Маріанна Присяжнюк: Суспільне мовлення має бути «голосом народу», а не піар-інструментом

Маріанна Присяжнюк: Суспільне мовлення має бути «голосом народу», а не піар-інструментом

11:58,
30 Березня 2015
4448

Маріанна Присяжнюк: Суспільне мовлення має бути «голосом народу», а не піар-інструментом

11:58,
30 Березня 2015
4448
Маріанна Присяжнюк: Суспільне мовлення має бути «голосом народу», а не піар-інструментом
Маріанна Присяжнюк: Суспільне мовлення має бути «голосом народу», а не піар-інструментом
Кореспондент видавництва «Екологія та соціальний захист України» – про потребу в єдиній системі інформаційного простору та роль НСТУ в його формуванні.

Сайт «Суспільне мовлення» публікує серію інтерв’ю з кандидатами в члени Наглядової ради майбутнього Суспільного мовника. Кандидати розповідають про своє бачення  становлення Суспільного в Україні, свої плани і першочергові дії в складі контролюючого органу НСТУ у разі їхнього обрання. На сайті вже оприлюднені інтерв’ю з Вадимом Міським та Йосипом Зісельсомвід сфери «Захист інтересів дітей та молоді», Вірою Андріюк від сфери «Освіта», Тетяною Лебедєвою та Русланом Кухарчуком від сфери «Журналістика», Максимом Васіним та Любовю Найдьоновоювід сфери «Наука», Едуардом Странадко від «Творчої» сфери та Іллею Шевляком від сфери «Фізичне виховання та спорт».

 

Маріанна Присяжнюк  була висунута всеукраїнською громадською організацією «Екологія та соціальний захист України» у кандидати в члени Наглядової ради НСТУ у сфері «Місцеве самоврядування». Крім неї у цій сфері балотуються ще двоє кандидатів.

Яким, на вашу думку, має бути Суспільне?

– Суспільне мовлення в першу чергу має бути «голосом народу», а не піар-інструментом. Це принципово нові цінності, суспільство має активно брати участь в інформаційних процесах, і тільки тоді воно не буде об’єктом маніпуляцій.

– Якою має бути структура НСТУ? Яка ваша думка щодо дискусії навколо законопроекту про суспільне мовлення? Як відомо, частина депутатів та медіадіячів  вважають, що Суспільне мовлення та ОДТРК мають існувати окремо. За задумом, ОДТРК мають стати каналами громад.

– На мою думку, запропонована структура НСТУ, в якій не розділяються телебачення та радіомовлення дуже доречна. Аргументувати це можна від зручності управління до економічних чинників. Такі фактори і зумовлюють оптимальність роботи НСТУ. Відомо, що НСТУ готове розглядати пропозиції своїх регіональних представництв.

Я особисто вважаю, що НСТУ має бути уніфікованою та включати в свою структуру ОДТРК.

Щодо законопроекту про суспільне мовлення, то він є правовою підставою функціонування такого суспільного інституту як НСТУ, очевидно, що навколо нього йдуть дискусії. Кожне починання, особливо такого масштабу, переживає процес розвитку і внесення коректив, вирішення дискусійних питань, тобто проходить етап становлення. Спілкуючись з колегами, я знаю, що основні протиріччя з’являються щодо організаційно-правової форми, тому таке явище є показником робочого процесу. Особисто мене хвилює, що мало хто може пояснити, що таке «суспільне мовлення», тому на цьому етапі крім дискусій має проводитися величезна просвітницька робота.

Чи маєна Суспільному мовнику бути реклама? Як має фінансуватись НСТУ?

– Безперечно. Комерційна складова контенту – це нормально. Інше питання – його обсяг та етичність. Реклама – це такий медіапродукт, що створюється з використанням потужних технологій, тому на мою думку, реклама має бути першим об’єктом цензури.

– Як ви збираєтесь представляти свою сферу у Наглядовій раді?

– ВГО «Екологія та соціальний захист України» має свої регіональні підрозділи по всій Україні, життя громад висвітлюють більш ніж 2000 журналістів та кореспондентів, тому сфера нашої відповідальності – це самоврядування. ВГО «Екологія та соціальний захист України» створила потужний механізм взаємодії всіх територіальних громад і наша діяльність можу бути корисною для НСТУ.

– Які першочергові завдання ви ставитиме перед НСТУ як представник своєї сфери?

– Ми будемо долучатися до створення інформаційно-патріотичного простору, зокрема до вдосконалення законодавчої бази, відстежуватимемо та обмежуватимемо політичні впливи на процес формування НСТУ, забезпечуватимемо широку просвітницьку компанію щодо регіонального мовлення через мережу наших представництв.

– Які проблеми з її висвітленням є на комерційних каналах?

– Тема самоврядування на комерційних каналах взагалі відсутня по причині, що ці сфери ставлять перед собою різні задачі. Активна участь громадськості у формуванні нової інформаційної політики має не знищити комерційну складову, а доповнювати одна одну. Але це стосується не тільки комерційних каналів, а насамперед ОДТРК, котрі просто повинні залучати населення до своєї діяльності.

– Як ви оцінюєте сьогоднішній стан НТКУ? Що думаєте про контент?

– НТКУ не так давно увійшов до ери технологій. Але це скоріше наслідок необхідності створення НСТУ. За деякими даними, НСТУ забезпечить покриття 97% території України та матиме можливість супутникової трансляції, чим забезпечить інформаційну присутність України в інших країнах. Контент НСТУ має бути дуже виваженим, толерантним та патріотичним. НТКУ дійсно охоплює аудиторію у всьому її соціальному розрізі.

– Які програми ви б хотіли бачити на Суспільному? Яким чином НСТУ може об’єднати країну?

– На НСТУ покладена місія створення єдиного інформаційного простору. Інформаційні протистояння спричинюють нинішню ситуацію в країні, тому має бути єдина державна політика та державна монополія на інформацію, яку реалізую НСТУ.

– Як убезпечити членів Наглядової ради від впливу політичних сил?

– Слід врахувати всі можливі людські чинники, забезпечити Наглядовій раді незалежність, публічність та відкритість, можливість громадського контролю, залучення великої кількості експертів до прийняття рішень тощо.

– Деякі експерти вважають, що членами Наглядової ради мають бути лише люди, які мають безпосередній стосунок до НСТУ: медійники та юристи. Чи погоджуєтесь ви з такою думкою?

– Частково погоджуюсь. Медійники та юристи – фахівці, завданням яких є забезпечити професійність процесу створення НСТУ, проте споживачем Суспільного є суспільство, тому не варто відсторонюватися від громадськості.

– Чи мають отримувати члени Наглядової ради гроші?

– Більшість членів Наглядової ради є представниками неприбуткових громадських організацій, тому наша мотивація має дещо іншу природу.

Коли «Детектор медіа» тільки розпочинав роботу, найпопулярніші українські медіа ще дослухалися до темників. Але завдяки спільній боротьбі журналістів та суспільства це змінилося. Найпоказовіше: Україна пройшла шлях від державного телебачення до Суспільного.

Тепер наша команда прагне розширювати аудиторію та впливовість Суспільного мовлення заради ідей та ідеалів, які воно продовжує ілюструвати.

Запрошуємо приєднатися до нас у цьому завданні, ставши частиною Спільноти «Детектора медіа».
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Коментарі
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду