Комітет свободи слова рекомендує ухвалити законопроект про суспільне мовлення (ОНОВЛЕНО)

На початку засідання були присутні 9 із 10 депутатів-членів Комітету: Олександр Абдуллін, Олена Бондаренко, Олександр Голуб, Микола Княжицький, Олена Кондратюк, Ігор Мірошниченко, Рустам Раупов, Юрій Стець, Микола Томенко (був відсутній Микола Баграєв). Крім того, на засідання завітав голова Верховної Ради Володимир Рибак. Практично у повному складі Комітет встиг розглянути майже сто поправок зі 107-ми.

Окрім членів Комітету, в обговоренні брав участь один із авторів альтернативного законопроекту Андрій Шевченко, а також висловлювалися експерти: директор Інституту Медіа Права Тарас Шевченко, голова правління Східноєвропейського інституту проблем медіа та керівник Центру адвокації та лобіювання НАМ Ольга Большакова, правовий експерт  Департаменту з прав людини Ради Європи Ів Саломон (Eve Salomon).

На завершальному етапі засідання перейшло у формат наради, депутати не мали можливості схвалити законопроект у цілому. Таким чином, законопроект рекомендували до схвалення найближчим часом у Комітеті і в сесійній залі Верховної Ради.

Загалом членам Комітету вдалося обговорити і проголосувати за кілька принципових питань законопроекту: створення наглядової ради та фінансування.

Перша принципова відмінність позицій уряду, який готував проект, і депутатської робочої групи полягала у принципах формування наглядової ради. За урядовою редакцією законопроекту, 14 осіб висуваються відповідною кількістю категорій громадських об’єднань (у сфері освіти, науки, релігії, спорту, журналістики тощо) і 3 особи – Кабміном. Робоча група на чолі з Томенком запропонувала, по-перше, вилучити з переліку представника від релігійних організацій, по-друге, додати по одному представнику від депутатських фракцій. Нагадаємо, наразі у парламенті 5 фракцій.

Проти цієї поправки проголосувала тільки Олена Бондаренко, яка взагалі була проти того, щоб до наглядової ради суспільного мовника входили кандидати від парламенту. На її думку, це несправедливий принцип, оскільки фракції можуть різко відрізнятися кількістю членів (від 30 до 200), а пропонувати вони можуть лише по одному представнику.

Другим принциповим питанням були джерела фінансування майбутнього суспільного мовника. Нагадаємо, в урядовому законопроекті була норма про абонплату. Депутати Мірошниченко, Томенко, Княжицький і Шевченко виступили проти абонплати, зауваживши, що вона може передбачатися під пунктом «інші надходження». Олена Бондаренко ж відстоювала думку про те, що абонплата необхідна, оскільки тільки так можна «виховати відповідального громадянина». Більшістю голосів члени Комітету не підтримали абонплату, натомість виступили за обов’язкове державне фінансування суспільного мовника фіксованою цифрою окремим рядком у держбюджеті. Щодо самої цифри, то її поки що не прописували, вирішивши спочатку підготувати конкретне обґрунтування. Нагадаємо, в урядовому законопроекті – це 0,05% з держбюджету.

Крім того, відбулася бурхлива дискусія щодо реклами. Урядовий законопроект передбачає рекламу. Більшість членів Комітету вважають, що комерційна реклама на суспільному телебаченні неприпустима. Після обговорення, депутати вирішили, що на суспільному мовнику може бути соціальна реклама, а також та, яка є під час трансляцій міжнародних подій (приміром, «Євробачення», або спортивних трансляцій), оскільки є зобов'язання міжнародних партнерів перед спонсорами.

P. S. Станом на 12 вересня Комітет уже проголосував за прийняття законопроекту в цілому. Розгляд законопроекту у другому читанні в сесійній залі Верховної Ради відбудеться 19 вересня.

Джерело: Суспільне мовлення

comments powered by Disqus