Вибори голови правління НСТУ: чому це важливо саме зараз?

Колонка Максима Дворового опублікована на сайті «Українська правда».

Протягом квітня 2021 року відбуватиметься другий в житті суспільного мовника процес обрання голови правління Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ). 

Разом із закінченням процесу формування нової Наглядової ради мовника, ці вибори фіналізують оновлення керівництва компанії, з яким НСТУ відправиться у черговий чотирирічний етап свого плавання у водах українського медіаринку. 

На відміну від Наглядової ради, яка значною мірою є органом, відповідальним за формування стратегічних напрямів діяльності мовника, голова правління – це керівник Суспільного, людина, яка разом зі своєю командою здійснює щоденне операційне управління мовником, а також працює над втіленням у життя місії та стратегії НСТУ протягом своєї каденції. 

Від особистих здібностей управлінця залежить як якість контенту, який надають споживачеві, так і сталість реформованої інституції, задля створення якої громадянське суспільство докладало значних зусиль протягом останніх двадцяти п’яти років. 

Що вже вдалося Суспільному? 

28 грудня 2016 року Кабінет Міністрів України затвердив Статут ПАТ НСТУ, а 19 січня 2017 року було зареєстровано ПАТ НСТУ як юридичну особу. Саме цю дату варто вважати датою народження нового мовника і точкою відліку для відслідковування змін, що відбулися з Суспільним. 

На кінець каденції першого голови правління НСТУ Зураба Аласанії компанії вдалося вибудувати внутрішню структуру та прийняти документи, що регулюють корпоративні відносини всередині мовника. 

Було проведено болюче, але необхідне для подальшого функціонування компанії скорочення, що дозволило збільшити рівень оплати праці працівникам, що залишилися. 

Завдяки допомозі міжнародних партнерів були відбиті численні атаки на незалежність редакційної політики суспільного мовлення з боку Верховної Ради України.

Втім, компанія має досягнення не лише в царині інституційної розбудови. Контент каналу UA:Перший та сайту Суспільне Новини за оцінками моніторингів, що проводяться громадськими організаціями "Детектор Медіа" та "Інститут Масової Інформації", має найвищі показники дотримання стандартів журналістської етики. 

До кінця 2020 року Суспільне збільшило свою присутність у діджиталі, маючи майже 4 мільйони унікальних користувачів на місяць та до 100 мільйонів переглядів відео на Facebook. Теле- та радіорейтинги також показали динаміку зростання. 

Повноцінно запрацювала Академія Суспільного мовлення, діяльність якої спрямована на покращення журналістської освіти в українському медіапросторі. 

Завдяки координації зусиль міжнародної допомоги, менеджменту вдалося розпочати створення сучасного ньюзхаузу, який допоможе оптимізувати процеси створення новинного контенту.

Лише завдяки такому поступу НСТУ з часом може стати тим суспільним мовником, без якого важко уявити розвинені демократії Європи – а саме медіа з незалежною редакційною політикою, яке забезпечує усе суспільство інформаційними, культурними, освітніми та розважальними програмами, покращує соціальні, політичні та культурні характеристики нації та стимулює єдність суспільства.

Суспільні мовники в державах Ради Європи

Історія суспільного мовника, який служить не інтересам держави, а суспільству, розпочалася у Великобританії у 1926 році з перетворенням BBC у публічну компанію, підзвітну Британському парламентові. Саме цей мовник став моделлю для створення аналогів в інших державах Європи, завоювавши довіру слухачів та глядачів і доносячи до них достовірну та збалансовану інформацію про події у власній країні та світі. 

Його місія – "діяти в інтересах суспільства, обслуговуючи різноманітні аудиторії шляхом надання неупередженої, якісної та самобутньої продукції та послуг, які інформують, навчають та розважають" – досі найкраще відображає суть суспільного мовлення.

BBC донині успішно втілює цю місію в життя, залишаючись найпопулярнішим джерелом інформації для британських платників податків, за чиї кошти – так званий licence fee – він функціонує. 

У часи, коли медіаринок переповнений приватними каналами, онлайн-медіа, соціальними мережами та стрімінговими сервісами, 90% населення Великої Британії використовує різноманітні платформи BBC щотижня, а у критичні моменти, такі як початок пандемії коронавірусу, цей показник навіть збільшується. 

51% споживачів новин також сказали, що радше звертатиметься до BBC, аніж до інших джерел за безстороннім викладом новин. Не забуває BBC і про цифрові платформи: для BBC iPlayer період квітень 2019 року – березень 2020 року став найуспішнішим.

Франція має досвід функціонування системи суспільного мовлення, що складається з декількох холдингів  —  телебачення, радіомовлення, іномовлення та декілька спільно фінансованих каналів  —  на відміну від BBC. 

Телевізійний холдинг був переформатований у 2000 році шляхом об’єднання кількох національних каналів, які втрачали популярність під впливом приватних мереж. 

Зараз телеканал France 2, що є флагманським мовником, та телеканал France 3, що об’єднує в собі регіональне мовлення, є другим та третім за обсягами аудиторії каналами в країні – а їх частка протягом останніх років зростає.

Втім, суспільне мовлення може бути успішним не лише у політичних режимах, які мають столітні традиції незалежності. 

У Чехії, державі, яка, як і Україна, пережила роки панування комуністичного режиму, суспільний телемовник – Česká televize – успішно функціонує з 1992 року. Він об’єднує в собі 7 каналів, програмна політика яких спрямована на задоволення широких інтересів чеського суспільства: на цих каналах можна як ознайомитися з новинами, так і знайти сімейний контент. 

З бюджетом у понад 260 мільйонів євро, який отримується з тих таки licence fees, перший канал CT також посідає друге місце за популярністю, в той час як усі канали сукупно мають частку аудиторії понад 30%. Мовник також активно працює над впровадженням нових цифрових форматів та має власний аналог BBC iPlayer. 

За даними соціології, саме CT як новинному бренду чехи довіряють найбільше.

Актуальнішим прикладом для України може бути Литва, що також перебувала у складі Радянського Союзу до 1991 року та відновила незалежність з його розпадом. Крім того, литовський мовник фінансується, маючи певну фіксовану частку коштів, закріплену нормами законодавства. 

Так, Литва виділяє на суспільного мовника 1,5% від зібраного податку на дохід фізичних осіб та 1,3% від зібраного акцизного збору. LRT має три телеканали та три радіостанції, а також активно розвиває новинний портал і називає себе найбільшою медіагрупою в державі. LRT Televizija є другим-третім за рейтингом телевізійним мовником у державі з часткою аудиторії на рівні 11%, в той час як LRT Radijas є третьою за популярністю радіостанцією. 

Компанія розуміє важливість цифрового напряму та протягом останніх років зосередила значні зусилля на розвиток власних платформ, зокрема сайту LRT.lt.

Ці приклади яскраво показують, що незалежний суспільний мовник, якому довіряють громадяни країни у критичні моменти, може впливати на зміну медійного ландшафту на загальнонаціональному рівні, а також залишатися релевантним джерелом інформації в епоху цифрової трансформації. 

Для того, аби йому це вдалося, надважливою є роль менеджменту, який буде готовий відстоювати незалежність мовника у складних політичних умовах та виступатиме гарантом об’єктивної редакційної політики. 

У ситуаціях, де демократична форма правління є нестійкою та перебуває під загрозою відкату, саме управлінським органам мовника доводиться протистояти зазіханням владної верхівки на те, аби перетворити суспільне мовлення у провладне різноманітними шляхами, зокрема – через недофінансування.

Стандарти Ради Європи щодо управління суспільними медіа

На відміну від процедури створення наглядових органів суспільного мовника, яка віддана на відкуп державі та щодо якої розроблено низку критеріїв у міжнародно-правових документах, регулювання призначення менеджменту є внутрішньою справою мовника. 

У Рекомендації CM/Rec(2012)1 Комітету Міністрів країнам-членам Ради Європи щодо управління суспільними медіа йдеться про те, що держава зазвичай не повинна робити призначення на рівні виконавчого або редакційного керівництва, а будь-які процеси призначення на посади таких органів мають бути розроблені таким чином, аби:

  • були визначені чіткі та обмежені критерії призначення, що безпосередньо пов’язані з функцією та сферою організацій суспільного мовлення;
  • призначення не здійснювалися з метою здійснення політичного або іншого впливу на діяльність організацій суспільного мовлення;
  • призначення здійснювалися на визначений термін, що може бути зменшений тільки в деяких законодавчо визначених випадках, які не можуть бути пов’язані із розбіжностями щодо редакційних поглядів та рішень;
  • було дотримано баланс представництва жінок та чоловіків у органах, що приймають рішення, відповідно до стандартів Ради Європи.

Крім того, у Рекомендації № R (96) 10 Комітету Міністрів країнам-членам Ради Європи "Про гарантії незалежності суспільного мовника" окремо наголошується на тому, що виконавчий орган мовника (правління або ж одноосібний очільник) не може отримувати будь-який мандат або приймати вказівки від будь-якої особи чи орган. Крім органів чи осіб, відповідальних за нагляд за відповідною організацією суспільного мовлення, та несе відповідальність за здійснення своїх функцій лише перед відповідним наглядовим органом (за винятком випадків виконання рішення суду).

Процедура обрання голови Правління НСТУ

Процедура обрання голови Правління НСТУ та членів Правління розроблялася за сприяння Офісу Ради Європи в Україні у 2016-2017 роках з урахуванням пропозицій міжнародних експертів та досвіду низки суспільних мовників Європи.

Так, за обрання голови та членів Правління повністю відповідає Наглядова рада НСТУ, без участі державних органів або будь-яких сторонніх гравців. Відбір відбувається у спосіб прямого, рівного, таємного голосування  членів  Наглядової  ради  НСТУ  шляхом  заповнення  членами Наглядової ради НСТУ письмових анонімних бюлетенів.

Сама процедура є конкурсною та складається з декількох етапів

Попередній етап вже закінчився: 7 квітня 2021 року Наглядова рада НСТУ прийняла рішення про допуск до конкурсу 13 претендентів з 16 осіб. 

16 квітня Наглядова рада допустила до наступного етапу, яким є заслуховування програм розвитку та власне голосування, 4 претендентів з 13 – лише вони змогли набрати голоси ¼ від загальної кількості членів Наглядової ради НСТУ (тобто 4 членів з 15).

27 квітня 2021 року має відбутися заслуховування програм допущених до цього етапу претендентів. 

Кандидати на посаду голови правління матимуть 20 хвилин для презентації власної програми розвитку НСТУ, після чого на них чекають запитання від членів Наглядової ради; члени Наглядової не обмежені в часі та в кількості запитань, які вони бажатимуть поставити кандидатам. 

Саме ж голосування відбувається у два тури: у разі, якщо в першому турі один/а з претендентів набере більшість голосів від загальної кількості членів Наглядової ради НСТУ (8 з 15), то він/вона вважатиметься переможцем. 

Протягом трьох годин після закінчення голосування, його результати публікуються на сайті НСТУ та оголошуються в ефірі UA:Першого. 

Зокрема, у 2017 році засідання Наглядової ради НСТУ, на якому відбувалися вибори голови правління, транслювалося у прямому ефірі на Youtube-каналі Суспільного, що можна вважати взірцем відкритості та прозорості. 

Вже далі, з новообраним головою правління має бути укладений трудовий контракт, а сам голова має сформувати свою команду та запропонувати Наглядовій раді членів правління, які разом з ним втілюватимуть програму розвитку НСТУ.

Чому важливо аби новий менеджмент був незалежним та спроможним? Насамперед тому, що попри незворотність реформи суспільного, основна загроза – недофінансування мовника – залишається невирішеною. 

Тож саме на плечі нового менеджменту ляже робота з адвокації змін до законодавства щодо фінансування мовника. 

Новому або новій голові правління разом з командою доведеться відбивати атаки на редакційну незалежність мовника та адаптувати діяльність компанії під вимоги цифрового суспільства. Зрештою, йому/їй також доведеться відвойовувати власну нішу серед традиційних медіа та зацікавлювати слухачів і глядачів у Суспільному.

Але це буде згодом. Поки хочеться побажати успіхів усім сміливцям та сміливицям, які подалися на конкурс і дійшли до його фінального етапу: обрана ними дорога є нелегкою, однак саме від них залежить те, чи вибудує Україна одну з ключових структур демократичного суспільства.

Максим Дворовий, консультант спільного проєкту ЄС та Ради Європи "Європейський Союз та Рада Європи працюють разом для підтримки свободи медіа в Україні". 

Джерело: сайт «Українська правда»

comments powered by Disqus