Зураб Аласанія: «Спочатку СМ має довести, що потрібен глядачу, а потім вводити абонплату»

12:26,
1 Липня 2014
1320

Зураб Аласанія: «Спочатку СМ має довести, що потрібен глядачу, а потім вводити абонплату»

12:26,
1 Липня 2014
1320
Зураб Аласанія: «Спочатку СМ має довести, що потрібен глядачу, а потім вводити абонплату»
Абонентська плата може стати одним із джерел фінансування суспільного мовника, однак це станеться не раніше, ніж через чотири роки – таку думку висловив гендиректор НТКУ Зураб Аласанія під час дискусії, що проходила сьогодні в рамках Міжнародної конференції «Від державного мовлення до суспільних медіа».

Конференцію організувано Радою Європи, Європейською мовною спілкою та НТКУ. Одна із секцій конференції була присвячена різним моделям фінансування суспільного мовлення.

Інгрід Делтенре, гендиректор Європейської мовної спілки, пояснила, що у різних європейських країнах існують різні джерела фінансування суспільних мовників. В першу чергу, це лише абонентська плата (зокрема, у таких країнах як Данія, Швеція, Британія). Інші країни поєднують абонентську плату та рекламу (Франція, Німеччина, Польща, Туреччина та ін.). У деяких інших країнах фінансування йде лише через податок, або ж податок і рекламу. Пані Делтенре зауважила, що для України найкращим буде поєднання двох чи більше джерел.

В будь-якому разі, система фінансування суспільного мовника, має бути чітко визначеною, на думку Боріса Берганта, старшого радника та колишнього віце-президента ЄМС. Оскільки це реальний аспект, через який визначається незалежність медійної організації такого типу, наголосив він.

У Законі про суспільне мовлення зазначено, що фінансування здійснюватиметься за рахунок коштів Державного бюджету України протягом чотирьох років (і має становити не менше 0,2% видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік). Однак, як підкреслив Дмитро Кравченко, заступник голови Держомтелерадіо, в умовах кризи небезпечно розраховувати лише на державний бюджет:

«Особисто я противник державного фінансування суспільного мовника, адже який би відсоток бюджету не написали в законі, все одно доведеться ходити і випрошувати ці гроші».

Дмитро Кравченко запропонував обговорити питання, чи зможе абонентська плата стати основним джерелом фінансування.

«Щодо абонентської плати – нам потрібен час, аби довести глядачу, що ми йому потрібні, – зауважив Зураб Аласанія. – Коли ми доведемо це своєю роботою, тоді можемо звернутися із пропозицією про абонентську плату. І це реально зробити за чотири роки».

Поки що на перехідному етапі потрібно залишитись на державному фінансуванні, вважає пан Аласанія, однак у закон необхідно внести правку, де вказати що джерелом фінансування можуть бути «інші доходи».

Міжнародна конференція «Від державного мовлення до суспільних медіа» розпочала свою роботу сьогодні у Києві і триватиме два дні. У конференції беруть участь представники іноземних мовників та вітчизняної державної телерадіокомпанії. Фахівці обговорюють організаційно-правові аспекти реформи НТКУ, питання структури та фінансування. Інші заяви, які прозвучали під час конференції можна подивитись тут і тут.

Джерело: MediaSapiens

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
Андрій Шматов/Детектор медіа
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду