Знелюднені новини за чужим сценарієм

Аналізуючи, що та як показують глядачеві державні обласні мовники, мимоволі звертаєш увагу на регіональні особливості: від пропагандистського контенту на сході до демонстративної побожності на заході. Утім, притаманним практично усім цим телеканалам було й залишається тяжіння до «паркетного» формату новин і наявності так званих «протокольних» сюжетів. Порівнюючи з попередніми роками, фіксуємо певне зменшення провладної «джинси», але вона, на жаль, не зникла.

Принаймні в моніторинговий період новини жодної із семи філії НТКУ заходу країни не були чистими: сюжети з порушеннями, які можуть свідчити про ознаки замовності, були в усіх, - від 5% контенту в Хмельницькому до 22% у Тернополі. Загалом перевірку на можливу замовність не пройшла кожна восьма новина, або 12% од усіх перевірених. І якщо в новинах східних каналів комерційної «джинси» не було взагалі, то в західних телевізійників ознаки замовності мав кожен п’ятий сюжет. До того ж закарпатці примудрилися впродовж одного дня випустити в ефір відверту промоцію курортного закладу та нової служби таксі.

Що стосується новин з ознаками політичної замовності,  то  все як завжди: звіти з нарад і синхрони посадовців, які красуються на всіляких заходах. Скажімо, голову Тернопільської ОДА Степана Барну місцеві телевізійники засвітили в «протокольному» форматі в п’яти сюжетах.

Однак були й новини, менш невинні. Скажімо, сюжет закарпатських журналістів, присвячений річниці мукачівської стрілянини, містить тільки позицію представника «Правого сектору». З’являлися в новинах і колишні перші особи місцевого самоврядування, які почали спливати на чолі новостворених фундацій «Третього сектору».

Або ж автори закону про зниження акцизів на вживані авто з країн ЄС - нардепи з президентської фракції Ярослав Дубневич і Роберт Горват, яких пропіарили львів’яни та закарпатці. Звернення, звісно, за адресою. Але знову-таки жодних коментарів критиків закону.

Зафіксовано й випадок, м’яко кажучи, сумнівного характеру, коли хмельницькі телевізійники відкритим текстом дали в ефірі синхрон учасника всеукраїнського маршу протесту профспілок із закликом «розстріляти… одного, двох, трьох».

Лінь, цейтнот або інформаційна політика - хто зна, що стало причиною вад новин, уключених у моніторинг, але експерти оцінили їхню відповідність фаховим стандартам усього на 3,83 бала із шести можливих. Навіть у «передовиків» - буковинців, тернополян і закарпатців - зведені показники дотримання критеріїв інформаційної журналістики не перевищили скромні 4,28 бала.

Загалом новини мають чимало вад, але найбільшими з них є кричущі випадки порушення стандартів балансу думок і повноти інформації. Наприклад, експерти зафіксували значну частку повідомлень різноманітних прес-служб, поданих у первинному вигляді, і навіть трансляцію цих відомостей, але з посиланням на інше джерело, котре їх опублікувало раніше. У таких новинах немає власне візії та проглядає відсутність найменшого прагнення до ексклюзиву, - просто зателефонувати у відомство й уточнити деталі та подробиці. 

А стосовно стандарту балансу думок, то створюється враження, що новинарі обласних філій НТКУ навмисне їх знелюднюють і право на істину в останній інстанції залишають тільки представникам влади.

«ДЖИНСА»

Волинь, «Нова Волинь»

Новин з ознаками замовності в ефірах «Нової Волині» експерти виявили 4 (9%) із 46, які вийшли в моніторинговий період. Із них три сюжети оцінено як політичну «джинсу» за критерієм «протокольності», один - як комерційну за просування інтересів однієї сторони.

Наприклад, у сюжеті від4 липня «Оперативна нарада Волинської ОДА» йдеться про важливі для суспільства речі – житло для військових, контрабанду ягід, пожежну безпеку, але зведені докупи й не розкриті, вони визначають головною подією оперативку в голови ОДА.  

 

У сюжеті «Угода про асоціацію ЄС - Україна» від 5 липня йдеться про те, що «відбулося засідання за круглим столом з участю представників влади, громадськості й бізнесу», але,крім представника Фонду Аденауера, його підсумки коментують тільки чиновники ОДА.

Просування інтересів однієї сторони експерти побачили й в сюжеті від 7 липня  «Трудовий колектив Луцького ремонтного заводу “Мотор” звернувся до депутатів обласної ради з проханням не допустити призупинення роботи підприємства», оскільки  конфлікт між СБУ, Нацполіцією й фіскальною службою - з одного боку та підприємством - з другого коментує фактично тільки заступник директора заводу. До другої сторони конфлікту журналіст не звертався.

Закарпаття, «Тиса-1»

Із 40 матеріалів каналу, які проаналізували монітори, 5, або 13% новин мають порушення, котрі можуть свідчити про їхній замовний характер.

Три з них належать до умовної категорії політичної «джинси»: «Рік після Мукачівської стрілянини» від 4 липня, «Масштабна акція профспілкових організацій України відбудеться 6 липня в столиці України» від 5 липня та «В Ужгороді проходить захід роз'яснення об'єднання територіальних громад» від 6 липня.  

У матеріалі «Рік після Мукачівської стрілянини» викладено бекґраунд, а також подано синхрон представника «Правого сектору», який закидає владі та правоохоронцям серйозні порушення закону, проте балансу в сюжеті немає.

Мар'яна ЛОШАК, ведуча: «Рік після мукачівської стрілянини минув. Уже майже рік після сутички бійців «Правого сектору» та людей депутата Лоня. Відтоді проти «Правого сектору» порушили кримінальні справи, частину передали в суд, але остаточного вироку немає досі. Зокрема, Мукачівський міськрайонний суд не сформував колегію суддів для розгляду справи чотирьох бійців «Правого сектору», що фігурували в подіях 11 липня 2015 року в так званій мукачівській стрілянині. Тож усі матеріали надіслали в Апеляційний суд Закарпатської області. Тут мали визначити, який суд далі розглядатиме цю справу, але засідання знову перенесли через неухвалений новий склад суддів. Нагадаємо, чотирьом бійцям «Правого сектору» інкримінують більш як 10 тяжких и особливо тяжких злочинів. Роман Мунчак, Володимир Бурча, Родіон Горбенко та Сергій Деяк уже майже рік перебувають у СІЗО. На судове засідання підслідних так і не привели».

Галина КУНДІК, прес-секретар Закарпатського обласного осередку «Правого сектору»: «Апеляцію... коли їм продовжували термін утримання під вартою, апеляцію на рішення суду ще від 8 квітня ми досі не змогли оскаржити. Її вже переносили, я не пам'ятаю, 8 або 10 разів, її переносять із різних причин. У мене вже створюється враження, що в них є графік якихось причин, за якими переносять і відкладають. Цей строк вони вже відсиділи, він уже закінчився 6 червня, а ми досі не можемо її оскаржити».

Натомість в інших матеріалах цього випуску (4 липня) баланс порушено в інший бік: наявні лише коментарі влади.

Загалом для новин Закарпатської ОДТРК типовим є «паркетний» формат висвітлення подій, які навряд чи варті уваги аудиторії, принаймні в такому вигляді. Для прикладу, матеріал про порожню зустріч представників кількох сільрад «Голови сільських рад Ужгородщини обговорили найважливіші питання життєзабезпечення своїх населених пунктів», у якомукожен сільський голова веде мову про проблеми свого села. Однак абсолютна більшість глядачів не матиме із цієї інформації ніякого зиску.

Мар'яна ЛОШАК, ведуча: «Вічні проблеми доріг та водопостачання. Голови сільських рад Ужгородщини зібралися в Часлівцях, аби обговорити разом із керівниками району найважливіші питання життєзабезпечення своїх населених пунктів. Такі виїзні засідання відбуваються щороку».

Два  сюжети віднесено до «джинси» комерційної, а саме: «Літній відпочинок у Карпатах» і «Таксі - найпопулярніший вид транспорту серед українців» від 8 липня.

У першому з них бачимо відверту промоцію конкретної структури.

Вероніка МОРОЗ, кореспондентка: «Відсвяткувати Івана Купала з карпатським колоритом серед мальовничих краєвидів запросили краян та гостей Закарпаття до оздоровчого комплексу «Парадіз». Із цієї нагоди тут відкрили новий басейн, який і став головним місцем, біля котрого проходили всі святкові атракції. Цього дня відпочивальники долучились до аутентичних купальських обрядів…»

КОРЕСПОНДЕНТКА: «Ті, що шукають єднання з природою, вибирають саме цей мальовничий куточок раю в Карпатах. Іще однією принадою цього місця є цілющі джерела. У комплексі функціонує бювет із мінеральною водою. Її ж використовують для всіх спа-процедур, які пропонують відвідувачам. Незалежно від пори року, щоб відпочити, у «Парадіз» приїжджають гості з усієї України та навіть з-за кордону…»

КОРЕСПОНДЕНТКА: «Керівництво та персонал закладу докладають максимум зусиль, щоб відпочивальники провели своє дозвілля весело та цікаво».

У другому сюжеті після розгорнутого аналізу ситуації з таксі як видом послуг журналіст закінчує рекламою нової служби.

КОРЕСПОНДЕНТ: «Нині на ринок України виходить служба, яка б мала замінити звичне таксі – «Убер». По суті те саме таксі, тільки тут замовник сам вибирає собі машину, відстежує її, тобто чекати майже не доводиться, а основна перевага - недоброякісним перевізникам у службу «Убер» зась. Адже існує рейтинг перевізників, який склали самі пасажири. Крім того, кожен водій «Уберу» має показати ліцензію й довідку про несудимість».

 Івано-Франківськ, «Карпати»

Порушення, які можуть свідчити про замовний характер, із 21 проаналізованих новин каналу мають 3, або 14%.

Усі вони належать до умовної категорії політичної «джинси». Це матеріали «Івано-Франківські профспілки протестують проти підвищення тарифів», «На території колишнього асфальтного заводу в Івано-Франківську може вирости новий мікрорайон» і «16 громадських організацій Прикарпаття об'єдналися, аби боротися з корупцією у владі».

 

Власне, перший із названих матеріалів найбільше схожий на замовний: він являє собою пряму мову організатора протесту.

Ігор БАСЮК, голова ради профспілок Івано-Франківської області: «23 червня відбулося засідання Ради Федерації профспілок України, на якому розглядали економічну ситуацію на сьогоднішній день і ситуацію із життєвим рівнем наших громадян та ухвалили відповідне рішення: якщо уряд не зреагує на справедливі вимоги профспілок, значить, провести Всеукраїнську акцію протесту, поки що попереджувальну. Тому 6 липня має відбутися така попереджувальна акція протесту у вигляді маршу в Києві з пікетуванням Кабінету Міністрів і Верховної Ради України. Тому профспілки Івано-Франківщини теж беруть у цьому активну участь. Ухвалено колегіальне рішення, і ми направляємо понад 400 членів профспілок для участі в цій Всеукраїнській акції протесту 6 липня».

Унікальність ситуації в тому, що державна телерадіокомпанія, яка мала би бути зацікавленою в тому, щоб позицію держави (влади) було представлено, не повідомляє нічого про конкретні причини протестів. Журналістам нема чого додати до формулювання «ситуація із життєвим рівнем наших громадян», і глядачі не отримують інформації про те, якими є вимоги організаторів маршу.

Другий матеріал повідомляє з порушенням стандартів балансу думок та відокремлення фактів від коментарів про намір звести новий житловий масив в Івано-Франківську. Головні герої матеріалу - активісти, що б’ють на сполох. Водночас один із коментаторів – журналіст, а іншого – Тараса Случика названо громадським активістом, хоча насправді він є політиком. Разом із тим, у матеріалі згадано представника ВО «Свобода» Ігоря Кривецького, проте ані самому Кривецькому, ані комусь зі «Свободи» слова не надали. Якщо цей матеріал не замовний, то він свідчить про кричуще порушення фахових стандартів.

Третій матеріал так само являє собою некритичне повідомлення про організації, які самі розповідають про себе тільки хороше.

КОРЕСПОНДЕНТ: «16 громадських організацій Прикарпаття об'єдналися, аби боротися з корупцією у владі, назвали новостворену спільноту «Громадський контроль».

Богдан БОРОВИЧ, голова громадської організації: «Ми є свідками того, як недавно діамантовий процес був серед прокурорів, і чекаємо результату, а його нема. Ну так уже важко: виявили діаманти, а прокурорів ну ніяк не можна засудити. Суспільство має зрозуміти, що це не норма».

