З 1 серпня на Першому каналі «Українського радіо» виходить прямоефірна щоденна програма «Нічна вахта», яку ведуть тиждень через тиждень Марта Мольфар і В’ячеслав Соломка. Нічне шоу виходить в ефір двома блоками з 23:07 до 23:56 та з 00:10 до 00:58, їх розділяють новини та прогноз погоди.

Нічне шоу для «Українського радіо» є новинкою, раніше в цей час виходили повтори різних програм. Також варто зазначити, що на сьогодні жодна з радіостанцій із покриттям по всій Україні не має нічної програми такого формату.

Слухати «Нічну вахту» можна в прямому ефірі або в архіві на сайті (тут зібрані усі випуски програм  «Нічної вахти» з архіву, починаючи з 1 вересня 2019 року, хоча програма виходить із 1 серпня). Але в додатку suspilne.radio в переліку програм є лише заставка «Нічної вахти», а на сторінці пусто, випуски досі не завантажено.

Над проєктом працює команда із солідним бекграундом у медіа: крім ведучих, це продюсери й редактори Сергій Смальчук і Євген Лєсной, а також звукорежисери.

Приміром, Марта Мольфар працювала радіоведучою прямих ефірів («Українське радіо», «Радио Вести», «Наше радіо», «Радіо великого міста», «RadioZet», «Київські відомості»), так і на керівних посадах (була директоркою однієї з найбільших на той час ФМ-радіомереж в Україні «Ретро ФМ»). Її голос можна почути в кіно, мультфільмах, аудіокнигах. Студія Disney відзначила її голос, як «найніжніший і найжіночніший» український голос після дубляжу ролі Глінді (коханої Оза в блокбастері «Оз: Великий і Жахливий»).

В’ячеслав Соломка більше відомий як телеведучий, працював на Новому каналі, телеканалах ТВі та «Україна». Він знайомий також і для телеглядачів «UA: Першого». Деякий час був ведучим у вихідні дні ранкової програми «Доброго ранку, країно» виробництва «Ера-медіа», яка виходить в ефірі суспільного мовника. Манера його ведення досить енергійна, любить провокувати й жартувати в прямому ефірі, іноді так, що слухачам може стати ніяково.

До речі, ведучі паралельно із зайнятістю в «Нічній вахті» співпрацюють з каналом «Київ». В’ячеслав Соломка веде програму «СТН. Панорама», а Марта Мольфар робить «Блог по-київськи. Про що мовчить жінка».

Сергій Смальчук та Євген Лєсной є продюсерами й редакторами. Зазвичай слухачі не знають, хто продюсує ту чи іншу програму. Однак не «Нічної вахти». Кожної ночі вони стають співведучими Марти або В’ячеслава і впродовж 20 хвилин, а іноді й довше разом обговорюють зі слухачами різні теми.

Сергій Смальчук розпочав свою кар’єру у Львові як актор театру. Переїхавши у 2004 році до Києва, він потрапив на телебачення, довгий час працював на ICTV та ZIK. Одного дня він зрозумів, що перегорів, пішов з телебачення і тепер вважає себе фрілансером, ночами ходить на «Українське радіо», вдень – долучається до різних проєктів.

Його напарник Євген Лєсной – найбільш неординарний для «Українського радіо». Він народився і все життя до серпня 2015 року жив і працював журналістом і актором у Росії. Не погоджуючись із політикою Володимира Путіна, Євген переїхав до України, отримав громадянство, вивчив українську мову. Працював на «Еспресо» та ICTV, а тепер ночами спілкується зі слухачами «Українського радіо»  українською з російським акцентом.

Я не випадково детально описала команду «Нічної вахти». Щоночі, виходячи в прямий ефір, кожен із них, спілкуючись із гостями у студії чи зі слухачами по телефону, дуже відверто розповідає про себе. Наприклад, слухачі «Нічної вахти» знають, що Сергій Смальчук підібрав двох кошенят і після нічого ефіру поспішає додому їх нагодувати. Що Євген Лєсной і Марта Мольфар свого часу пережили депресію. Що Євген Лєсной підробляв Дідом Морозом, грав по три новорічні вистави поспіль, мав службові романи зі своїми керівницями. Що В’ячеслав Соломка не любить готувати, мешкає в малій квартирі, куди не запрошує друзів, страждає на алергію на собак, котів і коней та багато інших подробиць, які про інших журналістів ніхто зі сторонніх не знає.

«Нічна вахта» не має відео трансляції у соцмережах та на каналі «Українського радіо» в YouTube. Ведучі іноді уривками стрімлять програми на своїх сторінках у Facebook. Відео зі сторінки у Facebook Марти Мольфар

Вночі не тільки ведучі відверті, але й слухачі, іноді навіть занадто. Чого варті дзвінки слухачів, які називають президента України царем, даним Богом, якого треба любити без жодної зайвої думки, а ті, хто критично мислить про дії влади, грішать і мають покаятися. Або ж коли слухач тролить Марту Мольфар, що вона блондинка, що працювала директоркою радіостанції, що бреше про пропозицію піти у владу.

Попри те, ведучі мають і резон від прямих ефірів. Зокрема, В’ячеслав Соломка прорекламував себе як ведучого новорічних корпоративів, зауваживши, що наразі його ніч вільна, тож чекає на запрошення. В одній із програм він спілкувався про туризм всередині країни з власником готелів у Карпатах. Наприкінці розмови він сказав, що давно не був у горах, тож не буде сюрпризу, якщо гість програми на знак подяки запросить його відпочити до себе в готель.

