«Паркетні» перешкоди на шляху до суспільного мовлення

Зміна юридичного статусу колишніх обласних держтелерадіокомпаній на філії НТКУ мала стати першим кроком їхнього перетворення на суспільних мовників. Минув час, та чи змінила нова вивіска інформаційну політику, чи поліпшила якість новин цих телевізій? Експерти «Детектора медіа» спробували з’ясувати це в масштабному моніторингу липневих новин усіх обласних та кількох регіональних підрозділів національної телекомпанії. Аналізували контент за наявністю матеріалів з ознаками замовності та наскільки вони відповідають стандартам інформаційної журналістики.

Отож маємо перші результати: певний поступ є, але прориву не відбулось. Як і раніше, головною вадою є наявність провладної «джинси». Не можна стверджувати, що вона є тотальною, але протокольно-«паркетний» формат у висвітленні подій, у якому якимсь чином фігурують посадовці різних рівнів, схоже, невмирущий. Було б несправедливо закидати тотальний «прогин» усім державним регіональним мовникам. Скажімо, у проаналізованих новинах двох із семи телекомпаній (донецька, канал «До ТеБе» та харківська, ОТБ) монітори ознак замовності не виявили, сум’ян і луганців підловили на одному невдалому «паркетному» сюжеті. А решта «наджинсувала» на 17–18%. Загалом із 260 промоніторених новин замовність спостережено в кожній одинадцятій.

Зауважимо, усі ці сюжети прямо чи опосередковано слугують промоції місцевої влади, - голів ОДА та облрад, мерів та їхніх підлеглих. Такі сюжети часто мають вигляд звітів із нарад чи відвідин посадовцями різних заходів і поїздок областю. Створюється враження, що журналісти державних телевізій входять до обов’язкового пулу й відпрацьовують можливість виїхати за межі обласного центру.

Тільки один із цієї групи каналів, уключених до моніторингу, продемонстрував сюжет про зустріч Прем’єра Гройсмана з учасниками Всеукраїнського маршу протесту профспілок. Новина балансувала повідомлення про місцевий пікет ОДА, який організували профспілки, але то був інший сюжет, у котрому спікерами були пересічні люди.

Зауважимо, що жодну з проаналізованих новин не можна вважати відвертою «джинсою» на користь якогось політика, партії чи комерційних структур. Але ж «паркет», панове, і «протокол»!

Чимало претензій в експертів було й до відповідності новин фаховим стандартам. Середній показник їх дотримання становив 4,69 бала із 6 можливих. До того ж розбіжності в рівні їх підготовки досить відчутні. Найкращі результати, за оцінками експертів, продемонстрували журналісти каналу «UΛ:Суми», - 5,69 бала! Натомість харків’яни опинилися далеко позаду з дуже скромним показником у 3,34. Не в останню чергу через притаманну багатьом обласним філіям НТКУ ваду – замалий відсоток повноцінних сюжетів у випусках новин. Принаймні в новинах одного з каналів авторським було близько 40% контенту, решта – цитовані ведучим повідомлення прес-служб органів влади та різних інституцій.

Тому якщо більшості стандартів ці мовники дотримувалися в середньому на рівні 0,84 бала (максимум – 1 бал), то баланс думок і повноту інформації було забезпечено лише на 67–68%.

«ДЖИНСА»

Донецьк, «До ТеБе»

У моніторинговий період експерти проаналізували 38 сюжетів «До ТеБе», жоден з яких не можна віднести до «джинси» в класичному її розумінні.

«Паркетним» офіціозом опосередковано можна вважати сюжет «Запуск цілодобової подачі води в Покровську» від 4 липня. На думку експертів,у ньому видається перебільшеною оцінка ролі влади та забагато синхронів посадовців,  аж до заяви міського голови, що роботи «были профинансированы депутатским корпусом».

Утім, цей сюжет є винятком, тому що навіть губернатор Донеччини Павло Жебрівський за тиждень лише раз з’являвся в новинах каналу.

Дніпро, «51 канал»

У випусках новин «51 каналу» монітори виокремили вісім сюжетів з ознаками замовності, що становить 18% од загальної кількості проаналізованих новин. У цих сюжетах редакція просувала інтереси чиновників із мерії та обмежувалася «паркетним» фільмуванням.

Наприклад, сюжет «Перший пішов» від 4 липня, який розповідає про боротьбу з незаконно встановленими білбордами, здебільшого базується на синхронах представника міськради. Журналіст не наводить жодного коментаря з боку компанії, що встановила рекламний борд. Водночас у підводці до сюжету демонтований білборд прямо називають незаконним.

Ведуча: «Перший пішов. Дніпровська міськрада розпочала боротьбу проти незаконно встановлених білбордів. Перший уже демонтували. Та обіцяють на цьому не зупинитися».

Іще один сюжет  - «Резонансний випуск сколихнув Дніпро» від 4 липня -  уже в підводці інформує глядача, що «депутат… райради та його супутниця познущалися з літньої жінки. Народний обранець штовхнув її, а супутниця знищила продукти пенсіонерки». З одного боку, є синхрони постраждалої (навіть три!), її чоловіка та сусідок, із другого – позицію депутата представлено лише його цитатою із соцмережі. Її начитує журналіст, навіть не змінюючи інтонації, тож незрозуміло, коли, власне, закінчилася цитата депутата й почався авторський текст.

Некоректною є й подача позиції мерії про те, що справу взяв під особистий контроль мер Дніпра. Незрозуміло, що саме мають на увазі: мер контролює розслідування чи стан надання медичної допомоги постраждалій? Синхрон чиновника є малоінформативним.

