Моніторинг Суспільного: як журналісти дотримувалися стандартів у Вінниці, Миколаєві, Кропивницькому, Одесі, Херсоні та на каналі «UА: Крим»

Моніторинг Суспільного: як журналісти дотримувалися стандартів у Дніпрі, Запоріжжі, Полтаві, Харкові та на Донбасі.

Чотири із шести включених до моніторингу каналів за якість новин отримали п'ять і більше балів із шести можливих. Два канали до цього показника не дотягли: Вінниця й Миколаїв. Вади здебільшого типові: брак повноти, точності та посилань на джерела. Часом журналісти включають до сюжетів пряму мову, з якої важко зрозуміти, що саме мав на увазі їхній співрозмовник. Або ж ці синхрони тенденційні і врешті призводять до однобокого висвітлення теми й навіть появи в матеріалі ознак замовності. Так, зокрема, було у скандальному сюжеті Вінницької філії, який призвів до звільнення шеф-редактора. Ще одна проблема: новинарі зосереджені на подіях, які відбуваються в обласних центрах: сюжети з-за меж великих міст з'являються вкрай рідко.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Примітка: назви матеріалів у звітах є умовними та не обов’язково відповідають заголовкам у випусках.

Вінниця — «UA: Вінниця»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу оцінено на 4,32 бала. Усі матеріали вінничан вийшли вчасно, майже всі вони були збалансованими.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Утім, в одному із сюжетів порушення цього стандарту, а також брак точності й повноти інформації і непродуманий добір синхронів призвели до однобокого висвітлення резонансної теми, пов’язаної зі складними процесами формування в Україні єдиної помісної церкви. Це призвело до появи в ньому ознак замовності й навіть підозри в навмисному піарі УПЦ МП. Зокрема, йдеться про сюжет від 18 грудня «Новопризначений керівник Вінницької єпархії Архієпископ Варсонофій зустрівся з прихожанами та духовенством». Позбавлений бекґраунду сюжет мимоволі спотворює дійсність, залишаючи поза кадром реальні причини зміни керівника єпархії. Журналіст просто окреслив це, як «…Варсонофій. За рішенням синоду української православної церкви Московського патріархату він замінив на цій посаді Митрополита Симеона. Останньому синод заборонив проводити богослужіння». Окрім того, в матеріалі подаються тільки синхрони вірян та духовенства УПЦ МП, які містять закиди про неканонічність ПЦУ тощо: «Олена Плесюк, прихожанка: Для нас це приїзд владики — дуже велике свято, наче другий Великдень. Ми дуже раді та щасливі. І дуже багато людей прийшло.

Жасміна Альгуранія: Притримуюсь єдиної канонічної православної церкви, яка на даний момент залишилася… апостольське благословення при Московській патріархії. Ну а кожна людина вибирає свій шлях сама».

Загалом, моніторингового тижня висвітлення церковних процесів журналістам Вінницької філії вдалося не дуже. Навіть попрацювавши із сюжетом від 20 грудня «Українську православну церкву Московського патріархату перейменували на Російську православну церкву», що є запозиченим матеріалом київських колег, і «порізавши» його, вінничани зробили матеріал незбалансованим і неповним.

У сюжеті від 17 грудня «Митрополит Вінницький і Барський Симеон оголосив про перехід Спасо-Преображенського собору Вінниці до Православної церкви України»й узагалі припустилися фактологічних помилок. Зокрема, в матеріалі йдеться: «Митрополит Вінницький і Барський Симеон оголосив про перехід Спасо-Преображенського кафедрального собору Вінниці до Православної церкви України. У церкві московського патріархату на цей крок відреагували позачерговим засіданням священного синоду. У ньому вирішили звільнити Митрополита Вінницького та Барського, а на місце керівника єпархії призначили архієпископа Варсонофія».

Насправді ж синод УПЦ МП збирався «у відповідь на виклики», пов’язані зі створенням ПЦУ, й аж ніяк не через проголошення Симеоном зміни громадою згаданого собору конфесійного підпорядкування. У прийнятому синодом зверненні до «архіпастирів, пастирів, чернецтва та вірян» і справді згадується Владика Симеон: «Із сумом повідомляємо, що за ухилення в розкол Священний Синод вимушений був звільнити від управління єпархією та накласти заборону в священнослужінні на Преосвященного митрополита Вінницького і Барського Симеона (…)» Але як архієпископ, який підтримав «розкольницький» собор зі створення ПЦУ.

Що ж до інших зауважень, то вони, зокрема, стосуються порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів. Наприклад, експерти помітили в сюжетах телеканалу власні оцінки журналістів. Так, у новині від 20 грудня «Вінничанка намагається повернути сина, поки її не позбавили батьківських прав» ведуча стверджує, що «держава відібрала дитину», а згодом журналіст розповідає про жінку, яка «аби забрати сина, взяла у підмогу місцевих волонтерів. Ті ставлять під сумнів законність перебування хлопчика у дитячому закладі». Та в сюжеті немає жодної згадки, про яких волонтерів ідеться, а тим більше чому «вони ставлять під сумнів» і чи відповідає це твердження дійсності. А в сюжеті від 20 грудня «Кінострічку «Видатні особистості Вінниччини» про головування Миколи Оводова презентували у вінницькому кінотеатрі “Родина”» бачимо оцінне судження про героя сюжету: «Попри все, що зробив для міста Микола Оводов, для нащадків досі залишається постаттю маловідомою».В цьому ж сюжеті є й узагальнення: «за свідченням істориків».

Третина проаналізованих новин містила порушення стандарту достовірності. До прикладу, в сюжеті від 19 грудня «Дві тисячі літрів фальсифікованих алкогольних напоїв вилучили у Могилеві-Подільському» відсутній відеоряд, немає посилання на походження фото, які демонструють у повідомленні, й узагалі не вказане джерело отримання інформації: «Дві тисячі літрів фальсифікованих алкогольних напоїв вилучили у Могилеві-Подільському. Працівники прокуратури та податкової поліції виявили фальсифікат в гаражі одного із місцевих жителів. Алкогольна продукція була розфасована в упаковки з маркуванням торгових марок відомих брендів. Слідство триває. За вчинення вказаних злочинів передбачений штраф у розмірі до 34 тисяч гривень». Такі ж помилки бачимо і в сюжетівід 20 грудня «Бійці, що знаходяться в зоні операції об’єднаних сил, отримали подарунки від вінничан до новорічно-різдвяних свят».І в повноцінних сюжетах журналісти грішать порушенням цього стандарту. Синхрони спікерів не підтверджують повідомлену в журналістських текстах інформацію, яка виходить без посилання на джерело. Наприклад, у сюжеті«Проект “Раннє втручання” допоможе вчасно виявити і пролікувати хвороби у дітей з інвалідністю» від 19 грудня.

Часто в об'єктиви телевізійників потрапляли вихованці дитячих будинків, спеціалізованих закладів, шкіл та профтехучилищ. В одному випуску могли виходити два сюжети, присвячені одному навчальному закладу, але на різні теми. Як у випуску за 21 грудня, де було два сюжети про ПТУ № 5: «Учні професійно-технічних училищ зможуть застосовувати теоретичні знання на практиці завдяки спеціальним центрам» та «Пісенний конкурс “Голос училища” у Вінницькому вищому художньому професійно-технічному училищі № 5».

В одному випуску експерти побачили три сюжети про фестивалі й конкурси. А в підсумкових новинах за 19 грудня чотири із шести сюжетів присвячені дню Святого Миколая й новорічним святам: «Працівники бібліотеки імені Тімірязєва зібрали гуманітарний вантаж для дітей з Іванівської спеціалізованої школи-інтернату», «В Іванівській спеціалізованій школі-інтернаті зустрічали святого Миколая та отримували подарунки», «Концерт до Дня святого Миколая у вінницькій школі-інтернаті для дітей з порушенням слуху» і «З 21 грудня по 12 січня Вінницею курсуватиме Новорічний трамвай “Вінвей” для малечі».

Три матеріали про благодійні акції, — на межі піару. Серед них матеріал «Подарунки до Дня святого Миколая для дітей з Луганської та Донецької областей від працівників Вінницького окружного адміністративного суду» від 17 грудня.

Кропивницький — «Кіровоград»

Протягом моніторингового тижня в новинах каналу зафіксовано високий рівень дотримання стандартів журналістики — 5,11 бала із шести можливих.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Найчастіше кореспонденти не дотримувалися стандарту повноти інформації. Так, у сюжеті від 17 грудня «Тридцятишестирічний хворий на ботулізм» журналіст розповідає про смертельний випадок від ботулізму. 36-річний хворий, який помер, їв консервовані помідори та огірки власного виробництва разом із батьком. Про стан здоров’я батька не говорять нічого.

Другий сюжет вийшов в ефір 19 грудня: «Кропивницьке навчально-виховне об’єднання “Мрія» про те, що парти у школи купили із запізненням на чотири місяці. В матеріалі розказали, як підбирали колір, де парти збиратимуть і скільки в яку школу парт доставлять. І навіть натякнули, що затримка сталася через те, що тендер провели аж із третьої спроби. Однак журналіст не каже, з чиєї вини це сталося. З матеріалу не ясно, чи всі школи в області вже мають нові парти (розповіли тільки про місто) і скільки вони коштують.

Зафіксовано й поодинокі порушення стандартів балансу думок та оперативності. Наприклад, у матеріалі «У Кропивницькому зруйнували дитячий майданчик» від 17 грудня. З матеріалу про розламаний ще за два тижні до виходу відео дитмайданчик випливає, що журналістка зробила матеріал, бо мешканці хотіли дізнатися, на чиєму балансі перебуваються дитячі майданчики в місті і у їхньому дворі зокрема. В підводці ведуча повідомила, що знімальна група по коментар звернулась до начальника міського управління спорту, який телефоном пояснив, що у Кропивницькому дитячі майданчики не перебувають на балансі міської ради. «Пообіцяв розібратися в ситуації і надати коментар», —сказала ведуча. Матеріал вийшов в ефір у понеділок, однак в наступних випусках тижня цей коментар так і не було підготовлено.

Глядач так і не дізнався, чи мають майданчики бути на балансі і в кого. Якщо ними в місті ніхто не опікується, то хто в цьому винен і як вирішити проблему? Попри згадку поліції Відновлювати майданчик, місцева жителька Аліна Антоновська каже, що будуть самотужки, але хочуть, щоб патрульна поліція внесла цю територію в графік патрулювання»), журналістка не взяла коментар у міської поліції, не спитала, чи спіймали хоча б одного такого вандала та чи патрулює поліція той район.

Бракує коментарів і в матеріалі «У Кіровоградській області немає сироватки проти ботулізму» від 19 грудня.

У ньому журналісти розповіли, що сироватку хворому дали аж через два дні після того, як лікарі запідозрили це захворювання. У свіжому матеріалі журналіст повідомляє, що сироватка є лише в Обухові, в ДП «Укрвакцина», і її потрібно замовляти під кожного хворого. По це розповіла завідувачка інфекційного відділення обласної лікарні. Водночас бракувало коментаря іншого медика чи експерта, який би розповів, чи впливає швидкість введення сироватки на виживання хворого і як швидко її потрібно ввести. В матеріалі немає інформації про кількість наявної в Україні сироватки, який максимальний час її доставки в регіони, чому хоча би по одній дозі не зберігається в кожній області для оперативного лікування.

Порушували кропивницькі новинарі і стандарти точності й достовірності, як-от у сюжеті, що вийшов в ефір 19 грудня: «У Маловисківському районі цьогоріч придбали». Автор розповідає про придбання в області квартир для дітей-сиріт у 2018 році бюджетним коштом. У кінці сюжету журналіст без посилання на джерело інформації повідомляє: «Усього у нинішньому році в Кіровоградській області для дітей-сиріт купили 75 квартир. З державного бюджету на їх придбання витратили майже двадцять два мільйони гривень». Втім, як виявилося, ці факти не відповідають дійсності.

За день до виходу сюжету на сайті Кіровоградської ОДА повідомили, що на той момент купили 68 квартир, а ще сім планують купити до кінця року. Тобто на момент виходу матеріалу 75 квартир іще не купили. Крім того, журналіст не повідомив, що кошти витратили на придбання ще чотирьох приміщень для дитячих будинків, та деяких інших важливих подробиць.

