Вадим Денисенко: «Ми починаємо будівництво космічного корабля, не побудувавши простої пічки»

17:37,
7 Березня 2011
1619

Вадим Денисенко: «Ми починаємо будівництво космічного корабля, не побудувавши простої пічки»

17:37,
7 Березня 2011
1619
Вадим Денисенко: «Ми починаємо будівництво космічного корабля, не побудувавши простої пічки»
Нещодавно в ефірі телеканалу ТВі заступник глави адміністрації президента Ганна Герман заявила, що законопроект про громадське мовлення вже третій місяць перебуває на опрацюванні в Міністерстві фінансів і тому з ним мало хто ознайомлений. Свій погляд на суспільне мовлення в Україні та медіатренди на наступний рік розповів кореспонденту «СМ» головний редактор суспільно-політичного тижневика «Коментарі» Вадим Денисенко

Пані  Герман заявила, що президентський проект закону про Суспільне мовлення передано до Кабміну і очікує погодження міністерства фінансів. Як Ви вважаєте, чи буде Суспільне мовлення в Україні впроваджено в 2011 році?  

 - Перш за все мушу сказати, що я не бачив цього законопроекту. Але моя точка зору полягає в тому, що насправді суспільного мовлення в Україні на даному етапі розвитку не потрібно. Тому що, в принципі, буде просто красива вивіска «Суспільне мовлення», і який би ми прекрасний закон не прийняли, це суспільне мовлення, а конкретніше телеканал Перший національний, буде виконувати ті ж самі функції, які виконує і сьогодні. Тому наразі, які б закони ми не приймали, і як би не говорили, суспільне мовлення у тому вигляді, у якому воно буде нам запропоновано, не потрібне.

 -  Який тренд щодо демократичних свобод можна прогнозувати на 2011 рік?

- Можна чітко говорити про те, що ніякого покращення в стосунках «влада - ЗМІ», «влада - опозиція» ніхто помічати не буде. І те, що зараз і БЮТ, і Партія регіонів б'ють себе в груди і розповідають про прийнятий закон про доступ до інформації... Насправді ж це закон, який можливо дещо спростить певні моменти для журналістів, але не більше того.

Тобто говорити, що цей закон став якимось величезним проривом, або про те, що нам стане краще від цього жити - абсолютно не правильно. Чому? Тому що потрібно було записати дуже конкретні речі, що, наприклад, всі рішення всіх державних органів, а також всіх представницьких органів (я маю на увазі всіх міськрад, райрад, облрад) в автоматичному режимі публікуються на сайтах відповідних органів влади. Я думаю, що цього було б достатньо, щоб, як мінімум, спростити ситуацію. Але якщо ви працюєте в щоденному виданні, а в законі написано, що вам зобов'язані надати відповідь протягом п'яти днів, а до цього було тридцять днів, то для щоденного видання, що п'ять днів, що тридцять днів - різниці фактично немає, інформація буде застарілою.

-  Нещодавно було оголошено про початок проекту впровадження в українських школах 4G-інтернету при обов'язковій купівлі батьками ноутбуків для школярів в межах 2000 гривен. Чи реальне, на Вашу думку, впровадження такої програми і чи справедливе таке соціальне навантаження?  

 - По-перше, я думаю, що це абсолютно реально. По-друге, очевидно, що цей проект дуже необхідний для всіх нас, і було б дуже здорово, якби він насправді втілився в життя. Але є й корупційна складова цього проекту. Вона присутня в усіх наших життєвих навколобюджетних моментах. Дуже добре, що цей проект розпочинається, буде дуже чудово, якщо цей проект запуститься хоча б частково, але я дуже сумніваюся, що всі 100% коштів дійдуть до школярів, чи до шкіл. Ми починаємо будувати космічний корабель, не побудувавши простої пічки.

Тобто в багатьох країнах світу, в тій же Польщі наприклад, уже кілька років втілюється в життя таке поняття, як «електронний журнал». Мається на увазі, коли батьки можуть переглядати успішність школярів на сайті того чи іншого учбового закладу. Це набагато простіший проект, набагато легший, і його потрібно було б втілювати в життя перш за все. Тому що не потрібно пояснювати, що велика кількість школярів не розповідає батькам, що відбувається в школі, а батьки навіть лінуються запитувати в них про це. Тому спочатку потрібно було б будувати простіші речі, а потім вже відкривати 4G-лінії і т. д. Але, на жаль, ми починаємо з будівництва космічного корабля, тому що, як показує практика, на ньому можна більше вкрасти.    

- За останній час зросла активність українського сегменту соціальних мереж. Чи можлива, так звана, фейсбук-революція в Україні?  

- Безумовно можлива. Але поки що немає ніяких передумов для того, щоб сказати, що через місяць чи через два у нас з'явиться фейсбук-революція. Тобто на сьогодні негативний настрій суспільства не перейшов ті межі, які виливаються в революцію.

 - Ви є головним редактором суспільно-політичного тижневика «Коментарі», який часто дає критичну оцінку владі. Чи не виникає у зв'язку з цим конфліктних ситуацій з політиками чи впливовими бізнесменами?  

- Я можу сказати, що у нас ніколи не було нічого такого, що заслуговувало б на розголос.     

- Цієї осені холдинг «Еволюшн Медіа» об'єднав два проекти: інтернет-портал proUA та тижневик «Коментарі». Чи виправдало це об'єднання Ваші сподівання посилити позиції «Коментарів»? Чи не став Інтернет-ресурс поглинати газетне видання?

- Зараз ще рано говорити про те, виправдало, чи не виправдало це якісь сподівання. Минуло менше ніж півроку, але я вважаю, що ми йдемо абсолютно правильним шляхом. Ми створили під єдиною брендовою парасолькою щоденну Інтернет-газету Comments.UA і аналітичний тижневик, який виходить в друкованому вигляді «Коментарі». Плюс ми зараз єдине інтернет-видання в Україні, яке має достатньо широку розповсюдженість по регіонах. Тобто, крім загального порталу Comments.UA, у нас є десять регіональних порталів в усіх найкрупніших регіонах України - це «Київ Коментарі», «Крим Коментарі», «Запоріжжя Коментарі» і т.д. Тому ніхто нікого не поглинає, всі розвиваються своїм шляхом.    

 - Чому інтернет-видання виходить лише російською мовою, в цьому є комерційна складова?

  - Тижневик виходить двома мовами - українською і російською, і розподіл тиражу на сьогодні складає приблизно 60% російською і 40% українською мовою. Щодо української версії сайту, то вона в принципі в планах. Я думаю, що до кінця року ми запустимо українську версію, просто фізично це дуже тяжко, й ми йдемо поступовим шляхом. Але сайт, так само, як і газета, обов'язково буде двомовним.

- Чи можна говорити про те, що сьогодні друковане видання не буде конкурентноздатним на ринку без свого Інтернет-ресурсу, який би приваблював більше читачів?  

- Я відповім по-іншому: всі дослідження, які ми проводили, говорять про те, що Інтернет-аудиторія та аудиторія друкованих видань пересікається всього на 10-20%, залежно від регіону і залежно від тематики. Тому, по суті, ми розвиваємо дві аудиторії. Тобто Інтернет доповнює друковане видання, і навпаки.    

- Як Ви оцінюєте в цілому якість телевізійних інформаційно-аналітичних програм та політичних ток-шоу? На скільки об'єктивну оцінку про стан справ в країні може дати глядач, переглянувши сьогоднішні телевізійні новини?  

- Я дуже заангажований глядач, тому що в силу багатьох обставин змушений дивитись дуже багато. Просто є канали, на яких мені цікаво дивитись новини, а є канали, на яких це не дуже цікаво. Але я можу сказати з власного досвіду (свого часу я був редактором новин на телеканалі СТБ), щоб зрозуміти, що насправді відбулось, потрібно подивитись СТБ і ще два-три канали. Тоді можна повністю скласти картину дня, тому що кожен робить якийсь свій акцент. І є новиномани - люди, які клацають з новин на новини, і їх не влаштовує один канал, а є люди, яких задовольняє будь-яка п'ятихвилинка новин на будь-якому каналі, тобто все залежить від людини.    

Щодо політичних ток-шоу, то я їх останнім часом не дивився, але за підсумками минулого року треба розуміти, що рейтинг майже всіх ток-шоу так чи інакше падав. А це значить, що люди поступово стомлюються від політичних програм.

Анна Опря, «Суспільне мовлення в Україні»

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду