Моніторинг Суспільного: як журналісти дотримувалися стандартів в Івано-Франківську, Львові, Луцьку, Тернополі, Хмельницькому, Ужгороді та Чернівцях

Кількість новин, у яких кореспонденти регіональних філій НСТУ дотримуються стандартів інформаційної журналістики, побільшала: зі 166 проаналізованих сюжетів вимогам усіх критеріїв оцінювання відповідало 55 % контенту. Що ж до порушень, то основною проблемою регіональних мовників залишається забезпечення повноти інформації.

Часто журналісти просто упускають важливі деталі, не розповідаючи, наприклад, у який спосіб сільська громада отримала у своє розпорядження чималі гроші від ЄС на реалізацію дуже локального проекту. Або ж у сюжеті з презентації фільму не хочуть і словом обмовитися про не дуже відомого загалу режисера. Вичерпне інформування в новинах західних філій Суспільного забезпечується на рівні 40–60 %. Утім, у цілому показники дотримання фахових стандартів досить високі, — від 4,54 балів із шести можливих у волинян до 5,18 у буковинців. Причому планку у п'ять балів подолали три із семи каналів.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Івано-Франківськ — «UA: Карпати»

Усереднений показник дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу становить 4,93 бала. В одному з проаналізованих сюжетів монітори побачили ознаки політичної замовності.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Зокрема, експертам видався сумнівним сюжет «Пенсіонери поїхали відпочивати у табір Лімниця» від 17 вересня. У ньому йдеться про те, що групу франківських пенсіонерів з ініціативи міського голови відправили на відпочинок у табір. Єдиним спікером у сюжеті є перший заступник начальника Департаменту соцполітики Івано-Франківської міської ради, який робить акцент на тому, що пенсіонери відпочинуть саме завдяки почину мера: «Цей відпочинок запланований для людей старшого похилого віку. Це як раз ті люди, які зараз десь частково обділені увагою нашого суспільства. Через те в міського голови виникла ідея, він це запропонував і ми це реалізуємо. Це є перший заїзд. Таких заїздів поки що заплановано три. Це є по чотири дні в таборі Лімниця. Кожен день для цих людей будуть влаштовувати заходи, розважальні, освітні і так далі».

У сюжеті не уточнюється, хто й на яких підставах профінансував «ідею міського голови», куди людям похилого віку можна звертатися, хто може претендувати на таку поїздку і скільки буде таких щасливчиків. Масштаби ініціативи також не відомі. Отож, вийшов сюжет, який працює на користь міського голови.

Що ж до дотримання фахових стандартів, то не було в експертів зауважень до оперативності й достовірності проаналізованого контенту, високі показники й за стандартом відокремлення фактів від коментарів. Щоправда, у двох випадках журналісти помилилися. Так, матеріалі «Водій робив усе, щоб уникнути наїзду на пішохода» від 21 вересня ведуча починає сюжет такими словами: «Водій робив усе, щоб уникнути наїзду на пішохода. На час слідства, яке вчора передали Служби безпеки України, він відсторонений від роботи. Про це сьогодні на брифінгу розповів начальник обласного управління поліції, Володимир Голубош». Це сюжет із брифінгу начальник обласного управління Нацполіції Володимира Голубоша із приводу ДТП за участі його службової машини, під час якого загинув велосипедист. І слова про те, що «водій робив усе, щоб уникнути наїзду на пішохода», принаймні, до завершення слідства, є суб’єктивною думкою керівника обласної поліції. Ведуча у своєму вступному слові чітко не позначила початок і кінець його висловлювання.

А в сюжеті «У селі Великий Рожин почали ремонтувати дорогу» від 18 вересня ведуча застосувала емоційну забарвлену лексику: «У селі Великий Рожин, Косівського району таки почали ремонтувати дорогу. За два дні там зробили чорнове полотно. Про це нам телефоном повідомив сільський голова Великого Рожина, Микола Том’юк».

Порушення стандарту точності виявлено, наприклад, у сюжеті «На строкову службу відправлять 520 прикарпатців» від 18 вересня про особливості цьогорічного осіннього призову в Івано-Франківській області. Ведуча в підводці сказала: «… Осінній призов триватиме три дні. Про це сьогодні на прес-конференції розповів начальник відділу комплектування та призову Валерій Волинков». Насправді ж особливість цьогорічного призову не в тому, що він буде тривати три дні, а що його збільшили до трьох місяців. До того ж, не точно названа посада спікера сюжету: «начальник відділу комплектування та призову» невідомо якої установи.

Траплялися в сюжетах і неточності у бекраунді. Зокрема, в сюжеті «У п’ятнадцятьох людей з двадцяти трьох, що отруїлися минулого тижня на поминальному обіді, виявили сальмонельоз» від 18 вересня авторка сюжету повідомила: «Нагадаємо, минулого тижня у селі Старий Гвіздець Коломийського району після поминального обіду до інфекційної лікарні, станом на середу, 13 серпня потрапило дванадцять дорослих та семеро дітей». Хоча подія, судячи з контексту новини, трапилася 13 вересня.

Баланс думок не забезпечено в майже третині сюжетів, здебільшого створених за матеріалами прес-служб силових відомств. Але траплялися й випадки, коли журналісти не цікавилися позицією всіх зацікавлених сторін та експертів. Наприклад, як у сюжеті від 21 вересня «На Прикарпатті медикам та освітянам досі боргують зарплати». У матеріалі висвітлюється виступ депутата обласної ради Манолія Піцерюка на пленарному засіданні сесії Івано-Франківської обласної ради. У сюжеті є два його синхрони: депутат пропонує скерувати звернення до Верховної Ради про заборгованість із виплат зарплатні працівникам бюджетної сфери. Кореспондент повідомляє, що депутати не підтримали пропозицію колеги, але їхні аргументи «проти» залишаються за кадром. Хоча в обговоренні цього питання взяли участь 13 депутатів облради.

Та найчастіше журналісти каналу порушували стандарт повноти інформації — у 60 % новин. Наприклад, у сюжеті від 19 вересня «Презентація фільму “Небо над головами» про показ стрічки у франківському кінотеатрі «Люм'єр». У підводці ведуча каже: «Фільм розповідає історію про підлітка Богдана, який відбував покарання у прилуцькій виховній колонії два з половиною роки. А також про його життя на волі. Режисер фільму Василь Возняк. Триває фільм 18 хвилин».

Далі в сюжеті дається кілька фраз із прямої мови режисера. Глядачам не повідомили багато цікавої інформації, зокрема про жанр фільму, його головну ідею, чому його показали у Франківську, відомості про режисера-волонтера, а також про те, що на презентації був головний герой стрічки.

Львів — «Львів»

Показники дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах «UA: Львова» у моніторинговий період зафіксовано на рівні п'яти балів.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Новини львів’ян охоплювали широкий спектр подій, але здебільшого тільки в обласному центрі. З-поза меж міста Лева були відпрацьовані тільки два інфоприводи: «В аварії на Жовківщині загинула одна людина, двадцять одну травмовано» від17 вересня та «До Брюховичів вимагають запустити великогабаритний громадський транспорт» від18 вересня. До того ж із поля зору журналістів каналу випали дві важливі теми, про які розповідали інші ЗМІ: призначення нового директора Львівського бронетанкового заводу та про те, що у Львові через різкий запах газу зі школи евакуювали понад 400 учнів.

Експерти зауважили, що в усіх новинах каналу забезпечено дотримання стандарту балансу думок. Високі показники й за стандартом оперативності. Тільки з сюжетом «На Львівщині встановили мораторій на публічне використання російськомовного культурного продукту» від 20 вересня журналісти запізнилися: УНІАН про відповідне рішення облради розповідав напередодні, 19 вересня о 13:02.

Водночас, експерти помітили системну помилку, яка повторюється у чималій кількості сюжетів. Ідеться про порушення вимог стандарту достовірності інформації, коли на початку матеріалів у підводці та журналістському тексті оприлюднюються якісь відомості без посилання на джерело інформації. Вони не підтверджуються згодом жодним зі спікерів. Іноді таке трапляється й у бекґраунді.

Наприклад, як у сюжеті «У Львові стартував ювілейний 25-ий книжковий форум»від 19 вересня: «Сьогодні у Львові стартував ювілейний 25-ий книжковий форум. Упродовж п'яти днів його гості зможуть відвідати близько тисячі культурних та освітніх заходів, познайомитись із авторами та придбати книги. У програмі форуму міжнародний літературний фестиваль, міжнародний бібліофорум та книжковий ярмарок. Подія 25-го букфоруму тривають не лише в Палаці мистецтв, а й в 50 локаціях міста. Про перший день дійства розкажуть наші журналісти.

Майже 250 тонн книжок — саме стільки, за підрахунками організаторів, літератури цьогоріч на форумі. Свої новинки тут презентують 260 видавництв. Це видавництво бере участь у форумі з першого року його заснування(…)».

Аналогічні помилки є і в сюжетах «На вулиці Кривоноса у Львові розпочали готувати ділянку під встановлення меморіалу Небесної сотні» від 19 вересня та «Музей історії та релігії відреставрують за майже 20 мільйонів гривень».

А в сюжеті «Львів став першим містом в Україні, де усі 17 дитячих бібліотек мають комплекти книг шрифтом Брайля для незрячих дітей» посилання на джерело інформації немає узагалі. Наявний у тексті синхрон спікера стосується тільки однієї з тез дикторської підводки, в якій викладено всю інформаційну складову: «Львів став першим містом в Україні, де усі 17 дитячих бібліотек мають комплекти книг шрифтом Брайля для незрячих дітей. Загалом у комплекті десять книжок як класиків української літератури так і сучасних авторів. І вперше одна із них має окрім текстової та аудіоверсії ще й диск із мультфільмом до неї із аудіодискрипцією. Це спеціальний коментар, що описує дії героїв мультфільму. Автори використали мультфільм за мотивами казки “Історія одного поросятка” і додали відповідну аудіодискрипцію.

Оксана Потимко, автор проекту “Читаємо на рівних. Бібліотека для всіх”: Одну книжку Юрія Винничука “Історія львівського поросятка” ми зробили ще в третьому вимірі — мультфільм. Але не просто звичайний мультфільм, а мультфільм з аудіодискрипцією, тобто мультик, який має відео і водночас має коментар для тих діточок, які не бачать».

До того ж у сюжеті немає відомостей про згаданий у ньому проект «Читаємо на рівних. Бібліотека для всіх», що порушує ще й стандарти точності та повноти інформації.

Зауважимо, повноти інформації бракує половині проаналізованих сюжетів, але здебільшого через порушення інших стандартів інформаційної журналістики. Позаяк львівські новини фактажні, у сюжетах, які того потребують, є бекґраунд. Та іноді в новинах не вистачає інформації, або тема відверто не розкрита. Наприклад, як у повідомленні від 18 вересня «У Львові створили спеціальний логотип із нагоди відзначення сторіччя Західноукраїнської Народної Республіки». Він виглядає так:

«У Львові створили спеціальний логотип із нагоди відзначення сторіччя Західноукраїнської Народної Республіки. Як розповів автор логотипу, викладач графічного дизайну Львівської національної академії мистецтв Юрій Кручкевич, на логотипі зображений жовтий лев, як і на гербі Західноукраїнської Народної Республіки. Золотий лев на синьому тлі».

Луцьк — «UA: Волинь»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу «UA: Волинь» у моніторинговий період оцінено на 4,54 бала із шести можливих.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Практично всі проаналізовані новини каналу відповідали вимогам стандартів достовірності та відокремлення фактів від коментарів. Та в одному повідомленні відсутність посилання на джерело є, на думку експертів, принциповим. Зауваження викликало формулювання ведучої в короткому повідомленні від 20 вересня «Комісія, яка проводила службове розслідування у школі, де 6 вересня померла першокласниця, сьогодні завершила роботу». Так, у сюжеті повідомляється про те, що висновки комісії після збору всього масиву даних буде відправлено до правоохоронних органів. Завершуючи, ведуча резюмувала: «Нагадаємо, попередньою причиною смерті шестирічної учениці назвали гостру серцеву недостатність». Отож, хто саме зробив такий висновок, невідомо.

Певні питання викликали підходи служби новин до вимог стандарту оперативності, порушення якого корелюють із невідповідністю критерію точності. У новині від 17 вересня «У Луцьку реалізують проект з лікування і реабілітації дітей з допомогою каністерапії», де йдеться про допомогу дітям з інвалідністю через роботу з собаками, в якому зовсім відсутня інформація про початок проекту та не вказано, що стало інформаційним приводом для показу сюжету саме у цьому випуску. Ще один тип порушення — розмивання часу у вигляді «нещодавно», «цими днями» тощо. Приклад такої новини — інформація від 17 вересня про виставку підводних фотографій «Ковельчанка Тетяна Тарасенко більше десяти років знімає підводний світ», де єдиною вказівкою на час демонстрації виставки є вислів ведучої «цими днями»: «В дитинстві її вразила “Підводна Одіссея Кусто”, а вже дорослою вирішила наслідувати командора, розповіла нашим кореспондентам жінка. Свою творчість цими днями фотохудожниця вперше презентувала у рідному місті».

У щоп’ятій новині каналу експерти вбачають порушення стандарту балансу думок. Зокрема, як у сюжеті від 17 вересня «Сьогодні жителі дачних масивів “Промінь” і “Калина” провели акцію протесту у Луцьку» про прагнення мешканців дачних масивів добитися регулярного та повноцінного автобусного сполучення з Луцьком. Як випливає з контексту, представники міської ради заявляють, що не можуть вплинути на ситуацію, бо дачі розташовані поза межами міста, а представники обласної влади стверджують, що дачники — це жителі міста, то міськрада нехай і займається цим питанням. У сюжеті дуже бракує позиції перевізників, які, ймовірно, мають власне бачення ситуації і навіть шляхи її вирішення.

Найбільша ж кількість порушень виявлена за стандартами точності та повноти інформації: майже 60 % сюжетів мають такі вади. Є матеріали, де в підводці заявляється один контекст події, а розкривається інший. Так, наприклад, у новині від 21 вересня «У селі Головне Любомльського району водогосподарники розчистили джерело, з якого бере початок річка Прип'ять» насправді йдеться не про те, що водогосподарники розчистили це джерело, а про те, що тут планується створити рекреаційний куток, який має стати привабливим для туристів. І, реалізуючи цей задум, тут презентували ескіз впорядкування витоку Прип’яті.

А в новинах від 20 вересня «Уже завтра у Луцьку стартує VМіжнародний театральний фестиваль “Мандрівний вішак”»та від 21 вересня «Міжнародний театральний фестиваль “Мандрівний вішак” розпочався у Луцьку» про початок фестивалю, який оновив формат і на який «з'їхалися учасники з різних куточків України, а також колективи зі Словаччини», немає відомостей ані про точну кількість колективів-учасників, ані про кількість вистав, що планується, ба більше, навіть про місце проведення фестивалю та вартість квитків.

Найбільше порушень цих стандартів стосувалися відсутності бекґраунду як такого, в тому числі в новинах, що розповідають про конфліктні ситуації, на кшталт сюжету від 17 вересня «Підприємці ринку, які працюють на вулиці Замковій у Луцьку, від вчора розпочали цілодобове чергування біля кіосків». Тут ідеться про конфлікт власників торгових контейнерів та міськради, яка постановила знести частину кіосків начебто через відсутність дозволу. В новині бракує даних про ринок, кількість підприємців, які торгують на ньому, загальну кількість розташованих там кіосків, розмір податків, які отримує місцевий бюджет від цих підприємців, відомостей про власника ТзоВ, яке володіє правами на встановлення торгового ряду тощо.

Тернопіль — ТТБ

Дотримання стандартів у новинах каналу у моніторинговий період оцінено на 5,13 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

У новинах тернополян загалом широко представлено тематичну картину життя в регіоні. Варто зауважити й дуже ретельну роботу кореспондентів служби новин із забезпечення в сюжетах балансу думок. Майже стовідсотково в матеріалах тернопільської філії НСТУ забезпечено й достовірність інформації. Але в сюжеті від 20 вересня «У Тернопільській школі №3 відбувся благодійний ярмарок “У дружньому колі шкільної родини» цей стандарт порушено. У підводці ведуча каже:«Близько тисячі учасників. Вилучені кошти організатори ярмарку використають на допомогу дітям-сиротам, дітям учасників війни та на розвиток школи». Але надалі в сюжеті жодним синхроном ця теза не підтверджена, а посилання на джерело цих відомостей немає. Журналісти в інформації про кількість учасників заходу послуговуються власними припущеннями, порушуючи ще й стандарт відокремлення фактів від коментарів.

Абсолютна більшість проаналізованих новин каналу виходили в день події, але стосовно часу появи двох сюжетів у експертів виникли зауваження. Зокрема, 20 вересня вийшов сюжет «На Тернопільщині зафіксували другий у цьому році випадок малярії». Йдеться про те,що хворобу привезла до міста вагітна нігерійська студентка. Але сюжет з’являється лише у переддень її виписки з лікарні. Крім того, сюжету бракує повноти і точності інформації. В матеріалі вказано, як звуть молоду жінку, але чомусь не фігурує виш, де вона навчається. Не завадив би бекґраунд про те, коли і за яких обставин було зафіксовано перший випадок малярії.

