Другий півфінал видався цікавішим за перший — як і зазвичай. Тут було розмаїття стилів, і постановки не настільки переважали над піснями. Навіть важко було відзначити власного фаворита. Завершився конкурс для представників Албанії, Бельгії, Данії, Мальти, Сан-Марино та Чехії. Деякі з цих пісень пройшли б до фіналу в інші роки, але чешка Айко, данка Саба та бельгієць Мустіі вочевидь провалили виконання наживо — навіть потужний фінал пісні бельгійця його вже не врятував: надто сильно він фальшивив на початку.

До речі, вже другий рік поспіль Чехія фігурує саме як Czechia, а не як Czech Republic.

Цьогоріч у півфіналах виступали зі своїми повними номерами конкурсанти, які автоматично потрапляли до фіналу — представники країн «великої п’ятірки» та країни-хазяйки. Хоч їхні виступи у півфіналах і не оцінюють. Як на мене, правильне рішення — адже дотепер автоматичні фіналісти були у програшному стані: їхні пісні й номери глядачі бачили лише один раз, тоді як усіх інших — двічі.

Втім, представникам Італії це не заважало посідати високі місця, а, як згодом показав фінал, Великій Британії та Іспанії не допомогло й тепер: британець Оллі Александер ще й отримав нуль балів від глядачів. Заради справедливості, до цього я й не уявляв, що євроданс, як у британця, та старе добре євродиско, як в іспанців «Небулосса», можуть бути такими млявими й незапальними. І зайве свідчення: найтехнологічніша серед усіх постановка британця не допомогла.

На цьогорічному конкурсі були, поза сумнівом, найкращі посткарди, тобто заставки перед виступами, які я коли-небудь бачив. Спочатку в них фрагменти виступів двох представників цієї країни на минулих конкурсах — для України Руслани та «Гоу-Ей», а потім кадри цьогорічних учасників на тлі міст, природи та краєвидів їхніх країн. Показано це все було без мерехтіння — так, що все можна було роздивитися. Оце й була майстерність.

У другому півфіналі викликали захват інтервал-акти, тобто гостьові виступи. Нагадаю: торік, коли оголошували переможницею Лорін, зал у Ліверпулі скандував: «Ча-ча-ча!». Це був рефрен із пісні фіна Кяарії. Й от він заспівав цю пісню зі сцени в Мальме. Дуже шляхетний жест — запросити гостем торішнього володаря другого місця, чий виступ тоді так сподобався глядачам.

Постарілі, але бадьорі шведи з гурту «Херріз» (Herrey's) виконали пісню, з якою рівно сорок років тому в Люксембурзі принесли Швеції другу перемогу на Євробаченні. Також свої переможні пісні співали інші тріумфаторки минулих років: шведка Шарлотте Переллі — вона перемогла рівно 25 років тому, 1999 року, під ім’ям Шарлотте Нільссон, і це була четверта перемога Швеції; грекиня Хелена Папаризу, яка здобула перемогу 2005 року в Києві, та туркеня Сертаб Еренер, яка перемогла 2003 року — саме того року Україна вперше взяла участь у Євробаченні. Завдяки перемозі Еренер наступний конкурс відбувся у Стамбулі — саме там перемогла Руслана. Двадцятирічний ювілей перемоги Руслани, який ми мали б відзначати днями, щось не надто цікавить наші медіа. А от Швеція гідно відзначає п’ятдесяту річницю (який невблаганний час) перемоги гурту «АББА» (АВВА).

А Туреччина не бере участі в Євробаченні від 2013 року. Як бачимо, про неї пам’ятають — адже за десть років від 2003 до 2012 років представники Туреччини здобули одне перше, одне друге, три четвертих і два сьомих місця.

А ведучі розповіли про «майже Євробачення» — національні відбори. Я цього й не знав. «АББА» робила невдалу спробу потрапити на Євробачення за рік до свого переможного виступу. Від Швеції в різні роки хотіли потрапити на Євробачення, але не перемогли на нацвідборі, гурти «Ейс оф Бейз» (Ace of Base), «Роксетт» (Roxette) та іспанки «Баккара» (Baccara) — останні згодом усе ж потрапили на Євробачення від Люксембургу. Від Британії не здобули право виступити на Євробаченні Елтон Джон, Саманта Фокс і «Ландонбит» (Londonbeat), від Німеччини так і не зміг потрапити на Євробачення гурт «Скутер» (Scooter).

Від себе додам: ще довшим є перелік зірок і суперзірок, які виступали на Євробаченні, але не здобули перемоги. Єдиним, мабуть, винятком був італієць Тото Кутуньйо, який переміг 1990 року в Загребі вже у статусі суперзірки.

А завершився півфінал скандалом. Коли наступного дня нідерландець Йост Клейн не з’явився на генеральну репетицію, стало зрозуміло: виникла нештатна ситуація — адже саме за генеральною репетицією виставляють свої оцінки національні журі. А згодом стало відомо, що Нідерланди дискваліфікували — аж так, що у фіналі бали від нідерландського журі читав не речник від цієї країни, а виконавчий спостерігач від ЄМС Мартін Остердаль.

Що буде з Нідерландами наступного року — ще не вирішено. Але я й не пригадаю іншого разу, коли б учасника дискваліфікували вже під час конкурсу. А от цікаво: що буде, якщо розслідування визнає звинувачення проти Йоста Клейна упередженими або помилковими? Що тоді?

Титульне фото: Getty Images