Завершальний етап моніторингу новин регіональних філій НТКУ дає підстави для обережного оптимізму: у жовтневому контенті фіксуємо певне зменшення кількості сюжетів з ознаками замовності до зведеного показника 9% проти 16% у вересні та 18% у липні. Серед шести телекомпаній центру і півдня країни вперше маємо прецедент цілковитої відсутності гаданої «джинси» у новинах Запорізької обласної філії НТКУ. Іще чотири компанії відповідають згаданому тренду, та це не стосується каналу «Миколаїв». Зауваження до каналу в експертів були й під час попередніх хвиль моніторингу, коли кількість сумнівного контенту в новинах цієї телевізії коливалась від 13 до 20%. Але у жовтні телекомпанія встановила антирекорд – замовність вбачається у 28% новин.

Збільшену інфографіку можна подивитися тут

Припускаємо, не в останню чергу через те, що в місті  - «новий шериф» в особі голови ОДА Олексія Савченка, і телевізійники підпали під вплив його харизми, присвятивши 5 із 12 умовно замовних сюжетів.

Утім, попри значне зменшення кількості «паркетників» та протокольних новин, маємо випадки некритичного ставлення телевізійників до влади, як місцевої, так і центральної: транслюються не релевантні для регіонів повідомлення, в яких фігурує Володимир Гройсман, або ж сюжети на геополітичні теми, які коментує Петро Порошенко. У новинах все ще не виправдано часто фігурують нардепи від БПП (Сергій Кудлаєнко - Вінниця), «Народного фронту» (Олександр Горбунов – Кропивницький), очільники ОДА та облрад, піаряться депутати місцевих рад (Миколаїв), причому, як в сюжетах з політичною складовою, так і як власники комерційних підприємств під час промоції свого бізнесу.

Та більше зауваг, що напрошуються за результатами аналізу, викликає дотримання майбутніми суспільними мовниками стандартів інформаційної журналістики: лише кожна десята з понад 250 проаналізованих новин відповідає усім вимогам до їх якості. Це призвело до низьких оцінок: середньозведений показник регіону – усього 3,98 балів і з шести можливих. Причому, найкращі показники у запорізьких новинарів – 4,71 балів, найгірші – у херсонців, – 3,55 балів.

Найчастіше регіональні мовники грішать у новинах засиллям оціночних суджень, порушуючи стандарт відокремлення фактів від коментарів, відтак, опосередковано нав’язуючи глядачам власний погляд на дійсність у більш ніж половині сюжетів (середній показник за стандартом – 0,45 бала). Лише у 55% контенту подано вичерпну інформацію, у 70% випадків вона оперативна, а у 87% - точна. Чотири із п’яти новин поширюють відомості зі встановлених джерел.

Що ж стосується збалансованого відтворення точок зору всіх зацікавлених сторін в трансльованих регіональними мовниками сюжетах, то ситуація виглядає не найкращим чином, позаяк 38% цих повідомлень містять порушення стандарту балансу думок і не можуть вважатися цілком об’єктивними.

«ДЖИНСА»

Вінниця, «ВІНТЕРА»

Збільшену інфографіку можна подивитися тут

Протягом моніторингового тижня у новинах телекомпанії експерти помітили ознаки замовності у 7 сюжетах, що становить 13% контенту (проти  23% у вересні), з яких  6 мають ознаки політичної замовності, один - комерційної.

Майже в кожному п’ятому (17% матеріалів) сюжеті «Вінтери» фігурують міський голова Сергій Моргунов,  голова ОДА Валерій Коровій, або обидва посадовці разом. А якщо брати сюжети, в центрі уваги яких їхні підлеглі, - то вийде добра третина усіх випусків. Зокрема абсолютно позбавлений суспільно значущої складової матеріал «Вінничина демонструє неабиякий ріст на фоні загальнодержавних показників»за 25 жовтня. Очевидно, що матеріал має за мету аналіз економічних показників регіону, проте все зводиться до набору цифр, навряд чи зрозумілих пересічному глядачеві: «...Так, за підсумками 9 місяців приріст промислового виробництва склав 2 відсотки. Це при минулорічних мінус 7, коли на Ладижинській ТЕС спостерігався значний спад. Індекс виробництва будівельної продукції також виріс на 41 відсоток, тоді як в Україні лише на 13. Однак найвагомішими є здобутки аграріїв. Ми перші з виробництва молока та цукру. Рекордний врожай маємо і з зернових культур».

Після такого закадрового журналістського тексту йде синхрон голови ОДА Валерія Коровія. Матеріал незбалансований - журналісти не звертаються до думки незалежних експертів, не вказують на джерело такої оптимістичної статистики.

Такою ж «рекламою» прем’єра Володимира Гройсмана виглядає сюжет «Бізнес не може в неволі» за 26 жовтня. Крім загальних фраз, нової чи просто суспільно важливої інформації, по суті, немає: «Країна потребує змін, які дозволять підприємцям відчути себе незалежними. Про це заявив прем'єр-міністр Володимир Гройсман на засіданні Нацради реформ під головуванням Президента. Гройсман також зазначив, Кабмін вже створив низку інструментів, що сприяють поліпшенню бізнес-клімату в Україні, це зокрема офіс, залучення та підтримка інвестицій та Національний комітет із промислового розвитку. Разом із тим прем'єр вважає за доцільне пришвидшити процес дерегуляції в Україні».

Відсутній навіть  синхрон зі словам прем’єра на підтвердження чи конкретизацію журналістського тексту.

На піар для міської ради обернулася річниця звільнення України від нацистів. Після сюжету з урочистостей, у випуску 28 жовтня окремою новиною висвітлено «Нагородження ветеранів» Другої світової та їхніх родин від імені мерії.  Крім кількості нагороджених, матеріал не містить ніякої конкретики - лише емоції:

Ольга МОТРИЧ ведуча ТНВ: Вшанували ветеранів і у мерії. Нагороди отримували 17 вінничан. Сергій МОРГУНОВ ставить їх у приклад нинішним захистникам. Нажаль, вік бере своє, з кожним роком визволителів України від нацистів стає все менше. Ось і цього разу подяку від міського голови за перемогу у Другій Світовій отримували переважно рідні. До слів вдячності мерія додала квіти та грошову премію.

Сергій МОРГУНОВ, Вінницький міський голова: Ви сьогодня є прикладом для молодого покоління. Для тих людей, які знову ж таки захищають нашу країну. Але вже не з Заходу, а зі Сходу. І теж нам прикро, що раніше пліч-о-пліч ця боротьба була зі східним сусідом, а сьогодні ми по різні сторони фронту».

Протягом тижня у трьох сюжетах засвітився народний депутат від БПП Сергій Кудлаєнко. 24 жовтня у сюжеті «Цими вихідними вінницькі модниці мали можливість ознайомитись із новинками колекцій улюблених дизайнерів», 26 жовтня у сюжеті «Чорнобильські пільги», а 27 жовтня – «У стінах Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського проходить міжнародний конгрес під назвою «Освіта дітей з особливими потребами: від інституалізації до інклюзії». Якщо в першому випадку згадка про нардепа є природною, адже він є організатором заходу і при цьому не фігурує у кадрі чи коментарях особисто (лише його ім’я), то у двох інших матеріалах доцільність його присутності сумнівна і нагадує спробу долучитися до будь-якої доброї справи з метою потрапити у кадр. Без синхронів політика обидва останні матеріали є самодостатніми, а підняті у них проблеми - важливими.

Під час конференції ліквідаторів на ЧАЕС дібрані коментарі політика важко назвати змістовними:

«КОРЕСПОНДЕНТ: Адресну допомогу на лікування підтримує і народний депутат Сергій Кудлаєнко, який підписав з організацією “Союз Чорнобиль Україна” меморандум про співпрацю. Усі пропозиції готовий передати до Києва.

Сергій КУДЛАЄНКО, народний депутат України: У Вінницькій області є багато таких можливостей:і цей Хмельник, і в Немировій, і в інших закладах охорони здоров'я. Наше завдання − передбачити ці кошти, наше завдання зробити все можливе для того, щоб ці люди мали можливість там лікуватися. Чому? Не профілактика, лікування».

Єдиною умовною політичною «джинсою», не пов’язаною з політиками, на думку експертів є повідомлення «Громадська організація “Вінницька обласна рада жінок України”…»  за 28 жовтня. Матеріал позбавлений зрозумілої суспільної значущості та мінімального фактажу, якщо вже йдеться про оцінку діяльності ГО. А такий компліментарний звіт може бути замовленням для демонстрації діяльності перед донорами чи спонсорами, або ж мати на меті підвищення впізнаваності організації для подальшого політичного впливу.

Єдиний матеріал, що має ознаки комерційного замовлення  − сюжет за «Свято державних охоронців» за 26 жовтня. Професійне свято стало приводом прорекламувати профучилище Департаменту поліції охорони. Як автор підводить до сюжету: «Про нелегку роботу працівників Державної служби охорони та здобутки навчального закладу далі у сюжеті». А далі журналістський текст і синхрони формують пасажі, гідні рекламного буклета.

Запоріжжя, «Запоріжжя»

Збільшену інфографіку можна подивитися тут

Якщо у вересні із проаналізованих експертами 34 сюжетів каналу було виокремлено два, як такі, що мають ознаки політичного замовлення, що склало  6% контенту, а в липні - 5%,  то з 35 матеріалів жовтневих до цієї категорії не віднесено жодного.

До уваги не бралися блоки «Короткий огляд подій», оскільки вони не підпадають під загальні критерії оцінювання. Також не аналізувалися матеріали-анонси, що повідомляли про теми наступних суспільно-політичних передач та транслювалися у форматі діалогу між ведучими з описом основних фактів, що ляжуть в основу програми.

Що ж до проаналізованого контенту, то, на думку експертів, редакцію новин «Запоріжжя» слід відзначити за відсутність компліментарності навіть у висвітленні офіційних подій на рівні області й країни.

Монітори звернули увагу на те, що у новинах «Запоріжжя» акцент робиться на проблемах, героях сюжетів, а не на посадовцях, які їх коментують чи беруть участь у заходах.

Кропивницький, «Кіровоград»

Збільшену інфографіку можна подивитися тут

Сюжетів, які викликали зауваження експертів стосовно гаданої замовності, у моніторинговий період в новинах «Кіровограду» вийшло два - це 5% проаналізованого контенту (проти 3% у вересні).

В одному з них експерти побачили ознаки політичної замовності, в іншому – комерційної.

Так, сюжет «Мистецька столиця» за 25 жовтня  виглядає, як політична «джинса» на користь народного депутата з «Народного фронту»  Олександра Горбунова. Він не містить зрозумілої суспільно-важливої складової, принаймні, не фокусується на ній, а оповідає про фестиваль, який тільки планують у Кропивницькому аж через рік. Цікаво, що уявлення про фестиваль - досить неконкретнее; проводиться він коштом державного бюджету, проте заявляють про його започаткування не уповноважені посадовці, а народний депутат:

«Національний мистецький фестиваль з'явиться в Кропивницькому. Його планують проводити з наступного року у вересні. За планом, у центрі міста розташують чотири відкриті сцени, на яких протягом двох тижнів будуть працювати актори і мистецькі колективи з усієї України. Про це під час прес-конференції повідомив нардеп Олександр Горбунов. У державному бюджеті на це передбачили 7 мільйонів гривень».

Натомість, матеріал «Зцілююча сила спорту», що вийшов цього ж дня, містить зрозумілу суспільно важливу складову, оскільки йдеться про благодійну допомогу ФК «Олександрія» хворій дівчині. Про акценти у цьому матеріалі говорить те, що автори навіть не називають імені дівчини - хоча у кадрі вона позує із врученим їй символічним благодійним чеком. У сюжеті більше уваги приділяється не героїні-вболівальниці, яка бореться із хворобою, а героїзму команди, що допомагає своїм вболівальникам. Розпочинається сюжет дещо недоречним з точки зору логіки події висновком журналістів: «Зцілююча сила спорту. Футбольний клуб “Олександрія” передав 79 тисяч гривень на лікування своїй вболівальниці. 39 тисяч гравці зібрали самотужки, решту отримали у рамках відзнаки “Честь і слава Кіровоградщини”».

Завершується журналістський текст також іміджевими компліментами команді: «Така підтримка в футбольному клубі вже стала традицією». Чому традицією - глядачам не нагадали. До слова, матеріал виходить у вівторок і стосується події, що сталася ще в неділю. Враховуючи, що ФК є бізнесовою стурктурою, такий іміджевий сюжет розцінюємо як «джинсу» з метою створення додаткового позитивного ореолу довкола комерційного проекту.

Миколаїв, «Миколаїв»

Збільшену інфографіку можна подивитися тут

У жовтні телекомпанія встановила антиректорд за кількістю новин з ознаками замовності серед обласних філій НТКУ Центру і Сходу України:  експерти нарахували 12 таких сюжетів, один із яких можна вважати сумнівним і за політичною, і за комерційною складовою замовності. Решта – гадана провладна «джинса». Загалом, ідеться про 28% контенту проти  20% у вересні та 13%  у липні.

Монітори зауважили, що більшість підозрілих матеріалів пов’язана із новим головою ОДА Миколаївщини Олексієм Савченком. Наприклад, уже перший  сюжет за 24 жовтня «У суботу, пізно ввечері відбулося засідання оперативного штабу з підключення Миколаєва до централізованого опалення» розповідає,як він збирає посадовців міської ради Миколаєва для обговорення питання підключення міста до централізованого опалення:

«Катерина ЛИСЮК, кореспондентка: Десята вечора. Мала зала Миколаївського міськвиконкому повна. Посадовці різних рівнів чекають початку екстреної наради. Кожен готується звітувати по своєму напрямку перед головою Миколаївської облдержадміністрації Олексієм Савченком, який висловив бажання, поки керманич міста у відрядженні, взяти участь у засіданні. (…)

Олексій САВЧЕНКО, голова Миколаївської облдержадміністрації: Я навіть хочу подякувати. Я був особисто, я бачив: люди працюють уже, так би мовити, в роках, але люди працюють. Я дуже вдячний, так відбувається від душі, знаєте, люди працюють, мені подобається. Ніхто не відсторонився, намагаються зробить якомога краще (…).

Валентин ГАЙДАРЖІ, заступник миколаївського міського голови: Я хочу дополнить. Мы должны понимать, что, учитывая температуру наружного воздуха, многие ОСМД из опыта будут ждать до 1 ноября. И даже получив наряды, у них есть приборы учета, они могут не запускаться. То есть, это не техническая причина, это их воля.