Схожа ситуація і з сюжетом «Сьогодні у Тернопільському обласному драматичному театрі імені Тараса Шевченка третій день фестивалю» від 18 вересня.Із контексту зрозуміло, що фестиваль триває щонайменше з неділі, але в понеділок сюжету про його відкриття не було. Третього ж дня фесту з’являється сюжет про те, що актори Хмельницького обласного музично-драматичного театру імені Старицького привезли до Тернополя в межах цього мистецького заходу виставу «Скупий» за Мольєром. А про сам фестиваль інформації немає: ані його повної назви, «XVI Всеукраїнський фестиваль «Тернопільські театральні вечори. Дебют»»,ані того, що він триватиме аж до 23 вересня тощо.

Найважче ж кореспондентам виявилось дотримуватися стандартів точності й повноти інформації. До прикладу, в сюжеті від 18 вересня «Відзнаками Міністерства охорони України сьогодні нагородили трьох тернопільських лікарів» не вказано, які нагороди вручено медикам. Хоча це не таємниця. Принаймні, про це йдеться на сайті управління охорони здоров’я Тернопільської ОДА.

Або ж візьмімо сюжет від 20 вересня «Сьогодні у Тернополі в Палаці кіно імені Івана Франка». У матеріалі практично немає відомостей про режисера стрічки. У прямій мові головного героя фільму згадується дівчина на ім’я Даша, але людина, яка стрічки не бачила, аж ніяк не зрозуміє, про кого йдеться.

А 18 вересня в новинах ТТБ вийшов сюжет «Завершилось підготовче слухання». У ньому йдеться про те, до батьки хлопчика-дитсадківця, не зареєстрованого в обласному центрі, через суд вимагають скасуватинаказ Управління освіти і науки Тернопільської міськради щодо оплати навчання в дошкільних навчальних закладах міста за дітей, які не мають тернопільської реєстрації. Позивачі наголошують на тому, що порушуються їхні конституційні права, представниця міськради каже, що в ході реформи децентралізації «питання створення освітніх послуг для забезпечення дітей як дошкільної, так і загальною та середньою, так і позашкільною освітою. Це питання органів місцевого самоврядування. Через це ми позачергово надаємо право щодо здобуття як дошкільної освіти, загальною та середньою, так і позашкільної освіти дітям, які проживають і зареєстровані на відповідній території». Позаяк справа тільки на початковій стадії і до визначення, на чиєму боці правда, ще далеко, варто було би доповнити сюжет коментарем незалежного юриста, який би проаналізував позиції сторін із погляду законодавства.

Також в експертів викликав здивування сюжет від 19 вересня «Експерти Міністерства охорони здоров'я України Вадим Вус та Олександр Марців навчали сімейних лікарів Тернопільщини користуватися новою класифікацією ІСРС-2». У ньому йдеться про дуже нішевий захід, цікавий вузькому колу фахівців. Отож, доцільність його появи в новинах, орієнтованих на широкий загал, сумнівна.

Ужгород — «Тиса-1»

Дотримання стандартів у новинах журналістами каналу «Тиса» експерти оцінили на 4,96 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

У проаналізованих сюжетах спостерігається диспропорція між висвітленням подій в обласному центрі й районах області. Інфоприводом для значної частини новин є повідомлення прес-служб або прес-конференція чиновника — часто представники установ і є єдиними спікерами в сюжетах, звідси й проблеми з повнотою подачі інформації. Проте варто зауважити, що журналісти чітко вказують джерела інформації та жодного разу не порушують стандарту відокремлення фактів від коментарів.

На каналі переважають новини із життя обласного центру, а сюжети з-поза Ужгорода здебільшого стосуються надзвичайних ситуацій чи криміналу. До прикладу, сюжети «Прикордонники затримали двох іноземців які на смерть збили дівчину на пішохідному переході у селі Нижнє Солотвино» за 18 вересня або «Сімнадцять дітей захворіло на кір у селі Горонда Мукачівського району» за 20 вересня.

Топ-темою тижня стала спроба відсторонення від виконання обов’язків мера Ужгорода, якій присвятили аж три новини. Прикро, що журналісти порушували в цих сюжетах стандарти балансу думок, точності та повноти інформації і не забезпечили цілковитого розуміння всіх аспектів конфліктної ситуації. Зокрема, в сюжеті «Клопотання щодо відсторонення міського голови Богдана Андріїва від посади зареєстровано в Ужгородському міськрайонному суді» за 17 вересня, «Завершили судове засідання щодо клопотання про відсторонення Богдана Андріїва від посади міського голови» за 19 вересня та сюжет «Богдана Андріїва не відсторонили з посади ужгородського міського голови» за 20 вересня.

