stv.detector.media
15.06.2021 15:48
Світлана Остапа: Суспільне мовлення в Україні просто необхідне в тих умовах, у яких зараз існує наш медіаринок
Світлана Остапа: Суспільне мовлення в Україні просто необхідне в тих умовах, у яких зараз існує наш медіаринок
Голова наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України розповіла корпоративному сайту Суспільного про вибори голови правління, новий склад НР, функції правління і НР.

16 лютого 2021 року головою Наглядової ради НСТУ вдруге обрана Світлана Остапа. Її підтримали 9 з 15 членів Наглядової ради НСТУ. Світлана Остапа — членкиня Комісії із журналістської етики, заступниця шеф-редактора «Детектора медіа», членкиня громадських рад при Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики та Держкомтелерадіо, заслужена журналістка України.

Світлана Остапа із січня 2017 року по січень 2021 рік входила до першого складу Наглядової ради НСТУ, перші два роки була заступницею голови Наглядової ради Суспільного Тетяни Лебедєвої. 25 березня 2019 року її обрали головою Наглядової ради НСТУ, виконувала свої обов’язки до 19 січня 2021 року.

Вибори голови правління. Як ви оцінюєте перебіг виборів голови правління цього року? Чи відрізнялися вони від виборів 2017 року?

Перші вибори було важко проводити, тому що вперше все важко проводити. Ми першим складом, щойно вступивши в повноваження, дуже швидко напрацювали документи, необхідні для конкурсу. Нам треба було ухвалювати Положення про конкурс, умови проведення конкурсу та ін. Усі члени НР першого скликання були свідомі того, що це треба зробити, що на них покладено великий обов’язок. І ми це зробили. На перший конкурс подалося всього 8 кандидатів, практично всі були допущені. 

Основна інтрига була між двома кандидатами — Зурабом Аласанією та Олегом Наливайком. Обидва — професіонали з досвідом, мали хороші команди. Але, як казали мої колеги з Наглядової, в Олега Наливайка все добре, лиш єдиний недолік — він був представником влади. І дуже не хотілося після того, як Суспільне перетворилося з державного на суспільне, мати на чолі компанії саме чинного представника влади. В результаті після двох турів виборів, як ви пам'ятаєте, переміг Зураб Аласанія. 

Другий конкурс був теж не дуже простим, тому що переобрання нового складу НР впритул збіглося з оголошенням чергового конкурсу. Через локдаун затягнувся процес перезапуску НР — це мало відбутися в січні, бо перший склад працював фактично до 19 січня 2021-го. Нацрада з питань телебачення і радіомовлення України затвердила новий склад НР 12 лютого. А згідно з документами, оголошувати конкурс нам треба було до 13 лютого. Тобто за певну кількість днів до спливу терміну повноважень Зураба Аласанії. Оскільки НР оновилася майже на половину, новим членам треба було увійти в курс справ, ознайомитися з документами, то ми вирішили не оголошувати 13-го конкурс, а відкласти оголошення на кілька тижнів. Документи швидко опрацювали, вибори провели за установленим порядком. 

Цього разу на конкурс подалося більше претендентів. Кількох відсіяли за формальними ознаками й значну частину відсіяли до другого туру, до якого пройшли всього четверо кандидатів. Я думаю, що це нормальний процес. Ми спілкувалися з колегами з інших акціонерних товариств, то у них на конкурс подаються від 30 до 80 кандидатів. Звісно, всіх переслухати на фінальному етапі відбору дуже важко, тому до фінального туру вони більшість відсіюють, залишаючи 3–5 кандидатів, з якими вже проводять співбесіди. Тому я вважаю, що конкурси і минулого, і цього разу відбулися прозоро, відкрито. Ми оприлюднювали всі документи на корпоративному сайті. (Під час проведення першого конкурсу в нас ще й корпоративного сайту не було, друкували на сайті каналу UA: ПЕРШИЙ.) Судових позовів немає, значить конкурс відбувся правильно, відповідно до наших документів. 

Чи відчували ви тиск під час проведення конкурсу?

— Під час проведення конкурсу на голову правління НСТУ тиску не відчували. Але була певна інтрига — було заявлено, що в конкурсі хоче взяти участь заступник голови Офісу Президента Юрій Костюк. І всі очікували й думали, що це був такий задум — принести документи в останню хвилину. Але насправді все було прозаїчніше, просто він через якісь непередбачувані, за його словами, обставини не встиг подати документи. Наше Положення про конкурс передбачає обов'язкове подання або особисто, або електронкою. Надіслані ним документи Укрпоштою прийшли до нас аж 6 квітня. 