КОРЕСПОНДЕНТ: «Своїм завданням вони вбачають налагодження громадського контролю над державними та правоохоронними органами, зокрема, громадські активісти вже надіслали листа до міністра внутрішніх справ Арсена Авакова з пропозиціями про співпрацю…»

Чому громадські організації надсилають листа саме Арсену Авакову? Які люди організували спільноту? Богдан Борович, котрого цитують у сюжеті, – колишній (до 1998 року) мер Івано-Франківська, добре відомий глядачам. Які ще громадські діячі та політики увійшли в об’єднання? Схоже, журналісти повідомили глядачам тільки те, що хотіли чути в повідомленні замовники.

Львів, «Львів»

У львівських новинах ознаки замовності експерти побачили в 6 сюжетах, що становить 9% контенту. З них 5 оцінено як політичну «джинсу», один – як комерційну.

Зокрема, до новин з ознаками політичної замовності віднесено три «протокольні» сюжети. Наприклад, у сюжеті від 7 липня«На Львівщині у межах реформи децентралізації вже утворилося 15 територіальних громад» журналістка робить висновок, що перепоною на шляху до об’єднання громад є те, що їх не розуміють люди, посилаючись лише на думку представників влади. І проблему теж коментують лише вони. Але тим, котрі обізнані із цією проблемою, відомо, що люди проти реформ через скорочення соціальних об’єктів – шкіл, ФАПів та доступних  адмінпослуг. До того ж із сюжету не зрозуміла сама подія: які експерти обговорювали реформу, де та коли?

 

Як матеріал, що просуває інтереси однієї сторони, оцінено сюжет від 7 липня«Ще від 1 серпня європейські авто стануть доступними для українців». Одним зі співавторів законопроекту про зниження акцизної ставки на вживані автомобілі з Європи названо тільки нардепа Ярослава Дубневича й тільки йому надано було слово, що можна розцінювати як піар окремої політичної постаті. За аналогічним критерієм віднесено до замовних і сюжет від 7 липня «На Самбірщині стартували Ігри Нескорених», у якому знову згадано тільки нардепа Дубневича: «Ігри Нескорених» у Сприні вже стали традиційними й відбуваються за підтримки народного депутата Ярослава Дубневича».

На думку експертів, ознаки комерційної замовності містить сюжет від 7 липня  «У Львові відкрили мотузковий парк». Мотузковий парк - це атракціон, але платний він чи безплатний, не повідомлено. Тим часом Львівський  ландшафтний парк, у якому відкрили цей атракціон, має дозвіл на надання платних послуг, і в інтернеті ми знайшли розцінки на атракціони цього мотузкового парку - від 20 до 70 грн.

Тернопіль, ТТБ

Упродовж моніторингового періоду експерти проаналізували 37 сюжетів каналу ТТБ, які вийшли в підсумкових випусках новин, із них ознаки замовності містили 8, або 22% від контенту. З них 7 – з політичною складовою, 1 – із комерційною.

Щодо сюжетів з ознаками замовності, то їх не можна назвати відвертою «джинсою», але вони просувають позиції влади та слугують піарові чиновників. Наприклад, до цієї категорії потрапили сюжети «Сьогодні на обліку в Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості перебуває шестеро осіб, переселених з окупованих територій сходу країни» від5 липня, «У Великих Дедеркалах на Сумщині відкрили поліцейську станцію», а також«Результати призову на строкову службу та про вступ на контрактну службу на Тернопільщині» й«Протягом 2016-17 років на Тернопільщині тема-пік - відновлення військових частин» від 6 липня, які є промоцією контрактної служби в армії та звітом посадовців про виконання планів призову. Останній із названих сюжетів - це один із п’яти з ознаками замовності, де фігурує голова Тернопільської ОДА Степан Барна. Його синхрони в таких новинах не містять суспільно значущої інформації, без них новина нічого б не втратила.

ВЕДУЧА: «Отже, в області розгорнули широку інформаційну кампанію щодо контрактної служби. Робота в цьому напрямку має бути добре скоординованою, каже голова Тернопільської обласної державної адміністрації Степан БАРНА».

Степан БАРНА, голова Тернопільської обласної державної адміністрації: «Ми чекаємо, по-перше, порозуміння між органами державної влади, військовим комісаріатом та громадами. По-друге, ми сподіваємося на патріотичний дух органів місцевої влади, з тим що вони популяризуватимуть службу Збройних сил України. Сьогодні країна пішла шляхом відновлення інфраструктури військових частин».

Барна, зокрема, фігурує в новинах, які зробили журналісти каналу під час виїзду очільника регіону в громади та на урочисті заходи. Наприклад, як у сюжеті від 7 липня «У Чортківському державному коледжі випускний», у новинах від 8 липня «Перспективи розвитку Колиндян» і «Золотниківська об’єднана територіальна громада отримає 8,5 мільйона гривень субвенції з державного бюджету цього року». У двох останніх висвітлено тему розвитку об’єднаних громад. Та якщо в першому сюжеті голову ОДА згадують мимохідь, то в другому він чи не основна дійова особа.

КОРЕСПОНДЕНТ: «З робочою поїздкою голова обласної державної адміністрації Степан Барна відвідав Золотниківську об’єднану територіальну громаду…»

КОРЕСПОНДЕНТ: «…Окрім того, під час візиту голова ОДА відвідав місцеву пожежну частину, поспілкувався з пожежниками, ознайомився з умовами служби. Безпеку членів громади оберігає команда вогнеборців, 12 осіб. Також голова ОДА відвідав одне з найбільших підприємств у громаді – птахофабрику Бучацька…»

КОРЕСПОНДЕНТ: «Очільник краю відзначив високу активність Золотниківської об’єднаної територіальної громади».

Степан БАРНА, голова обласної державної адміністрації: «Ефективність роботи команди хотів би відзначити Золотниківської громади. Вона достатньо висока за виконання бюджету - 180%, і це дає змогу вести мову про поповнення бюджету за рахунок місцевих коштів. Тому я думаю, що ця громада має достатньо серйозну…»

На особистій ролі голови ОДА в забезпеченні діток атовців відпочинком у Польщі наголошено в сюжеті «Мазовецьке воєводство» - лісовий наметовий табір у Польщі приймає 45 дітей із Тернопільщини».

 КОРЕСПОНДЕНТ: «Витрати на дорогу з обласного бюджету, перебування за кордоном - із польського боку, така подорож - добра нагода налагоджувати дружні стосунки між країнами-сусідками. Перша поїздка дітей у Хорватію цього року є добрим підтвердженням цього. Загалом 200 дітей учасників АТО побували за кордоном, а це шість поїздок. Проект реалізується з ініціативи Степана Барни, голови держрайадміністрації за сприяння Міністерства закордонних справ України та обласного центру соціальної служби сім’ї, дітей та молоді».

