Тиша в ефірі: Суспільне мовлення в Україні замовкло перед виборами

Про це пише у статті Лілія Ржеутська на сайті Deutsche Welle.

Глядачі, що увімкнули зранку у вівторок, 25 вересня, телевізор на каналі «UA:Перший» замість звичної ранкової передачі побачили лише порожній екран та повідомлення «сигнал відсутній». Причина появи «чорного екрану» з'ясувалася уже невдовзі: справа у тому, що концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (РРТ), який надає послуги розповсюдження телевізійного сигналу для каналів Національної суспільної телерадіокомпанії України (НСТУ), припинив її трансляції через борги на майже 70 мільйонів гривень.

Ще на початку літа РРТ відключив аналоговий сигнал каналу «UA: Перший» у Вінниці, Дніпрі, Ізюмі, Києві, Ковелі, Одесі, Тернополі та Чернігові. Тепер же трансляція аналогового телеканалу відключена по всій Україні. У РРТ пояснюють, що несплата НСТУ за послуги призводить до появи боргів Концерну перед енергопостачальними організаціями. А це вже становить ризик відключення всіх об'єктів самого РРТ від електроенергії, що потягло б за собою припинення трансляції інших загальнонаціональних телевізійних і радіоканалів, зокрема й цифрового телебачення. Саме тому РРТ довелося відключити телесигнал Суспільного мовника України. 

У свою чергу «UA:Перший» винить у ситуації недофінансування з держбюджету, адже відповідно до закону "Про суспільне телебачення і радіомовлення України" НСТУ має отримувати фінансування у розмірі 0,2 відсотка видатків загального фонду держбюджету України за попередній рік. Виходячи з цього, у 2018 році уряд України мав виділити 1,54 мільярда гривень на фінансування НСТУ. Однак половину того, що мала отримати НСТУ, під час голосування за бюджет «порізали» депутати Верховної Ради. Тож з початку року з держбюджету компанія отримала лише 776 мільйонів гривень.

В НСТУ називають ситуацію «критичною»

Ці гроші вже майже вичерпалися, тому розплачуватися з РРТ за трансляцію аналогового телесигналу попросту нічим. Така ж ситуація і з оплатою за поширення цифрового телесигналу - НСТУ назбирала боргів і перед компанією «Зеонбуд», що опікується цифровою телемережею. «Ситуація критична. Працівникам платити зарплатню вистачає лише мінімум. Бюджету на доплати чи преміювання немає. На трансляцію сигналу грошей немає, про власне виробництво взагалі мова вже не йде», - сказав DW член правління НСТУ з економічних питань Родіон Никоненко.

Залишок грошей має піти на обов'язкові виплати - зарплату співробітникам, комунальні послуги, внесок до Європейської мовної спілки, видатки на програмне забезпечення й технічне обладнання, ремонт філій тощо. За офіційною інформацію Національної суспільної телерадіокомпанії України, дефіцит критично необхідних коштів до кінця 2018 року уже зараз становить 220 мільйонів гривень. 

Родіон Никоненко наголошує, що наслідки недофінансування можна було передбачити ще на етапі схвалення бюджету України на 2018 рік. Утім, численні звернення до уряду та Верховної Ради забезпечити виконання закону та профінансувати Суспільного мовника у повному обсязі, не дали результату. Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман обмежився лише заявами, що кабмін «дофінансує».

З прицілом на вибори

Член наглядової ради НСТУ Світлана Остапа схильна шукати політичні причини появи «чорного екрану» перед виборами. На її думку, влада не у захваті від незалежного та незаангажованого ЗМІ, яким, на її думку, став після реформи Суспільний мовник. Саме тому, каже вона, «фінансовим зашморгом» українські можновладці намагаються придушити свободу слова. «В ефірі "UA: Перший" є журналістські розслідування про найвище керівництво держави. Крім того не подобається, що не можна, як раніше подзвонити і сказати: пришліть камеру туди, покажіть це, зніміть те. Не подобається і те, що влада більше не впливає на призначення керівництва компанії», - припускає Остапа і додає, що «їм під час виборів не цікавий такий мовник, на який не можна вплинути».

Схожої думки дотримується і журналіст-розслідувач, автор програми «Наші гроші» на «UA: Перший» Денис Бігус. За його словами, НСТУ, як майданчик незалежної журналістики, нажила собі чимало ворогів. «Немає жодного держоргану, про керівників яких ми б з колегами не робили кілька десятків розслідувань. Недофінансування  - це вишукана помста, бо якщо компанії протидіють десь 60 відсотків депутатів Верховної Ради, половина кабміну і невстановлена кількість людей з адміністрації президента, то можна припустити, що в цьому є політичний підтекст», - вважає він.

В Інституті масової інформації (ІМІ) попереджають, що обмежуючи фінансування Суспільного мовника влада ставить під загрозу одну з найуспішніших реформ в Україні. Виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк вважає, що українська влада досі ставиться до НСТУ як до «власного інформаційного ресурсу» і намагається через недофінансування його знову змусити працювати на себе. «Діло йде до виборів. І громадян намагаються позбавити права на отримання  достовірної інформації, яку надає Суспільний мовник. Це спроба пригасити незалежний ЗМІ перед виборами», - переконана Романюк. 

Кілька українських медійних та правозахисних організацій, серед яких Національна спілка журналістів України, Центр інформації про права людини звернулися до уряду із відкритим листом, що закликає вжити невідкладних заходів для відновлення трансляцій НСТУ.

Тим часом у міністерстві інформаційної політики України повідомляють, що вже подали на розгляд уряду проект нормативного акту про погашення боргів НСТУ. Державний секретар міністерства Артем Біденко розповів «Українській правді», що за процедурою цей документ зараз проходить погодження в інших органах влади. За його словами, документ передбачає цільове виділення коштів виключно на погашення боргу, а не просте збільшення фінансування телеканалу. У проекті закону про Державний бюджет України на 2019 рік, опублікованому на сайті Верховної Ради України, зазначено, що фінансова підтримка  НСТУ на 2019 рік  становитиме 1 мільярд 816 мільйонів 933 тисяч гривень. Натомість Світлана Остапа сумнівається, що вони будуть схвалені Верховною Радою та виділені у повному обсязі, особливо у рік виборів.

Джерело: Лілія Ржеутська, Deutsche Welle

comments powered by Disqus