Олексій САВЧЕНКО: Ні, ну те, що це їх воля, будь ласка, але щоб вони роз’яснювальну роботу вели серед населення. Щоб населення чітко уявляло, що це не ви. Тому що населення постійно: щось трапляється — вони кажуть, що це влада винна. Тому я дуже прошу, будь ласка, роз’яснювальну роботу проводьте.

КОРЕСПОНДЕНТКА: Кожен з начальників департаментів прозвітував про свій сектор: скільки підключено і які проблеми існують на даний час. Савченко задоволений.

Олексій САВЧЕНКО: І дивіться: сьогодні субота — і ви тут сидите і працюєте. І навіть відповідаєте. Мені подобається чому. Динаміка нормальна, але не підведіть, будь ласка(…)».

А в сюжеті за 26 жовтня під назвою «Зірвання конференції “Південний форум” у Миколаєві» йдеться про зрив громадськими активістами форуму «Українського вибору», зокрема, про події, які відбувались біля та в приміщенні Миколаївської облради. Раптом в кінці сюжету з’являється пан Савченко, який не є фігурантом даного конфлікту, і повідомляє, що він до цього немає ніякого відношення, додаючи: «Я, як голова Миколаївської ОДА, запевняю, що не для цього ми виходили на Майдан, що не для цього ми брали зброю в руки і ніколи жодного, жодного випадку сепаратизму в Миколаївській області не буде. Крапка. Я на вашому боці. Я на своєму пузі пройшов все. Дякую вам». Усього в моніторинговий період у ефірі «Миколаєва» вийшло 5 матеріалів, героєм яких був Олексій Савченко.

Не набагато відстає від губернатора і депутат Миколаївської облради Надія Іванова. За тиждень в ефірі телеканалу вийшли 4 сюжети, де вона згадується. Перший з них – це відео «Актовський каньйон на Миколаївщині». У ньому розповідається про одне із семи природніх чудес України як про туристичну знахідку, але поряд з тим лунають слова пані Іванової: «Дихаєш на повні груди, насолоджуєшся. Можна багато-багато часу тут проводити, ходити і насолоджуватися емоційно і, мабуть, заряджатися тою енергією землі, цього каміння, тої природи, яка надихає». Мабуть, редакція програми випуску новин вирішила, що для заохочення краян до відвідин цієї місцини потрібен авторитетний коментар чиновника. В іншому випадку, цей матеріал має ознаки замовності.

Як і сюжет «В Миколаївській області росте близько сотні Червонокнижних рослин» за 26 жовтня. В ньому чомусь саме Надія Іванова, голова постійної комісії облради з питань культури, науки і освіти, сім'ї та молоді, спорту, коментує проведення форуму в Миколаєві на тему екологічної ситуації в області: «Хочется углубится, хочется пообщаться больше с наукой, со специалистами, которые действительно ежедневно постоянно работают с этими вопросами, с этими проблемами. И глубже, наверное, понять все, что происходит, и какие конкретные шаги, кроме “поновлення до внесення в Червону книгу” необходимо, в том числе депутатов областного совета».

Якщо й брати в цьому випадку коментар чиновника, то логічніше виглядала б оцінка Андрія Власенка – голови постійної комісії облради з питань екології, охорони навколишнього середовища та використання природніх ресурсів.

Також варто звернути увагу на сюжет «Відкриття 7 черги розширення терміналу» за четвер, 27 жовтня. У новині, яка має ознаки «замовного дуплету», розповідається про розширення бази портового підприємства «Термінал-Укрхарчозбутсировина», яким володіє депутат Миколаїської облради Дмитро Фалько.

Новина супроводжується такими словами журналіста:

«Марія САВИЦЬКА, ведуча: У селі Галіцинівка Вітовського району Миколаївської області відбулися урочистості з нагоди відкриття 7 черги розширення терміналу "Укрхарчозбутсировина". Така подія не могла відбутися без участі перших осіб області, тим більше, як каже голова обласної ради Вікторія Москаленко, власник - соціально-відповідальний представник бізнесу.

Вікторія МОСКАЛЕНКО, голова Миколаївської обласної ради: На сьогодні це дуже важлива подія для Миколаївської області, для Вітовського району, мешканець якого я є, тому що підтрвердили в черговий раз, що бізнес розвивається і цей бізнес самостійний, це бізнес відповідальний, що дуже важливо. Що сьогодні родина Фалько, засновників цього підприємства, − це люди соціально-відповідальні».

А також розлого розповідається про новації на терміналі:

 «Сучасний термінал збудовано з використанням усіх можливих інновацій та технологій. Потужність складає 40000 тон, 23 з них передбачені для перевантаження пальмових олій та інших тугоплавких і рідких вантажів. Введення в експлуатацію цього підрозділу, цілісного комплексу, розраховано на роботу з імпортованими в Україну вантажами <…>. Більшість працюючих на терміналі - жителі Вітовського району. Будівництво об’єкту тривало 1,5 роки, всі підрядні організації та партнери спрацювали злагоджено. Власне, це і дозволило завершити роботи зі зведення 7 черги терміналу у такі рекордно стислі терміни, за що виконавчий директор подякував учасникам робіт».

Це більше схоже на рекламний текст, аніж новинний.

Одеса, філія НТКУ «Одеська регіональна дирекція»

Збільшену інфографіку можна подивитися тут

Три із 46 проаналізованих, або 7% новин каналу,  експерти віднесли до категорії замовних, усі - з політичною складовою. Це на 5% менше, ніж у вересні і на 17% – аніж у липні.

Зауважимо, ТРК потроху позбувається «стандарту», коли на кожну подію повинен бути коментар «зверху», - від чиновника найнижчого рангу до керівника області. Але підозрілі сюжети, які зафіксували експерти, все ще свідчать про данину традиції висвітлювати заходи, організовані чиновниками.

Отож, ознаки замовності експерти побачили у новині за 24 жовтня «Президент Петро Порошенко підкреслив, що альтернативи Мінським домовленостям не існує». Питання геополітики навряд чи релевантні для аудиторії каналу, до того ж,  про них розповідали центральні мовники. Хоча й бувають випадки, коли заяви чиновників такого рангу мають значення для регіону, як, наприклад, заява Володимира Гройсмана про підвищення розміру мінімальної зарплат, позаяк стосуються вони безпосередньо кожного мешканця України.

У сюжеті про «14 тисяч одеситів», які «у рамках міської цільової програми надання соціальних послуг та інших видів допомоги незахищеним верствам населення отримають адресно-муніципальну дотацію на оплату опалення», немає подієвого приводу, оскільки про адресну допомогу повідомляли місцеві сайти попередніх тижнів. Натомість, є коментар директора департаменту фінансів Світлани Бедреги, яка звітує про перераховані кошти станом на 20 жовтня: «По состоянию на 20 октября 14 тысячам нашего населения города были перечислены на лицевые счета 11 миллионов. Перечислены средства на счета коммунального предприятия теплоснабжения города Одессы “Одеса” и ведомственные котельни» (сюжет «на позитиві» за 24 жовтня).