«Паркетними» є сюжети «Сумна статистика» та «Екологічні зміни». Обидва їх відзнято під час прес-конференцій посадовців. У першому сюжеті (про потопельників) – тільки синхрон надзвичайника. Журналістам варто було б поїхати на пляжі, де купання заборонено, і поспілкуватися там із людьми. Другий зі згаданих сюжетів перенасичений цифрами, важливими для чиновницької звітності, але не містить інформації, зрозумілої для пересічних громадян.

Закадровий: «Наразі в області існує 25 основних підприємств, що забруднюють атмосферу, підрахували в екологічному департаменті. Вони несуть найбільшу загрозу навколишньому середовищу, а саме 96% від усього екологічного збитку Дніпропетровщини. Кажуть, ситуація близька до критичної, це незважаючи на те, що за останній рік обсяг шкідливих викидів знизився більш ніж на 15%».

Ознаки замовності експерти побачили й в сюжеті «Знання мови відкриває нові горизонти» від 5 липня,у якому заступник голови ОДА красується в кадрі у футболці з написом «Команда реформ Днепропетровская ОГА». Увагу у відеоряді було акцентовано на цій футболці: показали великим планом. Відеоряд відзнято під час розіграшу ОДА путівок в Англію. Автор сюжету показує владу тільки у вигідному світлі.

Юрій Голик, заступник голови Дніпропетровської ОДА: «Если девушки захотят такие, то следующие курсы, которые будет организовать в силах Днепропетровской ОГА, мы с удовольствием это сделаем».

Закадровий: «Посадовці готові вислухати різні пропозиції, головне, підкреслює Юрій Голик, аби знайшлися охочі й надалі гризти граніт науки».

З контексту незрозуміло, звідки в ОДА кошти на оплату подорожі в Лондон? Якщо це бюджетні гроші, то скільки це коштує та як це так швидко, без відповідного рішення облради, було вирішено подарувати не одну, а дві подорожі?

Закадровий: «І ось довгоочікуваний розіграш. В ОДА обіцяли лише одну путівку в столицю Великобританії, та, побачивши кількість сильних учасників, вирішили нагородити хоча б двох із них».

І, звісно, децентралізація як найвище досягнення чинної влади – у новині «Децентралізація не збавляє обертів у Покровському районі» від 8 липня. Сюжет не містить конкретики, тільки просуває тезу необхідності об’єднання територіальних громад.

Ведуча: «Обговорювали проблеми населених пунктів. Представники обласної ради пояснювали людям користь від цього об'єднання. Адже, як кажуть у народі, гуртом і батька легше бити. До того ж об'єднані громади отримують фінансові преференції».

Диктор згадує, що є селищні голови, які налаштовані скептично, але не пояснює, на чому ґрунтується їхня позиція. Отже, їхню точку зору не представлено.

Синхрон голови обласної ради не містить важливої інформації, а лише загальні слова про успішну зустріч та необхідність продовжувати роз’яснювальну роботу.

Гліб Пригунов, голова Дніпропетровської області: «Ті проблеми, які сьогодні є до централізації щодо організації, нас дуже турбують, тому зініціювали таку зустріч. Достатньо ще роз'яснювальної роботи для людей. Ми взяли на себе зобов'язання ще більше інформувати людей щодо деяких процесів».

Кривий Ріг, «Криворіжжя»

У новинах телеканалу, уключених до моніторингу, помічено ознаки замовності в трьох, або 17% проаналізованих сюжетів.

Усі ці новини віднесено до умовної «джинси» за рахунок їхньої «протокольності». Це сюжети із заходів чиновників/політиків, у яких відсутня зрозуміла суспільно важлива новина.

Наприклад, сюжет «З відкритими люками у Кривому Розі…», що вийшов в ефір 6 липня, є своєрідним звітом із чергового засідання міського штабу з питань підготовки Кривого Рогу до роботи в осінньо-зимовий період. Сюжет - набір показових гасел чиновників. Наприклад:

«Никаких ответов о том, что у вас нет в резерве люков или еще что-нибудь, не принимается. Мы же неоднократно всем говорили и предупреждали: на складах держать, люки должны быть закрыты».  

7 липня вийшов в ефір «Криворіжжя» сюжет «Жнива тривають». У сюжеті - надмір цифр, ними зловживають як журналіст, так і коментатор, яким у цьому разі є начальник відділу агропромислового розвитку Криворізької райдержадміністрації. Весь відеоряд сюжету - це комбайн, що працює в полі, та коментар чиновниці, записаний у її кабінеті. 

Подібним є сюжет від 8 липня «Малий та середній бізнес Кривого Рогу» - про те, як зручно й вигідно платити податки за системою «єдиного оподаткування». У ньому наявні лише коментарі чиновників. А журналіст, порушуючи фахові стандарти, робить після них свої висновки: «Дозвільна система максимально спрощується, а податки, установлені на місцевому рівні, диференційовані, обґрунтовані та лояльні до підприємців».

Луганськ, ЛОТ

Кількість сюжетів з ознаками замовності в новинах луганців становила 5%, - це один із двадцяти двох сюжетів, уключених у моніторинг.

Ідеться про сюжет «В течение недели в Старобельском районе…», який вийшов в ефір 5 липня. У ньому громаді розповідають, що протягом тижня в Старобільському районі буде «працювати група обласних та місцевих спеціалістів, яка озвучить проблеми та підготує пакет пропозицій з фінансування об’єктів інфраструктури». Скільки коштів передбачають надати, на які об’єкти, невідомо. Коментує цю подію цілий ряд чиновників на чолі з головою Луганської ОДА Юрієм Гарбузом: «Мы сегодня вместе с вами проехали, посмотрели эту районную больницу. Вы знаете, что я, как-бы, как раз декларирую новую модель здравоохранения в Луганской области, возможно, которая будет когда-то уже представлена».