У першому з них ідеться, що в суді зареєстрували клопотання щодо відсторонення мера, але не вказано, хто ініціював процес. Із короткого бекґраунду зрозуміло, що мера підозрюють у «розтраті коштів» під час реставрації архітектурної пам’ятки, та що за нього згодом внесли заставу (знову ж таки, незрозуміло, хто заступився за звинуваченого). Жодних коментарів сторін конфлікту не надається, єдине джерело інформації в сюжеті — прес-секретарка суду.

Сюжет за 19 вересня записаний із суду, тобто журналіст має доступ до мовців, які можуть коментувати ситуацію. Натомість авторка сюжету одним реченням переказує підсумки п’ятигодинного слухання, не наводить жодних аргументів сторін, лише озвучує вердикт судді — відхилити клопотання. Тепер уже дізнаємося, що його подала прокуратура. Також журналістка поцікавилася в мера, чи не подумував він піти у відпустку на час розгляду справи, «на що Андріїв відповів, що він тільки виконує рішення суду і далі буде виконувати [його]».

Розв’язка цієї історії — в сюжеті від 20 вересня про те, що міського голову таки не відсторонили з посади. Цього разу дають висловитися адвокатам мера: «Задоволено, дійсно, суд взяв до уваги всі документи, які були долучені до матеріалів справи зі сторони захисту, об’єктивно проаналізовано, тому ми повністю задоволені даним рішенням». Є ще пряма мова судді, а позиції звинувачення не оприлюднили.

Схожі вади має й сюжет «Пацієнту, який поскаржився на вимагання лікарем хабара, зробили операцію» за 17 вересня. Тут також бракує грамотного бекґраунду, який би додав розуміння скандальної ситуації. «Пацієнту, який поскаржився на вимагання лікарем хабара, зробили операцію. Про це повідомив головний лікар Закарпатського обласного клінічного кардіодиспансеру Роман Соскида. Нагадаємо, лікаря диспансеру підозрюють в отриманні хабара... Сам лікар заперечує, що він вимагав чи отримував гроші у пацієнта», — повідомляє ведуча на початку сюжету. Далі йдуть коментарі двох лікарів: перший мовець, завідувач рентген-хірургічного відділення, повідомляє про перебіг операції, нічого не згадуючи про конфлікт, а другий, головний лікар диспансеру, береться пояснювати, як сталося непорозуміння.

«Враховуючи цю ситуацію, ці ходження по поліціям, брання інтерв’ю, він почав говорити, що його давить серце, що прогресують болі. І невідомо, чи не закінчилося це би інфарктом міокарда. Потім би нас звинуватили, що хворого довели до інфаркту або, можливо, до смерті. Тому я взяв на себе порушення наказу МОЗ», — каже головлікар Роман Соскида. Із цього коментаря не зрозуміло, як саме розвивався конфлікт, які погіршення стану хворого пов’язані з розголосом справи, та в чому, власне, порушення наказу МОЗ, на яке, як заявляє лікар, він змушений був піти. Також немає жодних коментарів самого прооперованого, його пояснення, за яких умов вимагали хабар, та журналістського пояснення: чи таки вдалося пацієнту й лікарям примиритися, якщо операцію врешті зробили.

Дві новини каналу були присвячені тому, що в Україні почали видавати бейбі-бокси породіллям: «Перша партія бейбі-боксів прибула сьогодні на Закарпаття» за 18 вересня і «Одинадцять мешканок Ужгородського району, які народили, починаючи з 1 вересня, отримали бейбі-бокси» за 20 вересня. У жодному з них не розповідають, що таке бейбі-бокси. Перший сюжет записаний на прес-конференції, єдиним спікером є директор обласного департаменту соціального захисту населення. Йому не вистачає практичної спрямованості, зокрема, відомостей про те, коли видаватимуть пакунки і де їх можна отримати. Наступна новина на цю тему дещо прояснює ситуацію. У ній вже є відгуки мешканок Ужгородського району, які першими скористалися послугою, і дані про вміст бейбі-боксу, яка його загальна вартість і що потрібно зробити матерям, щоб отримати пакунок.

Хмельницький — «Поділля-центр»

Експерти оцінили новини хмельницької філії у 4,93 бала із можливих шести.

Для збільшення зображення клікніть на нього

При цьому новини хмельничан мають високі показники за критеріями достовірності, відокремлення фактів від коментарів і оперативності. До чверті новин є зауваження щодо забезпечення балансу думок і точності інформації, а понад половині контенту бракує вичерпності інформації. Експерти також зауважують, що значна частка проаналізованих сюжетів — це повідомлення диктора у студії без будь-яких коментарів і взагалі без відеоряду. Утім, у кожному випуску є й повноцінні сюжети, із представленням позицій кількох сторін, бекґраундом, які відповідають усім стандартам.

У новинах телеканалу практично відсутні сюжети, які би висвітлювали діяльність державної чи обласної влади.

Що ж до балансу думок, то його бракує в кількох сюжетах на значущі для місцевої громади теми. Наприклад, як у сюжеті від 18 вересня «У Хмельницькому сьогодні представили техніко-економічне обґрунтування будівництва сміттєпереробного заводу». Фактично вся інформація про майбутній завод лунає з уст міського голови Олександра Семчишина, хоча, швидше за все, на презентації були й інші спікери. Окрім того, поки триває підготовча фаза проекту, варто було би представити й позицію екологів та й, власне, мешканців міста, поцікавитися, як вони оцінюють плани міської влади.

Така ж ситуація і в сюжеті «Ремонтні роботи на Хмельницькій привокзальній площі на завершальному етапі» від 19 вересня. Про хід робіт розповідає начальник управління ЖКГ міста, жодного коментаря забудовника чи вражень містян немає. Водночас 18 вересня вийшов цілком збалансований і повний сюжет про будівництво автодороги «“Тещин язик” поблизу Камінця-Подільського розширять удвічі — з 8 до 16 метрів».

Є зауваження до збалансованості інформації і в сюжеті від 18 вересня «В області на 5 % здорожчає хліб». У ньому підтверджені відомості про підвищення відпускних цін є тільки щодо підприємства Торговий дім «Хмельницькхліб», яке називають одним із найбільших виробників цієї продукції. Далі транслюється припущення заступника директора обласного департаменту агропромислового розвитку Вадима Конончука, що ще шість виробників можуть підвищити ціни «через здорожчання зерна і борошна» на 10 %. Але назв їх немає, про їхню частку на ринку хліба також не йдеться. Інформація вийшла ще й неточна і неповна.

Стандарт оперативності порушено лише в одному випадку: новина «Рятувальники обласного управління держслужби з надзвичайних ситуацій навчали працівників Укрпошти що робити в разі виникнення пожежі» вийшла 21 вересня, хоча на сайті ГУ ДСНС у Хмельницькій області повідомляється, що ця подія відбулася напередодні.

Найчастіше ж порушувалися в новинах каналу стандарти точності й повноти інформації. Наприклад, виключно повідомленням прес-секретаря суду обмежилися журналісти в сюжеті «Цілодобовий домашній арешт», що вийшов в ефір 17 вересня. Якщо про факт затримання підозрюваних у хабарництві повідомляється розмито, на кшталт «працівника одного з відділів державної виконавчої служби затримали 11 вересня в момент, коли він отримував гроші», то вже на час обрання запобіжного заходу відомості про те, де працював підозрюваний, можна було б і знайти.

Порушується стандарт точності й у випадках, коли в новинах є тільки посилання на спікерів, але прямої мови на підтвердження оприлюднених журналістами відомостей немає. Наприклад, як у сюжеті «Сьогодні відмінили заняття для учнів Хмельницької спеціалізованої загальноосвітньої школи №1» від 20 вересня: «Сьогодні відмінили заняття для учнів Хмельницької спеціалізованої загальноосвітньої школи №1. Навчальний процес там відновиться завтра, а уроки, які мали бути в четвер, діти та вчителі відпрацюють в суботу, повідомила заступниця директора департаменту освіти Хмельницької міської ради Світлана Губай. Нагадаю, вчора у цій школі сталася пожежа. Близько 10-ї години загорілася підсобка, що розташована на 4 поверсі школи, поряд зі спортзалом. Дітей та вчителів евакуювали, ніхто не травмувався. Причини пожежі, сказав т.в.о начальника обласного управління держслужби з надзвичайних ситуацій Дмитро Бондар, будуть відомі після результатів експертизи. Вона триватиме десять днів».

Ще один приклад браку повноти й точності інформації — сюжет від 17 вересня «Нову туристичну зону — сквер Потоцьких створять у селищі Антоніни Красилівського району». Йдеться про проект на понад 3 млн грн, який фінансується ЄС. Утім, яким чином ці кошти отримала місцева громада, яка фундація ЄС фінансує проект і чому саме в цьому селищі він реалізується, не пояснюється.