Питання в експертів також викликала посилена увага каналу до маршу протесту профспілок, який відбувся в Києві 6 липня. Того дня в ефірі було телефонне включення Андрія Присяжного, голови Тернопільської обласної ради профспілок. Власне, його інформацію як для регіонального каналу можна вважати вичерпною. Проте наступного дня він – гість у студії. Власне, чогось нового, про що не розповідали б центральні канали, він землякам не повідомив, тільки пропіарив профспілки, - «У Києві відбувся Всеукраїнський марш протесту Федерації профспілок України», 7 липня.

Що стосується новин з ознаками комерційної замовності, то такий сюжет експерти виокремили тільки один, - «Агрохолдинг «МРІЯ» розпочав збирання врожаю на своїх полях» від6 липня. Це більшою мірою умовна іміджева «джинса»: журналісти почали про початок жнив, а фактично вийшла промоція передового підприємства.

Хмельницький, «Поділля-центр»

Експерти проаналізували 40 сюжетів, які вийшли в новинах «Поділля-центру» у моніторинговий період. Ознаки замовності помічено лише у двох, - по одному з комерційною та політичною складовою. Отже, частка умовно замовних новин - 5%.

Насамперед викликала зауваження новина від 6 липня «Міст між владою та переселенцями», за форматом – відвертий «паркет». Зміст його зводиться до повідомлення про зустріч позаштатного радника Міністерства соціальної політики України в Хмельницькій області Олега Майданюка з внутрішньо переміщеними особами в Хмельницькому. 

Віталій ПОСТЕМСЬКИЙ, ведучий: «Міст між владою й переселенцями. Позаштатний радник Міністерства соціальної політики України у Хмельницькій області Олег Майданюк зустрівся з внутрішньо переміщеними особами в Хмельницькому. Мета зустрічі - почути проблеми останніх і по змозі допомогти. Як з’ясувалося, серед нагальних питань найперше турбують переселенців відсутність нормального житла, працевлаштування та забезпечення соціальних виплат. До того ж ці проблеми потребують врегулювання на законодавчому рівні».

Підводку ведучого доповнено розпливчастим синхроном посадовця, який не містить конкретики, тож навряд чи надасть глядачам корисну інформацію. До того ж у сюжеті не фігурує жоден із переселенців, чия позиція могла б його збалансувати й позбавити ознак провладної «джинси». Зауважимо, за такою схемою вибудувано значну кількість новин каналу.

Олег МАЙДАНЮК, позаштатний радник Міністерства соціальної політики в Хмельницькій області: «Ми збираємо ті питання, які було не враховано в законодавстві. У звязку із цією складною ситуацією з масовим переселенням, яке відбулося через те, що на сході вирує війна. І є всеукраїнський радник, який узагальнює це питання, і наймасовіші проблеми вносять у наступні постанови... Ми їм радимо на сьогодні спростити процедуру реєстрації переселенців. Її автоматизувати, зробити простішою процедуру реєстрації пенсій, розпочати програму з інтеграції переселенців у місцеві громади. Також є дуже багато питань щодо поліпшення працевлаштування».

Сюжет «Гаряча вода на вагу золота» від 6 липня експерти виокремили як такий, що має ознаки комерційної замовності, здебільшого через просування інтересів однієї сторони - постачальників тепла. Журналіст ретранслює їхні  тлумачення причин подорожчання послуг та коментарі з приводу неприпустимості від’єднання квартир від мережі централізованого теплопостачання тощо. І знову - жодного користувача послуг у сюжеті або третьої сторони - незалежного експерта.

Чернівці, «Буковина»

Із 47 проаналізованих новинних матеріалів каналу 4, або 9% належить до умовної категорії політичної «джинси».

Це, зокрема, сюжети «Громадяни проти підвищення тарифів», «В Україні стартував децентралізаційний марафон» та «Аби посилити боротьбу з контрабандою на українсько-румунському кордоні, на Буковину прибули мобільні прикордонні підрозділи». А також сюжет «Можливості поліпшення розвитку підприємництва на Буковині обговорили під час зустрічі голова Чернівецької облдержадміністрації…».

 

Останній варто дослівно процитувати.

ВЕДУЧА: «Можливості поліпшення розвитку підприємництва на Буковині обговорили під час зустрічі голова Чернівецької облдержадміністрації Олександр Фещук, керівник торгово-промислової палати України Геннадій Чижиков і президент Чернівецької торгово-промислової палати Василь Ляхович.

ЖУРНАЛІСТ: «Під час зустрічі, зокрема, вели мову про формування конкурентного бізнес-клімату в державі, акцентували на тому, що Буковина в цьому аспекті є цікавим регіоном для залучення іноземних інвестицій, тож обласна рада розраховує на поліпшення співпраці з торгово-промисловою палатою в Україні, принаймні в консультативній частині».

Про що конкретно вони домовились, як це вплине на життя області – усе це залишається загадкою для більшості пересічних телеглядачів. Значущої для глядачів конкретики це повідомлення не містить.

Отже, коли йдеться про матеріали з ознаками замовності, маємо справу з «паркетом» і безпідставним використанням у телесюжетах прямої мови чиновників та представників місцевого самоврядування. Таке в новинах буковинців трапляється часто. Для прикладу, новину про те, що в Чернівцях керівників навчальних установ і закладів призначатимуть за конкурсом, коментують одразу двоє чиновників: керівник відповідного управління та заступник міського голови. Хоча вистачило б одного.

СТАНДАРТИ

Волинь, «Нова Волинь»

Відповідність новин «Нової Волині» стандартам інформаційної журналістики, які вийшли в моніторинговий період, експерти оцінили   на  3,85 бала із 6 можливих.

На 0,57 бала із заповітної «одинички» забезпечено відповідність проаналізованих сюжетів вимогам стандартів оперативності (важко зрозуміти, коли відбувались описані події) та балансу думок. Незбалансованими видаються, зокрема, сюжети без коментарів або сюжети, у яких є синхрон тільки однієї особи або ж у яких є кілька коментарів людей, які належать до однієї групи, установи, структури, і поділяють одну й ту саму думку. Також стандарт не витримано в конфліктних сюжетах, у яких відсутня протилежна точка зору.