Завершується сюжет коментарем журналіста, що вже не залишає сумнівів у замовності сюжету: «Руководитель Луганской области заявил, что выполнение поставленных задач в Старобельском районе возьмет под свой личный контроль».

Сюжет віднесено до політичної «джинси» за критерієм «протокольності».

Полтава, «Лтава»

У випусках новин «Лтави» монітори виявили 10 сюжетів з ознаками політичної замовності, що становить 18% од загальної кількості.

У цих «паркетних» та «протокольних» сюжетах у найвигіднішому світлі постають місцеві посадовці, зокрема, голови Полтавської ОДА та обласної ради. Здебільшого ці сюжети було знято на нарадах або під час робочої поїздки чиновників у населені пункти області.

Таким, зокрема, є сюжет «Штрафи за незаконний вилов риби в Україні можуть зрости у 20 разів» від 4 липня. Як новину подано сам факт проведення наради в ОДА. Та ще й журналісти транслюють прямі звинувачення від голови ОДА на адресу Івана Дробута, керівника управління Полтавської рибоохорони.

Закадровий: «Голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Головко в цілому боротьбою з браконьєрами на воді залишився незадоволений».

Синхрон - Валерій Головко: «Ви нікому це не розказуйте, що ви боретесь. Ви, безпосередньо, сьогодні є “істочником корупції на воді”».

Журналіст просто переповідає хід наради, не даючи відповіді на суспільно значущі питання, зокрема, де й чому є найпоширенішим незаконний вилов риби.

У такому самому форматі створено й сюжет «У Полтавській облдержадміністрації провели термінову нараду» від 8 липня.

У сюжеті «Вирішення проблем учасників АТО Полтавщини» коментар депутата обласної ради від Радикальної партії Ляшка Руслана Рогова має право на існування. Тим паче, у ситуації, коли озвучити проблему фізично дійсно нікому. Проте в закадровому тексті автор транслює обіцянки депутата, а не розповідь про його дії.

Журналіст: «Учасник АТО, який не захотів говорити, на камеру поскаржився, що місцевий перевізник відмовляє йому в пільговому проїзді й вимагає оплачувати квиток за власні кошти, а гроші тоді повертають у районі. Із цією проблемою депутат обласної ради Руслан Рогов пообіцяв розібратися вже в Полтаві».

Руслан РОГОВ, депутат обласної ради: «Викрили таку проблему, як перевезення, але, повернувшись у Полтаву, я звернусь у відділ, який дає дозвіл на перевезення, запитаю стосовно цього маршруту: Чому людина відмовляється з 2012 року працювати в законному полі й порушує закон України?»

Елементи замовності наявні й у сюжеті «На Полтавщині більше як 50% ліфтів…»: голова ОДА Валерій Головко каже правильні речі, але в цій ситуації його пряма мова радше слугує формуванню іміджу турботливого керівника області. Губернатор має не критикувати, а діяти.

Закадровий: «Голова облдержадміністрації Валерій Головко розкритикував роботу контрольних служб і доручив негайно провести експертну оцінку всіх підйомників в області».

Валерій Головко, голова Полтавської облдержадміністрації: «Тому тут не може бути взагалі ніяких там поступок щодо відповідності. Ліфт повинен технічно відповідати всім вимогам. Не може бути частково, не може бути, там, чверті відповідати, також і екстреному викликові, якщо людині стало погано в ліфті».

Закадровий: «Також Валерій Головко звернувся до представників органів місцевого самоврядування з вимогою вчасно надавати кошти з бюджетів на ремонти ліфтового обладнання».

На присутності обласного керівництва під час різних заходів зроблено акцент і в сюжетах «Макухівка без сміття» та «Самоврядування серед фармацевтів»  від 6 липня. У першому сюжеті маємо таке. Закадровий: «Розвязати проблему сміттєзвалища до Макухівки з’їхалися керівники області та району. Голова облради Олександр Біленький зазначив: Аби хоч якось зарадити лихові, міська влада має залучати інвесторів».

Гадаємо, другий сюжет про внутрігалузеву подію вийшов в ефір тільки через участь у зібранні голови облради. Марина Проскурняк, ведуча: «У Горбанівці, під Полтавою, на базі Полтавафарму відбулась конференція, присвячена самоврядуванню серед фармацевтів. На захід завітав голова Полтавської обласної ради Олександр Біленький та виконувач обов'язків керівника Полтавафарму Валерій Прядко».

Матеріал «Зустріч Гройсмана з представниками профспілки» від 6 липня також має ознаки замовності. Аналогічний сюжет у день всеукраїнського маршу протесту профспілок вийшов і в ефірі інших обласних філій НТКУ. Зауважимо, в ефірі «Лтави» його транслювали після показу сюжету «Сотні людей вийшли під стіни Полтавської облдержадміністрації на пікет проти підвищення тарифів на комунальні послуги». Там спікери - двоє пересічних жителів регіону. Логічно, що позицію влади мав би озвучити хтось із місцевих посадовців. Відповідь же Гройсмана сприймається як «несиметрична».

Суми, «UΛ:Суми»

Сумянам експерти закидають ознаки замовності лише в одному із 32 проаналізованих сюжетів, або 3% новин, уключених у моніторинг.

Ідеться про сюжет «Безоплатні центри правової допомоги» від 5 липня. Можна було б вважати його інформаційно-просвітницьким, якби новина містила конкретну інформацію, потрібну пересічній людині. Але в ньому є тільки синхрони чиновників – директорів регіонального та місцевого центру, у яких здебільшого йдеться про рік роботи закладів, а коментарі людей, які безпосередньо користуються послугами центру, відсутні.