Коли на останній тур залишилось 4 кандидати, було видно, що найбільша боротьба буде між двома кандидатами — Миколою Чернотицьким і Андрієм Шаповаловим, які обидва мають досвід роботи й на Суспільному, і ще в колишніх ОДТРК. Але врешті переміг Микола Чернотицький. 

Світлано, після закінчення контракту Зураба Аласанії з’явилась така інформація, що НР внесла зміни у контракт голови правління. Чи щось у цьому контракті справді змінилося, і якщо так, то що саме?

— Контракти ми не приховуємо, вони оприлюднені в додатках до протоколів засідань на корпоративному сайті. Будь-хто зацікавлений може взяти контракт Зураба Аласанії й порівняти його з контрактом Миколи Чернотицького. Попередній контракт розробляли ще юрист Андрій Гук, теперішній заступник міністра культури Тарас Шевченко, в принципі весь перший склад Наглядової тоді детально над ним працював. 

Однак час іде, багато що змінюється, і в нинішньому контракті Миколи Чернотицького більш конкретно виписані посадові обов'язки й відповідальність за їх невиконання. Також у зв’язку з переходом на грейдингову систему внесені зміни щодо оплати праці. Це основні зміни: чіткіше прописані показники, яких треба досягти в роботі, і за невиконання яких можна розірвати контракт. Зураб Аласанія вважає цей варіант жорсткішим у порівнянні з його контрактом. Можливо, й так. Пройшовши через судовий процес, ми стали досвідченішими і, звичайно, деякі додаткові нюанси врахували в новому контракті.   

У порівнянні з 2017 роком ви налаштовані більш оптимістично чи все-таки трохи розчаровані?

— Ні, не розчарована. Це реформа, зрозуміло, що це непросто: комусь важко, комусь боляче, бо хтось втрачає роботу, хтось — свої плани чи амбіції. Звичайно, такі люди стають «друзями реформи», які потім критикують нас на всіх публічних майданчиках: і в соцмережах, і де тільки можуть. Дехто не розуміє цієї реформи, дехто сприймає надто спрощено, дехто применшує її значення. Дехто не бачить змін, які відбулися у великій компанії (а можливо й не хоче бачити). Я все це розумію, але все-таки, якщо абстрагуватися від поточного, а дивитися стратегічно, то, звичайно, суспільне мовлення в Україні просто необхідне в тих умовах, в яких зараз існує наш медіаринок. 

Дуже дякую міжнародним організаціям, донорам, які вірять в Суспільне і завжди нам допомагають. Вони розуміють, що Суспільне — це не завжди тільки про рейтинги, і це не тільки UA: ПЕРШИЙ. Це і три канали радіо, і десятки філій, і діджитал-платформа, і художні колективи. Хоча я особисто не проти вищих рейтингів, але не за будь-яку ціну, не за рахунок «новин, які вражають». Додам, що довіра до мовника росте, і рейтинги потроху також. І цього року глядачі й слухачі побачать і почують багато нового.

Як ви оцінюєте новий склад НР?

— Позитивно. Звичайно, і в першому, й у другому складі не всі відразу розуміли свої повноваження. Але в принципі за кілька років усвідомили, що перед нами стоять більш глобальні питання — ми теж орган управління, проте не втручаємося у редакційну політику й господарську діяльність. Ми напрацьовуємо стратегічні документи, стежимо за їх виконанням, встановлюємо показники ефективності. Тепер у нас більш планова робота: на початку року плануємо, а в кінці перевіряємо, чи виконано план.   

Новий склад Наглядової дуже активний, заточений на роботу. Їх не лякає безоплатна форма роботи. Ми провели вже 9 засідань (станом на 25 травня), і практично на всіх був повний кворум. Крім засідань Наглядової, члени НР беруть участь у засіданнях двох комітетів. Вони вже пройшли дводенний тренінг із корпоративного управління (це стосується компанії як акціонерного товариства). Ми провели низку робочих зустрічей з членами правління, редакційною радою, керівництвом парламентського комітету гуманітарної та інформаційної політики. Тобто члени НР активно знайомляться з роботою компанії.

Як і в першому складі НР, немає байдужих до цієї волонтерської діяльності. Єдине що — постійно треба наголошувати, що ми не втручаємося в господарську діяльність і редакційну політику. Бо в першому складі були претензії: «А чому лідера нашої партії не показують по телебаченню? Він зустрічався з людьми, а його не показали». Тоді доводилося пояснювати, що член НР не має права таке навіть озвучувати, чесно кажучи, бо вас делегували як експерта, а не члена партії, ви маєте захищати інтереси суспільства. Це стосується і представників різних громадських сфер, які час від часу висували претензії, чому не показали їхній захід чи змагання. Але згодом робочий процес налагодився, і вже зараз дуже приємно, коли нові члени НР попереджають про трансляцію заходу за участі організації, дотичної до члена НР, і просять не погоджувати з ними цих питань через конфлікт інтересів. Таке усвідомлене розуміння дуже тішить.

Наглядова рада Суспільного складається з людей з різних сфер з різним експертним досвідом. Як ви як голова НР можете будувати роботу настільки ефективно, як робите це зараз? Які ваші секрети управління?

— Головне — повага до інших і максимум комунікації. Як члени НР ми всі рівні, у мене як у голови навіть немає такого права, як у деяких інших колегіальних органів — мати два голоси при голосуванні у разі однакової кількості голосів. 

Головне, щоб усі стейкхолдери були обізнані в тих питаннях, які виносяться на засідання і голосуються. Каналом для комунікації у нас є закрита група у фейсбуці, проте у нас не всі зареєстровані у ФБ, тому основний канал комунікації — це електронна пошта. Звісно, доводиться багато розмовляти по телефону з членами НР. 

Для багатьох людей навіть всередині НСТУ не зовсім зрозуміло, як розподіляються функції НР і правління. Розкажіть про це, будь ласка, на якомусь конкретному прикладі, щоб людям стало зрозуміліше. 

— Усе прописано в законі й у статуті НСТУ, положеннях про Наглядову раду і правління. Проте в перші роки більшість працівників НСТУ не розуміла, що таке Наглядова рада. Оскільки ми працюємо на громадських засадах, і це дивно для такого великого підприємства, бо, як правило, в акціонерних товариствах наглядові ради на зарплаті, якщо пам'ятаєте, то в Укрзалізниці зарплата члена НР понад 300 тис. грн, а ми працюємо на волонтерських засадах, ще й постійно переживаємо, щоб у нас не було якогось конфлікту інтересів. Ми відстежуємо це і радимося з уповноваженим антикорупційного підрозділу, який працює в компанії. 

Через таку обставину більшість працівників вважала, що ми якась така дорадча громадська рада, і не сприймали нас як орган управління. Навіть те, що ми обирали голову і членів правління, для більшості пройшло повз. Аж тоді, як була спроба відправити у відставку Зураба Аласанію, вони зрозуміли, що Наглядова — це не просто дорадчий орган, що вона може відправити у відставку керівника компанії. 

Тоді почалися тектонічні зсуви у свідомості більшості працівників. Після суду ми  домовилися з правлінням, що не має бути протистояння заради протистояння, якщо ми хочемо, щоб реформа рухалася (а всі заявляли публічно саме про це). І між собою ми ще раз обговорили, де чиї повноваження, і ми не втручаємося у сфери повноважень одне одного, а працюємо спільно на реформу, на результат. 

Ще проблема полягала в тому, що Закон «Про Суспільне телебачення і радіомовлення України» — спеціальний. Перша редакція цього закону була абсолютно декларативною. За цією редакцією 2014 року створити Суспільне було неможливо, тому рік просто було затишшя. Створили робочу групу, яка мала прописати, як на практиці реформувати державне мовлення, але вона нічого не змогла зробити, бо це, як зварити кашу із сокири. Як із 30 компаній-держустанов створити одне акціонерне підприємство, ніхто не розумів, бо ніхто в Україні такого ще не робив. 

Уже у 2015 році ухвалили нову редакцію закону, деталізувавши процес, а потім прийняли статут, у напрацюванні якого, до речі, НР взяла величезну участь. Зараз цього вже ніхто не пам'ятає, але було понад 20 варіантів проєкту статуту, який постійно обговорювався і з Держкомтелерадіо, і з експертами Ради Європи, і з представниками телерадіокомпанії. 

У кінці 2016 року статут нарешті був затверджений. Ви не уявляєте, скільки було докладено зусиль, щоб проштовхнути його на останньому засіданні року в Кабміні, коли всі хочуть встигнути ухвалити до нового року. І його ухвалили дякуючи міністру інформаційної політики Юрію Стецю. Ми тоді спілкувалися з ним напряму, і я попросила: «Будь ласка, якщо ви зараз цей статут не затвердите, реформа знову на рік відкладеться». Оскільки тоді мовник був державною установою, то перетворення зручно було робити саме з 1 січня. Стець просто публічно під час засідання уряду попросив Гройсмана, що, мовляв, тут Світлана Остапа просить вас, прийняти статут Суспільного. Гройсман каже: «Хто така Світлана Остапа?» Юрій Стець відповів, що журналістка. «Ну добре, раз Світлана Остапа просить, давайте приймемо». 