Прикладом останнього може бути вже згадуваний сюжет від 7 липня  «Трудовий колектив Луцького ремонтного заводу «Мотор» звернувся до депутатів обласної ради з проханням не допустити призупинення роботи підприємства», у якому висвітлено тільки позицію керівництва підприємства й аж ніяк не силовиків, які мають до нього претензії.

Ще один приклад – сюжет від 6 липня «Представники шахтарських колективів Нововолинська на чолі з головою профспілки працівників вугільної промисловості Юрієм Калістратовим сьогодні в Києві долучилися до акції протесту Федерації профспілок України». Про цю подію в Києві розповідає телефоном журналіст… із Нововолинська. У сюжеті немає жодного коментаря ні з Києва, ні з Нововолинська. Якщо вже це інформація телефоном, то чому її не можна подати безпосередньо з акції? Не відображено й думку тих, до кого спрямовано претензії шахтарів.

Стандарт достовірності витримано на 0,83 бала. Недотримання стандарту спостережено зазвичай у сюжетах, у яких є узагальнені посилання й немає посилання на компетентне джерело інформації: «За статистикою, у світі за рік на воді гине близько трьохсот тисяч людей, в Україні - чотири тисячі, на Волині вода забирає більш як чотириста життів, зокрема дитячих…» або «…історики кажуть, німецька артилерія не один раз застосовувала на цій місцевості хімічну зброю». Або ж, як у сюжеті від 8 липня  «У Любешівському районі прикордонний наряд відділу «Дольськ» Луцького загону затримав двох чоловіків», у якому відсутнє посилання на джерело.

Тільки у двох третинах новин каналу забезпечено відповідність критерію відокремлення фактів від коментарів, причини - власні оцінки та висновки журналістів: «…традиційно різноманітною та цікавою на події була святкова програма дня міста в Ковелі», «Ковель давно та надійно інтегрувався в європейський простір…», «у Луцьку відбувається неймовірне видовище, коли в середньовічному замку аж до світанку вирує життя. Запрошуємо й вас насолодитися неймовірним видовищем…» тощо.

Новини лучан є досить точними (0,8 бала), але далеко не повними, - цьому стандарту відповідає лише половина проаналізованих сюжетів (0,5 бала). На цей  показник впливає головним чином невідповідність багатьох сюжетів стандартам балансу, точності й достовірності, але є сюжети, у яких навіть за дотримання цих стандартів інформацію подано неповно. Наприклад, не можна вважати таким, що відповідає стандарту повноти фактів, сюжет від 4 липня «Театралізоване дійство, яке популяризує місто далеко за його межами, – “Ніч у Луцькому замку”, - повернулося»: схвальні журналістські оцінки дійства не підкріплено синхронами  містян, а відеоряд не ілюструє заходи, котрі перелічив автор сюжету.

У сюжеті від 6 липня «Унікальна пам’ятка природи» автор робить висновок:  «…Природознавчий туризм, яким би заробляли гроші на збереження первозданності й догляд за островом, міг би стати цілком доречним». Але яким чином, не пояснює, тим паче, що він попередньо стверджував: дістатися до острова непросто».

Закарпаття, «Тиса-1»

Середній показник дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах «Тиси-1» – 4,28 із 6 балів.

Найнижчим – 0,45 бала є показник дотримання стандарту повноти подання інформації, 0,63 – точності, 0,68 – балансу думок. Показник балансу оперативності становить 0,78 бала, а порівняно найвищими є показники стандартів відокремлення фактів від коментарів - 0,85 бала й достовірності - 0,90 бала.

Експерти зауважили канцелярський стиль, у якому подано деякі матеріали. Для прикладу, 4 липня: «Ужитими заходами у фруктовому саду, неподалік від села Руська Кучава, було виявлено тіло померлої. Нею є жителька цього населеного пункту, 1981 року народження. Безпосередньо працівники кримінальної поліції вже здійснили заходи для затримання особи, тобто співмешканця, оскільки всі обставини вказували на те, що саме він скоїв це кримінальне правопорушення. Після затримання останній сказав про обставини скоєння ним вище вказаного кримінального правопорушення та, крім того, маючи інформацію, що приблизно два роки тому таким чином пропала й перша його співмешканка. У нього за місцем проживання, у підсобному приміщенні, було виявлено тіло померлої два роки тому, тобто вбитої ним, першої співмешканки, з якою він проживав».

Стосовно дотримання стандартів, то експерти звернули увагу на те, що в сюжеті від 7 липня, присвяченому квотам українськомовних пісень на радіо, використано лише коментарі людей, які підтримують цю ініціативу. Однак серед представників радіобізнесу - як мережевих, так і багатьох місцевих FM-радіостанцій - далеко не всі підтримують запровадження квот, і в радійників є вагомі аргументи проти нього. Зауважимо також, що замість того, щоб звернутися до представників музичних радіостанцій, яких ця новація стосується безпосередньо, журналісти філії НТКУ взяли розлогий коментар у свого колеги з державного радіо.

Мар'яна ЛОШАК, ведуча: «Через чотири місяці в ефірах вітчизняних радіостанцій частка українськомовних пісень становитиме не менше як 35% од загального обсягу музичних творів. Відповідний закон підписав Президент України. Обсяг частки пісень державною мовою та іноземними мовами, які є офіційними мовами Європейського Союзу, визначено в ліцензії на мовлення телерадіоорганізацій».

Олег СТАЩИШИН, музичний редактор радіо «Тиса FM»: «Зрадів, коли почув, що з'явився такий закон, бо я вважаю, що це дасть змогу різним маловідомим гуртам вийти на сцену й стати популярнішими в Україні».

Євген ТИЧИНА, директор ТВО радіопрограм філії НТКУ «Закарпатська регіональна дирекція»: «Це вже другі квоти, які запроваджують на сьогодні. Раніше були в нас квоти на 50% українського продукту на радіо. А тепер ми маємо 35%, які будуть поступово запроваджувати, саме українськомовної музики. Коли ми говорили про 50% українського продукту, це могло бути, головне, щоб цю музику було виготовлено в Україні, неважливо, якою мовою. Тепер ми маємо 35% саме українськомовного продукту. Як завжди це має свої плюси й свої мінуси, тобто два боки цієї медалі. Коли ми ведемо мову про квоти, то це нібито підтримка української музики, щоб українська музика нарешті почала завойовувати радіопростір. Із цим є певні проблеми, тому що багато радіостанцій дуже мало уваги приділяють українській музиці. У цьому плані це позитив. Але є й мінуси, тому що зазвичай будь-яке ручне регулювання - це не є добре, добре, щоб ця музична сфера наша й радіосфера розвивалася згідно із законами ринку. Тобто українська музична індустрія такий продукт створювала, щоб радіостанції самі його брали до себе в ефір».