Олена Демченко, директор регіонального центру безоплатної правової допомоги: «Основна мета й робота цих бюро - надання первинної правової допомоги населенню цих районів, активна просвітницька робота на рівні кожної територіальної громади, точки доступу до електронних сервісів Мінюсту, надання юридичних консультацій, роз’яснень. Достатньо низький рівень правової грамотності населення, немає ринку юридичних послуг. Це такі основні фактори, які ізолюють на сьогодні сільське населення від якісної правової допомоги».

Валентина Трошечко, директор сумського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги: «Більше ніж 74 відсотки наші працівники надають консультацій, роз’яснень просто в центрі, і 16 відсотків ми спрямовуємо в різні установи, організації».

Цей сюжет є «протокольним» матеріалом, який з’явився без важливого інформаційного приводу – просто з нагоди річниці заснування інституції.

Харків, ОТБ

Не виявили «джинси» експерти в новинах ОТБ, які вийшли 4–8 липня, - проаналізовано 49 сюжетів каналу.

Якщо вкрай доскіпливо розглядати запропонований глядачам контент, то впадає у вічі практика транслювати повідомлення офіційних органів влади та різних відомств у первинному вигляді, - без коментарів, розширення інформації, що робить новину однобокою, а то й узагалі сухою статистичною довідкою. Принаймні в моніторинговий період 21 новина із 49 – це інформація із сайтів органів різних гілок влади без синхрону та відеоряду – лише дикторське озвучування тексту в студії.

Утім, що добре для сайту ОДА, не може бути нормою для суспільного мовника. Тому такі новини опосередковано набувають ознак замовності. Наприклад, новина від 8 липня «Первомайський фізкультурно-оздоровчий комплекс планують добудувати до кінця року», для якої із сайту облдержаміністрації журналісти взяли інформацію про ознайомлення посадовців із ремонтними роботами у фізкультурно-оздоровчому комплексі.

Ірина ГНАТЮК, ведуча: «Первомайський фізкультурно-оздоровчий комплекс планують добудувати до кінця року. Із ходом робіт ознайомився віце-губернатор Євген Шахненко. На сьогодні на спортивному об'єкті виконано 50% будівельно-монтажних робіт, сказано на сайті обладміністрації. Змонтовано каркас будівлі, відбуваються внутрішні роботи, крім того, на території здійснюють підготовку до асфальтування дороги внутрішнього користування. Уже в січні 2017 року Первомайський фізкультурно-оздоровчий комплекс планують здати в експлуатацію».

СТАНДАРТИ

Донецьк, «До ТеБе»

Рівень дотримання фахових стандартів у новинах каналу експерти оцінили на 4,42 бала із 6 можливих.

Найвищими балами експерти оцінили стандарти достовірності - 0,97 бала та відокремлення фактів від коментарів – 0,95 бала. Досить високий показник дотримання стандарту точності - 0,87. Меншою мірою забезпечено баланс думок - 0,66 бала та оперативності - 0,5. Найпроблемнішим стандартом є повнота інформації - 0,47. Загалом відповідає всім оціночним критеріям майже кожен третій сюжет, - таких 12 із 38.

З-поміж негативів варто відзначити наявність беззмістовних коментарів ньюсмейкерів та розфокусування теми сюжету самими журналістами.

Наприклад, новина «Проблеми водопостачання в Маріуполі» розпочинається з проблеми недостатнього водопостачання, а потім несподівано продовжується розповіддю про механізм роботи кол-центру тамтешньої мерії.

КОРЕСПОНДЕНТ: «Поки водоканал розвязує проблеми з водою Донбасу, маріупольці звертаються в контакт-центр також із іншими соціальними проблемами».

Володимир ЧЕРНИШ, начальник комунікаційного відділу Маріупольської міської ради: «В основном, конечно, коммунального характера, но я вам хочу сказать, что они пиковые, то есть, например, если смотреть с января-месяца, то есть был гололед, то, соответственно, максимальное количество обращений было связано с гололедом. Потом как-то плавно перешло, вопросы касались транспорта. То есть, некорректное поведение водителей автобусов, кондукторов и тому подобное».

КОРЕСПОНДЕНТ: «Звернутися для розвязання проблеми в контакт-центр можна, зареєструвавшись на сайті Маріупольської міської ради або зателефонувавши за номерами: 15-55 зі стаціонарного телефону та (068) 808 7828 і (095) 044 5391 - з мобільного. Диспетчер, який приймає близько 150 звернень на добу, передасть інформацію у відповідну службу. Кожному зверненню надають номер, за яким можна відстежити, як розвязують проблему…»

Враження таке, ніби все, що зняли журналісти, в ефір пустили без монтажу.

Найнижчий показник стандарту повноти можна пояснити зазвичай відсутністю бекґраундів, що забезпечували б глядача вичерпною інформацією в пропонованих сюжетах. Наприклад, у новині «У Краматорську почалась підготовка до дня визволення від проросійських терористів» від4 липня немає ані слова про те, як відбувалося визволення, немає свідчень бодай одного-двох очевидців.

У сюжеті «Громадська організація «Сильні громади» ініціювала проведення в Бахмуті засідання за круглим столом про підвищення комунікацій громади та міської влади» зміст новини й синхрони зведено прозорість, відкритість й ефективність комунікацій влади з населенням до звітів депутатів на сайтах і встановлення інформаційних стендів біля міської ради та райдержадміністрації. Приклади реальних механізмів, хоча б із досвіду інших українських міст, відсутні.

Відсутність точності та повноти інформації іншого плану дається взнаки, наприклад, у сюжеті «Благодійники організували пришкільний табір» від 4 липня. Хто саме ці благодійники, які їхні наміри, нічого цього в сюжеті немає.

Ще один із проблемних показників - дотримання стандарту оперативності. Установити, чи витримано його в новині, складно, бо тільки в третині сюжетів є визначення, на кшталт «сьогодні» чи прив’язки до дати. Ще стільки ж новин не має оперативного змісту, тому їхня прив’язка не настільки критична.

До цієї ж групи редакційних недопрацювань належить трансляція релізів та заяв прес-служб. Як результат їх видають в ефір у первинному вигляді, без відповідей на ключові питання «Коли?», «З якою метою?», «Яка причина?» Тож не багато глядачів можуть зрозуміти, про що саме йшлося.

Як приклади можна назвати повідомлення від 6 липня про виявлення незареєстрованої зброї в «Донецькоблгазі» чи  19-секундне повідомлення від 7 липня про направлення сорока поліцейських у Торецьк.

Певні прорахунки мають журналісти каналу й у дотриманні стандарту балансу думок, хоча він і дістав оцінку 0,66 бала. Річ у тім, що досить часто є псевдобаланс, коли в іншої сторони журналісти беруть суто символічний і беззмістовний коментар або задовольняються дзвінком до посадовця, який кидає слухавку, не відповівши жодного слова.

Дніпро, «51 канал»

Під час моніторингу новин експерти з’ясували, що в липні журналісти каналу найкраще дотримувалися вимог двох фахових стандартів, - оперативність (0,96) і точність подання інформації (0,93 бала). Відчутно гірші результати з відповідністю критеріям відокремлення фактів від коментарів, - 0,69, балансу думок, - 0,76 та повноти інформації – 0,64 бала.  Загальний показник – 4,84 бала.

Зокрема, монітори зауважили, що журналісти каналу часто прагнуть забарвити новину епітетами й порівняннями, застосовують синонімічні ряди, які не завжди коректні. Скажімо, у сюжеті «Дніпро житиме»  журналіст стверджує, що «Тим часом, навколо Дніпра продовжують згущуватися хмари. Цього разу заборона на трансфери й перспектива лишитися без 9 очок у наступному сезоні». Або ж, як у сюжеті «Децентралізація не збавляє обертів у Покровському районі», у якому журналіст робить «глибокий» висновок:«Адже, як кажуть у народі, гуртом і батька легше бити». Таким же оціночним судженням видається й твердження в сюжеті про дитячий відпочинок «Хтось - на море, хтось - за кордон, хтось - до бабусі»: «Та дітям пощастило. Вихователі кажуть, квести в таборі проводять, мало не щодня».

Чимало прикладів можна навести й щодо порушення балансу думок. Наприклад, у сюжеті від 4 липня «Перший пішов», у якому йдеться про боротьбу з незаконно встановленими білбордами, висловлено тільки позицію міської влади. Натомість власникам рекламного носія не дали слова, хоча ситуація конфліктна.

Або ж у сюжеті від 5 липня «Захистити головну водну артерію країни» висловлено тільки позицію громадських активістів, що протестують проти невпорядкованого будівництва зливів, через які спускають сміття в річку, та проти нестачі очисних споруд. Жодної з інших сторін, дотичних до конфлікту, у сюжеті не представлено.

З достовірністю інформації в новинах «51 каналу» особливих проблем немає, проте трапляються випадки розмивання джерел інформації або нехтування посиланнями на них. Наприклад, у сюжеті «Школа без уроків та домашніх завдань» стверджують, що пришкільні табори працюють по всій області, але звідки журналіст узяв ці відомості, не зазначено. Аналогічна ситуація – у сюжеті «У школах Дніпропетровщини готуються…».

А із сюжету «”Дніпро” житиме» незрозуміло, де та коли про долю команди говорив Коломойський: «Власник “Дніпра” Ігор Коломойський не підтвердив інформацію про припинення існування клубу, яку поширили інтернет-ресурси після того, як цілий ряд гравців перейшов до інших команд».

Досить часто в новинах не забезпечено повноти й точності інформації.  Наприклад, у сюжеті «У лікарні дніпропетровського госпіталю нерадісне поповнення» немає інформації про те, де військовий зазнав поранення, у якому підрозділі служить тощо.

Кривий Ріг, «Криворіжжя»

У новинах «Криворіжжя» рівень дотримання стандартів інформаційної журналістики, за підсумками моніторингового тижня, досить високий – 5 із 6 можливих балів. Усі стандарти дотримано в половині оцінених сюжетів.

Разом із тим, інформаційна насиченість новин мала би бути кращою: стандартний випуск новин становлять у середньому п’ять сюжетів. Окрім того, канал зловживає повідомленнями, які озвучує диктор у студії, тому «картинки» як такої в таких новинах, власне, і немає. Також новинарі каналу часто вдаються до малоінформативного «вокспопу».

Найчастіше в оцінених сюжетах журналісти «Криворіжжя» не дотримуються балансу думок і подають неповну інформацію.

Наприклад, у сюжеті від 5 липня «Трьох працівників “Арсенал Кривий Ріг”», у якому йдеться про демобілізованих, котрих поновили на роботі, відсутні коментарі іншої сторони конфлікту, немає навіть спроби їх отримати. Також немає вичерпної інформації, яка б пролила світло на всю історію проблеми.

У сюжеті «Патрулювання Кривого Рогу» від 6 липня використано коментар лише однієї людини – керівника поліції. До того ж його синхрони дуже довгі. Натомість немає коментарів людей, які б оцінили, чи справді відбулось поліпшення, або патрульних.

Відсутність синхронів, коментарів варто відзначити як системну проблему новин каналу «Криворіжжя». У більшості сюжетів наявний лише один коментатор, і переважно це представник влади.

Це підтверджують сюжети «У Металургійному та Покровському районах…» - про черги для отримання довідок - від 7 липня чи «Малий та середній бізнес Кривого Рогу» від 8 липня. 

Щодо оперативності, то ми зафіксували чотири приклади порушення цього стандарту. Два з них у випуску новин від 5 липня. У вже згадуваному сюжеті «Трьох працівників “Арсенал Кривий Ріг”» про поновлення на роботі таке порушення відбулося ще 30 червня, як свідчить інформація в профспілковій пресі.

Дуже неоперативним є також сюжет «24 червня в Кривому Розі стартував проект з реконструкції». До того ж не зрозуміло, чому саме тепер згадали про цей проект і чому сюжету, що є нарізкою картинок із сайту, присвячено так багато часу: майже дві хвилини.

Неоперативними є також і кримінальні новини каналу. 6 липня в ефір вийшов сюжет «Батько вбив власну дитину», хоча про цю жахливу історію місцеві медіа написали ще 4 липня.

Надзвичайно неоперативним виявився також сюжет у випуску від 8 липня «Український центр оцінювання якості» про оцінки ЗНО криворізьких учнів. Зокрема, у сюжеті виокремлено історію про Євгена Безпояска, про якого інші ЗМІ написали ще 15 червня, наприклад тут.

У цьому ж таки сюжеті також порушено стандарт точності. Журналісти зазначають неправильну кількість учнів із найвищими балами ЗНО: кажуть - 255, натомість, за даними Українського центру оцінювання, їхня кількість - 258.

Окрім того, тут в одному сюжеті наявні два твердження, що суперечать одне одному. Журналіст каже: «Криворізька гімназія № 95 заслужено пишається своїми випускниками. Більшість із них - багаторічні переможці численних олімпіад, змагань і конкурсів. Щороку серед найкращих учнів 11-х класів є претенденти на найвищі бали за результатами ЗНО, але отримати 200 балів вдалося лише одинадцятикласникові Євгену Беспояско».

Натомість представниця школи каже, що цей учень далеко не перший, хто отримав такі високі бали: «Действительно, в нашей школе уже не первый год есть такие хорошие результаты. Начиная с первого года, когда мы сразу получили четыре 200-балльника. Это было еще в 2009 году. Ну и каждый год по разным предметам, больше всего по математике».

Луганськ, ЛОТ

У новинах луганських телевізійників, за оцінками експертів, загальний бал дотримання стандартів журналістики становить 4,73 із 6 можливих. Порушення стандартів зафіксовано в 7 сюжетах із 22.

Варто наголосити, що в жодному сюжеті протягом моніторингового тижня 4–8 липня не порушено стандарт оперативності. Наприклад, сюжет «600 метров трубы», у якому розповідають про ремонт водогону за допомогою коштів Червоного Хреста, вийшов в ефірі каналу 8 липня. Інші інформаційні ресурси розповіли про це значно пізніше, наприклад, лише 11 липня тут

Що ж до вад луганських новин, то найчастіше журналісти ЛОТу порушують стандарт балансу думок - 6 випадків і повноти інформації - 7 випадків.

Фішкою каналу, зумовленою розташуванням, є огляди новин на окупованих територіях. Протягом 4–8 липня вони присутні в кожному випуску новин. На думку експертів, у них не порушено тільки один стандарт – оперативності. У всіх цих випусках, окрім усього іншого, міститься посилання на дуже сумнівні джерела інформації. Наприклад, у випуску від 8 липня посилаються на сайт «Інформатор», який своєю чергою посилається на «закрытый источник в университете».

У той же час експерти ГО «Детектор медіа» розуміють усі складнощі отримання інформації із окупованих територій, а також те, що інформатори часто працюють на окупованих територіях із ризиком для своєї безпеки. Але це не відміняє вимоги бодай не вдаватися до оціночних суджень у новинних сюжетах (а з цим проблеми).

Не будемо докладно аналізувати кожен із порушених стандартів, просто процитуємо ці сюжети.

Отже, 4 липня, сюжет «Оккупированная территория Луганской области»:

«Ни для кого не секрет, что эти предприятия принадлежат главарю боевиков Захарченко и его подчиненным бандитам. Это называется - забота о местном населении со стороны боевиков во всех проявлениях русской духовности».

«Боевики о таких махинациях знают, но действий по поимке не предпринимают. Все потому, что эти мошенники заносят конверты с деньгами в псевдополицию. Таким образом, они узаконивают грабеж и издевательства над местным населением».           

5 липня, сюжет «На оккупированной территории»:

«Правда, чтоб доказать свою жестокость по отношению к местному населению, следом псевдоминистры по указу главаря террористов Плотницкого разрешают своим фейковым постановлением работать в копанках, а это значит, что число погибших горняков будет увеличиваться, правда, оккупантов это не заботит».

«Не рассказали чиновники-сепаратисты только о том, что курсантам не повезло вдвойне, они получат не только не признанную бумажку о получении образования, но и бумажку, которая даже не сможет удостоверить их личность и с которой они не смогут выехать за пределы оккупированной территории. Так боевики ломают будущее детей».           

6 липня, «В оккупированном Алчевске вспышки»:

«Псевдоврачи цинично обьясняют вспышку инфекционных заболеваний немытыми руками и неправильным хранением продуктов. Забывают рассказать чиновники-сепаратисты и недомедики, что местные жители и дети заболели из-за того, что братская Россия отключила электроэнергию».

«В тоже время добровольцев служить в бандитских формированиях нет, а с учетом таких кафедр у террористов будет нужное количество нового пушечного мяса».      

7 липня, «Рішення міністрів-сепаратистів»:

«Особенно противятся россияне принимать у себя студентов по специальности журналистика. Видимо, не хотят делиться методами обмана людей и создания постоянных фейков, чем особенно славятся пропутинские СМИ».

