Моніторинг Суспільного: як журналісти дотримувалися стандартів у Житомирі, Рівному, Києві, Сумах, Чернігові та Черкасах

Моніторинг Суспільного: як журналісти дотримувалися стандартів у Дніпрі, Запоріжжі, Полтаві, Харкові та на Донбасі.

Моніторинг Суспільного: як журналісти дотримувалися стандартів у Вінниці, Миколаєві, Кропивницькому, Одесі, Херсоні та на каналі «UА: Крим».

Моніторинг Суспільного: як журналісти дотримувалися стандартів у Львові, Івано-Франківську, Луцьку, Тернополі, Ужгороді, Хмельницькому та Чернівцях.

Показники дотримання стандартів у Житомирі, Рівному, Сумах, Черкасах та Чернігові порівняно високі. Навіть Центральний канал, який демонстрував найнижчу якість новин із-поміж усіх філій Суспільного, дещо вилюднів, хоча його журналістам іще є над чим працювати. Деякі філії активно намагаються виробити свій фірмовий стиль: наприклад, житомирські новинарі обмежують присутність журналіста в матеріалі короткою підводкою, а далі глядач бачить тільки синхрони спікерів. Найбільшою ж проблемою для всіх аналізованих філій є дотримання стандарту повноти.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Житомир — «UA: Житомир»

Формально в новинах каналу дотримання стандартів інформаційної журналістики забезпечено на 5,29 бала із шести можливих. Але до формату є низка запитань.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Хоча кількість матеріалів у випусках новин невелика (4-5), вони охоплюють широкий спектр тем і подій. Формально з новинами ніби все гаразд: є баланс думок, забезпечено оперативність новин та відокремленість фактів від коментарів; хороші й показники достовірності й точності. Та часто цим сюжетам бракує структурованості й цілісності, бо в них фактично відсутній закадровий текст. Сюжети виглядають так: підводка, набір синхронів і наприкінці, можливо, стендап журналіста. Або ж у коротких матеріалах може бути вступ ведучої, а далі — відеокадри без закадрового тексту з шумом, далі — синхрон.

Наприклад, у сюжеті «У Житомирі у тестовому режимі курсуватиме електробус» від 17 грудня спершу є коротка підводка ведучої. Далі — коментарі житомирян, водія, в. о. директора трамвайно-тролейбусного управління та заступника міського голови. І насамкінець стендап журналіста. Через такий підхід до новин глядач не розуміє цілісної картини. Синхрони затягнуті: наприклад, коментар заступника міського голови Дмитра Ткачука тривав цілу хвилину.

Також експерти зауважили псевдобаланс у новинах, які мали би пролити світло на проблему і з’ясувати її причину. Наприклад, у сюжеті «Батьки дітей з інвалідністю прийшли на сесію міської ради з вимогою надати приміщення для денного догляду за дітьми» від 18 грудня розповідається, як батьки дітей з інвалідністю та громадські активісти прийшли на сесію міськради вимагати приміщення для денного догляду за дітьми з важкими захворюваннями.

Тема важлива, та й журналісти нагадують, що батьки вимагають цього третій рік поспіль. Але подача матеріалу ретушує її значущість. У сюжеті замість того, щоб одразу пояснити глядачам, якого центру хочуть ці родини й чому він потрібен на прикладі реальних дітей, подано синхрон схвильованої мами, яка читає звернення з листочка. Цілісна історія не вимальовується. Не додає розуміння ситуації й розмитий коментар керівника департаменту соцполітики міста Людмили Липинської: «Ми наразі опрацювали всі варіанти, які можливі були і навіть неможливі. Наразі опрацьовується варіант Кмитів процедурно. Там є питання, як його можна зробити».

Далі бачимо синхрон голови фракції ВО «Батьківщина» Любові Цимбалюк, який теж нічого не пояснює: «Людмила Іванівна, на жаль, це з ваших уст прозвучало, тому що немає за що дякувати насамперед. Тому що вони говорять, батьки, що цих коштів ні на що не вистачить. Це саме перше, по-друге, це Кмитів. Куди треба возити цих дітей. І не треба колоти сьогодні дірочки для медалів, — не вирішено це питання. І не вирішено це надалі. І є проблема, і говорити, що сьогодні для них немає коштів. Послухайте мене, коштів може не бути для набережної, коштів не може бути [для] концертного зала чи ще для чогось. Мають знайтись кошти. А ми маємо, Сергій Іванович, знайти кошти, і вирішити цю проблему». Із сюжету так і не зрозуміло, кому і для чого потрібен цей центр, чому так довго не вирішується це питання і хто в цьому винен. Бракує й адекватних коментарів чиновників.

Чи візьмімо сюжет «Рішення про не утворення Богунської та Корольовської районних рад у Житомирі» від 18 грудня. Це набір синхронів голів фракцій у місцевій раді, з яких не зрозуміло, в чому проблема і що ухвалене рішення означає для пересічних мешканців.

Під час перегляду новин житомирян складається враження, що журналісти вдовольняються тільки тим, що спікер готовий розповісти сам, а конкретики, повноти й уточнень не вимагають. Зокрема, як у матеріалі «Мешканці будинку на проспекті Миру, 1 скаржаться на низьку температуру в квартирах» від 19 грудня. Бо під час перегляду цієї новини важко зрозуміти, що ж сталося і хто винен: мешканцям холодно, служби кивають одна на одну, а журналіст так і не пояснює глядачам, хто ж недопрацьовує, й не ставить конкретних запитань. Одним словом, експерименти з форматом — це непогано, але конкретно цей мусимо визнати невдалим.

Київ — Центральний канал

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах Центрального каналу в моніторинговий період оцінено на 4,08 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Новини каналу висвітлюють і діяльність місцевої влади, й резонансні судові засідання, соціально-економічні процеси, культурні події тощо. Окрім столичного життя, у випусках новин ішлося про події у Фастові, Ірпені, Бучі, Вишгороді та інших містах Київської області.

Один із проаналізованих сюжетів через відсутність зрозумілого інформаційного приводу та однобокого висвітлення теми видався моніторам таким, що має ознаки комерційної замовності. Йдеться про матеріал від 21 грудня «Автівки вилучені за борги по кредитах та незаконне ввезення через митницю…». Сюжет фактично розповідає про діяльність ДП «Сетам», зокрема про реалізацію цим підприємством з аукціону товарів, вилучених за борги за кредитами та за незаконне ввезення через кордон. Він містить чотири синхрони директора філії ДП «Сетам» у Києві й Київській області Олексія Ковтуненка і ще один — генерального директора цього ж ДП Віктора Вишньова. Жодної іншої позиції не представлено.

Також експерти звернули увагу на велику кількість коротких повідомлень, як правило, за інформацією, наданою прес-службами. Це призвело до досить низьких (0,7 бала) показників балансу думок, а також повноти інформації. Наприклад, у випуску новин від 19 грудня сім із восьми сюжетів — це інформація з прес-релізів, озвучена ведучою у студії, і в більшості випадків навіть не доповнена коментарями. Так, сюжет «В ліцеї № 303 на вулиці Драгоманова 9-А в Дарницькому районі Києва сталася пожежа» містить лише кількасекундне викладення інформації ведучою і такий же короткий коментар речниці ДСНС Києва: «Загорілося сміття у підсобному приміщенні слюсаря ліцею. Іще до прибуття рятувальних підрозділів працівники самостійно загасили цю пожежу. Підрозділи ДСНС до ліквідації пожежі не залучалися». Чому інформацію про те, що в підсобному приміщенні загорілося сміття, яке тут же загасили навіть без допомоги рятувальників, треба було включати у випуск новин? Інформація про ще одну пожежу взагалі подається лише ведучою (сюжет «Ще одна пожежа сталася на вулиці Кривоноса, 5/1 в п'ятиповерховому житловому будинку»).

Що ж до балансу думок, то сюжетів, де матеріал подається однобоко, чимало. Наприклад, такі вади проявилися під час висвітлення ситуації з харчуванням школярів у Солом’янському районі Києва. Інформацію про те, що у школах перевірятимуть якість харчування через скарги батьків, озвучену на брифінгу в КМДА, телеканал подав у новинах 17 грудня У столиці перевіряють сніданки в школах через скарги батьків»). Сюжет містить лише коментарі чиновників — директора департаменту освіти й науки КМДА та начальника головного управління Держспоживслужби в Києві. Представники школи, згаданої як приклад найгіршого забезпечення харчування дітей, у матеріалі не фігурують. Наприкінці сюжету журналісти пообіцяли: «Ми продовжуємо слідкувати за розвитком подій. Знімальна група новин Київщини перевірить чим годують дітей у Солом’янському районі». Наступного дня, 18 грудня, телеканал випускає сюжет «Найдешевший сніданок у школах у Солом’янському районі столиці», де показує шкільну їдальню й надає коментарі представника фірми, яка забезпечує шкільне харчування. Але також без балансу.

Стандарт достовірності дотримано в більшості сюжетів телеканалу. Хоча іноді журналісти не уточнюють джерело інформації, а посилаються на організацію — «повідомляє управління ДСНС у місті Київ», «повідомляє “Київпастранс”» тощо.

Як приклад недотримання каналом стандарту достовірності в новинах можна навести сюжет «У Києві затримали чоловіка, який чіплявся до дітей на вулиці» від 17 грудня. Спочатку ведуча випуску новин інформує, що в Києві затримано чоловіка, який чіплявся до дітей на вулиці, і про це нібито написала мати одного з хлопчиків у Фейсбуку. Сам допис у соцмережі глядачам не показують. Потім у сюжеті йде телефонний коментар жінки, яка і стала джерелом інформації. Фото жінки не показують, протитровано її так: «Марина Яновська, мати хлопчиків», хоча з її слів зрозуміло, що вона мати лише одного з них. Жінка розповідає деталі події, які вона знає в основному зі слів дітей. І, між іншим, повідомляє, що викликала поліцію й написала заяву про злочин. Але журналісти не надають у сюжеті коментарів правоохоронців.

Відокремлення фактів від коментарів журналісти не забезпечили, скажімо, в сюжеті «Із восьми госпіталізованих внаслідок ранкової ДТП на трасі Київ — Бориспіль в районі села Плюти семеро людей уже отримали медичну допомогу» від 21 грудня. Журналістка помилися, висловивши своє припущення як факт. У сюжеті описуються наслідки аварії на трасі Київ —Бориспіль, а речник поліції розповідає про можливі причини цієї аварії: «Водій не впорався з керуванням цього транспортного засобу, почав маневрувати по дорозі, в результаті чого цей автобус перекинувся… Ми повинні встановити, чи правда там була ожеледиця, тому що водій каже, він потрапив на ожеледицю, в результаті чого автобус змінив рух і перекинувся». І тут же журналістка телеканалу стверджує, що причиною аварії була саме ожеледиця, посилаючись на цього ж речника поліції: «За даними спікера поліції Київської області Миколи Жуковича, ожеледиця стала причиною того, що водій автобуса не впорався із керуванням».

Порушення стандарту точності пов’язані переважно із переповіданням журналістами своїми словами інформації від спікерів, що може змінити акценти й суть висловленої думки. Наприклад, у сюжеті від 20 грудня «Поліцейського, який учора скоїв наїзд на пенсіонерку в Броварах в результаті чого жінка померла в лікарні відсторонили від служби». Ведуча з посиланням на речника поліції Миколу Жуковича повідомляє глядачів про статтю, за якою відкрито провадження, суб’єкта провадження та результати медичної експертизи. Натомість у телефонному коментарі речника, який звучить після цього, є лише інформація про те, що поліцейського відсторонили від роботи на час розслідування.

Відсутність повноти інформації є найслабшим місцем новин Центрального каналу. Дуже часто вони подаються двома-трьома реченнями, без коментарів зацікавлених сторін чи експертів, без бекґраунду. Наприклад, у сюжеті від 18 грудня «Генеральним директором Інституту серця міністерства охорони здоров’я України знову обрали Бориса Тодурова» вся наведена інформація: «Про це повідомляє “Укрінформ”. За повідомленням, за його кандидатуру проголосували 100% наукових співробітників установи». Попри резонансні конфлікти Тодурова з Міністерством охорони здоров’я, не повідомляється, хто він, чим відомий, як це призначення сприйняли колеги й медична спільнота. Або візьмімо новину від 19 грудня «Сьогодні в місті Буча зранку невідомі демонтували встановлений паркан». Про резонансні події — пікетування міської ради, демонтаж паркану навколо маєтку забудовника й заплановану акцію протесту — повідомляється кількома короткими реченнями: «Сьогодні в місті Буча зранку невідомі демонтували встановлений паркан навколо маєтку забудовника Олексія Зіневича. Після цього люди пікетували Бучанську міську раду. Вони вимагають скасувати рішення ради від 29 листопада 2018 року про виділення семи земельних ділянок. Завтра планується акція протесту під час проведення сесії». Історії конфлікту не подається, як і позицій забудовника, депутатів місцевої ради, учасників акції протесту.

Рівне — «UA: Рівне»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу в моніторинговий період оцінено на 5,55 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Це найвищий показник серед регіональних філій НСТУ, й він свідчить про високу якість контенту. Щоденно в новинах виходили 8–10 матеріалів, які охоплювали важливі для суспільства події й теми. Усі матеріали, де є конфлікт, були збалансованими.

Двічі, на думку експертів, журналісти каналу недопрацювали, порушивши стандарт достовірності інформації. Зокрема, йдеться про сюжет від 19 грудня «Медичне обладнання, вартістю 9 млн грн презентували в гастроентерологічному центрі обласної лікарні». Спочатку ці факти в підводці озвучує ведуча, а потім — журналіст, який каже таке: «Придбали обладнання завдяки державній субвенції на соціально-економічний розвиток та співфінансуванню з обласного бюджету». Утім, жоден зі спікерів у синхронах цю інформацію не підтверджує, а посилання на її джерело немає.

Основні ж зауваження стосуються повноти інформації, в новинах, які на загальному рівні виглядають «недотягнутими». Так, наприклад, у сюжеті від 17 грудня «Новим головою Володимирецької РДА став Ярослав Березюк» ідеться про призначення чиновника на посаду. Фактично він складається із загальної біографічної довідки та репліки новопризначеного. На думку експертів, цікавими були би відомості про його освіту, партійність тощо.

Прикладом порушення повноти інформації через брак точності є матеріал «Водію-втікачу, якого зі стріляниною наздоганяли поліцейські, оголосили про підозру», в якому журналіст, говорячи про подію, вживає розмите і явно недостатнє в сюжеті про «перегони» територіальне означення «в Рівному»: «Як повідомив тоді командир батальйону патрульної поліції Андрій Лісничук, у Рівному вони помітили автомобіль, який їхав без увімкнених фар».

А в сюжеті від 20 грудня «Підготовче судове засідання за позовом вчителя 5-ї Здолбунівської школи Романа Прилуцького перенесли» вказано, на коли перенесли суд, але не йдеться про те, коли відбувалося поточне засідання.