Миколаїв — «Миколаїв»

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу в моніторинговий період оцінено на 4,91 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Команді Миколаївської філії не завжди вдавалося якісно та зрозуміло розповідати новини своїм глядачам, зокрема через порушення стандартів точності й повноти. Вже в першому сюжеті підсумкового випуску понеділка, 17 грудня, «В Україні створена єдина Помісна православна церква», автори для розкриття резонансної суспільної теми обмежилися коментарями місцевого священика, конфесійну приналежність якого не вказали. Говорить він «про те, що зміниться для вірян Миколаївської області, та про плани на майбутнє». Напередодні, в суботу, відбувся Об’єднавчий собор українських православних церков. Учасники собору ухвалили статут та обрали предстоятеля Православної церкви України, який згодом отримав Томос — документ про автокефалію, незалежність від російської церкви. Щоби пояснити суть цієї зміни та її нюанси, не завадило б узяти коментар у релігієзнавця чи іншого позацерковного експерта.

У сюжеті вказано кількість місцевих парафій колишнього Київського патріархату та Автокефальної церкви, які тепер об’єднані в єдину Помісну церкву. Натомість не зазначено кількості парафій Московського патріархату (хоча їх в області більшість), громади якого теж запрошують до об’єднання. Залишається питання і до стандарту балансу думок. Ведуча у підводці зазначає: «Представники української православної церкви Московського патріархату в Миколаївській області свою позицію стосовно об’єднання та створення єдиної Помісної церкви журналістам не висловлюють. На їх сайті офіційної позиції теж немає». Формулювання «позицію не висловлюють» не дає розуміння, чи зверталися журналісти, чи представники МП відмовилися прокоментувати, чи це відкладений баланс.

У цьому ж випуску від 17 грудня сюжет «Управління охорони здоров’я спростовує: на скарлатину захворіли дві дитини, а не десять» порушує стандарти не лише повноти й точності, а й достовірності. Матеріал складається з підводки й заключного слова ведучої, а також короткого коментаря начальниці Управління охорони здоров’я Миколаївської міськради про двох хворих на скарлатину дітей. Проте ні з коментаря, ні з контексту глядачам не зрозуміло, що саме «спростовують» у сюжеті та звідки взялася інформація про десятьох хворих.

Одного разу впродовж тижня був порушений стандарт оперативності — в сюжеті від 18 грудня «Студент Миколаївського національного аграрного університету впав з вікна четвертого поверху гуртожитку». Інцидент трапився на вихідних (15-16 грудня), про що ведуча зазначає в підводці, а матеріал вийшов аж у вівторок, 18 грудня.

А от до іншого сюжету цього випуску одразу кілька запитань. У матеріалі від 18 грудня «Брифінг у міській раді щодо суднобудівного заводу «Океан» порушено стандарти повноти, точності й балансу думок. Сам сюжет — це некритичний переказ прес-конференції нових власників миколаївського суднобудівного заводу «Океан». У підводці немає ані слова про те, що люди за столом — інвестори: «Сьогодні у малій залі Міської ради відбувся брифінг Василя Капацини та Ігоря Волошина. Тема — суднобудівний завод “Океан”. Історії банкрутства, реалії, виклики та перспективи розвитку». Далі в матеріалі переказують коротку історію заводу, проблемні ситуації та обіцянки власників щодо розвитку підприємства. Сюжет складається виключно із синхронів інвестора Василя Капацини й коротких тез журналіста поміж ними. Журналіст самоусунувся, не повідомляючи ні адекватного бекґраунду, ані важливих нюансів. Наприклад, що 7 грудня (десять днів перед тим) у Верховній Раді зареєстрували проект Постанови про схвалення пропозицій щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), де фігурує Ігор Волошин — інший співвласник «Океану», присутній на прес-конференції. Цю інформацію можна знайти навіть на сторінці заводу у Вікіпедії, а миколаївський комунальний канал «МАРТ» розповів про це у своєму сюжеті із заходу. Та все ж слабкість матеріалу й відсутність важливих фактів радше слід зарахувати до помилки журналіста, аніж розцінювати як ознаки замовності.

У сюжеті від 21 грудня «Депутати Миколаївської обласної ради затвердили бюджет на наступний рік» порушено стандарт відокремлення фактів від коментарів. Загалом сюжет зроблено добре: авторка зібрала коментарі представників різних сторін (які голосували та не голосували за пропонований проект бюджету), висвітлила сильні та слабкі сторони документа, а для наочності суми видатків представили в інфографіці. Однак журналістка дала узагальнену оцінку діям одного з депутатів: «Далі свою позицію стосовно бюджету Вадим Олабін висловив наступним чином: депутат покинув засідання сесії, до зали більше не повертався. Його підтримав колега Володимир Фроленко». Останнє речення також заплутує глядача, адже видається, що депутат Фроленко на підтримку колеги також покинув засідання, а насправді він голосував проти. Таким чином порушено ще й стандарт точності.

