– Я не дуже розумію, що таке суспільне телебачення, і не дуже вірю в те, що воно може бути. Але оскільки наказ про його створення підписаний, зрозуміло, що нікого краще за Анатолія Лисенка на чолі Суспільного телебачення бути не може. Хоча б тому, що Анатолій Григорович – один з небагатьох діячів телебачення, якого поважають усі.
– З одного боку, я кажу «Ура!» Суспільне телебачення очолив не освітлювач Іван Демидов і не робочий «Уралвагонзаводу», а справжній професіонал. З іншого – мені дуже шкода Толю. Сьогодні на великих каналах не залишилося жодного керівника, жодного журналіста, який не був би підкорений владою. Толя ступив на мінне поле. Будь-яка спроба вийти за прапорці закінчиться для нього негайною відставкою. А враховуючи паспортний вік, судячи з усього, це буде його останнє призначення. Із суспільного телебачення Лисенко піде тільки на пенсію.
– Приємно, коли професійні люди погоджуються навіть на безнадійну справу. Як говорили комсомольці за часів СРСР: «Якщо не я, то хто ж?» Я думаю, Анатолій Григорович так само кинувся на амбразуру, намагаючись її закрити... Анатолій Лисенко завжди займався саме журналістикою, і в нього це чудово виходило. Його прихід може повернути телебаченню освітню, просвітницьку, виховну функції, які сьогодні геть забуті.
Довідка:
Анатолій Григорович Лисенко народився 1937 року в місті Вінниця, Україна.
Розпочав роботу на Держтелерадіо СРСР в 1968-му. Від звичайного редактора він дослужився до заступника головного редактора Головної редакції програм для молоді Центрального телебачення. З 1987 року керував програмою «Вгляд». З 1990 по 1996 рік очолював ВДТРК («Россия 1», «Россия К», «Россия 2», «Россия 24», перший загальнодоступний телеканал для дітей та юнацтва «Бибигон», 89 регіональних телерадіокомпаній; перший канал «РТР-Планета» та російська версія телеканалу EuroNews). До кінця 1999 року був учасником Ради директорів компанії «ТВ Центр».
З 1996 до 2000 року був головою Комітету з телекомунікацій і ЗМІ.
У 2004 році отримав ТЭФИ в номінації «За особистий внесок у розвиток російського телебачення». З 2003 року – президент Міжнародної академії телебачення і радіо. Член правління Академії російського телебачення. Президент Міжнародної телеакадемії.
Джерело: Собеседник.ru