20 травня в кінотеатрі «Жовтень» відбулася презентація розслідування Суспільного «Налбуфін: вигідна залежність», участь у якій узяла команда, що працювала над його створенням.

Представляючи документальну стрічку глядачам, журналістка Алла Садовник сказала, що для багатьох із команди тема фільму є не просто робочою темою. Це те, з чим вони стикались особисто або ж їхні рідні чи друзі, та висловила сподівання, що це розслідування «зарухає зміни в Україні».

Алла Садовник

«Це розслідування було непростим. Ми стикалися з доволі непередбачуваними перепонами, нам довго затягували інтерв’ю МОЗ і Держліки, потім їм не подобалося те, що ми хочемо показувати, нам відмовили у зйомках у госпіталі, сказавши напряму, що вони не хочуть, щоб ми втягували їх у “політичні” розбірки. Я дуже вдячна нашій команді, що ми таки зарухали цю непросту тему. Те, що ми знайшли, насправді лякає. Торік налбуфін був на четвертому місці за аптечними продажами у грошовому еквіваленті. Просто уявіть, напівсинтетичний опіоїд — на четвертому місці! Наркотик, який можна легко купити в аптеці, наркотик, який досі не вносять ні в список ліків, які можна купити суто за електронними рецептами і який досі не є в переліку наркотичних і психотропних речовин», — розповіла перед переглядом розслідування Алла Садовник.

Анастасія Іванців

Поштовхом до розслідування теми неконтрольованого збуту та споживання налбуфіну в Україні став опублікований у грудні 2024 року на сайті «Суспільне Новини» матеріал журналістки Анастасії Іванців «Налбуфінова ломка. Як опіат став одним із найбільш популярних лікарських засобів в Україні».

«У мене немає власної історії, пов’язаної налбуфіном, чи якогось особистого дотику. Моя історія дуже нудна й банальна, я просто люблю читати різні дані й шукати щось цікаве в них. Наприкінці 2024 року компанія Proxima Research опублікувала публічний звіт, а видання “Скільки-скільки” красиво візуалізувало цю інформацію — і стало видно, наскільки позиція налбуфіна піднялася. Мені стало цікаво, чому так трапилося. Перші два тижні роботи над матеріалом — це була робота винятково з табличками й даними. За ці роки єдине, що змінилося, — це збільшився масштаб війни. Я зрозуміла, що ключ і причини потрібно шукати тут. І власне, так з’явився матеріал», — розповіла Анастасія Іванців.

Після публікації почалися публічні обговорення, але нерозкритим залишалося питання: чому такий препарат досі не внесений до Переліку наркотичних і психотропних речовин і не підлягає спеціальним умовам обігу й обліку. Тоді команда розслідувачів Суспільного вирішила провести власне розслідування, яке вивело їх на десятки питань до держави, медичної системи та фармацевтичного ринку.

Фільм «Налбуфін: вигідна залежність» показує, як працювали розслідувачі: від відправної точки — проблеми, яку вони беруться дослідити, до виявлення всіх її причин, обставин і наслідків. Для цього журналісти шукали потрібну інформацію, писали запити до МОЗ і Держлікслужби, проводили інтерв’ю з людьми, які мають залежність налбуфіну. Глядачі побачили шлях пошуку відповіді на питання: чому напівсинтетичний опіоїд досі залишається практично у вільному доступі в українських аптеках, попри десятки випадків залежності серед військових і цивільних.

Над проєктом «Налбуфін: вигідна залежність» працювали: авторка розслідування — Інна Білецька; журналісти — Ганна Калаур, Алла Садовник, Ігор Ющенко, Катерина Саєнко, Аліна Латанська; продюсерка — Ольга Титаренко; режисер — Владислав Васильченко; композитор, режисер монтажу — Олександр Стратонов;  операторка-постановниця — Світлана Коваль.

Команда, яка працювала над створенням фільму

«Ця тема мені близька, тому що я брав участь у бойових діях з 2014 по 2016 роки. Тоді алгоритми надання допомоги закінчувалися знеболенням. Мені дуже пощастило, дуже адекватний бойовий медик проводив нам заняття і розповів, що в кінці ви маєте знеболити, але одразу додав: з оцим нехорошим ділом, що лежить у вас у шприц-тюбиках, краще справу не мати взагалі. Це ще було в часи до налбуфіну, це був здається буторфанол. Це одна з небагатьох історій, де режисерський і журналістський симбіоз націлений на те, щоб це дало максимальний результат», — розповів режисер фільму Владислав Васильченко.

