Олег Черниш запропонував винести на конкурс 14 ФМ частот з резерву Нацради (як ті, на які не було продовжено ліцензії на мовлення, так і нові прораховані «Українським державним центром радіочастот») у таких містах: Вінниця, Житомир, Запоріжжя, Кропивницький, Львів, Миколаїв , Полтава, Рівне, Тернопіль, Харків, Херсон, Хмельницький, Черкаси, Чернігів. Потужність передавачів у більшості міст – 1 кВт, у Миколаєві та Херсоні – по 500 Вт, у Чернігові – 250 Вт. Серед них – харківська частота 100,5 МГц, яка вже два роки не використовується, тоді як у Харкові передавачі приймають російський сигнал з Бєлгорода.

Запропоновані Олегом Чернишем конкурсні умови аналогічні умовам конкурсу на київську частоту 97,2 МГц, оголошеного наприкінці 2018 року під суспільне радіо «Промінь»:

• не менше 50% – інформаційні, освітні та розважальні передачі;
• 100% ведення передач українською мовою;
• без права ретрансляції інших мовників.

Олег Черниш нагадав, що намагався винести це питання ще у вересні 2018 року, але колеги його не підтримали: «Я вважаю нашою бездіяльністю те, що ми затримуємо частоти в резерві Нацради і не виносимо на конкурс». «Враховуючи, що термін каденції чотирьох членів Національної ради закінчується 9 липня, ми маємо останній шанс встигнути розбудувати три мережі Суспільного радіо», – додав він.

Член Нацради Сергій Костинський сказав, що мав перемовини з Національною суспільною телерадіокомпанією України щодо запуску аналогового телевізійного мовлення в Чонгарі на Крим, і Суспільне взяло паузу, тому що йому бракує коштів. Він запропонував не поспішати з оголошенням радіоконкурсів для Суспільного радіо та враховувати проблеми з недофінансуванням НСТУ. Наразі, вважає він, треба дочекатися результатів конкурсів на чотири частоти в Києві, в яких можуть узяти участь радіо «Промінь» і «Культура».

«У нас прораховано багато частот, ми чекаємо ще прорахунку. Це будуть останні частоти Національної ради, більше частот не буде. Ми маємо уважно підійти до формулювання умов конкурсів. Вважаю, що ми маємо приділити увагу розбудові нішевого мовлення: військово-патріотичного, інформаційно-публіцистичного, культуно-освітнього, нішевого музичного», – сказав пан Костинський.

Під час обговорення цього питання інші члени Нацради висловлювали різні аргументи проти. Валентин Коваль, приміром, сказав, що 14 обласних центрів з кіловатними передавачами – це «струс для ринку». Уляна Фещук висловила свою думку, що норма закону про три мережі суспільного радіо була передчасною. Голова Нацради Юрій Артеменко підтримав її тезу про те, що три мережі для Суспільного – забагато, враховуючи недостатнє фінансування НСТУ. «Я вважаю, що цей конкурс не на часі. Можливо, інший склад Національної ради визначиться. Давайте подивимося на завершення конкурсу по Києву. НСТУ зараз у складному становищі, невідомо, чи виживе мовник, якою буде доля керівника», – додав пан Артеменко.

За оголошення конкурсу і затвердження конкурсних умов проголосували тільки двоє членів із семи – Олег Черниш і Ольга Герасим’юк.

Нагадаємо, 6 грудня 2018 року Нацрада вирішила оголосити чотири форматні конкурси на чотири вільні ФМ-частоти в Києві: інформаційно-соціально-політичне радіо (Олег Черниш припускає, що це конкурс під «Прямий ФМ»), інформаційно-просвітницько-розважальне (ймовірно, під суспільне радіо «Промінь»), культурно-просвітницьке (ймовірно, під суспільне радіо «Культура»), музичне джазово-класичне.

Конкурс на інформаційно-просвітницько-розважальне радіо оголошено 20 грудня 2018 року, заяви приймалися до 19 лютого, підсумки конкурсу Нацрада підіб’є до 19 квітня. Конкурс на культурно-просвітницьке радіо оголошено 27 грудня 2018 року, заяви приймалися до 26 грудня, підсумки конкурсу Нацрада підіб’є до 25 квітня 2018 року.