У випусках новин телеканалу «Миколаїв» якісні журналістські матеріали чергуються зі слабкими чи недопрацьованими, суспільно важливі зверстані поряд із нецікавими інформаційними повідомленнями чи сюжетами «ні про що». Наприклад, упродовж аналізованого тижня в ефір вийшло два сюжети про тренувальні виїзди ДСНС на умовні пожежі та ще один про перевірку на міському ярмарку. Відео разом із коментарями для цих новин надавали самі надзвичайники.

Використання прес-релізів та «паркетні» зйомки (нацполіції, міграційної, фіскальної служб) є ще однією слабкою ланкою новин каналу. Яскравим прикладом є синхрон представниці фіскальної служби, впереміш наповнений цифрами та назвами податків, у сюжеті від 20 грудня «Співробітники Головного управління державної фіскальної служби прозвітували, скільки людей задекларували своє майно за останній рік».

19 грудня можна назвати днем новин «під знаком Святого Миколая». У випуску вийшло п'ять таких матеріалів: «На Соборній площі Миколаєва відкрили міську ялинку та новорічний ярмарок»; «Перша служба після об’єднавчого собору в Кафедральному соборі Касперівської ікони Божої матері»; «У Миколаївському парку “Пам’ятки юних героїв” відкрили дитячий ігровий майданчик “Котигорошко”»; «Миколаївські патрульні поліцейські привітали дітей з багатодітних та неблагополучних родин з Днем святого Миколая»; «Вихованці Миколаївської спеціальної загальноосвітньої школи інтернату № 3 з піснями і танцями зустрічали святого Миколая».

Одеса — «UA: Одеса»

Експерти оцінили дотримання фахових стандартів у новинах каналу на 5,14 бала.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Вони зауважили, що у проаналізованих матеріалах були висвітлені всі найгостріші конфлікти, що мали місце в Одесі цього тижня. Саме в Одесі; область залишилася поза кадром.

Що ж до порушення стандартів інформаційної журналістики, то насамперед впадають в око неточності й фактологічні помилки. Скажімо, в сюжеті від 17 грудня «До складу тимчасової депутатської комісії увійшли 19 народних депутатів» про хід засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для проведення розслідування відомостей щодо нападів на Катерину Гандзюк та інших громадських активістів, яке відбулося в Одесі, ведуча каже, що головою тимчасової комісії є народна депутатка Олена Сотник. Утім, згідно з постановою Верховної Ради від 6 листопада, її очолює народний депутат Борислав Береза.

Загалом, цього дня роботі комісії були присвячені два сюжети: вже згаданий та матеріал «До складу тимчасової депутатської комісії увійшли 19 народних депутатів». Журналісти надали можливість висловити свою думку громадським активістам та представнику поліції. З боку слідчої депутатської комісії висвітлили тільки позицію одного члена ТСК, народного депутата від «Батьківщини» Ігоря Луценка, хоча до її складу входять 19 депутатів, які належить до різних політичних сил. Отож, маємо дисбаланс у висвітленні теми.

Такі ж вади в сюжеті «У справі пожежі у таборі “Вікторія” з'явився новий свідок Руслан Арсаєв»,який вийшов18 грудня. У ньому йшлося про чергове судове засідання у справі пожежі в таборі «Вікторія», під час якої загинули діти. Представник батьків загиблих дітей Микола Стоянов зробив заяву, що в нього є свідчення людини, яка стверджує, що «сотрудников, бойцов батальона “Айдар” подкупали для поджога одеського детского лагеря “Виктория”». Журналісти не надали представникам батальйону можливості відповісти на звинувачення.

Ці порушення автоматично призводять до «нулів» під час оцінювання новин за критерієм повноти інформації. Утім, не завжди в одеських новинах надавалися всі ключові факти за темою сюжету. Так, у вже згаданому сюжеті «У справі пожежі в таборі “Вікторія” з'явився новий свідок Руслан Арсаєв» ведуча каже: «У справі пожежі у таборі “Вікторія” з'явився новий свідок Руслан Арсаєв, про це заявив представник батьків загиблих дівчат Микола Стоянов. Він подав клопотання, аби сьогодні в суді переглянули та долучили до справи відео, яке на думку Стоянова розкриє нові факти про загоряння дерев'яних будинків». Але після перегляду цього матеріалу так і залишається невідомим, хто такий Руслан Арсаєв і що за відео хотів долучити до справи представник батьків загиблих дівчат. І аж 20 грудня в сюжеті «Пожежа в таборі “Вікторія”», де розповідається про подальший хід судового процесу, журналісти розкажуть про  Арсаєва та покажуть відео, про яке в сюжеті 18 грудня згадував представник потерпілих.

Або візьмімо два сюжети від 20 грудня, в яких журналісти висвітлювали події, пов’язані з перебуванням міністра оборони України Степана Полторака в Одесі. У сюжеті «Одеським військовим вручили нагороди та грошові сертифікати» ведуча повідомила: «У палаці офіцерів одеським військовим вручили нагороди та грошові сертифікати. Нагородив їх міністр оборони України Степан Полторак, який сьогодні відвідав Одесу». Далі ми почули уривок із виступу міністра оборони: «Маючи такий особливий склад, таких людей, які служать в Збройних силах України, ми приречені на перемогу. Україна приречена на те, щоб бути щасливою країною, заможною країною, європейською країною і демократичною країною. І ще раз кажу, кожному із вас величезне спасибі за терпіння і за вашу роботу».

У наступному сюжеті «Командир батареї Микола Дурдас, один із тих, хто отримав сертифікат на 15 тисяч гривень» від 20 грудня ведуча повідомляє: «Командир батареї Микола Дурдас — один із тих, хто отримав сертифікат на 15 тисяч гривень. Після зустрічі з міністром вважає за головне, щоб міністр виконав обіцянки». Далі йде пряма мова військового: «… Главное — это чтобы он выполнил обещание, которое он давал со сцены по поводу жилья, по поводу общежития, по поводу благоустройства и поднятия денежного довольствия».

Та в жодному з цих матеріалів журналісти не повідомили, скількох і кого з військовослужбовців було відзначено, якими нагородами та за які заслуги. Залишилося невідомим і те, що саме обіцяв військовим зі сцени Степан Полторак. Про яке житло, гуртожитки, благоустрій та який розмір зарплатні він говорив та що мав на увазі військовий, який прокоментував обіцянки міністра.

Що ж до стандарту достовірності, то журналісти каналу переважно вказують джерело отримання інформації, але є випадки, коли винесені в підводку відомості подаються без посилання на джерело і в матеріалі не підтверджуються жодним із синхронів. Наприклад, як у сюжеті від 18 грудня «На Думській площі другий день поспіль встановлюють головну новорічну ялинку Одеси»,де ведуча «від себе» розповідає: «На Думській площі другий день поспіль встановлюють головну новорічну ялинку Одеси. Її висота з верхівкою складе більше 20 метрів, ширина — 9 метрів. Збирають її з металевого каркасу і штучної хвої з італійської сировини. Прикраса складається з гірлянд і дюралайту — прозорого шнура з розташованими всередині світлодіодами, загальна протяжність яких становить близько чотирьох кілометрів. 100 тисяч світлодіодів засвітяться трьома основними кольорами: зеленим, синім і золотистим. Верхівку традиційно увінчає різдвяна зірка».

Херсон — «Скіфія»

Дотримання стандартів у новинах каналу в моніторинговий період оцінено на 5 балів і шести можливих. Найчастіше порушувалися стандарти повноти, достовірності та балансу думок.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Журналісти каналу висвітлювали новини політики, медицини, соціальної сфери, але найбільше уваги приділяли культурі. Скажімо, у випуску від 20 грудня дві новини одна за одною присвячені відкриттю виставок: «Відкрилась виставка фоторобіт, присвячених життю та побуту кримськотатарського народу» та «Відкрилась виставка голограм “Живі картини”». Трапляються й новини напівпротокольного характеру. Наприклад, матеріал «Працівників херсонського обласного військового комісаріату зі святами вітали учні 41-ї школи Херсона» за 17 грудня. У сюжеті — кілька привітань освітян, уривки з вистави, яку підготували учні, та протокольні подяки від начальства, а його суть — школярі прийшли привітати шефів.