Незбалансованим є й виклад матеріалу про скасування акцизу на імпортні автомобілі. Позицію опонентів цього закону, зокрема виробників автомобілів, не озвучено, так само й не згадано про структуру вартості авто, яка насправді не аж так серйозно зміниться. Є підозра, що причиною появи цього матеріалу є автор законопроекту - закарпатський нардеп Горват, якого необхідно було засвітити в новинах каналу.

Івано-Франківськ, «Карпати»

Дотримання фахових стандартів у новинах «Карпат» оцінено на 3,81 із 6 можливих балів.

Найнижчий показник – 0,48 бала має дотримання стандарту повноти, 0,52 - точності, 0,62 бала - стандарт балансу думок, 0,67 - оперативності й відносно найвищими - 0,76 бала є показники дотримання стандартів достовірності та відокремлення фактів від коментарів.  

Прикладом порушення стандартів повноти й балансу думок є повідомлення від 4 липня.

Юрій ПРИСЯЖНЮК, журналіст: «Земельна ділянка під житловим комплексом Парус на березі івано-франківського міського озера все ще не має детального плану території. Депутатська комісія міської ради з питань містобудування та земельних відносин вирішила не надавати дозвіл на розробку детального плану території для цього об'єкта, допоки такий не розроблять для всієї території довкола озера».

Віталій МЕРІНОВ, депутат Івано-Франківської міської ради: «Хай доопрацьовується, тому що, дійсно, тільки ми вберемо, комісія наша буде приймати тоді якраз, коли буде ціла сесія комісії, якраз спеціально створена для врегулювання цього питання, і коли буде розроблено детальний план території навколо міського озера в комплексі».

ЖУРНАЛІСТ: «Скандальне будівництво житлового комплексу Парус на березі міського озера спільно ведуть компанії Благо та Мельник. Згідно з проектом, комплекс повинен мати 15 поверхів і 45 метрів заввишки».

Тема є надзвичайно болючою та важливою для іванофранківців, одначе творці матеріалу не надають слова ані забудовникам, ані активістам, що виступають проти будівництва в зеленій зоні біля міського озера. Немає також необхідного бекґраунду, який дав би необізнаному глядачеві розуміння природи та причин конфлікту, що є свідченням порушення стандарту повноти інформації.

Загалом новинам «Карпат» притаманний звичний для обласних державних мовників «паркет». Для прикладу, у матеріалі про ремонт дороги в Коломийському районі використано синхрони трьох чиновників. Один із них, наприклад, такий.

Олег ГОНЧАРУК, голова Івано-Франківської ОДА: «Фонд регіонального розвитку передбачає спільне фінансування. І так нам із Фонду надали там 19,5 мільйона, люди вважають, що на цьому ми закінчили. Я б не сказав, що не хочуть, я б сказав, я ставлю як недоопрацювання виконавчої влади, починаючи від обласної державної адміністрації й закінчуючи райдержадміністрацією».

Вочевидь, ефективніше й відповідальніше перед глядачами було б з’ясувати, що мав на увазі чиновник, і викласти у формі фактів, які можна зрозуміти. Отже, порушено й критерії точності, відтак – і повноти.

Львів, «Львів»

Усього на 2,4 бала із 6 можливих монітори оцінили відповідність новин каналу стандартам інформаційної журналістики.

Зокрема, за оцінками експертів, вимогам стандарту балансу думок відповідає  лише 19 із 68 сюжетів, а показник за критерієм відповідно становив 0,28 бала.  

Часто незбалансованими є сюжети, які розповідають про конфліктні ситуації, – журналісти не дають висловитися всім сторонам протистояння.

Наприклад, у сюжеті від 8 липня «Сьогодні у Львові відбувалась прем'єра фільму «Хто, як не ми» прем’єру коментує лише автор фільму, хоча на ній мали бути й волонтери, не кажучи вже про глядачів. Так само й в сюжеті від 8 липня «У галереї мистецтв відкрилась виставка угорської художниці», у якому відсутні коментарі мистецтвознавців і відвідувачів.

Дотримання стандарту оперативності оцінено на 0,46 бала, достовірності - на 0,51. Дуже показовим прикладом порушення критерію є сюжет від 4 липня «Собор Святого Юра комплексно відреставрують», який побудовано на анонімній і не перевіреній журналістом інформації.

«Собор Святого Юра комплексно відреставрують. Президент України вже підписав відповідний Указ. Про це на сторінці в соцмережі повідомив один із нардепів. У храмі ж про указ знають, але з неофіційних джерел». «Ані коли розпочнеться реконструкція, ані що відновлюватимуть, священнослужителі храму Святого Юра не знають. Бо жодних офіційних листів ще не отримали». «Диякон Богдан ЛУКОВСЬКИЙ: «Таких офіційних нам листів у канцелярію… щодо відповідного того Указу від президентської адміністрації чи від Верховної Ради або ще якихось державних установ нам не приходило». «Однак стверджують, увесь комплекс разом із собором потребує оновлення».

До речі, ідеться про Указ від 22 червня 2016 року «Про відзначення у 2016 році Дня хрещення Київської Русі - України», у якому згадано й собор Св. Юра, а інформацію про зміст цього Указу опубліковано на сторінці Президента України  ще 23 червня цього року.

Відокремлення фактів від коментарів забезпечено лише в половині новин. Головні причини - не підтверджені синхронами спеціалістів журналістські узагальнення, авторські висновки, власні оцінки й навіть поради. Наприклад:

«Під час екскурсійного туру вулицями міста дітлахи уважно розглядають кожну пам’ятку архітектури та вслухаються в кожне слово з розповіді аудіо-екскурсовода».

Точними були 38% проаналізованих новин каналу. Свідченням порушення вимог стандарту може бути сюжет від 7 липня «У Львівській області затвердили нові ліміти на ягоди, гриби та лікарські рослини», у якому  повідомлено про максимальні обсяги, дозволені для промислової заготівлі. Але які вони для кожного з видів дарів природи, не повідомлено.

Найнижчий показник - за стандартом повноти інформації, 0, 25 бала.