А в матеріалі про те, як заслуженому тренеру з фехтування Олександру Васютіну обласна влада вручила ключі від однокімнатної квартири (26 жовтня), - «квадратні метри знаходяться в місті Южному, в одному з тамтешніх гуртожитків»,  - з’явився бравурний коментар голови Одеської облради Анатолія Урбанського: «Когда мы чествуем наших спортсменов, мы забываем о людях, которые вкладывают в своих воспитанников сердце, душу, свои знания. Совместными усилиями мы нашли возможность предоставить жилье в малосемейке для Александра Евгеньевича».

Херсон, «Скіфія»

Збільшену інфографіку можна подивитися тут

Порівняно з результатами попередньої хвилі моніторингу, кількість матеріалів з ознаками політичної чи комерційної замовності в ефірі «Скіфії» зменшилась утричі, з 27% до 9%, - це 3 з 33 проаналізованих матеріалів, що вийшли у моніторинговий період. Нагадаємо, у липні експерти мали підозри щодо гаданої «джинси» до 43% контенту новин каналу.

Два з виокремлених сюжетів мають ознаки політичної замовності. Зокрема, йдеться про новину за 24 жовтня «Ремонт доріг у Херсонській області».  Здається, що звернули свою увагу на цю проблему журналісти каналу тільки тому, що один із об’єктів вирішив проінспектувати голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв.

 «Це чергова ділянка, яка була нами анонсована ще в травні місяці, до якої ми зараз приступили і зараз відбувається тут ремонт. У наших планах 2017 року - продовжити цю ділянку до міста Гола Пристань», - сказав очільник області. Попри суспільну значимість сюжету загалом, яку важливу інформацію він повідомив у цьому коментарі? Що втратила б новина без появи у ній посадовця?

Фігурує пан Гордєєв і в матеріалі «Федерація футболу України провела у Херсоні відкритий урок футболу» за 26 жовтня.  Посадовець коментує цю подію так:

«Я радий тому, що Федерацію футболу України очолив Андрій Павелко. Це діючий народний депутат України, який вболіває за футбол, за його розвиток. Ми багато разів з ним спілкувалися з приводу розвитку футболу взагалі в Україні і в Херсонщині зокрема, і той курс, який ми взяли, а саме відновлення спортивної інфраструктури, створення соціальної інженерії саме для розвитку футболу, щоб ним займалися, щоб діточок підготовлювали, шукали, підбирали і вони потім займалися і в змаганнях, і так далі. Це все – великий процес».

Ще один коментар, який немає суспільної користі. Схвальний відгук на адресу президента ФФУ лунає і з уст автора матеріалу: «З приходом Андрій Павелка на посаду голови Федерації футболу України значна увага почала приділятися в тому числі і дитячому футболу. І це не просто слова. Завдяки спільним зусиллям Федерації футболу України та Херсонської обласної державної адміністрації у Бориславі вже повноцінно функціонує сучасний міні-футбольний майданчик, а у Херсоні діти тренуються на реконструйованому стадіоні “Корабел”». Безумовно, говорити про користь таких спортивних об’єктів варто, але не устами «піарника» чиновника у новинах.

Щодо ознак комерційної замовності, то її експерти побачили в сюжеті «У Херсоні обирала президента “Школи гуманітарної праці”» за 28 жовтня. Наскільки те, що в одному із приватних навчальних закладів Херсона відбуваються вибори президента серед учнів, є важливою інформацією для мешканців міста? Підозрілі сюжети журналістів каналу про цю школу траплялися моніторам і вересневої хвилі моніторингу.

СТАНДАРТИ

Вінниця, «ВІНТЕРА»

Дотримання в новинах каналу фахових стандартів експерти оцінили на 4,06 бала із 6 можливих.

Найкраще у новинах журналісти каналу дотримувались стандарту достовірності - він дотриманий у 90% сюжетів, відповідають вимогам  критерію точності 88% матеріалів. Трохи нижчим, але досить високим є показник за стандартом оперативності – 0,81 бала. Суттєво відстає показник повноти – 0,67 бала.

На жаль, менше половини сюжетів збалансовані  – 0,44 бали, а найслабшим місцем каналу за цей період стало забезпечення відокремлення фактів від коментарів –  цим вимогам відовідали 35% повідомлень.

Серед найменш вдалих сюжетів слід відзначити «Небезпечні забави» за 25 жовтня, де порушуються одразу кілька стандартів:

«Ольга МОТРИЧ, ведуча: Трагічно закінчилися витівки на залізниці для 13-річного школяра з Вінничини. Хлопцеві відтяло обидві ноги, коли він намагався застрибнути на підніжку потяга, що рухався. Біда сталася 21.10 на під'їзній колії у Ладижині. Заскочивши на підніжку, школяр послизнувся та впав під колеса потягу і йому відрізало ноги. Нині він перебуває у дитячій обласній лікарні. Про стан постраждалого дізнавалася Ельвіра Бондаренко.

Ельвіра БОНДАРЕНКО, журналіст: Трагедією закінчилася спроба 13-річного школяра стрибнути на підніжку потяга, який рухався. Хлопець послизнувся і потрапив під багатотонну машину, яка відрізала йому обидві ноги. З Ладижина постраждалого доправили до обласної дитячої клінічної лікарні. Батько хлопчика забороняє лікарям коментувати ситуацію. Не на камеру медики кажуть: дитина знаходиться у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії у вкрай важкому стані».

Журналісти описують події, що сталися 21 жовтня (мінус оперативність) так, ніби бачили їх на власні очі, не посилаючись ані на свідків, ані на інші джерела (брак достовірності) і не приховуючи, що батько забороняє спілкуватися з журналістами. При цьому і ведуча, і журналістка у кадрі оцінюють дії хлопця, який спізнювався на потяг, різко негативно (не відокремлено від фактів) та не дають слова бодай тому ж таки батькові, порушуючи баланс.

Ще один приклад порушення кількох стандартів одразу – матеріал «Розвиток переробної галузі на Вінниччині» за 26 жовтня. У ньому на початку ведуча Ольга Мотрич інтригує: «…Хто виявився слабкою ланкою в обласному ланцюгу і на що робитимуть ставку на перспективу? Далі в сюжеті». Далі йде доволі розлогий сюжет, в якому наголошується, що все гаразд, крім того, що:

«Тетяна МАТЯКУБОВА, кореспондент: Держава жорстко квотує цю галузь, аби убезпечити себе від перевиробництва та обвалу ціни на солодку продукцію на внутрішньому ринку».

Тобто держава: по-перше, жорстоко (мінус відокремлення) тримає високі ціни для споживачів, знижуючи купівельну спроможність населення, та ще й, по-друге, виштовхує виробників на зовнішні ринки (мінус точність).

Далі йде пасаж: «Тетяна МАТЯКУБОВА, кореспондент: Саме робота цієї галузі, сподівається регіональна влада, покращить підмочену Ладижинською ТЕС загальнообласну економічну статистику».

Це твердження не підкріплене жодним наступним синхроном (мінус достовірність) та загалом «не склеюється» з раніше згаданими буряками (мінус повнота).

Загалом, до порушення стандарту повноти можна віднести і відсутність як такого висновку, – хто ж є в підсумку «слабкою ланкою» на Вінниччині загалом і в цукровій галузі зокрема? Адже з двох синхронів голови Вінницької ОДА Валерія Коровія можна зрозуміти, що галузь прогресивна, відчуває злет і має слугувати зразком.

