Повне фінансування суспільного мовлення можна отримати тільки через «чарівні стусани» громадськості, ЄС та Ради Європи?

Повне фінансування суспільного мовлення можна отримати тільки через «чарівні стусани» громадськості, ЄС та Ради Європи?

12:53,
8 Грудня 2016
4233

Повне фінансування суспільного мовлення можна отримати тільки через «чарівні стусани» громадськості, ЄС та Ради Європи?

12:53,
8 Грудня 2016
4233
Повне фінансування суспільного мовлення можна отримати тільки через «чарівні стусани» громадськості, ЄС та Ради Європи?
Повне фінансування суспільного мовлення можна отримати тільки через «чарівні стусани» громадськості, ЄС та Ради Європи?
6 грудня 2016 року відбувся круглий стіл «Незалежне фінансування і реєстрація юридичної особи у січні 2017 року — головні умови для створення суспільного мовника». Захід відбувся за підтримки Офісу Ради Європи та Представництва Європейського Союзу в Україні напередодні обговорення у Верховній Раді державного бюджету на наступний рік.

Мету круглого столу дуже вдало сформував міністр інформаційної політики Юрій Стець, назвавши її тиском громадськості на Кабінет міністрів і Верховну Раду. Інакше, за його словами, політиків не переконати в необхідності дотримуватися закону і проголосувати за те, що суспільне мовлення має отримати 0,2 % від держбюджету з попереднього року, а це приблизно 1,2 млрд грн. Голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар звернулася до представників посольств із подякою за те, що вони дають Україні «чарівні стусани» з приводу швидшого створення суспільного мовлення.

Свою підтримку реформі суспільного мовлення висловили йголова Представництва ЄС в Україні Хюґ Мінґранеллі, менеджер із оперативних питань Офісу Ради Європи в Україні Алессандро Саваріс, посол Великої Британії Джудіт Гоф, посол Естонської Республіки Герт Антсу, посол Королівства Швеція Мартін Хагстрьом, посол Іспанії Герардо Анхель Бугайо Оттоне, а також дипломатичні представники Австрії, Німеччини, Італії, Словенії, Румунії, Нідерландів, Польщі, Данії, Словаччини, Франції.

2017-й — рік можливостей для суспільного мовлення

Хюґ Мінґранеллі висловив сподівання, що до кінця 2016 року буде прийнято всі необхідні рішення. «Ми хочемо, щоб українці були впевнені у правдивості інформації й переконані в тому, що без неї неможливе існування демократичного суспільства. Ви можете розраховувати на нашу підтримку», — звернувся до українських реформаторів голова Представництва Європейського Союзу в Україні.

 

Алессандро Саваріс нагадав, що в інших країнах Європи суспільне мовлення отримує значно більше фінансування, а саме 0,3 % від бюджету.

Із виступів послів було очевидно: вони все-таки вірять, що Україна впорається з завданнями. Посли наголосили на можливостях, які з'являться 2017 року. Посол Великої Британії в Україні Джудіт Гоф зазначила, що представляє країну, де традиції суспільного мовлення давні й потужні, адже всі знають ВВС, й це демонструє, що незалежне мовлення може бути. Вона також запропонувала скористатися тим, що «Євробачення-2017» відбудеться в Києві, це хороша нагода найбільшій європейській аудиторії розповісти про позитивні сторони України. «Щоби про Україну знали не тільки в контексті корупції. Покажіть українську молодь, позитивні риси країни», — порадила Джудіт Гоф.

Про те, що суспільному мовнику не так легко буде завоювати свого глядача, сказав посол Королівства Швеція Мартін Хагстрьом. Він вважає, якщо суспільне мовлення в Україні матиме неповне фінансування, йому буде дуже складно працювати на медійному ринку.

Україна зі своїми проблемами не унікальна.Посол Естонської Республіки Герт Антсу розповів, що з подібними труднощами його країна стикалася в 1990-х роках, коли суспільний мовник не міг успішно конкурувати з комерційними каналами, не міг купувати серіали. «Із часом ситуація змінилася на краще, Україна теж із цим упорається», — висловив сподівання посол.

Посол Іспанії Герардо Анхель Бугайо Оттоне наголосив, що суспільне мовлення є потужним інструментом у боротьбі з пропагандою, особливо коли проти України ведеться пропагандистська війна. На його думку, Україна повинна робити все, щоби доносити світу інформацію про себе, інакше вона може програти інформаційну війну.

Посли запевнили, що разом із Євросоюзом і Радою Європи і надалі підтримуватимуть створення суспільного мовлення в Україні. Та зауважили, що кожен дотичний до реформи має виконувати свою роботу, тоді вдасться подолати перешкоди, з якими стикається реформа.

Щоби суспільне мовлення отримало своїх законних 0,2 % —

залишилося переконати кількох депутатів

Наразі за впровадження реформи суспільного мовлення в Україні відповідає Держкомтелерадіо, зокрема голова Олег Наливайко, який із 28 листопада 2016 року замість екс-гендиректора НТКУ Зураба Аласанії взяв на себе обов’язки голови комісії з перетворення НТКУ на НСТУ. Він запевнив міжнародних представників, що ПАТ НСТУ буде створено й зареєстровано у другій декаді січня 2017 року. За його словами, поки що комісія з перетворення НСТУ відстає від «дорожньої карти», яка має призвести до успішного проведення реформи, майже на тиждень. Щоби до нового року наздогнати шестиденне відставання й затвердити статут ПАТ НСТУ, члени комісії проводять щоденні засідання в НТКУ. Пан Наливайко принагідно запросив усіх охочих долучатися, оскільки ці засідання «абсолютно відкриті».

Юрій Стець зауважив, що перший етап реформи суспільного мовлення затягнувся через бюрократичну систему. Щоби подолати ці перешкоди, Вікторія Сюмар, Юрій Стець, Олег Наливайко та Наглядова рада НСТУ розподілили між собою завдання. Юрій Стець пообіцяв, що питаннящодо Фонду державного майна й необхідних урядових нормативно-правових актів буде вирішено до кінця року.

 

Вікторія Сюмар повідомила: Комітет уже підготував рішення про те, що в бюджеті на наступний рік має бути закладено фінансування повною мірою окремо на витрати щодо суспільного мовлення. Пані Сюмар підсумувала, що завдяки персональній відповідальності бюрократичні механізми почали рухатися трохи швидше. За її словами, тепер дуже багато залежить від того, чи народні депутати підтримають фінансування суспільного мовлення повною мірою: саме від цього залежатиме ефективність реформи.

Народний депутат Григорій Шверк наголосив: слід рішуче відстоювати норми українського законодавства, а саме 0,2 % від держбюджету для суспільного мовлення. «Закон про суспільне мовлення чітко передбачає відсоток від державного бюджету, який держава має спрямувати на утримання суспільного мовника на певний час. Навіть такі поважні інституції, як Кабінет міністрів і Міністерство фінансів, мають виконувати закони України», — зазначив він. Пан Стець лише додав: «Закон має виконуватися. На цій позиції має стояти вся Верховна Рада. Залишилося переконати кількох депутатів».

Спокуси під час реформування

Представник Офісу Ради Європи Алессандро Саваріс зазначив, що суспільне мовлення має бути незалежним від олігархічних груп. На жаль, дещо інакше перетворення держаних телерадіокомпаній на суспільне мовлення бачать народні депутати. Вікторія Сюмар розповіла, як один депутат поцікавився реорганізацією обласних ОДТРК. Коли вона пояснила колезі, що всі ОДТРК об’єднуються разом із НТКУ й НРКУ в одного суспільного мовника, депутат запитав: «А можна купити той канал, який не хоче долучатися? Хоча би шматочок одного в якомусь регіоні?».

За її словами, нині в Україні триває політичний скандал, пов'язаний зі звинуваченням у корупції. Ідеться про купівлю ЗМІ політиками. «Ні для кого не секрет, це, на жаль, стає практикою, що ЗМІ продаються, політичні сили їх купують. За цих умов суспільний мовник, який би контролювався незалежною наглядовою радою, є важливим. Це питання честі для всієї країни», — сказала Вікторія Сюмар.

Член наглядової ради ПАТ НСТУ, заступниця шеф-редактора порталу «Детектор медіа» Світлана Остапа зазначила, що незалежність майбутнього суспільного мовника наразі залежить перш за все від двох речей: повноцінного фінансування й того, хто стане акціонером. Вона нагадала, що до наглядової ради ПАТ НСТУ входять 17 осіб, обраних ще 15 грудня 2015 року. За її словами, члени наглядової ради брали активну участь у роботі над проектами документів, зокрема статуту, виступали з заявами до Кабінету міністрів, Верховної Ради і Президента України «про повноцінне фінансування суспільного — дитини, яка народжується». «Коли Кабмін затвердить статут НСТУ, 100 % акцій буде у власності держави. Хто буде акціонером? Через кого виділятиметься фінансування? Це якраз той клапан, який зможе на якомусь етапі загальмувати фінансування», — сказала вона, наголосивши, що цей акціонер має бути шляхетним, даючи суспільному мовникові можливість працювати.

