Олександр Курдінович став головою Держкомтелерадіо у червні 2011 року. Представник молодого покоління команди президента Януковича в Держкомтелерадіо з 2006 року, до цього працював в Міністерстві економіки, Адміністрації президента Кучми. Олександр, економіст за освітою, оптимістично заявляє, що суспільне мовлення в Україні можна створити протягом року. Прагнення Януковича створити суспільне мовлення, а також захист професійної діяльності журналістів і ухвалення закону «Про доступ до публічної інформації», Курдінович вважає досягненнями президента в інформаційній політиці.

Він вважає, законопроект, який було погоджено і схвалено Кабінетом Міністрів, найбільш відповідає чинному законодавству та концепції створення СМ, підготовленій Громадською гуманітарною радою.

Пане Олександре, наближаються чергові парламентські вибори. Влада знову спробує використати державний медіаресурс, особливо телевізійний. Чому, на вашу думку, так і не створене суспільне мовлення, адже були гучні заяви президента?

Позиція президента не змінилася. Він, як і раніше, вимагає у стислі терміни розробити законопроект про СМ. Проблема в тому, що коли робоча група і фахівці Кабінету Міністрів безпосередньо перейшли до опрацювання конкретних деталей створення, існування і практичної роботи суспільного мовлення, то виникло значно більше питань, ніж думали на початку.

Я цією темою займаюся вже близько п’яти років. Головне проблемне питання, яке на сьогодні, я вважаю, в принципі вирішене, – це організаційно-правовий статус суспільного мовника. Бо одна справа - створити відповідно до чинного законодавства юридичну особу, а інша – як реєструвати і затверджувати статут. І найголовніше – прописати відносини з державою, з органами влади, Кабінетом міністрів, який принаймні в перші роки забезпечуватиме фінансування цієї компанії.

Сьогодні законопроект на 99%  вже готовий, юристи Адміністрації президента відшліфовують ще деякі юридичні нюанси. Я думаю, що це буде проект досить високого ступеню готовності. Головне, що його можна практично почати реалізувати відразу після прийняття, без жодних додаткових рішень Кабінету Міністрів або Держкомтелерадіо тощо. Це буде закон прямої дії з чітко встановленими термінами. Протягом року, я думаю, можна буде зробити цю реформу.

Ви вважаєте, що суспільне мовлення має бути створене на основі НТКУ, НРКУ і обласних ТРК, чи з нуля?

Якщо ми дійсно хочемо створити суспільне мовлення, то у нас на сьогодні, на жаль, немає іншого виходу, як створювати його на базі НТКУ, НРКУ та телеканалу «Культура». Тому що ці телеканали організаційно, фінансово, технічно найбільш підготовлені до швидких перетворень. Вони знаходяться у вертикальній структурі державного управління, і нам найпростіше буде зробити там зазначені організаційні зміни. Що стосується регіональних мовників, то не треба забувати, що є зацікавленість місцевої влади, голів обласних державних адміністрацій, від волі яких, безумовно, залежить їх доля. Тому там процес буде набагато складнішим.

Це вже буде на другому етапі?

Це, безумовно, буде другий етап. Нам важливо створити принаймні основу. Приміром, вперше буде відбуватися обрання членів наглядової ради. Якщо чесно, на сьогодні я собі слабо уявляю цей процес, особливо його організацію. На мою думку, він мусить бути якнайбільш публічним, прозорим, доступним для громадськості, оскільки громадські організації будуть брати безпосередню участь у цьому процесі і визначати своїх представників до членів наглядової ради. Тому формування наглядової ради покаже подальшу долю СМ, динаміку цих перетворень.

Держкомтелерадіо розробив законопроект про суспільне мовлення. Від кого ви отримали таке доручення? Чи спиралися ви під час розробки на ухвалену Гуманітарною радою концепцію? І якщо так, то чому не враховано частину її положень, які б сприяли незалежності?

Спочатку ми отримали концепцію, підготовлену Громадською гуманітарною радою при президенті України, на основі якої й було підготовлено законопроект. Ми спробували привести його у відповідність до чинного законодавства. Коли цей законопроект потрапив до структур Кабінету Міністрів, безумовно, були визначальними позиції Мінфіну, Мінекономіки і Мін’юсту стосовно приведення положень у відповідність до чинного законодавства. Бо, коли мова йде про створення такої величезної структури – системи СМ, то треба прописати всі юридичні нюанси, які б дозволили ефективно функціонувати. Бо якщо щось не буде прописано в законі, то потім на практиці не зможуть реалізувати головне.

