Тому на всіх його каналах і платформах 15 грудня, починаючи з 9:30, тривав спецефір під назвою «Об'єднавчий собор».

Спецефір «Об'єднавчий собор», що його ведучий Андрій Андрушків називав то спецпроектом, то телемарафоном, до скреготу зубовного нагадував усі попередні спецпроекти Суспільного. Тобто, цей формат виявився настільки прийнятним для менеджменту, що його вирішили не міняти за жодних обставин. Навіть таких надзвичайних, як перший в історії українського православ'я собор, на якому мали створити нову Православну церкву в Україні.

Попри безпрецедентність приводу, спецефір «Об'єднавчий собор» відрізнявся від подібних проектів Суспільного критично малою кількістю спікерів у студії. За весь час марафону тут побували аж... четверо гостей, один із яких, Тарас Возняк, культуролог та редактор часопису «Ї» — скайпом. Троє інших, філософ Костянтин Сігов, історик Ірина Преловська та релігієзнавець В'ячеслав Горшков, говорили про те, чому автокефалія важлива для України. А також переконували себе та владу — Софія має залишатися музеєм. Ірина Преловська принагідно подякувала поколінням українських науковців, які зберегли собор для нащадків.

Те, що Софія лишатиметься частиною однойменного національного заповідника, підтвердив і міністр культури Євген Нищук у включенні Дарії Гірної.

Взагалі, на «UA: Першому» спецефір буквально винесли на своїх плечах двоє ведучих — Андрій Андрушків і Дарія Гірна. Остання із самого ранку чергувала на Софійській площі, повідомляючи під час прямих включень про те, що відбувається на майдані. Хоча переважно журналістка «ловила» топ-спікерів. На жаль, це вдавалося не завжди. Проте Дарія таки поспілкувалася і з головою капеланської служби отцем Михайлом, і з поетом та громадським діячем Дмитром Павличком та міністром культури України Євгеном Нищуком.

Вже у другій половині ефіру, коли геть стемніло, журналістка поговорила з віце-спікеркою Верховної Ради Іриною Геращенко, Тарасом Антошевським, головним редактором інтернет-видання «Релігійно-інформаційна служба в Україні», співачкою та учасницею Революції на граніті Анжелікою Рудницькою й панотцем Юрієм. Останній приїхав до Києва зі Львівщини, всіляко відкидаючи підозри в тому, що людей до Києва звозили силоміць.

Дарія Гірна поспілкувалася ще й із легендарним релігієзнавцем Ігором Козловським. Тим самим, якого донецькі бойовики два роки тримали в полоні «за екстремізм».

Спецефір тривав із перервами цілий день. Відсутність «свіжої крові» у студії та поблизу Софійського собору далася взнаки — як самим журналістам, так і їхнім гостям доводилося говорити довго, багато й часто-густо повторюючи одне одного.

А коли всі видихалися, студія переходила на трансляцію концерту й виступів на Софійській площі. Ці кадри викликали абсолютне дежавю з Майдану п'ять років тому.

Дійшло до того, що у спецефірі «Об'єднавчий собор» цілих десять хвилин показували прохід Порошенка крізь мітингарів та подвір'ям собору під ненастанний і часом нестерпний для чутливого вуха дзвін. У студії та за її межами в цей час нічого не відбувалося.

Не знаю, чи варто цей епізод розцінювати як величезний реверанс Суспільного перед Петром Порошенком на знак примирення з останнім після вибіркової трансляції на каналах Суспільного Хресної ходи на честь майбутньої автокефалії в липні.

Щоправда, ведучі мали кількагодинні паузи для відпочинку, доки в ефірі «UA: Першого» транслювали змагання з біатлону та фільм про Ісуса Христа із серії «Біблейська колекція». Чому не «біблійна», треба цікавитися в літредакторів, якщо вони є.

У Христини Стебельської, яка перехопила естафету в Андрія Андрушківа вже після прямої трансляції зі сцени на Софійській площі, де виступили Президент Порошенко, щойно обраний предстоятель Православної Церкви в Україні Епіфаній та голова Верховної ради Андрій Парубій, з гостями теж виникла проблема. Точніше, з їхньою відсутністю.

Відтак у вечірній студії спецефіру Суспільного побували молоді люди обох статей, котрих запросили за їхні перфектні співи на Софійській площі, завідувач відділом філософії та історії релігії Інституту філософії НАНУ Людмила Филипович, директор департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури України Андрій Юраш і (вже скайпом, на відміну від денної частини спецефіру) той самий директор Центру Європейських гуманітарних досліджень Національного університету «Києво-Могилянська академія» та директор науково-видавничого об'єднання «Дух і Літера» Костянтин Сігов, який коментував Об'єднавчий собор у студії «UA: Першого».

Самій Христині Стебельскій довелося коментувати ситуацію для сайту «Детектор медіа», бо наперед запрошені гості перестали відповідати на дзвінки гостьових редакторів.

Чому так сталося, відомо хіба що журналістам.

Можливо, мала кількість спікерів у студії спецефіру пояснюється тим, що більша частина гіпотетичних запрошених саме в цей час перебувала під стінами Софійського собору. Кликати ж у коментатори такої специфічної й екстраординарної події, як створення Православної церкви в Україні, «експертів», ладних обговорювати все на світі, було би вершиною непрофесійності.

А може, спецефір «Об'єднавчий собор» вийшов таким через те, що попередній спецпроект Суспільного, від 11 жовтня, під назвою «Томос: що далі?» вже продемонстрував усі наявні в суспільстві та історичній науці думки щодо надання автокефалії Українській православній церкві.

Хоча й тим гостям, які доїхали до студії, було що сказати. Приміром, Костянтин Сігов поскаржився на суцільну секуляризацію освіти внаслідок тривалого більшовицької правління та висловив надію, що в українських університетах нарешті з'являться кафедри теології. Так, як це заведено, приміром, в Українському католицькому університеті, де, виявилося, навчався Андрій Андрушків.

Твердження, м'яко кажучи, дещо контроверсійне, адже ідею запроваджувати у школах уроки Закону Божого в Україні підтримують дуже вже радикальні політики.

Він же нагадав, а хто не знав, тому повідомив: Головою християнської церкви, яка є тілом Божим, є не єпископ, а Ісус Христос. Людина, яка очолює ту чи іншу церкву на землі, називається предстоятелем. Нагадування було доречним для тих, хто вперто називає земних владик головами церков.

Ірина Преловська пояснила, що в українській автокефальній церкві нарешті з'явиться власний список новомучеників-українців, яких у списках РПЦ не було взагалі. Відколи їх почав формувати Дмитро Туптало, тобто 300 років тому.

Попри деякі цікаві моменти, здається, гості цього спецефіру на Суспільному все-таки більше переповідали вже знайомі більшості глядачів тези, озвучені 11 жовтня, коли Синод Вселенської православної церкви вирішував, чи надавати Томос про автокефалію Православній церкві в Україні.