Владислав Васильченко

Налбуфін — препарат, створений у США у 1960-х роках як знеболювальний із «м’якшою» дією, який мав не впливати на дихальний центр. У медицині його застосовували для полегшення болю середньої й сильної інтенсивності, зокрема в онкопацієнтів, під час пологів або після травм. В Україні він з’явився ще у 1990-х, але масове використання почалося після 2014 року, коли його почали включати до аптечок військових.

З 2017 року ЗСУ поступово вилучили налбуфін з аптечок, але він залишався у Нацгвардії до 2023 року, волонтери ж продовжували масово закуповувати його для фронту. У 2024-му налбуфін залишився одним із найпопулярніших знеболювальних в Україні — за інформацією Proxima Research, препарат опинився на четвертому місці за обсягами продажу в аптеках у грошовому вимірі.

Після перегляду фільму глядачі мали змогу поспілкуватися з командою розслідувачів, поставити питання чи висловити свою думку. Так, представниця громадської організації «Українські правозахисні ініціативи» Олена Темченко розповіла, що у 2016—2017 роках вони проводили дослідження про доступ до знеболення та паліативної допомоги військовим.

«Слова військових у 2024 році, що я почула у фільмі, точно повторюють слова військових у 2016 році. Єдине, що змінилося за майже десять років, — так це аптечки. Тоді були ці шприц-тюбики, хлопці кололи і раз, і два, і три, а потім на операційному столі нічого з ними не могли зробити. Вже тоді була ця проблема. Для мене є великим здивуванням, що так виросла проблема налбуфіну в суспільстві, бо ще тоді всі в один голос говорили: “налбуфін — ні”», — поділилася Олена Темченко.

Доброволиця та співзасновниця благодійного фонду «Свої» Леся Литвинова сказала, що проблеми, пов’язані з налбуфіном, розпочалися не через війну, а з паліативних хворих і хворих із хронічним больовим синдромом. За її словами, з початком повномасштабного вторгнення зменшився доступ до якісної медицини, зокрема й до хорошого знеболення.

«Я багато разів втрачала пацієнтів, тому що не можна було їм пояснити, що їхній лікар — довбень. Налбуфін — це ж ніби не страшно, його немає в переліку наркотичних речовин. Ви бачили, як ці люди вмирають? Я бачила! Я втратила побратима з “ніяким” пораненням, який злякався болю і сам себе наколов, попри те, що багато разів казали, що не можна цього робити. Він доїхав до евака, але не вийшов із коми. Цю тему треба порушувати, вона набагато страшніша, ніж те, що ми побачили на екрані», — сказала Леся Литвинова.

Вона говорить, що змінити ситуацію може не включення налбуфіну в список препаратів, що відпускаються за електронним рецептом, а включення його в перелік наркотичних засобів.

Ще у 2021 році Держлікслужба зверталася до МОЗ із проханням посилити контроль за препаратом через скарги на неконтрольований обіг. Але жодних змін у законодавстві так і не відбулося.

Глядачі після перегляду документального фільму

У фільмі показані історії військових, які розповідають про власний досвід налбуфінової залежності. Команда, що працювала над розслідуванням, викриває схеми, через які мільйони ампул налбуфіну залишаються доступними без контролю. Це частина масштабної кризи знеболення, яка потребує законодавчого втручання та суспільного розголосу. Розслідувачі Суспільного сподіваються, що зроблений ними документальний фільм допоможе ще раз привернути увагу до проблеми, а рух до включення препарату до переліку ліків, що відпускаються за електронними рецептами, матиме логічне завершення.

«Я вірю в суспільний розголос і в те, що він має вагу. Річ у тім, що про налбуфін знають із 2014 року, тоді медіа писали про нього як про щось хороше, що в аптечках з’явиться. Потім був період затишшя. У 2022 році на налбуфін збирали кошти волонтери, а військові медики казали: не потрібно, це зло. А потім був ґрунтовний текст Насті, який вперше зачепив проблему налбуфінової кризи, після цього в МОЗ сказали: “Так, проблема є. Внесімо препарат у перелік тих, що відпускаються суто за електронними рецептами”. Вони вже створили цей проєкт наказу, його поки не підписали. Ми сподіваємося, що наш фільм не дозволить цьому просто зупинитися», — сказала Алла Садовник.

Розслідування «Налбуфін: вигідна залежність» стане доступним для публічного перегляду 24 травня з 18:00 на ютуб-каналі «Суспільне Новини».

Фото: Суспільне