Скажімо, у сюжеті «Емоції для незрячих діток» повідомлено, що «у Львові придбали спеціальний 3D-принтер, аби малюки, які не бачать із народження, могли дізнатись про міміку облич». Хто придбав, невідомо, але інші ЗМІ уточнюють: Львівський обласний осередок ГО «Українська спілка інвалідів - УСІ», що, на нашу думку, є важливим. Стандарту повноти інформації можна було б дотриматися також, якби цю подію прокоментували представники Спілки інвалідів, а представники Ресурсного центру розповіли про результати використання 3D-принтера в інших регіонах чи країнах.

Тернопіль, ТТБ

Узагальнений показник дотримання стандартів інформаційної журналістики в липневих новинах каналу ТТБ, за оцінкою експертів, становить 4,27 із 6 можливих балів. Сюжетів, у яких дотримано всі стандарти, 9 із 37.

Що стосується тематики тернопільських новин, то впадає у вічі велика кількість релігійних сюжетів - вісім. Наприклад, три з них - це анонс загальнонаціональної прощі: «Один мільйон прочан очікує в Марійському духовному центрі в селі Зарваниця на Теребовлянщині під час загальнонаціональної прощі», який вийшов у новинах 4 липня, і двічі повторюваний (7-го й 8 липня)розгорнутийсюжет «Загальнонаціональна проща до Марійського духовного центру». Якщо таку прискіпливу увагу до прийдешньої події почасти виправдано її масштабністю, то поява решти сюжетів на релігійну тематику значущого інформаційного приводу не має.

Що ж до відповідності новин стандартам, то монітори зауважили високий рівень дотримання стандарту достовірності: посилання на джерела містять 95% проаналізованих новин. Також  забезпечено високий відсоток відповідності вимог стандарту відокремлення фактів від коментарів. Практично немає оціночних суджень, тому маємо показник 0,92 бала.

Показник дотримання критерію точності значно нижчий.  Скажімо, у сюжеті «У Тернополі вшанували жертв сталінських репресій» практично немає відомостей про те, кого було закатовано, коли це сталося, скільки людей тощо. Також не уточнено, коли відбувся захід і чому саме того дня. 

Або ж у сюжеті від 4 липня «У Тернополі вперше на оновленій трасі картодрому відбулися Всеукраїнські змагання на Кубок України з картингу серед учнівської молоді» не повідомлено, хто ж, власне, переміг. Але зазначено, що змагання закінчилися 3 липня.

Прикрі помилки трапляються й в термінології. Можливо, ведуча обмовилась, але в сюжеті «Жнива ранніх зернових» від 5 липня вона стверджує, що«на Чортківщині вже змололи шістсот гектарів озимого ячменю, продовжують збирання ріпаку, гороху та озимої пшениці», хоча йдеться про обмолот.

Ці та інші огріхи впливають і на низький показник критерію повноти інформації, - його оцінили експерти на 0,43 бала.

Найгірше журналісти ТТБ забезпечують дотримання стандарту балансу думок  - 0,38 бала. На погіршення показника вплинули короткі повідомлення ведучого, які базуються на інформації прес-служб. Але й у більш розширених сюжетах здебільшого висловлювали тільки одну позицію. Зазвичай у таких новинах слово мають тільки представники влади. Скажімо, у сюжетах «Сьогодні на обліку в Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості перебуває шість осіб, переселених з окупованих територій сходу країни» від5 липня, «У Великих Дедеркалах на Сумщині відкрили поліцейську станцію»,  «Протягом 2016-17 років на Тернопільщині тема-пік - відновлення військових частин» і «Результати призову на строкову службу та про вступ на контрактну службу на Тернопільщині» спікерами є тільки представники влади. Жоден переселенець або рядовий військовик-контрактник у новині не фігурує.

Загалом збалансовано канал висвітлив тему всеукраїнського маршу протесту профспілок 6 липня. У випуску новин було два сюжети: один із телефонним включенням голови обласної федерації ПФУ Андрія Присяжного, другий - синхрон із виступу Прем’єра Володимира Гройсмана на зустрічі з представниками протестувальників. Але кожен окремо сюжет однобокий.

Що ж стосується оперативності, то новинарі тернопільської філії НТКУ її забезпечили на 0,76 бала. Насамперед у багатьох сюжетах важко визначити, коли відбуваються описувані події: прямих посилань на дату немає.

Також на каналі грішать повторами новин. Наприклад, 8 липня в повторі вийшли дві новини: сюжет «На Тернопільському ринку ажіотаж – чорниця подешевшала вдвічі» та «Загальнонаціональна проща до Марійського духовного центру», які виходили напередодні.

Хмельницький, «Поділля-центр»

Рівень дотримання авторами новин «Поділля-центру» фахових стандартів мав би бути кращим: монітори оцінили його на 3,95 бала із 6 можливих. Найбільше зауважень викликає кричуща відсутність балансу думок: стандарт витримано на 0,18 бала. Тобто лише 7 із 40 проаналізованих новин містять більш ніж одну позицію.

Є кілька причин таких низьких показників за цим критерієм. Насамперед через велику кількість трансльованих каналом практично дослівно інформацій прес-служб державних інституцій, а також повідомлень інших ЗМІ. Наприклад, як у новині «Позаштатним радником хмельницького міського голови Олександра Семчишина без виплати грошового утримання став Володимир Путін» від 5 липня.

Віталій ПОСТЕМСЬКИЙ, ведучий: «Позаштатним радником хмельницького міського голови Олександра Семчишина без виплати грошового утримання став Володимир Путін. І це не жарт, повідомляє газета «Є». Водночас видання зазначає, що мова йде не про президента сусідньої країни, а про хмельничанина Володимира Васильовича Путіна. Новий радник мера обласного центру є приватним підприємцем, який працює у сфері охоронних служб, обслуговування систем безпеки, здійснення розслідувань тощо. 44-річний Володимир Путін народився в Хмельницькому, має три вищі освіти: психологічну, економічну та юридичну. За словами нового радника мера, прізвище Путін йому не заважає, і змінювати його він не планує».

Проте й у новинах, де журналісти каналу взяли в руки камеру, найчастіше фігурує тільки одна особа, здебільшого якийсь посадовець. Новина має такий вигляд: підводка плюс синхрон.

Або візьмімо конфліктний сюжет «Мертвою зоною стало селище міського типу Понінка Полонського району» від 4 липня, у якому йдеться про те, що місцева картонно-паперова фабрика забруднює повітря. Журналісти цілком слушно взялися за цю тему, але продемонстрували під час підготовки новини псевдобаланс замість повноцінного висвітлення позиції сторін. А саме - точку зору керівництва підприємства вони відобразили архівним коментарем головного інженера ТОВ «Картонно-паперова фабрика» в листопаді 2014 року.