Зупиняючись на порушеннях окремих стандартів у доволі непогано зроблених сюжетах, насамперед, експерти звертають увагу на невідокремленість оцінок. Так, в сюжеті «Всесвітній день боротьби з інсультом» за 26 жовтня кореспондент зауважує: «Цьогоріч 61 пацієнту з діагнозом інсульт було проведено тромболізис - сучасний метод, суть якого полягає в тому, аби розчинити кровотромб в судині мозку. Препарат “Актилізе” - золотий стандарт, не лише за якістю, але й за своєю вартістю. Одна ампула коштує 16 тисяч гривень. Усі витрати бере на себе держава». А 28 жовтня у сюжеті «Вінниця-Хмільник - один із перших маршрутів, яким можуть користуватися інваліди-візочники», диктор бере на себе відповідальність за наступну оцінку: «Умови конкурсу на перевезення пасажирів вимагають такої техніки на міських і приміських напрямках. Вінниця-Хмільник – це міжміський маршрут, де спецавтобус – не обов’язок, а власна ініціатива перевізника, який розуміє проблеми людей, позбавлених можливості пересування на великі відстані».

Також експерти звертають увагу на недотримання балансу думок в більшості матеріалів. Особливо це помітно в сюжетах, де частіше за все єдиним джерелом інформації є посадовець місцевої влади. Наприклад, в сюжеті «Новий проект розвитку міст» за 24 жовтня двічі наголошено, що обов’язковою є врахування позиції громадськості, але самій громадськості журналістка слова не дає, вставивши натомість чотири (!) синхрони різних посадовців.

Навіть у випадку, коли в кадр журналістів попадає суспільно-важливий конфлікт, баланс подачі новини яскраво зміщено в бік слів чиновників і висвітлення їхньої діяльності. Прикладом такого удаваного балансу є матеріал «Економічний та соціальний розвиток Вінниці, залучення інвестицій, охорона здоров'я та навколишнього середовища» за 28 жовтня, присвячений сесії міської ради. Останню пікетують мітингувальники.

«Вікторія САНДУЛЯК, кореспондент: За годину до початку сесії, під стінами мерії вирують пристрасті. Пікетувальників не влаштовує нинішня тарифна політика.

ПІКЕТУВАЛЬНИКИ: Ганьба, ганьба.

КОРЕСПОНДЕНТ: На сесії ж тарифного питання на порядку денному не було. Натомість говорили про субсидійну компанію. У Вінниці, тих хто забажав оформити держдопомогу, чимало».

«Ганьба! Ганьба!» - єдине, що чути від опонентів влади в сюжеті. Натомість, міський голова Сергій Моргунов має два розлогі синхронии.

Запоріжжя, «Запоріжжя»

У моніторинговий період середній бал дотримання журналістами «Запоріжжя» стандартів інформаційної журналістики відчутно зріс і складає  4,71 бала.

Досить високі показники новини каналу демонструють за дотриманням стандартів точності (1,00 бал), достовірності (0,91) та оперативності (0,80). Останній, втім, є показово невтішним другу хвилю поспіль. Слід зазначити, що у випусках новин щодня трапляються сюжети про події, які відбулися більш ніж добу тому.

Щодо наявності посилань на джерела, то стандарт достовірності порушено тричі. Так, в  сюжеті «Готуватися до курортного сезону в Кирилівці почали вже зараз» за 26 жовтня автор дуже вільно оперує кількісними і якісними оцінками подій, при цьому абсолютно не вважаючи за потрібне посилатись на джерело інформації.

Спочатку вона говорить, що «У Кирилівці відпочивав мало не кожен другий житель Запоріжжя. Нарікають: ціна не відповідає якості та і взагалі елементарним санітарним нормам…», а трохи згодом додає, що «на більшість баз ревізори потрапити не можуть через мораторій, а де побували, там виявили, зокрема відсутність питної води та факти скидання нечистот у море та лиман…». Хто рахував відпочиваючих і які саме ревізори виявляли нечистоти, а також де саме – залишилось без відповіді.

А матеріали «Україна переходить на зимовий час» за 27 жовтня та майже аналогічний «Перехід на зимовий час» за 28 жовтня містять нагадування про необхідність переведення годинника у найближчі вихідні, при цьому немає жодного посилання на причину, яка обумовлює таку необхідність. Ба більше, 28 жовтня ведуча Ліна Щербина зауважує, що перехід на зимовий/літній час здійснюється в країні «за традицією».

Щодо порушення стандарту оперативності, то, як приклад, можна згадати наступні сюжети, що об’єднуються у дві логічні групи. Насамперед, йдеться про теми «поза часом», а саме: «Нове обличчя “Дубового гаю”» за 24 жовтня, «Дорожні пастки» за 27 жовтня (мова про дорогу, яка є розбитою мінімум рік), «На 10 % зросте мінімальна пенсія, вже у грудні цього року» за 28 жовтня та «До 1 січня наступного року всі садівничі товариства, дачні кооперативи та об'єднання городників повинні переглянути свої статути» за 27 жовтня (хоча Кабмін ще 13 липня видав розпорядження про необхідність вчинити ці дії до 1 січня).

По-друге, сюжети, які запізнилися з виходом в ефір через «непоспіх редакції». Наприклад, новина «Моя хата - Україна» за 27 жовтня, у якому відбувається висвітлення події, що відбулася 23 жовтня та сюжет «Тріумф запорізьких музикантів» за 28 жовтня - про подію, яка відбулася 26-го.

Значно покращились, порівняно з попередніми моніторинговими періодами,  показники повноти висвітлення інформації (0,71 бала) та відокремлення фактів від коментарів (0,63). Майже незмінний залишився рівень забезпечення балансу думок – 0,66 бала.

Експерти відзначають, що найчастіше порушення балансу і повноти у новинах каналу пов’язані між собою. Так, у матеріалі «Головне управління Національної поліції області сьогодні залишилось без керівника» за  24 жовтня, йдеться:

«Антоніна БОГУСЛАВСЬКА, ведуча: Головне управління Національної поліції області сьогодні залишилось без керівника. Донині виконувач обов'язків начальника Віктор Ольховський пішов із посади, котру обіймав з 2014 року. За його словами, жодних політичних причин чи “підводних течій” не передували рапорту про звільнення. Подав його сам, причому ще в березні поточного року. Однак, після спілкуванням з керівництвом Національної поліції України, було вирішено дочекатися переатестації особового складу та старту проекту патрульної поліції. Нині свої обов'язки вважає виконаними, зауважив Віктор Ольховський. Хто замінить його на посаді, поки не відомо. Нині в Управлінні чекають наказу щодо призначення з профільного міністерства. Тим часом Запорізький регіон другий після столиці за напруженістю криміногенної ситуації.

Віктор ОЛЬХОВСЬКИЙ, екс-начальник ГУ НП України в Запорізькій області: Я министру сказал так: если вы хотите, чтобы в области была стабильность, я думаю, что должна быть определенная преемственность и возглавить подразделение должен тот человек, который работает сейчас здесь, у нас, в Национальной полиции. Конечно, можно принять политическое решение, поставить человека, как это принято, там со стороны, который будет выполнять различные команды. Но это не будет правильно, потому что область сложная».

Подібна подача не лише залишає більше питань, ніж дає інформації, а і є водночас однобокою. Навіть невеликий коментар експерта, компетентного в питанні, допоміг би розібратися, наскільки щирим є представник поліції і на які саме призначення він натякає.

Та сама помилка роботи журналістів – відсутність балансу і водночас втрата повноти викладення – помітна і в матеріалі «У Запорізькому регіоні посилено заходи безпеки на випадок імовірної терористичної загрози» за 27 жовтня.

«У Запорізькому регіоні посилено заходи безпеки на випадок імовірної терористичної загрози», –одразу шокує глядачів ведуча Ліна Щербина.

Втім, ані з подальших слів кореспонденки, ані з двох синхронів єдиного спікера в матеріалі – провідного фахівця Бердянського міськрайонного управління ДСНС України в Запорізькій області Сергія Кравцова – так і не стає зрозумілим, по-перше, хто оцінив небезпеку як підвищену, а по-друге, хто і яким чином посилив заходи безпеки.

Що ж стосується порушень стандартів окремо, то двічі журналісти каналу не забезпечили вичерпності інформації, не вказавши час події. Зокрема, у сюжеті «Храм зі столітньою історією планують реставрувати на Запоріжжі» за 25 жовтня інформація про описані події є актуальною, адже цього ж дня з’явилася на інших ресурсах, втім, із побудови сюжету зрозуміти, що події відбуваються саме 25 жовтня, не можна.

Порушення критерію відокремлення фактів від коментарів яскраво демонструє сюжет «“Запоріжгаз” проти ОСББ» за 26 жовтня, де на початку кореспондент заявляє, що «До січня 18-го року в кожному будинку Запоріжжя має з'явитися лічильник газу…» – не посилаючись на жодні джерела, а за дві хвилини по тому, зауважує, що «господарський суд ухвалив вердикт на користь містян, таким чином підтвердивши їхнє законне право відмовитися від установлення загальнобудинкового приладу обліку». Важко сказати, в якому випадку авторка сильніше перебільшує.

Кропивницький, «Кіровоград»

Дотримання фахових стандартів у новинах телекомпанії експерти оцінили  на 3,87 балів із 6 можливих.

Найбільш проблемними для телеканалу протягом моніторингового тижня виявилися дотримання стандартів балансу думок і повноти інформації, –критеріям оцінювання відповідають менше половини сюжетів: відповідно на 0,44 та 0,41 бала. Натомість, не виявилено жодного явного порушення точності.

Другий за рівнем дотримання – стандарт достовірності (0,82 бала), далі за спаданням – відокремлення фактів від коментарів (0,62) і оперативність (0,59).

Відсутність балансу думок і точок зору в новинах телеканалу можна пояснити досить великою кількістю коротких сюжетів, що зазвичай розпочинають випуск. Вони містять закадрову начитку і синхрон, як правило, чиновника чи співробітника силових відомств.

Але якщо відсутність балансу можна зрозуміти, наприклад, коли мер коментує ситуацію з теплопостачанням чи поліція інформує про ДТП, то у сюжеті «Не витримала критики. У Кропивницькому звільнилася начальниця управління економіки Олена Осавуленко»за 24 жовтня порушення стандарту є кричущим.  Висновки про мотиви звільнення чиновниці у новині дають без її коментаря, порушуючи відокремлення фактів від оцінок, і навіть не повідомляють, чи журналісти намагалися зв’язатися з нею. Ось, власне, весь закадровий текст:  «Анастасія МОСИТЕНКО, ведуча: Не витримала критики. В Кропивницькому звільнилася начальниця Управління економіки Олена Осавуленко. В міськраді оголосили конкурс і шукають нового очільника. Нагадаємо, управління економіки мер не раз критикував за відсутність інвестиційних проектів для розвитку міста».

Далі − лише синхрон міського голови, вочевидь, записаний в ході оперативної наради, але слова посадовця  загалом не підтверджують і не спростовують тези журналістів. Вони могли б бути використані у розвитку теми чи слугувати уточненням попередніх тез, але за умови відповіднї підводки, якої нема. Відтак, журналістський текст і синхрон живуть власними життями: «Андрій РАЙКОВИЧ, міський голова Кропивницького: Не хаотична робота, а глибока предметна робота під керівництвом управління економіки та інвестицій. Мені треба, щоб інвестиційний блок в нашій міській раді, щоби був потужний, щоби відповідав рівню інвестиційної групи, яка на сьогодні організована в Кабінеті Міністрів».

Бракує балансу й сюжетові «Альтернатива дорогому газу» за 24 жовтня. Йдеться про винахід економного котла для опалення, але крім самого винахідника журналісти не цікавляться думкою ні тих, хто уже користувався його розробкою, ні незалежних компетентних експертів.

Досить типовим прикладом порушення стандарту повноти є матеріал «Об'єднання двох пологових будинків у Кропивницькому не погодили» за 26 жовтня. Наведемо його повністю:

«Анастасія МУСИТЕНКО, ведуча: Об'єднання двох пологових будинків у Кропивницькому члени виконавчого комітету не погодили. Тепер рішення винесуть на розгляд сесії міськради. За словами начальниці управління охорони здоров'я міста Оксани Макарук, об'єднання саме на часі. Головна його мета - покращити якість послуг породіллям. Адже тоді в Кропивницькому є перспектива створення повноцінного сучасного пренатального центру 2 рівня. Запевняє, жодних скорочень не буде. У випадку об'єднання, в приміщенні другого пологового будинку планують створити гемодіалізний центр. Нагадаємо, його працівники проти цього.

Андрій РАЙКОВИЧ, міський голова Кропивницького: Уразі прийняття рішення на сесії жоден із членів трудового колективу не залишиться без соціальний гарантій. Усі члени профспілки і не члени профспілки, працюючі в даному трудовому колективі, від доктора до охоронника, отримають можливість працевлаштування за фахом, за рівнем своєї освіти, і адміністративної посади».

Журналісти недостатньо інформують про контекст проблеми, про дату ухвалення рішення виконкому чи запланованої сесії, а також де продовжать вирішення питання. Відтак, глядач, який не стежить за новинами міста щоденно, може просто не зрозуміти, про що йдеться.

Час від часу відсутність інформації про дату події ніби виправдовує журналістів, які подають уже дещо «прострочені» новини. Так, приміром, випуск 25 жовтня, починається із озвучування повідомлення, яке СБУ оприлюднило минулої доби («Контрабандний канал шпигунської техніки перекрила СБУ»). Цілком нормальним у виробничому процесі стало би, якби затримка з виходом матеріалу була пов’язана із очікуванням офіційного компетентного коментаря. Проте сюжет виходить без синхрона, і обмежується, по суті, ретрансляцією повідомлення із сайту відомства.

Крім того журналісти навіть не повідомляють джерело інформації, версію подають як факт, відтак у повідомленні порушені всі стандарти окрім точності.  

Одразу два неоперативних матеріали про міністерські відвідини вийшли 28 жотвня. Сюжети «Страхова медицина вже з наступного року» та «Працює» оповідають про події, що відбулися у попередній день під час візитів заступника міністра охорони здоров’я Павла Ковтонюка та заступника міністра юстиції Гії Гецадзе.

Щодо першого випадку зазначимо, що журналісти з різних причин могли не встигнути підготувати до випуску розгорнутий сюжет на тему страхової медицини, тому день в день з візитом посадовця обмежилися лише коротким повідомленням («Окрім візиту заступника керманича юстиції, в Кропивницький приїхали і зами очільниці охорони здоров'я»), яке лише контурно окреслює заяви про реформу в МОЗ − незбалансовано та неповно. У другому випадку йдеться про онлайн-сервіс отримання свідоцтв про народження дитини. Складається враження, що відучора його просто лишили «на потім», адже у випуску попереднього дня досить детально пройшлися по інших проблемах юстиції в області.

Миколаїв, «Миколаїв»

Показник дотримання фахових стандартів інформаційної журналістики у новинах каналу, за оцінками моніторів, у жовтні становить – 3,59 балів із 6 можливих.

Найчастіше журналісти Миколаївської філії порушували стандарт відокремлення фактів від коментарів. Усього 12 сюжетіві з 46 проаналізованих мають позитивну оцінку за критерієм (0,26 бала). Наприклад, у сюжеті за 24  жовтня «Працівники медичного центру Миколаївського морського порту скаржаться на неадекватне ставлення керівництва підприємства до них та до всього колективу порту» глядачам розповідають про конфлікт нової влади установи з працівниками. Так, автор цього матеріалу описує епізод із історії взаємин двох сторін у такий спосіб: «до медичного центру завітали портові борці з корупцією та взялися обробляти працівників закладу». Очевидно, журналіст натякає, що в цій ситуації потрібно ставати саме на бік працівників медцентру. У матеріалі «Сесія Миколаївської міської ради» за 25 жовтня  також порушено цей стандарт. Його автор починає з власного припущення: «Через засідання фракцій сесія міської ради розпочалася на півтори години пізніше. Може, це і стало причиною майже стовідсоткової явки народних обранців».

На другому місці зі кількістю порушень – стандарт повноти поданих фактів. Лише в 20 сюжетах (0,43 бала) є дотримання цього критерію. Так, у повідомленні «Засідання асоціації міст України» за 26 жовтня йдеться про візит освітян із кількох міст України до муніципального колегіуму ім.Володимира Чайки в Миколаєві. Але глядачам не розповіли, якою була мета цього візиту, що саме гості робили, лише повідомили, куди ця делегація попрямує далі.

Дещо краща ситуація в новинах миколаївців з дотриманням стандарту точності. Недоліки за цією характеристикою помічені у 17 новинах (0,63 бала). Зокрема, в сюжеті «В Миколаєві завершився конкурс читців української патріотичної сучасної поезії “Бібліотека і молодь. Пошук ідеальної моделі”» за 27 жовтня йдеться, що участь в конкурсі взяли «понад 150 учнів шкіл, ліцеїв та гімназій з усієї області», хоча цифру можна було б уточнити.

Практично на одному рівні показники стандартів балансу думок та оперативності  − 0,67 бала та 0,72 відповідно. Перший з них, наприклад, порушено в матеріалі за 27 жовтня «Недооцінена праця». У ньому повідомляється про заяву прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана щодо підвищення мінімальної заробітної платні з наступного року до 3 200 гривень на місяць. Однак, поцікавитись думкою експерта про те, який уплив може мати таке рішення і наскільки воно реальне, журналісти не змогли або не захотіли. У будь-якому випадку, стандарт не дотримано.

Що стосується оперативності, то «простроченість» бачимо у сюжеті  «Миколаївщина багата на культурні події» за 28 жовтня. У ньому йдеться про відкриття виставки фотографій художника Андрія Холоменюка у Миколаївській муніципальній виставковій залі. Справа в тому, що експозиція відкрилась на день раніше і про неї доречно було б розповісти саме в четвер, 27 жовтня.

Одеса, філія НТКУ «Одеська регіональна дирекція»

Показник дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу у моніторинговий період склав  4,15 балів  із 6 можливих.

Експерти зауважують, що новини Одеської філії важко оцінювати з позиції фахових стандартів як телепродукт, позаяк вони радше нагадують «телегазету». Випуски новин сформовані з великої кількості коротких повідомлень, які з’являються без перебивок, проілюстровані фотознімками замість відеоряду або ж архівними кадрами. Частину ефірного часу займають оперативні відео прес-служби правоохоронних органів, яка до них дописує синхрони посадовців, подекуди додає коментар затриманих і «заливає» на окремий сервер, звідки журналісти скачують інформацію.

Варто звернути увагу і на синхрони з зали засідань, які використовуються в новинах: темно і поганий звук.

Загалом, новини каналу здебільшого базуються на прес-конференціях чи засіданнях чиновників. Власних ексклюзивних сюжетів на телеканалі практично немає, а матеріали часто побудовані на синхронах однієї людини. До того ж, журналісти не намагаються «перекласти» канцеляризми чиновників зрозумілою мовою.

Часто в одному матеріалі фіксуються численні порушення стандартів. Наприклад, у сюжеті про «40 млн. гривень, які щорічно втрачає Одеська казна через стоянки», який показували у новинах 26 і 27 жовтня, порушений принцип достовірності, оскільки кореспондент не каже, звідки у нього дані про 40 мільйонів. Далі йде коментар голови «Антикорупційного офісу» Олексія Чорного, який перераховує, що можна було б зробити, якби місто отримало кошти. З сюжету також незрозуміло, чому казна недоотримує ці кошти. Але журналіст каже: «А замість цього міськрада видає пільги власникам автостоянок, які до пільгових категорій населення навіть не відносяться. У результаті 168 стоянок отримали знижку». Про що йдеться? Невже через знижку місто втратило 40 мільйонів?

Далі – коментар керівниці бюджетної комісії Оксани Гончарук, однак і з нього щось второпати важко: «Эти суммы никогда в бюджет не попадали. Одесса занимает второе место по сбору за парковочный сбор. 180 квадратных метров существующих организованных стоянок с охраной, с разметкой, огражденные, которые берут деньги с людей и не платят в бюджет».

Отож, не йдеться і про точність інформації.

Також одесити продовжують повторювати одні й ті ж сюжети в різні дні тижня. Скажімо, сюжет про опалювальний сезон в Одесі показали в 24 і повторили 25 жовтня, заява про те,  як муніципалітет піклуватиметься про незахищені верстви населення, вийшла в ефір у понеділок та вівторок. А матеріал про ID-картки вийшов аж тричі за п’ять днів: в понеділок, середу та четвер.

Якщо ж аналізувати дотримання фахових стандартів у новинах каналу в порівнянні, то найгірше журналісти ОДТРК дотримувались принципу повноти інформації – лише у 24 сюжетах із 46 (0,52 бала). Так, 24 жовтня ведучий розповів про заяву Порошенка щодо відсутності альтернативи Мінським домовленостям для врегулювання ситуації на Донбасі, але без найкоротшого бекґраунду. Це зауваження стосується і сюжету «В НБУ назвали курс гривні на наступний рік» за 24 жовтня, і матеріалу за 26-те «40 млн гривень щорічно втрачає Одеська казна через стоянки».

Або візьмімо новину «На Одеському пляжі “Чорноморка” в 2017 році проведуть берегозахисні роботи» за  24 жовтня. У новині є короткий коментар чиновника і жодного слова про те, хто проводитиме роботи, за які кошти, не показані варіанти можливого облаштування  тощо.

Другим за кількістю порушень є стандарт достовірності інформації (0,57 бала). Наприклад, у сюжеті за 24 жовтня «До кінця тижня в усіх будинках міста з'явиться тепло» немає посилань на джерела інформації. Трапляються й новини, в яких журналісти посилаються на неназваних експертів чи непідкріплені дані. Наприклад, як у сюжетах за 27 жовтня «На одному з сайтів в Одесі»  та  «Як стверджують культурологи…», або «Цього року лікарі очікують циркуляцію каліфорнійського свинячого грипу H1N1» за 25  число.

У сюжеті про ID-паспорти за 24 жовтня журналіст каже, що «більшість одеситів про новинку знає», однак не повідомляє, звідки такі дані?

Третім за кількістю порушень є стандарт відокремлення фактів від коментарів (0,67 бала). Найпомітніше це порушення у «патріотичних» матеріалах. Наприклад: «Коли кращі майстри свого краю із всіх куточків країни збираються в своєму просторі, це рідкісне дивовижне явище» (27.10), чи «Кожне місто чи містечко, регіон мають пам’ять про цю страшну війну. Друга світова принесла з собою таку безліч трагедій, віроломств і зруйнованих доль, що до цих пір все людство з сумом і гіркотою згадує про ті далекі події, які торкнулися практично всіх на нашій спільній землі» (28.10), і «Вже за 20 хвилин вона стала невід’ємною ланкою танцювального кола» (теж 28.10).

В інших випадках журналісти брались узагальнювати без жодних на те підстав: «без таких занять неможливе повноцінне співробітництво та обмін існуючим досвідом у військовій сфері між країнами» (25.10), «Традиційні українські вишиванки стали символом української свободи та ідентичності» (25.10), «Тих, хто сплачує в казну міста гроші, залишилося небагато» (26.10).

Порушувала Одеська філія і принцип оперативності інформації − показник за стандартом 0,76 бала. Наприклад, журналісти телеканалу розповідають про ID-картки тоді, коли про них уже все проговорили попередніми тижнями і місяцями, а журналісти ніяк тему не актуалізували.

Також журналісти невчасно подавали заяви чиновників. Наприклад: «Одеська мерія планує розпочати новий етап реконструкції автошляху в районі пересипу. Про це йшлося під час апаратної наради». Апаратна нарада в Одесі відбувається по понеділках, а матеріал вийшов у вівторок.

У 11 матеріалах із 46 порушено вимоги критерію балансу думок (0,76 бала). Зокрема,  у згаданому сюжеті про те, що бюджет втрачає 40 мільйонів щороку на пільгових паркуваннях, немає коментарів пільговиків, відповіді міськради про те, хто отримує пільги і за які заслуги, тощо. Порушення стандарту трапляються і через те, що гучні заяви чиновників не доповнюються (пояснюються, спростовуються тощо) оцінками експертів.  Як, наприклад, у новині за 25 жовтня «Кабінет міністрів України має намір запропонувати Верховній Раді збільшити мінімальну заробітну плату до трьох тисяч двохсот гривень з 1 січня 2017року».

Херсон, «Скіфія»

Зведений показник дотримання професійних стандартів у новинах журналісти «Скіфії»  у моніторинговий тиждень жовтня забезпечили на рівні 3,55 бала із 6 можливих.

Найскладніше журналістам каналу, на думку експертів, уникати засилля у новинах оціночних суджень, відтак, мають дуже низький показник за дотриманням   стандарту відокремлення фактів від коментарів − усього 0,18 бала. Візьмімо, наприклад, матеріал «Патріотичний стріт-арт-проект у Херсоні» за 24 жовтня про те, як херсонські активісти разом малювали карту України, що символізує єдність: у ньому ведуча підвела до сюжету моралізаторським «Ініціатива пересічних громадян − одна з головних складових того, що у місті стане затишніше. Люди мають розуміти, що просто чекати від когось допомоги не варто. Потрібно починати самотужки щось робити». Автор матеріалу закінчує сюжет словами: «На місці малюнку можуть і будуть з'являтися нові. Будь-яка творча ініціатива лише підтримається. Ми єдині, бо ми одна родина». Такі оціночні речі неприйнятні, навіть якщо мета у них благородна.

Це ж стосується сюжету «У історико-розважальному комплексі «Зелені хутори Таврії» пройшли змагання серед туристів-юніорів та педагогічних працівників» за 25 жовтня. Його автор говорить про дійство наступне: «Для тих, хто цього року завітав на змагання, туризм  − це не просто захоплення, а спосіб життя. Активний відпочинок, що загартовує не лише тіло, а й дух. Можливість знайти нових друзів, вивчати природу та історії рідного краю − це далеко не усе, що кожного року приваблює до туристських гуртків сотні школярів».

На другому місці за частотою порушень  − стандарт оперативності (0,52 бала).  Неоперативних сюжетів за тиждень 17.  Найкрасномовніший приклад порушення цього стандарту – новина «Раденську, що в Олешківському районі, виповнилось 220 років» про святкування дня народження села на Херсонщині. В ефір він вийшов у четвер, 27 жовтня, тоді як подія відбулася за п’ять днів до цього – 22 жовтня.

Майже така ж ситуація із повнотою поданих фактів (0,55 бала) – сюжетів з його порушенням 15. Наприклад, в матеріалі «Федерація футболу України провела у Херсоні відкритий урок футболу» за 26 жовтня автор не уточнює, де саме відбулось це заняття. Окрім цього, в сюжеті сказано, що мета дійства – допомогти дітям-переселенцям адаптуватись у новому середовищі завдяки футболу. Проте не розповідається, як саме: якщо урок відкритий, то його міг відвідати будь-хто і не факт, що цільова аудиторія (про яку говорив автор) була присутня на заході.

Варто також звернути увагу й на порушення критерію достовірності (0,70 бала) − у 10-х сюжетах немає посилання на джерело інформації, або воно розмите. Приклад – матеріал «Україна переходить на зимовий час» за 28 жовтня. У ньому журналіст розповідає про історію цих переходів, ставлення до них мешканців Херсону, ситуацію із відміною їх державною владою і коментарем лікаря про вплив зміни часу на організм людини. Саме останнього пункту і стосується зауваження. Банальна і масштабна помилка кореспондентів – називати узагальнені джерела інформації замість конкретних (в нашому випадку «лікарі радять»). Незважаючи на те, що в матеріалі є експертний коментар від пана Олександра Логачова, автор чомусь посоромився ще раз послатися на нього і вжив заїжджене «лікарі радять».

Стандарт балансу думок дотриманий у 25  новинах (0,76 бала), але не в сюжеті «Наслідки перепланування квартири по вулиці Миру» за 25 жовтня. У ньому розповідають про надто гучний ремонт в квартирі херсонської багатоповерхівки. Автор матеріалу бере кілька коментарів у невдоволених сусідів, які скаржаться на господаря проблемного житла. А от позиція самого власника квартири відображена у словах журналіста: «З власницею квартири ми поспілкувалися телефоном. Своєї провини не визнає. Запевняє, ремонт проводять фахівці згідно з затвердженою декларацією. Щодо своїх сусідів, жінка і справді їхнім спокоєм не переймається. Вважає, у своїй власній квартирі може робити що завгодно». Цього недостатньо і баланс тут не витриманий – сюжет спонукає стати на бік однієї зі сторін конфлікту.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оціночними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» й не мають офіційного характеру.

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб філій НТКУ здійснює громадська організація «Детектор медіа» в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи суспільного мовлення в Україні».    

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Детектор медіа». Методологію здійснення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.