Забракло точності й повноти інформації і в сюжеті від 18 грудня «Більше двох мільярдів гривень — такий проект бюджету Рівного погодили сьогодні на бюджетній комісії Рівнеради». Зокрема, в матеріалі йдеться про засідання бюджетної комісії, на якій затвердили проект бюджету Рівного на 2019 рік. Авторка обмежилася коментарем голови комісії: «Більше двох мільярдів гривень — такий проект бюджету Рівного погодили сьогодні на бюджетній комісії Рівнеради. За словами голови комісії, у порівнянні із цьогорічним бюджетом, у бюджеті 2019 року на сферу ЖКХ на 15 мільйонів гривень заклали більше. Мільйон гривень піде на фінансування утеплення будинків згідно з програмою “Теплі кредити”, ще мільйон на утримання ліфтів, які не належать управлінським компаніям, а ще близько 70 мільйонів гривень у міському бюджеті відвели на зарплати вузькопрофільних фахівців лікарень, комуналку та інші видатки медичних установ». Неточні абсолютні показники проекту бюджету-2019, від яких відштовхується спікер, у синхроні чергуються із порівняннями «більше-менше». Журналіст не виправляє ситуацію.

Експертних коментарів бракувало в матеріалі від 21 грудня «Два повідомлення щодо буцімто незаконних дій окремих членів президентської команди в рамках виборів в ОТГ», присвяченому появі фейкових сторінок у Фейсбуку. На низ начебто члени БПП звинувачують своїх однопартійців у підкупі електорату на виборах до місцевих ОТГ. Журналісти взяли коментарі у штабі БПП, в поліції, декілька разів продемонстрували фото фейкових сторінок. З огляду на пікантність ситуації, позаяк ідеться про президентську політичну силу, цікаво було би почути точку зору представників Комітету виборців України чи «Опори».

Суми — «UA: Суми»

Високі показники дотримання стандартів продемонстрували й сумчани, — 5,49 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Аналізуючи їхні новини, експерти відзначили широкий спектр тем, які охопили журналісти каналу: глядач поінформований і про поточні події, і про економічні та соціальні новації, і про резонансні в регіоні судові засідання, і про новини культури та спорту. Утім, впадає в око абсолютна сфокусованість каналу на житті обласного центру.

Автори новин не порушили стандартів точності й відокремлення фактів від коментарів. Також експерти відзначили високий показник оперативності новин — лише один сюжет від 18 грудня «У Сумах почали продавати ялинки та сосни» вийшов із запізненням. У підводці до сюжету ведуча сама про це інформує: «У Сумах почали продавати ялинки та сосни. Перші торговельні майданчики з’явились три дні тому».

Приклад недостатнього забезпечення балансу думок — сюжет «Українську православну церкву Московського патріархату перейменували на Російську православну церкву» від 20 грудня. Журналісти інформують глядачів про результат голосування у Верховній Раді, в тому числі про те, яку позицію зайняли депутати від Сумщини. Далі повідомляють, що речник Сумської єпархії Української православної церкви Московського патріархату відмовився надати коментар із цього приводу. Однак канал транслює коментар із Києва від речника УПЦ МП Климента, в якому той лякає людей потенційною агресією, яку, на його думку, може спровокувати ухвалений закон: «Наша церква самоврядна й незалежна в своєму управлінні. Ми просто маємо певні побоювання, що відповідно до заяв багатьох політиків, навіть Президента України можуть бути ті законодавчі ініціативи використані для певних популістських дій і проявів агресії щодо віруючих України внаслідок маніпуляцій і внаслідок перекручування фактів». Розвіяти побоювання представника УПЦ МП і пояснити, для чого парламент ухвалив такий закон, могли би коментарі, наприклад, юристів або представників на той час уже утвореної Православної церкви України. Але сюжет завершується неоднозначним коментарем архієпископа Климента.

Експерти також зафіксували поодинокі порушення стандарту достовірності. Так, у сюжеті «Ремонт покрівлі в будинку по вулиці Кондратьєва, 165/10 у Сумах мають завершити до кінця цього тижня» від 17 грудня журналіст повідомляє: «Гроші на капітальний ремонт покрівлі візьмуть з міського бюджету. Вартують роботи 1 мільйон 200 тисяч гривень». Однак при цьому не уточнюється, звідки взята така цифра. Аналогічна хиба в сюжеті «На Театральній площі у Сумах відкрили Містечко зимових розваг» від 19 грудня. Журналістка не повідомляє джерела інформації: «Це проект громадського бюджету. Його кошторис майже 194 тисячі гривень. Це гроші з міського бюджету».

Найчастіша ж серед зафіксованих вад сюжетів каналу — брак повноти інформації. Це стається або внаслідок порушення інших стандартів, або як у декількох сюжетах, де висвітлюються конфліктні історії. Скажімо, як у новині «У Сумах збудували сходи, що поєднали дві вулиці — Василівську та Героїв Крут» від 21 грудня про те, що з міського бюджету виділено кошти і для зручності мешканців згаданих вулиць між ними побудовано сходи. Головний архітектор області повідомляє, що ця конструкція — аварійно небезпечна: «Коли на останніх фотозвітах я помітив, що поверх сходів приварюються пандуси, ну це я хочу донести думку до всіх і цю позицію, що це є порушення державних будівельних норм щодо забезпечення доступності. Тобто, якщо швелєра приваряться поверх сходів, це є аварійно небезпечно, там можна травмуватися і неможливо навіть батькам із дитячим візочком користуватися цими швелерами».

Журналісти пошукали іншу точку зору і взяли коментар у керівника будівельної компанії, яка виконувала роботу. Утім, він не прояснює ситуацію: «Там є пандус, але це пандус, який розрахований не для інвалідів-колясочників, а для жінок із колясками, які возять малих дітей». Далі йде синхрон начальника Управління державного архітектурно-будівельного контролю, котрий ще більше заплутує глядача і зміщує акценти: «Це елементи як некомпетентна споруда, як елементи благоустрою даної території і не потребують заходів Держархбудконтролю. Якщо є в цілому благоустрій якоїсь території, то це передбачає заходи реконструкції даної території, і тоді підпадає під перевірку повністю вся територія. На сьогоднішній день просто йде монтаж забезпечення належних там умов переміщення пішоходів, но не реконструкція даної всієї території». У відводці ведуча каже, що канал надіслав «запит на ім’я директора Департаменту інфраструктури, щоб дізнатися, чи планує Департамент продовжити облаштування території, де встановлені сходи». У підсумку так і не ясно, чи безпечно користуватися сходами, які головний архітектор області вважає аварійно небезпечними?

Подібним прикладом браку повноти інформації є й сюжет «Судові дебати у справі про загибель капітана роти особливого призначення міліції Сум Івана Волкова» від 19 грудня. Тема резонансна: у вбивстві правоохоронця, що сталося на Донеччині у 2015 році, підозрюють його підлеглого. Новина телеканалу «UA: Суми» подана через два затягнуті синхрони представників захисту й обвинувачення, які кожен у своїх інтересах інтерпретують висновок судово-медичного експерта. А от яку інформацію містить цей висновок експертизи, не зрозуміло. Суть цього сюжету легко можна викласти двома словами — суд триває.

Черкаси — «UA: Черкаси»

Дотримання стандартів у новинах каналу в моніторинговий період оцінено на 5,04 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Сюжетом-лідером за кількістю порушень стандартів можна назвати матеріал «Експозицію “Земля вовків та ведмедів” Черкаського зоопарку номіновано на архітектурну премію Євросоюзу» від18 грудня. Це, зокрема, єдиний матеріал, у якому порушено вимоги стандарту оперативності, позаяк інші загальноукраїнські та черкаські видання повідомили про це ще 14 грудня. Бракує сюжетові й повноти й точності. Журналіст повідомляє: «Комплекс загальною площею будівництва 4865 метрів звели за півроку», але ми не дізнаємося, хто фінансував і скільки коштує реалізувати проект, що став «інформаційною бомбою», за висловом директора зоопарку Євгена Вана. Крім того, не зрозуміло, на яку саме архітектурну премію ЄС висунуто цю експозицію. Із публікацій в інших ЗМІ відомо, що це Архітектурна премія ЄС імені Міса ван дер Рое. Також журналістка стверджує, що «у вольєрах, які розміщенні на території біля води, склеєно три види скла загальною площею 46 міліметрів», певно, маючи на увазі товщину скла.

Стандарти відокремлення фактів від коментарів та повноти порушено в матеріалі від 17 грудня «У Черкасах розпочав роботу сімейний біговий клуб», де авторка безальтернативно стверджує, що «сніг та дощ учасникам бігового клубу не завада». Хоча ані тренер, ані відвідувачі клубу про це не кажуть.

Загалом, найчастіше в черкаських новинах порушувався стандарт повноти інформації. У сюжеті від 20 грудня «Гуманітарний вантаж до зони проведення операції об’єднаних сил доставили волонтери із Черкащини» не вказано, коли відбувся візит волонтерів у зону ООС. А в новині від 17 грудня «Зміни до цьогорічного бюджету Черкас прийняли сьогодні депутати на сесії Черкаської міської ради» закадровий текст сформульовано так, ніби автори сюжету не до кінця розуміють, що відбувається зі змінами до бюджету міста, й не можуть адекватно пояснити це глядачам: «Зміни до цьогорічного бюджету Черкас прийняли сьогодні депутати на сесії Черкаської міської ради. Тридцять три обранці проголосували за них одноголосно. Це вирішить питання фінансування комунального підприємства “Черкасиелектротранс” та міських ОСББ. Нагадаємо, під час Канівської сесії 22 серпня депутати збільшили дохідну частину бюджету до 210 мільйонів гривень. Суд заблокував деякі рішення. Зі слів директорки управління фінансової політики Черкас Наталії Джуган, ці зміни розблокують ситуацію з бюджетом». З одного боку, «суд заблокував деякі рішення», а з іншого — зміни до бюджету розблокують «ситуацію з бюджетом», але яким чином?

У сюжеті від 17 грудня «Першу лабораторну роботу за новим обладнанням зробили студенти хіміки Черкаського державного технологічного університету» доцент кафедри хімічних технологій та водоочищення вишу каже: «2015 року приймали участь у двох міжнародних проектах. Перший був євразійський, другий — це європейський проект (…) і називався “Гармонія води”». Виникає запитання, що це за євразійський проект? Журналісти також не пояснюють, чому зараз ідеться про прилади, отримані в результаті проекту, що відбувся понад у 2015 році.

Неточне узагальнення бачимо в новині від 21 грудня «Збори резервістів розпочались у прикордонній службі», де ведуча каже, що на вишкіл приїхали резервісти «з усієї України».

А в новині від 18 грудня «Учасники громадської організації “Одна кров” сьогодні здавали кров» спершу чуємо, що «Одна кров» — це громадська організація, а потім — що це ще й донорський проект. Але тільки із брендованих футболок донорів можна здогадатися, що «Одна кров» є проектом «Національного корпусу».

Чернігів — «UA: Чернігів»

За дотримання стандартів експерти поставили чернігівським журналістам п'ять із шести можливих балів.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Досить високий показник не означає цілковитої відсутності помилок. Зокрема, найгірші показники — за стандартом повноти інформації.. Більшості новин, до яких були зауваження, не вистачає саме якісного бекґраунду. Скажімо, в сюжеті від 21 грудня «Вартість проїзду у тролейбусах Чернігова підвищиться до 5 гривень», у якому йдеться про підвищення ціни проїзду у громадському транспорті та одночасну можливість економити завдяки е-квитку. Матеріал відзнято на засіданні міськвиконкому, де було ухвалено рішення. Журналісти навіть опитали зацікавлених, у тому числі пересічних чернігівців, але забули розповісти як, де та за якою ціною можна придбати електронні квитки і, власне, що вони собою являють. Це варто було би розтлумачити, як то зробили колеги «UA: Чернігова» з інших місцевих ЗМІ.