Є зауваження й стосовно дотримання стандарту достовірності - його експерти оцінили на 0,88 бала. Попри наявність посилань на джерела в більшості новин, вони переважно розмиті, без персоніфікації того, хто надає відповідні відомості. Або ж канал посилається на інші ЗМІ без перевірки фактів. Наприклад, візьмімо сюжет «Зловмисники продовжують виманювати гроші в довірливих громадян» від 5 липня.Віталій ПОСТЕМСЬКИЙ, ведучий: «Зловмисники продовжують виманювати гроші в довірливих громадян. Як повідомила khmelnytsky.com.ua, 62-річна жителька села Кізя-Кудринецька, що в Кам'янець-Подільському районі…»

Очевидно, що не йдеться про ексклюзив сайту, - усе має вигляд як оприлюднення повідомлення поліцейської прес-служби. Можна було б дізнатися такі відомості з першоджерела. Власне, як і в сюжеті «На Хмельниччині 26-річний хлопець на мотоциклі впав у бетонний котлован і загинув на місці», у якому джерело означено так: «Як повідомляє сайт міста Khmelnytsky.com.ua, з посиланням на прес-службу Головного управління поліції в області…»

Досить пристойним є в новинах каналу дотримання критерію відокремлення фактів од коментарів, - 0,9 бала. Утім, помічено кілька випадків засилля оціночних суджень у текстах журналістів. Наприклад, у згаданому вже сюжеті  «Мертвою зоною стало селище міського типу Понінка Полонського району» від 4 липня маємо такі емоційні вислови: «весь час понінківців годують “сніданками”, обіцяючи вдосконалити систему очищення», «Понінківська картонно-паперова фабрика для місцевих жителів перетворилася на справжнього монстра…».

Ще більш показовий у цьому сенсі сюжет від 7 липня «Акції протесту, організовані Федерацією профспілок України». Там чуємо таке: «До колони, сформованої з представників від усіх регіонів України,приєднався потужний загін киян, які дуже активно долучились до цієї акції. Узагалі її географія, як і політичний спектр та професійне розмаїття, безпрецедентні, адже нові тарифи дістали вже геть усіх». А також:   «Якщо з Кабміну ніхто не захотів постати віч-на-віч із людським натовпом і вислав на перемовини лише котрогось із клерків, то з дверей Верховної Ради відразу потяглась вервечка ходаків у народ».

Загалом тональність сюжету за всієї значущості акції дуже перегукується з ляшківськими інтонаціями. Він навіть містить синхрон, який має досить сумнівний вигляд на державному каналі.

МИКОЛА: «Розстріляти треба одного, двох, трьох, і вони зупиняться. Треба закон прийняти - розстріляти треба, і тоді буде порядок».

Відповідність новин стандартові оперативності оцінено на 0,8 бала,  точності  - на 0,83, дотримання критерію повноти - на 0,38 бала. Що стосується останнього, то журналісти прагнуть давати інформацію точно, іноді з бекґраундами. Але незбалансованість новин не дає змоги вважати їх усебічними, вичерпними та самодостатніми.

Чернівці, «Буковина».

Показник дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах чернівецької «Буковини» - 4,26 із 6 балів.

Найнижчий показник – 0,43 бала має дотримання стандарту повноти подання інформації. По 0,66 бала в точності та балансу думок. 0,83 бала має достовірність та відокремлення фактів від коментарів, і найвищий показник - 0,85 бала має стандарт оперативності.

Яскравим прикладом порушення стандарту балансу думок є сюжет від 4 липня «Голова Громадської організації «Безбар'єрне місто» Андрій Шевчук оголосив 10-денне голодування». Інформприводом для його появи стала акція протесту проти бездіяльності влади, однак позиції представників влади в матеріалі немає. Найголовніше - вимоги протестувальників - чомусь озвучено в кінці матеріалу, а єдина згадка про представника влади - у бекґраунді й стосується описуваної ситуації хіба що опосередковано.

Анастасія ФЕДОРЮК, ведуча: «Триває 11-й день голодування, який оголосив голова правління Громадської організації “Безбар'єрне місто” Андрій Шевчук. Таким чином він намагався привернути увагу до проблем людей з особливими фізичними потребами. Більш як 2 тисячі інвалідів в області не мають змоги самостійно пересуватися. Тому нині вимагають права на безкоштовний ремонт та обслуговування інвалідних візків».

Анастасія КОКОЯЧУК, журналістка газети «Буковина»: «24 червня голова Громадської організації Безбар'єрне місто Андрій Шевчук оголосив 10-денне голодування. Утім, за цей час нічого так і не змінилося. Влада й далі ігнорує вимоги людей з інвалідністю. Сама ж акція протесту триває з початку червня. На центральній площі Чернівців під самим носом у владників установили намет, де чергують активісти та безкоштовно ремонтують інвалідні візки…»

Відсутність позиції однієї зі сторін конфлікту автори матеріалу намагались компенсувати емоційним, малоінформативним «вокспопом», у якому всі симпатії опитуваних - на боці протестувальників. Припущення, що журналісти не мали доступу до представників влади того дня, коли відбувалися зйомки, не підтверджено, бо інший матеріал цієї авторки «У нещодавно збудованому Чернівецькому притулку для тварин виявили недоліки»того самого дня містить переважно синхрони заступника міського голови Володимира Середюка.

Інша ситуація з повідомленням від 6 липня про акцію протесту профспілок у Києві. Тут позицію протестувальників означено лише в бекґраунді, натомість є абсолютно порожній синхрон Прем’єр-міністра, що не дає конкретних відповідей.

Володимир ГРОЙСМАН, Прем'єр-міністр України: «Ми з вами є абсолютними однодумцями. У нас немає бажання бути закритими й ухвалювати якісь рішення, які були б негативні стосовно нашої держави та людей, тому ми тут є повними партнерами, і дуже добре, коли мова йде про нейтральну угоду, у якій ми можемо дуже чітко визначити наші взаємодії. Я маю переконання на те, що ми дуже швидко завершимо над цим питанням роботу».

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оціночними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» й не мають офіційного характеру.

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб філій НТКУ здійснює громадська організація «Детектор медіа» в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи суспільного мовлення в Україні». 

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Детектор медіа». Методологію здійснення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.

Моніторинг здійснює ГО «Детектор медіа» в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи суспільного мовлення в Україні».

comments powered by Disqus