Хоча ведучі й намагаються без вульгарностей вести програму, але часом в ефірі звучать тези на межі пристойного. Обговорюючи бажані подарунки від зірок, Соломка зізнався, що хотів би отримати щось від Мадонни. Лєсной пожартував, що нацюцюрник. На що Соломка відреагував: «Давай в ефірі без вульгарностей». В іншій розмові з артдиректором музичного фестивалю «Бандерштат», фронтменом гурту «Фіолет» Сергієм Мартинюком Соломка припустив, що музиканту заборонили в’їзд до Росії, бо він на Красній площі «показав голий зад» у бік Кремля. Іншим разом Соломка запитав слухачку, чи вважатиметься закликом до порушення громадського порядку те, що він покаже «голу дупу», граючи у фільмі чи виставі.

Траплялися від Соломки й сексистські твердження. Наприклад, коли він обговорював з Євгеном Лєсним і слухачами відеозвернення народної депутатки від «Європейської солідарності» Софії Федини, яке в «Слузі народу» вважають погрозами президенту. «Мені, наприклад, ця промова Федини, неприємно звучала. З уст жінки це звучало образливо, хамськи, хабально, хабал – це базарная брань російською, – сказав Соломка. – Федину я не підтримую, вона мені від цього приємнішою не стала, вона мені від цього стала більш огидною. Якщо так взяти, її вчинок абсолютно не жіночний, її висловлювання абсолютно неетичне, абсолютно недостойне народного депутата України». Цікаво, а якби ці слова сказав чоловік, то йому можна? І що, власне, сьогодні достойне народного депутата – бійка, листування під час голосування про секс?

Інший випадок. Слухач зателефонував у студію під час обговорення теми вегетаріанства і розповів про свій досвід. Ведучий поцікавився, скільки йому років, на що чоловік промовчав. Тоді Соломка додав свою репліку: «Ну, якщо ви соромитеся свого віку, як дівчина». А це що за стереотипи? Тим паче на «Українському радіо», де так вперто й активно у всіх інших програмах просувають гендерну рівність.

В однієї зі слухачок В’ячеслав Соломка запитав, чи хотіла б вона від свого кумира народити дитину. Жінка засоромилася і сказала, що навіть близько про таке ніколи не думала. Чому ведучий подібних інтимних питань не ставив чоловікам?

Не секрет, що слухачі «Українського радіо» відрізняються від слухачів інших радіостанцій своєю палкою любов’ю до української мови. Протягом дня майже на кожну прямоефірну програму «Українського радіо» хтось телефонує і в наказовій формі вказує ведучому та гостеві на мовні помилки або ж перенасичення іншомовними словами. Дехто з радіоведучих отримує в приватні повідомлення від слухачів виписки з усіма помилками. Цю пристрасть до мови не раз встигли відчути ведучі «Нічної вахти». Марті Мольфар дісталося за часте повторювання слова «круто». А в День гідності та свободи 21 листопада один із слухачів відчував своїм обов’язком сказати, щоб Марта Мольфар не потурала тим слухачам, які говорять російською, а «ставила їх на місце».

Та такі поради не сприйняв Євген Лєсной. В ефірі 24 листопада він практично накинувся на слухача, який зробив зауваження через російську мову учасниці програми – психологині Вірі Романовій. «Закон не заважає розмовляти мовою окупантів, як ви кажете. Якщо всі в Україні будуть говорити українською, то в нас у студії теж будуть говорити українською», – обурився Євген Лєсной. Психологиня після дзвінка відразу перейшла на українську й розповіла, що народилася в Сибіру та вивчила українську як іноземну, змінила громадянство. До речі, її рівень володіння українською виявився цілком достатнім для обговорення теми дружби. Але, мабуть, її відразу не попередили про вподобання активних слухачів «Українського радіо».

Часом ведучі зі слухачами суворі та ставлять їх на місце. Чоловіку, який зателефонував після розмови про закривавлений Майдан 1 грудня 2013 року і сказав, що треба бути смиренним і не можна протестувати проти влади, Марта Мольфар відповіла: «Тоді приходьте мені мити підлогу смиренно». Якось вона вимкнула слухача і чи не вперше підняла голос, сказавши, що не потерпить брехні на свою адресу.

Попри це «Нічна вахта» має постійних слухачів, яких ведучі вже знають по імені і впізнають їхні голоси після привітання. Люди готові по пів години чекати на лінії, щоб висловити свою думку в ефірі. І навіть після палких перепалок з ведучим чи редактором наступної ночі знову телефонують і називають ведучих Мартусею та Славунею. Як сказав Сергій Смальчук, атмосфера в студії сімейна, «як посиденьки на кухні зі своїми за душевними розмовами».

«Нічна вахта» – це час для роздумів. З кожним новим випуском програма доводить, що слухачам бракувало такого формату, бракувало друга, з яким можна поговорити вночі на абсолютно різні теми – від подій Революції гідності до вбивства Каті Гандзюк, від впливу комп’ютерних ігор на життя до майбутнього української науки, від скандалів у театрі до насильства над тваринами. Спектр тем, які придумують редактори і пропонують слухачам обговорити такий широкий, що іноді дивує, як вдається заманювати гостей опівночі на розмову в прямому ефірі.

До речі, Сергій Смальчук обіцяє, що в грудні «Нічна вахта» змінить трішки формат, в гості запрошуватимуть найкращих друзів, яких слухачі теж знають і люблять. Це гарний привід для тих, хто ще не став «вахтером» разом з «Українським радіо», одного вечора лягти спати після опівночі.

Фото: зі сторінок у Facebook Марти Мольфар і Сергія Смальчука