Тобто були різні історії, але були докладені величезні зусилля і для ухвалення двох редакцій закону, і для ухвалення статуту. Й у 2017 році ми нарешті створилися. Ніхто про це зараз не згадує. В принципі, мабуть, так і має бути, — це коли батьки ростять дитину, а потім вона іде у самостійне життя, то ніхто ж не буде їй постійно нагадувати: «Я тобі міняв підгузки, я тебе годував...». Так і у нас: Суспільне потроху стає на ноги. 

Зураб Аласанія за свою каденцію все, що треба було перетворити з державного, — зробив. І контент, і організаційну структуру. І тепер уже в Миколи Чернотицького буде основне завдання — далі будувати. Тобто у них трохи різні були завдання.

Що ще входить до зони вашої відповідальності?

— НР затвердила стратегічні документи — вони теж є на корпоративному сайті, зібрані в окремий розділ: стратегія компанії на кілька років, основні напрями діяльності, концепції мовлення нацменшин, мовлення для дітей та підлітків, регіонального мовлення тощо. Далі правління працює в межах цих документів. 

Наглядова рада встановлює умови та розмір оплати праці працівників НСТУ, затверджує структуру компанії. А от кого поставити на ту чи іншу посаду вирішує вже голова правління або член правління. Наглядова не може просити взяти когось ведучим, бо «це мій родич», такі питання вирішуються на конкурсах. 

Ми маємо план роботи, є питання, які ми як наглядовий орган акціонерного товариства маємо обов'язково розглядати: план на наступний рік, прийняття звіту, участь у визначенні зовнішнього аудитора. Ми створюємо ревізійну комісію, яка теж автономно має працювати, і заслуховуємо її звіти. Нам підзвітна служба внутрішнього аудиту. Фактично через цю службу НР може контролювати, що відбувається в компанії. 

Коли служба аудиту закінчує свою роботу, то спочатку показує результати правлінню, потім звітує на засіданні Наглядової ради й пропонує рекомендації, як результативніше позбутися недоліків. Тобто це двосторонній процес. Не ідеально, але зараз це все налагоджено, і таким чином ми можемо контролювати діяльність компанії. Це до питання розмежування компетенцій Наглядової ради і правління Суспільного мовника. 

Повернімося до Миколи Чернотицького і його правління. Наразі є ще дві вакансії у правлінні. За якими якостями ви будете обирати й затверджувати цих людей?

— Ми обираємо не стільки за якостями, скільки за функціоналом. Наприклад, коли Зураб приводив першу команду, він вважав, що члени правління мають відповідати за певні напрями роботи. Він хотів зруйнувати платформовий спосіб розподілу, який існує на всіх телерадіокомпаніях, і створити щось інноваційне. Не дуже вийшло, тому через кілька років ми структуру змінили й повернулися до того, що у правлінні є люди, відповідальні за платформи: телебачення, радіо тощо. Чесно кажучи, не всім членам Наглядової це подобається, але поки що це робоча структура, яка дійсно дала результати. 

Отже, перший склад правління мав напрями: юридичний, фінансовий, суспільно-політичного мовлення, просвітницько-розважального мовлення тощо. А зараз кілька членів правління відповідальні за платформи. Ярослав Лодигін відповідає за телебачення, Дмитро Хоркін — за радіо, Тетяна Кисельчук — за діджитал-платформу та новини. Далі у нас є Родіон Кочубей, який займатиметься операційними питаннями. І залишилося ще дві вакансії, хоча правління вже може працювати й без цих двох членів. Однак залишилося ще кілька функцій, які бажано контролювати саме членам правління. Це було рішення Миколи, яке збіглося з побажаннями НР про те, що має бути людина, відповідальна за маркетингові питання. Для нас головним критерієм буде добра обізнаність людини у цих питаннях. Проте за цим членом правління буде закріплений не тільки маркетинг, тому що це замало для члена правління, якщо порівняти з навантаженням решти колег. 

Залишається ще одна вакантна посада. Можливо, це буде спеціаліст з GR, тому що комунікація з органами влади у нас теж провисає. 

А міжнародний напрям не матиме свого члена правління?

— Деякі напрями будуть під контролем голови правління. От як раніше PR і новини були у підпорядкуванні Зураба Аласанії.

Які цілі ви ставите перед оновленим складом правління?

— Ми побажали голові правління, програму якого підтримала більшість членів НР, злагодженої роботи правління, щоб усе було законно і відповідно до місії Суспільного. Щоб Суспільне завжди у них було в пріоритеті. Для мене основне — щоб не було розриву між документами й реальністю. Бо іноді все гарно декларується, а в буденному житті, щоденній роботі, починають забувати. А на Суспільному так не має бути. Мені здається, це має бути принцип життя, а не просто якісь красиві слова для публіки.

Фото — Володимир Шевчук, Джерело: corp.suspilne.media

stv.detector.media