«Не говорят чиновники-самозванцы о том, что 16-летних девочек насилуют и растлевают боевики, в алкогольном и наркотическом опьянении террористы нападают на детей и издеваются над ними. А урегулировать это самозваная власть решила тем, что уменьшила возраст для вступления в брак. Такие русско-духовные традиции вводят боевики на оккупированной территории».         

8 липня, «Обзор новостей»:

«…теперь помощь дадут лишь тем, кого оккупанты посчитают малообеспеченными. Остальные живут хорошо, считают боевики. Это значит, что вся гуманитарная помощь будет отправляться на прилавки магазинов главаря боевиков Захарченко».

Полтава, «Лтава»

Фахових стандартів новинарі «Лтави», як свідчать результати моніторингу, здебільшого дотримувались. Їхні зусилля експерти оцінили в 4,93 бала.

Найкращі показники зафіксовано за відповідністю новин каналу критеріям оперативності й точності: 1 і 0,98 бала. Скромніші результати з дотримання стандартів відокремлення фактів від коментарів – 0,75 бала, балансу думок – 0,73 та повноти інформації – 0,70.

Посилання на джерела містили 77% новин. Що стосується порушень стандарту достовірності, то експерти зауважили їх у новинах, у яких джерело інформації можна  було б легко ідентифікувати. Візьмімо, наприклад, сюжети «У Полтаві в будинку на вулиці Головка вчора вночі горіла багатоповерхівка», «Учора ввечері в приватному будинку…» та «На Миргородщині в селі Білик горів приватний будинок» тощо, у яких автори не посилаються на управління ДСНС.

Випадки нехтування вимогами стандарту відокремлення фактів від коментарів не можна назвати кричущими, але журналісти все ж практикують вислови, на кшталт «любителі нічних полювань на майно пенсіонерів», «ранок видався добрим не для всіх»,«на повномасштабну реконструкцію автотраси гроші збирали, якто кажуть, усім миром» та «на прохання правоохоронців зупинитися горе-водій не відреагував».

Що стосується стандарту повноти інформації, то журналісти «Лтави» припускаються помилок в однотипних повідомленнях штабу АТО про ситуацію в зоні зіткнення. Наприклад, у таких сюжетах автори не повідомляли про кількість загиблих, поранених або про їхню відсутність.

Зафіксовано й випадки відсутності балансу думок у полтавських новинах. Прагнучи пристати на бік пересічних жителів регіону, журналісти часто не подають коментарів представників влади, винних або не винних у проблемах, про які йдеться в сюжетах. Щонайменше такі сюжети неповні, оскільки реальність у них відображено однобоко. Наприклад, у сюжеті «У Полтаві аварійне дерево ледь не вбило людину» немає коментаря представниці мерії, яку прямо звинувачують у недбальстві: «Тополя росте майже біля так званої червоної лінії, тобто рішення про її викорчування мають право прийняти лише в міськвиконкомі. Однак на всі звернення полтавська влада реагує дуже мляво. Відповіді скаржникам надходять одноманітні». А в сюжеті «Розв’язання проблем учасників АТО Полтавщини» автор не балансує висловлювання матері учасника АТО коментарем від місцевої влади: «Ольга Наволочка вже рік чекає, поки її сину оформлять право власності на земельну ділянку. Жінка каже, що процес оформлення документів навмисно затягують».

Суми, «UΛ:Суми»

Рівень дотримання професійних стандартів у новинах каналу монітори оцінили в 5,69 бала із 6 можливих. Із 32 оцінених сюжетів 26 є такими, у яких стандарти дотримано повністю, у 7 сюжетах порушено один з оцінюваних стандартів. І лише в одному зафіксовано порушення трьох критеріїв оцінювання.

Варто зазначити, що новини Сумської ОДТРК є насиченими за кількістю сюжетів та інформативним наповненням. У новинах багато коментарів і представлено різні точки зору, новини оперативні. Лише у двох випадках не дотримано стандарту оперативності.

Один із них  - «Сумщина отримала вакцини» від 8 липня. За даними інших місцевих ЗМІ, вакцини було отримано ще 1 липня, наприклад, про це пише сайт «Depo Суми».

У шести випадках порушено стандарт повноти інформації. Для прикладу, у сюжеті від 4 липня «Не потрапив на робоче місце» (про пригоди новопризначеного виконувача обов'язків головного редактора газети «Сумщина», який не зміг потрапити на роботу через те, що його попередник забрав ключі від службового кабінету й не виходить на зв’язок) відсутній бекґраунд. Для людини, яка не стежить за новинами щодня, важко зрозуміти, у чому проблема, куди подівся попередній редактор і чому його звільнили. 

У сюжеті «Куди поділися гроші» від 7 липня знижено бал за «повноту інформації», оскільки в розповіді про резонансний місцевий скандал журналісти не назвали кілька ключових речей. Не було зазначено, хто саме оприлюднив скандальне відео й не було повідомлено, що один із фігурантів скандалу, посадова особа, є родичем людини, на користь якої скоєно корупційні дії. В інших місцевих ЗМІ наведено повнішу інформацію. Наприклад, на сайті СТС.

Багато додаткових питань виникає й після перегляду сюжету «21 000 гривень для шахраїв» від 5 липня. Відсутня інформація про те, як саме відбулося шахрайство, чи це поширена схема тощо. Та водночас цей сюжет не є показовим для телекомпанії: судово-кримінальні теми в ефірі каналу представлено достатньо та всебічно.

Окремо варто зауважити, що журналісти постійно відстежують розвиток подій в історії, яку знімають, та інформують глядачів. Наприклад, розвиток скандалу з призначенням нового редактора обласної газети «Сумщина» представлено в трьох із п’яти випусків новин за тиждень. Або скандал із виселенням волонтерів, коли на цю тему був сюжет 4 липня, а потім 5 липня глядачів поінформували, що «волонтерів не переселятимуть».