Спокуси привласнити мовлення виникають не тільки під час реформування, а й коли воно має давні традиції. Член наглядової ради ПАТ НСТУ, почесний президент НАМ Тетяна Лебедєва розповіла, що на міжнародній конференції, присвяченій діяльності суспільних мовників, яка нещодавно відбулася в Празі, декілька представників із неоавторитарних країн ділилися сумним досвідом. «Як тільки змінюється режими, коли зі щиро демократичних переходять на авторитарні, перше, що робиться, — це тиснуть на існуюче телемовлення й радіо. Як тиснуть? Перш за все грошима. Скасовують абонентську плату, змінюють систему оподаткування. Тому, на мій погляд, украй важливо почати цю реформу чесно, прозоро і згідно з законом», — пояснила вона й застерегла від того, щоб Україну не запросили вступити у клуб, де тиснуть на суспільне мовлення.

Як бути далі?

Кому болить фінансування, а кому — що буде з НТКУ далі, хто керуватиме новоствореним ПАТ НСТУ, які програми виходитимуть на суспільному з січня 2017 року. Перший заступник генерального директора НТКУ, один із виконавчих продюсерів «Євробачення-2017» Олександр Харебін зазначив,що суспільне буде зареєстровано в кращому випадку 20 січня. Його непокоїть те, як компанія функціонуватиме перші двадцять днів 2017 року й надалі — поки триватиме внутрішній етап реформування. Пан Харебін зауважив: на частину питань має відповісти постанова Кабінету міністрів. «У цій постанові буде зазначено питання фінансування на цей період 7124 працівників із 28 регіональних телерадіокомпаній і порядок призначення тимчасово виконуючого обов’язки голови НСТУ, який керуватиме компанією до моменту обрання наглядовою радою НСТУ голови правління суспільного у березні — квітні наступного року», — сказав він.

Пан Харебін також учергове запевнив, що «Євробачення-2017» точно відбудеться в Україні. За його словами, конкурс не заважатиме створенню суспільного мовлення. Наразі комісія з перетворення НТКУ на ПАТ НСТУ вирішує, як ефективно поєднати створення суспільного і проведення «Євробачення». «Є деякі протиріччя. Ми шукаємо компроміси», — зазначив менеджер НТКУ.

Перша заступниця голови Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, телеведуча Ольга Герасим’юк звернула увагу на «практичні речі», а саме на новий сезон на «UA: Першому», програмування в 2017 році й необхідність промокампанії суспільного мовлення. Її підтримала Вікторія Сюмар, додавши, що прокампанія «Надихаємо і запалюємо» не зовсім надихає й зовсім не запалює. «І я розумію чому. На зарплату в три тисячі гривень, які отримує ведуча на НТКУ (це 100 доларів), дуже складно і надихати, й запалювати», — сказала пані Сюмар, нагадавши, що спочатку треба вирішити питання з фінансуванням, а потім буде час говорити про контент.

«Наразі на НТКУ сидять люди, які чекають, щоб усе закінчилося і працював УТ-1», — зазначила пані Герасим’юк, додавши, що відкладення реформи означатиме смерть цьому процесу. Водночас, за її словами, залишається відкритим питання про те, щоби телерадіокомпанія випускала якісний продукт, а для цього потрібно наймати професіоналів.

Директор Центру демократії, член наглядової ради НСТУ Тарас Шевченко пояснив, що з юридичного погляду процес перетворення НТКУ на ПАТ НСТУ на початку січня 2017 року є неминучим. «Усі проблеми з бюджетом реалістично вирішувати на початку року. Якщо реформа злетить на 2018 рік, це буде величезне розчарування. Тоді шанси на створення суспільного мовлення будуть дуже низькі», — сказав він. Пан Шевченко певен, що наглядова рада НСТУ якісно проведе вибори голови правління. Потім відбудуться конкурси в регіонах. «У мене більше сподівань на реформу в регіонах. Конкурувати на загальному рівні суспільному мовленню буде складно. Конкуренція склалася давно. На рівні областей є прекрасна ніша для якісного інформаційного продукту», — вважає Тарас Шевченко.

Фото Максима Поліщука

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду