В антрактах між рекламою. Перший півфінал нацвідбору на «Євробачення»
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter —
ми виправимo
В антрактах між рекламою. Перший півфінал нацвідбору на «Євробачення»
Що найбільше запам'яталося з трансляції першого півфіналу національного відбору на пісенний конкурс «Євробачення» (СТБ та «UA: Перший», я переглядав «UA: Перший»)? Звісно ж, реклама. Зрозуміло: першу скрипку в даному разі грав СТБ, саме він є організатором нацвідбору. Зрозуміло, спонсори: хто платить, той і замовляє музику, тобто рекламу. Усе це гаразд. Й однаково деякі речі, природні для комерційних телеканалів, бачити в ефірі Суспільного не хотілося б.
На «UA: Першому» безліч разів повторювалася реклама медикаментів — не зовсім добросовісна, без нагадувань про шкідливість самолікування й необхідність консультацій із лікарем. Реклама засобів, які «лікують від ознак грипу та застуди» і повне свято рекламного креативу — якийсь засіб, що лікує від «нестерпного пі-пі». Гадаю, все ж має бути якийсь рівень інтелігентності, нижче від якого опускатися не варто.
А ще на «UA: Першому» багато разів повторювався ролик Андрія Садового – і він виявився єдиним політичним рекламодавцем у найрейтинговішій трансляції Суспільного.
Головне ж, надто вже цієї реклами було багато, надто довгою вона була. Витримати її — це було нестерпно, мов те саме «пі-пі». Гаразд, природні паузи під час голосування та підбиття його підсумків. Але ж п'ятнадцятихвилинний рекламний блок після всього лише двох виступів і трохи менший — після ще трьох! Це тягнулося, мов жувальна гумка, і створювало такий самий настрій — тягучий: не концерт, не інтрига, а саме реклама визначала той настрій. Це виривало з пісенного контексту. Це каменя на камені не залишило від динаміки шоу. Тут слід «подякувати» творцям національного відбору з телеканалу СТБ — на цьому каналі вміють розтягувати шоу до непристойності.
Що ж до самого шоу, то чи лише здалося, що «розмовної частини» цього разу було менше, ніж раніше? Заставки перед виступами конкурсантів, слова про себе самих конкурсантів, діалоги з ними ведучого Сергія Притули, резюмування виступів членами журі — все це цього разу не виглядало затягнутим (може, порівняно з рекламою?), досить динамічним було. Був один дуже щемливий момент. Трьох конкурсантів Притула розпитував про їхні гастролі в Росії. Вокаліста групи Yuko сказала: вона виступала в себе вдома, бо є громадянкою Росії й лише щойно отримала в Україні посвідку про постійне проживання. Розповідала вона це, та й узагалі спілкувалася на сцені бездоганною українською мовою. Притула спитав, як давно вона в Україні — виявилося, сім років. Тоді ведучий звернувся до члена журі Євгена Філатова. Той — теж українською мовою, але якою ж невпевненою й учнівською — сказав, що він із Донецька, зараз вивчає українську з викладачем, але думки нею йому висловлювати поки що важко. Здається, Філатов засоромився.
На смс-голосування цього разу було відведено лише 15 хвилин, а не годину, як попередніх років.
Що ж до виступів... Протягом усього півфіналу не полишало враження: конкурсанти змагаються в шоу, в їхній видовищності й винахідливості, а пісні — то лише акомпанемент. Власне, саме так надто часто й протягом надто довгого часу стверджували й численні «експерти» — що, мовляв, на «Євробаченні» головне — це шоу, а пісні й виконання особливого значення не мають. Переконали, мабуть. Тож справді гарних пісень — свіжих, смачних, на жаль, так і не пролунало. Вже підбиваючи підсумки, схожі думки висловлювали й Андрій Данилко, і Джамала.
Хто викликав почуття жалю, то це гурт «ЦеШо». Їхня пісня — саме та, яку вони виконували, якби пролунала яскравіше, з якоюсь родзинкою, то могла би, ймовірно, претендувати на те, щоб не загубитися й на великому «Євробаченні», щоби привернути до себе увагу. Якби гурт поставив собі за мету, щоби цю пісню цікаво було слухати й без візуального ряду, скажімо, по радіо — не лише в контексті сценічного шоу.
Дивлячись і слухаючи виступ за виступом, я щоразу намагався уявити цей виступ на великому «Євробаченні», в контексті виступів конкурсантів з інших країн. І кілька разів із прикрістю відзначав для себе: цей виступ навіть у півфіналі посів би десь останнє місце. Бо ніякий він був. І раптом дуже захотілося дізнатися: а кого ж організатори не відібрали до півфіналів, хто не пройшов кастинг — як і що співали вони? Оця думка крутилася й крутилася — а потім вибухнула, по суті, скандальна ситуація.
Бо виявилося, що перемогла в першому півфіналі Maruv. Саме та співачка, яку були не відібрали до півфіналу, яка не потрапила б до нього, якби не знялася з конкурсу Tayanna. Причому перемогла Maruv, отримавши перше місце від глядачів і дуже високе третє — від журі; Данилко поставив їй навіть найвищий бал. Тобто, співачка, яку відбракували на етапі кастингу, яку не допустили до конкурсу і яка потрапила на нього лише завдяки випадковому збігу обставин — ця співачка й стала переможницею! То, може, щось не те було з кастингом? Може, це саме ті, хто проводив кастинг, відбирали на конкурс шоу, а не пісні?
Не люблю робити прогнози. Але цього разу чомусь здається, що вже сьогодні ми з великою ймовірністю можемо сказати, хто представлятиме Україну в Тель-Авіві — хлопець-соліст, що виступатиме у другому півфіналі, якому торік трошечки не вистачило щастя.