Чернівці — «Буковина»

У новинах каналу, які вишли в моніторинговий період, дотримання стандартів інформаційної журналістики оцінено на 5,18 бала із шести можливих.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Експерти не зафіксували жодного порушення стандарту оперативності новин, близькими до стовідсоткового результату були й показники забезпечення балансу думок та достовірності. Але високі показники за критеріями оцінювання не завжди означають якість новин, позаяк за набором коментарів від усіх можливих зацікавлених сторін конфлікту часто губиться його суть, а в проблемних матеріалах іноді бракує якісного бекґраунду.

Це ж стосується й добору інформаційних приводів та тем для створення сюжетів. Наприклад, тема публічних фінансів начебто й піднімалася в сюжетах за 17 вересня «Дорогу у селі Великий Рожин Косівського району ремонтують» та «Співкоординаторка громадської ініціативи “Закупівлі Чернівці” Надія Бабинська подала судову заяву проти Чернівецької міської ради», а також у сюжеті за 18 вересня «У Чернівцях досі не працює безготівкова оплата за проїзд у комунальному транспорті», але дуже опосередковано. Політичні процеси не висвітлювалися узагалі, натомість протягом тижня вийшло два сюжети про Європейський тиждень мобільності.

Що ж до балансу думок у новинах чернівчан, то прагнення дотриматися вимог стандарту призвело до формального підходу у розкритті теми в сюжеті за 19 вересня «Громаді села Зелене не вдається приєднатися до Лівинецької ОТГ». У ньому нагромаджено дуже багато коментарів мешканців села, але не зрозуміло, в чому полягає проблема: в неможливості визначити центр ОТГ (конфлікт між двома селами) чи в тому, що люди ще готові взагалі об’єднуватися? Або ж вони не хочуть до свого села долучати бідніших сусідів? Чи те, що голова села пішов воювати, це стало причиною розколу депутатів й вони не зібралися на сесію? Саме остання причина начебто заявлена головною темою в синхроні авторки сюжету на початку, проте далі ця тема «потонула» в коментарях присутніх і не була розкрита.

Найбільше ж у новинах каналу не вистачає повноти інформації. Наприклад, як у вже згаданому сюжеті «У Чернівцях досі не працює безготівкова оплата за проїзд у комунальному транспорті»за 18 вересня. У ньому так і не дано чіткої відповіді, чому ж не працює безконтактний розрахунок. Є розпливчатий коментар заступника Чернівецького міського голови, який говорить щось про «певні політичні події» і «проект поставили на паузу» — і все. Журналіст навіть не намагається продовжити тему «політичних подій» і для глядача це залишається загадкою, як і тривалість «паузи».

Така сама проблема в сюжеті за 18 вересня «У Чернівцях триває Європейський тиждень мобільності». Першою фразою дикторської підводки є питання «Чи комфортне наше місто для велосипедистів?». Але далі весь матеріал присвячений велоекскурсії містом, а заявленій тем увага не приділяється взагалі, — наприклад, не говорять про кількість велодоріжок у місті чи про плани їх побудови тощо.

Прикладом порушення балансу думок є сюжет за 17 вересня «Дорогу у селі Великий Рожин Косівського району ремонтують», побудований виключно на словах голови сільради. Журналісти питають її, чи були виділені гроші на ремонт. Але чомусь не ставлять цього запитання представникам місцевої Служби автомобільних доріг, коментар яких тут був би доречним. У цьому сюжеті також порушено стандарт повноти інформації,оскільки ведуча каже: «Нагадаємо, дві доби жителі Чернівецької та Івано-Франківської областей вимагали відремонтувати понад 3 кілометри дороги», але як висловлювалися ці вимоги — не згадує.

А стандарт достовірності інформації порушено в сюжеті за 17 вересня «Понад півтора року у Чернівцях діє пілотний проект “Шлюб за 24 години”». Журналіст без жодного посилання на джерело стверджує, що місто Чернівці «входить в п’ятірку міст по Україні, де реєструється найбільша кількість шлюбів за добу».

У кількох сюжетах не дотримано стандарту відокремлення фактів від коментарів і точності. Зокрема, йдеться про випадки, коли журналісти підмінюють вимірюваний факт власною оцінкою на кшталт розповіді про захід, «який відвідали понад сотня школярів та студентів».

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», і не мають офіційного характеру.

Цей звіт підготовлено за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Методологію проведення моніторингу викладено тут. Матеріали проекту читайте в рубриці «Моніторинг» сайту «Детектор медіа».

comments powered by Disqus