Ще один приклад — сюжет про соціальну акцію з написання листів українським політв’язням від 18 грудня «Три листи ув'язненим за політичними мотивами, українцям в Росії написали сьогодні у Чернігові в обласному молодіжному центрі», де також бракує довідки про кількість політв’язнів і обставини їх ув’язнення.

Іншим прикладом порушення стандарту повноти, що перетікає й у невідповідність вимогам точності, може слугувати сюжет із відкриття головної ялинки міста від 19 грудня «У Чернігові, на Красній площі відкрили головну ялинку міста». Інформація супроводжується синхроном заступниці начальника управління культури й туризму міської ради Катерини Литвин, яка розповідає: «З'явилася нова ілюмінація, до оленя доєдналася велика куля. Ми віримо в те, що вона також буде облюбована не менше, ніж сам олень. Ця куля — це символ нашого міста». Проте в сюжеті її не показали. Не відповідає відеоряд і іншому тексту. Журналістка каже, що головну ялинку міста «прикрасили іграшковими совами», а «на Красній площі відкрили міську ковзанку, дитячі зони відпочинку та фудзону». Проте на відео нічого з переліченого, окрім ялинки, немає.

Або ж візьмімо матеріал від 19 грудня «Сьогодні на сесії депутата обласної ради Артура Зінов'єва достроково позбавили мандату», в якому йдеться про обставини, які могли стати причиною для складання депутатом своїх повноважень (затримання за підозрою в отриманні хабара, потім — виправдання судом першої інстанції та подальша апеляція прокуратури). Автори у бекґраунді оминули увагою важливу інформацію: на момент затримання депутат обіймав посаду заступника голови комісії облради з питань регламенту депутатської етики, законності та запобігання корупції.

У цьому сюжеті порушено й вимоги стандарту балансу думок, позаяк позиція пана Зінов’єва в ньому не відображена. Наприкінці сюжету ведуча каже, що «отримати коментар від Артура Зінов'єва сьогодні нам не вдалося». А про наміри зв’язатися із ним згодом не повідомляється. Впродовж тижня до цієї теми в новинах каналу більше не поверталися.

Бракує повноти й балансу думок і в сюжеті від 18 грудня «157 підписів проти будівництва на вулиці Савчука, 5а в Чернігові зібрали мешканці мікрорайону під час громадських обговорень». Ідеться про громадські слухання з приводу будівництва багатоповерхівки впритул до житлового будинку. Забудовник начебто провів їх за участі всього 12мешканців, тому решта легітимними їх не вважає. А тим часом міськрада «запустила» процес «легалізації» будівництва на земельній комісії. Але в матеріалі позиція членів комісії не представлена. Натомість є точка зору депутатки, що не входить до профільної комісії, але відстоює позицію противників будівництва. Є й точка зору представника компанії-забудовника. Але для розуміння, наскільки обґрунтовані побоювання людей, — «є велика вірогідність того, що наш будинок може піти під землю», — не вистачає думки експерта.

Не всі зацікавлені сторони представлені в сюжеті від 19 грудня «Депутати обласної ради не повернулися до розгляду питання передачі лісів у власність об’єднаних територіальних громад».Рішення сесії коментують її голова та голова ОДА, обоє вказують на юридичні колізії, які заважають передати ці землі громадам. Але що думають із цього приводу голови об’єднаних громад — невідомо. До того ж, не завадило б і роз’яснення правника.

Не вистачає експертної думки і в сюжеті від 21 грудня «За якою квитанцією чернігівцям сплачувати за електроенергію і чи потрібно платити за світло наперед?» У матеріалі йдеться про оновлену процедуру сплати за електрику. Журналісти подали позицію постачальників та споживачів, але питання все одно залишається складним для розуміння.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», й не мають офіційного характеру.

Цей звіт підготовлений за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Методологію проведення моніторингу викладено тут.

comments powered by Disqus