Якщо ж аналізувати порушення фахових стандартів, то найбільше порушень зафіксовано за критерієм повноти інформації. Так, у новині «З реанімаційного відділення до опікового перевели 36-річного чоловіка, який вчора травмувався під час вибуху у власному будинку» за18 грудня журналісти не вказали, що стало причиною вибуху. Хоча інших деталей не бракує, а напередодні про обставини вибуху вже йшлося. А в сюжеті «У Херсонській бібліотеці для студентів університету третього віку показали виставу про Святого Миколая на сучасний лад» бракує інформації, що таке «університет третього віку» і як до нього долучитися.

Чимало уваги приділили херсонські новинарі новорічним святам: повідомляли про вручення подарунків, шкільні заходи з нагоди свят тощо. Якщо цілком доречно було повідомити 20 грудня, що «в Херсоні відкрили головну ялинку області», то новина про відкриття ялинки в одному з мікрорайонів, — сюжет «Сьогодні відкрили головну ялинку Суворівського району Херсона» за 19 грудня, — вже менш доречний. До того ж він зводиться до опитування дітей про те, яким, на їхню думку, має бути новорічне дерево, й декламування віршиків.

Останнього дня моніторингового тижня, 21 грудня, журналісти побували на сесії міської ради і принесли звідти новини, що тематично відрізняються від попередніх: про ухвалення річного бюджету, виділення допомоги сім’ям загиблого та потерпілим від вибуху в будинку. Кореспонденти оперативно підготували матеріали до вечірнього випуску, але зосередилися здебільшого на точках зору депутатів від різних політичних сил. А власне бюджетної інформації в матеріалі було малувато.

Порушення ж стандарту достовірності стосуються випадків, коли значущу, а часом вузькоспеціалізовану інформацію береться повідомляти кореспондент, не забезпечуючи її підтвердження синхроном чи хоча би посиланням на фахівця. І якщо в сюжеті «Відкрилась виставка “Світ різдвяної зорі» від 18 грудня просто йдеться про кількість і географію учасників виставки, то в новині від 19 грудня«Жінка, якій видалили внутрішньомозкову пухлину, що впливала на мовленнєву функцію, дала перше інтерв'ю кореспондентам» журналістка береться самостійно тлумачити, що такеметод анестезії Wake-up.

Також відчувається, що службі новин каналу бракує літературного редактора, який стежив би за мовою журналістів. Мабуть, тому в сюжеті за 20 грудня ведуча каже: «О 16:15 на площаді біля кіноконцертної зали “Україна” у Херсоні відкрили головну ялинку області», а кореспондентка каже про «безсвідомий стан» замість непритомності. Водночас журналісти системно послуговуються фемінітивами: «кореспондентка», «фотографка», «працівниця», «викладачка».

«UА: Крим»

Стандарти інформаційної журналістики в новинах каналу дотримано на 5 балів із шести можливих.

Для збільшення зображення клікніть на нього

Утім ця оцінка дещо умовна, визначена з урахуванням роботи філії суспільного мовника «в екзилі», а не на тимчасово окупованій Росією території Криму. Тож відсутність коментарів представників окупаційної влади щодо ситуацій на кшталт утримання політичних в’язнів не розцінювалось як порушення стандартів балансу думок чи повноти поданих фактів.

Зважали експерти й на те, що контент каналу здебільшого орієнтований на дуже нішеву аудиторію і значною мірою має контпропаргандистський зміст. Тому важко оцінювати його новини за загальними підходами. Візьмімо, до прикладу, сюжет «Фігуранти вигаданої справи про вимагання Кязім Аметов і Руслан Трубач переведені до спецблоку сімферопольського СІЗО». Аналізуючи матеріали будь-якого іншого українського каналу, експерти однозначно вказали би на порушення стандарту відокремлення фактів від коментарів за вживання оцінного судження «вигадана справа».

Загалом, новини «UА: Криму» динамічні, що дозволяє глядачеві витрачати мінімум часу на отримання важливої інформації. Канал не повідомляє про надзвичайні події, які трапляються в регіоні — пожежі, дорожньо-транспортні пригоди, суїциди, епідемії тощо. Також немає сюжетів про діяльність окупаційних адміністрацій, новин про медицину, освіту, інфраструктуру тощо. Отже глядачі не мають жодного уявлення про те, якою насправді є гуманітарна ситуація на анексованому півострові, про настрої населення, політичні вподобання тощо.