Протягом тижня в ефірі був розвиток історії з поліцейським автомобілем, який потрапив в аварію. 4 липня в ефір вийшов сюжет «Аварія з участю поліції сталася в Сумах», а протягом наступних днів журналісти порушували тему, чому це сталось, як, наприклад, у сюжеті «Який стан поліцейських авто».   

Харків, ОТБ

Стандарти інформаційної журналістики в новинах каналу дотримано на 3,24 бала із 6 можливих - така оцінка експертів за підсумками тижневого моніторингу.

Експерти відзначають досить високий рівень дотримання стандарту достовірності: посилання на джерела містять 80% проаналізованих новин. Показник стандарту точності – 0,63 бала. Занизький і показник оперативності - 0,53 бала. Стандартвідокремлення фактів від коментарів дотримано на 0,78 бала, а найнижчі показники зафіксовано за відповідність стандартам балансу думок  - 0,24 та повноти поданих фактів – 0,27 бала.

Також монітори звернули увагу, що 59% новин не є авторськими матеріалами журналістів, а озвученими повідомленнями Національної поліції, ДСНС України, СБУ України, податкової інспекції, ОДА, Держепідслужби, Держекоінспекції, мерії, інформагентства «Інтерфакс», ресурсу «Статус Кво» та сайту «Марія». Продукту власного виробництва, як для державної компанії, замало. Наприклад,  4 липня – з 12 новин лише 4 власних сюжети, 6 липня - з 9  новин лише 2  авторських, 7 липня - з 11 матеріалів 5 авторських, 8 липня –  3 із 10  сюжетів.

Утім, авторські матеріали за дотримання стандартів набрали по 5–6 балів.

Засилля новин - коротких повідомлень стало основним чинником низьких показників балансу думок. Наприклад, сюжет від 4 липня «На 5 поверхах багатоповерхівки загорілись лічильники» -це фактично ретрансльована інформація служби надзвичайних ситуацій.  Ані виїзду на місце події, ані свідчень постраждалих, про баланс думок узагалі не йдеться.

Ірина ГНАТЮК, ведуча: «Сталося це в Харкові на вулиці Камській, 1, це Новобаварський район. Пожежа почалася напередодні вдень, евакуювати довелося майже 30 мешканців, інформують надзвичайники. На місце виклику приїхали чотири підрозділи пожежно-рятувальної служби, унаслідок короткого замикання електричного щита в підвалі будинку загорілись електричні лічильники з 1-го по 5-й поверхи. Також горіли силові кабелі в щитовій, загальна площа пожежі становила приблизно 10 квадратних метрів. Найнебезпечнішим явищем на пожежі було виділення великої кількості токсичного й небезпечного диму, що ніс реальну загрозу мешканцям. На свіже повітря було евакуйовано 29 осіб, серед яких дві дитини та одна особа з особливими фізичними потребами. Ніхто з мешканців не постраждав, вогонь погасили за 40 хвилин».

Подібну ситуацію можна спостерігати з дотриманням фахових стандартів і в сюжеті про меморіальні таблички воїнам АТО від 4 липня. У матеріалі немає посилання на персоніфіковане джерело інформації, відсутній баланс думок та кульгає повнота викладу.

Ірина ГНАТЮК, ведуча: «У Харкові планують установити меморіальні таблички воїнам АТО. Відповідне рішення ухвалили на засіданні міської комісії з питань топоніміки та охорони історико-культурного середовища, - про це йдеться на сайті мерії. Наприклад, планують, що буде встановлено таблички Дмитрові Арциленку, Сергію Клюєву, Володимирові Усенку, Володимирові Янчуку, Сергію Чередниченку-Москаленку та Андрію Попелю. Пам'ятні таблички встановлять на фасадах шкіл, де вони навчалися. Також планують установити пам'ятні таблички воїнам-інтернаціоналістам Сергію Пізнякові та Віталію Новохацькому й Михайлові Ткаченку, які загинули в Афганістані. Таблички встановлять на фасаді Харківського ліцею № 107».

Матеріал «Працівників ХТЗ відправили у відпустки» від4 липня, попри значущість теми для регіону, також міг би бути повнішим і достовірнішим. Посилаючись на ресурс, який інформує своїх читачів «із власних джерел», журналісти могли б зателефонувати на підприємство, аби підтвердити чи спростувати інформацію.

Ірина Гнатюк, ведуча: «Працівників ХТЗ відправили у відпустки, - з посиланням на власні джерела повідомляє іформагентство «Статус кво». Попередня відпустка персоналу заводу мала завершитися 1 липня. Нинішню відпустку планують продовжити до 1 серпня. Тільки-но ситуація зміниться на заводі, усіх працівників викличуть на роботу. Проте частина робітників продовжує ходити на завод. Нагадаємо, складна ситуація на ХТЗ виникла після порушення кількох карних справ, зокрема стосовно керівництва підприємства. Із 9 червня завод проходить досудову санацію».

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оціночними судженнями відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію» й не мають офіційного характеру.

Моніторинг дотримання професійних стандартів у роботі інформаційних служб філій НТКУ здійснює громадська організація «Детектор медіа» в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи суспільного мовлення в Україні». 

Метою моніторингу є підвищення рівня медіаграмотності українського суспільства, стимулювання медіа до відповідальності, дотримання журналістських стандартів та підвищення якості медійного продукту.

Моніторинг є незалежною експертною оцінкою громадської організації «Детектор медіа». Методологію здійснення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту MediaSapiens.

Моніторинг здійснює ГО «Детектор медіа» в рамках проекту Ради Європи «Зміцнення свободи медіа та створення системи суспільного мовлення в Україні».

comments powered by Disqus