже щодня звертаються різні медичні заклади. Організували акцію волонтери благодійного фонду «Крила надії». За словами керівниці програми цього фонду Марини Анісімової, акцію приурочили до дня донора, який відзначають 14 червня.

Марина Анісімова, керівниця БФ «Крила надії»: Це не є адресний збір. Це для тих, кому зараз потрібна кров. В першу чергу, звичайно це діти з онкологією, лікування онкології дитячої таки, загалом, не можливо без переливань донорської крові. Люди більш охоче здають для своїх рідних, знайомих, коли якась трапляється біда. І десь лише третина донорів здає кров безадресно.

Випуск о 22:00

1. 15 вінницьких партійців покидають «Голос»

Ведучий: 15 вінницьких партійців покидають «Голос». Спільну заяву вони опублікували у фейсбуці. Написали, що незгодні з процесами, які відбуваються в партії. Ще 10 народних депутатів можуть вийти з «Голосу», про це сказав нардеп Ярослав Юрчишин. Що діється в партії і як на це реагує її керівництво.

Кореспондентка: Узурпація та зловживання владою з боку керівництва, кулуарні перемовини з Офісом президента України та політичною партією «Слуга народу», чистки незгодних партійців. Такі звинувачення на адресу керівництва «Голосу» були опубліковані напередодні на фейсбук-сторінках партійних осередків у Вінниці та Чернівцях. Після цього 15 партійців з Вінниці заявили про свій вихід з «Голосу», а в Чернівцях 12 членів внесли подання до політради з вимогою виключити з партії її голову Кіру Рудик. Сама Кіра Рудик коментувати ситуацію відмовилась, пояснивши, що має проблеми зі зв’язком. Замість себе делегувала депутата від «Голосу» Андрія Осадчука.

Андрій Осадчук, депутат, фракція «Голос»: Ми уже переживаємо другий етап такого оптимізації фан-клубу, бо по коли Слава Вакарчук пішов з партії багато людей були розстроєні просто тому, що вони любили Славу Вакарчука. Зараз, коли Сергій Притула вирішив припинити боротьбу за керівництво партієй частина людей, яка напевно є його фан-клубом вирішили піти з партії.

Кореспондентка: Сергій Притула про свій вихід повідомив на початку тижня.

Сергій Притула, депутат, партія «Голос»: Я йду з партії, яка не в останню чергу, завдяки діям нового керівництва, віддалилася від наших початкових засад настільки далеко, що можна констатувати точку неповернення.

Кореспондентка: Кіра Рудик на це відреагувала коментарем агентству «Інтерфакс Україна».

Кіра Рудик, голова партії «Голос»: Особисті амбіції Сергія Притули та бажання отримати керівні посади, за всяку ціну, взяли гору над спільною метою – побудувати велику ліберальну партію в Україні та спільно втілювати всі програмні обіцянки.

Кореспондентка: У березні 2020 року Кіра Рудик стала очільницею політсили і замінила Святослава Вакарчука, який за 3 місяці потому склав депутатські повноваження. Сама партія створена 19-го року, перед позачерговими виборами до Верховної ради. Для молодих політсил такі процеси – нормально, вважає політолог Віктор Таран.

Віктор Таран, політолог: У партії відбуваються абсолютно нормальні процеси, які притаманні новоствореним партіям, де немає ні чіткого лідера, ні чіткої сильної спільної ідеології, де зібралися люди, під вибори.

Кореспондентка: Член фракції Ярослав Юрчишин каже, на засіданні фракції вимагатиме дати оцінку діям Кіри Рудик і сподівається, що наступного тижня вже буде позиція всіх депутатів «Голосу».

2. Досягли компромісу

Ведучий: Досягли компромісу. Гасло «Героям слава» на формі Української збірної з футболу перекриють новою емблемою команди, яку затвердила Українська асоціація футболу, мапою України, тризубом та ще одним написом «Слава Україні». А гасло «Героям слава» розмістять за мапою, у центрі обрисів кордонів України, на внутрішній стороні футболок. Про це повідомив Президент УАФ Андрій Павелко. Таке рішення він назвав компромісом з УЄФА, яка вимагала прибрати гасло «Героям слава», адже у поєднані зі «Слава Україні» вбачає у ньому політичний контекст. Домовилися також, що на мільйонних тиражах уже виготовленої форми національної збірної України збережуться написи «Слава Україні» та «Героям слава». Я ж нагадаю, раніше виконавчий комітет Української асоціації футболу одностайно затвердив офіційний футбольний статус гасел «Слава Україні» і «Героям слава». Відтепер, їх можуть офіційно використовувати під час ігор Нацзбірної. Однак, презентована форма викликала обурення в Росії. УЄФА вимагала прибрати гасло «Героям слава», вбачаючи у цьому політичний підтекст. Чемпіонат Європи з футболу стартує сьогодні. Українська збірна перший матч проведе у неділю.

3. «Французька весна» у Києві

Ведучий: «Французька весна» у Києві. Дводенний щорічний фестиваль сьогодні увечері розпочався на Софійській площі. Організатори обіцяють: вуличні вистави, концерти класичної музики, кінопокази, фотовиставки, зустрічі із митцями та інтелектуальні дебати. Я

Кореспондентка: З хвилини на хвилину має розпочатися вистава «Я – мрія». Вона відбудеться без акторів. Це буде проєкт – це відео зображення на дзвіницю собора, а також трапезну, тут, на Софіївській площі. Для цього на будівлях встановили спеціальне обладнання. Загалом, для реалізації використають 13 відеопроєкторів. Відбуватиметься дійство під музичний супровід українського гурту «Даха Браха». Що саме будуть зображувати, ми розпитали в технічного режисера французької компанії, яка це все організувала і Франко Теппель розповів, що тут будуть показані світлини, зображення які були зроблені під час Революції Гідності, тому що спектакль був поставлений у 2015 році. Також будуть представлені уривки з преси і от мета такого показу буде це свобода і щоб не було ніяких заборон, проти заборони і цензури. У зв’язку з карантинними обмеженнями, вхід на територію площі можливий лише за попереднім записом. Для дотримання дистанції на площі зробили спеціальні такі розділи.

У випусках за 11 червня повідомлялося про всі важливі теми дня.

stv.detector.media