Головні герої сюжетів — це бранці Росії та окупаційної влади півострова Крим: 26 із 32 сюжетів моніторингового тижня розповідали саме про цих людей та їхні проблеми. Відомості про зміни в їхньому становищі повідомляють родичі, адвокати і правозахисники. Наприклад, як у сюжеті від 19 грудня «Незаконно заарештованого Едема Бекірова утримують у спецблоці».

Також у кількох сюжетах ішлося про долю українських моряків, затриманих під час російської атаки біля Керченської протоки. У сюжеті від 17 грудня «Пам’ятай про тих, хто в полоні» є пряме включення з місця події — акції на їхню підтримку на Майдані. Проте інформація, озвучена ведучою та журналісткою, неповна: автори матеріалу не називають кількості полонених та стан їхнього здоров’я, не посилаються на жодне з офіційних джерел України чи Росії. У сюжеті подається тільки позиція організаторки акції: «Ольга Касьян, організаторка акції: …ми закликаємо всіх, щоби приєдналися до нашої акції і вона буде тривати надалі по різних регіонах, також плануємо після Нового року зібратися знову тут, того що, як ми бачимо поведінку власне Кремля, що не відпускають наших захисників так швидко, тому власне акція буде продовжуватися і кожен може приєднатися…».

На окрему увагу заслуговують сюжети, присвячені родинам полонених кримчан, наприклад, матеріал «Айдер Саледінов під арештом більше двох років». Такі сюжети — виняткове явище для регіональних новин.

Чи не єдиний матеріал, у якому є коментар експерта, — сюжет від 19 грудня «Держдума Росії частково пом’якшила статтю про екстремізм».У ньому правозахисник Олександр Сєдов аналізує, чи справді це вплине на поліпшення ситуації зі свободою слова в окупованому Криму.

Експерти зафіксували кілька помилок, які кочують із новини в новину і призводять до порушення фахових стандартів, зокрема, відокремлення фактів від коментарів. Наприклад, у сюжеті від 17 грудня «Президент України Петро Порошенко 16 грудня провів прес-конференцію» переказують те, що було сказано про Крим під час зустрічі глави держави з журналістами. Авторка сюжету каже, що «Президент України Петро Порошенко готовий подати до Верховної ради проект змін до Конституції України щодо створення на півострові кримськотатарської національної територіальної автономії. У тому, що його фракція підтримує правки؟ Петро Порошенко не має сумнівів». Але в синхроні Порошенка все виглядає інакше: «Я готовий внести питання змін до Конституції, стосовно кримськотатарської автономії. (…) Ми маємо… повинні мати для цього 300 голосів. І, безумовно, якщо я зверну… підпишу, як автор законодавчої ініціативи ці зміни до Конституції, я буду звертатися до фракції для того, щоб вона підтримала».

Інше зауваження стосується посилань на знеособлені джерела інформації, зокрема, громадський рух «Кримська солідарність», як у сюжеті від 18 грудня «Розгляд питання про умовно-дострокове звільнення політв’язня Нурі Прімова перенесли»: «Розгляд питання про умовно-дострокове звільнення політв’язня Нурі Прімова перенесли на 24 грудня. Про це повідомляє Кримська солідарність”. Заявку на УДЗ повинні були розглянути в Північно-кавказькому окружному військовому суді Ростова вчора. Адвокат Еміль Курбедінов розповів нам, що відповідь на заяву про умовно-дострокове звільнення для Прімова може бути негативною».

А в сюжеті «Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію про мілітаризацію окупованого Криму»,що вийшов цього ж дня, бачимо інше повторюване порушення стандарту достовірності, коли блок значущої інформації подається без жодних посилань на джерело інформації: «Генеральна асамблея ООН прийняла резолюцію про мілітаризацію окупованого Криму. Голосування за документ під назвою “Проблеми мілітаризації Автономної Республіки Крим і Севастополя, України а також частин Чорного та Азовського морів”, відбулось вчора. У документі засуджується зростання військової присутності Росії в чорноморському регіоні. Також йдеться про те, що Федерація зобов’язана звільнити три українські судна з екіпажами, захопленими 25 листопада біля берегів анексованого Криму. Підтримали документ 66 країн. Проти — 19. Ініціатором резолюції виступила Україна. Співавторами 40 країн». Вочевидь, усі ці факти журналісти «UA: Криму» дізналися не з перших уст.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», й не мають офіційного характеру.

Цей звіт підготовлений за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Методологію проведення моніторингу викладено тут.

comments powered by Disqus