На мою думку, законопроект, який було погоджено і схвалено Кабінетом Міністрів, найбільш відповідає чинному законодавству. Більше того, він також відповідає концепції створення СМ, схваленій Громадською гуманітарною радою при президенті. Єдине, чого там не було, – це створення народного медіауніверситету. На нашу думку, це не може бути принциповим питанням, на підставі якого треба критикувати зазначений законопроект.

Тобто на 99% готовий саме урядовий законопроект, який готували ви на основі концепції Гуманітарної ради?

Принаймні той варіант, що я бачив (сподіваюсь, що він останній) - так. До нього були додані зауваження і пропозиції експерта Ради Європи Ів Саломон. Я хочу подякувати, користуючись нагодою, Раді Європи за надану допомогу. Було враховано практично всі її зауваження, за винятком тих, які прямо суперечили чинному законодавству. З іншого боку, пані Саломон пообіцяла, що після прийняття цього законопроекту в першому читанні, Рада Європи надасть вже в письмовому вигляді конкретні зауваження і пропозиції по конкретних статтях цього законопроекту.

На мою думку, останній варіант, який погоджено на 99%, який повністю відповідає і концепції, схваленій президентом, і юридичним пропозиціям Кабінету Міністрів, добре збалансований і високого ступеню готовності.

У цьому законопроекті телеканал суспільного мовлення є юридичною особою публічного права?

Так.

А статут буде затверджуватися наглядовою радою, чи Кабміном?

Не може наглядова рада затверджувати статут – це суперечить законодавству. Статут має затверджувати Кабінет Міністрів за поданням наглядової ради. З іншого боку, він все одно буде реєструватися в органах реєстрації, як це завжди робиться для всіх юридичних осіб.

І майно залишається в оперативному управлінні?

В оперативному управлінні. Немає іншої форми.

І не можна віддати у користування і зробити за аналогією з Академію наук?

Юристи вважають, що на сьогодні це неможливо зробити. Насправді проблема у збереженні та ефективному використанні майна. Є сьогодні майно Національної телекомпанії, Національної радіокомпанії і телеканалу «Культура». Його треба передати суспільному мовникові. По-перше, треба провести інвентаризацію всього майна, по-друге, визначити, що передавати, а що списати. Так ось треба, щоб в процесі цієї передачі ми нічого «не загубили».

Мова йде про величезний комплекс на вул. Мельникова, 42. Ви уявляєте собі, скільки там тисяч квадратних метрів? Величезна кількість приміщень, майна, яке знаходиться в оренді, обладнання, техніка… Це все потребує не тільки  утримання, а й збереження. Все це майно буде передане відповідно до акту прийому-передачі новоутвореному зареєстрованому підприємству. А який буде статус придбаного у майбутньому за бюджетні кошти майна?

Наступне питання – земля, яка ще, на жаль, остаточно не оформлена. Є попереднє рішення Київради, але ще має бути остаточне. Є проблеми і з визначенням цієї земельної ділянки.

Можливо згодом через кілька років майно і землю все ж таки передадуть у постійне користування суспільному мовнику?

У нас була така ідея. Власне ми пропонували Кабінету Міністрів, що він утворює, організовує, передає, контролює цільове та ефективне використання бюджетних коштів, поки є бюджетне фінансування. А потім все це передає, по аналогії з Академією наук, вже у постійне користування суспільному мовнику. Але тоді повинне бути припинене пряме бюджетне фінансування. І суспільний мовник повинен розуміти, що тоді він несе відповідальність за ефективне використання майна, за отримання стабільного доходу, який дозволить існувати і виробляти якісний продукт. І, безумовно, за забезпечення глядачів якісним продуктом.

Ви залишили в цьому законопроекті держзамовлення і рекламу?

Держзамовлення є. Комерційну рекламу заборонено. Хоча, як на мене, до появи іншого альтернативного бюджетному, джерела фінансування, її треба було залишити.

Повністю?

Так. Немає, на жаль, інших джерел фінансування. Я думаю, 2012 рік покаже можливий обсяг реклами і додаткового фінансування з рекламного ринку, який можна буде отримати в майбутньому від реклами. Брати на основу 2011 рік недоречно, ми очікуємо значного збільшення рекламних надходжень у 2012 р.

Щодо робочої групи Громадської гуманітарної ради. До робочої групи не ввійшли представники громадських організацій, які займаються питанням суспільного мовлення з 2005 року. Вони хотіли долучитися до створення законопроекту.

Це питання краще поставити голові робочої групи. Я, до речі, до неї не входжу. Можна створити найкращу концепцію, але ж є органи виконавчої влади, яким на практиці це все реалізовувати. Я вважаю, що є дуже хороші юристи в тому ж Мін’юсті, Держкомтелерадіо, які могли також долучитися до робочої групи. Вони б величезні бажання зробити швидше, вище, сильніше адаптували б до вимог чинного законодавства. Бо є чудові ідеї і пропозиції, яким має бути суспільне мовлення. Але коли починається їх адаптація під чинне законодавство, всі вони, на жаль, розсипаються. Думаю, в робочій групі не було такого суб’єкту, який би це все пояснював, надавав консультації щодо нинішніх реалій, які є в державі. Ми розуміємо, що нам реалізовувати цей законопроект, тому після прийняття його в першому читанні, зробимо план заходів створення СМ, який буде затверджений урядом. У плані пропишемо всі терміни, наприклад, термін інвентаризації три місяці, робота з профспілками, попередження колективу – три місяці. І головне, це все треба чітко виконувати, щоб потім не було судових позовів.

Дехто з експертів зазначає, що гальмування створення СМ відбувається ще й через те, що Держкомтелерадіо не хоче втрачати контролю над НТКУ і НРКУ. Що ви з цього приводу скажете?

Жодних намагань залишити під контролем цю систему у представників чинної влади не було. Особливо стосовно редакційної політики. Прописані робочою групою положення законопроекту про незалежність редполітики ніхто навіть на рівні Кабінету Міністрів не намагався правити, ми туди не втручалися. Єдині правки, зроблені урядом, стосуються взаємин держави з державним майном і особливостями держфінансування. Знайдено, на мою думку, єдиний можливий механізм передачі та управління майном суспільного мовника.

Що ви скажете про законопроект про СМ Андрія Шевченка?

А що стосується законопроекту Шевченка, він насправді досить непоганий. У ньому зібрані всі напрацювання попередніх років. На жаль, він не є законом прямої дії, не враховує  особливості функціонування системи суспільного мовлення після створення. Він потребуватиме подальших управлінських рішень.

Тому, я вважаю, президентський законопроект всеохоплюючим. Він, до речі, враховує ті речі, які прописані у законопроекті Андрія Шевченка. І додам, що ці проекти не суперечать один одному.

Як ви ставитеся до ліквідації соціальних пільг для журналістів державних ЗМІ, зокрема до того, що вони прирівняні до держслужбовців у нарахуванні пенсій тощо?

Журналісти, які працюють не в державних і комунальних ЗМІ, вважають, що це нормально, бо інакше це несправедливо. Я віддаю собі звіт у тому, що зарплати у журналістів державних і комунальних ЗМІ вкрай низькі. Вони в середньому втричі менші, ніж у комерційних медіа. Звісно, що при першій можливості люди змінюють роботу, переходять на роботу в комерційні. Є колосальна проблема щодо обмеження тарифної сітки і окладів, відповідно від яких вже йдуть певні нарахування. Звичайно, відміна пільг у нарахуванні пенсій, буде певним ударом по журналістах державних і комунальних ЗМІ. Особливо по тих, кому залишилося не так багато до пенсії. Безумовно, тут може бути проблема зі сприйняттям таких новацій. Мотивація, яку надають зазначені пільги, стримує цих людей і дозволяє їм залишатися працювати у державних і комунальних ЗМІ.

З іншого боку, ми думаємо звернутися до Міністерства соціальної політики з пропозицією зробити тарифну сітку для державних ЗМІ гнучкішою, щоб журналісти мали змогу заробляти кошти власними силами. Як вихід з цієї ситуації – це укладання окремих трудових угод та робота за контрактом під певні проекти. Але загалом, я вважаю, що тільки після відміни пільг, медіаринок стане чесним, конкурентним середовищем.

На каналі суспільного мовлення збережуться ці пільги?

Я думаю, що ні, це було б неправильно.

Фото: Павло Довгань